Українські аграрії у 2025 році скоротили виробничі площі під цукровим буряком порівняно з торішніми на 15,4% – до 220 тис. га, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“Підрахунок (площ під цукровим буряком – ІФ-У) Мінагрополітики зупинився на 220 тис. га, а минулого року було 259 тис. га. Ми маємо мінус 15% гарантовано”, – сказав він на засіданні Trend&Hedge Club.
Відповідаючи на запитання, чи не вплинула на цю ситуацію торговельна політика Європейського Союзу, Висоцький зазначив, що однозначно саме це є причиною згортання виробництва цієї культури.
Він наголосив, що українські переробники були дуже розчаровані озвученими весною 2025 року обсягами поставок цукру до ЄС у межах 67 тис. тонн на 2025 рік. Наразі цей поріг поставок підвищено до 107 тис. тонн. Проте в кращі моменти обсяги поставок в ЄС досягали 473 тис. тонн, тож при порівнянні виділеної квоти з піковим обсягом поставок різниця очевидна.
“У нас же, фактично, ренесанс цукрової галузі відбувся за рахунок безмитної торгівлі з ЄС. Потім за рахунок масштабів і оборотів наші виробники почали виходити на інші експортні ринки, але стартом був доступ на європейський наймаржинальніший ринок. Альтернатив по маржинальності у нього немає”, – зазначив заступник міністра.
Висоцький не виключив, що впродовж наступних років виробничі площі під цукровими буряками і далі зменшуватимуться. Водночас зазначив, що всі рішення виробники щодо цього прийматимуть із урахуванням перспектив експорту, зокрема до ЄС.
Європейські лідери та промислові кола рішуче відреагували на заяву президента США Дональда Трампа про введення з 1 серпня 30% тарифів на імпорт товарів з ЄС, що стало значним посиленням порівняно з чинним базовим збором у 10%, повідомляє Euractiv.
За інформацією видання, рішення викликало обурення серед лідерів країн-членів ЄС, які закликають до негайної і жорсткої відповіді з боку Брюсселя. Європейські дипломати проведуть екстрену зустріч у неділю для обговорення заходів
Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге назвав дії Вашингтона «зухвалими і ляпасом» і заявив, що контрзаходи повинні вступити в силу вже в понеділок.
Президент Франції Еммануель Макрон закликав Єврокомісію рішуче захищати інтереси ЄС, якщо домовленості не буде досягнуто до 1 серпня.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку, а прем’єр Італії Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
Угорщина розкритикувала Єврокомісію, заявивши, що тарифи слід було знизити після повернення Трампа.
«Тим часом представники європейської промисловості попереджають про серйозні наслідки нових мит. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа »тривожним дзвінком” і закликала до швидкого знаходження рішення, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже знизився до найнижчого рівня з березня 2022 року”, – зазначено в повідомленні.
Особливо страждає харчова промисловість, зокрема виноробний сектор. Італійська виноробна асоціація UIV заявила, що нові тарифи можуть спричинити ембарго на 80% італійського винного експорту до США. «Це – найтемніша сторінка у відносинах між двома історичними союзниками», – заявив президент UIV Ламберто Фрескобальді.
Пільговий роумінг між Україною та ЄС залишатиметься доступним до кінця 2025 року, повідомляє Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).
Згідно з повідомленням на її сторінці у Фейсбук у середу, НКЕК та Європейська Комісія підтверджують продовження дії Спільної заяви (Joint Statement) між українськими та європейськими операторами щодо забезпечення роумінгу для українців на території Європейського Союзу на наступні 6 місяців – до 31 грудня 2025 року.
Зазначається, що це шосте продовження домовленостей, які спочатку діють із квітня 2022 року.
“Бути на зв’язку – це базова потреба, яка стає критичною в умовах війни. З перших днів повномасштабного вторгнення НКЕК працює над тим, щоб українці залишалися на зв’язку, зокрема й за кордоном”, – зазначила голова НКЕК Лілія Мальон.
“Спільна заява – стала винятковим і дієвим інструментом. Вдячна українським та європейським операторам, які продовжують забезпечувати вигідні умови для українців, а також колегам з ЄК та BEREC за підтримку та спільну роботу. Наша команда продовжує впевнений рух до Єдиного цифрового ринку ЄС для роумінгу”, – додала Мальон.
