Українські сировари продовжують втрачати частку ринку через конкуренцію з імпортною продукцією з ЄС, попри тенденцію до скорочення обсягів зовнішніх закупівель, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
Згідно з повідомленням, виробники звертаються до держави з проханням про підтримку, зокрема через розширення програм кешбеку на вітчизняні сири та перегляд податкового навантаження. Проте експерти оцінюють шанси на суттєві зміни в податковій політиці або запровадження імпортних бар’єрів як низькі.
Більш ефективним кроком аналітики називають врегулювання взаємин із торговельними мережами для зниження значних ритейлерських націнок, що впливають на кінцеву вартість продукції.
За даними агентства, імпорт сирів зараз демонструє тенденцію до скорочення як у місячному, так і в річному вимірі, що пов’язано з підвищенням цін у Європі та валютними коливаннями. Очікується, що обсяги зовнішніх закупівель і надалі не зростатимуть.
“Попри складну ринкову кон’юнктуру, українські виробники не поспішають знижувати базові ціни. Ймовірно, вони побоюються, що торговельні мережі не відреагують належним чином на здешевлення або що в майбутньому буде складно повернутися до попереднього рівня цін. Водночас при закупівлі великих партій продукції покупці вже можуть розраховувати на суттєві знижки”, – резюмували в “Інфагро”.
Розширення Євросоюзу є геополітичним рішенням, і потрібно діяти щодо змін процесів прийняття нових членів, але поки що держави-члени ЄС не готові назвати конкретну дату вступу України, як на цьому наполягає президент України Володимир Зеленський, сказала високий представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
«Нам дійсно потрібно над цим попрацювати. Але, думаю, у мене таке відчуття, що держави-члени не готові назвати конкретну дату», – сказала вона у відповідях на питання на Мюнхенській конференції з безпеки в неділю, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
Каллас нагадала, що крім України є також Чорногорія, Албанія, які так довго знаходяться в списку на вступ.
«Думаю, що пріоритет, нагальна необхідність рухатися далі і показувати, що Україна є частиною Європи, існує», – зазначила глава європейської дипломатії.
З неготовністю ЄС сьогодні визначити дату прийняття України погодився і президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
«Коли я розмовляв з багатьма главами держав і урядів Європейського Союзу, у мене виникло відчуття, що на цьому етапі, коли ми говоримо сьогодні тут, у Мюнхені, в лютому, немає готовності прийняти дату», – констатував він.
На його думку, є бажання бачити Україну якомога швидше частиною ЄС.
«ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно необхідно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде», – водночас вважає президент Латвії.
За його словами, в рамках цього рішення потрібно вирішити ще два інших питання: прийняття країн-кандидатів із Західних Балкан, яким давно це було обіцяно, і Молдови.
«Якщо говорити про Україну, не забувайте також про Молдову. Якщо Україна приєднається, ми не можемо виключити Молдову з цього. Так що справа вже не тільки в Україні. Йдеться, мабуть, про найбільше об’єднуюче розширення, але, ймовірно, за іншими правилами», – пояснив Рінкевичс.
На його думку, тоді дійсно доведеться повернутися до дуже серйозного обговорення того, як буде виглядати вся структура прийняття управлінських рішень Європейського Союзу.
Президент Латвії також підкреслив, що дата можливого вступу України до ЄС, подобається це чи ні, зараз дуже пов’язана з мирною угодою з Росією – буде мирна угода чи ні?
«Якщо чесно, я не бачу, щоб Росія була готова до угоди. А якщо Росія не буде рухатися, то у нас не буде угоди», – пояснив він.
На думку Рінкевичса, звернення Зеленського про фіксацію дати вступу потрібно заслухати на засіданні Європейської Ради.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) вперше відправило контрейлерний поїзд за маршрутом Львів — Фенішлітке (Угорщина), повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, проєкт реалізували дочірня компанія UZ Cargo Poland, філія “Центр транспортного сервісу “Ліски” та приватний угорський логістичний термінал.
Для навантаження на колії 1520 мм використано технології та обладнання Sun Smart Logistics і модернізовані платформи ЦТС “Ліски”. На терміналі у Фенішлітке напівпричепи перевантажуватимуть за допомогою технології “R2L” на платформи T3000 для подальшого прямування колією 1435 мм. Завдяки модернізованим платформам та спеціальним технологіям напівпричепи завантажували без залучення тягачів і кранів.
“Цей рейс підтверджує ефективність та універсальність контрейлерних перевезень напівпричепів будь-яких типів у сполученні між Україною та країнами Європейського Союзу з використанням колій 1520 та 1435 мм”, – резюмували в “Укрзалізниці”.
