Японія має намір збільшити присутність на інвестиційному ринку України, зокрема, для розширення ділових зв’язків у сфері інвестицій і торгівлі японські партнери відкриють офіс Японської організації зовнішньої торгівлі JETRO в Києві, повідомило Мінекономіки України за підсумками зустрічі 23 квітня заступника міністра – торгового представника Тараса Качки з Економічною місією уряду Японії.
“Уже зараз уряди України та Японії готують проєкт оновленої Угоди про сприяння та захист інвестицій, яка сприятиме економічному розвитку та розширенню торгівлі між двома країнами. Угода, зокрема, надасть японським інвесторам надійний правовий захист і гарантії їхніх капіталовкладень, що є важливим стимулом для інвестицій у приватний сектор і проєкти з відновлення України”, – цитуються слова Качки в релізі.
Вказується, що Японія планує надати EUR160 млн на підтримку проєктів економічного відновлення України. Серед пріоритетів України – енергетика, житло, критична інфраструктура, гуманітарне розмінування та підтримка бізнесу.
Також учасники обговорили питання участі представників уряду Японії та японського бізнесу в Конференції з відновлення України (URC 2024) у Берліні 11-12 червня цього року, а також підготовки до EXPO 2025 в Осаці та Міністерської зустрічі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Уряд Данії ухвалив рішення про виділення додаткових EUR380 млн на відновлення інфраструктури України та будівництво вітряних електростанцій, повідомив міністр підприємництва Данії Мортен Бедскоу на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Як повідомила пресслужба президента, під час зустрічі міністр підприємництва Данії наголосив на можливостях для посилення співпраці між країнами та повідомив про рішення його уряду виділити додаткове фінансування для українського механізму Експортно-інвестиційного фонду Данії.
Як зазначається, цей даний механізм повністю покриває ризики данських експортерів та інвесторів, а також надає фінансування українським приватним компаніям та держустановам.
Для нього уряд Данії виділить ще майже EUR380 млн на відновлення критичної інфраструктури та будівництво вітряних електростанцій.
Окрему увагу на зустрічі Зеленський і Бедскоу приділили перспективам розширення данського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Своєю чергою, президент України акцентував важливість того, що міністра підприємництва Данії під час його візиту до Києва супроводжують керівники данських компаній – найбільших інвесторів в економіку України.
“Ваша активність на українському ринку вражає. Своїми інвестиціями ви подаєте приклад іншим партнерам та інвесторам”, – наголосив Зеленський.
Як повідомлялося, під час нещодавнього візиту першої леді України Олени Зеленської до Данії вона просила данських партнерів про виділення додаткового фінансування для Експортно-інвестиційного фонду Данії, кошти з якого надходять для допомоги Україні.
Верхня палата Конгресу США (Сенат) підтримала законопроект про надання допомоги Україні. За – 79 голосів.
Закон має найближчим часом підписати Президент США Джо Байден.
Як повідомлялося, схвалений 22 квітня нижньою палатою Конгресу США (Палатою представників) законопроєкт передбачає виділення майже $61 млрд на цілі, пов’язані з підтримкою України.
Крім допомоги Україні, пакет також включає $26 млрд допомоги Ізраїлю, $8 млрд на підтримку союзників США в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також положення про нові санкції проти РФ, КНР та Ірану і повноваження президенту США використовувати заморожені російські активи на користь України.
23 квітня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом США Джозефом Байденом, під час якої Байден запевнив його, що в разі схвалення законопроєкту і Сенатом негайно підпише закон.
На сайті Білого дому підтверджуються слова Байдена про те, що його адміністрація швидко надасть значні нові пакети безпекової допомоги для України в бойових діях і протиповітряній обороні, щойно Сенат ухвалить додатковий пакет із національної безпеки і він підпише його як закон.
Зі свого боку, президент України Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Україна отримає в пакеті допомоги США далекобійні ракет ATACMS. “А сьогоднішній результат – у домовленостях про “ATACMS” для України всі крапки розставлені. Дякую, пане Президенте! Дякую, Конгрес! Спасибі, Америка!”, – сказав він у відеозверненні в понеділок.
