Виробник корпусних меблів компанія “Аккорд Імпорт” (Хмельницький) розширить виробничі потужності майже втричі за рахунок будівництва нового заводу у Хмельницькому, де планує створити 140 робочих місць, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У Хмельницькому стартувало будівництво нового заводу з виробництва корпусних меблів. Інвестор проекту – компанія “Аккорд Імпорт”. Після запуску нового заводу її виробничі потужності зростуть з 420 тис. кв. м. до 1,2 млн. кв. м. корпусних меблів на місяць. Це дозволить компанії увійти у топ-5 виробників корпусних меблів Європи”, – написав він на фейсбук-сторінці у вівторок.
За даними нардепа, обсяг інвестицій у новий проект – $14 млн. Запуск перших виробничих ліній заплановано на липень 2025 року, а на повну потужність новий завод має вийти у вересні.
Кисилевський зазначив, що для забезпечення потреб в електроенергії побудовано сонячну електростанція на 1,1 МВт та будується додаткових 2,8 МВт, а також закуплена газопоршнева установка.
“Наразі діюче підприємство “Аккорд Імпорт” завантажене на 100%. Близько 70% замовлень на корпусні меблі компанії припадає на міжнародну торговельну мережу JYSK, яка у 2025 році збільшила на третину обсяг замовлень корпусних меблів з України”, – написав Кисилевський.
Згідно інформації компанії на фейсбук-сторінці, Райффайзен Банк продовжив для “Аккорд Імпорт” термін дії кредитної лінії за даним контрактом, наданої наприкінці 2023 року, та термін дії договору страхування від ЕКА.
“Таким чином, Райф та ЕКА підтримали ще експорт меблів на 2025 рік в Данію, Нідерланди, Угорщину, Болгарію, Польщу, Швецію, Німеччину та Іспанію”, – написала компанія.
За даними Кисилевського, загалом “Аккорд Імпорт” експортує до країн Євросоюзу 96% виробленої продукції, а запуск нового заводу дозволить розширити географію експортних поставок на країни Близького Сходу, Південної Азії та Південної Америки.
Нардеп також уточнив, що власники “Аккорд Імпорту” – сімʼя Грабар – починали з імпорту меблів, тоді як зараз це найбільший в Україні експортер корпусних меблів.
Він також додав, що для заміщення імпорту стільникового картону, який використовує компанія для пакування меблів, зараз на Хмельниччині будується ще одне підприємство, яке вироблятиме цю продукцію
“А постачальником дерев’яних плит для “Аккрод Імпорту” є Кроноспан, який нещодавно запустив на Рівненщині виробничу лінію”, – додав Кисилевський.
За даними проєкту Clarirty Project, ТОВ “Аккорд Імпорт” зареєстроване в Хмельницькому в серпні 2015 року. Статутний капітал компанії 42,105 млн грн, власниками у рівних частках виступають Микола, Руслан і Вадим Грабар.
У січні-вересні 2024 року компанія збільшила чистий прибуток на 23% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 120,6 млн грн за зростання чистого доходу на 27% – до 1 млрд 271 млн грн.
Україна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень-червень) залишилася головним постачальником ріпаку до Європейського Союзу, куди поставила 3,4 млн тонн насіння ріпаку, що на 5% більше, ніж за аналогічний період МГ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ із посиланням на Спілку сприяння вирощуванню зернових та олійних фермерів Німеччини (UFOP).
“З обсягом 2,2 млн тонн і часткою імпорту 63% Україна залишається найважливішою країною походження, як і в попередні роки. Це трохи перевищує минулорічний обсяг у 2,1 млн тонн”, – зазначили аналітики.
Разом з тим у другій половині сезону очікується друга хвиля імпорту олійної культури з Австралії, яка до середини січня вже поставила на ринок ЄС з 875 тис. тонн ріпаку. За даними дослідження Agrarmarkt Informations-Gesellschaft (mbH), це приблизно на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
“З часткою майже 26% Австралія є другим за значущістю постачальником ріпаку в ЄС, за нею йде Канада – 144 тис. тонн”, – уточнюється в повідомленні.
При цьому додається, що обсяг відвантажень з Канади збільшився більш ніж утричі порівняно з попереднім роком, хоча й лишається на достатньо низькому рівні. Це зумовлено тим, що в Канаді переважно вирощують ГМ-сорти ріпаку, тоді як у ЄС діють обмеження на використання виробленої з них олії. Тому канадський імпорт в основному призначено для виробництва біопалива, додали в АПК-Інформ.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 74,36 тис. тонн з 71,32 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 74,2 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Експорт м’яса птиці приніс Україні у 2024 році майже $1 млрд, повідомив Комітет Верховної Раду з питань аграрної та земельної політики із посиланням на інформацію Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, українська галузь птахівництва у 2024 році продемонструвала зростання обсягів експорту, які збільшились на 5,7%, а також доходів, які зросли на понад 20%.
При цьому експорт м’яса та їстівних субпродуктів птиці досяг 448,8 тис. тонн, що на 5,7% більше порівняно з попереднім роком. Загальна сума експорту склала $962,7 млн, що на 20,4% перевищує показники 2023 року.
Головними імпортерами української продукції стали Нідерланди, які закупили 23,2% всього експорту. Саудівська Аравія посіла друге місце з часткою 16,1%, а Словаччина – третє з 8,5%.
