Україна отримає від європейських партнерів EUR22,6 млн на забезпечення ядерної безпеки, вдосконалення радіаційного захисту та поводження з радіоактивними відходами, повідомило Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів.
Відповідний проєкт угоди про внесок 2024/2025 погодили у рамках засідання наглядової ради із впровадження в Україні Інструменту співробітництва з ядерної безпеки. Засідання провела в п’ятницю міністр Світлана Гринчук спільно з директором з питань ядерної енергетики, безпеки та ITER Генерального директорату з питань енергетики Європейської Комісії Яном Панеком, керівником сектору ядерна безпека, GD INTPА Єврокомісії Інте Стокманном.
В рамках погодженої угоди про внесок передбачено фінансування низки важливих для України проєктів. Серед них: забезпечення резервного енергопостачання для безперебійної експлуатації об’єктів поводження з РАВ, а також будівництво необхідної інфраструктури для належного захоронення радіоактивних відходів; створення системи раннього виявлення лісових пожеж в зоні відчуження; облаштування сучасної аналітичної лабораторії для аналізу радіоактивних матеріалів в Чорнобилі; відновлення функціонування автоматизованої системи радіаційного моніторингу зони відчуження, пошкодженої Росією під час окупації ЧАЕС.
Окрім того, планується створення національної Інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу всієї території України та її інтеграцію з Європейською платформою обміну радіологічними даними (EURDEP), Системою обміну терміновою радіологічною інформацією Європейського співтовариства (ECURIE), Міжнародною інформаційною системою радіаційного моніторингу (IRMIS), якою керує МАГАТЕ; забезпечення персоналу підприємств зони відчуження належними сучасними умовами перевезення та проживання на території зони відчуження, а також засобами індивідуального захисту та дезактивації в аварійних ситуаціях.
Увагу також планується приділити гармонізації українського законодавства з нормами Євратома як однієї з умов вступу України до ЄС.
Всі заходи планується реалізувати упродовж п’яти років.
Після історичного рішення, ухваленого на Самаркандському саміті щодо встановлення стратегічного партнерства між Центральною Азією та Європейським Союзом, регіон уже починає відчувати відчутні економічні результати цієї співпраці.
У межах програми ЄС Global Gateway було представлено інвестиційний пакет на суму €12 млрд, який охоплює чотири ключові сектори:
– транспорт (€3 млрд),
– критично важливі мінерали (€2,5 млрд),
– гідроенергетику та кліматичні ініціативи (€6,4 млрд),
– супутниковий інтернет (€100 млн).
Крім того, Європейський банк реконструкції та розвитку розробляє портфель проєктів на суму близько €7–8 млрд, спрямованих на підтримку транспортного сполучення, видобуток критично важливих мінералів та розвиток відновлюваної енергетики з реалізацією до 2027 року.
ЄС погодив відповідні мита на американські товари на суму близько EUR21 млрд ($23,2 млрд), повідомляє Bloomberg.
«Європейський Союз схвалив тарифи на американські товари на суму близько EUR21 млрд ($23,2 млрд) у відповідь на 25-відсоткові мита, які президент Дональд Трамп запровадив минулого місяця на експорт сталі та алюмінію з блоку», – йдеться в повідомленні Bloomberg у середу.
Повідомляється, що більшість із 27 держав-членів ЄС у середу проголосували за санкції, деякі з яких почнуть діяти з середини квітня. Тарифи будуть націлені на політично чутливі американські штати і охоплюватимуть такі продукти, як соєві боби з Луїзіани, батьківщини спікера Палати представників Майка Джонсона, а також алмази, сільськогосподарську продукцію, птицю і мотоцикли.
«Європейська комісія, виконавчий орган блоку, заявила, що контрзаходи можуть бути припинені в будь-який час, «якщо США погодяться на справедливий і збалансований результат переговорів», – наголошується в повідомленні.
