За березень поточного року група “Нафтогаз” сплатила до державного бюджету 11,7 млрд грн, що на 3,4 млрд грн, або на 41%, більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомила компанія в середу.
“Підприємства “Нафтогазу” продовжують збільшувати суму сплачених податків. За березень 2025 року вони сплатили 11,7 млрд грн, що становить 7,3% від загальних податкових надходжень до державного бюджету України за цей місяць”, – зазначили в групі.
До держбюджету, зокрема, група спрямувала 11,1 млрд грн, ще 575 млн грн було перераховано до місцевих бюджетів.
“Від початку року сума сплачених податків вже перевищила 23,2 млрд грн. Кожен внесок – це важлива складова зміцнення нашої економічної стійкості”, – зазначив очільник “Нафтогазу” Роман Чумак, якого процитовано в повідомленні.
Як повідомлялося, за лютий 2025 року група “Нафтогаз” сплатила 5,8 млрд грн податків, що на 9,4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Підприємства групи “Нафтогаз” за підсумками 2024 року сплатили до загального бюджету 88,6 млрд грн податків, з них 81,8 млрд грн – до державного бюджету, 6,8 млрд грн – до місцевих.
Окрім того, НАК “Нафтогаз України” у 2024 році виплатила державі 15,7 млрд грн дивідендів.
Індекс економічних очікувань інвесторів та аналітиків у Німеччині на найближчі шість місяців, який розраховує дослідницький інститут ZEW, у квітні впав до мінімальних з липня 2023 року мінус 14 пунктів з максимальних з лютого 2022 року 51,6 пункту місяцем раніше. Це найзначніше падіння показника з березня 2022 року. Аналітики в середньому очікували його зниження у квітні до 9,5 пункту, за даними Trading Economics.
“Глобальна невизначеність сильно зросла не тільки через можливі наслідки оголошених [США] дзеркальних мит для світової торгівлі, а й через динамічний характер їхньої зміни, – зазначив президент ZEW Ахім Вамбах. – Особливо це зачіпає експортомісткі галузі, такі як автомобільна та хімічна промисловість, а також виробництво металів, техніки та сталі, де останнім часом спостерігалися значні поліпшення”.
Тим часом індикатор ставлення до поточної ситуації в Німеччині цього місяця збільшився до мінус 81,2 пункту з мінус 87,6 пункту в березні.
У єврозоні індекс економічних очікувань у квітні впав до мінімальних з грудня 2022 року мінус 18,5 пункту з 39,8 пункту місяцем раніше. Прогноз експертів для цього показника становив 14,2 пункту.
Індикатор оцінки поточної економічної ситуації у валютному блоці знизився на 5,7 відсоткового пункту, до мінус 50,9 пункту.
Джерело: http://relocation.com.ua/index-ekonomichnyh-ochikuvan-investoriv/
Українським морським коридором за час його роботи було транспортовано 116 млн тонн вантажів, із яких майже 73 млн тонн — зерно, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“З моменту запуску Українського морського коридору перевезено 116 млн тонн вантажів. З них – понад 73 млн тонн зерна в країни Європи, Африки та Азії”, – написав Кулеба в фейсбук у вівторок за підсумками візиту Президента України Володимира Зеленського в Одеську область.
При цьому, лише з літа 2023 року росія випустила більше півтисячі ракет по нашм портам, пошкодила близько 400 обʼєктів портової інфраструктурі, зазначив Кулеба в дописі на фейсбук.
Кулеба також брав участь у робочій поїздці, зазначається в дописі прес-служби Міністерства розвитку громад та територій.
Віцепрем’єр-міністр повідомив, що в Одесі Зеленський провів нараду щодо безпекової ситуації в регіоні та його соціально-економічного розвитку. У фокусі були питання безпеки людей, захисту неба над областю від російських атак, ситуація з експортом зерна, робота підприємств регіону та підтримка наших людей.
“Для нас важливим також є захист портової інфраструктури. Адже це питання економіки України та глобальної продовольчої безпеки”, – підкреслив Кулеба, зазначивши, що посилення захисту від постійних російських атак і стабільна робота морського коридору, звичайно цікавить й виробників регіону.
Наразі триває робота заради зміцнення повітряного щита над Одещиною. Також держава постійно працює над гарантіями безпеки, зокрема в морі, небі й на суші, ідеться в дописі віцепрем’єр-міністра.
На початку березня Мінрозвитку повідомляло, що українським морським коридором за час його роботи було транспортовано 106 млн тонн вантажів, із яких майже 70 млн тонн – зерно.
Також повідомлялось, що у вівторок генеральний секретар НАТО Марк Рютте відвідав Одесу разом з президентом України Володимиром Зеленським.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у січні-березні 2025 року підтримало експорт українських компаній на суму 3,15 млрд грн, страховим захистом агентства скористалися 20 компаній-експортерів, повідомила пресслужба Міністерства економіки.
