Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-серпні 2022 року зросло у 2,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $5,421 млрд з $1,895 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
За її даними, експорт товарів з України за звітний період порівняно із січнем-серпнем 2021 року скоротився на 30,8% – до $28,946 млрд, імпорт – на 21,4%, до $34,367 млрд.
Держстат уточнює, що у серпні цього року порівняно з липнем-2022 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 0,1% – до $3,137 млрд, імпорту – на 1,3% – до $4,504 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі у серпні-2022 було негативним і становило $1,367 млрд, тоді як у липні-2022 року воно також було негативним і становило $1,314 млрд.
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 227 країн світу.
Металургійні підприємства України у січні-вересні поточного року знизили надходження від експорту чорних металів на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3 млрд. 965,813 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), на чорні метали за цей період припало 11,99% від загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 21,33% за січень-вересень-2021.
У вересні надходження від експорту чорних металів становили $241,452 млн.
При цьому Україна у січні-вересні поточного року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,2% – до $667,329 млн. У вересні її імпортовано на $108,237 млн.
Крім того, у зазначений період Україна скоротила експорт металовиробів на 25,4% – до 805,118 млн дол. У вересні їх поставлено на 337,429 млн дол.
Імпорт металовиробів за січень-вересень скоротився на 40,7% – до $467,689 млн. (у вересні – $54,5 млн.).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила валютний виторг від експорту чорних металів на 81,4% порівняно з 2020 роком – до $13 млрд 951,117 млн. На чорні метали за цей період припало 20,49% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 15 63% за 2020 рік.
При цьому Україна у 2021 році наростила імпорт аналогічної продукції на 48,8% – до $1 млрд 547,477 млн.
Крім того, Україна 2021 року наростила експорт металовиробів на 43% – до $1 млрд 293,199 млн.
Імпорт металовиробів минулого року зріс на 28% – до $1 млрд 125,908 млн.
За сім місяців повномасштабної агресії рф проти України бренд Parimatch закупив та передав українським захисникам понад 11 400 одиниць амуніції. Мова як про засоби індивідуального захисту й спорядження: шоломи, тактичні окуляри, палатки, спальники, розвантажувальні поясні системи; так і комплекти одягу та взуття для військових ЗСУ. Загальна вартість придбаної амуніції склала 43,6 млн гривень.
Армія забезпечує українських бійців основними речами для перебування на фронті. Втім, з перших днів війни соціально відповідальний бізнес доукомплектовує захисників технологічним військовим спорядженням і постачає додатковий одяг бійцям на передову співвідносно до потреб конкретних підрозділів.
Parimatch з перших днів повномасштабної війни передає плитоноски, шоломи, розвантажувально-поясні системи, тактичний камуфляж, комплекти форми та взуття для ЗСУ відповідно до сезону: навесні та влітку забезпечували тактичними кросівками, панамами, легким одягом, маскувальними сітками. Зі зміною сезону виникла потреба у дощовиках плащ-палатках, спальних мішках, берцах, флісових виробах, балаклавах та перчатках.
“Допомога ЗСУ має бути стабільною та безперервною. Українці гуртуються ще більше і донатять на ЗСУ, ми в компанії – докладаємо максимальних зусиль у забезпеченні бійців усім необхідним у боротьбі за свободу. Наразі військовим як ніколи потрібна наша підтримка та віра в міць нашої армії. Віра в перемогу України”, – зазначає Наталія Гілевич, CEO Parimatch Ukraine.
Загалом, з початку повномасштабного вторгнення рф допомога Parimatch Україні налічує більш як 269 мільйонів гривень, ключовий напрям якої – підтримка ЗСУ.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Резолюція закликає країни не визнавати претензії Росії на чотири області України, на які претендувала Росія після так званих референдумів, проведених наприкінці минулого місяця, і вимагає, щоб Москва змінила курс із «спроби незаконної анексії», йдеться у прес-релізі, розміщеному на сайті. ООН.
