Компанія “Будшляхмаш” почала будівництво нового виробничого комплексу у Броварах (Київська обл.) площею 3000 кв. м, де буде розташовано виробництво автомобільних рам, що дозволить довести рівень локалізації комунальної та спецтехніки, яку випускає підприємство, з існуючих 40-60% до 75%, повідомив заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Старт виробництва автомобільних рам заплановано на середину 2026 року”, – написав він у Facebook у вівторок.
За його словами, цього показника (40-60% локалізації) вдалося досягти завдяки ліцензійному SKD-збиранню техніки на базі шасі Daewoo та JAC з правом використовувати власний VIN-код.
“Контракт з цими компаніями передбачає дозвіл на заміну імпортних складових техніки українськими”, – повідомив Кисилевський.
Нардеп зазначив, що після запуску виробництва рам “Будшляхмаш” планує налагодити випуск колісних осей, а також замовляти в інших українських виробників шини, паливні баки та пластикові елементи.
“А вже наступної весни “Будшляхмаш” планує почати освоєння нового виробничого майданчика на околицях Броварів для створення індустріального парку з машинобудівним кластером. На площі 11 га буде збудовано 40 тис. кв. м. промислових будівель. Загальний обсяг інвестицій у цей проект – близько $40 млн”, – повідомив Кисилевський.
За його словами, що інвестиції у нові виробництва стимулює законодавство про локалізацію. Поточного року воно вимагає при публічних закупівлях техніки обов’язкову українську складову на рівні не менше 25%, а у 2026 році рівень мінімальної локалізації збільшиться до 30%.
“Будшляхмаш” виробляє самоскиди, сміттєвози, автокрани, піскорозкидувальні та поливні машини, евакуатори та іншу техніку. У 2025 році обсяги виробництва становлять близько 70 од. на місяць.
За даними opendatabot, 2024 року завод “Спецбудмаш” в Броварах, де виробляється автотехніка групи “Будшляхмаш”, 2024 рок отримав 4,2 млрд грн доходу та 298,5 млн грн чистого прибутку, а за 9 місяців поточного року – вдповідно 3,3 млрд грн та 265 млн грн.
Кінцеві бенефіциари – Мирослав та Олександр Гуйван.
Група компаній “Будшляхмаш” – офіційний представник в Україні вітчизняних і зарубіжних виробників спеціальної, дорожньої та комунальної техніки (бренди JAC, Scania, Renault, MAN, Pronar, Daewoo, Спецбудмаш).
ТОВ “Торговий дім “Будшляхмаш” минулого року отримало 2,18 млрд грн доходу та 22,9 млн грн чистого прибутку, а за січень-вересень 2925 року – відповідно 138,7 млн грн та 1,9 млн грн.
Кінцевим бенефіциаром є Мирослав Гуйван.
Виробник техніки для сільського господарства і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у січні-вересні 2025 року наростив збиток на 21% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 50,3 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку фінансовим звітом компанії, при цьому чистий дохід від реалізації скоротився у 3,8 раза – до 35,2 млн грн.
Компанія отримала 10,5 млн грн валового прибутку (рік тому – 50,7 млн грн), а збиток від операційної діяльності становив 33,3 млн грн проти прибутку 16,3 млн грн у січні-вересні-2024.
“У звiтному перiодi товариство спрямовувало зусилля на збереження клiєнтської бази, пiдтримку довготривалих партнерських вiдносин з контрагентами та забезпечення економного та рацiонального використання коштiв. “, – йдеться у звіті.
Завод “Фрегат” зазначає, що ступінь використання основних засобів у звітному періоді становив 20%.
За даними заводу, за третій квартал виробництво сільгоспмашин для рослинництва становило 5,5% всього обсягу товарної продукцiї, а обладнання для переробних галузей АПК – 1,6%,тим часом як iншi види продукцiї – 92,9% .
Середня заробiтна плата в третьому кварталі 2025 року була на 12,5% меншою порiвняно з тим самим періодом 2024 року – 10,9 тис. грн.
Завод “Фрегат” спеціалізується на виробництві систем зрошення, дорожніх огороджень, металоконструкцій, а також виробів машинобудування, машин спецпризначення.
Його середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв станом на 1 жовтня 2025 року становила 126 осiб, Схiдної фiлiї – 85 осiб та Днiпровської філії- 10 осiб (обидві в Первомайську).
Як повідомлялося, 2024 року завод наростив збиток на 58% порівняно з 2023 роком- до 60,4 млн грн, водночас чистий дохід збільшив на 34,6%, до 188,6 млн грн.
Завод ТОВ “Юністіл” (Unisteel, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) з виробництва оцинкованого холоднокатаного плоского прокату, який входить в групу “Метінвест, в січні-вересні цього року отримав чистий збиток у розмірі 6,389 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року він складав 196,913 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі 2025 року її прибуток становив 37,532 млн грн.
Дохід за цей період збільшився на 0,3% – до 2 млрд 653,726 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 46,731 млн грн.
ТОВ завершило 2024 рік зі збитком 363,768 млн грн, тоді як у 2023 році цей показник становив 255,057 млн грн.
Основною продукцією, яку випускає завод, є оцинкований плоский прокат завтовшки від 0,40 мм до 2,50 мм, шириною від 600 до 1250 мм і з класом покриття (Zn) 60-275 г/м кв. Обсяг реалізації готової продукції в 2024 та 2023 роках склав 113,321 тис. тон та 72,500 тис. тон відповідно. При цьому у 2024 році на експорт поставлено 37,917 тис. тонн (32,46%), на внутрішній ринок – 75,404 тис. тонн (66,54%) продукції.
