Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 901 тис. тонн окатишів, що на 67% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно з біржовим повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у першому кварталі 2023 року зросло порівняно з четвертим кварталом-2022 у 2,16 раза (у жовтні-грудні минулого року – 417 тис. тонн).
У 2023 році виробляли тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за перший квартал поточного року скоротилося на 65% до першого кварталу 2022 року, але зросло до четвертого кварталу 2022 року в 2,1 раза – до 954 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату в січні-березні 2023 року склав 53 тис. тонн (+32% до попереднього кварталу).
У пресрелізі пояснюється, що зростання виробництва окатишів у першому кварталі поточного року пов’язане з поліпшенням електропостачання, що дало змогу перезапустити другу лінію огрудкування наприкінці лютого 2023 року. Водночас зниження обсягів виробництва групи порівняно з минулим роком пов’язане з операційними та логістичними обмеженнями, що виникли з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в лютому минулого року.
У компанії продовжують робити акцент на випуск продукції з високим вмістом заліза.
Група має намір продовжити експлуатацію від однієї до двох ліній з виробництва окатишів у наступному кварталі, як і в першому кварталі 2023 р., за умови відсутності подальших істотних змін в операційному середовищі та доступності логістики в Україні.
Загальний обсяг продажів залізної руди становив 0,85 млн тонн протягом січня-березня-2023 року з поставками європейським клієнтам залізницею та баржами.
Головний виконавчий директор Ferrexpo Джим Норт у своєму коментарі зазначив, що випуск окатишів у розмірі 0,9 млн тонн у першому кварталі 2023 року є значним зростанням порівняно з попереднім кварталом і відображає ослаблення операційних обмежень, що виникли наприкінці минулого року.
“Як зазначалося в нашому нещодавньому оголошенні результатів за повний рік, тепер ми можемо експлуатувати другу лінію огрудкування (з чотирьох), а наші логістичні мережі здатні забезпечити обсяги продажів клієнтам відповідно до цього рівня попиту. У майбутньому ми прагнемо збалансувати обсяги виробництва з консервативним підходом для підтримання балансу групи і показників ліквідності, забезпечуючи стабільні поставки нашим довгостроковим клієнтам”, – цитується Норт у прес-релізі.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2022 року виробила 6,053 млн тонн окатишів, що на 46% менше, ніж за 2021 рік. Водночас виробництво окатишів у четвертому кварталі 2022 року скоротилося порівняно з четвертим кварталом-2021 на 86%, а до вересня-грудня 2022 року – на 50%, до 417 тис. тонн.
У 2022 році випуск преміальних окатишів із вмістом заліза 65% склав 5,7 млн тонн (зниження на 47%), зокрема в четвертому кварталі – 417 тис. тонн (падіння на 28% до попереднього кварталу і на 86% до аналогічного періоду попереднього року). Випуск окатишів прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) торік становив 353 тис. тонн (падіння на 18% до 2021 року), які в четвертому кварталі-2022 не випускалися.
Окатиші із вмістом заліза 62% у 2022 році не виробляли.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) у 2022 році скоротилося на 46%, до 6,177 млн тонн, у четвертому кварталі порівняно з третім – на 49%, а до IV кв. 2021 року – на 85%, до 457 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату за минулий рік знизився на 47%, до 124 тис. тонн, зокрема, в четвертому кварталі-2022 – 40 тис. тонн (зниження на 38% до попереднього кварталу, і зростання на 3% до аналогічного періоду роком раніше).
Загальний річний обсяг продажів у 2022 році склав 6,2 млн тонн, що на 46% менше порівняно з 2021 роком.
На Полтавському ГЗК встановлено чотири лінії з випуску окатишів.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”. До судового рішення у вересні 2022 року Ferrexpo також належало 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі 2022 року знизився на 5,2% порівняно з попереднім роком – до 55,255 млн тонн, водночас виробництво скоротилося в усіх основних регіонах, повідомляється у пресрелізі Міжнародної організації виробників нержавіючої сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум нержавіючої сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, в Європі у 2022 році виробництво нержавіючої сталі скоротилося на 12,4% до 20221 року – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8% – до 2,017 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавіючої сталі зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї скоротилася на 2% – до 31,975 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, Росія, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі 2021 року зріс на 10,6% порівняно з попереднім роком, до 56,289 млн тонн. При цьому в Європі за 2021 рік виробництво нержавіючої сталі збільшилося на 13,6% до 2020 року – до 7,181 млн тонн, у США збільшилося на 10,4% – до 2,368 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавійки зросла на 21,2% – до 7,792 млн тонн, тоді як Китай збільшив виробництво на 1,6% – до 30,632 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, Росія, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 42% – до 8,316 млн тонн.
