Спікер Палати представників США Майк Джонсон і його прихильники домагаються голосування за законопроєкт про припинення політичних переслідувань, спрямований на демонстрацію вірності експрезиденту Дональду Трампу, повідомляє портал Axios.
«За словами двох законодавців і двох інших джерел у Республіканській партії, знайомих із ситуацією, керівна команда Джонсона закликає підтримати закон про припинення політичних переслідувань», – ідеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що це пряма відповідь на вердикт суду присяжних у Нью-Йорку, який визнав Трампа винним у фальсифікації документів – за всіма 34 пунктами обвинувачення.
Портал пише, що винесення законопроєкту на голосування є демонстрацією того, «наскільки завзято керівництво Республіканської партії в Палаті представників хоче підтримати Трампа». На думку керівників республіканців, колишній президент став жертвою фіктивного судового процесу, мета якого – зменшити його шанси на переобрання.
Axios вважає, що навіть якщо законопроєкт схвалить Палата представників, він не має шансів бути розглянутим у Сенаті, який контролюють демократи.
Як пояснюється в публікації, глава держави може помилувати тільки засуджених на федеральному рівні. Таким чином, навіть якщо Трамп знову стане президентом, він не зможе скасувати вирок нью-йоркського суду. Законопроєкт у разі схвалення може дозволити Трампу передати обвинувачення до федерального суду з можливістю подальшого помилування в разі обвинувального вердикту.
Парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
рекомендував Верховній Раді ухвалити в другому читанні та в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України (№9559-д), повідомила пресслужба апарату Верховної Ради.
Законопроєкт пропонує внести зміни до законів “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про запобігання корупції” для розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони в період дії воєнного або надзвичайного станів.
Проєкт закону передбачає надання повноважень виконавчим органам сільських, селищних, міських рад щодо будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
Згідно із законопроєктом місцеві органи влади можуть затверджувати місцеві бюджети та вносити до них зміни, затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку, цільові програми з інших питань місцевого самоврядування, передачу коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів до відповідних місцевих бюджетів у разі тимчасової окупації територіальної громади та не створення військової адміністрації.
Законопроєкт також передбачає можливість призначення сільського, селищного, міського голови на посаду начальника відповідної військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) без звільнення із займаної посади. Окрім цього законопроєкт дає можливість державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або в разі простою чи зупинення дії трудового договору, бути призначеними на посади в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, військових адміністраціях, юридичних особах публічного права.
Законопроєкт також розширює організаційні спроможності керівництва обласним, районним радам в умовах воєнного стану при вакантній посаді голови цієї ради.
Законопроєкт також регулює порядок проведення дистанційних засідань органів місцевого самоврядування.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9559-д за основу 11 квітня.
Народний депутат Мар’ян Заблоцький пропонує додати до законопроєкту про розмитнення авто через Дію дозвіл на масове ввезення в Україну автомобільного мотлоху без будь-яких перевірок технічного стану.
Народний депутат Мар’ян Заблоцький намагається дозволити ввозити в Україну без будь-яких перевірок автомобільний мотлох, який заборонений до руху в ЄС і США через незадовільний технічний стан і небезпеку для водіїв і пасажирів. Як стало відомо, відповідні поправки Заблоцький пропонує додати в ухвалений за основу законопроєкт 10380 про розмитнення авто через Дію. Нагадаємо, суть ідеї колег депутата по фракції та Мінцифри полягала у спрощенні процедури саме розмитнення авто, а не у скасуванні перевірок технічного стану.
Раніше спроби нардепа запровадити безконтрольне ввезення автівок шляхом внесення ним законопроєктів 9460 та 9210 вчасно зупинили в комітетах з питань економічної політики та з питань правоохоронної діяльності, а в Уряді дали висновок, що такі ідеї Мар’яна Заблоцького зашкодять як європейській інтеграції України, економіці, так і безпеці дорожнього руху.
Зокрема Мінекономіки у висновку на законопроєкт Заблоцького 9460 наголосило, що його ухвалення негативно вплине на виконання Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію, оскільки запровадження одностороннього визнання результатів оцінки відповідності, проведених у державах-членах ЄС, знівелює досягнуті результати в рамках переговорного процесу щодо укладення Угоди про «промисловий безвіз» у перших пріоритетних секторах промислової продукції – машин. Щодо наслідків для громадян і бізнесу, то їх Мінекономіки констатувало дуже просто – підвищення цін на авто. Також Міністерство зазначало, що реєстрація транспортного засобу в країнах, де застосовуються мінімальні вимоги безпеки, не може бути прирівняна до здійснення оцінки відповідності вимогам, що діють в Україні. Тобто, проєкт 9460 міг призвести до зростання ДТП на дорогах.
Утім, Заблоцький знову намагається проштовхнути ті самі пропозиції – тепер уже до законопроєкту 10380.
Як відомо, у країнах ЄС та США основними причинами зняття з обліку та продажу автомобіля є те, що вони мають великий пробіг або потрапили в ДТП. Часто через великий пробіг у цих автомобілях ще до того, як вони потрапляють до України, замінюють двигуни, вирізають каталітичні нейтралізатори та сажові фільтри у зв’язку з виходом їх з ладу. Отже, автомобіль, який свого часу стояв на обліку в ЄС або США, і автомобіль, який потім потрапив в Україну – це абсолютно різні автомобілі за параметрами безпеки та екології.
