Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки Європейського союзу у 2024 році до 0,9% з очікуваних раніше 1%. Прогноз збільшення ВВП єврозони цього року залишено на рівні 0,8%. У 2025 році Єврокомісія чекає зростання ВВП єврозони на 1,3%, Євросоюзу – на 1,5%. Травневий прогноз передбачав підйом на 1,4% і 1,6% відповідно. У 2026 році темпи зростання економіки єврозони прискоряться до 1,6%, ЄС – до 1,8%, прогнозує регулятор.
«Після тривалої та повсюдної стагнації економіка ЄС повернулася до зростання в першому кварталі цього року. Як і очікувалося навесні, помірні, але стійкі темпи зростання збереглися в другому і третьому кварталах на тлі подальшого ослаблення інфляційного тиску. Умови, що склалися, вказують на помірне прискорення внутрішнього попиту, незважаючи на підвищену невизначеність», – наголошується в прес-релізі.
Згідно з прогнозом ЄК, інфляція (індекс HICP) в єврозоні цьогоріч сповільниться до 2,4% із 5,4% у 2023 році й ослабне до 2,1% у 2025 році. У травні темпи інфляції прогнозувалися на рівні 2,5% і 2,1% відповідно. У 2026 році споживчі ціни, як очікується, зростуть на 1,9% у єврозоні та на 2% у ЄС.
«Наявні доходи домогосподарств продовжили зростати хорошими темпами в першому півріччі завдяки збільшенню зайнятості та триваючому відновленню реальної заробітної плати», – йдеться у звіті.
Водночас ситуація з інвестиціями стала розчаруванням – показник скоротився більш ніж на 2,5% у першому півріччі. Головним негативним фактором як для споживчих витрат, так і для інвестицій бізнесу Єврокомісія назвала підвищену невизначеність.
Безробіття в єврозоні, як очікується, становитиме 6,5% цьогоріч і опуститься до 6,3% наступного року, залишившись на цьому рівні 2026 року. У ЄС очікується зниження безробіття до 5,9% у 2025 і 2026 роках з 6,1% у 2024 році.
Дефіцит бюджету в країнах ЄС у 2024 році може скоротитися до 3,1% ВВП з 3,6% ВВП роком раніше, у країнах єврозони – до 3%. У 2025 році показники знизяться до 3% і 2,9% відповідно, у 2026 – до 2,9% і 2,8%, прогнозує ЄК.
Співвідношення загального держборгу до ВВП у Євросоюзі до 2026 року, як очікується, збільшиться до 83,4% з 82,1% у 2023 році.
Економіка Німеччини, згідно з прогнозом ЄК, скоротиться на 0,1% поточного року і зросте на 0,7% наступного. ВВП Франції, як очікується, збільшиться на 1,1% і 0,8% відповідно, Італії – на 0,7% і 1%, Іспанії – на 3% і 2,3%.
«Економічний прогноз для ЄС залишається вкрай невизначеним, а ризики значною мірою зміщені в бік зниження показників», – наголошується в повідомленні Єврокомісії.
До таких ризиків належать геополітичні, зокрема пов’язані з військовою агресією РФ в Україні та конфліктом на Близькому Сході, а також зовнішньоторговельні, пов’язані з можливими «протекціоністськими заходами з боку торговельних партнерів». ЄК також вказує на ризики слабкого зростання продуктивності праці та небезпеку масштабних стихійних лих.
Російський виробник газу «Газпром (GAZP.MM) заявив, що у вівторок відправить 42,4 млн кубометрів газу в Європу через Україну, що відповідає обсягам понеділка, в той час як номінації на постачання газу в Австрію зі Словаччини зросли.
Європейські енергетичні ринки перебувають у напруженому стані через конфлікт між «Газпромом» і австрійською компанією OMV (OMVV.VI), який призвів до того, що підконтрольна Кремлю фірма припинила постачання газу віденській компанії в суботу.
Поставки OMV були припинені після того, як компанія пригрозила конфіскувати частину газу «Газпрому» в якості компенсації за арбітраж, який вона виграла у контрактній суперечці.
Однак, щоденні потоки газу до Європи через Україну залишаються приблизно на нормальному рівні, і газ продовжує надходити до Австрії.
Номінації, або заявки від клієнтів, на постачання газу до Австрії зі Словаччини у вівторок зросли на 6% порівняно з понеділком, але залишилися приблизно на 12% нижчими за рівень, що спостерігався до того, як «Газпром» припинив постачання газу компанії OMV.
Було незрозуміло, хто купує газ, який раніше призначався для OMV.