Виробництво цементу в Україні 2022 року скоротилося на 51% порівняно з 2021 роком – до 5,4 млн тонн, водночас його споживання становило 35% від показника попереднього року, свідчать дані асоціації “Укрцемент”.
“Вісім підприємств Асоціації у 2022 році випускали стратегічно важливий для країни цемент, який насамперед використовувався на важливих будівельних об’єктах оборонного значення. Зниження обсягів споживання цементу призвело, відповідно, і до зниження виробництва. При цьому січень 2022 року був рекордним із виробництва цементу за спостереженнями останніх шести років”, – розповіла агентству “Інтерфакс-Україна” виконавча директорка-керівниця департаменту науково-технічної інформації асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка.
За її словами, експорт продукції до країн Європейського союзу дав змогу сповільнити падіння виробництва. Так, обсяг експорту цементу за підсумками року скоротився лише на 3,7% і становив 935 тис. тонн, тоді як обсяг імпорту зменшився в 14,8 раза – до 39 тис. тонн.
У структурі імпорту минулого року 46,5% зайняли цементи звичайні, 41,6% – білі цементи, 10,9% – інші гідравлічні, 1% – глиноземисті.
“Динаміка експорту цементу 2022 року свідчить, що українські виробники повністю забезпечили внутрішній ринок і продовжили підтримувати своє виробництво поставками в інші країни, переважно в ЄС”, – зазначила експертка.
Своєю чергою українські підприємства 2022 року випускали 16 типів цементів, серед яких найпопулярнішими були цементи зі шлаком. Водночас виробники продовжують шукати шляхи збільшення ефективності композиційних портландцементів за умови зниження частки клінкеру, що є одним із головних чинників зниження викидів СО2, наголошує Крипка.
В асоціації також розглядають можливість використання подрібнених будівельних відходів зі зруйнованих будівель (лінолеуму, килимових покриттів, поліетилену, гуми, дерева, пластику, руберойду та ін.) для спалювання в цементних печах як альтернативне паливо, що може скоротити необхідність в енергоносіях.
Минулого року “Укрцемент” у співпраці з ДП “ДерждорНДІ” випустив “Альбом типових конструкцій жорсткого дорожнього одягу”, який містить інформацію про варіанти дорожнього одягу з урахуванням категорії автомобільних доріг, регіону, ґрунту, технологій.
“Дорожнє будівництво – матеріаломістке виробництво з високою часткою витрат на сировину та основні матеріали. Відсутність бітуму змушує переходити на кращі практики і вітчизняні будматеріали. В альбомі зібрані детальні характеристики кожної конструкції, а також технологій відновлення або посилення дорожнього одягу із застосуванням цементобетону”, – зазначає виконавчий директор асоціації.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної та азбестоцементної промисловості “Укрцемент”.
Черкаський “Азот”, що входить до азотного холдингу “Ostchem”, у січні-лютому 2023 року виробив 235 тис. тонн мінеральних добрив, що на 23% більше, ніж у січні-лютому минулого року, йдеться в повідомленні прес-служби Group DF у середу.
“У лютому 2023 року обсяг виробництва становив 123,7 тис. тонн продукції на місяць – це максимальний показник із початку повномасштабної війни”, – уточнюється в релізі.
Згідно з ним, ключовим продуктом, за рахунок якого підприємство демонструвало зростання обсягів виробництва в січні-лютому 2023 року, став карбамід. Обсяг його виробництва за два місяці зріс майже втричі – до 67,4 тис. тонн.
Також більш ніж на 10% збільшилися обсяги виробництва КАС – з 50,9 тис. тонн до 56,2 тис. тонн, тоді як обсяги виробництва аміачної селітри незначно знизилися – на 2%, до 102,2 тис. тонн.
“Цього року через військові ризики аграрії до останнього моменту відкладали ухвалення рішення про купівлю мінеральних добрив, був значний відкладений попит. Як результат, у січні-лютому попит на нашу продукцію істотно зріс. Логічно, що підприємство збільшило завантаження потужностей до 70-75%”, – наводяться в повідомленні слова голови правління Черкаського “Азоту” Віталія Склярова.
За його словами, у березні підприємство не знижує завантаження, оскільки аграрії продовжують активно купувати добрива, і багато хто досі не сформував запаси, достатні для проведення весняної посівної.
Скляров наголосив, що підприємство в березні та квітні продовжить працювати на 70-80% своєї потужності, “поки зберігатиметься підвищений попит з боку аграріїв”. Він уточнив, що сьогодні на ньому працюють усі базові цехи з виробництва добрив: аміаку, аміачної кислоти, аміачної селітри, карбаміду і КАС.
“Каталізатором різкого збільшення попиту 2023 року стало зниження відпускних цін на мінеральні добрива в “гарячий” сезон, що вдалося завдяки зниженню цін на газ – основну сировину для виробництва добрив”, – зазначив також голова правління.