Таким чином, у разі ухвалення поправок Заблоцького, в Україну масово ввозитимуться транспортні засоби, які не відповідають вимогам технічного регламенту, та які без проходження процедури сертифікації або будь-якої перевірки технічного стану транспортного засобу, ставитимуться на облік і допускатимуться до участі в дорожньому русі, що спричинить збільшення кількості ДТП на дорогах України, адже фактично технічний стан не контролюватиметься.
Бізнес-асоціації під егідою Української ради бізнесу просять доопрацювати оновлений урядом законопроєкт про Бюро економічної безпеки (№10439), оскільки в ньому залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ.
“Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів і механізм проведення переатестацій”, – зазначається в поширеному в четвер зверненні 17 асоціацій.
На їхню думку, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію і добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Серед інших проігнорованих пропозицій бізнес вказав посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем та встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого БЕБ і їх постійного контролю.
Крім того, наголошується у зверненні, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, з огляду на незначну кількість корупційних справ, що закінчилися обвинувальними вироками.
Також вкрай важливо зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів під час обрання голови БЕБ, ідеться в документі.
Крім того, з метою встановлення запобіжників щодо незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно з перезавантаженням БЕБ бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу щодо запровадження стандартів прокурорської діяльності, обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим СБУ, забезпечення можливості оскарження до слідчого судді будь-яких дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, бізнес пропонує запровадити заборону на повторне відкриття провадження за тими самими підставами та вилучення матеріальних цінностей, не зазначених в ухвалі слідчого судді, налагодити відповідальне зберігання і негайне повернення власникам заарештованого майна після ухвалення рішення, обирати обґрунтований рівень застави та забезпечувальних заходів.
Серед інших вимог – покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання вимог підслідності та повернення строків досудового розслідування і процедури їхнього продовження у фактичних кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
Водночас асоціації зазначили, що в оновленому урядовому законопроєкті про БЕБ було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема, обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією з переважаючим голосом міжнародних експертів, негайну переатестацію всіх працівників Бюро та аудит через рік і три роки після призначення нового керівника.
Згідно з прогнозом першого заступника профільного комітету ради Ярослава Железняка, законопроєкт №10439 буде винесено на голосування в першому читанні вже в четвер.
БЕБ, бізнес-асоціація, Бюро економічної безпеки, законопроєкт, УКРАЇНА
На розгляд Верховної Ради винесено законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема месенджера Telegram.
Відповідна картка з’явилася на сайті парламенту.
Авторами документа виступили народні депутати від “Європейської солідарності” – Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” – Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” – Ярослав Юрчишин та Наталія Піпа, від “За майбутнє” – Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці Даний законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – вказується в документі.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також представники фінансових послуг не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн ЄС і Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) звернулася до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом не голосувати за подані Кабінетом міністрів законопроєкти №10439-10440 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та поправки до КПК й інші законодавчі акти щодо удосконалення роботи БЕБ і доопрацювати раніше зареєстровані в Раді законопроєкти №10088 і №10088-1 про перезавантаження БЕБ.
Як зазначається в повідомленні ЄБА в середу, в урядовому законопроєкті, зокрема, відсутні строки формування оновленої команди БЕБ після обрання керівника, а переатестацію працівників відкладено на період після війни.
“Європейська бізнес асоціація вже кілька років наголошувала на необхідності перезавантаження БЕБ з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, що можуть виникати в роботі цього державного органу, на який покладають функції боротьби з економічною злочинністю та контрабандою”, – підкреслюють у ЄБА.
Асоціація наполягає, що добір на ключові посади БЕБ має здійснюватися на конкурсних засадах, вкрай важливим і першочерговим є призначення ефективного керівника, який, власне, й далі формуватиме команду. Тому комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію прем’єру щодо одного, а не трьох кандидатів на посаду директора з метою уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.
На думку представників бізнесу, переатестація всіх працівників БЕБ необхідна після обрання нового голови, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ.
Щодо критики законопроєкту №10440 ЄБА вказала на складність втілення в життя деяких його норм, зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків і виїмки у провадженнях БЕБ. Крім того, на думку асоціації, деякі норми дублюють або суперечать іншим, наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій.
Як повідомлялося, 13 жовтня 2023 року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №10088 “Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ” та альтернативний йому №10088-1. Цей проєкт закону також підтримали Мінфін і Мінекономіки, Мін’юст – із зауваженнями.
Пізніше, 29 грудня 2023 року, Кабмін затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларує перезавантаження Бюро через рік після війни. Він був різко розкритикований головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним і першим заступником голови профільного парламентського голови Ярославом Железняком. За їхнім твердженням, у цьому вигляді контроль за БЕБ збереже ОП, а МВФ не зарахує цей структурний маяк.
У результаті уряд відклав внесення законопроєкту в Раду на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.
БЕБ, єба, законопроєкт, КАБМИН, РЕФОРМА
