В Україні вже зібрано понад 100 тис. тонн зернових урожаю-2024, повідомив в ефірі єдиного національного телемарафону виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
“За даними на попередній четвер було 50 тис. тонн. Уже сьогодні можна говорити про понад 100 тис. тонн. Основні культури, з яких починається збиральна, це ячмінь – як озимий, так і частково ярий, – а також горох і пшениця”, – сказав він.
За словами в.о. міністра, Мінагрополітики поточного року прогнозує врожай зернових і зернобобових культур на рівні 56 млн тонн.
“Це попередній прогноз. Природно, більш чітка цифра буде пізніше. Але це непоганий показник з урахуванням того, що в країні, на жаль, третій рік повномасштабного вторгнення”, – підкреслив Висоцький.
Він констатував, що по зернових культурах спостерігається скорочення виробничих площ, що пов’язано зі зміною сівозміни. Водночас, під олійними культурами площі розширено.
“Якщо ми говоримо про ріпак, соняшник, сою, то в нинішньому році очікується виробництво понад 20 млн тонн, можливо навіть у межах 22 млн тонн”, – зазначив в.о. міністра.
Він додав, що олійні культури мають меншу врожайність з гектара, проте їхня вартість вища, ніж у зернових. Це дасть змогу отримати українським аграріям показники врожаю не менші, ніж у попередні роки.
“Українські аграрії збирають урожай із 80% сільгоспплощ, оскільки 18-20% сільгоспугідь тимчасово перебувають в окупації. Водночас усі підконтрольні Україні сільгоспземлі повністю засіяні”, – резюмував в.о. міністра агрополітики.
Україна станом на 21 червня 2023-2024 маркетингового року (липень-червень) експортувала 49,54 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 2,3% більше, ніж роком раніше, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, у червні експорт зернових і зернобобових культур становив 2,608 млн тонн, а роком раніше цей показник було зафіксовано на рівні 3,087 млн тонн.
У розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці 18,123 млн тонн (у червні – 686 тис. тонн), ячменю – 2,461 млн тонн (75 тис. тонн), жита – 1,6 тис. тонн (0), кукурудзи – 28,416 млн тонн (1,366 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 21 червня оцінюється в 96,7 тис. тонн, що на 35,9% менше, ніж роком раніше. У червні Україна поставила на зовнішні ринки 4,2 тис. тонн. При цьому пшеничного борошна у 2023-2024 МР було експортовано 91,3 тис. тонн, а в червні – 4,1 тис. тонн.
Американське обладнання допомагає Державній прикордонній службі України та адміністрації Одеського порту захищати й підтримати Чорноморський гуманітарний коридор, звідки наразі відправлено приблизно 850 кораблів і 52 млн тонн зерна та вантажів, що годуватимуть світ і підтримують економіку України, заявила посол США в Україні Бріджит Брінк.
“Приємно повернутися в процвітаюче і відважне портове місто Одесу, всесвітньо відоме своєю багатою культурною спадщиною. Навіть перед обличчям щоденних атак Росії Одеса твердо стоїть на Чорному морі”, – сказала вона на Black Sea Security Forum в Одесі.
Посол США повідомила, що регулярно відвідує Одесу, зустрічається з місцевою владою, прикордонниками, портовиками і безпосередньо одеситами. Ці зустрічі дають їй змогу сформувати уявлення про проблеми, що стоять перед містом, і доводять рішучість жителів захищати місто і його порти.
Світове виробництво зерна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень – червень) зросте на 1% порівняно з минулим сезоном і становитиме 2312 млн тонн завдяки вищим врожаям пшениці, ячменю та сорго, які компенсують скорочення виробництва кукурудзи, наголошується в доповіді Міжнародної ради із зерна (International Grains Council, IGC) у четвер.
При цьому споживання зернових культур зростатиме, а запаси на кінець сезону, як очікується, скоротяться до десятирічного мінімуму, зокрема й у великих експортерів.
