Рада Європейського Союзу ухвалить політичне рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для українських біженців, які перебувають у країнах ЄС, ще на один рік – до березня 2027 року.
Про це в п’ятницю в Люксембурзі, прибувши на засідання Ради ЄС з внутрішніх справ, повідомив європейський комісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер. «Сьогодні ми продовжуємо тимчасовий захист для громадян України, але ми також обговорюємо шлях вперед, дорожню карту, тому що українці, звичайно, відчайдушно потребують повернення своїх людей для відновлення країни, і саме цим ми займаємося», – сказав він.
Європейський комісар також зазначив, що в засіданні на запрошення європейської сторони візьме участь віце-прем’єр-міністр України Олексій Чернишов. «Я дуже радий, що він прийняв моє запрошення приїхати сюди сьогодні, тому що завжди важливо не просто говорити про Україну, а говорити з Україною і говорити з ними, це важливо», – підкреслив Бруннер.
Міністр з питань національної єдності України Олексій Чернишов, прибувши на засідання Ради ЄС, назвав свою участь «унікальною» і повідомив, що міністри обговорять «співпрацю і підтримку, яку Європейський Союз надає Україні саме зараз». «Нас поінформували про продовження тимчасового статусу захисту для українських біженців ще на один рік, до березня 2027 року. Дуже важливо забезпечити цим людям ясність щодо планування їхнього життя та їхньої безпеки. І ми дуже вдячні Європейському Союзу за це дуже важливе і своєчасне рішення», – підкреслив він.
Чернишов сказав, що через російський терор і навмисні атаки на цивільну інфраструктуру в Україні “ситуація залишається дуже драматичною”. «Сьогодні ми отримуємо повну підтримку міністрів внутрішніх справ країн Європи», – констатував український міністр.
Він також наголосив на важливості роботи з українцями в Європі. »Зараз у нас близько 5 млн українців перебувають під тимчасовим захистом, які покинули Україну після початку повномасштабного вторгнення. І ця кількість зростає. 60% людей перебувають у Німеччині, Польщі, Чехії. Німеччина – це країна, яка прийняла найбільше українців. Це понад 1,2 млн осіб. І важливо, щоб ми були готові добровільно повернути частину українців або більшість українців після закінчення війни і встановлення стабільного миру. Ми готуємо спеціальні центри в столицях країн Європейського Союзу – «хаби єдності», які надаватимуть професійні послуги як тим українцям, які розглядають можливість добровільного повернення додому після досягнення миру, так і тим, хто вирішить інтегруватися в країни Європейського Союзу», – розповів Чернишов.
Як повідомлялося, раніше відповідну пропозицію продовжити термін дії механізму тимчасового захисту для українців, які змушені були покинути країну через війну Росії проти України, висунула Європейська комісія.
Європейська Комісія підтверджує виплату Україні 5-го траншу надзвичайної позики макрофінансової допомоги (MFA) на суму EUR1 млрд в рамках ERA, позики будуе погашено за рахунок заморожених державних активів Росії.
“Це ще більше зміцнює роль ЄС як найбільшого донора України з початку російської агресивної війни, а загальна підтримка наближається до EUR150 млрд”, – повідомляє у п’ятницю Європейська комісія.
Уточнюється, що загалом MFA становить EUR18,1 млрд та є внеском ЄС в ініціативу G7 щодо надзвичайних позик для прискорення зростання доходів (ERA), яка в сукупності має на меті надати Україні фінансову підтримку на суму приблизно EUR45 млрд.
“Ці позики має бути погашено за рахунок коштів від іммобілізованих державних активів Росії, що є в ЄС. З цим останнім платежем загальний обсяг позик Комісії Україні в рамках цієї MFA досягає EUR7 млрд від початку 2025 року”, – зазначили в ЄК.
