Індекс цін на житло в Україні за підсумками липня-вересня 2025 року становить 112%, тоді як за аналогічний період 2024 року показник становив 111,7%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками третього кварталу 2025 року уповільнили зростання до 12,8% проти 14,1% у третьому кварталі минулого року. Найбільше подорожчали однокімнатні квартири – на 13,3%. Зростання цін на двокімнатні становило 13,3%, на трикімнатні – 11,7%.
Натомість на вторинному ринку ціни пришвидшили зростання – до 11,5% у липні-вересні 2025 року проти 10,5% за аналогічний період 2024-го. Так, однокімнатні квартири подорожчали на 12,5%, а дво- і трикімнатні – на 11,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 0,3%, при цьому на первинному ринку – на 0,2%, на вторинному – на 0,3%.
За даними Держстату, у третьому кварталі 2025 року ціни на “первинці” зросли на однокімнатні квартири на 9,1% порівняно з четвертим кварталом 2024 року, на двокімнатні – на 8%, на трикімнатні – на 7,4%. На вторинному ринку вони зросли на 9,1%, 7,8% і 7,6% відповідно.
Загалом за підсумком трьох кварталів ціни на житло виросли на 12,7% до аналогічного періоду минулого року. На первинному ринку зростання становить 14,8%, на вторинному – 11,6%.
Як повідомлялося, згідно з Держстатом ціни на житло у 2024 році зросли на 12,7%.
Держстат зазначив, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Громадяни України та Росії увійшли до десятки найбільших іноземних покупців житла в Болгарії в 2024–2025 роках, свідчить дослідження аналітичного центру Experts Club і дані Болгарської асоціації нерухомості.
Згідно з дослідженням, топ-10 країн, громадяни яких найактивніше купують нерухомість у Болгарії, виглядає так: Велика Британія, Німеччина, Греція, Ізраїль, Румунія, Туреччина, Італія, Росія, Україна та Польща.
Іноземці формують помітну частку угод на ринку житла. За оцінкою одного з міжнародних аналітичних ресурсів, кількість іноземних покупців житлової нерухомості в Болгарії в 2024-2025 році зросла приблизно на 18%, а загальний ринок демонструє стійке зростання цін. За оцінками місцевих експертів, відсоток іноземців в деяких прибережних проектах може досягати 30% від загальної кількості покупців.
Найбільший інтерес у іноземних покупців викликають об’єкти на узбережжі Чорного моря – у Варні, Бургасі та Несебрі – а також у гірських курортах Банско і Пампорово, де нерухомість розглядається як для власного відпочинку, так і як інвестиція під здачу в оренду.
Аналітики відзначають, що українці міцно закріпилися в топ-10 за рахунок поєднання релокаційного та інвестиційного попиту: частина покупців розглядає Болгарію як безпечну юрисдикцію ЄС на період війни, частина – як можливість отримувати дохід від здачі житла в туристичних регіонах.
Зростання іноземного попиту підтримує підвищення цін: за останній рік вартість житла на морських курортах Болгарії зросла в середньому на 8–10 %, а в Софії – на 7–10 %.
При цьому, за оцінкою Єврокомісії та ряду аналітичних оглядів, житло в Болгарії в 2025 році переоцінено приблизно на 10-15% щодо фундаментальних показників, проте експерти поки не говорять про критичну «бульбашку» на ринку.
У перспективі 2–3 років аналітики Experts Club очікують збереження інтересу іноземців до болгарської нерухомості, але зі зміною структури попиту: частка покупців з ЄС, України та Ізраїлю, за їхніми оцінками, буде зростати, тоді як роль російських покупців у нових угодах може і далі скорочуватися на тлі санкцій та обмежень на рух капіталу.
За даними Національного статистичного інституту Болгарії та міжнародних оглядів, у другому півріччі 2024 року ціни на житло в країні зросли на 15% у річному вираженні, а порівняно з 2015 роком – на 87%. При цьому середня ціна квадратного метра по країні залишається помітно нижчою, ніж у більшості країн ЄС, що робить Болгарію одним з найбільш доступних ринків нерухомості в Союзі для іноземних інвесторів.
