Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, за 9 місяців 2023 року наростив виручку від реалізації цукру на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR142 млн євро, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, обсяги продажів “Астартою” цукру становили 203 тис. тонн. При цьому ціна його реалізації зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR684 за тонну, що дало змогу наростити валовий прибуток цукрового бізнесу агрохолдингу на 36% порівняно з минулим роком до EUR41 на тлі незначного зростання маржинальності до 29%.
EBITDA цукрового бізнесу “Астарти” зросла на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR35 млн, при цьому її маржа залишилася стабільною – на рівні 24%.
В агрохолдингу зазначили, що за 9 місяців 2023 року експорт цукру і цукровмісних продуктів забезпечив 17% всієї виручки “Астарти”, тоді як роком раніше на його частку припадало лише 7% доходів.
Згідно зі звітом, сезон переробки цукру в 2023/24 маркетинговому році (МР) в “Астарті” стартував 12 вересня. У ньому задіяні п’ять цукрових заводів агрохолдингу.
Станом на 8 листопада, цукрові заводи “Астарти” переробили 1,1 млн тонн цукрових буряків і виробили 171 тис. тонн цукру порівняно зі 146 тис. тонн на ту саму дату 2022 року.
“Астарта” повідомила, що в Україні вже зібрано 10 млн тонн цукрових буряків за середньої врожайності 48 т/га. Виробництво цукру в 2023-2024 МР стартувало на 30 заводах. Станом на 8 листопада в країні сукупно вироблено 0,8 млн тонн цукру.
Україна відновила експорт цукру 15 вересня і наразі жодних експортних обмежень немає. За 9 місяців 2023 року український експорт цукру склав 295 тис. тонн, що в 7 разів більше, ніж роком раніше. Основним покупцем українського цукру був Європейський Союз, при цьому основним його імпортером стала Румунія, чия частка склала 31% від загального обсягу.
За оцінкою “Астарти”, її частка в експорті країни склала 11%. Ключові її європейські клієнти знаходилися в Румунії, Іспанії та Угорщині. 99% експортованого цукру було вивезено наземним транспортом, і на 85% це був автотранспорт.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Компанія “ДТЕК ВДЕ” в першому півріччі 2023 року скоротила валову виручку на 5,2% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,787 млрд грн, що сталося в умовах відсутності генерації на тимчасово окупованих вітрових електростанціях і кризи неплатежів за “зелену” енергію.
Як наголошується у звіті компанії, опублікованому на Ірландській фондовій біржі в п’ятницю, рівень розрахунків перед підприємствами ВДЕ в Україні за період лютий-серпень перебуває в діапазоні 42-52%, що значно нижче очікуваного рівня.
У компанії уточнили, що номінальний борг ДП “Гарантований покупець” перед нею за продану електроенергію на 30 червня 2023 року становив 2,57 млрд грн проти 1,53 млрд грн на початок року.
Водночас “ДТЕК ВДЕ” в першому півріччі 2023 року отримала 179 млн грн чистого прибутку проти 18 млрд грн збитку в аналогічному періоді 2022 року завдяки відсутності нарахувань знецінення на необоротні активи в сумі 17,36 млрд грн, що відбулося минулого року.
“Збиток у першому півріччі 2022 року був спричинений нарахуванням витрат у зв’язку з окупацією частини електростанцій “ДТЕК ВДЕ”, переглядом планів будівництва Тилігульської ВЕС та економічним зносом через погіршення ситуації в економіці”, – повідомляють у компанії.
При цьому курсові різниці у фінансовій та інвестиційній діяльності в січні-червні цього року виявилися для “ДТЕК ВДЕ” від’ємними – 285 млн грн, тоді як у січні-червні-2022 щодо них було зафіксовано плюс 300 млн грн.
Обсяг заборгованості за звітний період скоротився з 21,57 млрд грн до 20,31 млрд грн, а обсяг вільних грошових коштів зріс з 3,44 млрд грн до 4,69 млрд грн.
Зазначається, що за звітний період сонячні електростанції збільшили відпуск електроенергії завдяки більш сприятливим погодним умовам, зниженню обсягів диспетчерських обмежень в умовах дефіциту електроенергії, а також зниженню рівня небалансів. Уточнюється, що продажі СЕС були вищими за продажі ВЕС учетверо.
Також вказується, що “ДТЕК ВДЕ” на початку весни ввела в експлуатацію 19 вітротурбін Тилігульської ВЕС сукупною потужністю 114 МВт.
Виручка на доступний номер на день RevPAR у період з 1 червня до 31 вересня порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла в Буковелі на 234% – до 3041 грн, в Одесі – на 154%, до 695 грн, у Києві – на 102%, до 546 грн, у Львові – на 19%, до 1411 грн, повідомила керівниця проєкту Hotel Matrix Ольга Міщенко агентству “Інтерфакс-Україна”.
