Україна може скоротити витрати громадян і бізнесу на міжнародні перекази в євро на EUR70-100 млн щороку після приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Водночас для початку процедури інтеграції Верховна Рада має ухвалити пакет законодавчих змін, що забезпечить відповідність українського фінансового законодавства європейським вимогам.
Як повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна» у спеціальному матеріалі, опублікованому 30 жовтня 2026 року, парламент має час до середини листопада для розгляду необхідних законопроєктів, щоб Україна могла подати заявку до Європейської платіжної ради (EPC).
За оцінками Міністерства фінансів України, приєднання до SEPA дозволить зменшити вартість транскордонних платежів, прискорити розрахунки з європейськими контрагентами та знизити фінансові витрати українських експортерів.
Основним законопроєктом є №14327-д, зареєстрований 6 квітня 2026 року. Разом із ним парламент має розглянути законопроєкти №15501 та №15503, що стосуються приведення законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу та критеріїв EPC. Станом на початок листопада основний документ очікує розгляду, законопроєкт №15501 опрацьовується в комітеті, а №15503 також очікує розгляду.
SEPA (Single Euro Payments Area) є єдиною європейською платіжною зоною, яка забезпечує стандартизовані банківські перекази в євро між країнами-учасницями. Вона дозволяє здійснювати транскордонні платежі за правилами, наближеними до внутрішніх банківських операцій.
Станом на осінь 2026 року географія SEPA охоплює 41 країну та територію, включно з усіма державами ЄС, Великою Британією, Швейцарією, Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном, а також низкою балканських країн і Молдовою.
Найбільшу вигоду від приєднання України до SEPA можуть отримати підприємства, що регулярно проводять розрахунки з європейськими партнерами. Передусім це стосується IT-компаній, експортерів послуг, логістичних операторів, підприємств електронної комерції, малого та середнього бізнесу.
Зараз міжнародні перекази нерідко проходять через кілька банків-кореспондентів, що збільшує комісії та ускладнює прогнозування строків надходження коштів. Використання SEPA дозволить скоротити кількість посередників і зробити тарифи більш передбачуваними.
Як зазначила заступниця голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк, навіть комісія EUR20-50 за один міжнародний платіж створює відчутні витрати для компаній, які здійснюють десятки або сотні таких операцій.
Для фізичних осіб SEPA може спростити переказ коштів між Україною та країнами ЄС, оплату навчання, оренди житла, послуг, а також отримання доходів від іноземних замовників.
Показовим прикладом є Молдова, яка приєдналася до географічної зони SEPA у березні 2025 року, а її банки розпочали відповідні операції 6 жовтня того самого року. За оцінками Національного банку Молдови, середня вартість транскордонного переказу в євро скоротилася з EUR20-150 приблизно до EUR1. Сукупна економія громадян і бізнесу за 12 місяців оцінюється в EUR16,4 млн.
Водночас для України приєднання до SEPA потребує не лише технологічної модернізації банків, а й посилення фінансового моніторингу, прозорості інформації про кінцевих бенефіціарних власників компаній і відповідності міжнародним стандартам протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Після ухвалення законодавчих змін Україна повинна пройти процедуру оцінювання Європейською платіжною радою. У разі позитивного рішення окремі банки та платіжні установи зможуть розпочати технічне приєднання до відповідних платіжних схем.
При цьому інтеграція з SEPA не означатиме переходу України на євро або автоматичного скасування валютних обмежень, запроваджених Національним банком під час воєнного стану. Банківські тарифи також не обов’язково стануть нульовими, хоча очікується суттєве скорочення вартості міжнародних платежів у євро.
Національний банк України вже здійснив низку технологічних змін для майбутньої інтеграції. Зокрема, у квітні 2023 року Система електронних платежів перейшла на міжнародний стандарт ISO 20022 та цілодобовий режим роботи, а з грудня 2024 року в ній функціонують миттєві кредитові перекази.
