Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його уряд не буде виконувати Пакт про міграцію та притулок ЄС і не має наміру приймати переселенців за схемами релокації. «Поки в Угорщині патріотичний уряд, ми не будемо виконувати міграційний пакт. Ми не приймемо мігрантів і не витратимо на них ні цента», — написав Орбан у X в середу.
Заява пролунала на тлі оголошеної Єврокомісією ініціативи з релокації шукачів притулку з країн, що зазнають найбільшого тиску — Іспанії, Італії, Греції та Кіпру — до інших держав ЄС.
Низка країн, включаючи Угорщину, Польщу та Словаччину, виступили проти участі в цій схемі.
Раніше Орбан неодноразово критикував загальноєвропейські механізми розподілу мігрантів і погрожував судитися з Єврокомісією в разі нав’язування обов’язкових квот на розселення.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі подало до Європейської комісії заявку на повне звільнення від механізму солідарності в рамках міграційного пакту, повідомила в середу прес-служба відомства.
“Ми місяцями заявляли про відсутність згоди на будь-які механізми переселення. Польща несе величезні витрати на захист кордонів Європейського союзу, відчуває міграційний тиск з боку Білорусі і приймає військових біженців з України. Важливо відзначити, що рішення подати таку заяву означає захист на довгі роки, а не на один. Ми оголосили про це і дотримали свого слова”, – прокоментував подання заявки глава польського МВС Марцін Кервінський, якого цитує прес-служба відомства.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна остаточно відмовляється виконувати міграційний пакт ЄС. Про намір протидіяти реалізації міграційного пакту ЄС у Польщі також заявляли президент Кароль Навроцький і глава МЗС Марцін Кервінський.
Як повідомлялося, на польсько-білоруському кордоні призупинено прийом заяв від іноземців на міжнародний захист. Відповідна постанова уряду Польщі, терміном дії 60 днів, набула чинності 27 березня 2025 року і згодом була продовжена Сеймом.
Джерело: http://relocation.com.ua/poland-plans-to-withdraw-from-the-eu-migration-pact/
Країни ЄС у вересні 2025 року прийняли 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам країн, що не входять до ЄС, які втекли з України в результаті російської агресії, це на 49% більше, ніж у серпні 2025 року, і є найвищим середньомісячним показником нових рішень, зафіксованих з серпня 2023 року.
«Це збільшення відбулося після прийняття українським урядом наприкінці серпня 2025 року указу, що надає чоловікам у віці від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України», – повідомив на сайті Євростат у понеділок.
За його даними, порівняно з кінцем серпня 2025 року загальна кількість людей з України, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла на 49,56 тис. (+1,2%) – до 4 млн 302,16 тис. на кінець вересня.
У статистиці за серпень відомство вказувало більший загальний показник – 4 млн 373,46 тис., але в ній враховувалися дані Португалії та Люксембургу, де перебувало відповідно 65,12 тис. і 3,88 тис. біженців з України з відповідним статусом.
Відзначається, що у вересні за наявними даними серед країн ЄС кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла в 24 країнах. Найбільший абсолютний приріст був зафіксований у Польщі (+12 960; +1,3%), Німеччині (+7 585; +0,6%) і Чехії (+3 455; +0,9%), тоді як єдине зниження – у Франції (-240; -0,4%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 218,1 тис., або 28,3% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 1 млн 8,89 тис., або 23,5%, і Чехія – 389,31 тис., або 9,0%. Слідом із значним відставанням йдуть Іспанія – 244,17 тис. і Румунія – 192,84 тис.
Євростат уточнив, що в даних по Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, у порівнянні з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець вересня 2025 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,6) і Латвії (25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Також зазначається, що станом на кінець вересня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 44% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,0%), тоді як дорослі чоловіки – близько чверті (25,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок становила 45%, дітей – 32,3% і дорослих чоловіків – 22,7%, тоді як на кінець вересня 2023 року дорослих жінок було 46,5%, дітей – 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2025 року було також у Словаччині – 135,77 тис., Нідерландах – 130,50 тис. та Ірландії – 116,35 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 93,03 тис., Австрії – 88,86 тис., Норвегії – 80,92 тис., Фінляндії – 76,47 тис., Болгарії – 73,20 тис., Швейцарії – 70,52 тис. і Франції – 54,49 тис. (дані про дітей у Франції переважно не включені – Євростат).
