Україні вигідна введена ЄС заборона на імпорт насіння соняшнику в п’ять сусідніх країн, оскільки вітчизняні олійноекстракційні заводи не забезпечені в достатній кількості сировиною і постійно відчувають її дефіцит, повідомив “Інтерфакс-Україна” генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.
“До війни в Україні налічувалося 108 заводів із виробництва олії. Сумарно вони могли виробляти 24 млн тонн олії, з яких 10 млн тонн – соняшникової. Однак цим підприємствам ніколи не вдавалося працювати на повну потужність через брак сировини, яку Україна експортувала. У найкращі сезони олійноекстракційним заводам вдавалося отримати 19 млн тонн олії”, – пояснив голова галузевої асоціації.
Він повідомив, що раніше потенціал українських олійноекстракційних заводів давав змогу виробляти 40-50 тис. тонн олії на добу. Через військові дії в Україні перестали працювати близько десятка великих операторів, тому щодня заводи виробляють 35 тис. тонн олії.
Капшук нагадав, що “Укроліяпром” не перешкоджає експорту насіння соняшнику, але пропонує запровадити механізм додаткового збору, зокрема, квотування експорту.
“Зараз оптимальний момент для ухвалення урядом такого рішення. Подібний механізм принесе держбюджету близько 3 млрд грн, які можна буде спрямувати на виплату зарплат військовим”, – наголосив він і повідомив, що асоціація надіслала відповідні пропозиції прем’єр-міністру.
Коментуючи угоду Мінагрополітики України та Мінсільгоспу Болгарії про підписання меморандуму щодо соняшникової олії, Капшук розповів, що таке рішення спричинене нарощуванням Болгарією власного виробництва соняшникової олії.
За його інформацією, останніми роками в Болгарії кількість олійноекстракційних заводів збільшилася з 4 до 11. Минулого року болгарські переробники змогли придбати за доступними цінами українське насіння соняшнику і наростили виробництво олії до 250-300 тис. тонн за внутрішньої потреби близько 150 тис. тонн.
“Їм потрібно реалізувати власний товар як на внутрішньому ринку, так і наростити його експорт”, – пояснив голова галузевої асоціації.
За словами Капшука, раніше Україна експортувала олію в 124 країни. Останніми роками географія експорту звужується і українська олія реалізується приблизно у 80 держав. Основними її покупцями є Індія, Китай, Європа та африканські країни.
Як позитивний приклад експорту на великі відстані глава “Укроліяпром” навів досвід ТДВ “Укроліяпродукт” (ТМ “Диканька”), яке налагодило авіапостачання постачання органічної соняшникової олії в Америку.
Водночас Капшук зазначив, що Україну активно витісняє з індійського ринку РФ, яка наростила виробництво соняшнику.
“Україні не вигідно експортувати олію на великі дистанції через високі ціни на фрахт. Тільки на поставках до Індії він сягає $370 (ймовірно, за тонну). Тому експорт у країни з високою чисельністю української діаспори нашим виробникам поки що не вигідний”, – зазначив він, наголосивши на важливості зберегти традиційні ринки збуту олії.
ЄС розглядає можливість введення санкцій відносно десятків компаній з Китаю, Ірану, Казахстану та Узбекистану, які співпрацюють з Росією, повідомляє Reuters.
Агентство посилається на дипломатичні джерела, які знайомі з проектом пропозицій Єврокомісії. Внесення цих компаній до “чорного списку” можливе в рамках підготовлюваного 11 пакета антиросійських санкцій.
Наприкінці квітня помічник міністра фінансів США Елізабет Розенберг під час візиту до Казахстану попередила про зростання ризиків застосування вторинних санкцій щодо казахстанських компаній і банків, які допомагають РФ ухилятися від західних санкцій, введених у відповідь на розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Посли країн-членів Європейського союзу підтримали продовження лібералізації торгівлі з Україною, повідомляє Швеція, яка головує в ЄС, на своїй сторінці в “Твіттер”.
“Комітет постійних представників (Coreper) щойно підтримав оновлення Положення про тимчасову лібералізацію торгівлі, що доповнює торговельні поступки в рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Це підтримає економіку України після повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – йдеться в повідомленні.
Далі це рішення має бути схвалено Європейським парламентом з подальшим ухваленням офіційного рішення Європейською радою. Процедура має бути завершена наприкінці травня.
Днем раніше, у четвер, “зелене світло” на продовження скасування ввізних мит на український експорт до Європейського союзу терміном на один рік для підтримки економіки країни дав комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі. Голосування в рамках пленарного засідання заплановано на сесії, яка відбудеться 8-11 травня.