В пресрелізі також нагадується, що, “як було домовлено європейськими лідерами на Спеціальній Європейській Раді на початку березня та підтверджено президенткою Урсулою фон дер Ляєн, Комісія готова за необхідності виділити внесок ЄС в ініціативу щодо позик ERA”.
“Вона підтримує тісний контакт з українською владою щодо наступних виплат. Якщо Україна подасть запит, Комісія готова швидко відреагувати. Це дозволить ЄС підтримати будь-яке суттєве збільшення військових витрат у найближчі тижні та місяці, допомагаючи забезпечити Україні сильну позицію перед будь-якими потенційними мирними переговорами”, – наголошується в пресрелізі.
Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Група компаній Vitagro, яка вже має один біометановий завод річною потужністю 3 млн куб. м у Хмельницькій області, має намір за півтора роки побудувати ще два-три таких заводи, вартість кожного з яких оцінюється в EUR6-6,5 млн, повідомив директор із розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук.
“Ми плануємо побудувати ще два-три заводи по 3 млн куб. м. Вартість одного оцінюємо у EUR6-6,5 млн. Нам на це потрібно приблизно 1,5 роки”, – сказав Савчук у коментарі “Енергореформі” у кулуарах Solar Agro Conference від Асоціації сонячної енергетики України.
Він не став уточнювати деталей експорту біометану з першого заводу, зазначивши, що після тестової поставки у лютому “все, що виробляє завод, все продаємо у низку країн, зокрема, Німеччину, Велику Британію, по ринковій ціні”.
Під час виступу на конференції він припустив, що для розширення біометанових потужностей компанія може працювати у тому числі з українськими банками.
“Сьогодні наш завод в 3 млн куб. м біометану, який виробляється з гноївки з наших тваринницьких комплексів, повністю функціональний. Ми будемо робити пайплайн, тут є Укргазбанк, можете звернути на нас увагу”, – звернувся він до учасника конференції заступника директора департаменту МСБ UGB Миколи Алфьорова.
Савчук також зазначив, що група під час війни запустила біоетанольний завод у Тернопільській області шляхом реконструкції приватизованого нею у кінці 2022 року спиртового заводу, яка обійшлася у EUR20 млн.
“Ми інвестували EUR20 млн, фактично переобладнали спиртзавод повністю, і маємо 25 тис. тонн біоетанолу для експорту з переробки 85 тис. тонн кукурудзи”, – пояснив директор із розвитку та інвестицій Vitagro.
У коментарі “Енергореформі” Савчук висловив сподівання, що з часом буде налагоджене співробітництво з продажу біоетанолу паливним компаніям в Україні, які з 1 травня мають продавати бензини з не менше ніж 5% цієї речовини, але не змішують продукт тут, а завозять готовий з Європи.
Він також поділився досвідом встановлення на фермах групи СЕС для власного споживання, який назвав “абсолютно ефективною інвестицією”.
“Сім сонячних станцій за кілька місяців для власного споживання розміщені, прокинувся апетит до другої черги, тому хочемо запустити окремі комплекси як на даху, так і збоку. Це економіка, це екологія, це ESG-тренд (Environmental, Social, and Governance), який є дуже актуальним. Ми – гарний приклад для розвитку СЕС для власного поживання, а в майбутньому будуть ще energy storage”, – розповів про плани Vitagro Савчук.
Як повідомлялося в лютому 2025 року, Vitagro заявляла про наміри 2025 року вийти на річну планову потужність біометанового заводу в 3 млн куб. м і в разі успішного експорту готова побудувати ще два заводи (Хмельницька та Рівненська області) для нарощування виробництва та експорту.
Тоді вказувалося, що група компаній розглядає варіант залучення іноземних інвесторів у капітал.
У компанії розраховували, що інвестовані в будівництво першого біометанового заводу в Хмельницькій області EUR6 млн окупляться за пʼять років, але, якщо ринок і надалі зростатиме, то швидше. Собівартість біометану в компанії заявлялась на рівні понад EUR500 за 1000 куб. м.
