Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у червні 2022 року незначно змінив свою господарську діяльність порівняно з травнем цього року, скоротивши виробництво курятини на 2% – до 56,8 тис. тонн, але наростивши її продаж на 4 % – до 55,7 тис. тонн, повідомила холдинг на Лондонській фондовій біржі у п’ятницю.
Зазначається, що операційна діяльність аграрної групи все ще нижча від минулорічних показників через повномасштабне російське вторгнення в Україну: у червні-2022 виробництво курятини склало 89% від показників червня-2021, а її продажу – 82% відповідно.
Уточнюється, що на внутрішньому ринку у червні-2022 продаж курятини зберігся на рівні червня-2021 – 25,59 тис. тонн, що на 12% менше обсягів, реалізованих в Україні у травні-2022. У червні цього року експорт курятини скоротився на 29% до червня 2021 року – до 30,1 тис. тонн, але перевищив на 24% показники минулого місяця.
Таким чином, частка експортних поставок курятини у червні поточного року знизилася на 9 процентних пунктів (п.п.) проти червня 2021 року – до 54% із 63%, проте зросла на 9 п.п. порівняно з минулим місяцем.
Середня ціна продажу м’яса птиці у червні збільшилася на 19% у річному обчисленні – до $2,0/кг.
За зазначений період МХП також скоротив виробництво продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів на 46% порівняно з червнем-2021 – до 2,42 тис. тонн, але на третину збільшив у порівнянні з травнем 2022 року.
За його даними, у червні 2022 року продаж соняшникової олії зріс у 2,2 разу до червня минулого року і в 2,6 разу до травня поточного – до 22,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії збільшився на 15% до червня-2021 і в 3,6 разу до травня-2022 – до 4,04 тис. тонн.
“Прибирання озимих культур (пшениця, ячмінь і ріпак) вже почалося і йде за графіком. Ярі посіви у хорошому стані. Погодні умови також хороші”, – констатує агрохолдинг у біржовому повідомленні.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Металургійні підприємства України у червні поточного року знизили виробництво сталі у 6,34 рази, або на 84,2% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 295 тис. тонн, посівши 36-е місце у рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у п’ятницю, у червні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до червня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Індії.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (90,73 млн тонн, падіння на 3,3% до червня-2021), Індія (9,968 млн тонн, зростання на 6,3%), Японія (7,449 млн тонн , “мінус” 8,1%), США (6,869 млн тонн, менше на 4,2%), Південна Корея (5,610 млн тонн, “мінус” 6%), РФ (5 млн тонн, “мінус” 22,2 %), Німеччина (3,193 млн тонн, “мінус” 7%), Туреччина (2,938 млн тонн, менше на 13,1%), Бразилія (2,880 млн тонн, “мінус” 6,1%) та Іран (2,2 млн тонн, “мінус” (10,8%).
Далі йдуть Італія (1,876 млн тонн, “мінус” 14,2%), Тайвань (КНР, 1,790 млн тонн, “мінус” 5,7%), В’єтнам (1,728 млн тонн, “мінус” 12,3%) та Мексика (1,6 млн. тонн, менше на 3,5%).
Україна знаходиться на 36-й позиції з 295 тис. тонн сталі (менше на 84,2% до червня-2021). У травні поточного року країна виробила 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,374 млн. тонн, у січні – 1,851 млн. тонн.
Загалом у червні поточного року виплавка сталі у світі знизилася на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,083 млн. тонн.
За шість місяців 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (526,880 млн. тонн, зниження на 6,5%), Індія (63,2 млн. тонн, зростання на 8,8%), Японія (45,998 млн. тонн, зниження на 4,3%), США (41,147 млн тонн, “мінус” 2,2%), РФ (35,432 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (33,841 млн тонн, “мінус” 3,9 %), Німеччина (19,561 млн. тонн, “мінус” 5,5%), Туреччина (18,955 млн. тонн, падіння на 4,6%), Бразилія (17,404 млн. тонн, зниження на 2,9%) та Іран (13,625 млн.) тонн (зниження на 10,8%).
Далі йдуть Італія (12,228 млн тонн, нижче на 4,1%), В’єтнам (11,306 млн тонн, “мінус” 7,3%), Тайвань (КНР, 10,931 млн тонн, “мінус” 4,9%) та Мексика ( 9,365 млн. тонн, менше на 1%).
