Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

США можуть посилити вимоги до інвесторів за програмою EB-5

У США обговорюється нова реформа програми інвестиційної імміграції EB-5, яка передбачає збільшення кількості робочих місць, що створюються на одного іноземного інвестора, продовження терміну обов’язкового інвестування капіталу та посилення контролю за походженням коштів. Водночас пропонується продовжити дію програми регіональних інвестиційних центрів до 30 вересня 2032 року.

Відповідні положення містяться в робочому проєкті EB-5 Recommitment to Integrity and Transparency Act, датованому 12 листопада 2026 року та підготовленому юридичною службою Сенату США, повідомляє спеціалізоване видання Investment Migration Insider (IMI Daily).

За інформацією видання, документ розповсюджується серед учасників американського ринку інвестиційної імміграції. Поки що він не отримав офіційного номера законопроекту й не був формально внесений на розгляд Конгресу.

Ініціативу пов’язують із головою юридичного комітету Сенату Чаком Грасслі, який брав участь у розробці реформи EB-5 2022 року. Однак офіційне авторство нового документа поки що не підтверджено.

Однією з найістотніших змін може стати підвищення вимог до створення робочих місць. Згідно з чинними правилами, іноземний інвестор повинен забезпечити створення не менше десяти робочих місць у США. У новому проєкті цей показник пропонується збільшити до 15, а для проєктів у сільській місцевості — до 12.

Така зміна може суттєво вплинути на фінансування девелоперських та інфраструктурних проєктів. Зокрема, якщо проєкт здатний забезпечити створення 600 робочих місць, за чинними вимогами він може залучити 60 інвесторів EB-5, а за новими правилами — лише 40.

Друга важлива зміна стосується терміну інвестування. Його пропонується збільшити з двох років до 40 місяців. При цьому відлік розпочинатиметься лише після повного внесення інвестором необхідного капіталу в комерційне підприємство із зобов’язанням спрямувати кошти на створення робочих місць.

Мінімальні суми інвестицій у робочому проєкті поки що залишаються незмінними: 800 тис. доларів для проєктів у цільових зонах зайнятості та інфраструктурних проєктів і 1,05 млн доларів для решти інвестицій.

Однак з 1 січня 2027 року законодавство передбачає чергову індексацію мінімальних інвестиційних порогів з урахуванням інфляції. Новий проект пропонує надалі проводити таке коригування кожні три роки замість п’яти років.

Окрему увагу приділяється перевірці походження інвестиційного капіталу. Міністерство внутрішньої безпеки США може отримати додаткові повноваження щодо запиту фінансових документів інвесторів, включаючи відомості про їхніх подружжя та утриманців, аж до розгляду заяви про скасування умовного статусу постійного мешканця.

Також пропонується посилити вимоги до проведення фінансових операцій через регульовані установи та обмежити можливість фінансування обов’язкового інвестиційного внеску структурами, пов’язаними з регіональними центрами.

Для посередників, які залучають іноземних інвесторів, передбачаються додаткові вимоги щодо реєстрації та розкриття інформації. Регіональні центри та інші учасники інвестиційних проєктів можуть отримати розширену відповідальність за дії своїх агентів.

Водночас законопроект передбачає збільшення частки інвестиційних віз, зарезервованих для інфраструктурних проєктів, з 2% до 5%. Квоти для сільських територій та районів із високим рівнем безробіття пропонується зберегти на рівні 20% та 10% відповідно.

Одним із найбільш суперечливих положень проекту є можливість поширення нових вимог на раніше подані заяви.

Юристи американської фірми Saul Ewing у аналізі від 13 листопада зазначають, що формулювання проекту допускають застосування змін незалежно від дати подання інвестиційних петицій або початку діяльності відповідних підприємств.

У разі прийняття такої редакції інвестори, які вже вклали кошти на умовах створення десяти робочих місць і дворічного періоду інвестування, потенційно можуть зіткнутися з додатковими вимогами. При цьому юридичні наслідки такого рішення залишаються невизначеними.

На думку учасників ринку, відсутність спеціальних перехідних положень може створити складнощі як для іноземних інвесторів, так і для девелоперів, які реалізують проєкти із залученням капіталу EB-5.