Подальше приєднання до SEPA стане ще одним етапом фінансової інтеграції України з Європейським Союзом і може сприяти підвищенню конкурентоспроможності українських компаній на європейському ринку.
Джерело: «Інтерфакс-Україна», спеціальний матеріал від 30 жовтня 2026 року.
SEPA, банківський переказ, БИЗНЕС, Європейський союз, УКРАЇНА, фінансова інтеграція
Латвія зберігає високий рівень позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 68,3% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак країна й надалі належить до групи держав із найвищим рівнем суспільної прихильності, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Латвії ставляться 39,7% українців, здебільшого позитивно — 28,6%. Нейтральну позицію займають 26,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,5%, повністю негативно — 1,4%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Латвії більш ніж у 17 разів переважає негативне. Загалом країни Північної Європи та Балтії у серпневій хвилі дослідження зберегли одні з найвищих показників позитивного ставлення українців.
У березні 2026 року позитивно до Латвії ставилися 71,6% респондентів: 42,4% — повністю позитивно та 29,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 24,5% опитаних, негативні оцінки становили близько 2,6%, ще 1,4% не могли визначитися.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,3 в.п. — з 71,6% до 68,3%. Негативний сегмент збільшився приблизно на 1,3 в.п., а нейтральний — на 2,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення відповідно знизився з приблизно плюс 69 до плюс 64,4 в.п.
При цьому найбільша зміна відбулася серед респондентів із найбільш вираженою позитивною позицією: частка повністю позитивних оцінок зменшилася з 42,4% до 39,7%, тоді як здебільшого позитивних залишилася близькою до попереднього рівня — 29,1% у березні та 28,6% у серпні.
У річному вимірі загальна картина також залишається стабільною. У серпні 2025 року позитивно Латвію оцінювали 72,7% українців, а негативно — 5,3%. Тобто нинішня частка позитивних відповідей дещо нижча, ніж рік тому, однак негативний сегмент також залишається меншим.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі щодо Латвії, пов’язував високий рівень суспільної прихильності з послідовністю взаємодії країни з Україною.
«Українці в цілому дуже добре розрізняють країни, які демонструють послідовну підтримку України. При цьому рівень позитивного ставлення формується не лише політичними заявами, але й конкретними діями, які люди можуть відчути. Саме тому навіть невеликі країни можуть мати дуже сильний позитивний імідж», — зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження демонструє певне пом’якшення позитивних оцінок Латвії, але не принципову зміну громадського сприйняття. Більше двох третин українців продовжують ставитися до країни позитивно, тоді як частка негативних відповідей не досягає 4%.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛАТВИЯ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Данія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до неї ставляться 66,9% респондентів, тоді як негативно — лише 1,8%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, проте загальна структура ставлення залишається виразно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Данії ставляться 31,3% українців, здебільшого позитивно — 35,6%. Нейтральну позицію займають 28,8% опитаних. Здебільшого негативне ставлення висловили лише 1,4%, повністю негативне — 0,4%, ще 2,5% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 65,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у 37 разів переважають негативні. Данія залишається у групі північноєвропейських держав із дуже високою суспільною прихильністю українців.
У березні 2026 року позитивно до Данії ставилися 69,9% респондентів: 33,3% — повністю позитивно та 36,6% — здебільшого позитивно. Нейтральне ставлення висловлювали 26,8% опитаних, негативне — лише 1,2%, ще 2,1% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3 в.п. — з 69,9% до 66,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 2 в.п. — до 28,8%, тоді як негативне ставлення зросло лише на 0,6 в.п. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно знизився з плюс 68,7 до плюс 65,1 в.п.
