Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) ініціює офіційне звернення до Європейського парламенту щодо правил реєстрації українських організацій у Реєстрі прозорості ЄС.
«Національна асоціація лобістів України найближчим часом направить офіційне звернення до Європейського парламенту з проханням надати чіткі та однозначні роз’яснення щодо того, які саме українські організації зобов’язані реєструватися в Реєстрі прозорості Європейського Союзу для здійснення взаємодії з європейськими інститутами», – повідомила вона агентству «Інтерфакс-Україна».
Асоціація також підніме питання про те, чи повинні українські суб’єкти: громадські організації, професійні об’єднання, бізнес-асоціації, консалтингові компанії, благодійні фонди та інші структури, – проходити додаткову реєстрацію і отримувати статус лобістів при роботі з органами ЄС відповідно до вимог європейського законодавства.
В асоціації зазначають, що з початком дії закону України «Про лобіювання» та активним курсом держави на євроінтеграцію питання гармонізації української практики лобіювання з підходами Європейського Союзу стає критично важливим. Відсутність чітких інструкцій і єдиної позиції може створювати правову невизначеність для українських організацій, які прагнуть працювати в правовому полі ЄС і представляти інтереси України на міжнародному рівні.
«Ми прагнемо отримати офіційне пояснення, щоб українські організації могли діяти відповідно до європейських правил, уникати ризиків і забезпечувати максимальну прозорість своєї діяльності. Це також важливо для захисту іміджу України як держави, яка рухається шляхом цивілізованої взаємодії та відкритої адвокації», – зазначає НАЛУ.
Отримані роз’яснення Європейського парламенту планується оприлюднити і передати українським інститутам, бізнесу та громадським організаціям як офіційний орієнтир для подальшої роботи з органами ЄС.
Десяте щорічне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) на якому розглянули питання щодо запровадженого Україною експортного мита на сою та ріпак, а також тимчасових обмежень на експорт необробленої деревини, відбулося в Брюсселі, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Україна поінформувала партнерів, що у 2025 році було введено 10% експортне мито на сою та ріпак для підтримки розвитку агропереробки всередині країни. При цьому аграрні виробники, які експортують продукцію власного виробництва, повністю звільняються від сплати мита. Відтак запроваджений механізм не створює для них додаткових фінансових витрат.
“Саме за рахунок надходження експортного мита на сою та ріпак держава наповнюватиме спеціальний фонд бюджету, з якого фінансуються програми підтримки сільгоспвиробників. Насамперед, програми для прифронтових територій, а також гранти на переробку, теплиці, сади, компенсації за агротехніку, страхування воєнних ризиків та інші ключові інструменти. Це дозволяє нам зберегти підтримку аграріїв навіть в умовах війни”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Учасники зустрічі також обговорили рішення щодо регулювання експорту деревини, включно з тимчасовою забороною на експорт необробленої деревини (крім сосни) та встановленням нульових квот до кінця 2025 року.
Українська сторона наголосила, що такі заходи спрямовані на забезпечення потреб для оборони та критичної інфраструктури, а також зменшення ризиків для екології в умовах війни. Водночас ці заходи запобігають дефіциту сировини на внутрішньому ринку.
Окремо було зазначено, що у Верховній Раді України перебувають на розгляді законопроєкти щодо формування оновленої моделі ринку деревини з урахуванням безпекових викликів.
Українська сторона підкреслила важливість продовження відкритого діалогу з ЄС щодо всіх тимчасових заходів, які держава застосовує в період воєнного стану. При цьому збереження доступу української продукції до європейського ринку залишається одним із ключових факторів економічної стабільності та підтримки національного виробництва.
Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) утворено відповідно до статті 465 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для розгляду питань, пов’язаних з Розділом IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію. КАТС діє відповідно до регламенту, затвердженого Рішенням № 1/2014 Ради асоціації між Україною та ЄС від 15.12.2014 “Про прийняття регламентів Ради асоціації, Комітету асоціації і його підкомітетів”.
Засідання торговельного Комітету збираються щорічно, до його складу входять представники від України та Європейської комісії.
Як повідомлялося, з 4 вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на сою та ріпак для трейдерів. Сільгосптоваровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, або сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, звільняються від цього мита за умови документального підтвердження походження товару. До 2030 року мито буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне 5%.
Кабінет міністрів тимчасово заборонив експорт необробленої деревини (крім сосни) до 31 грудня 2025 року, встановивши нульову квоту на її експорт. Це робиться для забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримки українських деревообробних підприємств і стабілізації галузі.
