Металургійні підприємства України в липні 2025 року виплавили 581 тис. т сталі (-18,1% р/р; -6,4% м/м), посівши 23-тє місце в рейтингу Worldsteel із 70 країн. За січень-липень випуск склав 4,263 млн т (-7% р/р), за цим періодом Україна — 22-га.
За даними Worldsteel, у липні зростання порівняно з минулим роком показали Індія, США, Туреччина та Іран, в інших країнах топ-10 зафіксовано зниження.
World Steel Association — міжнародна асоціація сталеливарної галузі, що об’єднує виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі інститути; її члени забезпечують близько 85% світового виробництва сталі. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі, є офіс у Пекіні. Організація створена в 1967 році як International Iron and Steel Institute і в 2008 році отримала нинішню назву. Worldsteel регулярно публікує щомісячну статистику виплавки і щорічний довідник World Steel in Figures.
У липні 2025 року світовий випуск сталі склав 150,126 млн т, що на –1,3% менше результатів липня 2024 року. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel), десятка найбільших країн виглядає так:
Китай — 79,660 млн т (-4% р/р)
Індія — 14,000 млн т (+14%)
США — 7,142 млн т (+4,8%)
Японія — 6,918 млн т (-2,5%)
РФ — 5,700 млн т (-2,4%)
Південна Корея — 5,256 млн т (-4,7%)
Туреччина — 3,182 млн т (+4,2%)
Бразилія — 2,930 млн т (–5,5%)
Німеччина — 2,719 млн т (–13,7%)
Іран — 2,235 млн т (+29,7%)
Румунія визнана найдоступнішою країною Європи для цифрових кочівників, свідчить дослідження, проведене платформою Omio. В індексі враховувалися вартість життя, оренди, візові вимоги та доступ до інтернету на тлі швидкого зростання інтересу до віддаленої роботи через кордони.
Румунія посіла перше місце серед європейських країн за доступністю для цифрових кочівників. В її актив — найменша вартість життя (індекс 37) і вигідні умови оренди (індекс 7), що значно нижче показників США (72).
Однак, для отримання цифрової візи в Румунії потрібно підтвердження доходу не менше £3 700 (~5 000 $) щомісяця, що створює високу планку для багатьох фрілансерів.
На другому місці — Албанія, що відрізняється такою ж низькою вартістю життя та оренди, але з більш лояльним порогом доходу (€~1 000), хоча поступається Румунії за показниками безпеки та швидкості інтернету.
Грузія виявилася однією з лідерів за низькими витратами на життя та оренду, але її обов’язковий дохід для візи — близько £2 000 — вищий, ніж в Албанії.
У рейтингу регіонів також Угорщина посіла гідне місце завдяки високій швидкості інтернету та помірним вимогам до доходу для отримання візи.
Дослідження Omio підтверджує статус Східної Європи як найбільш доступного регіону для цифрових кочівників. Румунія — лідер завдяки вигідному поєднанню вартості життя та якості інфраструктури. Разом з тим, візові вимоги — особливо щодо високого рівня підтвердженого доходу — залишаються бар’єром для ефективних фрілансерів з нестабільним доходом.
Норвегія виділяє приблизно 7 млрд норвезьких крон ($696,12 млн США) на фінансування систем протиповітряної оборони для України, ідеться у пресрелізі уряду Норвегії у неділю.
“Разом з Німеччиною ми забезпечимо, щоб Україна отримала потужні системи протиповітряної оборони. Німеччина та Норвегія тісно співпрацюють, щоб підтримати Україну у захисті країни та цивільного населення від російських повітряних атак”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Зазначається, що Норвегія і Німеччина фінансують дві системи Patriot, включно з ракетами до них. Крім того, Норвегія робить внесок у закупівлю радарів ППО від німецького виробника Hensoldt та систем протиповітряної оборони від Kongsberg.
“Протиповітряна оборона має вирішальне значення для захисту військових частин та інфраструктури. Зараз разом з Німеччиною ми ще більше активізуємо наші зусилля”, – додав міністр оборони Туре Оншуус Сандвік.
Раніше цього літа канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та Стьоре домовилися щодо передачі Україні двох систем Patriot, які наразі знаходяться в Німеччині та будуть доставлені Україні якомога швидше.
США підтвердили, що замінять передані системи, а Норвегія зобов’язалася зробити фінансовий внесок у їх заміну.
