Україна має оновити законодавство у сфері критичних мінералів, щоб використати наявний ресурсний потенціал і посилити свою конкурентоспроможність на світовому ринку, заявили учасники тематичної панелі на форумі з відбудови України. Вони підкреслили, що без прозорих правил гри, спеціалізованих міжнародних партнерств і стабільного безпекового середовища реалізація великих проєктів у гірничодобувному секторі залишається обмеженою.
Панель модерував керуючий партнер CMS Україна, керівник практики енергетики та змін клімату Віталій Радченко. До обговорення долучилися секретар Комітету Верховної Ради з питань бюджету Володимир Цабаль, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, засновниця та виконавча директорка Національної асоціації видобувних галузей України Ксенія Оринчак, а також голова організації Republicans Overseas UK Ґреґ Свенсон.
За словами доповідачів, Україна володіє значними запасами критичної сировини, однак існуюча нормативна база не повною мірою відповідає вимогам міжнародних інвесторів та спеціалізованих фінансових інституцій. Вони наголосили на необхідності чітких процедур доступу до родовищ, зрозумілих механізмів розподілу ризиків і гарантій захисту інвестицій. «Якщо Україна хоче зайняти помітне місце в глобальних ланцюгах постачання критичних мінералів, потрібні модернізовані правила, які будуть зрозумілими для транснаціональних компаній і експортно-кредитних агентств», – зазначив Цабаль.
Окремо учасники звернули увагу на домінуючу роль Китаю в сегменті переробки мінеральної сировини, що створює значні ризики для західних економік. У цьому контексті стратегічне партнерство між Україною та США, на їхню думку, може стати інструментом диверсифікації джерел постачання, а також каналом залучення капіталу й технологій. «Співпраця з Україною дає можливість послабити залежність від обмеженого кола постачальників і водночас підтримати відбудову країни, яка перебуває на передовій конфлікту», – підкреслив Свенсон.
Водночас експерти нагадали, що реалізація проєктів у видобувному секторі безпосередньо залежить від безпекової ситуації. Вони зазначили, що частина територій, багатих на корисні копалини, нині перебуває під окупацією РФ, що ускладнює планування та запуск нових інвестиційних ініціатив. На думку учасників дискусії, досягнення тривалого миру й створення прогнозованого безпекового середовища є необхідною умовою для перетворення ресурсного потенціалу України на реальні економічні результати.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Законодавство дозволяє ставити жінок з медичною та фармацевтичною освітою на військовий облік без їх особистої присутності, втім механізми примусового призову таких жінок з-за кордону відсутні, пояснили опитані агентством «Інтерфакс-Україна» юристи.
“Обов’язок стати на військовий облік дійсно існує. Якщо людина фізично перебуває за межами України, вона повідомляє територіальний центр комплектування за місцем обліку, зокрема, електронною поштою, що тимчасово перебуває за кордоном. Але жодного інструменту, який дозволяв би державі примусово повернути громадянку для виконання цього обов’язку, не передбачено. Це стосується і тих, хто перебуває за кордоном в рамках механізму тимчасового захисту”, – сказала партнер Ario Law Firm, міністр охорони здоров’я в 2019-2020 роках Зоряна Скалецька.
Вона зазначила, що в контексті військового обліку жінок з медичною або фармацевтичною освітою, «важливо розмежовувати поняття »примусової« і “автоматичної” постановки».
«Примусова – це завжди про обмеження свободи, і таких механізмів у нас немає. А ось автоматична постановка дійсно передбачена. Постанова Кабміну від 30 липня 2025 року дозволяє ставити таких жінок на військовий облік без їх особистої присутності», – сказала вона.
Скалецька пояснила, що зараз фактично є три механізми, через які жінка з медичною або фармацевтичною освітою може бути внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів: через навчальний заклад, через особисте повідомлення і через роботодавця.
