В Україні в 2025 році буде побудовано два підприємства з переробки борошна – на західній Україні виготовлятимуть борошно, в Полтавській області – крупи, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба”, – розказав він.
На думку керівника галузевої асоціації, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу.
“Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна – дуже широка гама продуктів переробки “, – наголосив Рибчинський і додав, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки – в $15 млн. У цю суму входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту. Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо.
Рибчинський також не відкидає перспективу будівництва на чорноморського побережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.
“Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики”, – підкреслив він і додав, що кроком для такого шляху розвитку переробки в Україні має бути в першу чергу зацікавленість держави.
Первинні реєстрації нових і уживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у травні 2025 року зросли на 62% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 210 од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
У порівнянні з квітнем поточного року попит не змінився.
За даними асоціації, частка нової техніки у цьому обсязі становила 43%, тоді як торік була 37%.
Найчастіше серед нових автобусів у минулому місяці, як і торік, вперше реєстрували автобуси Аtaman виробництва заводу “Черкаський автобус” – 27 од. (торік – 22 од.), на другому місці Ford з 22 автобусами (у травні-2024 марка також займала друге місце, але з сімома машинами), третім став вітчизняний Еталон – 13 од. (шість одиниці).
За даними “УкрАвтопрому”, серед вживаних автобусів частіше за все реєструвались Mercedes-Benz – 41 од., Volkswagen – 17 од. та MAN – 13 од.
Всього за січень-травень автобусний парк України поповнили 1030 автобусів (+41% до аналогічного періоду 2024р.), з них нових – 459 од. (+11%); вживаних – 571 од. (+81%).
Як повідомлялось з посланням на дані “УкрАвтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових і уживаних автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема, нових на 24% – до 1,296 тис., уживаних на 12%, до 945 од.
Гормональний фон впливає на загальне самопочуття, настрій, рівень енергії та жіноче здоров’я. Скористайтеся можливістю перевірити основні показники гормонального балансу в ADONIS за спеціальною ціною – 3 844 грн (замість 5 100 грн)!
Учасниками акції є досвідчені акушери-гінекологи:
Щоб отримати послугу за акційною ціною, повідомте про це оператору контакт-центру або адміністратору під час запису на прийом.
Запис за телефоном: 0 800 707 707
ADONIS – якісна медицина для дорослих та дітей.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. В її мережу входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Для підготовки теплової генерації до літніх піків споживання та наступного опалювального сезону, з початку 2025 року шахтарі “ДТЕК Енерго” ввели у роботу сім нових вугільних лав, дві з них – у травні, повідомляється у пресрелізі операційного холдингу.
“Влітку та підчас опалювальних сезонів навантаження на теплову генерацію традиційно зростає, тому підтримуємо відповідний ритм роботи. Видобуток палива для теплової генерації потребує детального планування та послідовності у кожному етапі. У тому числі, у запуску нових вугільних лав”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
Минулого року інвестиції компанії в український вуглевидобуток склали близько 7,5 млрд грн, всього з 2022 по 2024 роки – 18 млрд грн.
Як пояснили у “ДТЕК Енерго”, кошти були спрямовані на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Дефіцит жита у сезоні-2025/2026 буде 100%, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба, заявив в інтерв`ю “Інтерфакс-Україна” директор Спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Із упевненістю можна сказати, що на 100% в сезоні-2025/26 буде дефіцит жита. Уже зараз в Україні частково переробляється польське жито, а хлібопеки користуються балтийським житнім борошном. Це, на жаль, вже наші реалії”, – сказав він.
За словами очільника галузевої асоціації, причиною дефіциту жита є небажання сільгоспвиробників сіяти культуру, оскільки її врожайність на третину нижча, ніж у пшениці – до 40 ц/га проти 60 ц/га відповідно.
Крім того, раніше весь дефіцит покривався з Білорусі, що й призвело до скорочення обсягів виробництва жита в Україні – аграріям було складно конкурувати з поставками з Білорусі. Водночас жито не належить до числа популярних експортних культур. Попит на жито є лише на внутрішньому ринку.
Рибчинський привернув увагу, що наразі ціна на жито більше, ніж конкурентна: якщо 2024 року 1 тонна жита коштувала 6-7 тис. грн, то станом на травень 2025 року – 12-14 тис. грн.
Відповідаючи на запитання чи призведе дефіцит жита до подорожчання житнього хлібу, експерт наголосив, що однозначно подорожчає.
“Наразі ціна українського житнього борошна – 18 тис. грн за тонну, з імпортної сировини – близько 20 тис. грн, тоді як торік у травні житнє борошно коштувало 10 тис. грн. Це не просто буде зростання ціни на житній хліб – багато виробників хлібобулочних виробів просто припинять його випікати”, – наголосив він.
Очільник спілки “Борошномели України” прогнозує, що 2025/2026 маркетинговий рік Україна проживе із дефіцитом жита і купуватиме його на зовнішніх ринках за європейськими цінами. Це зробить жито цікавим для українських аграріїв. Відтак у 2026/2027 МР, найімовірніше, сільгоспвиробники збільшать площі під житом, що зможе вирівняти ситуацію на ринку.
Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 31 травня по 6 червня з настанням літа, закінченням шкільного року і початком сезону відпусток зріс на 13,2% – до 573 тис., свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook.
Згідно з ними, потік на виїзд підскочив з 253 тис. до 311 тис., тоді як на в’їзд зріс з 253 тис. до 262 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася не так істотно – з 124 тис. до 125 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами навіть трохи зменшився – з 524 до 514.
Як зазначає відомство, опівдні в неділю на польському кордоні черга легкових авто була тільки на пункті пропуску (ПП) «Устилуг» – 30 штук, а в «Шегинях» на проходження кордону чекало 4 автобуси.
На всіх інших ПП черги відповідно в 15 і 10 машин були в ПП «Вилок» і «Лужанка» на кордоні з Угорщиною і по 10 авто в ПП “Ужгород” і «Малий Березний» на кордоні зі Словаччиною.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 291 тис. і в’їхало 251 тис. осіб, потік машин також був меншим – 118 тис.
Минулого року з першого тижня червня почалося істотне літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало п’ять тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 79 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк в квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України в 2024 році в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах мова йде про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, у 2024 році до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку в 2025 році на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалася в 6,358 млн, а в цілому в світі – в 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
