Фондові індекси найбільших країн Західної Європи знижуються на початку торгів у понеділок слідом за акціями банків.
Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 до 11:18 кв зменшився на 0,6% і становив 433,8 пункту.
Німецький індикатор DAX з відкриття ринку опустився на 0,4%, британський FTSE 100 – на 0,8%, французький CAC 40 – на 0,3%. Іспанський IBEX 35 втратив 1%, італійський FTSE MIB – 0,7%.
У неділю було оголошено про те, що швейцарський банк UBS купує Credit Suisse, що зазнає труднощів, за 3 млрд швейцарських франків ($3,25 млрд). UBS заплатить по 0,76 франка за акцію Credit Suisse. Угода буде повністю оплачена грошовими коштами.
Під час торгів у понеділок котирування акцій Credit Suisse впали майже на 60% – до 0,78 франка. Ціна паперів UBS впала на 9,9%. Вони є лідерами зниження серед компаній, які входять до розрахунку Stoxx 600.
Акції інших європейських банків також дешевшають: ING – на 6,6%, Deutsche Bank – на 6,4%, Intermediate Capital Group – на 4,8%, Barclays – на 4,7%, Standard Chartered – на 4,1%, HSBC – на 3,1%, NatWest – на 3%, Commerzbank – на 3,7%, Societe Generale – на 4,4%, Credit Agricole – на 1,9%, BPER Banca – на 3,8%, UniCredit – на 2,3%, Banco de Sabadell – на 3,7%, Unicaja Banco – на 3,3%, CaixaBank – на 2%, Banco Santander – на 1,7%.
Слідом за падінням нафтових котирувань знижується вартість виробників пального, включаючи Repsol – на 1,9%, BP Plc (SPB: BP) – на 0,5%, Shell (SPB: RDS.A) – на 1,4%, TotalEnergies (SPB: TOT) – на 1,1%.
Ціна паперів Electrolux зростає на 2,7%. Шведський виробник побутової техніки заявив про те, що його фінансові цілі залишаються без зміни. Зокрема, компанія має намір досягти маржі за операційним прибутком у 6% у середньостроковій перспективі.
Тим часом темпи зростання цін виробників (індекс PPI) у Німеччині в лютому сповільнилися до мінімуму за сімнадцять місяців, повідомило статуправління країни. Показник збільшився на 15,8% відносно того ж місяця минулого року завдяки менш значному підвищенню вартості енергоносіїв.
Аналітики очікували підвищення на 14,5%, згідно з даними Trading Economics.
Індекс PPI у лютому відносно попереднього місяця знизився на 0,3%. Таким чином, він зменшився за підсумками п’ятого місяця поспіль.
Фондові індекси країн Західної Європи різко знижуються в понеділок на новинах про банкрутство двох банків у США і побоюваннях, що проблеми можуть перекинутися і на європейську банківську галузь.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:25 кв впав на 2,43% і становив 442,73 пункту. Субіндекс банківського сектора впав майже на 4%, пише Bloomberg.
Британський фондовий індекс FTSE 100 опустився на 2,21%, німецький DAX – на 2,88%, французький САС 40 – на 2,59%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втратили 4,3% і 3,4% відповідно.
Як повідомлялося, американський банк Silicon Valley Bank перейшов під управління Федеральної корпорації зі страхування депозитів (FDIC). FDIC продасть активи Silicon Valley Bank, що дасть змогу здійснити виплати за незастрахованими вкладами. Банкрутство банку стало найбільшим з фінансової кризи 2008 року.
Також регулятори закрили менший за розміром нью-йоркський Signature Bank, який користувався популярністю у власників криптовалют.
Федеральна резервна система (ФРС) у відповідь анонсувала новий механізм надання коштів фінансовим інститутам, щоб переконатися, що вони “мають можливість задовольнити потреби всіх своїх вкладників”. Мінфін США виділить до $25 млрд зі стабілізаційного фонду для підтримки цієї програми.
Механізм, що дістав назву Bank Term Funding Program (BTFP), передбачає надання кредитів на термін до одного року банкам, ощадним асоціаціям, кредитним спілкам та іншим фінінститутам. Як забезпечення за цими кредитами ФРС прийматиме US Treasuries, облігації федеральних агентств, іпотечні бонди та низку інших паперів.