Російські громадяни традиційно займають помітну частку серед власників, перш за все на узбережжі. За даними болгарських ресурсів, в одному тільки регіоні Бургаса офіційно зареєстровано понад 5,2 тис. об’єктів, що належать росіянам, тоді як в цілому по країні мова йде про кілька десятків тисяч одиниць нерухомості. При цьому в останні роки частка нових покупок з боку росіян знижується, а частина об’єктів виводиться на ринок і викуповується болгарськими та західноєвропейськими покупцями.
Источник: https://expertsclub.eu/rynok-zhytla-bolgariyi-analiz-vid-experts-club/
За даними Турецького статистичного інституту (TÜİK), у вересні 2025 року продажі житла іноземцям у Туреччині скоротилися на 7,7% р/р — до 1 867 об’єктів. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі склала 1,2%. Найбільше покупок припало на Стамбул − 744, потім Анталью − 557 і Мерсін − 124.
Серед іноземних покупців перше місце посіли росіяни − 267 об’єктів, далі іранці − 202 та іракці − 146. До п’ятірки також увійшли громадяни Німеччини − 121 та України − 118. За січень-вересень іноземці придбали 14 944 об’єкти, що на 12,6% менше, ніж роком раніше.
Всього у вересні на турецькому ринку було продано 150 657 житлових одиниць, що на 6,9% більше, ніж у вересні 2024 року.
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
Ринок оренди житла в Будапешті (Угорщина) в 2025 році переживає зростання цін і посилення конкуренції, особливо в центральних районах столиці, відзначають аналітики і ріелтори.
За даними Global Property Guide, середня запитувана орендна плата за однокімнатну квартиру (1-bedroom) в Будапешті в 2025 році становить близько HUF 264 000 (≈ USD 713) на місяць.
Ставки оренди зростають: у січні 2025 року запитувані ціни в Будапешті зросли на 1,8% порівняно з попереднім місяцем, а річне зростання склало близько 9,5%.
Для двокімнатних квартир орендні ціни в центральних районах у 2024 році коливалися від €1 000 до €1 500 на місяць.
Але в центральній частині Будапешта (райони 5, 6, 7, 1) оренда 1-кімнатної квартири може становити €800–1 500, а в спальних районах або зовнішніх кварталах — €600–850.
Частка домогосподарств, що живуть в орендованому житлі, в Будапешті зросла з 12,7 % до 17,5 % в останні роки. Особливо помітне зростання серед молодих людей: значна частина представників покоління 20–35 років орендують житло.
Гросс-прибутковість оренди (до вирахування витрат) по Угорщині становить близько 5,06% (2025, Q3).
Попит на оренду зростає швидше, ніж вводять нове житло, особливо багатоквартирні будинки в центральних районах, що створює дефіцит і підштовхує оренду вгору. Крім того, дискусія щодо регулювання короткострокової оренди (Airbnb та аналогічні) посилюється: один з районів Будапешта проголосував за заборону короткострокової оренди починаючи з 2026 року, що може вплинути на загальний ринок оренди.
Джерело: http://relocation.com.ua/budapest-rental-housing-market-analysis-by-relocation/
Собівартість будівництва житла з початку 2025 року зросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла, основними факторами зростання стали подорожчання будівельних матеріалів і логістики, а також збільшення зарплат у галузі, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» українські забудовники.
“Собівартість будівництва у 2025 році продовжує зростати, і це вже стало системним явищем, а не тимчасовим викликом. З початку року витрати зросли в середньому на 10-15%, залежно від класу житла. Серед ключових чинників – подорожчання будівельних матеріалів, збільшення витрат на логістику, валютні коливання, дефіцит кваліфікованих кадрів і підвищення заробітних плат”, – розповіли агентству у пресслужбі компанії City One Development.
За даними компанії, ціни на будівельні матеріали з початку 2025 року демонструють помірне зростання в середньому на 10%. Так, ціна на бетон зросла на 6%, метал – понад 2%, цемент – понад 10%, штукатурку – понад 13%, а цегла піднялася в ціні більш ніж на 9%. Водночас фаза різкого цінового стрибка на ринку будівельних матеріалів уже минула, вважає девелопер.