Окрім цього, спільна заява забезпечує також вигідні умови зв’язку для громадян ЄС на території України.
Також пресслужба нагадала, що команда НКЕК разом із колегами завершує роботу над приєднанням України до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома» (RLAH), що очікується вже з 1 січня 2026 року.
Згідно з опублікованою колонкою авторства Кароліни де Грютер на EUobserver, близькі до адміністрації Дональда Трампа кола готують стратегію щодо зміни режимів в країнах ЄС через активну підтримку ультраправих рухів в Європі .
Женевський аналітик стверджує, що Вашингтон має намір задіяти такі партії, як AfD в Німеччині, PiS в Польщі та Patriots for Europe, щоб послабити позиції Брюсселя і «перетворити Європу на васала США». За даними джерел EUobserver, Білий дім вже надає «геополітичну та фінансову підтримку» цим рухам.
EUobserver — європейське видання, що акцентує увагу на політиці ЄС. Первинний матеріал — колонка Кароліни де Грютер.
Експорт ріпаку з України в сезоні-2024/25 (липень 2024-го – червень 2025-го, маркетинговий рік, МР) становив 3,14 млн тонн, що на 15% поступається показнику попереднього маркетингового року та стало мінімумом для останніх трьох сезонів, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Основною причиною скорочення аналітики назвали передусім зменшення врожаю олійної в Україні вже кілька років поспіль.
Експерти звернули увагу на те, що майже 89% від загального експорту ріпаку припало на Європейський Союз (91% у 2023/24 МР), або 2,78 млн тонн, що на 17% поступається показнику 2024/25 МР. У розрізі країн до трійки імпортерів українського ріпаку увійшли Німеччина з обсягом понад 1 млн тонн (-18%), Бельгія – 899 тис. тонн (приріст у 2,4 раза), а також Великобританія – 334 тис. тонн (приріст у 2,5 раза).
“У новому сезоні-2025/26 тенденція скорочення експорту ріпаку, найімовірніше, збережеться, що зумовлено очікуваним мінімальним урожаєм даної культури за останні 4 роки, а також через можливе введення експортного мита для олійної, що наразі активно лобіюється”, – зазначили аналітики.
В “АПК-ІНформ” прогнозують, що у 2025/26 МР експорт ріпаку з України впаде ще на 15%, до 2,7 млн тонн.
Для протестувальників, які махали палестинськими прапорами біля будівель ЄС у Брюсселі, це був момент, коли все могло змінитися.
У доповіді ЄС, представленій міністрам закордонних справ, було виявлено ознаки того, що Ізраїль порушив зобов’язання з прав людини, передбачені Угодою про асоціацію між ЄС та Ізраїлем, напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, який відбувся у четвер.
Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером Ізраїлю, і протестувальники вимагали, щоб ЄС призупинив 25-річну торговельну угоду через дії Ізраїлю в Газі.
Однак їхні надії на те, що лідери ЄС погодяться призупинити угоду з Ізраїлем, швидко розвіялися, оскільки, незважаючи на звіт, глибокі розбіжності щодо війни в Газі залишаються.
Протестувальників підтримали понад 100 НУО та благодійних організацій.
За даними міністерства охорони здоров’я, очолюваного Хамасом, за 20 місяців військових операцій Ізраїлю загинуло понад 55 000 жителів Гази. Ще 1,9 мільйона людей були вимушені покинути свої домівки.
На початку березня Ізраїль також ввів повну блокаду гуманітарної допомоги Газі, яку частково послабив через 11 тижнів під тиском союзників США та попереджень світових експертів про те, що півмільйона людей загрожує голод.
З того часу, за даними ООН, понад 400 палестинців загинули від ізраїльського вогню або обстрілу під час спроби дістатися до центрів розподілу продовольства, які керуються організацією, що підтримується США та Ізраїлем. Ще 90 людей, як повідомляється, загинули від рук ізраїльських сил під час спроби наблизитися до конвоїв ООН та інших гуманітарних організацій.
«У Газі перетнуто всі червоні лінії», – заявила Агнес Бертран-Санц з Oxfam в інтерв’ю BBC.
«Було порушено всі правила. Настав час, щоб Європейський Союз вжив заходів».
Після оприлюднення звіту головній представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас випало пояснити, що Європейський Союз робитиме далі.
