Львівська область готується до підписання угоди на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва залізничної лінії європейського стандарту Варшава – Рава-Руська – Брюховичі – Львів.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», про це заявив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький під час форуму «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію» у Львові 24 вересня.
За його словами, нова лінія має забезпечити залізничне сполучення Львова з Варшавою колією європейського стандарту. Розглядаються варіанти її заходу або на головний залізничний вокзал Львова, або на Скнилівський вокзал.
«Зараз має бути підписаний договір на розробку ТЕО. Це ТЕО буде передано залізниці, зроблено за їхнім технічним завданням, з вузькою колією поєднання Львова і Варшави», – зазначив Козицький.
Фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування планується здійснити за рахунок обласного та місцевих бюджетів.
Окремо голова Львівської ОВА назвав перспективним продовження європейської колії до Ужгорода. На його думку, це могло б частково розвантажити автомобільні пункти пропуску на західному кордоні та створити додаткові можливості для розвитку Карпатського регіону.
Серед інших залізничних проєктів Козицький згадав уже побудовану лінію Нижанковичі – Хирів – Смільниця. За його словами, українська сторона виконала необхідні роботи, а подальший запуск маршруту залежить від узгоджень із польською стороною.
Він також звернув увагу на необхідність розширення окремих ділянок автомобільної траси Київ – Чоп. Розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури, за словами Козицького, має посилити роль Львівської області як одного з ключових логістичних хабів України.
Проєкт євроколії Варшава – Львів має особливе значення для інтеграції української транспортної системи до європейської мережі, оскільки стандартна ширина залізничної колії в більшості країн ЄС становить 1435 мм, тоді як в Україні традиційно використовується колія 1520 мм.
АТ «Укрзалізниця» на саміті «Карпатської вісімки» у Буковелі запропонувала проект будівництва нової ділянки колії європейського стандарту від Чернівців до Вадул-Сірета на кордоні з Румунією протяжністю 47 км.
Згідно з проєктом, опублікованим на сайті саміту, потреба в інвестиціях у цей проєкт оцінюється в $186 млн, бажаним є грантове фінансування.
«Укрзалізниця» зазначає, що йдеться про інтеграцію ділянки в новий транспортний коридор TEN-T «Балтійське море — Чорне море — Егейське море», який забезпечить пряме сполучення української мережі з інфраструктурою ЄС.
Проєкт перебуває на стадії завершення техніко-економічного обґрунтування, а реалізувати його планується за чотири роки.
Крім того, «Укрзалізниця» запропонувала на саміті проєкт інтеграції Львівського центрального вокзалу з майбутньою лінією європейської колії з Польщі до станції «Скнилів». Йдеться про будівництво 5-кілометрової обхідної ділянки європейської колії навколо Львова у поєднанні з будівництвом багатофункціонального пасажирського терміналу на станції «Скнилів».
Потреба у фінансуванні цього проєкту, до участі в якому запрошено Польщу, становить 100 млн доларів, також бажаним є грантове фінансування.
Наразі триває розробка попереднього техніко-економічного обґрунтування за підтримки JASPERS, а термін реалізації проєкту оцінюється в п’ять років.
Як повідомлялося, «Укрзалізниця» також запропонувала створити спільно з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС за колією європейського стандарту з інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн. Згідно з проєктом, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, до ринків Центральної та Східної Європи, зокрема до Будапешта, Братислави, Варшави, Відня та Берліна.
Перший установчий саміт «Карпатської вісімки» (Carpathian 8 Summit) відбувається на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
АТ “Укрзалізниця” на саміті “Карпатської вісімки” у Буковелі запропонувала проєкт створення спільного з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту із інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн.
Згідно з проєктом, розміщеним на сайті саміту, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема до Будапешту, Братислави, Варшави, Відня та Берліну.
В рамках проєкту планується закупити сучасні поїзди для колії європейського стандарту.
Зазначається, що проєкт перебуває на стадії поглибленої підготовки, а термін його реалізації – орієнтовно чотири роки.
“Укрзалізниця” сподівається, що цей проєкт зацікавить залізничних та автомобільних перевізників з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Як повідомлялося, наприкінці 2018 року та у червні 2019 року на маршрути з Мукачево, куди доходить європейська колія, почали курсувати потяги державних залізничних компаній MÁV-START Угорщини та ZSSK Словаччини відповідно до Будапешту та Кошице.
На тому ж напрямку з березня 2024 року з Чопу до Праги здійснює рейси чеський приватний перевізник – RegioJet, який також співпрацює з “Укрзалізницею” на рейсах до прикордонного з Україною польського Перемишля.
