Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
У ЄС заявляють, що переговори про вступ України до Європейського союзу будуть суворими і вимогливими, рішення про те, чи виконано всі умови для їх завершення, ухвалюватимуть держави-члени ЄС.
“Переговори про вступ, які ми розпочинаємо сьогодні, будуть суворими та вимогливими. Завдяки рішучості та цілеспрямованості ми впевнені у вашій здатності довести справу до успішного завершення. Ми підтримуватимемо вас у ваших зусиллях, і ми з нетерпінням чекаємо на можливість привітати вас як повністю повноправного члена Євросоюзу”, – заявила у вівторок у Люксембурзі на відкритті Міжурядової конференції, що знаменує собою початок офіційних переговорів щодо вступу України до ЄС, міністр закордонних справ Бельгії, яка головує в ЄС, Хаджа Лабіб.
При цьому вона уточнила, що саме держави-члени ЄС вирішуватимуть, чи виконано умови для завершення переговорів, беручи до уваги зміни в законодавстві ЄС з моменту відкриття перемовин і готовність України до членства.
Представляючи затверджені рамки для перемовин, міністр повідомила, що вони ґрунтуються на “врахуванні досвіду минулих розширень і триваючих перемовин щодо приєднання, а також на законодавстві ЄС і належним чином відображають переваги та особливості України”. “Переговори спрямовані на те, щоб Україна повністю прийняла норми ЄС і забезпечила їх повне впровадження та дотримання. Переговори також включають у себе переглянуту методологію розширення, яка забезпечує ще більший фокус на фундаментальних реформах у переговорах про вступ. Тому Україні буде необхідно повністю прийняти та продовжувати здійснювати реформи у сфері верховенства права та основних свобод, зміцнювати демократичні інститути та державне управління реформи, а також економічні критерії”, – деталізувала міністр.
Крім того, Україні потрібно буде приділити особливу увагу судовій реформі, боротьбі з корупцією, а також захисту та недискримінаційному поводженню з особами, які належать до національних меншин. “Щоб забезпечити незворотність прогресу в цих галузях та їхню повну й ефективну реалізацію, прогрес перебуватиме під пильним наглядом Комісії, яка регулярно доповідатиме про це Раді”, – повідомила Лабіб.
За її словами, “вирішальну важливість упродовж усього процесу згаданих реформ матиме прогрес у виконанні фундаментального кластеру (кластер про фундаментальні цінності), що й визначатиме загальний темп переговорів”. “Це дасть достатньо часу, щоб створити необхідне законодавство, інституції та солідний послужний список реалізації до завершення переговорів. Звіти про скринінг, який буде підготовлено Комісією, міститиме суттєві рекомендації, зокрема щодо завдань, які будуть вирішені в прийнятих дорожніх картах владою України”, – додала міністр.
Водночас Лабіб висловила очікування, що Україна, як майбутня держава-член, дотримуватиметься цінностей ЄС, “а саме поважатиме людську гідність, свободи, демократію, рівність, верховенство права, закон і повагу до прав людини, включно з правами особистості на приналежність до меншин”. “Крім того, вступ до ЄС передбачає своєчасне та ефективне впровадження всього законодавства ЄС або acquis ЄС у тому вигляді, в якому вони існували на момент приєднання. Відповідно до переглянутої методології розширення, розвиток достатнього адміністративного та судового потенціалу, як частини фундаментального кластеру, є ключовим моментом у виконанні всіх зобов’язань, що випливають із членства. Добросусідські відносини з країнами-членами ЄС та з іншими партнерами по розширенню залишаються важливими”, – розповіла вона.
Міністр заявила, що ЄС вітає “стратегічну прихильність України до свого шляху в ЄС та її високу узгодженість із загальною Зовнішньою політикою і політикою безпеки ЄС та його обмежувальними заходами”. “Ми закликаємо Україну продовжувати цю позитивну тенденцію до повної узгодженості відповідно до поваги до принципів суверенітету і територіальної цілісності, в тому числі для членів ЄС. Узгодженість із Зовнішньою та безпековою політикою ЄС є ключовим аспектом процесу інтеграції до ЄС і чітким вираженням стратегічного вибору”
Крім того, за словами Лабіб, паралельно з переговорами про вступ Союз і Україна продовжать діалог із громадянським суспільством і культурне співробітництво з метою “зближення людей і забезпечення підтримки громадянами процесу приєднання”. “Ми очікуємо, що Україна продовжить стратегічно інформувати про переваги та зобов’язання процесу приєднання та членства в ЄС свою громадськість, включно з боротьбою з дезінформацією”, – зазначила вона.
Переговори про членство розпочалися у вівторок, що стало знаковим кроком, спрямованим, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України.
