За даними Worldsteel, у жовтні-2024 зафіксовано зростання виплавки сталі до жовтня-2023 у половині країн першої десятки, крім Японії, США, Росії, Південної Кореї та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня виглядає наступним чином: Китай (81,880 млн тонн, зростання на 2,9% до жовтня-2023), Індія (12,456 млн тонн, «плюс» 1,7%), Японія (6,925 млн тонн, «мінус» 7,8%), США (6,551 млн тонн, «мінус» 2%), РФ (5,6 млн тонн, «мінус» 15,2%), Південна Корея (4,487 млн тонн, менше на 18,3%), Німеччина (3,217 млн тонн, «плюс» 14,7%), Бразилія (3,075 млн тонн, «плюс» 16,2%), Туреччина (2,998 млн тонн, «плюс» 0,7%) та Іран (2,960 млн тонн, «мінус» 1,9%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зросла на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,193 млн тонн.
За 10 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі виглядає наступним чином: Китай (850,730 млн тонн, зниження на 3%), Індія (122,982 млн тонн, більше на 5,6%), Японія (70,214 млн тонн, падіння на 3,7%), США (66,666 млн тонн, «мінус» 1,9%), РФ (59,435 млн тонн, «мінус» 6,8%), Південна Корея (52,330 млн тонн, «мінус» 6,4%), Німеччина (31,581 млн тонн, «плюс» 5%), Туреччина (30,905 млн тонн, «плюс» 12,4%), Бразилія (28,394 млн тонн, більше на 6%) та Іран (24,956 млн тонн, «плюс» 0,6%).
Загалом у січні-жовтні 71 країна виробила 1 млрд 546,586 млн тонн сталі, що на 1,6% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Світовий попит на сталь у 2024 році збільшиться на 1,7%, до 1,793 млрд тонн, у 2025 році ще на 1,2% – до 1,815 млрд тонн, прогнозує Всесвітня асоціація виробників сталі (World Steel Association).
Голова економічного комітету Worldsteel Мартін Тойрінгер (Martin Theuringer) у своєму коментарі зазначив, що після двох років від’ємного зростання та серйозної волатильності ринку після кризи COVID у 2020 році вбачаються перші ознаки стабілізації світового попиту на сталь на траєкторії зростання у 2024 та 2025рр.
За його словами, світова економіка продовжує демонструвати стійкість, незважаючи на кілька сильних зустрічних викликів, затяжний вплив пандемії та вторгнення Росії в Україну, високу інфляцію, високі витрати й падіння купівельної спроможності домогосподарств, зростаючу геополітичну невизначеність і різке посилення грошово-кредитної політики.
“У міру наближення до кінця циклу посилення грошово-кредитної політики ми помітили, що посилення умов кредитування і підвищення витрат призвели до різкого уповільнення житлової активності на більшості основних ринків і ускладнили виробничий сектор у всьому світі. Хоча здається, що світова економіка зазнає м’якої посадки після цього циклу посилення грошово-кредитної політики, ми очікуємо, що зростання світового попиту на сталь залишиться слабким, а волатильність ринку залишиться високою через відкладений вплив жорсткості грошово-кредитної політики, високих витрат і високої геополітичної невизначеності”, – зазначив глава економічного комітету.
Як очікується, попит на сталь у Китаї в 2024 році залишиться приблизно на рівні 2023 року, оскільки інвестиції в нерухомість продовжують знижуватися, але відповідна втрата попиту на сталь буде компенсована зростанням попиту на сталь, зумовленим інвестиціями в інфраструктуру та виробничими секторами. У 2025 році попит на сталь у Китаї повернеться до низхідної тенденції зі зниженням на 1%.
Цей прогноз передбачає, що до 2025 року попит на сталь у Китаї буде значно нижчим, ніж у недавній піковий 2020 рік. Цей прогноз також відповідає думці Worldsteel про те, що Китай, можливо, досягнув свого пікового попиту на сталь, і попит на сталь у країні, ймовірно, збережеться. у середньостроковій перспективі, оскільки Китай поступово відходить від моделі економічного розвитку, залежної від інвестицій у нерухомість та інфраструктуру.
