Євростат опублікував дані про мінімальну заробітну плату в країнах ЄС, які показують значні відмінності: від 551 євро в Болгарії до 2 704 євро в Люксембурзі.
Згідно зі звітом, мінімальна зарплата офіційно закріплена тільки в 22 з 27 країн Євросоюзу. У Данії, Італії, Фінляндії та Швеції законодавчого регулювання мінімальної оплати праці немає.
Країни з найвищою мінімальною зарплатою (в євро, серпень 2025):
Люксембург — 2 704
Ірландія — понад 2 000
Нідерланди — понад 2 000
Німеччина — понад 2 000
Бельгія — понад 2 000
Середній рівень (від 1 000 до 1 500 євро):
– Франція, Словенія, Іспанія, Польща, Литва, Естонія, Чехія, Португалія, Хорватія, Словаччина, Греція.
Низький рівень (від 600 до 900 євро):
– Угорщина, Латвія, Румунія.
Мінімум в ЄС:
– Болгарія — 551 євро.
Експерти відзначають, що такі значні відмінності відображають як рівень економічного розвитку країн, так і їх соціальну політику. Високі мінімальні зарплати характерні для країн Західної Європи, в той час як у Східній Європі базові ставки залишаються в кілька разів нижчими.
Кіпр докладе максимум зусиль для відкриття переговорних кластерів з Україною під час свого головування в Європейському Союзі у першій половині 2026 року. Про це заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фіріллас під час зустрічі з представником “Інтерфакс-Україна”.
“Вступ до Європейського Союзу забезпечує непряму безпеку: економічну, соціальну, з погляду демократичних норм і цінностей, а також свобод для громадян. Ми зробимо все можливе під час головування для відкриття переговорів з Україною за кластерами європейського законодавства”, – сказав дипломат.
Фірілас підкреслив, що кіпрська сторона тісно співпрацює у цьому питанні з Данією та Польщею, а також з європейськими інституціями у Брюсселі. “Ми прагнемо бачити прогрес – це спільний висновок, який об’єднує наших польських та данських колег і всі відповідні структури ЄС”, – зазначив він.
Посол також наголосив, що Кіпр чітко підтримує незалежність, територіальну цілісність, суверенітет України та її європейську перспективу.
Коментуючи процес ухвалення рішень у ЄС, Фірілас заявив про важливість збереження принципу одностайності. “Це позиція багатьох малих країн. Це один із ключових елементів політичного процесу в Європі – не для того, щоб утримувати когось у заручниках, а як механізм для висловлення національних інтересів”, – додав він.
З 1 липня 2025 року головування у Раді ЄС здійснює Данія, яка змінила Польщу; воно триватиме до кінця року. Далі головування перейде до Кіпру.
Україні знадобиться не менше $120 млрд на наступний рік, якщо розв’язана Росією війна триватиме, щоб утримувати фронт і мінімізувати кількість втрачених життів захисників, повторив свою оцінку від липня цього року міністр оборони України Денис Шмигаль на щорічній конференції YES «Як нам завершити війну», яку організував у Києві 12-13 вересня Фонд Пінчука.
«Якщо війна припиниться, нам знадобиться не набагато менша сума, щоб просто підтримувати нашу армію в хорошій формі в разі вторинної агресії з російського боку», – сказав Шмигаль.
«Економіка війни демонструє, що якщо ми витрачаємо менше грошей, ніж Росія, тоді ми починаємо платити нашими територіями і, найголовніше, нашими життями. Тому нам потрібно залучити всі необхідні джерела, всі необхідні гроші», – підкреслив він.
Міністр оборони визнав, що після трьох з половиною років багато платників податків виснажені, витрачаючи таку величезну суму грошей, тому він висловився на підтримку ідеї використання заморожених російських активів до того моменту, коли Росія не компенсує всі витрати, які Україна і всі країни витратили протягом цього воєнного часу.
На його думку, таке рішення може бути знайдено навіть без прямої конфіскації, тому що зрозуміла юридична складність цієї процедури.
«Нам потрібно мати стабільне джерело фінансування для фінансування оборони України та відновлення України. Тому це питання номер один для всіх нас – знайти політичне і правове рішення щодо використання заморожених російських активів», – зазначив Шмигаль.
Він виділив три основні пріоритети: постачання Силам оборони більше дронів FPV, більше роботизованих систем і артилерійських снарядів, у тому числі далекобійних; захист неба – як «Патріотами» від балістичних ракет, так і дронами-перехоплювачами від дронів; далекобійна зброя – безпілотники і ракети українського виробництва.
“Якщо західні партнери нададуть нам більше систем глибокого удару, обладнання, ми будемо абсолютно щасливі. Але ми можемо виробляти власну зброю глибокого удару, і знову ж таки нам потрібні фінанси”, – зазначив міністр оборони.