«Таким чином, »автоматична постановка« фактично відбувається через офіційне інформування навчального закладу або роботодавця, але не означає примусу або фізичного контролю з боку держави», – зазначила Скалецька.
Вона також підкреслила, що окремої відповідальності саме для жінок з медичною або фармацевтичною освітою, які не стали на військовий облік, законодавство не передбачає, адже зараз діють загальні норми про порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу, які передбачають штраф від 850 до 1,7 тис. гривень.
«Теоретично ця стаття може бути застосована і до жінок, які мають відповідну освіту, але не звернулися до ТЦК і СП, перш за все, якщо вони не працевлаштовані і отримали диплом багато років тому. Однак на практиці застосування цієї норми поки обмежене», – зазначила вона.
Скалецька звернула увагу, що ТЦК і СП зможуть автоматично виявляти таких осіб тільки тоді, коли Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів матиме технічний доступ до бази даних дипломів Міністерства освіти.
«Зараз така взаємодія між реєстрами не запроваджена, тому активного притягнення до відповідальності жінок-медиків, які не стали на облік, ми не спостерігаємо», – сказала вона.
Скалецька звернула увагу, що «практика подання інформації про випускниць медичних закладів до військкоматів існувала і до нинішніх змін, але зараз ми маємо іншу проблему: дані в реєстрах часто не оновлюються».
“Якщо ж говорити про практичний сенс цього контролю, то його мета – не покарання, а можливість оперативного залучення медичних фахівців у разі необхідності оборонного сектора. Але важливо розуміти, що навіть у цьому випадку жінка може бути залучена тільки після проходження військово-лікарської комісії (ВВК), і далеко не всі за її результатами визнаються придатними до служби”, – підкреслила юрист.
Вона також зазначила, що контроль військового обліку стосується всіх підприємств незалежно від форми власності, в тому числі в приватних клініках.
Зі свого боку, адвокат АТ «Barristers» Галина Чернякіна зазначила, що постановка на військовий облік жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, є виключно реєстраційним заходом і не прирівнюється до мобілізації, тобто сама по собі не означає обов’язкового призову або проходження військової служби без відповідного рішення держави.
При цьому вона зазначила, що “обмеження на виїзд за кордон у період воєнного стану стосуються виключно чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років, які підлягають військовому обліку та мобілізації, а жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту і є військовозобов’язаними, не обмежені в праві виїзду за кордон, навіть у період загальної мобілізації”.
«Відповідно, жінки, які перебувають за кордоном за програмою тимчасового захисту або на інших підставах, не можуть бути примусово повернуті в Україну для постановки на військовий облік, мобілізації або проходження військової служби», – сказала вона.
Чернякіна зазначила, що основним видом відповідальності за порушення правил військового обліку є адміністративна, яка передбачає штрафи, а кримінальна відповідальність може настати тільки в разі фактичного ухилення від мобілізації після отримання повістки.
«Однак поки що практика притягнення жінок, які відповідно до законодавства підлягають постановці на військовий облік, до адміністративної або кримінальної відповідальності є поодинокою», – сказала вона.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/general/1114670.html
Barristers, АДВОКАТ, військовий облік, жінка, законодавство, фармосвіта, Чернякіна
Як повідомляє Сербський Економіст, Президент Чорногорії Яків Мілатович заявив про необхідність перегляду міграційної політики країни, наголосивши, що наплив іноземців зробив житло та оренду недоступними для громадян Чорногорії. За його словами, ринок нерухомості зазнає перевантаження, а молоді чорногорці позбавляються можливості орендувати житло і поєднувати навчання з роботою, повідомляє телеканал Adria TV.
“Через велику кількість іноземців квадратний метр житла став розкішшю, оренда зросла в рази, а молоді люди, які могли б працювати, зокрема й під час навчання, залишилися без можливості заробляти для себе і своїх сімей. Настав час змінити підхід: спочатку робочі місця і квартири для наших громадян, а потім відкриті двері для іноземців”, – сказав Мілатович.