“RevPAR – це результат, що розраховується множенням середнього тарифу на завантаження. Він є показником комерційної ефективності від експлуатації номерного фонду. Результати літа по-справжньому позитивні. Ми бачимо насамперед зростання у закладів, де є курортно-санаторний напрямок, особливо сильно в Карпатах. Одеса, завдяки тому, що в серпні було нарешті “відкрито” море, теж змогла істотно поліпшити свої показники”, – повідомила Міщенко.
Завантаження готелів у червні-серпні 2023 року в Буковелі сягнуло 78% (проти 50% влітку 2022 року), у Львові становило 54% (50%), в Одесі – 29% (21%), у Києві – 28% (15%).
Показники ADR (середній тариф) по готелях у Буковелі – 3878 грн (1810 грн влітку 2022 року), у Львові – 2598 грн (2359 грн), в Одесі – 2383 грн (1333 грн), у Києві – 1956 грн (1854 грн).
Hotel Matrix – веб-продукт готельної аналітики, над розробкою якого працюють українські розробники. Запущений у травні 2020 року. Наразі до Hotel Matrix підключено 202 готелі України, 18 у Польщі та два в Казахстані.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшився на 6,5% – до $235 млн), ідеться у звіті материнської компанії VEON у четвер.
Згідно з ним, за звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився до аналогічного минулорічного періоду на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%.
“Незважаючи на складну операційну обстановку, зростання виручки і EBITDA “Київстару” у звітному кварталі прискорилося. “Київстар” і VEON зобов’язалися виділити $600 млн протягом наступних трьох років, інвестуючи у відновлення української інфраструктури за допомогою послуг зв’язку та цифрових сервісів”, – наголошується у звіті.
Уточнюється, що виручка від послуг мобільного зв’язку зросла на 17,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,066 млрд грн завдяки зростанню споживання даних на 25,6%, до 9,9 ГБ на користувача на місяць, (у грошах зростання становило 17,6% – до 4,679 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом минулого року та збільшенню роумінгу.
Що стосується EBITDA, то VEON відзначає вплив на нього в другому кварталі 2023 року підвищення тарифів на електроенергію на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року, 92 млн грн благодійних пожертвувань, а також програми підтримки персоналу та клієнтів. У результаті ці операційні витрати знизили рентабельність компанії за EBITDA на 2,7 п.п. – до 59,1%.
Зазначається, що кількість користувачів 4G “Київстар” досягла 13,1 млн осіб (+13,5% порівняно з минулим роком) і тепер становить 54,3% від загальної абонентської бази (+7,7 п.п. порівняно з минулим роком).
“Зростання кількості користувачів 4G у поєднанні з новими ціннісними пропозиціями забезпечило збільшення ARPU на 22,6% – до 110,2 грн – порівняно з попереднім роком”, – йдеться у звіті.
Водночас загалом мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Зазначається, що “Київстар” підтримував доступ до ключових послуг, включно з цифровою охороною здоров’я, інформаційними та розважальними послугами. Кількість багатокористувацьких абонентів “Київстар” збільшилася на +37,8% порівняно з попереднім роком, а доходи від багатокористувацького зв’язку зросли на 51,7% порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, підконтрольна “Київстар” найбільша в країні цифрова медична платформа Helsi Ukraine збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн. пацієнтів, тоді як кварталом раніше йшлося про більш ніж 25 млн.
Кількість завантажень мобільного застосунку Helsi збільшилася на 0,4 млн і досягла 5,4 млн у другому кварталі, тоді як кількість бронювань записів на прийом до лікаря через платформу залишилася на рівні близько 1,8 млн за квартал.
Зазначається, що сервіс потокового мовлення “Київстар ТБ” завершив квартал із показником майже 1,1 млн користувачів, що відповідає зростанню на +35,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У другому кварталі 2023 року 2 500 користувачів “Київстар ТБ” користувалися нещодавно представленим “Дитячим профілем” – спеціальним портфелем контенту для дітей, а близько 11 600 клієнтів користувалися освітнім контентом, доступним на платформі безоплатно.
Однак загалом кількість клієнтів фіксованого зв’язку скоротилася за рік на 4,5% – до 1,1 млн, а зростання виручки в секторі становило 7,5% – до 483 млн грн.
Зазначається, що відповідно до стратегії “4G скрізь” у другому кварталі 2023 року “Київстар” підключив до своєї мережі 4G ще 80 населених пунктів, додав приблизно 270 нових базових станцій 4G і модернізував ще майже 1 600 базових станцій до стандарту 4G. Капітальні витрати збільшилися на 35,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,395 млрд грн. Станом на кінець червня команда “Київстар” підтримувала в робочому стані майже 94% радіомережі.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
Зокрема, в мобільному сегменті зростання виручки становило 11,7% – до 15,897 млрд грн (з них передача даних – на 10,2%, до 9,15 млрд грн), тоді як у фіксованому зв’язку – лише 1,5%, до 946 млн грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
Загалом виручка VEON у II кварталі скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $916 млн, а EBITDA знизилася на 10,6% – до $415 млн.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у квітні-червні 2023 року збільшив виручку від реалізації ключової продукції на 68,3% до аналогічного періоду минулого року – до 4,7 млрд грн, випливає з опублікованих ним на Варшавській фондовій біржі даних.
