Заявки на участь у програмі, яка фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу, вже подали через Державний аграрний реєстр (ГАР) 2,74 тис. аграріїв з України, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Претендувати на участь у програмі з бюджетом у 1,5 млрд грн можуть фермери із земельним банком від 1 до 120 га (з виплатою до 3,1 тис. грн/га), та власники від 3 до 100 корів (з виплатою до 5, 3 тис. грн/голову).
За даними Мінагрополітики, на виплати за першим напрямом загалом подано 2299 заявок, за другим – 437.
Відомство нагадало, що прийом заявок на отримання допомоги за двома вищевказаними напрямками триватиме до 15 листопада 2022 року.
При цьому учасниками програми можуть бути лише виробники сільськогосподарської продукції, які зареєстровані в ГАР та відповідають його критеріям. Наразі в ГАР вже зареєстровано 11 тис. користувачів, які в режимі реального часу можуть отримати доступ до інформації про існуючі програми держпідтримки та подати заяви на її отримання онлайн.
Як повідомлялося, ГАР – це автоматизована електронна система, доступна для всіх сільгоспвиробників незалежно від форми господарювання. За допомогою реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та оцінювати їх ефективність.
Проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Останні три роки ЄС підтримує впровадження ГАР в Україні. Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС уряд розробив відповідне програмне забезпечення та провів два пілотні впровадження перед загальнонаціональним запуском у серпні 2022 року.
Уряд України направить лист до всіх податкових відомств та урядів країн ЄС з проханням застосувати “ковидний прецедент”, коли багато людей через скасування авіарейсів виявилися вимушеними не в країнах свого податкового резидентства, і до них не було застосовано “правило податкового резидентства 180 днів”.
Таке рішення ухвалив Економічний штаб при Міністерстві економіки на засіданні у четвер, повідомив його член Михайло Кухар у Facebook.
За його словами, листа підпише перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка очолює Економштаб і схвалила таку пропозицію.
Кухар додав, що також готуються зміни до відповідних інструкцій Нацбанку та Держподаткової служби, щоб дозволити українським фізособам-підприємцям відкривати рахунки у закордонних банках.
Як повідомлялося, раніше Європейська бізнес-асоціація закликала уряд вирішити питання податкового резидентства українських громадян за кордоном, оскільки, перебуваючи за межами країни понад 183 дні, вони можуть бути визнані резидентами країни перебування та виникне ризик подвійного оподаткування.
За даними ООН, наразі найбільше українських біженців до Європи набули статусу тимчасового захисту у Польщі – 1 млн 274,1 тис., Німеччини – 670 тис., Чехії – 413 тис., Італії – 150,3 тис., Іспанії – 133,8 тис., Болгарії – 129,4 тис., Франції – 96,5 тис., Словаччини – 86,8 тис. та Австрії – 78,2 тис.
Більшість із них залишили Україну наприкінці лютого та березні.
У країнах Європейського Союзу очікується найнижчий з 2007-2008 років урожай кукурудзи, який викликаний аномальною посухою, що охопила основні країни-виробники кукурудзи в останні кілька тижнів.
На тлі цього ЄС імпортує 13 млн тонн кукурудзи з України для покриття своїх потреб, повідомляється на сайті електронної зернової біржі GrainTrade з посиланням на доповідь головного аналітика Argus Media (Франція) Натана Кордьє (Nathan Cordier), яку він озвучив під час зборів зернотрейдерів “Trend and Hedge Club”.
За його даними, найбільшими виробниками кукурудзи в ЄС є Болгарія, Румунія та Угорщина, і у 2022 році показники виробництва у цих країнах будуть невтішними.
“Ми очікуємо, що в Румунії буде зібрано 8 млн тонн кукурудзи, в Угорщині – 4,5 млн тонн, і в Болгарії – 15 млн тонн. Ці країни експортували кукурудзу до Іспанії, Італії та Туреччини, які були основними ринками збуту. Коли був низький урожай у Бразилії, експортували зерно на Близький Схід та до Північної Африки. Цього сезону ми очікуємо, що пропозиція експорту буде низькою”, – цитує GrainTrade доповідь Кордьє.
Експерт зазначив, що у Франції з початку посіву кукурудзи сталося три хвилі спеки, тому її врожай очікується на рівні 11,2 млн. тонн, і буде зібрано лише з 68% площ. Таким чином, урожайність кукурудзи у Франції становитиме лише 8 тонн/га, що є найгіршим результатом країни за останні 20 років.
За прогнозами Кордьє, Європа буде змушена імпортувати 23 млн. тонн кукурудзи для покриття своїх потреб, з яких 13 млн. тонн вона ввезе з України, і ще 5 млн. тонн з Бразилії.
Як повідомлялося, міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський на початку серпня заявив про підвищення прогнозу врожаю зернових та олійних культур в Україні в поточному сезоні орієнтовно на 5-7 млн. тонн – до 65-67 млн. тонн з 60 млн. тонн.
При цьому Мінсільгосп США в липневому звіті прогнозує врожай української пшениці в 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн. тонн, її експорт – 10 млн. тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10,2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) на початку липня збільшила прогноз урожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 4,4% порівняно з травневим прогнозом – до 69,4 млн тонн з 66,5 млн тонн.
За її прогнозами, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 20,8 млн. тонн (+8,3% до травневого прогнозу організації); 27,3 млн. тонн кукурудзи (+4,6%); 6,6 млн. тонн ячменю (прогноз збережений); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (+4,7%); 1,5 млн. тонн ріпаку (+13,3%).
Верховна Рада прийняла за основу євроінтеграційний законопроект №6480, що імплементує в українське законодавство положення Регламенту ЄС №2019/787 у сфері географічних вказівок спиртних напоїв та виробництва спиртних напоїв за стандартами Євросоюзу.