Україна за підсумками першого півріччя 2022 року посіла 20 місце з виплавкою 4,539 млн. тонн сталі (“мінус” 58,2%).
Загалом за шість місяців 2022 року 64 країни виробили 949,440 млн. тонн сталі, що на 5,5% менше, ніж за 6 міс-2021 рік.
Як повідомлялося, за 12 місяців 2021 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн , +14,9%), США (86,012 млн. тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн. тонн, +6,1%), Південна Корея (70,556 млн. тонн, +5,2%), Туреччина ( 40,360 млн. тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн. тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн. тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн. тонн, -1,8%).
Далі йшли Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) та Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).
Загалом за 12 місяців 2021 року 64 країни виробили 1 млрд. 911,945 млн. тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.
Агропромислова група компаній “Верес” з початку війни інвестувала 4 млн грн у будівництво лінії з виробництва консервованих м’ясних продуктів на заводі в Черкасах, загальна потужність виробництва на якій становитиме до 2,3 млн банок тушонки на місяць.
До виробництва вже замовлено 750 тис. банок м’ясних консервів, що вироблятимуть із сировини агрохолдингу МХП, розповіла в інтерв’ю виданню Forbes Юлія Кір’янова, СЕО групи “Смарт-Холдинг”, до якої входить “Верес”.
“Робимо харчові пайки для армії і зараз плануємо поставити нову лінію, щоб за потреби подвоїти виробництво”, – уточнила вона.
Кір’янов також повідомила, що “Верес” шукає ринки збуту в країнах Східної Європи, оскільки виробляє продукт, розрахований переважно на ринки певних країн.
“Верес” все ж таки виробляє специфічний продукт, розрахований на етнічні ринки. Ми сильні там, де ми є. Як розвиватись? З погляду продукту дивимося на готові страви. Щодо ринку збуту, нам потрібно щільно займатися просуванням у країнах Східної Європи”, – уточнила СЕО.
Група компаній “Верес”, що входить до промислово-інвестиційної групи “Смарт-Холдинг”, є вертикально інтегрованим бізнесом у сфері FMCG, що спеціалізується на виробництві продуктів харчування, зокрема консервованої продукції, соусів. До російського вторгнення група об’єднувала два переробні та два сільськогосподарських підприємства, логістичний центр зі зберігання продукції та господарство з вирощування печериць. На потужностях групи щорічно перероблялось до 25 тис. тонн плодоовочевої продукції.
Продукція під ТМ “Верес” до війни постачалася до більш ніж 35 країн світу. Група входила до ТОП-3 виробників консервованих овочів в Україні.
“Смарт-Холдинг” – одна з найбільших промислово-інвестиційних груп України. Група інвестує в об’єкти гірничо-металургійного та нафтогазового комплексів, банківського сектора, сільського господарства, суднобудування, нерухомості та енергетики.
Сєвєродонецький “Азот” як хімічне підприємство не становить будь-якої небезпеки для жителів міста і регіону, йдеться в заяві Group DF у зв’язку з появою в ЗМІ інформації про нібито підготовку або вже відбулося мінування складів з аміаком.
“У зв’язку з початком військових дій на заводі було повністю зупинено все виробництво: зупинено всі ключові цехи, завод припинив виробництво добрив”, – зазначається у документі.
Відповідно до нього, на підприємстві повністю вироблено (перероблено) аміак та звільнено аміакосховище.
Залишки готової продукції (добрива) та хімікати, що знаходилися на території заводу, у повному обсязі вивезені з території підприємства за межі Луганської області, зауважила Group DF.
Служба безпеки та технічна служба заводу провели повний додатковий огляд усіх виробничих цехів та складів підприємства щодо наявності небезпечних хімічних речовин: таких речовин на території підприємства немає, йдеться в заяві.
Group DF нагадала, що не вперше стикається із ситуацією, коли недостовірна інформація про хімічні підприємства групи використовується у гібридних інформаційних війнах. Аналогічні інформаційні “вкидання” відбувалися стосовно “Стиролу” – підприємства, яке Group DF контролювала до 2014 року.
Україна до 2030 року наростить урожай та виробництво основних видів сільгоспсировини, що дасть змогу країні закріпити статус постійно зростаючого виробника та експортера зернових, олійних культур та олії, при цьому скорочення очікується у виробництві цукру, молока та яловичини, повідомила Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ).
