Агрохолдинг KSG Agro викупив 10% власних акцій у свого основного акціонера Olbis Investments Ltd, повідомила пресслужба компанії.
“Метою такого кроку є збільшення ліквідності холдингу, яке дозволить KSG Agro диверсифікувати та розширити інвестиційну діяльність на ринках Євросоюзу”, – пояснили в агрохолдингу.
У KSG Agro зауважили, що хочуть зробити особливий акцент на інвестиціях у біодобрива. Як частину довгострокової стратегії компанії для посилення фінансової стабільності розглядають також інвестиції у нерухомість.
Першим кроком у впровадженні цієї стратегії є зміцнення фінансового становища та ліквідності компанії шляхом придбання 1,5 млн акцій у її основного акціонера – Olbis Investments Ltd. Раніше 64,62% акціонерного капіталу холдингу належали Olbis Investments Ltd S.A., а 35,17% були у вільному обігу.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні. У 2023 році він розпочав реалізацію стратегії “мережецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
Агрохолдинг KSG Agro у січні-вересні 2023 року отримав $1,336 млн чистого прибутку, що майже в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Його EBITDA за три квартали поточного року зросла на 67% – $4,5 млн, а прибуток від реалізації – на 16%, до $11,9 млн.
Агрохолдинг KSG Agro у січні-березні 2024 року скоротив чистий прибуток на 37% – до $0,96 млн при зниженні виручки на 2% – до $5,02 млн. Його EBITDA скоротився на 2% – до $1,83 млн.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн відвідають Узбекистан 3−4 квітня для участі в першому саміті ЄС — Центральна Азія.
Саміт пройде під головуванням президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва за участі лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Під час саміту, як очікується, ЄС підтвердить свою прихильність розширенню співробітництва у сферах взаємних інтересів, включаючи транспорт і цифрову взаємопов’язаність — всередині регіону та з ЄС, стратегічну сировину, економіку і безпеку, перехід до екологічно чистих та ефективних джерел енергії.
«Перший саміт ЄС — Центральна Азія зміцнить нашу прихильність спільній роботі заради миру, безпеки і сталого розвитку, з повним дотриманням норм міжнародного права», — заявив Антоніу Кошта.
Україна після повномасштабного вторгнення і блокування морських портів 2022 року почала активно використовувати наземні шляхи експорту агропродукції, що дозволило суттєво скоротити транзит агропродукції через країни ЄС, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики відзначили, що максимальний обсяг, який був експортований через кордони сусідніх країн, становив 3,7 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки в серпні 2023 року, коли вже припинив роботу “зерновий коридор”, а власний український морський шлях ще не розпочав роботу.
Експерти констатували, що структура експорту в розрізі країн була наступною: Румунія – 73% всього експортованого обсягу (завдяки морському порту Констанца), Польща – 14%, Угорщина – 9%, Молдова – 2% та Словаччина – 2%.
“Налагодження власного експортного шляху дозволило Україні зменшити транзит через сусідні країни. За останні 6 місяців 2024 року середньомісячний обсяг експорту через сусідні країни скоротився в 3,7 рази в порівнянні з піковим показником і становив в середньому 1,0 млн тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки”, – наголосили в УКАБ.
При цьому, в грудні 2024 року в порівнянні з піковим показником експорт через румунський кордон скоротився в 8,2 рази до 0,3 млн тонн, польський – у 1,9 разів до 0,3 млн тонн, угорський – в 1,9 разів до 0,2 млн тонн, молдовський – в 8,9 разів до 0,01 млн тонн і словацький – в 12,0 разів до 0,01 млн тонн.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 грудня 2024 року мали 4 млн 260,08 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 25,59 тис., або 0,6%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8830; +0,8%), Польщі (+3705; +0,4%) і Чехії (+3435; +0,9%)», – ідеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у грудні скоротилася тільки в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) і Франції (-595; -1,0%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 161,45 тис. до кінця 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 991,63 тис., або 23,3% і Чехія – 388,63 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 226,62 тис., Румунія – 179,72 тис. та Італія – 163,10 тис.
Згідно з даними Євростату, загалом за 2024 рік кількість мігрантів з України зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 52,14 тис. осіб, але наприкінці 2023 року не врахували даних Швейцарії, де наразі перебуває 68,05 тис. таких громадян.