Надання ракет дальністю до 300 км було побажанням Києва протягом останнього року, однак адміністрація США постійно відкладала це питання. Надання цих ракет передбачено постановою Конгресу, ухваленою в суботу, однак там міститься посилання на можливість адміністрації відмовитися від поставок, якщо це відповідатиме інтересам національної безпеки.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.01.24 по 31.01.24)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
У зв’язку з атакою на телевежу у Харкові, Київстар ТБ надає безоплатний доступ до своєї платформи кіно та телебачення, щоб жителі регіону могли дивитися українські інформаційні ресурси.
Щодня ворог продовжує свої спроби дестабілізувати українське суспільство та обмежити доступ українців до верифікованої інформації, особливо у прикордонних та тимчасово окупованих регіонах. Так, після кількох спроб заглушити супутникове мовлення України, 22 квітня росія атакувала телевежу в Харкові, намагаючись зруйнувати ефірне цифрове телевізійне мовлення (Т2) на Харківщині.
Для того, щоб забезпечити харків’янам можливість отримувати інформацію навіть попри удари ворога, платформа кіно та телебачення Київстар ТБ надає жителям міста та області безоплатний доступ до новин та іншого контенту на період кризової ситуації за промокодом KHARKIV.
Інструкція з активації промокоду для доступу до Київстар ТБ:
1. Завантажте додаток «Київстар ТБ» на свій пристрій (Smart TV, смартфон, ТВ-приставку) або відкрийте вебверсію у браузері за посиланням: https://tv.kyivstar.ua/.
2. Пройдіть безоплатну авторизацію за номером телефону.
3. У розділі «Профіль» оберіть «Ввести промокод».
4. Введіть промокод KHARKIV у відповідне поле та натисніть «Далі».
5. Користуйтеся безперебійним доступом до українського телебачення.
Звертаємо увагу, що активувати промокод зможуть абоненти всіх мобільних операторів та інтернет-провайдерів до кінця весни. Промокод надає ознайомчий доступ до пакета «Преміум HD».
Платформа кіно та телебачення Київстар ТБ доступна з одного акаунту одночасно на 5 пристроях: смартфоні, телевізорі, планшеті, ноутбуці та ТВ-приставці. За потреби фільми, серіали та програми можна завантажити в додатку й дивитися без доступу до інтернету, а також безоплатно підключити Дитячий профіль, аби обмежити дітям доступ до небажаного контенту та реклами.
Довідково:
Київстар ТБ – спільний проєкт 1+1 media та Київстар, заснований 11 грудня 2019 року. Це платформа кіно та телебачення, що надає користувачам доступ до сотень тисяч годин вітчизняного та закордонного контенту, прямоефірних програм і регулярно пропонує ексклюзивні допрем’єрні покази проєктів. Платформа нараховує понад 400 телеканалів і VOD-бібліотеку із 20 тис. фільмів, серіалів, мультфільмів і шоу. Додаткова інформація: tv.kyivstar.ua
18 квітня 2024 року, відбувся “BLACK SEA GRAIN. KYIV” – один із найбільших в Україні зернових форумів, де надається ексклюзивна аналітика агроринку від світових експертів, відбувається обговорення глобальних макроекономічних і регіональних тенденцій, довгострокові прогнози, ефективне спілкування та контакти з міжнародними лідерами галузі.
Даний захід об’єднав сотні провідних міжнародних виробників і переробників зернових та олійних культур, трейдерів, агрохолдинги, банки й інвестиційні фонди, торгові біржі, представників уряду та галузеві асоціації, логістичні, брокерські, страхові, сюрвеєрські, юридичні та інші компанії.
Зі вступним словом виступив Сергій Феофілов, генеральний директор компанії “УкрАгроКонсалт”, яка у цьому році відзначає своє 30-річчя.
Одразу після привітання розпочався “HARD TALK” на тему: Майбутня аграрна політика ЄС (Green Deal, Deforestation Law). Вплив на виробництво зернових і олійних культур в ЄС та Україні та маржу/рентабельність фермерів.
