Українські виробники сиру завершують рік без очікуваної передсвяткової активізації продажів, хоча у грудні споживання традиційно зростає, все більше покупців віддавали перевагу європейським сирам через нижчу ціну, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро “.
Аналітики зауважили, що пропозиція недорогого імпортного сиру наприкінці 2025 року на українському ринку суттєво збільшилася. Уже зараз, за оцінками, значна частка продажів напівтвердих сирів припадає на продукцію з ЄС, і ця тенденція, ймовірно, посилиться.
“Продажі вітчизняної продукції вдалося підтримати переважно за рахунок активних акцій, що негативно позначилося на маржі. Очікуючи слабшого попиту у січні, виробники наприкінці року скорочували обсяги виробництва, а за підсумками року випуск твердих і напівтвердих сирів зменшився порівняно з минулим роком”, – зазначили експерти.
За їх інформацією, учасники ринку не очікують зниження імпорту й у наступному році, адже європейський сир залишається конкурентним за ціною. Українські сири навіть у межах акцій часто дорожчі за імпортні аналоги, що змушує виробників або йти на глибокі знижки, або скорочувати випуск.
“Альтернативою внутрішньому ринку для частини виробників залишається експорт, де цінові умови є привабливішими”, – констатували аналітики.
В “Інфагро ” підкреслили, що ринок плавлених сирів залишається відносно стабільним, без різких коливань попиту чи виробництва, що робить його однією з небагатьох збалансованих ніш у сирному сегменті.
Населення Євросоюзу при збереженні поточних демографічних трендів буде старіти і після середини десятиліття почне скорочуватися, а при сценарії нульової чистої міграції падіння може стати різким – приблизно до 294 млн осіб до 2100 року, свідчать розрахунки на базі проекцій Eurostat (EUROPOP2023).
Згідно з базовим сценарієм Eurostat, який передбачає подальшу позитивну чисту міграцію, чисельність населення ЄС зросте з 446,7 млн у 2022 році до піку 453,3 млн у 2026 році, після чого буде поступово знижуватися до 419,5 млн до 2100 року (мінус 6,1% до 2022 року).
Разом з тим Eurostat публікує і альтернативні сценарії (чутливі тести), включаючи варіант нульової чистої міграції. У такому сценарії підсумкова чисельність населення ЄС до кінця століття виявляється істотно нижчою – оціночно близько 294 млн осіб, що означає скорочення приблизно на третину від рівнів середини 2020-х років. На ці відмінності вказують також візуалізації, підготовлені на основі даних Eurostat, які цитують регіональні ЗМІ.
Ключовим драйвером зниження чисельності населення є негативний природний приріст. За оцінкою Eurostat, у 2022-2100 рр. в ЄС може народитися близько 291,3 млн осіб при 416,6 млн смертей (чисте скорочення через природний рух – близько 125,3 млн), тоді як кумулятивна чиста міграція в базовому сценарії частково компенсує втрати, додаючи близько 98,1 млн осіб.
На рівні окремих країн розбіжності ще помітніші. У базовому сценарії Eurostat найбільше зниження чисельності населення до 2100 року очікується, зокрема, в Латвії та Литві (більш ніж на третину), а також у Греції. При цьому низка країн, навпаки, демонструють зростання чисельності населення за рахунок міграції, включаючи Люксембург та Ірландію.
Окремо зазначається, що для Хорватії базовий сценарій Eurostat передбачає зниження населення з близько 3,86 млн у 2022 році до близько 2,82 млн у 2100 році, при цьому в сценаріях з більш жорсткими міграційними передумовами підсумкові значення можуть бути нижчими
Частка жителів ЄС у віці 16-74 років, які у 2025 році користувалися генеративними інструментами штучного інтелекту (наприклад, ChatGPT, Gemini, Grok тощо), склала 32,7%, повідомила статистична служба Євросоюзу (Eurostat).
За даними Eurostat, найчастіше такі сервіси застосовували для особистих цілей (25,1% опитаних), рідше – для роботи (15,1%) і формального навчання (9,4%).
Серед країн ЄС найбільша поширеність використання генеративного ШІ зафіксована в Данії (48,4%), Естонії (46,6%) і на Мальті (46,5%), тоді як найменші показники відзначені в Румунії (17,8%), Італії (19,9%) і Болгарії (22,5%).
Як зазначає Euronews з посиланням на європейську статистику, у вибірці по 33 європейських країнах максимальний рівень використання зафіксований у Норвегії (56%), мінімальний – у Туреччині (17%); до групи країн з проникненням вище 40% увійшли, зокрема, Данія, Естонія, Мальта, Ісландія, Фінляндія, Хорватія, Бельгія, Швеція, Словаччина, Литва, Нідерланди та Швейцарія.
