У Європейському союзі в четвер стартують вибори до Європарламенту (ЄП), які триватимуть до 9 червня включно.
Нідерланди проведуть вибори 6 червня. Ірландія – 7 червня. Латвія, Мальта, Словаччина – 8 червня. Чехія голосуватиме два дні: 7 і 8 червня, а Італія – 8 і 9 червня. Решта держав ЄС проводять вибори 9 червня.
Понад 370 млн європейських громадян мають право голосувати у 27 державах ЄС, щоб обрати 720 членів Європейського парламенту.
Ці вибори відбуваються в один тур і мають на меті визначити національні контингенти представників – депутатів Європейського парламенту. Голосування проводиться за повними списками висунутих політичними партіями або коаліціями кандидатів. Списки, які не набрали 5% голосів, до ЄП не проходять.
Перші оцінки нового складу Європарламенту опублікують 9 червня близько 20:15-20:30 за брюссельським часом (21:15-21:30 за Києвом). Попередні результати очікуються між 23:15 і 23:30 (00:15 і 00:30 кв, 10 червня).
На 16-19 липня запланована пленарна сесія ЄП у Страсбурзі. Обрані євродепутати зберуться для структурування політичних фракцій, виборів керівництва Європарламенту і розподілу інших організаційних постів.
Після цього настане період вибору керівниками країн ЄС і Європарламентом голови Європейської комісії (ЄК) і формування виконавчої колегії ЄК – 27 європейських комісарів.
Для обрання головою ЄК кандидат спочатку має отримати підтримку кваліфікованої більшості керівників 27 країн ЄС. Після цього йому належить набрати щонайменше 361 голос від 720 нових депутатів Європейського парламенту.
Чинна очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже заявила про своє бажання піти на другий головуючий мандат. На початку березня правоцентристська Європейська народна партія, що має найбільшу фракцію в Європарламенті, затвердила під час конгресу її кандидатуру на другий термін на посаді голови Єврокомісії.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Європол викрив корпоративне злочинне підприємство, яке базувалося переважно в Україні та спеціалізувалося на викраденні орендованих автомобілів високого класу. Заарештовано 13 осіб.
«Під час операції під кодовою назвою “Матадор” правоохоронні органи Франції, Німеччини, Латвії, Польщі, Іспанії та України заарештували 13 осіб, відповідальних за великомасштабні крадіжки розкішних автомобілів по всій Європі. Розслідування, що тривають, показали, що злочинна група складається більш ніж із 50 осіб із різних країн і несе відповідальність за привласнення щонайменше 36 автомобілів високого класу”, – повідомляє в п’ятницю Європол.
У прес-релізі уточнюється, що 21 травня цього року влада провела понад 70 обшуків, унаслідок яких було вилучено шість транспортних засобів, підроблену документацію та номерні знаки, а також 132 тис. 165 євро готівкою. «Тільки в Україні співробітники поліції провели понад 50 обшуків у приміщеннях осіб, причетних до злочинної діяльності, зокрема тих, хто вербував і допомагав із логістикою», – ідеться в повідомленні.
У Європолі також поінформували, що міжнародна операція розпочалася з іспанського розслідування, розпочатого після того, як компанії з прокату та лізингу автомобілів у районі Малаги повідомили про зникнення розкішних автомобілів. «Незабаром слідчі розкрили злочинну мережу, яка використовувала водійські права і паспорти вразливих осіб для оренди престижних автомобілів. Європол сформував оперативну групу за участю Франції, Іспанії, Польщі та України, щоб припинити цю злочинну діяльність. Що стосується судової сторони операції, Євроюст створив спільну слідчу групу з тими самими країнами”, – деталізували в Європолі.