Далі йдуть Литва – 49,32 тис., Швеція – 47,33 тис., Данія – 44,50 тис., Угорщина – 42,01 тис., Греція – 37,41 тис., Естонія – 34,96 тис., Латвія – 31,15 тис. осіб, Хорватія – 27,84 тис., Кіпр – 24,68 тис., Ісландія – 4,00 тис. (дані на кінець лютого), Мальта – 2,39 тис. і Ліхтенштейн – 0,78 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії і тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська Рада прийняла рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалася в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а в цілому в світі – в 5,753 млн (5,696 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році.
«Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня.
В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Джерело: http://relocation.com.ua/in-september-the-eu-accepted-almost-80000-refugees-from-ukraine/
Агрохолдинг ІМК упродовж 2022-2024 і 2025 років поставляє близько 20% агротоварів на ринок Європейського Союзу і відтак залежить від європейського ринку та інсайтів, які застосовує на практиці, попри постійні обстріли і втрати через війну, заявив його генеральний директор Олександр Вержиховський.
“Якщо говорити про експорт нашої продукції і провести зріз за 2022-2023-2024 роки і поточний 2025-й, то десь 20% нашого експорту йшло на європейський ринок. В основному це були пшениця і кукурудза. Щорічного ми їх експортуємо на рівні 600 тис. тонн, а близько 20% у нас традиційно йде на європейський ринок”, – сказав він на конференції в рамках виставки Agritechnika-2025 у Ганновері (Німеччина).
Вержиховський додав, що водночас тенденція до зниження частки продукції, яка поставляється на європейський ринок, чітко простежується.
При цьому він визнав, що ІМК залежить від імпорту з ЄС по всіх абсолютно складових свого агробізнесу: добривах, засобах захисту рослин і техніці.
“Власне, ми готуємося до вступу до євроспільноти – фактично для нас безальтернативний шлях. Готуємося в рамках затвердженої на 10 років до 2033 року Smart Green Strategy. Вона направлена на підготовку до високих екологічних стандартів, які диктує європейський ринок”, – зауважив SEO агрохолдингу.
Smart Green Strategy агрохолдингу має на меті екологічність змін агробізнесу, що є додатковим бонусом до підвищення ефективності. В якості прикладу він навів відмову від оранки в Полтавському регіоні через необхідність зберегти вологу в ґрунті і скоротити вуглецевий слід.
Вержиховський додав, що говорити про подальші перспективи наразі складно через воєнні дії в регіонах присутності ІМК.
За його словами, вкрай складно працювати через постійні підключення електроенергії, спровоковані обстрілами РФ української енергосистеми. ІМК змушений призупинити сушіння зерна через пожежу на сушарці після обстрілів. До того ж кілька тижнів тому внаслідок атаки дронів агрохолдинг втратив 200 куб. м солярки на підприємстві в Чернігівській області.
“Звісно, ми рухаємося в рамках Smart Green Strategy до виконання “зеленого порядку денного”, але в проміжках між проблемами і необхідністю вирішувати більш нагальні і рутинні питання, які нам нав’язує ситуація, в якій живе і працює Україна”, – резюмував SEO ІМК.
Як повідомлялося, радник директорів агрохолдингу Алекс Ліссітса повідомив, що ІМК у 2026 році не започатковуватиме нових інвестиційних проєктів, проте спрямує на оновлення техніки близько $25 млн.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
Завдяки активнішому переходу на використання електричної енергії країни ЄС можуть заощаджувати EUR250 млрд щороку до 2040 року, зазначено у пресрелізі французької Schneider Electric.
“Так зване “енергетичне триєдинство” — баланс між доступністю, безпекою та сталим розвитком — залишається викликом, адже висока залежність від імпорту викопного палива утримує ціни на високому рівні й віддаляє досягнення кліматичних цілей”, — зазначили у компанії.
