Україна переживає безпрецедентну трансформацію оборонної інфраструктури. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим завданням було стримування – тепер ідеться про інженерну перевагу. У 2024 – 2025 роках держава реалізовує найбільший оборонний проєкт із часу здобуття незалежності. Його масштаб – сотні кілометрів траншей, бетонних укриттів, протитанкових ліній. Його стратегія – багаторівнева, гнучка, адаптована до нових типів загроз. Його виконавці – не лише військові, а й цивільні компанії, які стали частиною інфраструктури національного спротиву.
Так, група компаній RDS, яка сьогодні виконує ключовий підряд на Дніпропетровському напрямку. У мирний час вона будувала дороги. Сьогодні — оборонні рубежі в тому числі.
«Ми завжди були інфраструктурною компанією. Але війна поставила нову мету — зберігати не лише якість, а й життя, — говорить Юрій Шумахер, співзасновник RDS. — Ми не змінили нашу суть — ми змінили фокус. І коли нас питають, чим сьогодні займається RDS, ми відповідаємо: ми будуємо оборонну інфраструктуру країни. Ідеться не лише про фортифікації, а в загалі про всі проєкти, які ми ведемо з початку повномасшиабного вторгнення рф. Будувати сьогодні – це наш фронт і наш спосіб воювати»
Оборонна смуга на Дніпропетровщині, яку сьогодні реалізує RDS, є однією з найвідповідальніших ділянок інженерного проєкту. За 10 км від лінії фронту вже побудовано:
50 взводних опорних пунктів — найбільший обсяг серед усіх підрядників на цій ділянці;
Понад 10 км протитанкових загороджень: «зуби дракона», інженерні їжаки, лінії блокувальних барʼєрів;
Сотні монолітних бетонних споруд: бліндажі, командно-спостережні пункти, укриття для малих груп, вогневі точки;
Тисячі кубометрів бетону, сотні тонн арматури, сотні кубометрів деревини – усе змонтовано в умовах реальної загрози обстрілів.
«Це зовсім інший тип і темп роботи – розповідає Микола Удалов, керівник дільниці RDS на Дніпропетровщині. – Тут немає спокійного планування. Але є чітке розуміння: кожен метр, який ми сьогодні заливаємо, завтра може врятувати комусь життя. І це не фігура мови. Це реальність. Ми будували сотні кілометрів доріг, а тепер кожен метр – це бар’єр між життям і війною».
Робота не зупиняється навіть після ворожих ударів – перерви тривають лічені години. Будівництво координується із саперними підрозділами та представниками інженерних військ.
Архітектура спротиву: чим нова фортифікація відрізняється від старої
Змінилася не лише кількість споруд, а й сама логіка фортифікації. Якщо у 2022 році ставка робилася на довгі відкриті траншеї й окопи, сьогодні — на глибину, модульність і захищеність від дронів та високоточної зброї.
Сучасний ВОП – це не рів і не бліндаж, а цілий укріплений вузол із: багаторівневою системою окопів, командними центрами з бетонним перекриттям, укриттями для безпілотних систем, вентиляційними шахтами та нішами для боєприпасів, інженерною маскувальною інфраструктурою.
Усе проєктується з урахуванням сценаріїв атак дронами-камікадзе, FPV, вогневих налетів і проривів мобільних груп противника.
Сучасна війна – це не лише про озброєння. Це про інфраструктурну спроможність: будувати швидко, вчасно, правильно. І саме тут – своя армія: з проєктувальників, водіїв самоскидів, операторів бетонозмішувачів, зварювальників, техніків. У шоломах, бронежелетах, але без зброї.
«Це війна, де бетон важить не менше за броню, – каже Юрій Шумахер, співзасновник групи компаній RDS. – І ми розуміємо свою роль: у цій боротьбі ми тримаємо. Ми створюємо інфраструктуру, яка дозволяє армії воювати впевнено, а державі – вистояти. Ми завжди будували дороги. Тепер ми будуємо і лінії, за якими тримається країна»
RDS – одна з провідних українських інфраструктурних компаній з 20-річним досвідом в дорожньому будівництві.
12 регіонів присутності.
Активна участь у відновленні, фортифікації та оборонному будівництві з 2022 року.
“Укртелеком”, найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, за результатами січня-червня 2025 року одержав загальний дохід майже 2,47 млрд грн, що приблизно на 7,4% перевищує показник аналогічного періоду 2024 року (майже 2,3 млрд грн), повідомила компанія в п’ятницю.
Згідно з її релізом, прибуток EBITDA склав за шість місяців цього року понад 540 млн грн порівняно із близько 620 млн грн за перші шість місяців минулого року, тобто зменшився приблизно на 12,9%, а маржа EBITDA скоротилася до 22,1% з 27%.
Зазначається, що за січень-червень цього року до бюджетів усіх рівнів сплачено понад 785 млн грн податків та зборів порівняно із понад 660 млн грн за цей період минулого року.
Відповідно до релізу, “Укртелеком” в першому півріччі цього року збільшив доходи від послуг оптичного інтернету на 10,5%.
Це було досягнуто за рахунок зростання у порівнянні з відповідним періодом минулого року кількості нових підключень оптичних абонентів у масовому сегменті В2С на 17,6%, а у бізнес-сегменті (великі підприємства та SME) – на 10%.
Вказується також, що від початку року було прокладено понад 2 тис. км волоконно-оптичних ліній, а до оптичного інтернету додатково підключено понад 60 медичних і майже 100 навчальних закладів, тоді як у І пів.-2024 до ці показники склали відповідно близько 50 і понад 70. Станом на кінець І пів.-2025 оптична мережа компанії охоплює більш як 1,35 тис. медичних та понад 1,8 тис. освітніх установ.