Прогнози Worldsteel для світу, за винятком Китаю, припускають широкомасштабне зростання попиту на сталь на відносно високому рівні 3,5% на рік у 2024-2025 роках.
Також констатується, що Індія стала найсильнішим драйвером зростання попиту на сталь з 2021 року, і прогноз свідчить, що попит на сталь в Індії й надалі стрімко зростатиме, водночас попит на сталь у країні зросте на 8% у 2024 та 2025 роках, що зумовлено зростанням у всіх секторах, що використовують сталь, і особливо завдяки триваючому сильному зростанню інвестицій в інфраструктуру. Прогнозується, що у 2025 році попит на сталь в Індії буде майже на 70 млн тонн вищим, ніж у 2020 році.
Очікується, що в інших країнах світу, що розвиваються, таких як Близький Схід, Африка та АСЕАН, попит на сталь зростатиме у 2024-2025рр після значного уповільнення у 2022-2023рр. Однак зростаючі складнощі в АСЕАН, такі як політична нестабільність і зниження конкурентоспроможності, можуть призвести до уповільнення зростання попиту на сталь у майбутньому.
Очікується, що в розвиненому світі також спостерігатиметься посилення відновлення: 1,3% у 2024 році та 2,7% у 2025 році, оскільки Worldsteel очікує, що попит на сталь, нарешті, продемонструє значне зростання в ЄС у 2025 році та збереже стійкість у США, Японії та Японії. Корея.
Згідно з прогнозом, ЄС (і Велика Британія) залишаються регіоном, що стикається нині з найбільшими проблемами. Регіон і, зокрема, його галузі, що використовують сталь, стикаються з проблемами на безлічі фронтів: геополітичні зрушення та невизначеність, висока інфляція, жорсткість грошово-кредитної політики та часткове припинення бюджетної підтримки, а також все ще високі ціни на енергоносії та сировинні товари. Збереження цих негативних чинників призвело до значного падіння попиту на сталь у регіоні в 2023 році до найнижчого рівня з 2000 року і до істотного перегляду прогнозу на цей рік у бік зниження. Очікується, що після лише технічного відновлення у 2024 році попит на сталь у регіоні, нарешті, продемонструє значне відновлення зі зростанням на 5,3% у 2025 році. Прогнозований попит на сталь в ЄС у 2024 році лише на 1,5 млн тонн вищий, ніж у період пандемії 2020 року.
На відміну від ЄС, попит на сталь у США продовжує демонструвати здорові фундаментальні показники попиту на сталь. Очікується, що попит на сталь у країні швидко повернеться на шлях зростання у 2024 році після різкого падіння, спричиненого сповільненням ринку житла у 2023 році, завдяки сильній інвестиційній активності, що отримала імпульс завдяки закону про скорочення інфляції, та поступовому відновленню житлової активності.
Worldsteel вважає, що ризики знизилися з часу свого останнього оновлення прогнозу в жовтні 2023 року і є збалансованими. З іншого боку, в Асоціації вважають, що швидша, ніж очікувалося, дезінфляція, супроводжувана подальшим пом’якшенням грошово-кредитної політики, може забезпечити значний імпульс секторам, що використовують сталь, особливо житловому будівництву. Також Worldsteel вважає, що прискорення глобальних зусиль з декарбонізації або зусиль зі зміцнення громадської інфраструктури для боротьби зі зростаючими ризиками зміни клімату є значними позитивними ризиками, які можуть підтримати глобальний попит на сталь у майбутньому.
“Однак ми спостерігаємо, що подальша ескалація геополітичної напруженості, інфляційний тиск виявляється більш стійким, ніж очікувалося, а також високий і зростаючий рівень державного боргу, що спричиняє бюджетну консолідацію в найбільших економіках, являють собою значні ризики, які, безумовно, можуть сповільнити відновлення економіки, що триває, або навіть зірвати це”, – резюмується в прогнозі.
