Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”, зокрема видалити зобов’язання щодо перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або хоча б переглянути його на основі принципу пропорційності.
“З тексту висновку: Венеціанська комісія “високо оцінює прагнення української влади врахувати міжнародні та європейські стандарти щодо захисту меншин, а також – хоча й обмеженою мірою – деякі критичні зауваження, висловлені Комісією в попередніх висновках”. – йдеться в повідомленні пресслужби віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.
Зазначається, що водночас Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”.
Зокрема, рекомендується: поширити право на організацію заходів мовами меншин на всіх осіб; видалити зобов’язання щодо забезпечення перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності; переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книжок мовами нацменшин та книжкових крамницях; забезпечити більшу правову визначеність щодо можливості перекладу офіційних написів та загальної інформації мовою меншини.
Крім того, рекомендується передбачити в законі критерії для ухвалення методології, щоб забезпечити використання мов меншин у контактах з адміністративними органами згідно з нормами Рамкової конвенції про захист національних меншин та зобов’язань України відповідно до норм Європейської хартії регіональних мов.
Верховна Рада 10 червня ухвалила в другому читанні та в цілому урядовий законопроєкт про захист прав споживачів (№6134).
Згідно з інформацією на сайті парламенту, “за” проголосувало 263 народні депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів, проте стенограма засідання поки відсутня.
Як зазначив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, законопроєкт було розроблено з метою наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства ЄС та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС.
За його словами, документ дасть змогу, зокрема, досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС; підвищити рівень захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі; створити рівні умови для здійснення електронної торгівлі суб’єктами господарювання та чесної конкуренції та зменшити навантаження на бізнес шляхом усунення застарілих норм.
Законопроєкт було внесено в Раду ще в жовтні 2021 року, ухвалено в першому читанні – у жовтні 2022 року, а потім ще кілька разів доопрацьовували, зокрема після зауважень Нацагентства із запобігання корупції.
Як зазначив комітет за підсумками повторного розгляду зауважень, із 324 пропозицій було повністю враховано 125, а 6 частково.
Серед нововведень закону, зокрема, Портал е-покупець – єдиний державний веб-портал для споживачів у сфері електронної комерції. Це електронна інформаційно-комунікаційна система, у межах якої здійснюються збирання, накопичення, оброблення, захист, облік та надання споживачам інформації про суб’єктів електронної комерції, а також комунікація суб’єктів електронної комерції, споживачів і держрегулятора.
Київська влада ініціює звернення про необхідність удосконалення законодавства в частині вимоги обов’язкового облаштування нового житла укриттями, повідомила прес-служба Київміськдержадміністрації.
“Сьогодні забудовники, на жаль, оминають наявні вимоги щодо обов’язкового облаштування в будинках укриттів. Причина – у прогалинах чинного законодавства, яке вимагає передбачати укриття в проєкті будівництва або можливість користуватися укриттям поруч. Так от: “або” не повинно бути! До чого це призвело, ми бачимо: у фонді захисних споруд практично відсутні новобудови”, – цитується у прес-релізі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Крім того, він зазначає, що ДСНС і місцеве самоврядування також усунені від процесу прийняття будинків в експлуатацію.
За даними КМДА, із 4,2 тис. перевірених укриттів у столиці придатні до використання 2,9 тис., ще 736 можуть бути укриттями за умови їх належного обладнання. 578 об’єктів не відповідають нормативним вимогам до приміщень, де можуть бути обладнані укриття.
Як повідомлялося, закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій”, який, зокрема, передбачає обов’язкове розміщення бомбосховищ у новобудовах, був підписаний президентом у серпні 2022 року.
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
Віртуальний monobank, як і інші банки, поверне тимчасово зняті після початку війни арешти на кошти на рахунках окремих клієнтів у зв’язку з набранням чинності закону “Про внесення змін до деяких законів України про окремі особливості організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану”.
“Оскільки закон набув чинності, ми маємо повернути арешти, які знімали під час дії воєнного стану. Це торкнеться ~436 тисяч наших клієнтів”, – повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.
Він уточнив, що цей закон скасовує дію постанови Кабінету міністрів, яка знімала арешти виконавчої служби на суму менше 100 тис. грн на час дії воєнного стану.
“Новий закон дає змогу клієнтам з арештами користуватися сумою в розмірі двох мінімальних зарплат (13,4 тис. грн) за умови, що клієнт звернеться до виконавця і той, своєю чергою, надішле нам постанову на зняття арешту на суму 13,4 тис. грн на одному з рахунків клієнта”, – зазначив Гороховський.
За його словами, із цим нічого не можна вдіяти, і всі банки будуть цю норму виконувати.
На початку березня цього року Гороховський вказував, що кількість клієнтів банку минулого тижня перевищила 7 млн.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає складання іспитів з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою як умову для отримання громадянства України.
Як зазначено в картці відповідного законопроєкту № 7606, розміщеного на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 21 квітня.
Більшість положень закону набирає чинності через півроку з дня його опублікування в парламентській газеті “Голос України”.
Документ передбачає, що умовами прийняття до громадянства України іноземців/людей без громадянства є знання основ Конституції та історії України, а також володіння державною мовою та обов’язкове складання іспитів із цих предметів.
Згідно з пропонованим нововведенням до законодавства, іноземець/особа без громадянства, який бажає набути українське громадянство, письмово подає заяву про те, що в разі набуття громадянства, він зобов’язується скласти іспити з основ Конституції України, історії країни, на рівень володіння державною мовою і впродовж двох років надати документи про складання таких іспитів.
Водночас закон пропонує запровадити особливі умови набуття громадянства для осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, становлять державний інтерес для України, проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, зокрема, нагороджені державною нагородою, або отримали посвідку на тимчасове проживання. Такі особи будуть зобов’язані протягом двох років з моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції, історії України, на рівень володіння державною мовою.
Документ передбачає, що невиконання зобов’язань щодо складання іспитів є підставою для втрати громадянства.
Як повідомлялося, законопроєкт ініціював прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 28 липня 2022 року. У першому читанні Рада ухвалила законопроєкт 18 жовтня, а в цілому – 21 березня.