Згідно з ними, продажі цукру зросли в другому кварталі цього року на 9,2% порівняно з другим кварталом минулого року – до 68,9 тис. тонн, а середня ціна його продажу – на 40,6%, до 28,16 тис. грн за тонну.
Реалізація молока в другому кварталі 2023 року збільшилися на 20,9% – до 28,4 тис. тонн, соєвої олії – на 50,7%, до 12,3 тис. тонн, соєвого шроту – на 92%, до 58,9 тис. тонн.
Продажі кукурудзи підскочили на 80,5% – до 58,8 тис. тонн, пшениці – на 95,6%, до 5,9 тис. тонн, а насіння соняшнику – у 2,9 раза, до 28,6 тис. тонн.
Агрохолдинг уточнив, що таке збільшення продажів у натуральних показниках дало змогу компенсувати зниження цін за більшістю видів продукції. Зокрема, соєва олія подешевшала на 28,8% – до 33,06 тис. грн/тонна, пшениця – на 26,8%, до 4,20 тис. грн/тонна, насіння соняшнику – на 21,5%, до 13,26 тис. грн/тонна, кукурудза – на 4,6%, до 6,85 тис. грн/тонна.
Подорожчали лише соєвий шрот – на 33,6%, до 19,98 тис. грн/тонна і молоко – на 6,0%, до 13,09 тис. грн/тонна.
Таким чином продажі цукру в другому кварталі зросли на 53,6% – до 1 млрд 938,8 млн грн, пшениці – на 24,8%, до 43,1 млн грн, кукурудзи – на 72,2%, до 402,8 млн грн, насіння соняшнику – майже в 2,3 раза, до 379,4 млн грн, соєвої олії – на 11,8%, до 405,1 млн грн, соєвого шроту – майже в 2,6 раза, до 1 млрд 176,8 млн грн і молока – на 28,1%, до 371,6 млн грн.
Загалом за перше півріччя виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн, випливає з опублікованих ним на Варшавській фондовій біржі даних.
Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс. Цього маркетингового року компанія засіяла 201 тис. га, що на 40% більше, ніж минулого.
Агропромхолдинг у першому кварталі 2023 року отримав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше в порівнянні з першим кварталом 2022 року. Його виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
У гривні “Астарта” в першому кварталі цього року збільшила чистий прибуток у 7,5 раза – до 632,59 млн грн за зростання виручки на 66,6% – до 6 млрд 415,09 млн грн.
Тютюновий концерн Philip Morris International скоротив чистий прибуток і збільшив виручку в другому кварталі 2023 року, водночас скоригований прибуток і виручка перевищили очікування ринку.
Водночас річний прогноз компанії виявився гіршим, ніж розраховували аналітики.
Як повідомляють у прес-релізі концерну, чистий прибуток у розрахунку на акцію у квітні-червні становив $1,01 порівняно з $1,43 на акцію за аналогічний період попереднього року. Операційний прибуток впав на 16%, до $2,6 млрд.
Скоригований прибуток підвищився до $1,60 з $1,48 на акцію за прогнозу аналітиків на рівні $1,50.
Квартальна виручка Philip Morris зросла на 14,5%, до $8,97 млрд. Аналітики, опитані FactSet, у середньому прогнозували виручку в розмірі $8,67 млрд.
Обсяг поставок компанії в минулому кварталі збільшився на 3,3%, зокрема реалізація сигарет скоротилася на 0,4%, а продажі стіків для пристроїв нагрівання тютюну злетіли на 26,6%.
Кількість користувачів електронних сигарет Iqos на кінець червня становила 27,2 млн осіб, за квартал збільшившись на 1,4 млн. Із них 19,4 млн перейшли зі звичайних сигарет на Iqos, йдеться у звітності.
Philip Morris у 2023 році очікує зафіксувати скоригований прибуток у діапазоні $6,13-6,22 на акцію за прогнозу аналітиків у $6,24 на акцію. Компанія очікує скорочення сукупних поставок у світі, без урахування Китаю, на 0,5-1,5% цього року.
Акції Philip Morris стабільні під час попередніх торгів у четвер. Капіталізація компанії з початку року знизилася на 2,4% і становить $152,66 млрд.
Philip Morris була виділена з Altria в 2008 році і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів. Випускає сигарети на 39 підприємствах по всьому світу і продає їх більш ніж на 180 ринках. У портфелі брендів компанії – марки Marlboro, L&M, Chesterfield, Parliament, Bond Street та інші. PMI також випускає системи нагрівання тютюну Iqos і тютюнові стіки для них.