Згідно з інформацією компанії, рівень лояльності нових оптичних абонентів Укртелекому (NPS – Net Promoter Score) за січень-червень склав 67%.
Окрім того в “Укртелекомі” наголосили, що доходи від комерційної оренди у першому півріччі 2025 року перевищили 260 млн грн, що на 23,8% більше порівняно з першим півріччям 2024 року.
Генеральний директор “Укртелекому” Юрій Курмаз також серед досягнень першого півріччя зазначив вступ компанії в асоціацію Connect Europe, яка об’єднує лідерів телеком-галузі у Європі.
Як повідомлялося, компанія в січні-березні 2025 року збільшив дохід на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,17 млрд грн, а EBITDA у першому кварталі цього року впав на 41,1% – до 162 млн грн. Таким чином у другому кварталі компанія збільшила дохід приблизно на 11,1% – до 1,3 млрд грн, а EBITDA – на 9,6%, до 378 млн грн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-липні поточного року збільшив випуск прокату на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 593,4 тис. тонн із 1,435 млн тонн.
Згідно з пресрелізом комбінату у п’ятницю, виплавка сталі за зазначений період становила 1 млн 828,1 тис. тонн (у січні-липні-2024 – 1 млн 737,1 тис. тонн), чавуну – 2 мдн 28,5 тис. тонн (1 млн 789,5 тис. тонн).
У липні “Запоріжсталь” виробила 309 тис. тонн чавуну, 264 тис. тонн сталі, 231,2 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 292,5 тис. тонн чавуну, 267,5 тис. тонн сталі, 220,4 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (“Інтерпайп НТЗ”, Дніпро) за підсумками роботи у 2024 році знизило чистий прибуток у 12,5 раза порівняно з попереднім роком – до 59,855 млн грн з 748,896 млн грн.
Згідно з річним звітом, копія якого є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, чистий дохід за цей період знизився на 20%, до 8 млрд 317,201 млн грн.
Нерозподілений консолідований прибуток на кінець 2024 року становив 3 млрд 929,336 млн грн.
Як повідомлялось, “Інтерпайп НТЗ” за 9 міс-2024 скоротив консолідований чистий прибуток на 57,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 501,810 млн грн з 1 млрд 183,320 млн грн, чистий дохід на 28,3% – до 6 млрд 229,471 млн грн.
Компанія завершила 2023 рік з консолідованим чистим прибутком 748,896 млн грн проти збитку у 2022 році 1 млрд 233,944 млн грн.
“Інтерпайп НТЗ” виробляє залізничну продукцію.
За даними НДУ на перший квартал 2025 року, у власності ТОВ “Інтерпайп Україна” перебуває 12,0902% його акцій, KLW Limited (Кіпр) – 60,8197% і Interpipe Limited (Кіпр) – 21,8405%.
Статутний капітал ПАТ “Інтерпайп НТЗ” становить 100 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз врожаю овочевих культур у 2025 році на 11,5% – до 7,6 млн тонн, плодово-ягідних – на 11,1%, до 1,8 млн тонн, картоплі – на 3,4%, до 19,4 млн тонн.
«Погодні умови навесні 2025 року виявилися несприятливими для врожаїв. Весняні заморозки охопили значну частину території країни, особливо завдавши шкоди озимим, плодово-ягідним і овочевим культурам», – наголошується в оновленому
Інфляційному звіті Національного банку, опублікованому цього тижня.
Водночас, порівняно з минулорічним урожаєм, за оцінками Нацбанку, цього року овочів буде зібрано більше на 11,5%, або на 0,8 млн тонн, картоплі – на 10,7%, або 1,9 млн тонн.
Але з плодово-ягідними ситуація гірша, і їх урожай буде на 12,4%, або 0,2 млн тонн менше торішнього.
Нацбанк також погіршив прогнози врожаю овочевих культур на 2026 рік у порівнянні з попереднім квітневим Інфляційним звітом на 9,1% – до 8,0 млн тонн, а плодово-ягідних – на 4,0%, до 1,9 млн тонн.
Одночасно НБУ дещо поліпшив очікування щодо врожаю картоплі в наступному році – на 0,7%, до 20,0 млн тонн.
Китай закликав міжнародне співтовариство зосередитися на реальному посередництві для досягнення миру в Україні замість того, щоб витрачати час на обговорення.
«Протягом семи днів українське питання було предметом трьох засідань Ради. Хоча ми витрачаємо час і енергію на подальші обговорення цього питання в Раді, ми повинні інвестувати більше часу і енергії в посередництво і просування мирних переговорів», – сказав заступник постійного представника Китаю при ООН Ген Шуан під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН, ініційованого Україною після масового ракетно-дронового обстрілу РФ в ніч на 31 липня.
Китай підкреслив, що криза в Україні перебуває у вирішальній фазі, і закликав усі сторони докласти максимальних зусиль для деескалації та повернення до політичного процесу. Зокрема, представник Пекіна окреслив три ключові кроки: пріоритет гуманітарних потреб і захист цивільного населення, негайна деескалація на полі бою заради початку змістовних переговорів, а також активна роль міжнародного співтовариства у створенні умов для діалогу.
Китайська сторона наголосила, що продовжить сприяти врегулюванню, керуючись чотирма принципами, сформульованими Головою КНР Сі Цзіньпіном.
Як повідомлялося, Україна ініціювала екстрене засідання Ради Безпеки ООН у відповідь на чергову ескалацію терору з боку Росії, яка призвела до загибелі людей і руйнувань у Києві.
Наразі відомо про щонайменше 31 цивільну особу, включаючи 5 дітей, які стали жертвами атаки на Київ 31 липня. Також у столиці було поранено 159 цивільних осіб, у тому числі 16 дітей.