Україна в цьому європейському порівнянні не фігурує. При цьому, за даними опитування КМІС (період польового етапу – 14 лютого – 4 березня 2025 року), 26% дорослих українців мали практичний досвід використання ШІ, з них 17% робили це регулярно (у тому числі 12% – щодня або майже щодня).
Джерело: https://expertsclub.eu/32-zhyteliv-yes-u-2025-roczi-vykorystovuvaly-shi/
З 1 січня 2026 року Україна приєдналася до єдиної роумінгової зони ЄС Roam like at home: абоненти можуть дзвонити, надсилати SMS і користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Євросоюзу за українськими тарифами — без “закордонних тарифів”, інформує “Суспільне”.
Аналогічно абоненти з країн Євросоюзу, подорожуючи до України, збережуть умови своїх домашніх тарифів.
Roam like at home — це режим внутрішнього ринку ЄС для мобільного зв’язку. Він дозволяє користуватися дзвінками, SMS та мобільним інтернетом за кордоном без роумінгових надбавок.
Щодо інтернету, – діє загальноєвропейське правило Fair Use Policy (Політика чесного користування). Якщо у вашому тарифі в Україні є 20 ГБ або безліміт, це не означає, що всі ці гігабайти будуть доступні в ЄС безкоштовно. Оператори розраховують обсяг за спеціальною формулою ЄС, прив’язаною до вартості вашого тарифу, пояснює “Суспільне”.
“Ласкаво просимо Молдову та Україну до зони ЄС без роумінгу! Відсьогодні ви можете “роумінгувати, як вдома”, адже ми готуємо для вас дім у Європейському Союзі. Переваги нашого Союзу зближують європейців по всьому континенту – також напередодні вступу до ЄС”, – написала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос в Х.
Ще у червні минулого року, як повідомляв віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Європейська комісія направила до Ради ЄС пропозицію щодо приєднання України до політики Roam like at Home з 1 січня 2026 року. Рада ЄС схвалила цю пропозицію. На початку червня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12150, який є останньою вимогою для приєднання України до єдиного європейського роумінгового простору Roam like at home (RLAH).
Ще з 2022 року українці в Європі могли користуватися тарифами українських мобільних операторів без додаткової сплати за роумінг — завдяки тимчасовим спільним домовленостям між операторами України та ЄС.
Сам Федоров у четвер підкреслив: “Україна — повноправний член європейської політики Roam Like at Home. Домашні тарифи для українців у Європі будуть сталою практикою — раніше це були домовленості з європейськими операторами”.
Roam Like at Home — це можливість для українців, які тимчасово подорожують або перебувають у країнах ЄС, дзвонити та користуватися інтернетом за тарифами свого оператора без жодних доплат, написав Федоров у телеграм-каналі.
“Ми стали першою країною-кандидатом, яка приєдналася до Roam Like at Home ще до вступу в ЄС. Користуйтеся тарифами свого оператора на території Європи без зміни SIM-картки”, – зазначив він.
Як повідомляє Сербський Економіст, структура видачі перших посвідок на проживання в країнах ЄС 2024 року помітно різнилася: у Хорватії 95,3% перших посвідок на тимчасове проживання видавали з трудових підстав, тоді як в Ірландії та Франції найпоширенішою причиною було навчання, випливає з матеріалів Eurostat.
За даними Eurostat, частка «робочих» перших посвідок на тимчасове проживання у 2024 році була найвищою в Хорватії (95,3%), а також у Литві (81,8%) і Румунії (77,2%).
Водночас сімейні причини домінували в Люксембурзі (52,2%) і Швеції (49,1%), а «інші причини», включно з міжнародним захистом, мали найбільшу частку в Греції (55,4%). В освіті лідирували Ірландія (48,0%) і Франція (32,8%).
https://t.me/relocationrs/2032
Громадяни України стали найбільшою групою серед одержувачів перших посвідок на проживання (first residence permits) у країнах Євросоюзу 2024 року, випливає з даних Eurostat. За даними статвідомства ЄС, 2024 року країни ЄС видали громадянам України 295,6 тис. перших посвідок на тимчасове проживання, далі йдуть громадяни Індії (192,4 тис.) і Марокко (188,4 тис.).
Eurostat також зазначає, що для українців найчастішою причиною отримання першої посвідки на тимчасове проживання була зайнятість: 72,5% дозволів для громадян України 2024 року було видано на трудових підставах.
Водночас Eurostat підкреслює, що наведена статистика за першими ПНП не охоплює осіб, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС через повномасштабну війну РФ проти України, – такі дані збирають окремо.