Заявки на постачання до Чехії зі Словаччини приблизно відповідали рівням, які спостерігалися в попередні дні цього місяця.
Номінації на потоки в Словаччину з України також мало змінилися, в той час як номінації на потоки зі Словаччини були в основному стабільними, свідчать дані оператора газотранспортної системи Eustream.
24% представників галузі свинарства вважають позитивним вступ до Європейського Союзу, оскільки це відкриє доступ до нових ринків, де прозоріші правила й умови, йдеться в дослідженні, проведеному асоціацією “Свинарі України” у співпраці з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (FАО) і Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD).
Аналітики зазначили, що такий низький відсоток позитивних відповідей пояснюється тим, що більшість (40%) респондентів асоціюють вступ до ЄС із втратою своєї конкурентоспроможності, 26% – побоюються посилення регуляторних вимог, 10% – кажуть про технічну та фінансову неготовність сектору з огляду на великий обсяг інвестицій, що потрібен для удосконалення виробничої системи відповідно до всіх європейських вимог.
“За таких умов 36,2% виробників свинини, які взяли участь в опитуванні, переконані, що для швидшої та легшої трансформації галузі відповідно до вимог ЄС потрібні пільгові кредити, гранти, інші компенсації та доступ до фінансових ресурсів. Інші вважають за потрібне прибрати корупційну/бюрократичну складову в процесах отримання дозволів і сертифікатів, високу частку чорного ринку, подолати індивідуальні складнощі операторів, а також економічні та військові виклики”, – пояснили в галузевій асоціації.
В опитуванні взяли участь виробники свинини, які забезпечують близько 80% промислової пропозиції на ринку. Їхнє сукупне поголів’я налічує понад 2 млн голів.
Обсяг виробництва вина в країнах Євросоюзу скоротиться приблизно на 3% цьогоріч через несприятливі погодні умови і витрати, що зростають, прогнозує сільськогосподарська лобістська група Copa-Cogeca.
Випуск вина в ЄС поточного року становитиме близько 144 млн гектолітрів (гл), ідеться в пресрелізі групи.
Як очікується, Італія стане найбільшим виробником вина в Європі з показником 41 млн гл (зростання на 7%), Іспанія посяде друге місце (38,1 млн гл, зростання на 18% у річному виразі), а випуск вина у Франції впаде на 22%, через що країна відкотиться на третє місце з показником 37,4 млн гл.
Рік, що минає, відзначився непередбачуваною погодою і наслідками нещодавніх посух у Європі, йдеться в повідомленні. Тим часом хвороби виноградників стали меншою проблемою, ніж у 2023 році, пишуть експерти. Крім того, ціни на скло, бензин, транспортні послуги та добрива, що зростають, суттєво збільшили витрати виробників, а високі ставки ускладнили доступ до кредитів, необхідних для розвитку бізнесу.
“Європейський ринок вина переживає складні часи, на нього впливають високі виробничі витрати і ситуація на міжнародних ринках, – сказав голова робочої групи з вина в Copa-Cogeca Лука Ріготті. – Однак я впевнений у стійкості та підприємливості наших фермерів”.
Україна 2023 року експортувала до Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, на частку імпорту цього продукту з України припало 28%, повідомила заступниця директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Олена Дадус.
“Ринки країн Європейського Союзу є ключовими для експорту меду, адже Україна має другий результат із поставок меду в ЄС, який становить 28% усього імпорту цього продукту країнами блоку. Згідно з даними Реєстру експортних потужностей, поставками за кордон меду займаються близько 72 українських підприємств”, – процитувала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства її виступ на Медовому форумі “Євроінтеграція медової галузі України: виклики та можливості”.
За даними Державної митної служби та Державного комітету статистики, експорт меду 2023 року становив 55,4 тис. тонн на суму $121,4 млн, зокрема, до країн Європейського Союзу – 45,8 тис. тонн (93,6% загального експорту) на суму $94,9 млн. Водночас у першому півріччі 2024 року обсяг експорту меду до країн ЄС становив 40,6 тис. тонн вартістю $70,7 млн.
У Мінагрополітики нагадали, що основними країнами експорту меду 2023 року були країни Європейського Союзу (Німеччина, Польща, Іспанія, Франція, Бельгія, Румунія, Італія, Угорщина, Греція) і США.
Як повідомлялося, у рамках асоціації України з Європейським Союзом без сплати мита українські підприємства з 5 червня 2024 року мали право поставити на ринок ЄС 18,507 тис. тонн меду. Після вичерпання цього обсягу з 21 серпня ЄС відновив квотування. З 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порога, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування.