“Якби не підтримка регуляторів, ринок відкрився б набагато нижче. Втім, багато хто продає акції не через брак довіри, а за вказівкою відділів управління ризиками, – написав глава трейдингового відділу в MPPM GmbH Гільєрмо Ернандес Сампере. – Ми думали, що система стала міцнішою після (банкрутства – ІФ) Lehman. Сподіваємося, що це буде короткостроковий шторм, але без наслідків він не минеться”.
Акції найбільш проблемного з провідних європейських банків Credit Suisse впали майже на 10%, оновивши історичний мінімум. Котирування Commerzbank AG впали на 11,6%, ставши лідером зниження в індексі Stoxx Europe 600.
Ціна паперів HSBC Holdings Plc опустилася на 3,4% на новині, що банк купує британський підрозділ Silicon Valley Bank за 1 фунт стерлінгів.
Ключовою подією для ринків цього тижня стане публікація даних про лютневу інфляцію в США у вівторок. Опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що інфляція в Штатах сповільнилася минулого місяця до 6% з 6,4% у січні.
Капіталізація Sanofi (SPB: SNY) опускається на 1,4%. Французький виробник лікарських препаратів досяг угоди про купівлю американської біофармацевтичної компанії Provention Bio Inc. за $2,9 млрд.
Головним активом Provention є препарат TZIELD, єдиний схвалений регуляторами США метод лікування, покликаний уповільнити настання третьої стадії діабету 1-го типу.
Ринкова вартість Porsche AG падає на 3,5%. Німецький виробник автомобілів класу “люкс” відзвітував про зростання виручки торік на 13,6%, проте показник виявився гіршим за прогнози ринку.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) до кінця 2023 року може створити компанію-вантажоперевізника, яка працюватиме у сфері вантажоперевезень у Європі, підтвердив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління УЗ Олександр Камишин.
“Це правда, ми повинні розвивати європейського перевізника і в пасажирських перевезеннях, і у вантажних. Ми показали, що можемо бути ефективними, і ті наші громадяни, які скористалися послугами європейських залізниць, точно оцінили різницю і в графіку, і в сервісі, і в багатьох інших речах”, – сказав Камишин.
Необхідність створення власної компанії для вантажоперевезень за межами України продиктована тим, що українські перевізники вантажів зазнають труднощів у роботі з європейськими перевізниками. “На жаль, складно нашим вантажоперевізникам користуватися європейськими вантажними перевезеннями”, – зазначив Камишин.
За словами глави УЗ, така компанія може бути створена до кінця року. “Надія є, і ми робимо все, щоб вона збулася, але швидкість погоджень у Європі, на жаль, ми б хотіли, щоб це було швидше”, – сказав Камишин.
Він зазначив, що для створення компанії-вантажоперевізника потрібно не тільки закупити рухомий склад, а й отримати ліцензію, провести реєстрацію, набрати команду.
Раніше повідомлялося, що УЗ у межах проєкту придбала 40 цистерн європейського шляху, які буде поставлено в ланцюг поставок дизельного пального в Україну, і планує закупівлю 100 фітингових платформ.
Попит на офісні приміщення в Європі різко відновився торік, оговтавшись від наслідків пандемії коронавірусу, що сприяло зростанню орендної плати та частково компенсувало корекцію цін, пов’язану зі зростанням процентних ставок, йдеться в огляді Cushman & Wakefield.
За інформацією експертів, загалом у Європі 2022 року було здано в оренду 12,6 млн кв.м офісних приміщень. Показник зріс на 15% порівняно з попереднім роком, коли багато співробітників компаній працювали віддалено через пандемію.
Орендна плата збільшилася на 6,2% у четвертому кварталі 2022 року порівняно з роком раніше. Це найшвидше зростання в річному вираженні з середини 2008 року.
Активний попит на офісні приміщення частково пояснюється тим, що компанії прагнуть повернути співробітників в офіси після зняття антиковідних обмежень.
“Орендарі сфокусувалися на тому, щоб зайняти найкращі у своєму сегменті офіси в найпривабливіших місцях, щоб залучити й утримати співробітників”, – сказав директор з аналітики даних Cushman & Wakefield Найджел Алмонд.
Компанії також хочуть зайняти офіси в будівлях, що відповідають екологічним стандартам, які стали більш жорсткими, зазначив експерт.