Як повідомлялося, проблемним стало питання заборони на ввезення української сільськогосподарської продукції п’ятьма країнами ЄС – Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Вона викликана скупченням у цих країнах української сільськогосподарської продукції, призначеної для подальшого імпорту. У зв’язку з цим 19 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозиції запровадити тимчасову – до 5 червня – заборону на ввезення для цих п’яти країн на кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник і соняшникову олію. Крім того, для цих країн передбачено фінансову компенсацію в розмірі EUR100 млн.
Група компаній “Нова Пошта” призупинила приймання харчових продуктів для відправки в усі країни ЄС через запровадження обмежень на імпорт на польській митниці, повідомили у прес-службі компанії.
“Ми чекаємо подальших роз’яснень урядів Польщі та України для уточнення можливих термінів відновлення таких відправок”, – ідеться в повідомленні.
Усі відділення “Нової пошти” тимчасово не приймають будь-які продукти у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС, у зв’язку із запровадженням урядом Польщі тимчасових обмежень на імпорт і транзит низки продовольчих товарів з України – цукру, зернових, кондитерських виробів, фруктів, овочів тощо.
Заснована в 2001 році ГК “Нова Пошта” є лідером на ринку експрес-доставки в Україні. Мережа компанії складається з понад 6 тис. відділень по всій країні. Група “Нова Пошта” надає клієнтам повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг. До групи входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова Пошта”, “НП Логістик”, “Пост Фінанс” (система Forpost) і “Нова Пошта Глобал”.
Нагадаємо, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія запровадили заборону на низку сільгосптоварів з України, проте не забороняли їхній транзит своєю територією.
Переговори щодо розблокування імпорту української аграрної продукції в ЄС між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарією та Європейською Комісією (ЄК) тривають. ЄС запропонував пакет фінансової допомоги п’яти країнам сусідам України в обмін на скасування обмежувальних заходів щодо українських сільськогосподарських товарів, інформує український урядовий портал.
“Запропонований Комісією пакет ці країни отримають за умови скасування державами-членами своїх односторонніх заходів”, – повідомив віцепрезидент ЄК Валдіс Домбровскіс після зустрічі з представниками України та п’яти країн-членів ЄС, які обмежують експорт української агропродукції.
За його словами, Єврокомісія розуміє важливість швидкого застосування спільного підходу ЄС, а не односторонніх рішень, які можуть призвести до виникнення нових заборон і тим самим поставити під загрозу внутрішній європейський ринок.
“Комісія взяла до відома думки учасників. Ми домовилися продовжити політичні консультації найближчими днями, щоб знайти якнайшвидше вирішення цієї проблеми”, – резюмував Домбровскіс.
Заборона на транзит українського зерна територією Польщі та інших країн була введена минулого тижня. Згодом Польща зобов’язалася розблокувати транзит української продукції через територію сусідньої країни.
Українські виробники цукру звернулися до країн ЄС з проханням переглянути питання щодо заборони експорту цукру на внутрішні ринки ЄС та відновити її з урахуванням дефіциту цукру в Європі, повідомив в. о. голови правління “Укрцукор” Назар Михайловин.
“Не всі країни вводять ембарго на українську продукцію. Нам потрібен шлях, яким можна збувати експортні партії цукру. Про морський шлях ми на певний час змушені забути, а ось транзит через ЄС-країни, зокрема через Польщу і Румунію, потрібен”, – прокоментував він агентству “Інтерфакс-Україна” ситуацію з експортом українського цукру в ЄС.
За інформацією галузевої асоціації, за період з червня 2022 року по березень 2023 року відвантаження українського цукру майже на 99,9% реалізовувалося на внутрішній ринок ЄС.
До топ-країн, які купували український цукор у березні 2023 року, увійшли Румунія, Польща, Угорщина, Італія, Болгарія, Чехія, Хорватія. Польща, яка одна з перших заборонила ввезення українського цукру, придбала в України 8242 тонни цієї продукції, повідомив Михайловін.
“З початку війни Україна втратила морський коридор експорту, який став недоступним для українського цукру. Відповідно, вивезення здійснювалося переважно в європейські країни.
При цьому Михайловін нагадав, що ЄС у зв’язку з початком війни ухвалив рішення, завдяки якому і наявності експортного потенціалу Україна має можливість експортувати цукор на внутрішні ринки ЄС.
У сезоні виробництва цукру з цукрових буряків урожаю 2022 року заводи виробили 1,330 млн тонн продукції, чим повністю забезпечили потреби внутрішнього ринку та експортний потенціал, повідомили в галузевій асоціації.
“У 2022/2023 маркетинговому році експортний потенціал буде залежати від посівних площ під цукровими буряками, погодних умов і врожайності як в Україні, так і в Європі”, – сказав Михайловін.
