Україна за 10 місяців 2025 року експортувала 36,4 тис. тонн меду на понад $84 млн, із яких понад 70% поставила країнам Європейського Союзу, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький під час форуму, присвяченого євроінтеграції українського медового сектору.
Він зазначив, що Україна традиційно входить до п’ятірки світових експортерів меду, продовжуючи розвивати бджільництво навіть у складних умовах війни.
“Україна — один із лідерів ескпорту меду до ЄС. Це свідчить про високу якість, довіру та конкурентоспроможність нашої продукції. Розвиток цифрових інструментів, модернізація виробництва та посилення контролю якості поступово створюють умови для масштабування експорту не лише до ЄС, а й на ринки Азії та Близького Сходу”, — написав він у Facebook.
Водночас Висоцький наголосив, що Україні слід забезпечити повну відповідність стандартам ЄС і підвищити простежуваність виробництва: чітко фіксувати, звідки походить мед, які пасіки його виготовили, як саме перевірялася якість. Такий підхід відкриє українським бджолярам доступ до нових і довгострокових ринкових можливостей.
За інформацією Висоцького, в Реєстрі паспортів пасік наразі знаходиться 62 697 пасік і понад 2,84 млн бджолиних сімей.
“За оцінками експертів, інтеграція до ринку ЄС може збільшити експорт українського меду на 25–30% у найближчі три роки. Наше завдання — зробити все, щоб цей прогноз став реальністю”, — резюмував заступник міністра.
Як повідомляє Сербський Економіст, середня річна зарплата працівників з повною зайнятістю в ЄС у 2024 році склала 39 800 євро, що на 5,2% вище, ніж у 2023 році, за даними Євростату.
Найвища середня зарплата зафіксована в Люксембурзі — 82 969 євро, Данії — 71 565, Ірландії — 61 051.
Найменші показники у Болгарії — 15 387, Греції — 17 954 та Угорщині — 18 461.
Повний перелік за країнами ЄС за 2024 рік:
Люксембург — 82 969 євро;
Данія — 71 565;
Ірландія — 61 051;
Бельгія — 59 632;
Австрія — 58 600;
Німеччина — 53 791;
Фінляндія — 49 428;
Швеція — 46 525;
Франція — 43 790;
Словенія — 35 133;
Іспанія — 33 700;
Італія — 33 523;
Мальта — 33 499;
Литва — 29 104;
Кіпр — 27 611;
Естонія — 26 546;
Португалія — 24 818;
Чехія — 23 998;
Хорватія — 23 446;
Латвія — 22 262;
Польща — 21 246;
Румунія — 21 108;
Словаччина — 20 287;
Угорщина — 18 461;
Греція — 17 954;
Болгарія — 15 387.
https://t.me/relocationrs/1760
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його уряд не буде виконувати Пакт про міграцію та притулок ЄС і не має наміру приймати переселенців за схемами релокації. «Поки в Угорщині патріотичний уряд, ми не будемо виконувати міграційний пакт. Ми не приймемо мігрантів і не витратимо на них ні цента», — написав Орбан у X в середу.
Заява пролунала на тлі оголошеної Єврокомісією ініціативи з релокації шукачів притулку з країн, що зазнають найбільшого тиску — Іспанії, Італії, Греції та Кіпру — до інших держав ЄС.
Низка країн, включаючи Угорщину, Польщу та Словаччину, виступили проти участі в цій схемі.
Раніше Орбан неодноразово критикував загальноєвропейські механізми розподілу мігрантів і погрожував судитися з Єврокомісією в разі нав’язування обов’язкових квот на розселення.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі подало до Європейської комісії заявку на повне звільнення від механізму солідарності в рамках міграційного пакту, повідомила в середу прес-служба відомства.
“Ми місяцями заявляли про відсутність згоди на будь-які механізми переселення. Польща несе величезні витрати на захист кордонів Європейського союзу, відчуває міграційний тиск з боку Білорусі і приймає військових біженців з України. Важливо відзначити, що рішення подати таку заяву означає захист на довгі роки, а не на один. Ми оголосили про це і дотримали свого слова”, – прокоментував подання заявки глава польського МВС Марцін Кервінський, якого цитує прес-служба відомства.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна остаточно відмовляється виконувати міграційний пакт ЄС. Про намір протидіяти реалізації міграційного пакту ЄС у Польщі також заявляли президент Кароль Навроцький і глава МЗС Марцін Кервінський.
Як повідомлялося, на польсько-білоруському кордоні призупинено прийом заяв від іноземців на міжнародний захист. Відповідна постанова уряду Польщі, терміном дії 60 днів, набула чинності 27 березня 2025 року і згодом була продовжена Сеймом.
Джерело: http://relocation.com.ua/poland-plans-to-withdraw-from-the-eu-migration-pact/
Країни ЄС у вересні 2025 року прийняли 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам країн, що не входять до ЄС, які втекли з України в результаті російської агресії, це на 49% більше, ніж у серпні 2025 року, і є найвищим середньомісячним показником нових рішень, зафіксованих з серпня 2023 року.
«Це збільшення відбулося після прийняття українським урядом наприкінці серпня 2025 року указу, що надає чоловікам у віці від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України», – повідомив на сайті Євростат у понеділок.