Він наголосив, що міграційна політика має бути «відповідальною і справедливою», а пріоритетом – забезпечення житлом і роботою місцевих жителів і створення умов для повернення тих, хто виїхав за кордон.
Після 2022 року Чорногорія зіткнулася з помітним зростанням кількості іноземців, що різко збільшило ціни на житло та оренду. Особливо це відчули Подгориця, Будва і приморські регіони.
У разі посилення правил перебування та оренди іноземці, які проживають у Чорногорії, найімовірніше шукатимуть альтернативні варіанти в сусідніх країнах:
– Сербія – найімовірніший напрямок. Країну відрізняє м’яке міграційне законодавство, близькість, спільний мовний простір і розвинена інфраструктура для іноземців. Белград, Нові-Сад і Ніш уже стали центрами тяжіння мігрантів, особливо з Росії, України та країн СНД.
– Боснія і Герцеговина – також приваблива для переїзду через низькі ціни на житло, хоча набагато менш розвинена в плані інфраструктури та ринку праці.
– Хорватія – як країна ЄС залишається опцією, але високі ціни на нерухомість і візові обмеження роблять її менш доступною.
Таким чином, найбільш реальним «бенефіціаром» можливого посилення міграційної політики в Чорногорії стане саме Сербія, де вже сформувалися великі мігрантські спільноти і де влада зацікавлена в залученні іноземців для стимулювання економіки.
За підсумками перепису 2023 року, у Чорногорії налічувалося 122 744 іммігранти, тобто люди, які жили поза країною щонайменше рік і пізніше повернулися або переселилися.
З них 35,3 % – громадяни іноземних держав (≈ 43 268 осіб).
Серед країн походження іммігрантів:
– Сербія – 45 000 осіб;
– Росія – 15 000 осіб;
– Німеччина – 7 000 осіб;
– Україна – 3 000 осіб.
У муніципалітеті Будва 2023 року серед жителів були 14 % росіян і 4 % українців.
https://t.me/relocationrs/1469
Ухвалення закону з поправками до Кримінального процесуального кодексу (КПК) №4555-IX (у Раді йшов під №12414) значно послаблює незалежність антикорупційних органів, ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України, а також порушує принципи верховенства права та законності, зокрема, через порушення процедур, передбачених регламентом Верховної Ради, з такою публічною заявою виступила Асоціація правників України (АПУ) в середу.
Серед норм, які розкритикувала АПУ, скасування виключної підслідності НАБУ і САП щодо корупційних злочинів, позбавлення прокурорів САП повноважень на віднесення до компетенції НАБУ інших проваджень, прямо не передбачених КПК, і закріплення права генерального прокурора витребувати матеріали будь-якого провадження та можливість доручення аналізу таких матеріалів щодо дотримання вимог закону будь-якому іншому прокурору.
У заяві також наголошується на закріпленні виключної компетенції генпрокурора на повідомлення про підозру топпосадовцям і надання йому повноважень на закриття кримінального провадження щодо топпосадовців.
“Можливість призначення прокурора без проведення конкурсу – на підставі особистої заяви та за результатами спеціальної перевірки. Така норма нівелює стандарти добору, суперечить принципу незалежності прокуратури та створює ризики для легітимності кадрових рішень”, – прокоментували в АПУ ще одну з норм ухваленого закону.
На її думку, закріплення такої підстави для відсторонення слідчого/детектива як невиконання вказівок прокурора може використовуватися як інструмент впливу на процесуальну незалежність.
Асоціація також вказала на розширення приводів для проведення «невідкладного» обшуку без судового рішення за рахунок вилучення або збереження доказів, тоді як раніше це було можливим лише для забезпечення життя осіб, збереження майна або в разі переслідування осіб.
