Група компаній Vitagro сумарно з початку повномасштабного вторгнення інвестувала в розвиток своїх проєктів близько $50 млн, повідомив директор з розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук на конференції «Ведення агробізнесу в Україні» в Києві в середу.
За його інформацією, основні інвестиції було зроблено в будівництво заводу з виробництва мікродобрив і засобів захисту рослин (ЗЗР) Vitagro Partner, біометановий і біоетанольний заводи, а також у нарощування потужностей олійноекстракційного заводу.
Савчук уточнив, що на будівництво заводу Vitagro Partner було витрачено близько $8 млн, а біометанового – понад $6 млн. Біометановий завод першим у країні під’єднали до газотранспортної системи України, і він уже третій місяць закачує біометан для експорту.
Сума інвестицій у завод із виробництва біоетанолу склала $20 млн, розширення потужностей олійноекстракційного заводу обійшлося в менш ніж $15 млн.
«Проєкти, які планувалися і розвивалися вже під час війни. Група Vitagro відчула, що і в умовах війни можна працювати і розвивати нові проєкти, тому, наприклад, на державному аукціоні купила спиртзавод у Тернопільській області і тепер там виробляють 25 тис. тонн біометану на рік. Паралельно запускається виробництво білкової кормової добавки для тварин (DDGS), потужність якого складе 25 тис. тонн на рік», – розповів представник компанії.
Групу компаній VITAGRO створено 1999 року. У 2021 році в ній було зайнято 5 тис. працівників, її виручка склала $211,3 млн, EBITDA – $101 млн.
Земельний банк групи становить 85 тис. га. У складі групи також насіннєвий завод і завод із виробництва засобів захисту рослин, а також потужності з виробництва соняшникової олії та один із п’яти найбільших фруктових садів в Україні. VITAGRO також має 5 тис. голів ВРХ і 110 тис. голів свиней, елеваторні потужності на 400 тис. тонн, а також три цегельні заводи і дев’ять асфальтних заводів, чотири сонячні електростанції сумарною потужністю 16 МВт.
Перший пілотний біометановий проєкт VITAGRO було презентовано в червні 2023 року в с. Доброгорща в Хмельницькому р-ні Хмельницької області, де на базі ферми та біогазового заводу збудовано біометановий завод потужністю 2,9 млн куб. м на рік, інвестиції в проєкт оцінюються у EUR7,6 млн. Для виробництва метану використовуватимуться гній, силос і солома з ферм групи, де утримують свиней і ВРХ.
Згідно з інформацією в Єдиному держреєстрі юридичних осіб та фізосіб-підприємців, основним бенефіціаром Vitagro є народний депутат Сергій Лабазюк, гендиректором – Петро Лабазюк.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., домовилося про нову поставку партії неіржавних труб до Південної Кореї для найбільшого заводу з виробництва водню.
Згідно з пресрелізом у понеділок, “Сентравіс” отримав замовлення на безшовні труби для нового заводу з виробництва водню в південнокорейському місті Ульсан.
Водночас уточнюється, що обсяг поставки – 15 тонн, клієнт із Південної Кореї замовив труби для печей.
У компанії зазначили, що раніше “Сентравіс” уже виконував замовлення для водневих проєктів. Зокрема, українське підприємство стало учасником проєкту з виробництва автомобілів із водневим двигуном у ЄС.
“Сентравіс” також домовився про постачання безшовних труб німецької компанії, що спеціалізується на гідравлічних з’єднаннях, для виробництва гідравлічних з’єднань із високим ступенем захисту від витоків, зокрема, у проєктах із використанням водню та стисненого природного газу.
“Ми активно працюємо на ринку Азії та країн Близького Сходу. І для нас цей контракт став ще одним кроком уперед, тим паче, що будівництво заводу з виробництва водню вже стало знаковим проєктом для Південної Кореї та всього регіону”, – зазначив директор з продажу “Сентравісу” Артем Атанасов.
Передбачається, що будівництво заводу в Ульсані завершиться 2026 року. Його потужність складе 92 000 куб/год, або 8,2 тонни. Обсяг інвестицій – близько $157 млн. Це буде найбільший завод із виробництва водню в Південній Кореї.
У пресрелізі констатується, що Ульсан став центром водневої промисловості країни. Нещодавно Hyundai Motor і місцева влада домовилися про створення в місті водневої екосистеми. Зокрема, корейський автотранспортний виробник представив прототип водневого трамвая із запасом ходу до 150 км і часом заправки до 10 хвилин.
Нещодавно в місті представили перший у світі комплекс “водневих квартир”, який використовує електроенергію і тепло від водневих паливних елементів, що забезпечує суттєву економію витрат на е/е.
Як повідомлялося, “Сентравіс” у 2023 році збільшив обсяги виробництва на 12% – до 12,2 тис. тонн. Понад 98% продукції поставляється на зовнішні ринки. Компанія експортувала свою продукцію до 38 країн світу, зокрема, до Німеччини, Італії, США, Японії, Південної Кореї, ОАЕ, Оману та інших.
Нині “Сентравіс” входить до десятки найбільших світових виробників безшовних неіржавних труб.
“Сентравіс” заснований 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
ВИРОБНИЦТВО, водень, ЗАВОД, ПІВДЕННА КОРЕЯ, СЕНТРАВИС, ТРУБЫ
Цукрові заводи-учасники Національної асоціації цукровиків “Укрцукор” з початку сезону 2024/25 станом на 21 листопада виробили 1,165 млн тонн цукру, повідомила пресслужба об’єднання.