Вона зазначила, що першочерговим завданням ЄС буде «змінити ситуацію» на місцях у Газі. Якщо цього не відбудеться, наступного місяця будуть обговорені «подальші заходи» щодо призупинення угоди про асоціацію.
«Ми зв’яжемося з Ізраїлем, щоб, знаєте, представити наші висновки», – заїкнулася вона, що було нехарактерно для неї. «Тому що це є пріоритетом для держав-членів, щоб, знаєте… бути дуже, дуже впевненими в наших почуттях».
НУО заявили, що ЄС упустив можливість вжити заходів і що його реакція була слабкою.
Міністерство закордонних справ Ізраїлю назвало перегляд «повним моральним і методологічним провалом».
Для деяких критиків ЄС цей епізод став яскравим прикладом того, як ЄС може красиво говорити про те, що є найбільшим світовим донором гуманітарної допомоги Газі, але при цьому не може представити жодної послідовної чи сильної позиції, яка б відповідала цим словам.
Як найбільший у світі ринок з 450 мільйонами людей, ЄС має велику економічну вагу, але це не перетворюється на політичний вплив.
«Той факт, що європейські країни та Велика Британія не роблять більше, щоб чинити тиск на Ізраїль і забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права, робить дуже важким для цих країн бути надійними», – сказав Олів’є Де Шуттер, спеціальний доповідач ООН з прав людини.
«У Газі вчиняються військові злочини в дуже великих масштабах. Точаться дискусії про те, чи можна це вважати геноцидом, але навіть якщо це не геноцид, обов’язок діяти залишається».
Де Шуттер побоюється, що ЄС втрачає м’яку силу, а його бездіяльність значно ускладнює переконання країн Африки, Азії та Латинської Америки підтримати Європу, наприклад, у засудженні війни Росії в Україні.
Ізраїль стверджує, що діє в рамках міжнародного права і що його місія полягає в знищенні Хамасу та поверненні додому решти заручників, захоплених під час нападу Хамасу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. В результаті нападу загинуло близько 1200 осіб, що спровокувало напад Ізраїлю на Газу.
Враховуючи внутрішньополітичну ситуацію в 27 країнах, що входять до складу ЄС, малоймовірно, що лідери ЄС підтримають думку більшості держав-членів щодо Гази.
Одинадцять країн ЄС визнали Палестину державою, серед них Ірландія, Іспанія, Бельгія, Словенія та Швеція, які наполягали на призупиненні угоди Європейського Союзу з Ізраїлем.
В основі процесу прийняття зовнішньополітичних рішень ЄС у Брюсселі лежить принцип одностайності, тому навіть один голос проти може заблокувати дії ЄС.
У цьому випадку проти виступають Німеччина, Австрія, Угорщина, Словаччина та Чехія.
Австрія сподівається, що перегляд ЄС спонукає до дій, але не обов’язково до призупинення договору з Ізраїлем.
«Все, що я чула з цього приводу, не допоможе людям у Газі», – сказала міністр закордонних справ Беате Майнл-Райзінгер. «Це призведе до погіршення, а то й до повного зриву діалогу, який ми зараз ведемо з Ізраїлем».
Позиція Німеччини щодо Ізраїлю часто формувалася під впливом її ролі в Голокості та Другій світовій війні.
Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що «нинішній рівень атак на Газу вже не можна виправдати боротьбою проти Хамасу», але відмовився розглядати можливість призупинення або розірвання угоди.
Словаччина та Угорщина вважаються політично більш близькими до прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху, ніж багато інших країн ЄС.
Серед ключових гравців, які виступають за більш жорсткі заходи проти уряду Нетаньяху, є Ірландія.
Міністр закордонних справ країни Саймон Гарріс засудив дії ЄС щодо перегляду угоди.
«Наша реакція на ситуацію в Газі була занадто повільною, і занадто багато людей загинули в результаті геноциду», – заявив він.
Ізраїль відкидає звинувачення в геноциді, а коли в грудні минулого року закрив своє посольство в Дубліні, звинуватив Ірландію в антисемітизмі.
Останнім часом Європа опинилася в тіні Вашингтона у великих глобальних питаннях, зокрема щодо України та Ірану, де президент Дональд Трамп виступає за прямі переговори з Володимиром Путіним і Беньяміном Нетаньяху.
США, можливо, не налаштовані слухати, але щодо Гази ЄС не може знайти єдиної позиції, не кажучи вже про те, щоб її донести до світу.