У резолюції, яка «захищає принципи» Статуту ООН, зазначається, що Донецька, Херсонська, Луганська та Запорізька області тимчасово окуповані Росією внаслідок агресії, порушення територіальної цілісності, суверенітету та політичної незалежності України.
Генеральна Асамблея автоматично винесла резолюцію на обговорення, викликане застосуванням Росією права вето у Раді Безпеки у зв’язку зі спробою її анексії.
Резолюція, прийнята Асамблеєю, закликає всі держави, ООН та міжнародні організації не визнавати жодних претензій Росії на анексію та вимагає негайного скасування її заяви про анексію. У резолюції вітаються і «виражається рішуча підтримка» безперервних зусиль Генерального секретаря та держав-членів щодо деескалації нинішньої ситуації у пошуках світу за допомогою діалогу, переговорів та посередництва.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
Американські виробники обладнання для випуску мікросхем відкликають співробітників підприємства провідного китайського виробника чіпів пам’яті Yangtze Memory Technologies Co. (YMTC), пише газета The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.
Зокрема, йдеться про KLA Corp. та Lam Research Corp., які призупиняють співпрацю з китайською держкомпанією після введення Вашингтоном обмежень, що блокують постачання високотехнологічних напівпровідникових компонентів та обладнання для їх випуску до КНР.
За словами джерел, американські компанії призупинили обслуговування чинного обладнання на підприємстві YMTC, а також припинили встановлення нового.
Загалом на заводі задіяно десятки співробітників американських компаній, які відіграють ключову роль у підтримці роботи підприємства, володіючи необхідною для високотехнологічного виробництва експертизою, зазначають джерела.
Якщо ці співробітники не повернуться до роботи, YMTC втратить можливість модернізувати виробництво в майбутньому, а також зіткнеться зі складнощами при необхідності ремонту обладнання.
Відповідно до нових заходів експортного контролю, про які було оголошено минулої п’ятниці, чіпи для високопродуктивних обчислювальних систем, суперкомп’ютерів та систем штучного інтелекту (AI), вироблені з використанням американських технологій, можуть продаватися до Китаю лише за наявності ліцензії на експорт.
Вашингтон також заборонив громадянам США та організаціям працювати з китайськими чіпмейкерами без отримання спеціального дозволу.
Крім того, оголошений Штатами пакет заходів суворо обмежує експорт у КНР обладнання для виробництва мікросхем та технологій, які місцеві компанії могли б використати для розробки власного обладнання.
Згідно з оцінками Boston Consulting Group, на частку американських компаній припадає 41% глобального виробництва обладнання для випуску чіпів, Китай – не більше 5%.
Международный валютный фонд (МВФ) оставил без изменения свой июльский прогноз роста мировой экономики в 2022 году – 3,2% (в январе ожидался рост на 4,4%, в апреле – на 3,6%). На 2023 год оценка снижена до 2,7% с 2,9% в июле и 3,6% в апреле (в январе МВФ прогнозировал рост мирового ВВП на 3,8%).
“Мировая экономика продолжает сталкиваться с серьезными проблемами, вызванными затяжным воздействием трех мощных сил: российского вторжения в Украину, “кризиса стоимости жизни”, вызванного постоянным и усиливающимся инфляционным давлением, и замедления темпов роста в Китае. (…) ВВП стран, представляющих более трети мировой экономики, сократится в 2023 году, в то время как три крупнейшие экономики – США, Европейский Союз и Китай – продолжат буксовать. Словом, худшее еще впереди, и для многих 2023 год будет ощущаться как рецессия”, – говорится в обзоре.
