Фонд державного майна (ФДМ) України виставив на аукціон у системі “Прозорро.Продажі” 100%-ний держпакет акцій АТ “Завод “Радіореле” (Харків) за стартовою ціною 234,4 млн грн, що вдвічі більше ціни на повторному аукціоні в лютому поточного року, який не відбувся.
Як повідомляє ФДМ, онлайн-аукціон заплановано на 28 жовтня.
Об’єкт включає 5 од. нерухомого майна (нежитлові будівлі, будівлі складу та майстерні тощо) загальною площею 49,14 тис. кв. м, 12 од. транспортних засобів та спецтехніки 1983–2013 року випуску, з них один передано ЗСУ.
На балансі товариства також 3,51 тис. од. обладнання, меблів, інвентаря, 114 од. технічної літератури та 41 нематеріальний актив.
Крім того, станом на 15 вересня 2025 року частину нерухомого майна загальною площею 479,4 кв. м передано в оренду.
Згідно з умовами конкурсу, покупець АТ “Завод “Радіореле” зобов’язаний протягом шести місяців від дати переходу права власності погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом, а також не допустити звільнення працівників (станом на 30 червня 2025 року на заводі працювало 57 осіб.).
Основна номенклатура продукції заводу – слаботочні, мініатюрні електромагнітні реле.
За інфомацією ФДМ, станом на 30 червня 2025 року прострочена кредиторська заборгованість – 2,512 млн грн, зокрема, по заробітній платі відсутня, перед бюджетом – 1,28 млн грн, зі страхування – 0,14 млн грн.
Завод у січні-червні 2025 року отримав 5,7 млн грн збитків (за весь 2024 рік – 10,3 млн грн) і 2,3 млн грн чистого доходу (5,2 млн грн). Середньомісячна зарплата становила 10,9 тис. грн (10,2 тис. грн).
Обсяг реалізації продукції заводу за період 2022 рік – шість місяців 2025 року становив 23,1 млн грн, в тому числі експортної – 6,8 млн грн.
Як повідомлялося, на початку лютого 2025 року ФДМУ виставляв на аукціон держпакет АТ “Завод “Радіореле, але після того, як він не відбувся за відсутності учасників і на повторному аукціоні ціну було знижено вдвічі – до 117,2 млн грн, який також не відбувся.
Інвестиційна компанія EFI Group, заснована Ігорем Ліскі, разом з партнерами оголосила про початок будівництва заводу «Фіднова Центр» (ТМ Feednova) з виробництва високопротеїнових кормових добавок і тваринних жирів в Черкаській області.
«Незважаючи на війну, український бізнес вкладає в перший етап проекту EUR14,4 млн. І загальні інвестиції плануються понад EUR20 млн», – наголошується в релізі у вівторок.
Згідно з ним, мажоритарним інвестором виступає EFI Group спільно зі стратегічним партнером, провідними нідерландськими та датськими виробниками технологій та обладнання в переробній галузі.
Підприємство включатиме чотири виробничі лінії, які дозволять переробляти понад 150 тонн сировини на добу і виробляти понад 50 тонн готової продукції: м’ясо-кісткового, пір’яного, кров’яного борошна і тваринних жирів. Запуск заводу заплановано на третій квартал 2026 року.
За словами директора ТОВ «Фіднова Центр» Самвела Рамазяна, проектування заводу вже завершено і обрано генерального підрядника, назва якого в релізі не розкривається.
Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства у своєму релізі у вівторок повідомило, що «Фіднова Центр» стане першим проєктом в Україні, який отримає компенсацію вартості побудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури вже в 2025 році, загальний обсяг державної підтримки оцінюється в 172,1 млн грн.
На сьогодні Мінекономіки надало інвестору висновок про доцільність реалізації проєкту, а розпорядження про підписання договору між державою та інвестором знаходиться на стадії узгодження центральних органів виконавчої влади. Найближчим часом буде підписано договір між інвестором і державою, зазначило міністерство.
Новий об’єкт стане другим заводом під брендом Feednova після успішного запуску першого підприємства у Львівській області в 2021 році, йдеться в релізі. Підприємство експортує понад 80% продукції до країн ЄС і продовжує власний розвиток через впровадження нових виробничих ліній та реалізацію проектів енергетичної ефективності.
“Другий завод з виготовлення викопротеїнових домішок критично необхідний для сучасної м’ясопереробної галузі. Ми створюємо інфраструктуру для ефективної переробки, яка одночасно зменшує екологічні ризики, створює робочі місця і формує додану вартість всередині країни. Черкаська область – це ідеальне місце для цього заводу: тут є сильні агропідприємства, логістика і, головне, підтримка місцевої громади”, – наводиться в релізі коментар Ліски.
Відзначається, що підприємство створить понад 80 робочих місць в громаді і має вплинути на розвиток агропромислових комплексів області, оскільки першим в центральній частині країни буде переробляти сировину зовнішніх постачальників.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” через повномасштабну війну скоротила річний дохід з $10-12 млрд до $5-6 млрд, залишаючись прибутковою компанією, повідомив її генеральний директор Юрій Риженков в інтерв’ю британській The Times.
