Україна з 1 серпня 2025 року вичерпала можливість експорту сухого молока до Європейського Союзу, на черзі масло й молочні жири, квоти на які буде вичерпано в третій декаді серпня, повідомила Економічна правда з посиланням на інформацію Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
“Станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот відсутня. Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена більш як на 91% – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн при квоті 2,92 тис. тонн”, – зазначило видання.
За даними галузевої асоціації, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. З 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад.
Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.
“Зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього – спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот”, – наголосили в СМПУ.
Гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2024 році зменшила виробництво прокату у Великій Британії та ЄС на 13% – до 1,367 млн тонн, що було спричинено несприятливою ринковою кон’юнктурою в ЄС, зокрема наявністю дешевого російського слябу, йдеться у річному звіті групи.
Згідно з ним, виробництво плоского прокату на Metinvest Trametal знизилося на 3% – до 466 тис. тонн, на Ferreira Valsider – на 45%, до 190 тис. тонн та на Spartan UK – на 22% до 153 тис. тонн.
Загалом за минулий рік у загальному обсязі виробництва Великої Британії та ЄС частка Trametal становила 34% (у 2023 році – 31%), Ferreira Valsider – 14% (22%), Promet Steel – 41% (35%), Spartan – 11% (12%).
Як повідомлялося, у 2024 році “Метінвест” знизив продаж готової металургійної продукції на 5% порівняно з попереднім роком, напівфабрикатів на 3%, але наростила реалізацію коксу на 6%, а продаж інших продуктів і послуг збільшився на 33%.
Виторг металургійного сегменту майже не змінився проти 2023 року і становив $4,824 млрд, а частка сегменту в консолідованій виручці знизилася на 6 відсоткових пунктів (в.п.) – до 60%.
При цьому продаж товарного чавуна зменшився на 15% – до $266 млн – через скорочення поставок на 16%, до 558 тис. тонн. Зокрема, скорочення перепродажу та обсягів продукції групи становило 12% та 52% відповідно. Частка перепродажу у загальних обсягах зросла на 4 в.п. – до 95%. Північна Америка та Європа залишилися основними напрямками продажу цього продукту. На них припадало 71% та 23% усіх відвантажень торік проти 70% та 26% у 2023 році.
Продаж заготовки минулого року збільшився на 9% – до $389 млн – завдяки збільшенню обсягів продажу на 16%, до 716 тис. тонн на тлі скорочення запасів. Поставки до країн Близького Сходу та Північної Африки (БСПА) зросли на 237 тис. тонн, що становило 50% загального обсягу поставок у 2024 році (20% у 2023 році). Натомість відвантаження до Європи скоротилися на 143 тис. тонн і становили 38% усього продажу (у 2023 році – 68%). Середня ціна продажу знизилася слідом за динамікою цін на квадратну заготовку CFR Туреччина (менше на 7% проти 2023 року).
У 2024 році продаж плоского прокату скоротився на 6%, до $2,244 млрд. Це було зумовлено зниженням цін продажу вслід за динамікою відповідного бенчмарку на гарячекатаний рулон CFR Італія, який знизився на 9%. Загальні поставки зросли на 7%, до 3,047 млн тонн, чому сприяло збільшення перепродажу на 26% – до 2,111 млн тонн і збільшило їхню частку в загальному обсязі до 69% (зростання на 10 в.п.). Поставки насамперед були до Європи, на яку припало 72% у загальному обсязі (71% у 2023 році). Продаж в регіоні збільшився на 193 тис. тонн завдяки попиту з боку ключових клієнтів, розширенню клієнтської бази та стабільній роботі чорноморських портів. Постачання всередині України становило 23% від обсягів продажу (25% у 2023 році).
Продаж довгого прокату у 2024 році залишився незмінним і становив $948 млн. Відвантаження збільшилося на 5%, до 1,372 млн тонн, насамперед на тлі збільшення обсягів виробництва на “Каметсталі”. Україна та Європа залишалися основними ринками збуту цієї продукції. На них припадало 45% та 35% загального обсягу продажу відповідно порівняно з 48% та 39% у 2023 році. Група збільшила постачання до Північної Америки, що становило 17% загального обсягу продажу у 2024 році проти 12% рік тому. Середні ціни продажу знизилися услід за бенчмарком на квадратну заготовку CFR Туреччина.
У звіті відзначається, що у 2024 році “Метінвест” досяг значних результатів від операційних покращень. Зокрема, у металургійному сегменті було знижено споживання коксу на “Каметсталі” та покращено продуктивність роботи доменних печей завдяки швидкій адаптації технології пиловугільного впорскування до альтернативних типів вугілля в умовах воєнних обмежень на постачання. Крім того позитивним результатам сприяла оптимізація закупівель сировини.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українські аграрії у 2025 році скоротили виробничі площі під цукровим буряком порівняно з торішніми на 15,4% – до 220 тис. га, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“Підрахунок (площ під цукровим буряком – ІФ-У) Мінагрополітики зупинився на 220 тис. га, а минулого року було 259 тис. га. Ми маємо мінус 15% гарантовано”, – сказав він на засіданні Trend&Hedge Club.