Відповідно до наявної інформації, протягом півтора року причетна до цього влада складала розвідувальну картину діяльності злочинної мережі по всій Європі. Зокрема, організація, що базується здебільшого в Україні, наймала українських громадян для поїздок до ЄС для оренди розкішних автомобілів під їхніми справжніми іменами. В інших випадках використовувалися підроблені документи, що засвідчують особу. Оскільки злочинці організовували перельоти, готельні номери та іншу логістику, кожна людина орендувала одну-дві автівки, переважно в Іспанії або Франції.
Після оренди або лізингу автомобілі передавали контактним особам, які організували доставку транспортних засобів суходолом або морем у різні країни, включно з Литвою, Німеччиною та Польщею. На цих переробних підприємствах окрема філія організації, що складається зі спеціалізованих автомеханіків, готувала автомобілі до експорту. Це включало в себе відключення GPS-передавачів, встановлених у транспортних засобах, а також підробку і заміну номерних знаків та інших пронумерованих частин транспортного засобу. У деяких випадках автомобілі були повністю розібрані для продажу на ринку запчастин.
Після зміни ідентифікаційних номерів члени іншої гілки використовували корумпованих чиновників для легалізації автомобілів і реєстрації їх за особистими документами. Це давало їм змогу продавати автомобілі в ЄС і за кордоном, у такі далекі країни, як Об’єднані Арабські Емірати або в країни Азії. Весь процес фінансувався іншим відділенням організації, яке головним чином базується в Іспанії.
«З огляду на масштаби розслідування операції “Матадор”, а також високий рівень кримінальної експертизи її учасників, Європол відніс головного лідера до категорії особливо важливих цілей (High Value Target – HVT). Він підтримував контакти з іншими організаціями, що спеціалізуються на викраденнях транспортних засобів, які можуть бути розкриті найближчими тижнями. У день акції було заарештовано одного громадянина Вірменії, одного литовця, двох французів, шістьох росіян і трьох українців, зокрема HVT”, – повідомляє Інтерпол.
З метою реалізації операції, 21 травня в Малазі (Іспанія) було створено оперативний центр для координації дій на рівні поліції. В операції участь взяли Україна (Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, Головне слідче управління Національної поліції України, Генеральна прокуратура), Франція (Національна жандармерія), Латвія (Головне кримінальне управління Державної поліції), Німеччина (поліція Баден-Вюртемберга, поліція Північного Рейну-Вестфалії, поліція Нижньої Саксонії, прокуратура Ессена), Польща (Центральне бюро розслідувань поліції, прокуратура Варшави) і Іспанія (Національна поліція, Слідчий суд № 1 Малага, прокуратура Варшави), Німеччина (Національний суд № 1 Малага, прокуратура Варшави), Німеччина (поліція Баден-Вюртемберг), Польща (прокуратура Ессена), Німеччина (прокуратура Ессена), Іспанія (прокуратура
Уряд України в рамках зобов’язань щодо «торговельного безвізу» з ЄС запровадив квоту на експорт із 1 липня м’яса птиці та субпродуктів із нього до країн Євросоюзу в обсязі близько 137 тис. тонн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №612 від 30 травня, опублікованою на урядовому порталі, квоту на постачання до ЄС м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці, зокрема, курей, гусей, качок, цесарок (код УКТЗЕД 0207) встановлено на рівні 133,28 тис. тонн, а м’яса індиків та їстівних субпродуктів із них (код УКТЗЕД 0207 24-27) – на рівні 3,76 тис. тонн.
Мінекономіки розглядатиме заявки на видачу ліцензій на експорт цих товарів до ЄС протягом 10 днів. Дозволи видаватимуться на підставі заявок і погоджень, що надаються Мінагрополітики.
На період воєнного стану оформлення та подання заявниками документів здійснюється в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
Режим ліцензування експорту квотованих товарів до країн ЄС є обов’язковим і в разі, коли нерезидент-контрагент згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) зареєстрований у ЄС.