Війна суттєво вдарила по фінансових показниках “Метінвесту”, який продає значну частину металопродукції в Україні, а також експортує залізну руду, плоский прокат і напівфабрикати до 51 країни світу, включно з Китаєм, Індією та США.
За словами Риженкова, “до війни бізнес зазвичай мав річний дохід у $10-12 млрд, а тепер ця цифра близько $5-6 млрд. Попри це компанія залишається прибутковою, а вплив “трампівських” тарифів СЕО вважає незначним”.
При цьому констатується, що найбільші підприємства “Метінвесту” були розбомблені й виведені з ладу, зокрема й металургійні заводи Маріуполя, що стали одним із перших полів бою. Дохід “Метінвесту” скоротився удвічі, а чисельність персоналу зменшилася до близько 50 тис. Десятки тисяч людей втратили роботу на підприємствах групи; 8 тисяч нині служать у лавах Збройних сил, а 764 працівники загинули.
Попри ці втрати, топ-менеджменту вдалося зберегти мотивацію тих, хто залишився в компанії. “Метінвест” є одним із найбільших приватних донорів української армії, його сталь використовується для укриттів та військового обладнання.
“Працівники відчувають, що вони – частина опору. І вони цим пишаються”, – зазначив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн, повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук.
“У нас бюджетний процес ще не закінчився, але точно агрохолдинг буде інвестувати в добудову нашого нового проєкту з будівництва заводу соєвого протеїнового концентрату. Це близько ERU40 млн, а решта – це maintenance, який буде варіюватися від того, що но чому будемо зосереджені”, – сказав він на конференції Forbes Agro 2025 у Києві в п`ятницю.
Відповідаючи на уточнююче запитання, скільки саме буде інвестувати “Астарта” упродовж року у вирішення поточних питань, Чук сказав, що це можуть бути десятки мільйонів доларів.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Великий український виробник обігрівальних приладів і устаткування для систем опалення (ТМ “Термія”) АТ “Вінницький завод “Маяк” встановило власну сонячну електростанцію (СЕС), повідомив заступник голови Вінницької міськради Андрій Очеретний.
“Запуск СЕС відбувся 19 вересня 2025 року. Встановлено 384 сонячні панелі. Пікова потужність — 236,16 кВт”, – написав він у Facebook у четвер.
Як уточнив депутат міськради Вячеслав Терліковський, підприємство скористалося програмою Вінницької міськради з компенсації витрат на обладнання з відновлюваних джерел енергії.
За його словами, монтаж СЕС виконало ТОВ “Промавтоматика Вінниця”, яка здійснюватиме його подальше обслуговування.
Завод “Маяк” під ТМ “Термія” випускає, зокрема, повітряно-опалювальні агрегати (теплові гармати, тепловентилятори, теплові завіси), електроконвектори, електрокотли, радіатори опалення.
За даними річного звіту компанії на її сайті, 2024 року її консолідований чистий прибуток скоротився у 2,4 раза порівняно з 2023 роком – до 7,6 млн грн, а чистий дохід – на 10%, до 251,6 млн грн.
Очеретний також повідомив, що заявку на отримання компенсації від Вінницької міськради за придбане обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел подало ПП “Конекс”, яке спеціалізується на торгівлі фармацевтичними товарами.
“ПП “Конекс” тепер теж має власну сонячну електростанцію загальною потужністю 60 кВт. Загалом на даху підприємства встановлено 108 панелей (по 560 Вт кожна), а також – 20 акумуляторних батарей (по 5,12 кВт)”, – написав він.
Аптечна мережа “Конекс”, за даними на її сайті, налічує понад 200 аптек у Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Тернопільській та Одеській областях.
ПП “Конекс”, за даними його звіту, 2024 року отримало 51,8 млн грн чистого прибутку та 3,5 млрд грн виторгу.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) завершила будівництво приміщень нового фармацевтичного заводу в Ужгороді.
Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Компанія “Біофарма Плазма” на 80% завершила будівництво заводу з виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді. Вже повністю збудовані промислові приміщення, завершено будівництво та приєднання енергетичної інфраструктури, у жовтні почнеться монтаж виробничого обладнання”, – написав він на своїй сторінці в соцмереж “Фейсбук”.
Кисилевський уточнив, що пусконалагоджувальні роботи на заводі заплановані на кінець 2025-початок 2026 року, запуск першої черги виробництва заплановано на першу половину 2026 року.
Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, будуть удвічі перевищувати виробництво у Білій Церкві і становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік.
Будівництво заводу “Біофарма Плазма” в Ужгороді почалося восени 2024 року. Обсяг запланованих інвестицій у нове виробництво – близько 80 млн. євро. Ужгородський завод компанії орієнтуватиметься на експорт.