За його даними, порівняно з кінцем серпня 2025 року загальна кількість людей з України, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла на 49,56 тис. (+1,2%) – до 4 млн 302,16 тис. на кінець вересня.
У статистиці за серпень відомство вказувало більший загальний показник – 4 млн 373,46 тис., але в ній враховувалися дані Португалії та Люксембургу, де перебувало відповідно 65,12 тис. і 3,88 тис. біженців з України з відповідним статусом.
Відзначається, що у вересні за наявними даними серед країн ЄС кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла в 24 країнах. Найбільший абсолютний приріст був зафіксований у Польщі (+12 960; +1,3%), Німеччині (+7 585; +0,6%) і Чехії (+3 455; +0,9%), тоді як єдине зниження – у Франції (-240; -0,4%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 218,1 тис., або 28,3% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 1 млн 8,89 тис., або 23,5%, і Чехія – 389,31 тис., або 9,0%. Слідом із значним відставанням йдуть Іспанія – 244,17 тис. і Румунія – 192,84 тис.
Євростат уточнив, що в даних по Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, у порівнянні з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець вересня 2025 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,6) і Латвії (25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Також зазначається, що станом на кінець вересня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 44% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,0%), тоді як дорослі чоловіки – близько чверті (25,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок становила 45%, дітей – 32,3% і дорослих чоловіків – 22,7%, тоді як на кінець вересня 2023 року дорослих жінок було 46,5%, дітей – 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2025 року було також у Словаччині – 135,77 тис., Нідерландах – 130,50 тис. та Ірландії – 116,35 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 93,03 тис., Австрії – 88,86 тис., Норвегії – 80,92 тис., Фінляндії – 76,47 тис., Болгарії – 73,20 тис., Швейцарії – 70,52 тис. і Франції – 54,49 тис. (дані про дітей у Франції переважно не включені – Євростат).
Далі йдуть Литва – 49,32 тис., Швеція – 47,33 тис., Данія – 44,50 тис., Угорщина – 42,01 тис., Греція – 37,41 тис., Естонія – 34,96 тис., Латвія – 31,15 тис. осіб, Хорватія – 27,84 тис., Кіпр – 24,68 тис., Ісландія – 4,00 тис. (дані на кінець лютого), Мальта – 2,39 тис. і Ліхтенштейн – 0,78 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії і тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська Рада прийняла рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалася в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а в цілому в світі – в 5,753 млн (5,696 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році.
«Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня.
В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Джерело: http://relocation.com.ua/in-september-the-eu-accepted-almost-80000-refugees-from-ukraine/
Агрохолдинг ІМК упродовж 2022-2024 і 2025 років поставляє близько 20% агротоварів на ринок Європейського Союзу і відтак залежить від європейського ринку та інсайтів, які застосовує на практиці, попри постійні обстріли і втрати через війну, заявив його генеральний директор Олександр Вержиховський.
“Якщо говорити про експорт нашої продукції і провести зріз за 2022-2023-2024 роки і поточний 2025-й, то десь 20% нашого експорту йшло на європейський ринок. В основному це були пшениця і кукурудза. Щорічного ми їх експортуємо на рівні 600 тис. тонн, а близько 20% у нас традиційно йде на європейський ринок”, – сказав він на конференції в рамках виставки Agritechnika-2025 у Ганновері (Німеччина).
Вержиховський додав, що водночас тенденція до зниження частки продукції, яка поставляється на європейський ринок, чітко простежується.
При цьому він визнав, що ІМК залежить від імпорту з ЄС по всіх абсолютно складових свого агробізнесу: добривах, засобах захисту рослин і техніці.
“Власне, ми готуємося до вступу до євроспільноти – фактично для нас безальтернативний шлях. Готуємося в рамках затвердженої на 10 років до 2033 року Smart Green Strategy. Вона направлена на підготовку до високих екологічних стандартів, які диктує європейський ринок”, – зауважив SEO агрохолдингу.
Smart Green Strategy агрохолдингу має на меті екологічність змін агробізнесу, що є додатковим бонусом до підвищення ефективності. В якості прикладу він навів відмову від оранки в Полтавському регіоні через необхідність зберегти вологу в ґрунті і скоротити вуглецевий слід.
Вержиховський додав, що говорити про подальші перспективи наразі складно через воєнні дії в регіонах присутності ІМК.
За його словами, вкрай складно працювати через постійні підключення електроенергії, спровоковані обстрілами РФ української енергосистеми. ІМК змушений призупинити сушіння зерна через пожежу на сушарці після обстрілів. До того ж кілька тижнів тому внаслідок атаки дронів агрохолдинг втратив 200 куб. м солярки на підприємстві в Чернігівській області.
“Звісно, ми рухаємося в рамках Smart Green Strategy до виконання “зеленого порядку денного”, але в проміжках між проблемами і необхідністю вирішувати більш нагальні і рутинні питання, які нам нав’язує ситуація, в якій живе і працює Україна”, – резюмував SEO ІМК.
Як повідомлялося, радник директорів агрохолдингу Алекс Ліссітса повідомив, що ІМК у 2026 році не започатковуватиме нових інвестиційних проєктів, проте спрямує на оновлення техніки близько $25 млн.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
