Банкіри сподіваються на швидке призначення нового голови Національного банку України (НБУ) на місце Кирила Шевченка, який 4 жовтня заявив про відставку, і очікують на збереження послідовного курсу регулятора і після нового призначення.
Про це свідчать коментарі банкірів, надані агентству “Інтерфакс-Україна” у середу.
“Я не думаю, що в умовах війни слід очікувати якихось радикальних змін у стратегії Нацбанку. Вся система управління країною в поточній ситуації тією чи іншою мірою підпорядкована єдиній спільній меті. У цих умовах навряд чи можна говорити про повноцінну свободу прийняття рішень окремими держорганами. Іншими словами, жодної “революції” я не чекаю”, – висловив думку голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
Він вважає, що із призначенням нового глави краще не затягувати, оскільки це важливо для банківської системи та її стабільності, а також для іноземних партнерів та кредиторів.
“Як банкіру, акціонеру та керівнику банку мені, звичайно, хотілося б бачити на чолі НБУ людину із системи. Має свіжий досвід роботи в комерційному банку, який розуміє всі складнощі та проблеми системи. Я впевнений, що окрім стратегічних держзадач регулятор повинен залишатися” іншим “Ринку, який він регулює”, – зазначив Світек.
Банкір додав, що новий голова НБУ, який має свіжий практичний досвід роботи в комерційному банку, краще впоратися з тим, щоб надати банкам, особливо під час війни, не лише приписи та вимоги, а й підтримку.
“Призначати нового голову НБУ потрібно якнайшвидше, особливо з огляду на військовий стан у країні. Але це – не питання, його прізвище ми дізнаємося найближчим часом”, – вважає голова ОТП Банку Володимир Мудрий.
За його словами, якщо новим головою стане хтось із членів команди Шевченка, це означатиме певну наступність політики НБУ та більший ступінь прогнозованості подальших рішень та інструментів впливу на ринок.
“Інакше, на мою думку, це має бути макроекономіст, не тільки з досвідом управління комерційним банком, але і з більш широкою експертизою, можливо, в міжнародних організаціях, державних структурах, здатний принести в політику Нацбанку новий вектор розвитку”, – додав банкір.
Володимир Мудрий підкреслив, що в будь-якому разі, головне сьогодні – це єдність усіх органів влади, тому першим завданням нового голови НБУ є його якнайшвидше входження до системи управління економікою та фінансовим ринком країни.
Як повідомлялося, народний депутат Ярослав Железняк, перший заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та нардеп Олександр Дубілет стверджують, що новим головою Нацбанку стане Андрій Пишний.
Раніше Пишного називали як можливий кандидат на посаду голови НБУ ще до початку війни, коли кілька разів виникала тема можливої зміни керівника центробанку. Водночас екс-глава Ощадбанку був готовий поборотися за посаду голови Укрексімбанку, проте через війну відповідний конкурс скасували. У травні цього року Пишний став радником голови правління Ощадбанку, також входить до групи санкцій Єрмака-Макфола.
Цьогорічний голова Нацбанку України Кирило Шевченко 4 жовтня заявив про відставку за станом здоров’я.
Рада призначила його на цю посаду на семирічний термін 16 липня 2020 року, а раніше він був головою правління державного Укргазбанку.
Раніше, 1 липня 2020 року, голова НБУ Яків Смолій подав у відставку через політичний тиск. Він пропрацював на цій посаді з березня 2018 року, а раніше з травня 2017 року був в.о. голови НБУ.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розпочне діалог з Україною про її вступ після запиту Києва, йдеться у заяві генсека ОЕСР Матіаса Корманна, поширеній у середу.
“Після запиту, отриманого від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, про початок процесу вступу України до ОЕСР, Рада ОЕСР прийняла рішення визнати Україну як потенційного члена організації”, – йдеться у ньому.
Норманн зазначив, що після завершення початкових консультацій з цього питання Рада ОЕСР розгляне питання про відкриття обговорень щодо приєднання та підготовки проекту “дорожньої карти”.
Світова організація торгівлі (СОТ) покращила прогноз зростання світової торгівлі на 2022 рік до 3,5% з очікуваних у квітні 3%, проте істотно знизила прогноз на 2023 рік – до 1% з 3,4%.
“Імпульс до зростання світової торгівлі сповільниться у другому півріччі 2022 року і залишиться слабким у 2023 році через численні потрясіння у світовій економіці”, – йдеться в опублікованій у середу доповіді організації.
Попит на імпорт, як очікується, знизиться на тлі сповільнення темпів зростання найбільших економік світу з різних причин.