“У першому кварталі ЕКА застрахувало експорт на понад 3,1 млрд грн. Ідеться про готову продукцію з доданою вартістю: меблі, харчові вироби, пакувальні матеріали, вироби з дерева та пластмас. Завдяки цій підтримці 20 компаній змогли убезпечити свої контракти та залучити майже 150 млн грн банківських кредитів”, — зазначив заступник міністра економіки Андрій Телюпа, слова якого наведено в прессрелізі.
Він підкреслив, що це свідчить про те, що інструменти державної підтримки працюють: бізнес отримує захист, ресурси для розширення і впевнено виходить на нові ринки.
У Мінекономіки зауважили, що українські компанії експортуватимуть меблі, харчові продукти, папір, деревину та пластмаси до Польщі, Франції, Німеччини, Болгарії, Данії, Угорщини, Нідерландів та інших країн.
Завдяки страхуванню ЕКА бізнес отримав банківські кредити майже на 150 млн грн.
Найбільше підтримали експорт клієнтів ЕКА Райффайзен Банк – на 1,3 млрд грн, Кредитвест Банк – на 1,26 млрд грн, Ощадбанк – на 323 млн грн.
Найактивніше можливістю страхування експортних контрактів скористалися компанії з Хмельницької області з показником 1,3 млрд грн, Волинської – 1,12 млрд грн і Запорізької – 230 млн грн.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Зокрема, агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також розпочало страхувати інвестиційні кредити від воєнних ризиків.
АТ “Укрпошта” отримає EUR600 тис. на встановлення модульних відділень від Спеціального фонду кризового реагування Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням компанії у вівторок, грант надано на підтримку до вже виданого “Укрпошті” ЄБРР кредиту EUR63 млн.
У компанії підкреслили, що модульні відділення можуть бути швидко встановлені на місцях зруйнованих або пошкоджених через ворожі обстріли стаціонарних відділень.
“Модульні відділення встановлюватимуться й у населених пунктах, “відрізаних від світу” – з безбар’єрним доступом, оснащені Starlink та генераторами, стануть острівцем стабільності для українців”, – зазначено у повідомленні “Укрпошти”.
Крім того, повідомляється, що у модульних відділеннях є змога відправити посилку по Україні й за її межі; забрати замовлені ліки; оформити переказ чи забрати кошти, надіслані близькими; передплатити видання; оплатити комунальні та інші рахунки; отримати пенсію.
Донорами Спеціального фонду кризового реагування ЄБРР виступають Канада, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Республіка Корея, Швейцарія, Велика Британія та США.
Виробник солоду ПрАТ “Славутський солодовий завод” (с.Крупець Хмельницької обл.), який входить до міжнародної агропромислової групи Soufflet, торік скоротив чистий прибуток у 2,2 раза, до 175,23 млн грн.
Згідно з публікацією ПрАТ у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), акціонери на дистанційних загальних зборах 18 квітня мають намір направити прибуток на розвиток товариства та поповнення обігових коштів, за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2024 рік дивіденди не нараховувати та не сплачувати.
Крім того, акціонери мають заслухати і затвердити звіт дирекції та ревізійної комісії за 2024 рік. Вони також планують дати згоду на вчинення значних правочинів із закупівлі ячменю в межах 2,4 млн грн і реалізації солоду та ячменю на суму, яка не перевищує 3,1 млн грн, на закупівлю природного газу в межах 300 млн грн та електроенергії на 192 млн грн. Водночас генерального директора уповноважать пролонгувати кредитний договір на 2,4 млн грн на термін один рік, свідчить оприлюднена інформація.
Загальні збори затвердять рішення за 2022 рік щодо обрання головою наглядової ради Тьєррі Бландіньєра, заміни члена наглядової ради Романа Білого на Івана Тукурєєва та припинення повноважень Стефана Паяра.
За даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Славутський солодовий завод” 2024 року скоротив дохід на 24,7% до 1,259 млрд грн, боргові зобов`язання в 2,4 раза, до 52,522 млн грн. При цьому активи підприємства виросли на 9,4%, до 1,169 млрд грн, а чисельність персоналу зменшилася на 6 осіб, до 77 співробітників.
ПрАТ “Славутський солодовий завод” належить АТ “Міжнародна компанія Солодовень”, засновником якої є Compaginie Internationale de Malteries (Франція) – компанія створена шляхом злиття групи компаній Soufflet Group і французького агрокооперативу Invivo.
Soufflet Group – один із найбільших у світі виробників солоду, має 28 солодових заводів у Європі, Азії та Південній Америці. Найбільший виробник борошна у Франції, виробляє там, а також у Португалії хліб і кондитерські вироби. Працює на міжнародному ринку зерна через торговий підрозділ Soufflet Negoce.