Він пояснив, що такі далекобійні удари створюють найбільший тиск на російську економіку і суспільство, а також безпосередньо на Путіна, тому що дозволяють знищити їх нафтопереробні заводи і військову виробничу інфраструктуру.
«Нам потрібно виробляти більше, потрібно продовжувати килимові операції, коли всі літаки в Московській області не літають день за днем. І це дуже незручно для московських еліт, і вони безпосередньо повідомляють Путіну: давайте зупинимо цю війну, тому що ми не можемо літати», – додав Шмигаль.
За його словами, він доносить ці потреби під час зустрічей у форматі Rammstein.
Крім того, міністр оборони заявив про необхідність створити так звану Kill Zone, яка сьогодні формується на лінії фронту, щоб у майбутньому не дозволити агресії повторитися. «Це лінії дронів, що перекривають 10, 15 або навіть 30 км території», – пояснив він.
За оцінками керівника аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Параščія, в 2024 році витрати на оборону і безпеку склали приблизно $95 млрд, тоді як в цьому році він спрогнозував їх зростання до приблизно $100-105 млрд. Приблизно половина цієї суми надходить з бюджету, тоді як друга половина до останнього часу забезпечувалася партнерами.
Крім того, Україна щорічно залучає ще близько $40 млрд зовнішньої фінансової допомоги на невійськові цілі, щоб мати можливість фінансувати військові потреби з бюджету. На наступний рік міністр фінансів Сергій Марченко оцінив потреби у зовнішньому фінансуванні дефіциту держбюджету в $45 млрд, з яких поки що відсутні джерела на EUR16 млрд.
Лідер найбільшої партії Європейського парламенту, Європейської народної партії (ЄНП), Манфред Вебер оголосив про початок процедури виключення сербської правлячої партії SNS Олександра Вучича зі складу правоконсервативної партійної групи. Про це повідомляє Euractiv.
Повідомляється, що ініціатива Вебера пов’язана з триваючими антиурядовими протестами в Сербії, спровокованими трагічним обваленням навісу на залізничному вокзалі в листопаді 2024 року. Унаслідок цього загинули 16 осіб.
Символічно, що партія SNS була асоційованим членом ЄНП, що означає встановлення міжпартійних зв’язків з обмеженими правами і без повного членства. Сербія при цьому залишається країною-кандидатом на вступ до ЄС.
Після оголошення процедури Вебер підкреслив: «ЄНП не закриває очі на те, що відбувається в Сербії».
https://t.me/relocationrs/1394
Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в EUR1 млрд у межах програми ERA Loans, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко
“Цей транш профінансовано з прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ. Це більше, ніж допомога — це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації”, – написала Свириденко в телеграм-каналі в середу.
Міністерство фінансів нагадало, що загалом у рамках ініціативи ERA вже залучено від Європейського Союзу EUR10 млрд, очікується, що решту EUR8,1 млрд коштів від ЄС Україна отримуватиме частинами до кінця 2025 року.
Прем’єр подякувала президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та Єврокомісару Валдісу Домбровскісу за лідерство й непохитність.
“Ці кошти означають врятовані життя, відбудовані міста та впевнене європейське майбутнє України”, – наголосила вона.
ERA передбачає спрямування Україні $50 млрд, які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів Росії. Внесок ЄС складає EUR18,1 млрд (EUR20 млрд).
У березні цього року член Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що в цей рік ЄС планує виділити Україні EUR30,5 млрд, зокрема EUR12,5 млрд за програмою Ukraine Facility та EUR18 млрд за механізмом ERA: перші EUR3 млрд було виділено в січні, в березні-листопаді по EUR1 млрд щомісячно та у грудні EUR6 млрд.
Програма розширеного фінансування EFF з МВФ передбачає, що Україна цього року отримає за механізмом ERA $39,4 млрд після $1 млрд в минулому році/
За даними Мінфіну, Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – EUR58,5 млрд на пріоритетні видатки держбюджету, у тому числі за 8 місяців 2025 року – понад EUR16,5 млрд.
За даними спеціального Євробарометра, опублікованого 2 вересня 2025 року, 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення Союзу, тобто прийняття нових країн до складу ЄС.
Особливо висока підтримка проявляється серед молоді: серед респондентів у віці від 15 до 39 років близько двох третин вважають, що нові країни повинні приєднатися до ЄС, як тільки виконають необхідні умови.
Також 56% вважають, що їхня власна країна виграє від розширення; разом з тим 67% визнають, що недостатньо обізнані про політику розширення.
Дослідження проведено в рамках Спеціального Євробарометра та Perception Surveys на замовлення Європейської комісії. У країнах ЄС і країнах-кандидатах було опитано тисячі респондентів методом стандартизованого анкетування віч-на-віч або онлайн, залежно від країни. Метою було виявити рівень підтримки розширення, сприйняття ЄС і ступінь поінформованості громадян.