“У Європі високі ціни на енергоресурси, викликані російсько-українським конфліктом, призведуть до падіння споживчих витрат і підвищення витрат виробників. У США посилення монетарної політики вдарить по секторах, чутливих до зміни процентних ставок, – наголошується в доповіді. – Китаю доводиться стикатися зі спалахами COVID-19, спадом виробництва, і навіть слабкістю зовнішнього попиту”.
Збільшення витрат на імпорт палива, продуктів харчування та добрива може призвести до нестачі продовольства та проблем із заборгованістю в країнах, що розвиваються, попереджає СОТ.
“Світова економіка зіткнулася з комплексною кризою, – заявила генеральний директор СОТ Нгозі Оконджо-Івеала. – Картина 2023 стала набагато похмурішою”.
Організація також знизила прогноз глобального економічного зростання на 2023 рік до 2,3% із 3,3%. 2022 року, за оцінками СОТ, світова економіка зросте на 2,8%.
У доповіді наголошується, що прогнози супроводжуються високим ступенем невизначеності, пов’язаним із зміною політики центробанків розвинених країн, а також непередбачуваною природою російсько-української війни.
Глава МЗС ФРН Анналена Бербок повідомила польського колегу Збігнева Рау, що Берлін за жодних обставин не виплачуватиме Польщі репарації за Другу світову війну, повідомляє у вівторок Associated Press.
“Питання репарацій, як ви знаєте, з погляду німецької влади, закрите”, – заявила Бербок під час прес-конференції у Варшаві. Конференція відбулася після переговорів міністрів з цієї теми.
У свою чергу Рау висловив сподівання, що позиція Німеччини може змінитися.
У понеділок глава МЗС Польщі направив ноту Німеччини, в якій вимагалося близько $1,3 трлн як репарації за матеріальні та інші збитки, які Німеччина завдала Польщі за час окупації в 1939-1945 роках.
З початку повномасштабної війни Бюро економічної безпеки України ініціювало арешт активів росії та білорусі (фізичних та юридичних осіб) на 44 млрд грн. Детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування у 22 кримінальних провадженнях щодо правопорушень в економічній сфері, найчастіше це ухилення від сплати податків.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає єдиний порядок поводження з майном: арешт – рішення суду – передача в управління або у власність держави.
Серед найвагоміших арештованих активів:
вагони та ТМЦ в вагонах вартістю близько 19 млрд грн.,
активи фінансової установи – 12,8 млрд грн.,
активи мережі АЗС орієнтовно оцінюються в 2 млрд грн.,
декілька торгівельних центрів вартістю 1,3 млрд грн. та інші.
Наразі, майно орієнтовною вартістю 1 млрд грн. передано до АРМА, з яких на 238 млн грн. вже реалізовано в дохід держави.
Нагадаємо, нещодавно Бюро економічної безпеки України визначило та погодило з відповідними державними органами 23 юридичні особи, пов’язані з рф та рб, які рекомендує включити до санкційного списку. Ще два списки із 25 та 54 суб’єктами господарської діяльності, до яких БЕБ рекомендує застосувати санкції, погоджуються з відповідними органами.
Детальніше https://esbu.gov.ua/news/spysok-beb-vyznacheno-iurosib-iaki-zasluhovuiut-na-sanktsii
Негативное сальдо внешней торговли Украины товарами в сентябре составило $354 млн, что втрое меньше августовского показателя ($1052,6 млн), сообщил заместитель министра экономики – торговый представитель Украины Тарас Качка.
“Экспорт – $4,144 млрд, на 23% больше, чем в августе. Объем экспорта – 9,66 млн тонн, на 32% больше, чем в августе”, – написал он в Facebook.
Согласно представленным им данным, импорт в сентябре увеличился только на 1,9% – до $4,498 млрд.
“Сентябрьский экспорт более $4 млрд и более 9 млн тонн впервые с 24 февраля”, – подчеркнул торгпред.
Качка также указал, что в сентябре экспорт продукции агропромышленного комплекса и пищевой промышленности достиг 6,928 млн тонн против 4,566 млн тонн в августе и 2,985 млн тонн в июле. Этого стало результатом роста отправок морским транспортом – с 1,436 млн в июле до 2,723 млн тонн в августе и 5,175 млн тонн в сентябре.
Экспорт ж/д транспортом в сентябре сократился до 902,2 тыс. тонн по сравнению с 970,5 тыс. тонн в августе и 886,5 тыс. тонн в июле, автомобильным транспортом – до 849,6 тыс. тонн в сентябре с 872,4 тыс. тонн в августе и 662,4 тыс. тонн в июле.