Водночас, обсяг квот, затверджених для товарної позиції «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: кури свійські, качки, гуси, цесарки», за виключенням резервного обсягу квоти в обсязі 1400 тонн для нових експортерів, і для товару «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків» розподіляється Мінагрополітики між експортерами пропорційно до фактичних обсягів їхнього експорту до ЄС у першому кварталі 2024 року. Інформація про фактичні обсяги експорту зазначеної продукції за перший квартал 2024 року має бути надана експортерами до Мінагрополітики з підтверджуючими документами до 25 червня 2024 року.
Резервний обсяг квоти в 1400 тонн розподілятиметься між експортерами, які не здійснювали експорт цієї продукції в першому кварталі 2024 року.
За наявності невикористаного залишку обсягу квоти станом на 1 листопада 2024 року він розподіляється між експортерами пропорційно до фактичних обсягів експорту зазначеної продукції до держав-членів Європейського Союзу за три квартали 2024 року.
Як повідомлялося, Рада ЄС 13 травня остаточно схвалила продовження ще на 12 місяців – до 5 червня 2025 року – режиму дії автономних торговельних заходів. Водночас цього разу запроваджено обмеження на безмитну поставку низки агротоварів – м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду – у розмірі середнього обсягу експорту за період із другої половини 2021 року по кінець 2023 року.
Україна збільшила експорт гранульованого шлаку до ЄС у 2023 році до 367 тис. тонн, що на 53% більше, ніж за 2022 рік, із них 324,5 тис. тонн (+47,5% до 2022 року) забезпечила Recycling Solutions, повідомили у пресслужбі компанії.
“Нам вдалося залучити нових клієнтів і розширити ринок збуту, незважаючи на те що європейський будівельний сектор переживає кризовий період. У Європі не вистачає власної аналогічної сировини, і Україна може задовольнити попит європейських виробників. Для нас це можливість підтримати національну економіку і забезпечити надходження валюти в країну”, – пояснив директор департаменту будівельних домішок Вадим Хорошко, слова якого наведені в прес-релізі.
Згідно з оприлюдненими даними, загальний обсяг імпорту гранульованого шлаку в країни ЄС у 2023 році становив 3,35 млн тонн. Провідними постачальниками є Японія (1,2 млн тонн), Китай (0,7 млн тонн), Туреччина (0,7 млн тонн) та Україна. Основними споживачами цього продукту є цементні заводи, які зараз працюють нестабільно через зниження попиту. Європейський будівельний ринок і дорожнє будівництво помітно сповільнили темпи. З іншого боку, початок імплементації механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) у жовтні 2023 року позитивно впливає на ринок відходів і побічних продуктів. Навесні розпочинається новий сезон виробництва цементу, в якому Recycling Solutions очікує збереження попиту на рівні 2023 року, зазначено в пресрелізі.
Повідомляється, що за підсумками 2023 року експортовано 44% будівельних домішок, реалізованих Recycling Solutions. Найбільші обсяги придбали клієнти з Польщі та Словаччини. Крім шлаку, восени минулого року компанія вперше серед українських виробників відвантажила на експорт 1380 тонн сухої золи.
Компанія відзначає зростання збуту продукції і на внутрішньому ринку, пояснюючи, що попит на будівельні домішки забезпечують проєкти з відновлення та поява невеликих тендерів на відновлення дорожнього покриття. Зокрема, минулого року Recycling Solutions відвантажила 407,2 тис. тонн гранульованого шлаку українським клієнтам, що на 69% більше, ніж торік. Також компанія реалізувала 363,3 тис. тонн відвального шлаку, що використовується для будівництва та швидких ремонтів доріг, відвантажила 282 тис. тонн інших золошлакових матеріалів, на 30% перевищивши показники 2022 року.
Крім того, минулого року Recycling Solutions запустила фабрику з виробництва алюмосилікатної мікросфери в м. Бурштин Івано-Франківської області. Підприємство працює на обладнанні, евакуйованому 2022 року з Дружківки (Донецька обл.), яке перебувало в безпосередній близькості до лінії фронту. Інвестиції в проєкт склали $313 тис. Запуск виробництва дав змогу відвантажити 2023 року 521 тонну мікросфер.