Водночас продовження програми регіональних центрів до 2032 року забезпечило б більш тривалий горизонт планування для інвесторів та компаній, що залучають фінансування.

Наразі дія програми регіональних центрів передбачена до 30 вересня 2027 року.

За оцінкою керуючої партнерки юридичної фірми Mona Shah & Associates Мони Шах, нова ініціатива може бути включена до законодавчого пакету щодо фінансування федерального уряду, який Конгрес має розглянути до 11 грудня 2026 року.

Однак терміни офіційного внесення документа та перспективи його ухвалення поки що не визначені.

Програма EB-5 діє в США з 1990 року й дозволяє іноземним інвесторам претендувати на отримання статусу постійного мешканця за умови вкладення коштів в американську економіку та створення встановленої кількості робочих місць.

Інвестиції можуть здійснюватися безпосередньо в комерційні підприємства або через спеціальні регіональні центри, що об’єднують фінансування кількох учасників. Програма передбачає можливість імміграції інвестора, його чоловіка чи дружини та дітей, які не перебувають у шлюбі, віком до 21 року.

Джерела: Investment Migration Insider, 14 листопада 2026 року; Saul Ewing, аналіз проекту від 13 листопада 2026 року.

 

, , , ,

Україна 25 жовтня перейде на зимовий час попри ухвалений Радою закон про його скасування

Україна в ніч із 24 на 25 жовтня 2026 року перейде на зимовий час, перевівши годинники на одну годину назад. О 04:00 за київським часом стрілки необхідно буде перевести на 03:00, відповідно до чинної постанови Кабінету Міністрів №509 від 13 травня 1996 року.

Таким чином, неділя, 25 жовтня, триватиме 25 годин, а Україна перейде з літнього часу UTC+3 на стандартний UTC+2.

Більшість сучасних смартфонів, комп’ютерів та інших електронних пристроїв змінять час автоматично за умови правильного налаштування часового поясу. Механічні годинники та окремі електронні пристрої доведеться переводити вручну.

Особливістю цьогорічного переходу залишається невизначеність навколо скасування сезонної зміни часу. Ще 16 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні», який передбачає відмову від щорічного переходу на літній час і закріплення постійного київського часу UTC+2.

Документ підтримали 261 народний депутат. 21 серпня 2024 року його направили на підпис президенту України Володимиру Зеленському. Однак станом на жовтень 2026 року закон не підписаний і не набув чинності.

Тому в Україні продовжує діяти постанова уряду, згідно з якою годинники переводять двічі на рік: в останню неділю березня на одну годину вперед та в останню неділю жовтня на одну годину назад.

Одночасно з Україною 25 жовтня на зимовий час перейдуть більшість європейських країн, зокрема Польща, Німеччина, Чехія, Угорщина, Сербія та Чорногорія.

При цьому різниця в часі між Україною та країнами Центральної Європи залишиться незмінною. Зокрема, Київ випереджатиме Варшаву, Белград і Будапешт на одну годину.

Перехід на стандартний час означатиме, що вранці світатиме раніше за показниками годинника, проте ввечері темнітиме приблизно на годину раніше.

Наступний перехід України на літній час за чинними правилами має відбутися 28 березня 2027 року, якщо до цього часу законодавство не буде змінено.