У ролі модератора панелі виступив Леонід Козаченко, президент Української Аграрної Конфедерації.
Президент ВГО “УАК” окреслив ситуацію, що склалася на зерновому ринку в надскладних умовах війни та наголосив на таких важливих питаннях, як: транспорт і логістика, проблеми фінансового забезпечення учасників аграрного ринку, євроінтеграційні процеси та виклики.
Леонід Козаченко також акцентував на важливості річкового судноплавства, зокрема на важливості відбудови Каховської дамби та будівництві більш сучасних шлюзів, ніж ті, що були до цього.
Олег Хоменко, генеральний директор Українського Клубу Аграрного Бізнесу, свій виступ присвятив проблемам торговельних бар’єрів і суперечок та переговорів з Польщею та ЄС.
Генеральний директор УКАБ зазначив: “Вчора в інтерв’ю президент польський повідомив, що в Україні – американський фермер, що власники землі у нас – американці. До якого рівня заходить цей абсурд, що на рівні президентів обговорюються такі питання. І всі ж розуміють, що насправді воно так не є. Якщо ми говоримо про великі аграрні компанії, якщо проаналізувати структуру нашу на ринку у Держкомстаті, то у нас всього-на-всього 10% землі – у великих аграрних компаніях”.
Він додав, що попереду у ЄС мають відбутися такі важливі події, як парламентські вибори до Європарламенту та призначення нового складу Єврокомісії. А на додаток до цього – головування в Раді ЄС: з липня – Угорщини, з січня – Польщі.
Володимир Пугачов, виконавчий та регіональний директор у Східній Європі Асоціації “Дунайська соя”, розповів про нововведення в ЄС для виробників сої.
“Поставка сої або продуктів її переробки в Європейський Союз з 1 січня 2025 року (тут увага, оскільки це вже впливає на врожай цього року, що буде) вимагатиме сертифікат простежуваності разом з геокоординатами поля і підтвердженням відсутності вирубки лісів… Тобто необхідно якимось чином підтвердити, що після 2020 року на полі, де вирощувалась соя, яка імпортується в ЄС, не було вирубки лісів.
На практиці це означає зміну в цілому класичного підходу до постачання сільськогосподарської продукції, оскільки вона перестає бути “bulk commodity”, і передбачає повну простежуваність, те що називається “hard identity preservation”.
В чому основна проблема? – Основна проблема, що європейська бюрократія не змогла запровадити до цих пір чіткі імплементаційні норми”, – зазначив Володимир Пугачов про регламент ЄС “EUDR”.
Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації, розповів про логістичні проблеми та рішення та спрогнозував цінову ситуацію на ринку зернових: “Ми прогнозуємо, що ми виростимо з вами врожай десь близько 76-77 млн тонн зернових і олійних у наступному році. Це трохи менше, зрозуміло, ніж до цього. Наш прогноз базується на тому, що погодні фактори не будуть такі сприятливі, як минулого сезону. Ми прогнозуємо експорт зернових і олійних на рівні десь 43 млн тонн. В цьому сезоні ми прогнозуємо десь 53 млн тонн, тобто у нас буде зменшення на 10 млн тонн – на 6 млн тонн менше кукурудзи і на 4 млн тонн буде менше експорту пшениці. Трохи збільшиться соя, трохи збільшаться інші культури. Завдяки цьому зменшенню, я думаю, що ті норми, які встановила Європа для нас, то нам з вами буде цього обсягу достатньо, для того, щоб торгувати кукурудзою з Європою в межах без додаткових витрат.
Наш прогноз, що ціна трохи збільшиться. І от ми побачимо зараз на кінець сезону, що ціна трошки піде вверх по Україні. На кінець травня Україна вже зможе відекспортувати майже всі свої залишки, і червень місяць у нас піде майже без нічого. Ціна у світі піде трохи вверх. В Європі врожайність буде менша. І тому ціни будуть трохи кращі для наших сільгоспвиробників”.