Аналітики зафіксували зростання активності на 23 з 30 європейських ринків офісних будівель, які вона відстежує. Тим часом воно виявилося недостатньо активним, щоб компенсувати збільшення кількості вільного офісного простору.
За даними компанії, загальна площа доступних офісів у Європі збільшилася на 0,7%, до 22,6 млн кв.м. Найнижчий рівень доступності було зафіксовано в Люксем¬бузі – 4,2%.
Імпорт електроенергії 21 січня становитиме майже 7 тис. МВт-год – він здійснюється на потужності 290-291 МВт щогодини, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією, е/е поставляється зі Словаччини.
Як повідомлялося, на 21 січня міждержавний перетин 290 МВт на кожну годину доби забронював “Д.Трейдінг”, по 5 МВт на всі години “ЕРУ Трейдінг”, а також по 1 МВт на три години з 16:00 до 19:00 “Августа”.
На 22 січня “Д.Трейдинг” і “ЕРУ Трейдинг” забронювали таку саму потужність плюс по 1 МВт на 2 нічні години “НАП-Ком’юніті”.
Загалом на аукціони було виставлено 300-350 МВт залежно від години доби, ціна викупу перетину становила 0 грн/МВт-год.
За даними DaM Europe у створеному АТ “Оператор ринку” Телеграм-каналі, середня ціна електроенергії на РДН Словаччини на 21 січня – 130,83 EUR/МВт-год, в Україні ціна е/е періоду BASE на РДН – 83,71 EUR/МВт-год.
Імпортне постачання на 21 січня – третє в січні, що відображається на сайті ENTSO-Е. Перша була 15 січня – загалом 655 МВт-год: три години по 50 МВт (з 02:00-05:00), у наступні години 125 МВт, 170 МВт і 150 МВт, а також з 21:00-22:00 ще 20 МВт. На цей день перетин бронювали “Д.Трейдінг” (по 130 МВт на всі години), “ЕРУ Трейдінг” (по 20 МВт на всі години) і “Некстрейд” (20-30 МВт залежно від години). Друга – на 20 січня, 220 МВт в останню годину доби, перетин на який викуповував “Д.Трейдинг”.
Кабінет міністрів України на початку січня затвердив положення про особливості імпорту електроенергії під час проходження осінньо-зимового періоду 2022/2023 років, яким як стимул для бізнесу імпортувати дорожчий європейський ресурс дав гарантії невідключення від енергопостачання на обсяг імпортованої е/е. Як зазначив міністр енергетики Герман Галущенко на брифінгу 20 січня, для того, щоб отримати гарантії невідключення, бізнес має імпортувати значний обсяг е/е відповідно до свого споживання, вказавши, що “це не може бути 1 МВт”.
Зниження фізичних потоків російського природного газу через Україну і Туреччину, яке триває в січні 2023 року, свідчить про те, що трейдери вже не бачать ризиків проходження цієї зими Європою, вважає екс-глава “Оператор ГТС України” Сергій Макогон.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
Заявка на транзит російського газу через ГТС України на 19 січня знижена на 25% (на 8,2 млн куб. м) порівняно з 18 січня – до 24,4 млн куб. м, зокрема до Європи йде 19 млн куб. м, решта – до Молдови, зазначив Макогон.
“Це говорить про те, що західні трейдери вже не бачать ризиків проходження цієї зими, тому не готові імпортувати газ за будь-яку ціну. І коли ціни на газ на біржах опустилися до $600 за тисячу кубометрів, трейдери відмовилися замовляти додаткові обсяги за існуючими довгостроковими контрактами з “Газпромом” на користь закупівлі на біржі”, – пояснив екс-глава ОГТСУ.
“А ще зовсім скоро запрацює СПГ-термінал Freeport, який відповідає за 20% експорту американського LNG і перебував на ремонті з червня. Тому доходи “Газпрому” будуть явно незавидними. Енергетичний шантаж рф не пройшов”, – додав він.
Як повідомлялося, з червня 2022 року транзит російського газу через ГТС України становив близько 42 млн куб. м, із січня-2023 року він почав поступово знижуватися на тлі теплої погоди, високого рівня запасів у ПСГ ЄС і біржових цін у Європі, які знизилися до 16-місячного мінімуму, біржових цін, що знизилися до 16-місячного мініму в Європі.