“Найсуттєвіше подорожчання порівняно з довоєнним періодом ми фіксували 2024 року. Тоді ціна на метал зросла на 21%, бетону – на 47%, цегли – на 10%. Така динаміка свідчить про те, що ринок уже пройшов фазу різкого цінового стрибка, і поточне зростання – це скоріше поступова корекція, ніж новий шок”, – зазначили в компанії.
Як повідомили у пресслужбі Alliance Novobud, бетон і арматура зросли в ціні орієнтовно на 5-7% з початку року, гідроізоляційні матеріали – на 7-10%, кабельна продукція на 10-15%. Крім того, істотно подорожчали утеплювач і залізобетонні вироби – до 25%, ПВХ вікна – майже на 20%, радіатори опалення – на 23,5%.
«Можемо відзначити зростання вартості будівельних матеріалів у проміжку 7-25%, що спричинено курсовими коливаннями на імпортну складову, логістичними витратами через війну та зміну маршрутів і девальвацією гривні», – пояснив девелопер.
Крім того, збільшилися ціни майже на всі види будівельно-монтажних робіт: з початку року зростання становило 15-25%, зазначили в Alliance Novobud.
За інформацією СЕО компанії Enso Раміля Мехтієва, найбільше подорожчали інженерні системи та оздоблювальні матеріали. Водночас експерт зазначив, що ціни на певні будматеріали локального виробництва залишаються стабільними.
Своєю чергою директор з будівництва компанії DIM Володимир Жигман зазначив, що найбільше здорожчали будівельні матеріали, які залежать від імпорту складових, енерговитрат у виробництві або логістики.
“Подорожчання бетонних сумішей, арматури, утеплювачів та інженерних рішень – це результат зламаних ланцюгів, а не тільки інфляції. Найбільше подорожчали матеріали, які залежать від імпорту, від енерговитрат у виробництві або доставки. Наприклад, базові матеріали все частіше імпортуються, а логістика подовжилася – час на замовлення матеріалів збільшився в півтора-два рази”, – пояснив він.
За даними експерта, якщо в довоєнному 2021 році частка імпортних будматеріалів на будівельному ринку України становила 14%, то на середину 2025 року вона зросла приблизно до 30%. Ціни на іноземні матеріали здебільшого не змінилися, тоді як українські виробники змушені підвищувати ціни на свою продукцію через релокацію, призупинення та обмеження виробництва через війну.
Зараз Україна повністю залежить від імпортного скла, яке зросло в ціні на 10-20%, повідомив комерційний директор Avalon Олександр Барилюк. За його словами, передумов для зниження вартості будматеріалів немає, хоча через рецесію в Європі певна імпортна продукція може подешевшати.
“Найбільше в ціні зросло скло. Україна повністю залежить від імпортної сировини з Європи. Додатково виробники часто штучно створюють дефіцит у сезон пікового попиту, що ще більше піднімає вартість. У результаті скло подорожчало на 10-20% і залишається одним із найбільш нестабільних матеріалів для будівництва”, – пояснив він.
Зростання цін на будівельні матеріали та будмонтажні роботи є однією з основних складових подорожчання собівартості будівництва житла, підтвердив девелопер «РІЕЛ».
“Для реалізації проектів сьогодні потрібен більший ресурс. Це пов’язано зі зростанням вартості матеріалів і будівельно-монтажних робіт. Собівартість квадратного метра в новобудові у Львові та Києві 2025 року зросла на 25% порівняно з 2021”, – повідомили його експерти.
Крім того, на собівартість будівництва вплинули й збільшення заробітних плат у будівельній сфері.
“Саме у 2025 році цифри змінилися не суттєво – на 5-7% від початку року, але порівняно з початком 2024 року зростання складає 15-18%. На це впливає збільшення фонду заробітних плат, вартість матеріалів та експлуатації техніки – загалом здорожчало все«, – додав директор із розвитку одеської будівельної компанії »Два Академіки” Максим Одинцов.
