У США обговорюється нова реформа програми інвестиційної імміграції EB-5, яка передбачає збільшення кількості робочих місць, що створюються на одного іноземного інвестора, продовження терміну обов’язкового інвестування капіталу та посилення контролю за походженням коштів. Водночас пропонується продовжити дію програми регіональних інвестиційних центрів до 30 вересня 2032 року.
Відповідні положення містяться в робочому проєкті EB-5 Recommitment to Integrity and Transparency Act, датованому 12 листопада 2026 року та підготовленому юридичною службою Сенату США, повідомляє спеціалізоване видання Investment Migration Insider (IMI Daily).
За інформацією видання, документ розповсюджується серед учасників американського ринку інвестиційної імміграції. Поки що він не отримав офіційного номера законопроекту й не був формально внесений на розгляд Конгресу.
Ініціативу пов’язують із головою юридичного комітету Сенату Чаком Грасслі, який брав участь у розробці реформи EB-5 2022 року. Однак офіційне авторство нового документа поки що не підтверджено.
Однією з найістотніших змін може стати підвищення вимог до створення робочих місць. Згідно з чинними правилами, іноземний інвестор повинен забезпечити створення не менше десяти робочих місць у США. У новому проєкті цей показник пропонується збільшити до 15, а для проєктів у сільській місцевості — до 12.
Така зміна може суттєво вплинути на фінансування девелоперських та інфраструктурних проєктів. Зокрема, якщо проєкт здатний забезпечити створення 600 робочих місць, за чинними вимогами він може залучити 60 інвесторів EB-5, а за новими правилами — лише 40.
Друга важлива зміна стосується терміну інвестування. Його пропонується збільшити з двох років до 40 місяців. При цьому відлік розпочинатиметься лише після повного внесення інвестором необхідного капіталу в комерційне підприємство із зобов’язанням спрямувати кошти на створення робочих місць.
Мінімальні суми інвестицій у робочому проєкті поки що залишаються незмінними: 800 тис. доларів для проєктів у цільових зонах зайнятості та інфраструктурних проєктів і 1,05 млн доларів для решти інвестицій.
Однак з 1 січня 2027 року законодавство передбачає чергову індексацію мінімальних інвестиційних порогів з урахуванням інфляції. Новий проект пропонує надалі проводити таке коригування кожні три роки замість п’яти років.
Окрему увагу приділяється перевірці походження інвестиційного капіталу. Міністерство внутрішньої безпеки США може отримати додаткові повноваження щодо запиту фінансових документів інвесторів, включаючи відомості про їхніх подружжя та утриманців, аж до розгляду заяви про скасування умовного статусу постійного мешканця.
Також пропонується посилити вимоги до проведення фінансових операцій через регульовані установи та обмежити можливість фінансування обов’язкового інвестиційного внеску структурами, пов’язаними з регіональними центрами.
Для посередників, які залучають іноземних інвесторів, передбачаються додаткові вимоги щодо реєстрації та розкриття інформації. Регіональні центри та інші учасники інвестиційних проєктів можуть отримати розширену відповідальність за дії своїх агентів.
Водночас законопроект передбачає збільшення частки інвестиційних віз, зарезервованих для інфраструктурних проєктів, з 2% до 5%. Квоти для сільських територій та районів із високим рівнем безробіття пропонується зберегти на рівні 20% та 10% відповідно.
Одним із найбільш суперечливих положень проекту є можливість поширення нових вимог на раніше подані заяви.
Юристи американської фірми Saul Ewing у аналізі від 13 листопада зазначають, що формулювання проекту допускають застосування змін незалежно від дати подання інвестиційних петицій або початку діяльності відповідних підприємств.
У разі прийняття такої редакції інвестори, які вже вклали кошти на умовах створення десяти робочих місць і дворічного періоду інвестування, потенційно можуть зіткнутися з додатковими вимогами. При цьому юридичні наслідки такого рішення залишаються невизначеними.
На думку учасників ринку, відсутність спеціальних перехідних положень може створити складнощі як для іноземних інвесторів, так і для девелоперів, які реалізують проєкти із залученням капіталу EB-5.
Водночас продовження програми регіональних центрів до 2032 року забезпечило б більш тривалий горизонт планування для інвесторів та компаній, що залучають фінансування.
Наразі дія програми регіональних центрів передбачена до 30 вересня 2027 року.
За оцінкою керуючої партнерки юридичної фірми Mona Shah & Associates Мони Шах, нова ініціатива може бути включена до законодавчого пакету щодо фінансування федерального уряду, який Конгрес має розглянути до 11 грудня 2026 року.
Однак терміни офіційного внесення документа та перспективи його ухвалення поки що не визначені.
Програма EB-5 діє в США з 1990 року й дозволяє іноземним інвесторам претендувати на отримання статусу постійного мешканця за умови вкладення коштів в американську економіку та створення встановленої кількості робочих місць.
Інвестиції можуть здійснюватися безпосередньо в комерційні підприємства або через спеціальні регіональні центри, що об’єднують фінансування кількох учасників. Програма передбачає можливість імміграції інвестора, його чоловіка чи дружини та дітей, які не перебувають у шлюбі, віком до 21 року.
Джерела: Investment Migration Insider, 14 листопада 2026 року; Saul Ewing, аналіз проекту від 13 листопада 2026 року.
Парламент Угорщини скасував низку положень закону 2021 року, які обмежували поширення серед неповнолітніх матеріалів, що містять інформацію про гомосексуальність, гендерну ідентичність та зміну статі. Інформація підтверджується угорськими та міжнародними джерелами, однак мова йде не про повне скасування всіх чинних у країні обмежень щодо ЛГБТ.
Поправки були ухвалені 13 жовтня 2026 року: за них проголосували 139 депутатів, проти — 51. З законодавства виключено положення, що забороняли «демонстрацію» або «просування» сексуального та гендерного різноманіття в контенті, доступному особам віком до 18 років. Натомість запроваджується більш загальна норма щодо захисту неповнолітніх від матеріалів, які можуть серйозно зашкодити їхньому фізичному, інтелектуальному, емоційному чи моральному розвитку.
Обмеження були введені у 2021 році за уряду Віктора Орбана в рамках так званого закону про захист дітей. Окрім заходів проти педофілії, документ містив заборону на поширення серед неповнолітніх матеріалів, які влада трактувала як «просування» гомосексуальності або зміни статі. Обмеження поширювалися, зокрема, на освітній та медіаконтент.
Зміна законодавства стала одним із перших помітних переглядів політики в цій сфері після приходу до влади уряду прем’єр-міністра Петера Мадьяра. Правляча партія Tisza, яка має в парламенті більшість у дві третини голосів, підтримала поправки. Партія Fidesz колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана голосувала проти.
Рішенню парламенту передував вердикт Суду ЄС від 21 квітня 2026 року. Суд визнав угорські обмеження 2021 року несумісними із законодавством та основоположними цінностями Євросоюзу. Після голосування представники ЄС назвали ці зміни важливим сигналом прихильності Угорщини до загальних європейських принципів.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП