Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних у 2024 році на 2,8 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 71,8 млн тонн, повідомила пресслужба асоціації.
«Поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку вносять свої корективи. Чергове зниження прогнозу врожаю в новому сезоні спричинене спекотною та посушливою погодою в Україні в липні цього року, що негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур», – зазначається в повідомленні.
На думку експертів, за таких умов експорт у новому сезоні 2024/2025 становитиме 41 млн тонн, що на 2,5 млн тонн менше за попередній прогноз. Минулого сезону, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн тонн зернових та олійних. Отже, падіння експорту порівняно з минулим сезоном може скласти понад 16 млн тонн.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА оцінює на рівні 19,8 млн тонн (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали майже 1 млн тонн.
УЗА звернула увагу, що в Україні через війну та значний відтік населення за кордон знизилося споживання пшениці. За оцінкою Мінагрополітики України споживання пшениці знизилося з 8 млн тонн – до трохи більше ніж 6 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може скласти 4,95 млн тонн, що на 350 тис. тонн більше за попередню оцінку (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР очікується на рівні близько 2 млн тонн (торік експорт ячменю становив майже 2,5 млн тонн).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через тривалий посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 23,4 млн тонн, що на 2,1 млн тонн нижче за попередню оцінку та на 6,2 млн тонн менше за торішній врожай, який становив 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може скласти близько 18,5 млн тонн (минулого сезону експорт становив 29,3 млн тонн, зокрема за рахунок перехідних запасів кукурудзи).
Урожай соняшнику 2024 року можна очікувати на рівні 12,8 млн тонн, що на 0,9 млн тонн нижче за попередню оцінку (2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. тонн, тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може досягти 12,5 млн тонн. Минулого сезону переробка склала 13,5 млн тонн.
УЗА у 2024 році очікує врожай ріпаку на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР – 3,4 млн тонн (поточного сезону – 3,7 млн тонн).
Щодо сої, то незважаючи на те, що аграрії збільшили площі під нею, несприятливі погодні умови не дадуть змоги отримати більший урожай через більш низьку врожайність культури, впевнені експерти. За їхньою оцінкою, врожай сої можна очікувати 2024 року на рівні 4,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн менше за попередню оцінку (2023 року – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може становити 3,5 млн тонн (минулого сезону – майже 3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА у 2023 році оцінювала зібраний урожай на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Китай має намір збільшити імпорт зерна з України, а також підтримуватиме безперебійну роботу логістичних каналів, запевнив міністр закордонних справ Китайської Народної Республіки (КНР) Ван Ї на зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
“Останніми роками Китай є найбільшим торговельним партнером України та найбільшим експортером сільськогосподарської продукції. Обсяг двосторонньої торгівлі продемонстрував швидке зростання в першій половині цього року, демонструючи простір і потенціал для співпраці між двома країнами”, – процитувала його слова пресслужба МЗС КНР.
Китайський міністр наголосив, що обидві сторони мають повною мірою розкрити роль механізму співпраці та зміцнити практичне співробітництво в різних сферах.
“Китай продовжить розширювати імпорт зерна з України і спільно підтримувати безперебійні логістичні канали та міжнародну продовольчу безпеку”, – запевнив Ван Ї.
“Україна сподівається спільно реалізувати важливий консенсус, досягнутий главами двох держав, зміцнити політичну взаємодовіру, активізувати співпрацю в різних сферах, таких як економіка, торгівля та сільське господарство, а також зміцнити обміни між місцевими містами-побратимами”, – сказав міністр закордонних справ України.
Кулеба запевнив, що Україна високо цінує позитивну і конструктивну роль Китаю в забезпеченні миру і підтримці міжнародного порядку. Україна також надає великого значення думці Китаю щодо політичного врегулювання української кризи.
Україна бажає і готова до діалогу та переговорів з Росією. Звичайно, переговори мають бути розумними та предметними, спрямованими на досягнення справедливого та міцного миру., резюмував український міністр.
Агрохолдинг “Агротрейд” у 2023-2024 маркетинговому році (МР) експортував понад 390 тис. тонн зерна, що на 10% більше, ніж у попередньому сезоні, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, 51,7% усіх експортних поставок склала власна агропродукція компанії, 48,3% – сторонніх виробників. Головними покупцями зерна стали країни ЄС, Північної Африки та Близького Сходу.
“Підбиваючи підсумки минулого сезону, хочу відзначити, що завдяки відкриттю українського “зернового коридору” і його ритмічній роботі нам стало значно легше працювати. Він додав прогнозованості, тому наразі ми можемо планувати поставки на довший період. Це дозволило експортували більше зерна, ніж прогнозували. У новому сезоні очікуємо, що структура торгівлі компанії частково розпочне повертатися до довоєнного формату — знову з’являться продажі на базисах EXW та CPT, а також побільшає форвардних контрактів, адже ситуація на ринку стабілізується, а конкуренція посилюється”, – зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи “Агротрейд” Андрій Бут.
Серед продукції компанії найбільшим попитом у покупців користувалися кукурудза, пшениця, соя та ріпак. Загалом у сезоні 2023/24 “Агротрейд” експортував зерно до 14 країн світу.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейд” є Всеволод Кожем’яко.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, водночас перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Україна експортувала ріпаку 3,7 млн тонн на суму $1,4 млрд, при виробництві минулого року 4,5 млн тонн. Найактивніше його купували Німеччина – 1,226 млн тонн, Румунія – 609 тис. тонн, Нідерланди – 420 тис. тонн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2023-2024 маркетинговому році (МР, червень-липень) перевезла 35,122 млн тонн зернових вантажів, що стало найкращим показником за останні чотири роки, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі з учасниками аграрного ринку в четвер.
За його інформацією, у червні в усіх напрямках сполучення залізницею було перевезено 3,48 млн тонн зернових – на третину більше, ніж за аналогічний місяць 2023 року.
За шість місяців поточного року УЗ перевезла 21,85 млн тонн зерна, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому в експортному сполученні в червні транспортовано 2,558 млн тонн зерна, а за шість місяців – 18,731 млн тонн, що на 43% більше, ніж роком раніше.
Збільшилися й обсяги перевезення на експорт олії та макухи і шротів. Так, у січні-червні-2024 залізницею транспортовано 954 тис. тонн олії рослинної, що на 30% більше за минулорічний показник. Перевезення макухи і дробу за цей період зросли на 19% – до 1,41 млн тонн, резюмував Ткачов.
Аграрії шістнадцяти областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
За її даними, намолочено 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей розпочали збирання ріпаку. Його намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
При цьому аграрії Одеської області лідирують за темпами обмолоту зернових, яких зібрано з 85,7 тис. га. Аграрії Тернопільської області лідирують за врожайністю – 78,1 ц/га.