Помітне й певне зниження інтенсивності позитивного ставлення: частка повністю позитивних відповідей скоротилася з 33,3% до 31,3%, а здебільшого позитивних — з 36,6% до 35,6%. Водночас збільшення негативного сегмента залишається мінімальним, тому поточна динаміка радше свідчить про перехід частини респондентів до нейтральної позиції, ніж про формування критичного ставлення до Данії.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи високі показники Данії у попередніх хвилях дослідження, зазначав: «Данія сприймається українцями як щирий партнер і надійний союзник у нинішніх умовах. Високий рівень довіри відображає як гуманітарну допомогу, так і послідовну політичну підтримку України з боку Копенгагена». У ширшому контексті дослідження він також наголошував: «Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них».
Нова хвиля опитування показує, що цей позитивний образ зберігається. Попри зниження показника порівняно з березнем, приблизно дві третини українців продовжують позитивно ставитися до Данії, тоді як частка негативних відповідей не досягає навіть 2%.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ДАНІЯ, Європейський союз, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Австрія зберігає переважно позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивне ставлення до країни висловили близько 52,7% респондентів, тоді як негативне — лише 2,7%. Водночас 41,7% опитаних займають нейтральну позицію, що залишається характерною особливістю сприйняття Австрії, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Австрії ставляться 15,3% українців, здебільшого позитивно — 37,4%. Нейтральну відповідь обрали 41,7% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,3%, повністю негативно — лише 0,4%, ще 2,9% не змогли визначитися.
Таким чином, баланс позитивних та негативних оцінок за округленими показниками становить близько плюс 50 відсоткових пунктів. Позитивних відповідей майже у 20 разів більше, ніж негативних, однак Австрія відрізняється від низки інших держав Західної Європи значно більшою часткою нейтрального ставлення.
Порівняно з березнем 2026 року частка позитивних оцінок дещо скоротилася. У попередній хвилі повністю позитивно до Австрії ставилися 17,5% респондентів, здебільшого позитивно — 38,5%, тобто сукупний позитивний показник становив близько 55,9%. Нейтральну позицію займали 40,3% опитаних, а негативне ставлення висловлювали близько 2,6%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася приблизно на 3,2 в.п. — до 52,7%. Частка негативних практично не змінилася — близько 2,6% у березні проти 2,7% у серпні, тоді як нейтральний сегмент збільшився на 1,4 в.п. Найпомітніше знизилася частка повністю позитивних відповідей — із 17,5% до 15,3%.
Така структура свідчить, що певне послаблення позитивного показника не супроводжується переходом значної частини респондентів до негативного ставлення. Основною альтернативою позитивній оцінці Австрії залишається нейтральна позиція.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи ставлення українців до Австрії, раніше звертав увагу саме на поєднання позитивного образу країни з великою нейтральною групою.
«Австрія традиційно сприймається українцями як європейська держава з високими соціальними стандартами, культурною спадщиною та стабільною політичною системою. Хоча Австрія не є головним партнером України у зовнішній політиці, загальний рівень симпатії залишається позитивним», — зазначав Позній.
Поточна хвиля дослідження загалом підтверджує цю оцінку: негативний сегмент залишається дуже невеликим, а зміни відбуваються насамперед між позитивними та нейтральними відповідями. Понад дев’ять із десяти опитаних ставляться до Австрії позитивно або нейтрально.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АВСТРИЯ, громадська думка, Європейський союз, Західна Європа, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Бельгії у серпні 2026 року дещо покращилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 59,8% респондентів, тоді як негативно — лише 1,4%. Водночас понад третина опитаних — 36% — зберігає нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Бельгії ставляться 21,1% українців, здебільшого позитивно — 38,7%. Нейтральне ставлення висловили 36% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють лише 0,8%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних та негативних оцінок за даними таблиці становить плюс 58,4 відсоткового пункту. Таким чином, Бельгія залишається серед західноєвропейських держав із виразно позитивним сприйняттям, причому негативне ставлення до неї фактично є маргінальним.
У березні 2026 року позитивно до Бельгії ставилися 58,7% респондентів: 19,3% — повністю позитивно та 39,4% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 37,1% опитаних, негативну — 2,3%, ще 1,9% не змогли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зросла на 1,1 в.п. — з 58,7% до 59,8%, тоді як негативних скоротилася на 0,9 в.п. — з 2,3% до 1,4%. Нейтральний сегмент також зменшився на 1,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення зріс приблизно з плюс 56,4 до плюс 58,4 в.п.