, , , ,

Парламент Угорщини скасував обмеження щодо ЛГБТ-контенту для неповнолітніх

Парламент Угорщини скасував низку положень закону 2021 року, які обмежували поширення серед неповнолітніх матеріалів, що містять інформацію про гомосексуальність, гендерну ідентичність та зміну статі. Інформація підтверджується угорськими та міжнародними джерелами, однак мова йде не про повне скасування всіх чинних у країні обмежень щодо ЛГБТ.
Поправки були ухвалені 13 жовтня 2026 року: за них проголосували 139 депутатів, проти — 51. З законодавства виключено положення, що забороняли «демонстрацію» або «просування» сексуального та гендерного різноманіття в контенті, доступному особам віком до 18 років. Натомість запроваджується більш загальна норма щодо захисту неповнолітніх від матеріалів, які можуть серйозно зашкодити їхньому фізичному, інтелектуальному, емоційному чи моральному розвитку.
Обмеження були введені у 2021 році за уряду Віктора Орбана в рамках так званого закону про захист дітей. Окрім заходів проти педофілії, документ містив заборону на поширення серед неповнолітніх матеріалів, які влада трактувала як «просування» гомосексуальності або зміни статі. Обмеження поширювалися, зокрема, на освітній та медіаконтент.
Зміна законодавства стала одним із перших помітних переглядів політики в цій сфері після приходу до влади уряду прем’єр-міністра Петера Мадьяра. Правляча партія Tisza, яка має в парламенті більшість у дві третини голосів, підтримала поправки. Партія Fidesz колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана голосувала проти.
Рішенню парламенту передував вердикт Суду ЄС від 21 квітня 2026 року. Суд визнав угорські обмеження 2021 року несумісними із законодавством та основоположними цінностями Євросоюзу. Після голосування представники ЄС назвали ці зміни важливим сигналом прихильності Угорщини до загальних європейських принципів.

, , , ,

Євроінтеграція України переходить у практичну площину – діалог із бізнесом стає ключовим

Європейська інтеграція України входить у новий практичний етап, на якому діалог держави з бізнесом стає одним із ключових інструментів підготовки країни до майбутнього членства в ЄС.
Про це йдеться у колонці радниці віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вікторії Лобунь, опублікованій агентством “Інтерфакс-Україна”.

За її словами, історичним кроком стало відкриття 15 червня під час Другої міжурядової конференції між Україною та ЄС у Люксембурзі Кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Цей кластер є фундаментальним для всього переговорного процесу, відкриває його і залишатиметься відкритим до завершення переговорів.

“Сьогодні перед Україною стоїть амбітне завдання – забезпечити якісну підготовку держави до майбутнього членства та реалізувати ті зміни, які дозволять повноцінно функціонувати в межах Європейського Союзу”, – зазначила Лобунь.

Вона підкреслила, що євроінтеграція не обмежується ухваленням законодавства або виконанням формальних переговорних умов. Йдеться про те, як зміни впливатимуть на економіку, окремі сектори, громади, громадян, державні інституції, місцеве самоврядування та бізнес.

Частина українських компаній уже фактично працює в єдиному економічному просторі з ЄС: виходить на європейські ринки, шукає партнерів, адаптується до спільних правил і змінює власні бізнес-процеси. Водночас змінюється і сприйняття України з боку європейського бізнесу: українських партнерів дедалі частіше розглядають не лише як можливість, а як фактор конкурентної переваги у перебудові ланцюгів постачання, розвитку нових виробництв і зміцненні економічної стійкості Європи.

ЄС залишається найбільшим торговельним партнером України – на нього припадає понад 63% зовнішньої торгівлі товарами. Наступним кроком, за словами Лобунь, має стати перехід від сприйняття України як зовнішнього партнера до сприйняття її як частини спільного ринку.

Окрему роль у цьому процесі відіграють майданчики для обговорення економічної інтеграції України з ЄС. Зокрема, ці питання порушувалися на EU-Ukraine Business Summit у Брюсселі та будуть обговорюватися під час Ukraine Recovery Conference у Гданську. У межах конференції заплановано воркшоп про те, як поєднати відновлення України з підготовкою до членства в ЄС.

Одним із практичних інструментів підготовки до євроінтеграції стала серія регіональних діалогів з бізнесом. У першій половині року такі діалоги вже відбулися для аграрного сектору, металургійної галузі та фармацевтичної індустрії. До них долучилися представники бізнесу, галузевих асоціацій, органів влади, парламенту та експертного середовища з різних регіонів України.

Фактично йдеться про створення постійного механізму взаємодії між державою та бізнесом у питаннях європейської інтеграції.

Одне з головних питань таких діалогів – як саме виглядатиме інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС на практиці. Перехід від моделі зовнішнього партнерства до моделі спільного ринку потребує нового балансу між конкуренцією та інтеграцією.