Recycling Solutions створена 2012 року, є частиною інвестиційної компанії umgi Ріната Ахметова. Надає послуги зі стратегічного управління побічними продуктами та відходами. Наразі є комплексним оператором з управління вторинними ресурсами для вугільної, металургійної, теплоенергетичної та аграрної галузей України. Серед напрямів діяльності – переробка та продаж золошлакових матеріалів, металургійних шлаків, рідкісних і технічних газів, сульфату амонію, побічних продуктів тваринництва; виробництво теплової та електричної енергії з шахтного метану.
Компанія umgi заснувала SCM 2006 року для управління активами в сировинній сфері. Пізніше розширила спектр своєї діяльності і змінила бізнес-модель з керівної на інвестиційну. Загальна ринкова вартість її портфельних компаній перевищує $500 млн.
Країни Європейського Союзу 2023 року імпортували 163,7 тис. тонн меду на загальну суму EUR359,3 млн, повідомило статистичне управління Європейського союзу (Eurostat).
Експорт меду з країн ЄС становив лише 24,9 тис. тонн на суму EUR146 млн.
За 10 років, з 2013 року, імпорт зріс на 20%, експорт – на 14%.
Головними постачальниками меду в ЄС торік стали Китай (60,2 тис. тонн, або 37% усіх зарубіжних поставок), Україна (45,8 тис. тонн, 28%), Аргентина (20,4 тис. тонн, 12%), Мексика (10,7 тис. тонн, 7%) і Куба (4,7 тис. тонн, 3%).
Основним імпортером меду з Євросоюзу стала Велика Британія – 4,3 тис. тонн. Понад 3 тис. тонн імпортували Саудівська Аравія, Швейцарія та США.
Найбільшим закупівельником іноземного меду серед країн ЄС стала Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн 2023 року. Бельгія посіла друге місце (31,4 тис. тонн), третьою стала Польща (23,3 тис. тонн). Провідним експортером виявилася Іспанія (7,1 тис. тонн).
Україна 2023 року поставила на ринок Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, що стало другим результатом і становило 28% усього імпорту цього продукту країнами Співдружності, повідомляє Євростат.
Згідно з повідомленням, найбільшим постачальником меду 2023 року став Китай із 60,2 тис. тонн і 37% частки ринку, третє місце належало Аргентині з 20,4 тис. тонн (12%), четверте – Мексиці з 10,7 тис. тонн (7%), п’яте – Кубі з 4,7 тис. тонн (3%).
Найбільшим імпортером меду 2023 року була Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн меду з країн за межами ЄС, що становило 25% усього імпорту ЄС. Бельгія була другим за величиною імпортером – 31,4 тис. тонн (19%), далі йдуть Польща з 23,3 тис. тонн (14%), Іспанія з 15,7 тис. тонн (10%) і Франція з 7,7 тис. тонн (5%).
Загалом 2023 року члени ЄС імпортували 163,7 тис. тонн натурального меду з країн, що не входять до ЄС, на суму EUR359,3 млн. Водночас країни-члени ЄС експортували 24,9 тис. тонн на суму EUR146,0 млн.
Велика Британія стала провідним покупцем меду, виробленого в ЄС 2023 року, – 4,3 тис. тонн (17% усього експорту меду за межі ЄС). Далі йшли Саудівська Аравія з 3,5 тис. тонн (14%), Швейцарія – 3,4 тис. тонн (13%), США – 3,3 тис. тонн (13%) і Японія – 2,5 тис. тонн (10%).
Іспанія стала найбільшим експортером. Вона відправила 7,1 тис. тонн меду в країни за межами ЄС, що склало (29% усього експорту цього продукту з ЄС). Далі йдуть Німеччина з 5,5 тис. тонн (22% усього експорту), Румунія з 1,7 тис. тонн (7%), Угорщина з 1,6 тис. тонн (6%) і Греція з 1,5 тис. тонн (6%).
Джерело: https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240520-1