Як вказано у пресрелізі, підготовленому на основі звіту Schneider Electric “Енергетична безпека та конкурентоспроможність Європи – прискорення електрифікації”, наразі рівень електрифікації в Європі становить лише 21% — показник, що не змінився за останнє десятиліття та є на 10% нижчим, ніж у Китаї, де відбувається швидка електрифікація. Водночас вартість енергії для побутових споживачів у ЄС становить EUR0,27 за кВт*год, у США — EUR0,15/кВт*год, а в Китаї — EUR0,08/кВт*год.
“Це означає, що щоденне енергоспоживання для кожного громадянина ЄС коштує утричі дорожче, ніж для мешканців Китаю”, — зробили висновок автори звіту.
Згідно з документом, темпи та рівень електрифікації у різних країнах Європи суттєво відрізняються через різницю в інфраструктурі, політиці, зрілості ринків та споживчій поведінці. Зокрема, деякі країни, наприклад скандинавські, досягли помітного прогресу в електрифікації транспорту та будівель, тоді як інші лише починають масштабувати свої зусилля. Водночас Південна Європа демонструє вищі показники електрифікації будівель, тоді як Західна та Центральна зосереджуються на індустріальній електрифікації та розвитку прос’юмерських ініціатив.
“Щоб залишатися конкурентоспроможною на світовій арені, Європі необхідно прискорити перехід до більш електрифікованої економіки”, — вважають аналітики Schneider Electric.
У звіті визначено кілька ключових напрямів політики, які слід реалізувати для досягнення вказаного завдання.
Передусім, як вважають автори документу, урядам потрібно зменшити різницю в ціні між електроенергією та природним газом, поступово скасовуючи субсидії на викопне паливо та реформуючи податкову систему, щоб стимулювати використання чистої енергії.
Не менш важливим є прискорення фінансування — спрощення доступу до інвестицій, запровадження цільових стимулів, особливо для малого та середнього бізнесу, та спрямування доходів від торгівлі викидами та інноваційних фондів на проєкти з електрифікації.
Звіт також підкреслює необхідність розвитку місцевих ринків, що передбачає обов’язкову електрифікацію нових будівель і промислових процесів, підтримку швидкого впровадження теплових насосів і електромобілів, а також заохочення ініціатив прос’юмерів.
Окрім того, важливим напрямком є сприяння локальному розвитку через сталу державну закупівлю, прискорення стандартизації та підтримку європейських інновацій і виробництва — це дозволить повною мірою реалізувати економічні та соціальні переваги електрифікації по всьому континенту.
“Це дослідження є одним із найґрунтовніших аналізів потенціалу електрифікації Європи та політичних дій, необхідних для його реалізації. Воно підкреслює, що електрифікація є життєво важливою — не лише для досягнення кліматичних цілей, а й для стимулювання економічного зростання, енергетичної незалежності та промислової конкурентоспроможності”, — зазначив виконавчий віцепрезидент Schneider Electric у Європі Лоран Батаяль.
На його думку, Європа має терміново подолати стагнацію електрифікації, для чого вже існують і готові до впровадження відповідні технології. Водночас необхідні також відповідні стимули з боку політики та рішучі дії бізнесу, щоб розкрити економічний і екологічний потенціал, якого потребують країни ЄС.
Україна може експортувати в ЄС додаткові 46 тис. тонн цукру вже в 2025 році, повідомила Національна асоціація цукровиків України “Укрцукор” в телеграм-каналі.
Галузеве об`єднання нагадало, що 29 жовтня 2025 року набрала чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським Союзом, яка передбачає збільшення тарифної квоти на білий цукор на 400% – до 100 тис. тонн. В рамках досягнутих домовленостей також переглянуто розмір квоти на поточний рік, що дозволить українським цукровикам експортувати в ЄС до кінця 2025 року додатково 46 625,8 тонни білого цукру.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів № 1368 від 29 жовтня 2025 року, цей обсяг буде розподілено між експортерами пропорційно обсягам експорту зазначеної продукції в ЄС протягом січня-травня 2025 року.
В “Укрцукрі” уточнили, що в жовтні 2025 року Україна експортувала 44,4 тис. тон цукру на суму понад $20 млн, з яких лише 2% було поставлено на ринки ЄС. Лідером за обсягом експорту став Ліван, куди поїхало 48% всього цукру. До ТОП-3 імпортерів українського цукру у жовтні увійшли також Сирія та Північна Македонія.