Окрім того у жовтні 2023 року польська компанія SKPL (Stowarzyszenie Kolejowych Przewozów Lokalnych) першою запустила пасажирські рейси на євроколії за маршрутом Варшава – Рава-Руська, де пасажири пересідали на поїзди “Укрзалізниці” до Львова чи Коломиї. З грудня 2024 року на цьому маршруті почав працювати ще й державний оператор PKP Intercity, а SKPL пішла з нього з вересня 2025 року.
“Укрзалізниця” має також проєкти подовження європейської колії до Чернівців та до Львову, до повномасштабної російської агресії війни також розглядалася можливість побудови нового швидкісного руху між Варшавою та Києвом.
Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський зазначав, що у рамках першого Карпатського економічного форуму вже досягнуто домовленостей про інвестиції на $1 млрд.
На сайті C8 Summit, вказано близько 90 проєктів у восьми галузях. Більше всього з них у енергетиці – 33, ще 11 припадає на транспорт і логістику, 17 – на промисловість і виробництво, 12 – на інфраструктуру і нерухомість.
Що стосується регіонів, найбільшу кількість проєктів вказано на Львівщині – 30, ще 14 на Закарпатті, 13 – на Чернігівщині, 11 – на Полтавщині, а у Буковині 3 проєкти.
Перший установчий саміт “Карпатської вісімки” (Carpathian 8 Summit) проходить на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
Європейський Союз зацікавлений у розширенні європейської залізничної мережі до Львова, Києва та Одеси із дотриманням безпеки перевезень, заявила генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії Магда Копчинська (Magda Kopczyńska).
“У середньостроковій перспективі я хотіла б бачити кілька залізничних коридорів європейської колії, які б безперешкодно проходили від Польщі аж до Києва, з Праги – аж до південного маршруту через Ужгород, а потім – аж до Києва та до Одеси”, – сказала вона на бізнес-саміті “Україна-ЄС” у Брюсселі у середу, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
Копчинська нагадала, що Україна вже дуже швидко побудувала 22 км європейської колії від Чопу до Ужгорода, а ЄС виділив Україні частину коштів для того, аби розпочати будівництво лінії, яка пролягатиме до Львова.
Представниця Єврокомісії наголосила, що ЄС під час планування нових фінансових програм дедалі більше стикається з принципом “подвійного використання” інфраструктури – з урахуванням питань належного функціонування та безпеки транспортної інфраструктури.
“Тепер, виходячи з жахливого досвіду України, держави-члени набагато більше усвідомлюють, що недостатньо просто щось побудувати. Нам також потрібно переконатися, що ми знаємо, як це захистити”, – підкреслила вона.
Копчинська зазначила, що за останні 10 років відбулося усвідомлення необхідності продовження транспортних коридорів за межі ЄС, що стало основою розширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) після 2022 року на Україну, зокрема, до Одеси.
“Ми намагалися переконати держави-члени 10 років тому, що, можливо, було б добре, якби ці коридори, які знаходяться в ЄС, виходили за межі ЄС. Це не спрацьовувало до лютого 2022 року”, – констатувала Копчинська.
Окрему увагу вона звернула на роль так званих “Шляхів солідарності”, які ЄС запровадив після початку повномасштабної війни, коли робота українських портів Чорного моря була фактично заблокована. За її словами, ці шляхи довели свою ефективність і залишаються важливими для України та світу й після відкриття судноплавства Чорним морем.
“Я думаю, що ситуація трохи покращується, але якщо ви запитаєте мене, чи все ідеально та гладко, то це не так”, – закликала Копчинська до подальшого розвитку “Шляхів солідарності”.
На її думку, слід розглянути побудову інфраструктури прикордонних переходів таким чином, щоб це забезпечило максимальне спрощення, враховуючи, що Україна все ще не входить до Шенгенської зони.
Копчинська наголосила, що потрібно розвивати також внутрішні водні шляхи, функціонуючі морські порти у Чорному морі.
“І так, коли повітряний простір буде відкритий, нам також потрібні розвинуті аеропорти в Україні”, – додала генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту.
АТ “Укрзалізниця” за результатами 2025 року очікує зростання міжнародних пасажирських перевезень на 11% у порівнянні із 2024 роком – до 3 млн пасажирів з 2,7 млн, повідомив директор філії “Пасажирська компанія” АТ “Укрзалізниця” Олег Головащенко на VII міжнародній конференції “Виробництво, експлуатація та ремонт рухомого складу” у четвер.