Як повідомила УААЕ агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю, відповідні дані містяться у спільному звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де порівнюються середньорічні значення виробництва основних видів продукції АПК за 2018-2022 роки з прогнозними у 2030 році.
Так, зростання врожаю кукурудзи в Україні прогнозується з 33,99 млн тонн до 44,01 млн тонн (+29,4%), пшениці – з 26,01 млн тонн до 35,86 млн тонн (+37,8%), олійних культур – з 22,04 млн тонн до 26,29 млн тонн (+19,3%).
За зазначений період також очікується зростання виробництва рослинної олії з 6,88 млн тонн до 8,4 млн тонн (+22,1%), м’яса птиці – з 1,15 млн тонн до 1,54 млн тонн (+33,9%), свинини – з 0,71 млн тонн до 0,82 млн тонн (+15,5%), риби та морепродуктів – з 99 тис. тонн до 101 тис. тонн (+2%).
Водночас в Україні прогнозується скорочення виробництва молока з 9,82 млн тонн до 8,93 млн тонн (-9,1%), цукру – з 1,38 млн тонн до 1,24 млн тонн (-10,1%) та яловичини – з 0,37 млн тонн до 0,33 млн тонн (-10,8%)
“Наявні на сьогодні прогнози міжнародних організацій майже завжди розглядають Україну як постійно зростаючого виробника та експортера зернових, олійних культур та олії, тобто наш статус постачальника сировини на світовий ринок закріплюватиметься”, – підсумувала асоціація.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує виробництво кукурудзи в Україні у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 40 млн тонн при її експорті в 32,5 млн тонн, а врожай пшениці – 33 млн тонн при експорті 24 млн тонн.
Реалізація в Україні м’яса на забій (у живій вазі) у 2021 році знизилася на 2,4% порівняно з 2020 роком – до 3,38 млн тонн, виробництво молока – на 5,9%, до 8,72 млн тонн, яєць – на 13%, до 14,1 млрд шт.
Асоціація “Укроліяпром” у листопаді минулого року попередньо оцінила виробництво основних видів насіння олійних культур у 2021/2022 МР (вересень-серпень) у 22,3 млн тонн, що на 21% перевищить показники 2020/2021 МР (18,46 млн тонн). Зокрема, виробництво насіння соняшника у поточному МР прогнозується на рівні 16,0 млн тонн (+22% до 2020/2021 МР), соєвих бобів – 3,3 млн тонн (+29%), насіння ріпаку – 3,0 млн тонн (+7%).
Британська Ferrexpo plc, яка контролює в Україні, зокрема, Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК та ЄГЗК), у січні-листопаді поточного року, за оперативними даними, наростила виробництво окатишів на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10,18 млн тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” представник компанії, у листопаді випуск окатишів становив 985 тис. тонн.
Водночас компанія виробила 13,4 млн тонн залізорудного концентрату, що на 5,5% вище за аналогічний період минулого року, у листопаді вироблено 1,21 млн тонн.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту (РДЕ) Ferrexpo на рівні “BB-“, прогноз – “стабільний”.
Водночас агентство вказує на негативну ситуацію з ESG (екологія, соціальна політика та корпоративне управління) у компанії: у 2020 році аудитори Ferrexpo повідомили про використання спонсорських коштів для місцевого футбольного клубу у Полтавській області, пов’язаних із кредитом у $17 млн компанії Collaton Limited, яку контролює мажоритарний акціонер Ferrexpo, у зв’язку з будівництвом та реконструкцією клубних об’єктів ФК “Ворскла Україна”.
Крім того, нагадується, що роком раніше благодійні пожертвування на користь Blooming Land стали предметом пильної уваги: група запровадила суворіший нагляд за операціями із зацікавленістю, зокрема докладні вимоги до звітності для одержувачів спонсорських коштів та пожертвувань, а також посилила раду, призначивши низку незалежних невиконавчих директорів.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2020 році збільшило сумарне виробництво окатишів на 7% порівняно з 2019 роком – до 11,218 млн тонн. Випуск концентрату зріс на 5,9%, до 14 млн тонн.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК та 99,9% Біланівського ГЗК.