Згідно з прогнозами, обсяги торгівлі законтрактованим зерном у 2024/25 МР збільшаться на 4% і досягнуть 416 млн тонн. При цьому потреба у світовому споживанні складе 2320 млн тонн, а перехідні залишки складуть 580 млн тонн.
Очікується, що у 2024/25 році світове виробництво соєвих бобів досягне максимуму в 414 млн тонн. Основний попит на соєві продукти в майбутньому сезоні буде спостерігатися від провідних світових покупців – США, Бразилії та Аргентини. При цьому перехідні залишки накопичуються і далі. Торгівля соєвими бобами в жовтні-вересні активізується і збільшиться на 2%, досягнувши нового максимуму, прогнозують в IGC.
Говорячи про інші олійні культури, IGC звернув увагу на очікуваний значний світовий обсяг виробництва ріпаку/каноли на тлі практично незмінного виробництва соняшнику, яке буде аналогічним торішньому обсягу.
Згідно з прогнозами IGC, світове виробництво рису в 2024/25 МР сягне рекордного піку і зросте на 2%, завдяки збільшенню виробництва в провідних країнах-експортерах, зокрема в Південній Азії. Споживання рису зросте через приріст населення, в той час як запаси можуть збільшитися за рахунок накопичення в Індії. Торгівля, найімовірніше, піде на спад у січні-грудні 2025 року на тлі зростання поставок до Африки та зниження попиту з боку азіатських імпортерів, зокрема Індонезії.
IGC прогнозує зниження попиту на сочевицю і боби в період січня-грудня 2024 року на 5% – до 21,2 млн тонн.
Міжнародна рада із зерна також звернула увагу на тимчасове скасування тарифів на імпорт рису-сирцю, коричневого і білого рису до Бразилії до кінця 2024 року, що має на меті пом’якшити наслідки нещодавніх злив і повеней на півдні Бразилії. Крім того, члени IMG відзначили нещодавні зміни в політиці імпорту бобових в Індії.
Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 роках буде на 1,2% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,846 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва ячменю, рису і сорго, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світове виробництво кукурудзи та пшениці знизиться, а виробництво ячменю, рису та сорго зросте. Крім того, нещодавні несприятливі погодні умови в Чорноморському регіоні, ймовірно, призведуть до зниження світового виробництва пшениці, однак цю можливість ще не відображено в прогнозі.
Водночас світові запаси зернових, імовірно, збільшаться на 1,5% порівняно з початковим рівнем і сягнуть рекордного рівня в 897 млн тонн. Очікується, що запаси кукурудзи, ячменю, сорго та рису збільшаться, тоді як запаси пшениці можуть знизитися. Глобальне співвідношення запасів до використання, ймовірно, залишиться на рівні 30,9%.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового споживання зернових культур у 2024-2025 роках на 0,5% до нового рекордного рівня в 2,851 млрд тонн, що пояснила збільшенням споживання продуктів харчування, особливо, рису.
Світова торгівля зерновими знизиться на 1,3% порівняно з попереднім роком до 481 млн тонн, що зумовлено зниженням перспектив торгівлі кукурудзою. Міжнародна торгівля рисом, за прогнозами, активно зростатиме, прогнозує ФАО.
Україна станом на 24 травня від початку 2023/24 маркетингового року (МР, вересень 2023-го – серпень 2024-го) експортувала 45,402 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,997 млн тонн було відвантажено в травні, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 44,593 млн тонн, з яких у травні – 2,707 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано 16,949 млн тонн пшениці (у травні цей показник становив 1,163 млн тонн), 2,363 млн тонн ячменю (161 тис. тонн), 1,4 тис. тонн жита (0,2 тис. тонн), 25,563 млн тонн кукурудзи (2,662 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 24 травня істотно поступається торішньому показнику (138,9 тис. тонн) і оцінюється в 90,9 тис. тонн (у травні – 4,3 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 85,9 тис. тонн (3,9 тис. тонн).