У вівторок, 25 червня, Європейський Союз розпочав переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, відкривши для цих нестабільних колишніх радянських республік довгий шлях до членства, який Росія намагалася заблокувати. Цей історичний крок спрямований, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України, оскільки Москва набирає обертів на полі бою майже через два з половиною роки після кремлівського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей день “історичним” напередодні початку переговорів між офіційними особами Києва та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі. “Нас ніколи не зіб’ють з нашого шляху до об’єднаної Європи і до нашого спільного дому всіх європейських народів”, – написав український лідер у соціальних мережах.
Україна, а згодом і її сусідка Молдова подали заявки на вступ до ЄС одразу після тотального нападу Росії в лютому 2022 року. Початок переговорів знаменує собою лише початок тривалого процесу реформ, пронизаного політичними перешкодами, який, ймовірно, займе багато років – і може ніколи не призвести до членства.
Читати далі Європейський Союз схвалив початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС лише для передплатників
На заваді на цьому шляху стоятимуть не лише зусилля Росії з дестабілізації, але й стриманість тих, хто сумнівається всередині ЄС, насамперед Угорщини. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала початок переговорів “дуже гарною новиною для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу”. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”, – написала вона у вівторок на своїй сторінці в соціальній мережі.
Досі Україна, яку на переговорах представляла віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина, отримувала схвальні відгуки за започаткування низки реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом та політичним втручанням, навіть в умовах війни. “Сьогодні історичний день для України і Молдови, а також для ЄС, – заявила міністр Європи Німеччини Анна Лурманн. “Обидві країни досягли величезного прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та свободи преси”.
Складний процес
Війна Росії в Україні пожвавила прагнення ЄС прийняти нових членів після багатьох років, протягом яких країни, особливо на Західних Балканах, не досягли значного прогресу у своїх сподіваннях на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023 року ЄС також надав статус кандидата ще одному з колишніх радянських сусідів Росії – Грузії. Він також схвалив переговори про вступ з Боснією і веде переговори з Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією.
Зустрічі з Україною та Молдовою у вівторок розпочнуть процес перевірки того, наскільки закони в цих країнах вже відповідають стандартам ЄС і скільки ще роботи попереду. Після цього ЄС має почати формулювати умови для переговорів з 35 питань – від оподаткування до екологічної політики.
Малоймовірно, що протягом наступних шести місяців, коли Угорщина – найбільш дружня до Росії країна в блоці – буде головувати в ЄС на ротаційній основі, вдасться досягти прогресу на наступному кроці. “Дуже важко сказати, на якому етапі перебуває Україна, – сказав міністр Європи Угорщини Янош Бока. “З того, що я бачу тут, поки ми говоримо, вони дуже далекі від того, щоб відповідати критеріям вступу”.
Початок переговорів викликає потужний резонанс в Україні, оскільки саме прагнення до тісніших зв’язків з ЄС викликало протести в 2014 році, які врешті-решт переросли в повномасштабну кризу з Росією. Переговори також відбуваються в напружений час у Молдові після того, як США, Великобританія і Канада попередили про російську “змову” з метою вплинути на президентські вибори в країні, що відбудуться в жовтні.
Затиснута між охопленою війною Україною та членом ЄС Румунією, прозахідна влада Молдови часто звинувачує Кремль у втручанні в її внутрішні справи. Президент Майя Санду звинуватила Москву, війська якої розміщені в сепаратистському регіоні країни, у прагненні дестабілізувати Молдову напередодні голосування. “Наше майбутнє – в європейській сім’ї”, – написала Санду в соціальній мережі X. “Разом ми сильніші”.
Le Monde з AFP
Європейський союз і Україна, як очікується, 26 червня підпишуть угоду з безпеки, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на слова високопоставленого чиновника ЄС.
На брифінгу в Брюсселі в п’ятницю чиновник повідомив, що сторони вже погодили текст договору – на це знадобилося кілька місяців. За словами чиновника, очікується, що документ буде підписано 26 червня президентом України Володимиром Зеленським. У договорі йдеться не тільки про військову допомогу Києву, а й про фінансову підтримку, євроінтеграцію та інші сфери співпраці.
Також очікується і те, що 24 червня глави МЗС країн ЄС на раді у закордонних справах у Люксембурзі офіційно затвердять 14-й пакет санкцій щодо Росії за її агресію проти України.
Агросектор без перебільшення є однією з ключових опор, на якій тримається українська економіка, за результатами експорту лише 2023 року він згенерував 62% валютної виручки, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
«Український АПК вистояв у складних умовах і продовжує свою діяльність, підтримуючи роботу економіки, забезпечуючи харчову безпеку не тільки в Україні, світі, країнах Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії», – сказала вона на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року в Києві в п’ятницю.