У Німеччині 2024 року кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 89,80 тис. через проведене наприкінці 2023 року уточнення даних, тоді як у Польщі вона збільшилася на 36,84 тис., у Чехії – на 15,59 тис., в Іспанії – на 31,70 тис., Румунії – на 33,87 тис. і в Італії – на 1,73 тис.
Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці 2024 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,1) та Естонії (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.
Йдеться також, що на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,9%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,2%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,2%, дітей 33,2% і дорослих чоловіків 20,6%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець 2024 року було також у Словаччині – 131,53 тис., Нідерландах – 121,30 тис. та Ірландії – 109,99 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 87,24 тис., Австрії – 85,56 тис., Норвегії – 78,77 тис., Фінляндії – 69,39 тис., Болгарії – 68,94 тис., Швейцарії – 68,05 тис., Португалії – 65,29 тис. і Франції – 58,53 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,25 тис., Латвія – 48,09 тис. осіб, Швеція – 46,41 тис., Угорщина – 39,17 тис., Данія – 36,92 тис., Греція – 32,537 тис., Естонія – 35,44 тис., Хорватія – 25,95 тис., Кіпр – 22,16 тис., Ісландія – 4,2, 22 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.
Євростат уточнив, що всі дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), приблизно 160 тис. осіб. осіб переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня до жовтня 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Джерело: http://relocation.com.ua/the-number-of-refugees-from-ukraine-in-eu-es/
Видиме споживання сталі (враховує загальний обсяг випуску сталі, імпорт та експортні поставки) в країнах Євросоюзу в 2024 році, згідно з попередніми оцінками Eurofer, впало на 2,3%, до 127 млн тонн.
Це гірше за опубліковані раніше очікування асоціації, згідно з якими падіння могло становити 1,8%. У 2023 році споживання сталі в ЄС впало на 5,8% і становило 130 млн тонн.
Як зазначено в доповіді Eurofer, 2025 року відновлення видимого споживання сталі відбуватиметься повільніше, ніж асоціація прогнозувала раніше – приріст, як очікується, становитиме 2,2% проти 3,8%, яких очікували раніше, за умови позитивного розвитку ситуації в промисловості та ослаблення глобальної напруженості, яка наразі є непередбачуваною.
Споживання може становити у 2025 році близько 130 млн тонн, а у 2026 році – 133 млн тонн.
Загальна динаміка попиту на сталь у європейському регіоні залишається дуже невизначеною. До першого кварталу 2025 року не очікується поліпшення видимого споживання сталі, а обсяги споживання залишаться значно нижчими за допандемічні рівні, зазначає асоціація.
У третьому кварталі 2024 року видиме споживання сталі продовжувало знижуватися (-0,9% після -1,4% у попередньому кварталі) та становило 30,4 млн тонн.
Дані за четвертий квартал буде опубліковано пізніше. Реальне споживання сталі у 2024 році, згідно з попередніми даними, знизилося в країнах ЄС на 3,8%, а у 2025 році очікується його помірне відновлення на 1%, тоді як раніше прогнозувався приріст лише на 0,6%. У 2026 році реальне споживання сталі може зрости ще на 1,9%.
Україна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень-червень) залишилася головним постачальником ріпаку до Європейського Союзу, куди поставила 3,4 млн тонн насіння ріпаку, що на 5% більше, ніж за аналогічний період МГ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ із посиланням на Спілку сприяння вирощуванню зернових та олійних фермерів Німеччини (UFOP).
“З обсягом 2,2 млн тонн і часткою імпорту 63% Україна залишається найважливішою країною походження, як і в попередні роки. Це трохи перевищує минулорічний обсяг у 2,1 млн тонн”, – зазначили аналітики.
Разом з тим у другій половині сезону очікується друга хвиля імпорту олійної культури з Австралії, яка до середини січня вже поставила на ринок ЄС з 875 тис. тонн ріпаку. За даними дослідження Agrarmarkt Informations-Gesellschaft (mbH), це приблизно на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
“З часткою майже 26% Австралія є другим за значущістю постачальником ріпаку в ЄС, за нею йде Канада – 144 тис. тонн”, – уточнюється в повідомленні.
При цьому додається, що обсяг відвантажень з Канади збільшився більш ніж утричі порівняно з попереднім роком, хоча й лишається на достатньо низькому рівні. Це зумовлено тим, що в Канаді переважно вирощують ГМ-сорти ріпаку, тоді як у ЄС діють обмеження на використання виробленої з них олії. Тому канадський імпорт в основному призначено для виробництва біопалива, додали в АПК-Інформ.