У деяких сферах цей процес уже має практичні приклади – зокрема в енергетичному ринку та роумінгу. Водночас існують складніші напрями, де Україна є сильним гравцем, зокрема аграрний сектор і металургія. Саме тут важливо забезпечити інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС без втрати конкурентних переваг українських виробників.

Лобунь зазначає, що діалог із бізнесом дозволяє краще розуміти очікування та занепокоєння компаній щодо окремих напрямів інтеграції. Особливо важливими є зустрічі в регіонах, де бізнес працює в умовах постійних ризиків. Це дає можливість формувати політику, орієнтовану не лише на відповідність європейським вимогам, а й на реальні можливості української економіки.

Попереду Україну очікує виконання умов і бенчмарків Кластера “Основи”, а також робота над відкриттям наступних переговорних кластерів. Вони охоплюють значну частину економічної складової майбутнього членства – внутрішній ринок, конкурентну політику, свободу руху товарів і послуг та інші сфери, важливі для українського бізнесу.

Таким чином, діалог між державою та бізнесом стає не лише комунікаційним інструментом, а одним із механізмів практичної підготовки України до членства в Європейському Союзі.

Успіх переговорного процесу, як наголошує Лобунь, визначатиметься не лише кількістю відкритих чи закритих кластерів. Його реальним результатом має стати створення сучасної, конкурентоспроможної та стійкої держави, готової повноцінно функціонувати як частина європейської спільноти.

Джерело: “Інтерфакс-Україна”, колонка Вікторії Лобунь “Європейська інтеграція переходить у практичну площину: чому діалог з бізнесом стає критично важливим”.

https://interfax.com.ua/news/blog/1178554.html

, , ,

Національна асоціація лобістів України розробила альтернативний законопроект про введення ПДВ для ФОП

Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.

«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.

У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».

Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.

«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.

Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.

Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:

альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.

Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.

Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.

«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.

Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,

вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.

У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».

, , ,

Україна з січня 2026 року оновила низку бізнес-правил – огляд Experts Club

З 1 січня 2026 року в Україні набула чинності низка змін, що впливають на витрати компаній, податкове навантаження та зовнішньоторговельні операції – від нових параметрів держбюджету та окремих податкових новацій до оновлення енерготарифів і правил ліцензування експорту, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Держбюджет-2026 зафіксував нові соціальні стандарти, які прямо впливають на фонд оплати праці, нарахування ЄСВ та розрахунки штрафів і обов’язкових платежів, прив’язаних до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

У податковій частині бізнесу варто врахувати оновлені показники для спрощеної системи та військового збору. У роз’ясненнях податкової служби на 2026 рік окремо зазначені розміри платежів для ФОП 1-2 груп, а також введення/застосування військового збору для платників єдиного податку (зокрема, фіксований платіж для 1-2 груп і відсоток від доходу для 3 групи), плюс ряд супутніх змін адміністрування.

Окремий блок – трудове регулювання. З 2026 року оновлюються вимоги для роботодавців щодо працевлаштування людей з інвалідністю (зміна підходу до виконання нормативу та фінансової відповідальності за його невиконання). Це впливає на кадрову політику, бюджетування та внутрішні HR-процедури, особливо в компаніях зі значною чисельністю персоналу.

У зовнішній торгівлі на 2026 рік уряд зберіг нульові квоти (заборону через квотування) на експорт природного газу українського походження та низки інших позицій, при цьому скасувало квоти на експорт харчової солі та коксівного вугілля, а також залишило режим ліцензування окремих агропозицій для експорту до низки країн ЄС.
В енергетиці НКРЕКП встановила тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електроенергії на 2026 рік: на січень-березень – 713,68 грн/МВт-год (без ПДВ) для більшості користувачів системи і 373,93 грн/МВт-год (без ПДВ) для підприємств «зеленої» електрометалургії; на квітень-грудень – 742,91 грн/МВт-год і 378,49 грн/МВт-год відповідно (без ПДВ).

Для окремих галузей важливі і зміни в акцизній та фінансовій частині. Зокрема, продовжує діяти графік підвищення акцизу на моторне паливо, введений раніше змінами до Податкового кодексу, а для банків на 2026 рік закріплена підвищена ставка податку на прибуток.

, , ,