Як повідомляє Сербський економіст, наступний саміт ЄС – Західні Балкани планується провести в Чорногорії 5 червня 2026 року, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на джерела, близькі до кабінету президента країни.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта також заявив, що очікує наступну зустріч у Чорногорії в червні 2026 року.
Згідно з даними Ради ЄС, у самітах ЄС – Західні Балкани беруть участь лідери країн ЄС та інститутів ЄС, а також лідери шести партнерів регіону – Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Президент Чорногорії Яков Мілатович, коментуючи плани на 2026 рік, заявив, що від зустрічі в Чорногорії в Брюсселі «є великі очікування» і «це повинен бути саміт результатів», перш за все для самої Чорногорії.
До зазначеної дати Євросоюз має намір розпочати роботу над договором про приєднання Чорногорії до ЄС.
Регулярні саміти ЄС – Західні Балкани проводяться з 2018 року; попередній саміт відбувся в Брюсселі в грудні 2024 року.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1973
Оператори систем передачі (ОСП) України, Словаччини, Угорщини та Румунії запустили в понеділок перші місячні аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, повідомила НЕК “Укренерго”.
Вони проходять 15-17 грудня на платформі Joint Allocation Office (JAO) з поставкою на січень 2026 року. Остаточні результати аукціонів мають бути оголошені 23 грудня. Згідно з інформацією на JAO, потужність перетину з Угорщини складає 460 МВт, з Румунії та Словаччини – по 172 МВт. З України потужність перетину не пропонується.
“Довгострокові аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів – це те, що точно піде на користь українському ринку електроенергії. В умовах масованих російських атак на нашу енергосистему, впевненість у стабільному надходженні імпорту електроенергії кожного наступного місяця нам дуже потрібна”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Віталій Зайченко, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм.
“Ми вдячні партнерам з ENTSO-E та аукціонної платформи JAO, а також колегам з компаній-операторів енергосистем сусідніх держав ЄС за ефективну співпрацю. Сподіваємось, вона буде продовжена, і надалі будуть запроваджені також річні аукціони”, – зазначив Зайченко.
Як вказує НЕК, запровадження таких аукціонів стало можливим завдяки співпраці з ОСП сусідніх держав та за підтримки Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E). Робота над правилами довгострокового розподілу для зовнішніх кордонів ЄС тривала протягом останніх двох років.
“Після погодження цих правил національними регуляторами України, Словаччини, Угорщини і Румунії став можливим розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів шляхом проведення місячних довгострокових аукціонів. Для України це означає можливість ефективнішого цінового прогнозування, а у перспективі – зниження вартості імпортованої електроенергії”, – пояснила “Укренерго”.
Як зазначається в повідомленні, у глобальному вимірі місячні аукціони сприяють більш тісній інтеграції українського і європейського енергоринків та забезпечують посилення стійкості об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, ENTSO-E з початком повномасштабного вторгнення, зважаючи на воєнні ризики, погодилося тільки на добові аукціони з розподілу потужності міждержавного перетину для імпортно-експортних операцій з електроенергією. Водночас трейдери та енергокомпанії неодноразово зазначали, що відсутність довгострокових аукціонів, зокрема, місячних і річних, заважає ефективності залучення імпортної е/е.
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко на початку грудня в коментарі Енергореформі зазначив, що розраховує на успішне проведення перших з початку війни довгострокових (місячних) аукціонів з розподілу міждержавного перетину з Румунією, Угорщиною і Словаччиною.
“Думаю, що ці аукціони відбудуться. Ринок точно чекає довгострокових аукціонів. Тому, гадаю, весь запропонований перетин буде проданий”, – сказав він.
“По Польщі, на жаль, аукціонів не буде, бо польський оператор системи передачі не дає згоди”, – додав глава “Укренерго”.
Варто зазначити, що запущені сьогодні аукціони спільні, тобто проводяться одночасно обома операторами. Про такий механізм ОСП домовилися у 2023 році, і поки за ним проводилися добові аукціони. Місячні аукціони до цього проводилися по Молдові та по Польщі (перетин Добротвір-Замость), де ще діють односторонні аукціони замість спільних.
Грудень традиційно є одним із найуспішніших місяців для українських виробників сиру за рівнем продажів, однак 2025 року позитивною динамікою можуть похвалитися далеко не всі компанії галузі, повідомило аналітичне видання “Інфагро”.
“Хоча споживання сиру в Україні, ймовірно, зросло, основне зростання припало на імпортну продукцію”, – зазначили аналітики і додали, що це пояснюється значною ціновою перевагою європейських сирів.
Імпортери закуповують продукцію в країнах ЄС значно дешевше, ніж її виробляють в Україні, і найближчим часом її вартість, за прогнозом експертів, не зростатиме.
Агентство зауважило, що у листопаді імпорт сирів в Україну зріс, хоча й не настільки, як прогнозувалося. Їх було ввезено на 10% більше порівняно з жовтнем. На 4% зріс імпорт “білих” сирів. Водночас імпорт плавлених сирів скоротився на 18%.
Активніше зростання імпорту відбудеться в грудні, як це було торік, сподіваються експерти.
Вони нагадали, що споживання сирів в Україні досі не відновилося до довоєнного рівня, що ускладнює конкуренцію для національних виробників. За оцінками аналітиків, у 2025 році продажі напівтвердих сирів на внутрішньому ринку будуть на 17% меншими ніж у 2021 році. При цьому середній українець, як і до війни, споживає близько 2 кг такого сиру на рік, і приблизно чверть цього обсягу – це сири європейського виробництва.
“Експорт напівтвердих сирів з України залишається вдвічі меншим за імпорт. Водночас експортні ціни перевищують імпортні. В листопаді також різко скоротився експорт плавлених сирних продуктів — до найнижчого рівня з початку року”, – констатували в “Інфагро”.
Україна в січні-листопаді 2025 року збільшила імпорт електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у 3,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $1,513 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Найактивніше поставки здійснювалися з країн Європейського Союзу. Лідерами стали Румунія — $321,6 млн (21,3% загального обсягу імпорту), Чехія — $271,2 млн (17,9%) і Польща — $189,1 млн (12,5%). Для порівняння, рік тому найбільшими експортерами генераторного обладнання в Україну були Китай (24,2% або $115 млн), Туреччина (18,5%) і Чехія (15,6%).
У листопаді 2025 року імпорт генераторів зріс на 27,2% порівняно з листопадом 2024 року — до $116,4 млн, проте виявився на 38% нижчим за жовтневий показник.
Експорт українських електрогенераторів за 11 місяців склав лише $3,6 млн (роком раніше — $1,6 млн), основними напрямками поставок стали Чехія, Латвія і Болгарія.
Зростання імпорту пов’язане з триваючими програмами з посилення енергетичної стійкості та резервного електропостачання, а також з чинним звільненням від сплати мита та ПДВ при ввезенні електрогенераторів, введеним українським урядом влітку 2024 року.
Україна в 2025 році через зміни правил торгівлі з Європейським Союзом не змогла поставити на зовнішні ринки агропродукції на EUR2 млрд, з яких 95% не поставлено саме на європейський ринок, повідомила голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олександра Авраменко на конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
Експерт нагадала, що 2025 рік був щедрим на формати співпраці України з Європейським Союзом. Вперше в історії Україна мала три framework торгівлі з ЄС. Перший – автономні торговельні заходи (АТЗ), тобто односторонні референції, які були введені Євросоюзом для підтримки України. Вони діяли до червня 2025 року. Другий – перехідний період після закінчення АТС тривав п’ять місяців. Третій – запрацював 29 жовтня 2025 року.
“Дестабілізація і відсутність прогнозованості (в торгівлі з ЄС – ІФ-У) призвели до того, що станом на 1 грудня 2025 року Україна не доекспортувала агропродукції на EUR2 млрд, 95% з яких – це недоекспорт до Європейського Союзу. Тобто продукція, яка не була експортована до ЄС, фактично нікуди не була експортована. Це досить критично в наших обставинах”, – зазначила Авраменко.
Вона підкреслила, що мати новий торговельний режим набагато краще, ніж його не мати.
Експерт висловила сподівання, що протягом 2025 року українські експортери отримають певний досвід поставок продукції на європейський ринок за новими правилами і в 2026 році будуть мати більше розуміння нового механізму торгівлі.
Авраменко також нагадала про введений ЄС в рамках оновленої торговельної угоди механізм Cyber Measures, який дозволяє будь-якій країні в разі відчуття тиску з боку української агропродукції звернутися до Єврокомісії, яка проведе розслідування і, при необхідності, введе обмеження на імпорт з України.
Експерт також підкреслила важливість впровадження Україною стандартів Європейського Союзу, викладених у 20 регламентах, до кінця 2028 року.
Бельгія вимагає від країн ЄС «незалежних» і «автономних» гарантій в обмін на свою підтримку надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, повідомляє Euractiv.
Документи, які зараз обговорюються послами ЄС, з’явилися на тлі шалених зусиль блоку переконати Бельгію підтримати так званий кредит на репарації напередодні вирішального саміту Європейської ради в Брюсселі наступного тижня.
Euroclear, депозитарій цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі, зберігає переважну більшість з EUR210 млрд заморожених активів, які будуть використані для підтримки військових зусиль Києва, що робить Бельгію ключовим гравцем у переговорах ЄС.
У ряді поправок до правової пропозиції Комісії, яка була вперше розіслана послам ЄС минулого тижня, Бельгія зазначає, що гарантії повинні бути «незалежними та автономними, щоб вони залишалися в силі навіть у разі визнання позики недійсною».
Інші ключові вимоги Бельгії включають: покриття іншими державами ЄС потенційних судових витрат, які Москва може пред’явити будь-якій державі-члену; відмова столиць ЄС від укладення нових інвестиційних угод з Росією і скасування всіх діючих угод; а також ряд інших заходів для захисту Бельгії від потенційних репресій з боку Москви.
Люксембург і Бельгія уклали двосторонню інвестиційну угоду з тодішнім СРСР у 1989 році, яка до цього дня не була скасована.
Крім того, він вимагає, щоб сама Euroclear «не несла відповідальності» за надання репараційного кредиту, а її «директори несли відповідальність тільки в разі грубої недбалості».
Центральний банк Росії оголосив, що подасть позов проти Euroclear до московського суду в п’ятницю.
Бельгія неодноразово критикувала Комісію за продовження реалізації програми кредитування і закликала інші країни ЄС підтримати замість цього випуск спільних боргових зобов’язань. Однак останній варіант поки блокується Угорщиною, яка також категорично проти програми кредитування.