Як повідомляє Сербський Економіст, ціни на нерухомість в Чорногорії продовжують зростати рекордними темпами, при цьому зарплати жителів залишаються істотно нижчими за середньоєвропейський рівень, а оренда стає все менш доступною, відзначають місцеві аналітики. Вартість квадратного метра житла в країні вже вища, ніж у деяких державах Євросоюзу. За даними Статуправління Чорногорії (Monstat), середня ціна 1 кв. м квартири в новобудовах у III кварталі 2025 року склала 2 228 євро, в Подгориці – 2 153 євро, в приморському регіоні – 2 458 євро, а в північному регіоні – 1 578 євро. У Monstat уточнюють, що показник розраховується за угодами первинного продажу житла.
Як повідомляли місцеві ЗМІ, агент з нерухомості Харіс Османагіч раніше оцінював ринок Подгориці як перегрітий і говорив, що ціни в столиці за короткий час «майже подвоїлися», а в окремих районах новобудови пропонуються по 2 800-3 500 євро за кв. м.
Зростання цін торкнулося і ринку оренди: за оцінками Османагіча, середня вартість довгострокової оренди в Подгориці знаходиться в діапазоні 550-700 євро на місяць, двокімнатні квартири – 800-1 000 євро, трикімнатні – 1 200-2 000 євро.
В Євросоюзі в цілому ціни на житло в III кварталі 2025 року зросли на 5,5% в річному вираженні, випливає з даних Eurostat.
Логістичні обмеження, пов’язані з війною, призводять до перерозподілу імпорту кукурудзи в Європейський союз на користь альтернативних постачальників, при цьому частка України в сезоні 2025/26 помітно знизилася, випливає з огляду S&P Global Commodity Insights (Platts).
За даними S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), імпорт кукурудзи в ЄС у 2024/25 маркетинговому році склав 18,79 млн т проти 19,83 млн т у 2023/24, а на 2025/26 GTAS прогнозує зростання імпорту до 21 млн т.
S&P відзначає, що в середньому за п’ять років Україна залишалася домінуючим постачальником кукурудзи в ЄС – близько 9,7 млн т на рік (53,5% імпорту), проте в 2025/26 МР (липень-червень) структура поставок змінилася: частка Бразилії зросла до 40%, США – до 28,3%, тоді як України – знизилася до 22,4%.
Учасники ринку повідомляли про затримки з отриманням законтрактованої української кукурудзи, через що покупці почали активніше переходити на Бразилію і США. Додатковим фактором вибору походження продукції учасники ринку називали рамкову торговельну повістку ЄС-Меркосур.
Серед найбільших імпортерів кукурудзи в ЄС залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За даними Єврокомісії, Іспанія в 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн т (7,6 млн т в 2023/24), Нідерланди – 3,3 млн т (2,6 млн т), Італія – 2,8 млн т (2,1 млн т).
При цьому Іспанія як ринок, чутливий до ціни, останнім часом переключилася на більш конкурентну за вартістю американську кукурудзу, тоді як українська кукурудза була відносно дорогою на тлі високого попиту з боку Туреччини, йдеться в огляді.
Цінові орієнтири Platts на 3 лютого: кормова кукурудза ex-works Таррагона (Іспанія) – 213 євро/т з навантаженням 3 лютого – 5 березня, українська кукурудза – $223/т FOB POC (порти Одеса-Південний-Чорноморськ) з навантаженням 3-17 березня, бразильська – $210,81/т FOB Сантос з навантаженням у серпні.
У 2024 році 68% жителів ЄС, які проживають у домогосподарствах, жили в житлі, яке належить їхньому домогосподарству, що на 1 п.п. менше, ніж роком раніше (69% у 2023 році), повідомила статистична служба Євросоюзу (Eurostat).
За даними Eurostat, частка тих, хто проживає в орендованому житлі, відповідно, зросла до 32% (31% у 2023 році).
При цьому, найбільша частка власників зафіксована в Румунії (94%), далі йдуть Словаччина (93%) і Угорщина (92%). Єдиною країною ЄС, де орендарів більше, ніж власників, залишається Німеччина (53% населення – орендарі).
Євростат уточнює, що показник відображає не кількість об’єктів нерухомості, а частку людей, які живуть у домогосподарствах – власниках або орендарях (дані EU-SILC). У 2024 році в ЄС 44,2% людей проживали в житлі, яке належить домогосподарству без іпотеки або житлового кредиту, 24,3% – в житлі у власності з іпотекою або кредитом. Серед орендарів 21,1% платили ринкову оренду, 10,5% жили за зниженою ставкою або безкоштовно.