Металургійні підприємства України в січні поточного року збільшили виробництво сталі на 91,5% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 544 тис. тонн з 284 тис. тонн, і на 4,6% порівняно з попереднім місяцем, коли було виплавлено 520 тис. тонн.
Водночас Україна зберегла 21-ше місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до січня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, США, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (77,240 млн тонн, зниження на 6,9% до січня-2023), Індія (12,514 млн тонн, більше на 7,3%), Японія (7,266 млн тонн, зростання на 0,6%), США (6,801 млн тонн, зниження на 0,3%), РФ (6,240 млн тонн, зростання на 1,2%), Південна Корея (5,711 млн тонн, зростання на 1,5%), Туреччина (3,247 млн тонн, зростання на 24,7%), Німеччина (2,9 млн тонн, зниження на 0,9%), Іран (2,603 млн тонн, вищий на 39,3%) і Бразилія (2,520 млн тонн, падіння на 7,2%).
Загалом у січні 2024 року виплавка сталі знизилася на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,108 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна в грудні 2023 року збільшила виробництво сталі в 4,9 раза, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, – до 520 тис. тонн зі 106 тис. тонн, але знизила, як порівняти з попереднім місяцем, на 4,8%, коли було виплавлено 546 тис. тонн. Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня мала такий вигляд: Китай (67,440 млн тонн, зниження на 14,9% до грудня-2022), Індія (12,141 млн тонн, + 9,5%), Японія (6,980 млн тонн, + 1,1%), США (6,813 млн тонн, +7,6%), РФ (6 млн тонн, +4, 3%), Південна Корея (5,375 млн тонн, +2,7%), Туреччина (3,224 млн тонн, +21,2%), Іран (2,872 млн тонн, +12,1%), Німеччина (2,631 млн тонн, -2,3%) і Бразилія (2,523 млн тонн, +0,9%).
Загалом у грудні 2023 року виплавка сталі знизилася на 5,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 135,666 млн тонн.
За 2023 рік перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі в 2,04 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574 тис. тонн з 281 тис. тонн.
У березні-2023 було виплавлено 527 тис. тонн сталі.
При цьому Україна посіла 22-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у квітні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до квітня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Індії, Південної Кореї, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками квітня виглядає наступним чином: Китай (92,640 млн тонн, зниження на 1,5% до квітня-2022), Індія (10,721 млн тонн, зростання на 3,2%), Японія (7,239 млн тонн, “мінус” 3,1%), США (6,586 млн тонн, “мінус” 5,3%), РФ (6,380 млн тонн, “плюс” 1,9%), Південна Корея (5,689 млн тонн, більше на 3%), Німеччина (3,197 млн тонн, зниження на 3,8%), Іран (3,063 млн тонн, зростання на 5,9%), Бразилія (2,773 млн тонн, “мінус” 5,9%) і Туреччина (2,678 млн тонн, менше на 20,6%).
Загалом у квітні поточного року виплавка сталі знизилася на 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 161,377 млн тонн.
За чотири місяці 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (354,390 млн тонн, зростання на 4,1%), Індія (43,897 млн тонн, зростання на 3%), Японія (28,861 млн тонн, падіння на 5,3%), США (26,061 млн тонн, зниження на 4,1%), РФ (25,094 млн тонн, падіння на 0,6%), Південна Корея (22,355 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (12,354 млн тонн, менше на 5,9%), Бразилія (10,585 млн тонн, “мінус” 8,8%), Туреччина (10,1 млн тонн, менше на 21,3%) та Іран (9,710 млн тонн, зростання на 0,1%).
Загалом у січні-квітні 63 країни виробили 622,736 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна виробила 1,809 млн тонн сталі, що у 2,2 раза, або на 54% менше порівняно із січнем-квітнем 2022 року. Знаходиться на 25-му місці за підсумками чотирьох місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