Война РФ против Украины спровоцировала энергетический кризис в Европе, который резко увеличивает стоимость жизни и препятствует экономической деятельности, пишет МВФ. “Цены на газ в Европе выросли более чем в четыре раза с 2021 года, при этом РФ сократила поставки до менее чем 20% от уровней 2021 года, что повышает вероятность нехватки энергии следующей зимой и далее. В более широком смысле война также привела к росту цен на продовольствие на мировых рынках, несмотря на недавнее снижение цен после сделки по зерну в Черном море, что вызвало серьезные трудности для семей с низкими доходами во всем мире, особенно в странах с низкими доходами”, – указывает фонд.
В докладе также отмечается, что устойчивое и все усиливающееся инфляционное давление вызвало быстрое и синхронизированное ужесточение денежно-кредитных условий наряду с сильным укреплением доллара по отношению к большинству других валют. “Более жесткие глобальные валютно-финансовые условия будут влиять на экономику, снижая спрос и помогая постепенно подавлять инфляцию. Однако до сих пор ценовое давление остается довольно стойким и вызывает серьезное беспокойство у политиков. Мы ожидаем, что глобальная инфляция достигнет пика в конце 2022 года, но останется высокой дольше, чем ожидалось ранее, и к 2024 году снизится до 4,1%”, – отмечается в обзоре.
СТРАНОВЫЕ ОЦЕНКИ
МВФ несущественно, но все же улучшил свой прогноз роста экономики стран с формирующимся рынком и развивающихся стран на 2022 год – до 3,7% с 3,6% (в апреле ожидал 3,8%), на 2023 год – понизил до 3,7% с 3,9% (апрельский – 4,4%).
Прогноз роста экономики Китая в текущем году ухудшен до 3,2% с 3,3% (в апреле ожидался рост на 4,4%, в январе – на 4,8%), в 2023 году – до 4,4% с 4,6% (апрельская оценка – 5,1%).
Оценка роста ВВП Индии также снижена – до 6,8% с 7,4% (апрель – 8,2%) в 2022 году, на 2023 год осталась без изменений – 6,1% (апрель – 6,9%).
При этом прогноз роста бразильской экономики существенно повышен на 2022 год – до 2,8% с 1,7% в июле и 0,8% в апреле, на 2023 год также повышен – до 1% с до 0,9% (апрельский прогноз – 1,4%).
Оценка роста ВВП развитых стран в 2022 году ухудшен на 0,1 процентного пункта – до 2,4% (апрель – 3,5%) и на 0,3 п.п. – до 1,1% – в 2023 году (2,4% – апрельская оценка).
МВФ продолжил снижение прогноза по росту ВВП США в 2022 году – на 0,7 п.п. до 1,6% (апрель – 3,7%). На следующий год оценка осталась прежней – 1% (апрель – 2,3%).
Экономика стран еврозоны в текущем году, по мнению МВФ, вырастет на 3,1%, прогноз улучшен с 2,6% в июле и 2,8% в апреле). На 2023 год оценка ухудшена на 0,7 п.п. – до 0,5% (апрель – 2,3%).
Прогноз роста ВВП Италии в 2022 году был повышен до 3,2% с 3% в июле и 2,3% в апреле. В 2023 году МВФ ожидает снижение экономики на 0,2%, в июле прогнозировал рост на 0,7%, в апреле – на 1,7%.
Экономика Германии в 2022 году вырастет, по мнению МВФ, только на 1,5% (лучше июльского прогноза – 1,2%). При этом в 2023 году ожидается снижение экономики на 0,3% (в июле ожидался рост на 0,8%, в апреле – на 2,7%).
Прогноз для Испании на текущий год повышен до 4,3% с 4% (в апреле – 4,8%) и снижен до 1,2% с 2% в 2023 году.
Для Франции оценка на текущий год улучшена до 2,5% с 2,3% и на 0,4 п.п., на 2023 год ухудшена – до 0,7% с 1%.
Прогноз роста экономики Великобритании на 2022 год улучшен до 3,6% с 3,2%, на 2023 год – ухудшен до 0,3% с 0,5%. Оценка роста ВВП Японии на текущий год осталась на уровне 1,7%, на 2023 год сократилась до 1,6% с 1,7%.