АПУ наголошує, що незалежність антикорупційних органів є ключовою вимогою міжнародних партнерів та умовою фінансової підтримки України. Її забезпечення було передбачено, зокрема, в рамках візової лібералізації з ЄС та програм з МВФ.
“Більше того, такий закон може створити перешкоди для приєднання України до ЄС, адже порушує принципи верховенства права, що є фундаментальною складовою євроінтеграційного процесу. З огляду на зазначене, Асоціація правників України закликає Верховну Раду ініціювати невідкладний перегляд положень закону, що підривають інституційну незалежність НАБУ та САП”, – йдеться в заяві.
Асоціація також закликає міжнародних партнерів продовжити моніторинг і сприяння дотриманню принципів незалежності антикорупційної системи України, а професійну правничу спільноту та громадськість – до напрацювання змін, які відповідатимуть міжнародним стандартам правової держави.
Україна найближчими днями офіційно ініціює процес оцінки українського законодавства на відповідність законодавству Євросоюзу, сказав у відеозверненні в неділю президент України Володимир Зеленський.
“Готуємося до роботи щодо переговорної рамки для України. Очікуємо її навесні. Процес переговорів буде непростим, але головне, що історично визначили, що Україна завжди буде частиною нашого спільного Європейського Дому”, – сказав він.
Зеленський подякував “усім, хто допомагає наближати необхідні європейські рішення. Усім, хто долучився, і політикам, і громадським лідерам, і народам різних країн, які однаково вірять у нас, в Україну і в Європу”.
Органи місцевого самоврядування та їх комунальні підприємства зможуть на пільгових умовах отримувати в оренду державне майно для облаштування місць проживання ВПО, наприклад, для гуртожитків. Відповідна норма закладена в законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна» (№6102-д від 13 лютого 2023 року). Як повідомило джерело ІА «Інтерфакс-Україна» у Фонді держмайна, цей законопроєкт «в найближчих планах парламенту».
Крім того, цим законопроєктом вирішується одна з проблем щодо забезпечення харчування в закладах освіти. У разі ухвалення законопроєкту переможці відповідних тендерів будуть автоматично отримувати право на пільгову оренду державного майна, яке для цього використовується, наприклад, їдалень.
Також законопроєктом врегульований механізм оренди майна без проведення обов’язкового аукціону медичними закладами, Національним банком та уповноваженими ним банками; удосконалено проведення механізму передачі майна в оренду переможцям аукціонів з продажу єдиних майнових комплексів державних підприємств морських портів та акціонерним товариствам, утвореними у процесі реорганізації морських портів, при оренді причалів.
«Внесення змін дозволить збалансувати закони, що регулюють відносини з управління та використання державного та комунального майна. Запропоновані в законопроекті зміни спрямовані на спрощення окремих процедур, крім того в новому законопроекті має бути збільшена відповідальність покупців в разі невиконання умов аукціону», – зазначив заступник Голови Фонду державного майна України Сергій Симонов.
На думку народного депутата Олексія Мовчана («Слуга народу»), «цей законопроєкт на сьогодні дуже важливий для суспільства. Він дозволяє врегулювати цілу низку питань, пов’язаних з орендою та приватизацією державного і комунального майна, підвищити ефективність цих процесів, спрощує окремі процедури з передачі в оренду державного та комунального майна, запроваджує механізми вирішення питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, що втратили житло, що на сьогодні є дуже актуальним».
Крім того, проектом Закону пропонується внести ряд змін до законодавства про приватизацію, в том числі змінено механізм визначення розміру гарантійного внеску для об’єкта малої приватизації, по якому хоча б один аукціон з продажу об’єкта визнаний таким, що не відбувся.
Зміни в закони також мають забезпечити викуп об’єктів державної та комунальної власності за ринковою ціною та права орендаря на переважне придбання орендованого ним об’єкту, а також усунути наявні обмеження для приватизації майна, яке не використовується науковими установами та закладами освіти.
