Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-серпні 2023 року випустив продукції на 1 млрд 086,4 млн грн, що на 97,1% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи прискорила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за сім місяців цей показник становив 96,7%, за шість – 95,7%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло в 1,5 раза, перевищивши 89 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (165 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (90,4 млн шт.).
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 189 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту з початком військової агресії РФ в Україні.
На експорт 2022 року було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно у виробників із Туреччини та Румунії.
Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт №5762 про спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Закон має привести чинне законодавство у сфері виробництва та обігу спиртних напоїв і дистилятів у відповідність до вимог ЄС, а також пом’якшити регулювання в цій сфері для суб’єктів малого підприємництва”, – написав він у четвер у Telegram.
У законі № 5762 “Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва” подано визначення малих виробників дистилятів і вимоги до їхньої матеріально-технічної бази.
Малим виробникам дистилятів дозволяється подавати звіти про обсяги виробленої та реалізованої продукції щокварталу (замість щомісяця), а також знижено штрафи за неподання або неправильне подання такої звітності з 17 500 до 1 020 грн.
Документом знижено вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів з 500 тис. грн до 30 тис. грн, дозволено використання всіх спиртових дистилятів, похідних із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв.
Законом скасовується обов’язкова сертифікація спирту, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, пояснив голова фінансового парламентського комітету.
Верховна Рада підтримала виробництво дронів в Україні, звільнивши на час війни від податку на додану вартість і ввізного мита складові безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
За законопроєкти №9275 і 9276 у першому читанні та в цілому відповідно проголосували 284 і 289 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради в понеділок, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграмі.
Законопроєкти вносять зміни до Податкового та Митного кодексів і допомагають оптимізувати процеси виробництва та постачання БПЛА.
Зокрема, на час дії воєнного стану від ПДВ та ввізного мита звільняються складові (матеріали, вузли, агрегати обладнання, комплектуючі) БПЛА, які підприємства ввозять для власної діяльності з виробництва та ремонту безпілотних літальних апаратів.
Китай інвестує 12,9 млрд юанів ($1,9 млрд) у найбільшого в країні виробника чіпів пам’яті Yangtze Memory Technologies Co. (YMTC).
Кошти будуть надані компанії через інвестфонд The National Integrated Circuit Industry Investment Fund Ltd., йдеться в повідомленні на сайті уряду.
Це може ознаменувати відновлення припливу державного капіталу в галузь, на яку накладено санкції США, зазначає Bloomberg.
Представники YMTC і фонду не відповіли на запити агентства.
Компанія, що базується в Ухані, є найбільшим у КНР виробником чипів флеш-пам’яті 3D NAND, які використовують у смартфонах та інших електронних пристроях. Минулого року YMTC разом з іще більш ніж 30 китайськими компаніями влада США внесла до “чорного списку”. Американські технологічні компанії не можуть постачати компоненти китайським організаціям із цього списку без отримання спеціальної експортної ліцензії від міністерства торгівлі США.
У разі тривалих і непередбачуваних відключень енергопостачання виробники будівельних матеріалів будуть змушені зупиняти підприємства повністю, повідомив президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій.
“Якщо світла не буде понад 12 годин на добу, а підключення будуть поза прогнозованими графіками, то підприємства зупиняться: втрачати дороге обладнання ніхто не наважиться. Товарні бетони 3-4 години в ємностях не виживуть – це жахливі збитки”, – повідомив Салій у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, альтернативних джерел енергії для підприємств з виробництва будматеріалів з енергоємністю понад 1 МВт фактично немає.
Як повідомив президент ВСПС, спад виробництва і споживання будматеріалів в Україні, що розпочався з початку повномасштабної війни, продовжиться до старту будівельного сезону в 2023 році. Водночас він зазначив, що незважаючи на достатній запас сировинних ресурсів у виробників, фінансові ресурси майже вичерпані.
“Фінансові ресурси майже вичерпані – на весну 2023 року може розпочатися хвиля закриттів і продажів підприємств за борги”, – зазначив Салій.
Виробники соціально значущих продуктів харчування законтрактували на лютий поточного року сумарно 15,6 млн куб. м природного газу українського видобутку за пільговими цінами, найбільше закупили виробники хліба та хлібобулочних виробів – 6,6 млн куб. м, або 42% від загального обсягу.
Ця статистика про закупівлі газу підприємствами харчової промисловості міститься в інформаційному дашборді на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.
Крім хлібопекарських підприємств, виробники м’яса свійської птиці та компанії, що вирощують птицю, закупили 5,7 млн куб. м природного газу – 36,5% від загального обсягу “пільгових” поставок на лютий. За ними йдуть переробники молока – 2,8 млн куб. м (17,9%), виробники рослинної олії – 0,46 млн куб. м (2,9%) і борошномели – 0,11 млн куб. м (0,7%).
Як повідомлялося, ТОВ “Агро-овен” (смт Магдалинівка Дніпропетровської обл.), що входить до однойменного багатопрофільного агрохолдингу, ТОВ “Птахокомплекс “Дніпровський” (с. Первомайське Дніпропетровської обл.) та фермерське господарство “Улар” (ФГ, Київець Львівської обл.) подали запит на закупівлю найбільших обсягів природного газу українського виробництва за пільговими цінами серед 256 виробників соціально значущих продуктів харчування, яким доступна така можливість.
“Агро-овен” запитав на лютий купівлю 1,71 млн куб. м природного пільгового газу, що становить 10,9% від загальної заявки всіх “соціальних” підприємств, птахокомплекс “Дніпровський” – 0,77 млн куб м (4,9%), ФГ “Улар” – 0,6 млн куб. м (3,8%), ТОВ “Луцька аграрна компанія” (Радомишль Волинської обл.) – 0,45 млн куб. м (2,8%). Отже, заявлені обсяги на отримання “пільгового” газу цими чотирма компаніями в лютому становлять 22,4% від загальної заявки всіх виробників “соціальних” продуктів.
Кабінет Міністрів України постановою №1435 вніс зміну до “карантинної” постанови №1236 від 9 грудня 2020 року, встановивши до 30 квітня 2022 року граничну надбавку до ціни природного газу власного видобутку (без урахування рентних платежів) не вище за 24% для виробників пшеничного борошна вищого ґатунку, пастеризованого молока жирністю 2,5%, хліба житньо-пшеничного, курячих яєць, соняшникової олії та батонів.
Торговельну надбавку на постачання природного газу власного видобутку для задоволення потреб вищезгаданих суб’єктів господарювання встановлено на рівні не вище ніж 1%.