Вона нагадала, що значна частина української агропродукції була експортована до країн Європейського Союзу, з яким діяла й діє зона вільної торгівлі, зокрема завдяки безпрецедентним заходам із боку ЄС, який на початку війни запровадив автономні торговельні преференції та збільшив логістичні можливості України шляхами шляху солідарності.
Віцепрем’єрка акцентувала увагу, що це рішення ЄС стало можливим завдяки досвіду виконання угоди про асоціацію, розвитку українського агросектору під впливом імплементації європейського законодавства та поступової адаптації до норм стандартів виробництва ЄС, починаючи з 2014 року.
“Сьогодні ми з вами є свідками нового етапу інтеграції українського АПК (…) у внутрішній ринок ЄС. Уперше за всю свою історію Україна пропонує не тільки стратегію розвитку сільського господарства, а й стратегію членства України в Європейському Союзі, стратегію, яка передбачає, що Україна стане частиною великого внутрішнього ринку – найрозвинутішого, найдинамічнішого і найконкурентнішого”, – наголосила Стефанишина.
Віцепрем’єрка висловила впевненість, що впровадження та імплементація підходів, передбачених у стратегії розвитку АПК, призведе до не лише досягнення європейських стандартів, а й підвищить продуктивність агросектору, сприятиме зростанню експорту, створенню нових робочих місць, стимулюватиме виробництво товарів з доданою вартістю, підвищуватиме конкурентоспроможність, забезпечуватиме сталість і безпеку нарощуванню виробництва в Україні.
Стефанишина додала, що винесена на розгляд громадськості Стратегія містить у собі елементи зобов’язань у рамках програми Ukraine Facility. Вона, своєю чергою, передбачає досить точкові, але системні заходи щодо інвестицій і відновлення українського агросектору та відновлення українського економічного добробуту.
Водночас віцепрем’єрка зазначила, що в України попереду буде багато домашнього завдання, оскільки сільське господарство – одна з найрозвинутіших сфер регулювання в Європейському Союзі.
“Тут на нас чекає дуже багато нових зобов’язань, які вестимуть нас до того, що наші аграрні кордони не будуть обмежуватися 40 мільйонами споживачів, а будуть обчислюватися 500 мільйонами споживачів – це з одного боку. З іншого – протягом переговорного процесу щодо членства, який вестиме Україна, також відбуватиметься і внутрішня реформа у сфері сільської політики, сільського господарства в Європейському Союзі. Вона, власне, і започаткована на тлі наслідків російської агресії і на тлі того, щоб ЄС був прогнозованим, завбачливим і конкурентоспроможним у даній сфері”, – резюмувала віцепрем’єрка з євроінтеграції.
При цьому вона подякувала Міністерству аграрної політики за ініціативу з розробкою стратегії розвитку агросектору до 2030 року, яка стане основою української переговорної позиції.
Стефанишина також висловила впевненість, що до завершення терміну дії стратегії розвитку агросектору Україна вже буде членом ЄС.
У Європейському союзі в четвер стартують вибори до Європарламенту (ЄП), які триватимуть до 9 червня включно.
Нідерланди проведуть вибори 6 червня. Ірландія – 7 червня. Латвія, Мальта, Словаччина – 8 червня. Чехія голосуватиме два дні: 7 і 8 червня, а Італія – 8 і 9 червня. Решта держав ЄС проводять вибори 9 червня.
Понад 370 млн європейських громадян мають право голосувати у 27 державах ЄС, щоб обрати 720 членів Європейського парламенту.
Ці вибори відбуваються в один тур і мають на меті визначити національні контингенти представників – депутатів Європейського парламенту. Голосування проводиться за повними списками висунутих політичними партіями або коаліціями кандидатів. Списки, які не набрали 5% голосів, до ЄП не проходять.
Перші оцінки нового складу Європарламенту опублікують 9 червня близько 20:15-20:30 за брюссельським часом (21:15-21:30 за Києвом). Попередні результати очікуються між 23:15 і 23:30 (00:15 і 00:30 кв, 10 червня).
На 16-19 липня запланована пленарна сесія ЄП у Страсбурзі. Обрані євродепутати зберуться для структурування політичних фракцій, виборів керівництва Європарламенту і розподілу інших організаційних постів.
Після цього настане період вибору керівниками країн ЄС і Європарламентом голови Європейської комісії (ЄК) і формування виконавчої колегії ЄК – 27 європейських комісарів.
Для обрання головою ЄК кандидат спочатку має отримати підтримку кваліфікованої більшості керівників 27 країн ЄС. Після цього йому належить набрати щонайменше 361 голос від 720 нових депутатів Європейського парламенту.
Чинна очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже заявила про своє бажання піти на другий головуючий мандат. На початку березня правоцентристська Європейська народна партія, що має найбільшу фракцію в Європарламенті, затвердила під час конгресу її кандидатуру на другий термін на посаді голови Єврокомісії.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