За його словами, зростання попиту обмежене фінансовими можливостями споживачів добрив: з одного боку, підтримка фермерів державою дає відчутний ефект, з іншого – доступ малих і середніх аграріїв до фінансування все ще дуже обмежений.
Уточнюється, що з початку 2023 року азотний холдинг Ostchem знизив вартість карбаміду на 9 тис. грн – до 29 тис. грн/тонна, аміачної селітри – на 8,5 тис. грн, до 28,5 тис. грн/тонна, КАС – на 4 тис. грн, до 29 тис. грн/тонна.
Підприємства Ostchem у 2022 році виробили 1,75 млн тонн мінеральних добрив, з яких Черкаський “Азот” 1,117 млн тонн.
Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство Рубіжанського картонно-тарного комбінату (Луганська обл.), який зупинив роботу, у січні-лютому поточного року випустив продукцію на 430,11 млн грн, що на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, за цей період комбінат випустив 22,97 млн кв. м. гофротари, на 29,8% більше, що стало другим результатом за обсягами випуску після Київського картонно-паперового комбінату (35,45 млн кв. м).
Загалом основними підприємствами галузі, які надали дані асоціації “УкрПапір”, у січні-лютому випущено 78,5 млн кв м картонної тари – на 0,6% менше, ніж за той самий майже довоєнний період 2022 року.
До повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні – у січні-лютому 2022 року обидва комбінати випустили понад 28 млн кв. м гофротари (зокрема ТУК – 19,2 млн кв. м), а сумарний обсяг виробництва в грошовому вираженні становив 667 млн грн.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа ПАТ “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент гофровиробів.
За даними ресурсу opendatabot, ПАТ “РКТК” володіє 99,96% у ТОВ “ТУК”, а кінцевим бенефіціаром є гендиректор Рубіжанського КТК Геннадій Мінін, який із вересня 2022 року керує і Трипільським пакувальним комбінатом.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., інвестувало понад 50 млн грн в офіційно відкриту наприкінці лютого свою філію з випуску труб в Ужгороді, планує подальше розширення.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, нове виробництво в Ужгороді спеціалізується на інструментальних трубах для провідних світових автомобільних брендів (Volkswagen, Audi, BMW, Chevrolet).
Загальна сума інвестицій становила понад 50 млн грн, на новому заводі працюють близько 100 працівників, але вже цього року планується його розширення та будівництво другої черги.
“Наша команда давно виношувала ідею нового заводу, але війна стала драйвером цього процесу і ми швидко перейшли від проектування до дій. Спільна мета – зміцнення наших позицій на світовому ринку і посилення стійкості компанії”, – пояснює генеральний директор “Сентравіса” Юрій Атанасов, якого цитує прес-служба.
За його словами, менеджмент розглядав різні локації для нового виробництва – в Україні та за кордоном, але, зрештою, було ухвалено рішення почати працювати саме в Ужгороді. Основні причини – бажання інвестувати у свою країну у важкий час війни, створити робочі місця для українських заробітчан та близькість до західного кордону, що, своєю чергою, дасть змогу ще швидше доставляти замовлення клієнтам “Сентравіса”.
Керівник виробництва в Ужгороді Сергій Шадський наголосив, що це лише перша черга заводу і одразу після відкриття розпочалися роботи з його розширення. Виробництво в Ужгороді не залежатиме від холодного виробництва в Нікополі, бо перший деформаційний прохід можна буде здійснювати на релокованому стані ХПТ-55 холодного прокату безпосередньо на виробничому майданчику в Ужгороді, але напівфабрикат філія ще отримуватиме з гарячого виробництва основного майданчика в Нікополі.
“Роботи з другої черги будівництва плануємо завершити до літа, і вже плануємо третю чергу. У нас амбітні плани. Хочемо, щоб Ужгород знали як один зі світових центрів із виробництва труб для автомобілів”, – резюмував начальник нового виробництва “Сентравіс” в Ужгороді.
Як повідомлялося, в Ужгороді 28 лютого відбулося офіційне відкриття нового виробничого майданчика “Сентравіс” зі спеціалізованого випуску інструментальних труб для автомобілів.
Також повідомлялося, що холдинг Centravis Ltd. перереєстрував свою материнську компанію у Швейцарії, змінивши кіпрську дислокацію, що, як очікується, допоможе підвищити кредитний рейтинг і залучити довші та дешевші кошти на розвиток виробництва в Україні.
“Сентравіс” заснований у 2000 році, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2022 році компанія реалізувала низку масштабних замовлень для таких світових компаній, як Benteler Automotive, LINSTER Edelstahlhandel, Rohr Mertel, Buhlmann Group, Webco, MRC. На підприємстві працює понад 1400 осіб.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