“Цукрові заводи України вже прийняли на переробку 9 млн тонн цукрових буряків, з яких виробили 1,165 млн тонн цукру, що практично дорівнює показникам на аналогічну дату минулого року”, – наголошується в повідомленні.
У галузевій асоціації звернули увагу, що в сезоні 2024/2025 МР переробку цукрових буряків в Україні здійснюють 29 цукрових заводів, 28 з яких є учасниками асоціації.
Водночас в Україні майже завершилося збирання цукрових буряків, яких накопано 11,9 млн тонн із площі 251,2 тис. га із середньою врожайністю 47,6 т/га.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна” з посиланням на дані асоціації “Укрцукор”, в Україні в 2023 році працювало 37 цукрових заводів. Один завод у Харківській області, який розташований на деокупованій території, не був готовий увійти в сезон переробки, оскільки аграрії області не посіяли цукрові буряки.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку розглядає можливість надання найбільшому українському виробнику цукру “Астарта” кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області.
“Пропоновані інвестиції становлять собою кредит IFC A у розмірі до $40 млн і залучення паралельного кредиту в розмірі до $40 млн для ТОВ “Астарта Агро Протеїн” в Україні, дочірньої компанії Astarta Holding PLС, для фінансування капітальних витрат на перспективний завод із виробництва концентрату соєвого білка (КСБ) у Центральній Україні”, – наголошується в повідомленні IFC на її сайті.
Зазначається, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Уточнено, що рада директорів IFC планує розглянути цей проєкт 20 грудня цього року.
Як повідомлялося, “Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що “Астарта” в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він слугує сировиною для виробництва кормів для тварин.
У разі схвалення це буде п’ятою інвестицією IFC в “Астарту” з 2012 року.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
Новий завод із виробництва фактурованих вафельних аркушів та інших виробів на основі тіста (тарталетки, вафельні стаканчики для морозива, десертні лоточки тощо) уже влітку 2025 року почне випуск продукції, повідомляє Офіс сталого регіонального розвитку у Facebook.
«Ми розпочали чергове будівництво нового виробництва. Команда Інвестиційного офісу Тернопільської області забезпечила повний супровід інвесторів у будівництво нового заводу з виробництва харчових напівфабрикатів», – ідеться в повідомленні.
При цьому не уточнюється, хто саме є інвестором будівництва заводу.
У повідомленні наголошується, що забезпечено весь комплекс інвестиційного супроводу, зокрема діагностика запитів і технічних вимог інвестора, вибір пристосованих для будівництва будівлі земельних ділянок (проаналізовано 70 локацій), переговори з місцевою громадою за індивідуальними умовами й преференціями, юриспертиза умов договору оренди земділянки, підбір проєктної організації та потенційних підрядників.
«Усі ці послуги дали змогу в жовтні розпочати підготовчі роботи та отримати дозвіл на будівельні роботи», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що для місцевої громади це буде 250 робочих місць із конкурентною заробітною платою, експорт у понад 12 країн світу, включно з усією Європою, США, Ізраїлем, Тунісом, понад 20 млн грн на рік податків у місцевий бюджет, попит на оренду та придбання житла, що автоматично стимулює місцевий будівельний бізнес і розвиток ринку нерухомості.
«У кінцевому підсумку одна гривня прямих інвестицій у нове виробництво створює щонайменше 2,7-3 грн у суміжних галузях», – наголошується в повідомленні.
В Україні серед великих виробників вафельних напівфабрикатів (В2В і В2С) – заснована 1998 року компанія «Лекорна» (Богодухів Харківської області), яка називає себе лідером у виробництві такої продукції. Має можливість випускати 270 куб. м продукції на добу.
За інформацією на її сайті, серед споживачів продукції – АТБ, Fozzy Group, «Метро», «Ашан», «Білла», а також великі мережі в 10 країнах світу (Латвія, Литва, Грузія, Молдова, Польща, Румунія, США, Ізраїль, Лівія, США).
У 2023 році, за даними Clarity Project, її виручка становила 222,3 млн грн, чистий прибуток 44,8 млн грн.
Будівництво заводу з виробництва скла в Київській області заплановано розпочати навесні 2025 року, повідомив власник інвестиційного холдингу EFI Group Ігор Ліскі.
“Це дуже складний проєкт, ми займаємося ним уже два роки. Дуже сподіваюся, що до кінця року ми зможемо анонсувати початок будівництва. Ми вже склали повністю технологічну лінію. Сподіваюся, що навесні вже зайдемо на землю”, – розповів Ліскі на 10-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві в четвер.
За його словами, загальна сума інвестицій в одну виробничу лінію становить близько EUR230 млн, водночас близько EUR100 млн – це кредитно-експортне фінансування від європейських партерів, які фінансують своє обладнання.
Ліскі наголосив, що цей скляний завод – символ відновлення України, тому про експорт у планах наразі не йдеться. Виробництво свого скла допоможе заощадити державі до EUR200 млн валютної виручки на рік, прогнозує бізнесмен.
“Нам би спочатку свої (потреби – ІФ-У) покрити. Зараз ми імпортуємо на одну лінію, після завершення війни нам знадобиться, щонайменше, дві лінії, тому завод ми проєктуємо одразу на дві лінії – це ще EUR200 млн. Скло – дуже перспективний продукт: не тільки технологічні, енергоефективні вікна, він і сонячні панелі, і автомобільна галузь, і броньоване скло. Давайте цього слона їсти частинами. Загалом за 10 років проєкт коштуватиме понад мільярд, і це тільки для України”, – зазначив він.
Як повідомлялося, у проєкт скляного заводу Ліскі планує інвестувати $80 млн.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції»”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