За його даними, за січень-вересень 2025 року перевезено 1,8 млн пасажирів. У довоєнному 2021 році показник міжнародних пасажирських перевезень становив 147 тис., а у 2023 році – 2,3 млн пасажирів.
Як повідомлялося раніше, “Укрзалізниця” з 10 жовтня запустила щоденний поїзд за маршрутом Київ-Бухарест. У вересні 2025 року на Закарпатті було відкрити першу ділянку євроколії між Чопом та Ужгородом.
Тоді голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський, зазначив, що цей проєкт є важливим етапом розбудови європейської залізничної мережі в Україні. За його словами, у 2026 році планується електрифікація цієї ділянки та початок будівництва євроколії у напрямку Львова, яке має бути завершено протягом двох-трьох років.
Крім того, під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) у середині жовтня директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” Олег Яковенко повідомляв про те, що компанія, за умови європейського та державного співфінансування, планує у наступні два роки реалізувати проєкт “Мостицька-Скнилів” та далі розвивати коридор Львів-Ужгород-Чоп і Львів-Чернівці-Вадул-Сірет (Румунія), що дозволить Україні почати відновлювати і реалізувати унікальний географічний статус.
Загалом, монопольний залізничний оператор АТ “Укрзалізниця” у першому півріччі 2025 року збільшив пасажиропотік на 1,2% – до 13,52 млн, що на 23% більше за показник січня-червня 2024 року.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ), за умови європейського та державного співфінансування, планує у майбутні два роки реалізувати проєкт Мостицька-Скнилів та далі розвивати коридору Львів-Ужгород-Чоп і Львів-Чернівці-Вадул-Сірет (Румунія), що дозволить Україні почати відновлювати і реалізувати унікальний географічний статус, повідомив директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” Олег Яковенко.
“Ми плануємо також отримати грантові кошти на проєкт Мостицька-Скнилів, який пов’яже 80 км європейської колії між польським кордоном і Львовом. Далі ми проводимо зараз техніко-економічні дослідження по коридорам, які пов’язують Львів, Чернівці і Румунію”, – сказав Яковенко під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) у четвер, 16 жовтня.
За його словами, в межах інтеграції України в Європейський Союз УЗ планує розвиток колії 1435мм і європейських транспортних коридорів на території України. Також євроінтеграційна реформа залізничної галузі передбачає докорінну зміну функціонування всієї моделі залізниці в Україні.
“Перш за все, йде мова про проведення ринкової реформи, – це виділення оператора інфраструктури в рамках “Укрзалізниці”, відділення від оператора інфраструктури перевізників. Це дозволить на майбутньому лібералізувати ринок. А також дозволить нам створити ринкові механізми саме в перевезеннях”, – пояснив Яковенко.
Іншим елементом реформи він назвав впровадження європейських правил технічної сумісності інтероперабельності. Мова йде про технічні стандарти безпеки, а також зміни системи організації безпеки.
Директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” зазначив, що наразі планується внесення законопроєкту “Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України”, щоб прийняти його до кінця року, тоді як наступного року компанія очікує на внесення закону про лібералізацію ринку.
Як пояснив Яковенко, очікується формування так званого тарифу доступу до інфраструктури, за яким учасники ринку зможуть купляти у оператора інфраструктури певний доступ до маршрутів перевезення на конкурентній основі.
“Ці тарифи будуть регульованими, тобто вони будуть формуватися згідно порядку формування тарифів, вони будуть відображати економічно обґрунтовані тарифи саме по європейським правилам “, – наголосив представник “Укрзалізниці”.
Зазначається, що у новій системі запровадять окремі PSO-контракти (Public Service Obligation) між пасажирськими перевізниками і державою на національному рівні, і також перевізниками, і органами місцевого самоврядування. Це повинно зняти фінансове навантаження з вантажних перевезень.
Як повідомлялось, у вересні було відкрито ділянку залізниці стандартної (“європейської”) колії 1435 мм між Ужгородом і Чопом Закарпатської області, що дозволить організувати безпересадкове залізничне сполучення між Ужгородом і низкою столиць країн Європи.
Крім того, у січні 2025 року повідомлялось перенесення реконструкції залізничної колії на ділянці “Держкордон Польщі – Мостиська II – Скнилів (Львів)” на 2026 рік, хоча у лютому 2024 року тоді віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков заявив про початок будівництва до кінця 2024 року. Пізніше стало відомо, що Україні не вдалося залучити для реалізації проєкту фінансування Connecting Europe Facility (CEF). Повідомляли, що можливість профінансувати 50% вартості проєкту вивчало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), але наразі воно вже ліквідовано.