Близько 9% населення Європейського Союзу у 2024 році не могли дозволити собі як слід опалювати своє житло, свідчать дані Eurostat про матеріальну депривацію в рамках огляду «Housing in Europe – 2025 edition».
У статистичному управлінні ЄС відзначають, що проблема енергетичної бідності та високих комунальних витрат залишається значущою для мільйонів домогосподарств, незважаючи на заходи підтримки, вжиті після енергетичної кризи 2022–2023 років.
Особливо вразливими залишаються домогосподарства з низькими доходами та мешканці старого, енергонеефективного житла в ряді країн Східної та Південної Європи.
Частка жителів Європейського Союзу, які живуть у власному житлі, у 2024 році становила 68%, тоді як 32% населення орендували будинок або квартиру, йдеться в інтерактивному огляді «Housing in Europe – 2025 edition» статистичного управління ЄС Eurostat.
Згідно з даними, найвищі показники володіння житлом зафіксовані в Румунії (94% населення живуть у власному житлі), Словаччині (93%), Угорщині (92%) і Хорватії (91%). Єдиною країною ЄС, де більшість населення віддає перевагу оренді, залишається Німеччина: там 53% жителів – орендарі. В Австрії частка орендарів становить 46%, в Данії – 39%.
Eurostat зазначає, що в усіх країнах ЄС, крім Німеччини, власність залишається домінуючою формою проживання, хоча у великих містах і столицях частка оренди традиційно вища, ніж у малих містах і сільській місцевості.
В Україні олійний льон залишається нішевою культурою, водночас його валовий збір у 2025-2026 маркетинговому році (МР) становитиме 66 тис. тонн, що є найвищим результатом із 2017/18 МР, повідомило інформаційно-аналітичне видання “УкрАгроКонсалт”.
“Виробництво схильне до коливань під впливом ринкових факторів та погоди. З 2020 року розпочалося стабільне розширення посівів. Зростанню сприяє попит з боку ЄС – основного імпортера льону. (…) Вирішальними стали поєднання розширення площ та покращення врожайності. У 2024/25 МР спостерігається часткове відновлення врожайності, що все ще нижче потенціалу культури”, – пояснили аналітики.
Експерти зауважили, що експорт залишається ключовим драйвером ринку — понад 80% урожаю українського льону у 2024/25 МР відправляється за кордон. За роки війни ця частка збільшилась більше, ніж у два рази.
Основний напрямок збуту льону — ЄС (Італія, Польща, Бельгія – топ-імпортери). Після початку повномасштабної війни країни ЄС значно знизили закупівлі російського льону, переорієнтувавшись на альтернативних постачальників із України, Казахстану та Канади.
Водночас після піку експорту у 2023/24 МР (понад 70 тис. тонн) у 2024/25 МР відвантаження з України зменшилися приблизно на 24%.
“Український ринок олійного льону входить у фазу стабільного відновлення. Культура поступово повертає позиції у структурі посівів, формуючи нову нішу для дрібних і середніх агровиробників. За умови підтримки експорту та розвитку переробки, льон має потенціал закріпитися як перспективна альтернативна культура для північних регіонів країни, які все частіше стикаються з погодними ризиками”, – резюмували в “УкрАгроКонсалті”.
Україна за 10 місяців 2025 року експортувала 36,4 тис. тонн меду на понад $84 млн, із яких понад 70% поставила країнам Європейського Союзу, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький під час форуму, присвяченого євроінтеграції українського медового сектору.
Він зазначив, що Україна традиційно входить до п’ятірки світових експортерів меду, продовжуючи розвивати бджільництво навіть у складних умовах війни.
“Україна — один із лідерів ескпорту меду до ЄС. Це свідчить про високу якість, довіру та конкурентоспроможність нашої продукції. Розвиток цифрових інструментів, модернізація виробництва та посилення контролю якості поступово створюють умови для масштабування експорту не лише до ЄС, а й на ринки Азії та Близького Сходу”, — написав він у Facebook.
Водночас Висоцький наголосив, що Україні слід забезпечити повну відповідність стандартам ЄС і підвищити простежуваність виробництва: чітко фіксувати, звідки походить мед, які пасіки його виготовили, як саме перевірялася якість. Такий підхід відкриє українським бджолярам доступ до нових і довгострокових ринкових можливостей.
За інформацією Висоцького, в Реєстрі паспортів пасік наразі знаходиться 62 697 пасік і понад 2,84 млн бджолиних сімей.
“За оцінками експертів, інтеграція до ринку ЄС може збільшити експорт українського меду на 25–30% у найближчі три роки. Наше завдання — зробити все, щоб цей прогноз став реальністю”, — резюмував заступник міністра.
