Європейський союз розширив санкційний список щодо Білорусі, додавши до нього сім юридичних і 25 фізичних осіб.
Відповідне рішення Ради Європи опубліковано в четвер в Офіційному журналі ЄС.
До переліку підсанкційних компаній занесено: ВАТ «Інтеграл» – керівну компанію холдингу «Інтеграл» (великий виробник мікроелектроніки), ВАТ «Планар» (великий виробник мікроелектроніки, зокрема військового призначення), держпідприємство «Завод точної електромеханіки» (входить до складу Держкомвійськрайпрому Білорусі, за даними ЄС, виробляє, зокрема, балістичні ракети).
У переліку також ДП «Білоруські лотереї» (входить до структури Управління справами президента Білорусі, має виключне право на організацію лотерей), компанія «Белбет» (онлайн-казино, яким управляє ДП «Білоруські лотереї»), ТОВ «Рідотто» (займається розробкою додатків для онлайн-ігор), ТОВ «Цибулька-Бел» (агрокомпанія, за даними ЄС, належить громадянину Німеччини Йоргу Дорнау).
Санкції також запроваджено щодо Сергія Авакова (генеральний директор ВАТ «Планар»), Юрія Чорного (директор «Заводу точної електромеханіки»), Дмитра Шведко (підприємець, мажоритарний акціонер і директор ТОВ «Ридотто»), Михайла Денисенка (директор ДП «Білоруські лотереї»).
Крім того, санкції запроваджено щодо Центрвиборчкому Білорусі, його членів, низки суддів, керуючого справами президента Білорусі Юрія Назарова та його заступників.
Загальне відношення податків і відрахувань на соціальні потреби до ВВП в Європейському союзі в 2023 році становило 40%, що нижче за показник за попередній рік (40,7%), повідомило статистичне управління ЄС.
У єврозоні цей показник також зменшився до 40,6% торік порівняно з 41,4% у 2022 році.
В абсолютному вираженні 2023 року доходи від податків і соцвнесків у ЄС збільшилися на 308 млрд євро і становили 6,883 трлн євро.
Коефіцієнт співвідношення податків до ВВП істотно різниться за країнами, водночас найвищі частки було зафіксовано у Франції (45,6%), Бельгії (44,8%) і Данії (44,1%). Найнижчі показники в Ірландії (22,7%), Румунії (27,0%) і Мальти (27,1%).
Минулого року підвищення показника відбулося в 11 державах ЄС, найзначніше він зріс на Кіпрі (до 38,8% з 35,9% у 2022 році) і в Люксембурзі (до 42,8% з 40,2%). У 12 країнах було зафіксовано зниження, найістотніше – у Греції (до 40,7% з 42,8%) і Франції (до 45,6% з 47,6%).
http://relocation.com.ua/podatky-stanovyly-40-vvp-v-ievropejskomu-soiuzi-v-2023-rotsi/
Європейський Союз змінює правила перетину кордонів іноземцями, включно з українцями, повідомляє прес-служба уряду України.
«З 10 листопада на кордонах ЄС запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System). Вона автоматично фіксуватиме в’їзд і виїзд усіх іноземців до країн Шенгенської зони. Це стосується всіх негромадян ЄС, включно з українцями, незалежно від наявності візи або безвізу», – вказується в повідомленні в телеграм-каналі.
Як повідомляється, система EES одноразово фіксуватиме біометричні дані особи, яка перетинає кордон, і зберігатиме їх три роки.
«Штампів у паспорті більше не буде. Реєстрація відбуватиметься автоматично через термінали самообслуговування», – вказують в уряді.
Так, під час першого в’їзду особи на територію ЄС у неї візьмуть біометричні дані: відбитки пальців і фото обличчя.
«Час проходження кордону може збільшитися – приблизно на 40 секунд, поки збиратимуть ваші дані. Біометричні дані зберігатимуться 3 роки, повторно здавати їх не потрібно. Якщо відмовитеся від біометрії, вам відмовлять у в’їзді. Далі при кожному перетині кордону потрібно буде сканувати паспорт у терміналі самообслуговування», – роз’яснюється в повідомленні.
Очікується, що нова система спростить перетин кордонів, посилить безпеку за допомогою біометричних документів, а також допоможе із запобіганням використанню підроблених паспортів і протидією нелегальній міграції.
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявляє, що Європейська комісія виплатила перші EUR4,5 млрд з Українського фонду на загальну суму EUR50 млрд.
Відповідне оголошення він зробив у середу в Брюсселі на прес-конференції після закінчення Ради асоціації Україна-ЄС.
“Сьогодні ми зробили першу виплату EUR4,5 млрд з Українського фонду допомоги в розмірі EUR50 млрд, щоб підтримати відновлення, реконструкцію та модернізацію України. Завтра Європейська рада обговорюватиме, як далі прискорити український вступ (до ЄС)”, – сказав Боррель.
Україна готова до продовження транзиту російського газу через свою газотранспортну систему (ГТС) за ініціативи з боку країн Європейського Союзу, але продовжувати чинний контракт або підписувати новий із “Газпромом” не буде, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в понеділок.
“Ми, зрозуміло, не збираємося вести переговори з країною-агресором про те, щоб продовжувати (транзитний контракт) і ставити свої підписи під угодою, але ми мали неодноразові переговори з європейськими лідерами на базі Єврокомісії. Якщо європейські країни виступлять або консорціумом, або хтось із європейських партнерів виступить транзитером уже свого газу – ми готові таку послугу надавати. Тут ініціатива на боці ЄС і наших європейських партнерів”, – сказав він.
“Група, об’єднання, консорціум… Це може бути ЄК, група європейських країн, які зацікавлені в збереженні транзиту”, – уточнив Шмигаль.
При цьому, за словами прем’єра, ГТС України готова функціонувати і без здійснення транзиту російського природного газу.
Як повідомлялося, транзит російського природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України 2023 року знизився на 28,4% (на 5 млрд 812,6 млн куб. м) порівняно з 2022 роком – до 14 млрд 646,6 млн куб. м.
Договір між “Нафтогазом України” і “Газпромом” на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і “Газпромом” було підписано 30 грудня 2019 року. Контракт передбачає транзит у 2021-2024 роках по 40 млрд куб. м газу на рік.
Україна отримала 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу, повідомляє прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Таким чином, загальна бюджетна підтримка з боку Євросоюзу цього року досягла 18 млрд євро. Ці кошти допомагають нам зберігати економічну стійкість і виконувати соціальні зобов’язання”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Також він подякував ЄС за вагому і своєчасну допомогу Україні, а також висловив сподівання на подальшу підтримку.