У 2024 році на підприємстві працювала 144 людина.
Завод “Юністил” з випуску холоднокатаного оцинкованого плоского прокату потужністю понад 100 тис. тонн на рік було збудовано у 2007-2010 рр. Його оснащено обладнанням компанії Dongbu Machinary Co., LTD (Південна Корея).
Статутний капітал ТОВ “Юністіл” – 6,01 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), в січні-вересні поточного року одержав чистий прибуток у розмірі 1 млрд 345,153 млн грн, тоді як аналогічний період 2024 року завершив із чистим збитком 625,830 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі прибуток склав 711,232 млн грн.
Чистий дохід за цей період зріс на 9% – до 42 млрд 454,272 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 493,835 млн грн.
Завод завершив 2024 рок зі збитком 237,705 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 912,333 млн грн. Завод завершив 2022 рік із чистим збитком 883,119 млн грн, тоді як 2021 року отримав чистий прибуток 120,277 млн грн.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв за III квартал 2025 року становить 7226 осiб.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебуває 100% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Каметсталь” – 170,584 млн грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська компанія Haitian International запускає пілотне виробництво на своєму новому заводі в місті Рума (Воєводина, Сербія), створюючи один з найбільших виробничих комплексів в регіоні.
Проект передбачає будівництво фабрики площею до 250 000 м² в промисловій зоні «Rumska petlja».
Початковий етап включає близько 59 000 м² під виробничий корпус, офісну будівлю та їдальню. В рамках пілотної фази планується випустити до 2 500 машин для лиття під тиском серії Mars і Jupiter на рік.
Загальний обсяг інвестицій оцінюється в близько 100 млн євро. На першому етапі на заводі працюватиме близько 300 співробітників із зарплатою від 650 до 1 000 євро на руки.
Міська адміністрація Руми і уряд Сербії відзначили, що проект стане значним внеском у регіональну промислову динаміку і створить нові робочі місця. Завод дозволить китайському інвестору скоротити логістичні витрати і швидше обслуговувати ринки Європи, Середнього Сходу та Індії.
Влада Сербії розглядає проект Haitian як стратегічний для індустріалізації Воєводини і зміцнення припливу іноземних інвестицій. Запуск пілотного виробництва в Румі посилить промисловий кластер Сербії і створить передумови для подальших технологічних вкладень.
Haitian International — великий китайський виробник машин для лиття під тиском, пресів і автоматизованого обладнання. Завод у Румі стане першою значущою виробничою базою компанії на території Балкан.
https://t.me/relocationrs/1810
Виробництво біоклею з гороху, необхідного для виробництва деревʼяних екоплит для потреб будівельної та меблевої галузей, стартувало в індустріальному парку “Коростень” (Житомирська обл.), інвестором якого є “Коростенський завод МДФ бізнесмена Леоніда Юрушева та його родини.
“Унікальне виробництво стартувало в індустріальному парку “Коростень” на Житомирщині. Тут запустили випуск біоклею з гороху. Загальний обсяг інвестицій у цей проект – EUR40 млн”, – написав у Facebook заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він наголосив, що запуск такого виробництва – сенсаційна новина для українського аграрного сектор, оскільки потреба нового виробництва становить 1 млн тонн гороху на рік, а це більше ніж удвічі перевищує обсяги валового збору цієї культури у 2024 році. Тому поки українські фермери наростять площі під цю культуру, частково потреби виробництва закриватимуться за рахунок імпорту з Угорщини та Польщі.
За його словами, наразі інвестор проєкту “Коростенський завод МДФ” веде консультації з фермерами Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей щодо розширення посівних площ та довгострокових контрактів на поставку гороху.
“У цих регіонах клімат дозволяє збирати по два врожаї гороху на рік”, – додав Кисилевський.
Проектна потужність нового заводу становить 3000 тонн біоклею на місяць, планові обсяги виробництва екоплити – 20 тис. кубометрів на місяць.
Для реалізації проекту інвестор скористався можливістю імпортувати обладнання без сплати ПДВ, яку законодавство передбачає для учасників індустріальних парків.
Нардеп нагадав, що минулої осені ІП “Коростень” в рамках державного проекту розвитку інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування 50% на 50% залучив від держави 83,5 млн грн для будівництва під’їзної дороги.
“Одночасно таке ж підприємство “Коростенський завод МДФ” будує в індустріальному парку “БФ Термінал” (Закарпатська область). 90% екоплит планується експортувати. Ця продукція відповідає регламенту ЄС, який з 6 серпня 2026 року посилює вимоги до вмісту формальдегіду у клейових сумішах для виробників плит МДФ та ХДФ”, – зазначив Кисилевський.
Він нагадав, що ІП “Коростень” має площу 42,2 га і обʼєднує кластер підприємств деревообробної промисловості, серед яких “Українська холдингова лісопильна компанія”, “Резалт Еко”, “Коростенський завод МДФ”, “БФ “Інжинірінг”, “БФ проєкт”.
“Коростенський завод МДФ”, за даними YouControl, завершив 2024 рік зі збитком 9,8 млн грн, тоді як 2023 року отримав чистий прибуток 237 млн грн, його чистий дохід скоротився на чверть – до 1,89 млрд грн. В січні-вересні цього року його збиток становив 18,4 млн грн, виторг – 1,46 млрд грн.