«Цей крок посилює зростаючу трансатлантичну торговельну війну, оскільки США також застосували універсальний 20-відсотковий тариф майже на весь європейський експорт, а також окреме 25-відсоткове мито на автомобілі та деякі автозапчастини. Трамп заявив, що оголосить про додаткові тарифи на пиломатеріали, напівпровідникові чіпи та фармацевтичну продукцію. Усі нові тарифи Трампа вдарили по товарах ЄС на суму близько 380 млрд євро», – зазначають у Bloomberg.
Як повідомлялося, ЄС зіткнувся з митами в 25% на імпорт сталі, алюмінію та автомобілів, а також новими широкими митами в розмірі 20% майже на всі інші товари відповідно до політики Трампа, спрямованої на країни, які, за його словами, запроваджують високі бар’єри для імпорту зі США.
Європейська комісія, яка координує торговельну політику ЄС, у понеділок запропонувала додаткові мита здебільшого в розмірі 25% на низку імпортних товарів зі США. Імпорт включає мотоцикли, птицю, фрукти, деревину, одяг і зубну нитку, згідно з документом, з яким ознайомилося Reuters. Минулого року вони становили близько EUR21 млрд ($23 млрд), що означає, що відповідні дії ЄС стосуватимуться товарів вартістю менше ніж EUR26 млрд експорту металів з ЄС, які постраждали від тарифів США.
Україна за підсумками 2024 року збільшила експорт сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу на 11%, йдеться у звіті ЄС щодо торгівлі такою продукцією минулого року.
“ЄС продовжував імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різних торгових партнерів, серед яких головними джерелами були Бразилія, Велика Британія й Україна. Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з Росії та Австралії”, – йдеться у звіті, повний текст якого оприлюднено на сайті Європейської Комісії.
Згідно з оприлюдненою статистикою, Україна була третім джерелом імпорту агропродовольчої продукції в ЄС у 2024 році (8% від загальної вартості імпорту). Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11% порівняно з 2023 роком (+EUR1,3 млрд) й сягнув EUR13 млрд. Переважно це було пов’язано зі збільшенням частки в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій (EUR3 млрд у 2024 році, + EUR946 млн порівняно з 2023-м), а також олійних і білкових зернових культур (EUR3,1 млрд, + EUR709 млн).
Водночас імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі (до EUR 4,5 млрд) через зниження цін, однак його обсяг зріс на 6% проти попереднього року.
При цьому загальний обсяг європейського аграрного імпорту в 2024 році сягнув рекордного показника – EUR171,8 млрд (+ 8% проти 2023 року, або + EUR12,4 млрд).
За обсягом споживання європейського аграрного експорту Україна посідає 13-ту позицію з показником у EUR3,634 млрд, що становить близько 2% від загального сільськогосподарського експорту ЄС (EUR235,4 млрд). При цьому й за показником споживання європейських імпортованих сільськогосподарських продуктів Україна продемонструвала зростання на 5% проти 2023 року, коли країна імпортувала з ЄС аграрну продукцію на EUR3,461 млрд.
Європейські та міжнародні фінансові установи готові вкласти понад 10 млрд євро в розвиток Транскаспійського транспортного коридору, заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції в Ашгабаті, повідомляє Turkmenportal.com.
«Розвиток Транскаспійського транспортного коридору є великим поточним проектом. Європейські та міжнародні фінансові установи готові інвестувати понад 10 млрд євро в цей проєкт», – заявила Каллас під час пресконференції, присвяченій 20-й зустрічі міністрів Європейського союзу і країн Центральної Азії, що відбулася 27 березня в Ашгабаті.
Каллас підкреслила зростаюче прагнення до співпраці між ЄС і країнами Центральної Азії.
За її словами, Євросоюз планує розширювати взаємодію за різними напрямами.
Особливий акцент Каллас зробила на розвитку молодіжних обмінів і зміцненні контактів у бізнесі та в академічних колах.