Водночас внутрішня структура позитивних відповідей дещо змінилася. Частка повністю позитивних оцінок збільшилася з 19,3% до 21,1%, тоді як здебільшого позитивних знизилася з 39,4% до 38,7%. Це означає, що загальне покращення було невеликим, але частина респондентів стала оцінювати Бельгію більш однозначно позитивно.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше звертав увагу на те, що значна частка нейтральних відповідей щодо Бельгії пов’язана не з негативним сприйняттям, а з особливостями сформованого образу країни.
«Бельгія сприймається українцями як важливий член Європейського Союзу і НАТО, країна, яка стабільно підтримує Україну на міжнародній арені. Водночас відносна віддаленість та відсутність глибоких історичних контактів зумовлюють високу частку нейтральних оцінок», — пояснював Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику. Позитивний сегмент поступово розширюється, негативні оцінки залишаються на мінімальному рівні, проте більше третини українців все ще займають нейтральну позицію. Це вказує на значний потенціал для подальшого формування більш визначеного образу Бельгії через економічні, гуманітарні, освітні та міжсуспільні контакти.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, NATO, БЕЛЬГІЯ, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Позитивне ставлення українців до Болгарії у серпні 2026 року знизилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 42,7% респондентів проти 53,8% у березні. Водночас найбільшою групою стали українці з нейтральним ставленням — 47,6%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Болгарії ставляться 11% українців, здебільшого позитивно — 31,7%. Нейтральну позицію займають 47,6% опитаних. Здебільшого негативне ставлення висловили 6,8%, повністю негативне — 0,6%, ще 2,3% не змогли визначитися.
Таким чином, сукупна частка негативних оцінок становить 7,4%, а баланс позитивного та негативного ставлення — плюс 35,3 відсоткового пункту. Незважаючи на зниження позитивних показників, сприятливі оцінки Болгарії майже у шість разів переважають негативні. Водночас майже кожен другий респондент не висловлює ані позитивного, ані негативного ставлення до країни.
Порівняно з березнем 2026 року зміни є досить помітними. У попередній хвилі 14,2% респондентів ставилися до Болгарії повністю позитивно, ще 39,6% — здебільшого позитивно. Загальний позитивний показник становив 53,8%, нейтральний — 42,4%, тоді як негативні оцінки становили лише 2,3%.
За п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 11,1 в.п. — з 53,8% до 42,7%. Негативне ставлення збільшилося на 5,1 в.п. — з 2,3% до 7,4%, а нейтральне — на 5,2 в.п., до 47,6%. Баланс позитивних і негативних оцінок зменшився з приблизно плюс 51,5 в.п. у березні до плюс 35,3 в.п. у серпні.
При цьому найбільше скоротилася категорія «здебільшого позитивне» — з 39,6% до 31,7%, тоді як частка повністю позитивних відповідей знизилася з 14,2% до 11%. Отже, погіршення показників відбулося одночасно через зростання як нейтрального, так і негативного сегментів.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу саме на значну частку невизначеного або нейтрального сприйняття Болгарії.
«Такий результат свідчить не стільки про байдужість, скільки про відсутність активної присутності Болгарії в інформаційному полі України», — зазначав Уракін. За його оцінкою, проблема полягає не стільки у сформованому негативному образі, скільки в недостатній видимості країни для української аудиторії. Активніша комунікація економічної, гуманітарної та іншої практичної співпраці могла б сприяти формуванню більш визначеного ставлення.
Нова хвиля дослідження частково підтверджує актуальність цієї оцінки: нейтральна група знову наблизилася до половини респондентів. Водночас, на відміну від березня, зросла і частка негативних відповідей, хоча вона все ще залишається суттєво нижчою за позитивну.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БОЛГАРИЯ, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