У лютому голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха зазначав, що середня ціна біометану при експорті в Європу може становити приблизно EUR900/тис. куб. м,
Агрохолдинг Vitagro експортував першу партію біометану в 67 тис. куб. м. (країна поставки – Німеччина) 6 лютого 2025 року.
Група компаній Vitagro займається виробництвом і переробкою сільгоспкультур, зокрема фруктів і овочів, молочним тваринництвом, свинарством. Група обробляє близько 85 тис. га землі в Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях. У 2022 році придбала в “Укрспирту” Марилівський спиртзавод (с.Нагірнянка Тернопільської обл.).
Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром інвестиційної компанії “Вітагро” є народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”).
Виробники борошна та круп хвилюються через скорочення поставок борошномельної продукції до Європейського Союзу після завершення дії автономних торговельних заходів із 6 червня, оскільки 75% їх експорту наразі становить ЄС, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але так як квота об’єднана, то не впевнений, що ми “втовпимося” в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту”, – наголосив він.
Рибчинський додав, що профільна асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.
Керівник асоціації “Борошномели України” констатував, що до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але у 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.
При цьому експорт борошна та круп, за його інформацією, з початку війни скоротився на 50%. Серед причин експерт назвав крім скорочення виробництва і зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.
Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Відтак географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію, констатував керівник асоціації “Борошномели України”.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі журналістам зауважив, однією із стратегій уряду на переговорах із Європейською Комісією стане прохання про поділ встановлених квот за товарними кодами.
Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Згідно із оприлюдненим на сайті ЄС документом, Україна до кінця 2025 року зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн, м`яса птиці – 52,511 тис. тонн, яловичини – 7 тис. тонн, яєць – 3500 тонн, молока і вершків – 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Україна у 2024 році увійшла до трійки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу, повідомив Eurostat.
Згідно з оприлюдненою інформацію, найбільша частина імпорту в ЄС припала на Бразилію – 8,8% (EUR17,1 млрд), Велику Британію – 8,5% (EUE16,6 млрд), Україну – 6,7% (EUR13,1 млрд), США – 6,1% (EUR12,0 млрд). Поміж основних постачальників агропродукції в ЄС також опинилися Китай – 5,1%, Норвегія – 4,7%, Туреччина – 4%.
Основним партнером ЄС щодо експорту його сільгосппродукції в 2024 році була Великобританія з часткою 23,0% (EUR54,0 млрд), за нею слідували США (12,8%; EUR30,1 млрд), Швейцарія (5,4%; EUR12,6 млрд) та Китай (5,3%; EUR12,3 млрд).
Eurostat також відзначив, що в 2024 році ЄС експортував сільгосппродукцію на суму EUR234,1 млрд і імпортував на EUR194,9 млрд, що дало профіцит у розмірі E39,2 млрд. Порівняно з 2023 роком як експорт, так і імпорт збільшилися – на 2,8% та 6,7% відповідно.
Обсяг торгівлі сільгосппродукцією в ЄС у період з 2014 до 2024 року зріс на 59%, при цьому експорт виріс на 58%, а імпорт — на 60,2%, що еквівалентно середньорічному зростанню на 4,7% для експорту та на 4,8% для імпорту.
Як повідомлялося, ЄС у 2022 році скасував обмеження на український імпорт і запровадив так званий митний безвіз. З 6 червня 2025 року, за інформацією європейських ЗМІ, набувають чинності нові правила — мита і квоти на український експорт повертаються. Наразі ЄС готує перехідний режим, який обмежить обсяги безмитного агроекспорту: під обмеження потраплять зерно, мед, яйця, цукор та інша продукція.
Ініціатором змін стала Польща, яка заявила про необхідність захисту європейських фермерів. Низка країн ЄС підтримала посилення умов торгівлі з Україною.
За оцінками уряду України, відмова від поточних правил призведе до втрати країною близько EUR3,5 млрд на рік.