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-липні 2025 року стали страхові компанії «СГ »ТАС« з обсягами залучених платежів 4,213 млрд грн, “АРКС” – 3,270 млрд грн, »ІНГО” – 3,101 млрд грн. «Уніка» – 2,897 млрд грн, ВУСО – 2,613 млрд грн, повідомляється на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ). При цьому наголошується, що порівняно з таким же минулорічним періодом СК “ІНГО” випередила СК «Уніка», посунувши її з третього місця.
У п’ятірку ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями за підсумками січня-липня цього року лідирують СГ «ТАС» (2,245 млрд грн), “Оранта” (1,708 млрд грн), «Княжа ВІГ» (1,368 млрд грн), СК «ІНГО» (724,1 млн грн), УСГ (619,1 млн грн).
Лідерами на ринку «Зелена карта» за зібраними преміями за вказаний період є “ТАС” (753,9 млн грн), «УСГ» (651,2 млн грн), «ПЗУ» (427,7 млн грн), яка піднялася з 4-ї позиції на третю, випередивши «Княжу ВІГ» (216,1 млн грн), і СК “ІНГО” (152,8 млн грн) замість СК «Оранта», яка покинула топ-5.
Невеликі зміни відбулися і на ринку КАСКО. Як і раніше, його очолюють СК «АРКС» (1,539 млрд грн), «Арсенал Страхування» (1,425 млрд грн), ВУСО« (723 млн грн), яка помінялася позицією з »Уніка« (658,3 млн грн), і “Універсальна” (640,8 млн грн), що посіла місце »УСГ”.
У той же час серед лідерів з добровільного медичного страхування змін не відбулося: лідером, як і раніше, в цьому сегменті є СК «Уніка» (1,412 млрд. грн.), далі йдуть СК “Універсальна” (710,3 млн грн), СК «ІНГО» (646 млн грн), СК «ВУСО» (493,9 млн грн) і “АРКС” (370,6 млн грн).
Невеликі зміни за підсумками січня-липня відбулися в п’ятірці лідерів на ринку страхування життя. Як і рік тому, першу позицію займає СК «МетЛайф» (1,693 млрд грн). Наступні сходинки посіли СК «ТАС» (500,6 млн грн), «Граве Життя» (341,8 млн грн), «ПЗУ Життя» (221 млн грн), «Аркс Лайф» (203,4 млн грн). При цьому «Уніка Життя», яка за підсумками 7 місяців 2024 року була на 4-й позиції, вибула з п’ятірки лідерів цього ринку.
Як повідомлялося, станом на кінець липня 2025 року на страховому ринку України працювало 51 ризиковий страховик (проти 69 на аналогічну дату 2024 року), 10 спеціалізуються на страхуванні життя (було 12), один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитна агенція», ЕКА).
Державна митна служба України (ДМС) надала статус авторизованого економічного оператора (АЕО) з правом застосування спрощень вже 100 компаніям, йдеться в повідомленні прес-служби ДМС.
«Цей рубіж символізує не тільки кількісне досягнення, а й якісний прогрес у розвитку прозорої та ефективної співпраці між митницею та бізнесом, що є важливим кроком на шляху інтеграції України в європейський економічний простір», – пояснили в установі в телеграм-каналі в понеділок.
Зазначається, що серед українських підприємств, які отримали статус АЕО, є виробники, експортери, імпортери, експедитори та інші учасники зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
Зазначається, що вже п’ятеро підприємств мають одночасно обидва типи авторизацій: «про надання права на застосування спрощень» (АЕО-С) і «про підтвердження безпеки та надійності» (АЕО-Б).
У ДМС нагадали, що статус АЕО є визнаним знаком довіри, який підтверджує надійність, безпеку та високі стандарти компаній у міжнародному ланцюзі поставок. Він надає підприємствам право на спрощені митні процедури, дозволяє економити час і знижувати логістичні витрати, а отже, підвищує конкурентоспроможність українського бізнесу на глобальному ринку. Для України це зміцнення економічного потенціалу, зростання експорту та залучення нових торговельних партнерів.
Більше про статус АЕО та авторизацію на застосування спрощень за посиланням — https://customs.gov.ua/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івентів Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує до 40% надходжень до державного бюджету України, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці так важливі для країни.