Відповідний законопроект, поданий Кабінетом міністрів України, ухвалено на засіданні парламенту у п’ятницю голосами 266 народних депутатів (за мінімально необхідних 226), повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Цей законопроект встановлює загальні правила визначення, опису, подання та маркування спиртних напоїв, правила використання офіційних назв спиртних напоїв; визначає особливості використання та захисту географічних вказівок спиртних напоїв; вводить систему контролю географічних вказівок спиртних напоїв”, – написав депутат у своєму Telegram-каналі.
Згідно з текстом документа, українські спиртні напої з географічними вказівками мають значний потенціал на європейському ринку, однак їхня реалізація та правова охорона в ЄС можлива лише після успішної державної реєстрації в Україні, процедура якої наразі не існує через відсутність в українському законодавстві поняття правової охорони географічних вказівок спиртних напоїв.
Для вирішення цієї проблеми законопроект №6480 законодавчо закріплює поняття “спиртний напій” та встановлює єдиний класифікаційний перелік категорій спиртних напоїв та вимог до них; вводить вимоги до етилового спирту та дистилятів, що використовуються для виробництва спиртних напоїв; забезпечує дотримання правил визначення, опису, подання та маркування спиртних напоїв, у тому числі спиртних напоїв з географічними вказівками; забезпечує дотримання вимог до офіційних назв спиртних напоїв.
“Реалізація закону позитивно впливатиме на ринкове середовище, держава – шляхом забезпечення виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію шляхом наближення національного законодавства до acquis ЄС у сфері правової охорони географічних вказівок; споживачів – шляхом забезпечення прозорості та сумлінної конкуренції на ринку спиртних напоїв та надання інформації про спиртні напої”, – зазначається в записці пояснення до документа.
Державна митна служба України у січні-червні поточного року видала підприємствам із операцій з брухтом чорних металів 80 сертифікатів на експорт металобрухту до країн ЄС, повідомляється у відповіді Міністерства фінансів на лист Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), що датується 23 липня 2022 року.
При цьому Мінфін констатував, що від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності запитів щодо проблем в отриманні сертифікатів до Держмитслужби не надходило.
У свою чергу “УАВтормет” 20 червня 2022 року направив листа до Мінфіну та Держмитслужби, копію якого має агентство “Інтерфакс-Україна”, в якому вказав на звернення учасників ринку щодо вибірковості при видачі дозвільних документів для оформленні експортних процедур, зокрема при видачі сертифікатів на постачання брухту до ЄС.
У зверненні “УАВтормет” наголошувалося, що Міністерство видало наказ від 2 березня 2021 року про затвердження порядку видачі сертифікатів. На думку Асоціації, процедура отримання сертифіката значно ускладнена, не містить повного переліку необхідних документів, а процедура повного чи часткового огляду транспортних засобів для ідентифікації товару використовується для затягування та затримки під час оформлення експортних партій.
В “УАВторметі” вважають, що це створює корупційні ризики і завдає фінансових збитків як державі, так і українському бізнесу.
Асоціація просила Мінфін провести оперативну нараду з проблемних питань при експорті металобрухту, із залученням фахівців міністерства, Держмитниці, Торгово-промислової палати (ТПП), “УАВтормет” та “УАВторметресурс”.
Як повідомлялося, українські підприємства у січні-червні поточного року знизили експорт брухту чорних металів увосьмеро порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 28,74 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт металобрухту скоротився у 6,8 раза – до $12, 24 млн.
Експорт металобрухту в січні-червні 2022 р. здійснювався переважно до Туреччини (61,35%), Польщі (12,49%) та Німеччини (9,45%).
Україна у 2021 році збільшила експорт металобрухту у 17,2 раза порівняно з попереднім роком – до 615,69 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 25,2 рази – до $238,90 млн.
В Україні діють Українська асоціація вторинних металів (“УАВтормет”), Українська асоціація експортерів металобрухту (УАЕМ) та “Українська асоціація вторинних металів та ресурсів” (“УАВторметресурс”).
Рада Європейського союзу схвалила раніше ухвалене політичне рішення виділити Україні новий транш у розмірі EUR500 млн із Європейського фонду миру на посилення підтримки Збройних сил України для захисту території країни від російської агресії.
Відповідне рішення ухвалено у п’ятницю у Брюсселі, повідомляє Рада ЄС.
“Сьогодні Рада схвалила два заходи допомоги в рамках Європейського фонду миру (EФМ), спрямовані на посилення підтримки ЄС можливостей та стійкості Збройних сил України для захисту територіальної цілісності та суверенітету країни, а також захисту цивільного населення від російської військової агресії, що триває. Завдяки 5-му. траншу у розмірі EUR500 млн, мобілізованому сьогодні, вклад ЄС у рамках EPF для України тепер складе EUR2,5 млрд”, – наголошується в прес-релізі.
Коментуючи рішення, Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель сказав: “ЄС, як і раніше, зосереджений і непохитно підтримує Україну в її боротьбі за свободу і незалежність. Україні потрібно більше зброї, ми її надамо. У цьому контексті держави-члени ЄС погодився мобілізувати 5-й транш військової допомоги у розмірі EUR500 млн, що у сумі становить EUR2,5 млрд військової техніки для Збройних сил України”.
У прес-релізі деталізується, що відповідно до поточних пріоритетів, заявлених урядом України, та наданої досі підтримкою, заходи допомоги включають EUR490 млн військову техніку, призначену для нанесення смертоносної сили в оборонних цілях, та EUR10 млн, призначених для покриття постачання обладнання та на витратні матеріали, такі як засоби індивідуального захисту, аптечки та паливо.