Україна у 2024 році також відправила на експорт 77,8 тис. тонн яєць, що на 59,4% більше, ніж роком раніше. У грошовому еквіваленті експорт зріс на 22,5% у порівнянні з 2023 роком – до $74,5 млн.
Головними покупцями українських яєць були Ізраїль (14,1%), Польща (11,7%) та Італія (11,1%).
Зростання експорту свідчить про високу конкурентоспроможність української продукції на міжнародному ринку та ефективність роботи вітчизняних виробників. Розширення географії постачань і збільшення попиту на українське м’ясо птиці та яйця вкотре підкреслюють її якість та відповідність світовим стандартам, зауважили народні депутати.
У ВРУ акцентували увагу на тому, що ці показники є позитивним сигналом для подальшого розвитку галузі птахівництва в Україні, зокрема для залучення нових інвестицій та розширення експортного потенціалу.
Україна у січні 2025 року експортувала 5 млн тонн агропродукції, що на 9,7% менше аналогічного показника попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Уже третій місяць спостерігається тенденція до зниження, але це характерно для зимового періоду в умовах відсутності форс-мажорних обставин”, – пояснили аналітики.
Говорячи про структуру експорту продукції у січні 2025 року, вони зауважили, що експорт зернових культур скоротився на 3% – до 3,5 млн тонн (кукурудза – 72%, пшениця – 26%, ячмінь – 2%) у порівнянні з груднем 2024 року, олійних культур – на 39%, до 352 тис. тонн (соя – 63%, ріпак – 29% та насіння соняшника – 6%), макухи після вилучення рослинних олійн – на 22% до 406,3 тис. тонн (соняшникова – 67%, соєва – 33%), інших видів агропродукції – на 24%, до 329,5 тис. тонн.
Водночас на 1% у порівнянні із груднем 2024 року виріс експорт рослинних олій – до 424,4 тис. тонн (соняшникова олія – 89% та соєва – 10%).
Аналітики звернули увагу, що обсяги експорту зернових культур і рослинних олій залишаються приблизно на рівні попереднього місяця. Скорочення демонструють олійні культури (-39%) та макухи після вилучення рослинних олій (-22%).
“У поточному маркетинговому році переважна більшість вирощеної сільськогосподарської продукції, що призначена для експорту, вже вивезено, зокрема, пшениці – 64%, кукурудзи – 55%. Відповідно в наступних місяцях можливе подальше незначне скорочення експортних відвантажень”, – прогнозують в УКАБ.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у 2024 році (ЕКА) підтримало 69 експортерів, застрахувавши їх договори ЗЕД, кредити на виконання таких договорів та інвестиційні кредити на 1 млрд грн, повідомляється на сайті агентства.
Таким чином, підтриманий експорт становив 7,53 млрд грн, а одна гривня відповідальності ЕКА принесла 7,52 грн майбутньої експортної виручки.
Клієнти ЕКА працюють у 19 областях України, серед яких лідерами за обсягом експорту були: Київ (3,8 млрд грн експортної виручки), Львівщина (1,25 млрд грн) та Вінницька область (703 млн грн).
Дев’ять банків допомагають експортерам разом із ЕКА безпечно розширити географію ведення бізнесу. Найбільше профінансував UGB Ukrgasbank – 374,67 млн грн (2,9 млрд грн підтриманого експорту), Ощадбанк – 208 млн грн (629 млн грн) та ПУМБ – 131 млн грн кредитів (1,78 млрд підтриманого експорту).
ЕКА також повідомляє, що протягом року запровадило нові продукти захисту інвесторів від військових ризиків та уклало такі перші угоди, підтримавши 137,6 млн грн інвестицій.
Також ЕКА вперше застрахувало банківську гарантію виконання робіт українським підрядником у Польщі.
У 2024 році ЕКА стала повноправним членом Бернського союзу – міжнародної організації, що об’єднує експортно-кредитні агенції та сприяє розвитку міжнародної торгівлі.
“Це відкриває нові можливості для співпраці з міжнародними партнерами та підвищення наших стандартів страхування експортних ризиків та покращення страхових продуктів”, – пояснило агентство.
У співпраці зі Світовим банком ЕКА розробило проект п’ятирічної стратегії компанії та прийняло її, що було одним із зобов’язань України перед МВФ. Завдання вдалося виконати на п’ять місяців раніше запланованого терміну.
Крім того, ЕКА першим серед державних компаній затвердило свою стратегію рішенням наглядової ради відповідно до оновлених стандартів корпоративного управління.
У повідомленні також зазначається, що у 2025 році основними завданнями ЕКА будуть, зокрема, розширення можливостей страхування договорів ЗЕД, збільшення обсягів підтримки зовнішньоекономічних контрактів, розмірів страхування інвестиційного фінансування. Також пріоритетним буде запуск програми компенсації вартості страхування кредитів, спрямованої на підтримку малого та середнього бізнесу. Фактичне зниження вартості страхування сприятиме зростанню кількості експортерів, які бажають отримати додатковий захист свого бізнесу, пояснює ЕКА. А вирішення проблеми нестачі капіталу ЕКА дозволить підтримувати більше бізнесів та реалізовувати масштабніші проекти.