Відповідаючи на запитання, чи не вплинула на цю ситуацію торговельна політика Європейського Союзу, Висоцький зазначив, що однозначно саме це є причиною згортання виробництва цієї культури.
Він наголосив, що українські переробники були дуже розчаровані озвученими весною 2025 року обсягами поставок цукру до ЄС у межах 67 тис. тонн на 2025 рік. Наразі цей поріг поставок підвищено до 107 тис. тонн. Проте в кращі моменти обсяги поставок в ЄС досягали 473 тис. тонн, тож при порівнянні виділеної квоти з піковим обсягом поставок різниця очевидна.
“У нас же, фактично, ренесанс цукрової галузі відбувся за рахунок безмитної торгівлі з ЄС. Потім за рахунок масштабів і оборотів наші виробники почали виходити на інші експортні ринки, але стартом був доступ на європейський наймаржинальніший ринок. Альтернатив по маржинальності у нього немає”, – зазначив заступник міністра.
Висоцький не виключив, що впродовж наступних років виробничі площі під цукровими буряками і далі зменшуватимуться. Водночас зазначив, що всі рішення виробники щодо цього прийматимуть із урахуванням перспектив експорту, зокрема до ЄС.
Європейські лідери та промислові кола рішуче відреагували на заяву президента США Дональда Трампа про введення з 1 серпня 30% тарифів на імпорт товарів з ЄС, що стало значним посиленням порівняно з чинним базовим збором у 10%, повідомляє Euractiv.
За інформацією видання, рішення викликало обурення серед лідерів країн-членів ЄС, які закликають до негайної і жорсткої відповіді з боку Брюсселя. Європейські дипломати проведуть екстрену зустріч у неділю для обговорення заходів
Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге назвав дії Вашингтона «зухвалими і ляпасом» і заявив, що контрзаходи повинні вступити в силу вже в понеділок.
Президент Франції Еммануель Макрон закликав Єврокомісію рішуче захищати інтереси ЄС, якщо домовленості не буде досягнуто до 1 серпня.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку, а прем’єр Італії Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
Угорщина розкритикувала Єврокомісію, заявивши, що тарифи слід було знизити після повернення Трампа.
«Тим часом представники європейської промисловості попереджають про серйозні наслідки нових мит. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа »тривожним дзвінком” і закликала до швидкого знаходження рішення, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже знизився до найнижчого рівня з березня 2022 року”, – зазначено в повідомленні.
Особливо страждає харчова промисловість, зокрема виноробний сектор. Італійська виноробна асоціація UIV заявила, що нові тарифи можуть спричинити ембарго на 80% італійського винного експорту до США. «Це – найтемніша сторінка у відносинах між двома історичними союзниками», – заявив президент UIV Ламберто Фрескобальді.
Пільговий роумінг між Україною та ЄС залишатиметься доступним до кінця 2025 року, повідомляє Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).
Згідно з повідомленням на її сторінці у Фейсбук у середу, НКЕК та Європейська Комісія підтверджують продовження дії Спільної заяви (Joint Statement) між українськими та європейськими операторами щодо забезпечення роумінгу для українців на території Європейського Союзу на наступні 6 місяців – до 31 грудня 2025 року.
Зазначається, що це шосте продовження домовленостей, які спочатку діють із квітня 2022 року.
“Бути на зв’язку – це базова потреба, яка стає критичною в умовах війни. З перших днів повномасштабного вторгнення НКЕК працює над тим, щоб українці залишалися на зв’язку, зокрема й за кордоном”, – зазначила голова НКЕК Лілія Мальон.
“Спільна заява – стала винятковим і дієвим інструментом. Вдячна українським та європейським операторам, які продовжують забезпечувати вигідні умови для українців, а також колегам з ЄК та BEREC за підтримку та спільну роботу. Наша команда продовжує впевнений рух до Єдиного цифрового ринку ЄС для роумінгу”, – додала Мальон.
Окрім цього, спільна заява забезпечує також вигідні умови зв’язку для громадян ЄС на території України.
Також пресслужба нагадала, що команда НКЕК разом із колегами завершує роботу над приєднанням України до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома» (RLAH), що очікується вже з 1 січня 2026 року.
Згідно з опублікованою колонкою авторства Кароліни де Грютер на EUobserver, близькі до адміністрації Дональда Трампа кола готують стратегію щодо зміни режимів в країнах ЄС через активну підтримку ультраправих рухів в Європі .
Женевський аналітик стверджує, що Вашингтон має намір задіяти такі партії, як AfD в Німеччині, PiS в Польщі та Patriots for Europe, щоб послабити позиції Брюсселя і «перетворити Європу на васала США». За даними джерел EUobserver, Білий дім вже надає «геополітичну та фінансову підтримку» цим рухам.
EUobserver — європейське видання, що акцентує увагу на політиці ЄС. Первинний матеріал — колонка Кароліни де Грютер.
