Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф для службового користування (ДСК) з геологічних даних щодо критичних мінералів, вважають учасники спеціальної галузевої конференції Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Mining Day (День надрокористування), яка проходить у Києві в п’ятницю.
Директор зі стратегічного розвитку “Укрлітійвидобування” Денис Альошин зазначив, що доступ до інформації може бути дуже простим і дієвим стимулом для інвестицій. І зараз можна отримати інформацію, крім тієї, що має гриф ДСК.
“Але чому зараз у нас ще є інформація з грифом ДСП? Що саме ми не хочемо показувати? Коли я спілкуюся з міжнародними інвесторами, то я по своєму проєкту не можу показати ту критичну інформацію, яка потрібна для оцінки мого проєкту. Ми два-три роки надсилаємо листи прем’єр-міністру або профільним міністерствам тощо. Усі підтримують, ніхто не розуміє, навіщо нам потрібен гриф ДСП”, – задається питаннями Альошин.
На його думку, це дуже простий і дуже дієвий крок, який одразу відчинить двері, щонайменше, для багатьох інвестиційних намірів, “нехай не інвестицій, але намірів”. Нині це дуже болюче питання для індустрії, підкреслив менеджер.
Торкаючись діяльності “Укрлітію”, він повідомив про реалізацію проєкту з розробки Полохівського літієвого родовища (Кіровоградська обл.), ресурсна база якого – 75 млн тонн літієвмісної руди. Компанія має намір отримувати з неї концентрат, а потім – гідроксид/карбонат літію.
“Стратегія – працювати з Європою, оскільки там недостатньо літію. Літій використовується у виробництві літієвих батарей. Плани – переробка, побудувати завод. Плануємо підготувати дослідження за стандартами ЄБРР для залучення фінансування”, – сказав директор зі стратегічного розвитку, додавши, що одна з найбільших проблем нині – кваліфіковані кадри.
Своєю чергою заступник директора з інвестицій інвестиційної компанії umgi Микола Шевченко зазначив, що Україна має низку переваг для залучення інвестицій у розробку надр: “що ми маємо і що можемо запропонувати інвесторам”.
“Зокрема, переважна більшість інформації в Україні доступна щодо різних мінералів. Але є і ДСП щодо критичних мінералів. І ми підтримуємо відкриття цієї інформації для всіх інвесторів”, – наголосив Шевченко, додавши, що зараз не можна ухвалити стратегічне рішення щодо видобутку тих чи інших мінералів.
При цьому менеджер назвав серед переваг України – доступність землі: в Україні діє механізм примусового викупу землі для системних потреб, тоді як у низці країн цього немає.
“Є прозорість аукціонів. Є доступність геологічної інформації та детальна розвідка територій, але потрібно ще більше відкритості. Серед економічних чинників, зокрема, низька вартість землі ($3 тис., а, наприклад, у Польщі – $40 тис.) і невисока вартість робочої сили ($600)”, – констатував заступник директора.
На його думку, для залучення інвесторів необхідне гарантування військових ризиків, гарантоване виведення дивідендів, фіскальні стимули: податкові канікули, пільгове довгострокове кредитування, децентралізація податків, щоб частина податків залишалася на місцях. Також прискорення і спрощення зміни цільового призначення землі, більша відкритість усієї геологічної інформації.
“Ми інвестували в більшість проєктів в Україні – у видобуток, а в переробку менше, оскільки там потрібні певні хімічні процеси, є складнощі з отриманням дозволів природоохоронних органів”, – пояснив менеджер.
Гендиректор umgi Андрій Горохов додав, що наразі в Україні немає операційного гравця критичних матеріалів, який успішно працює: це означає, що ми щось недостатньо робимо як суспільство.
“Компанії зараз узяли чималі ризики і вкладаються в проєкти критичної індустрії. Вони роблять це самі завдяки акціонерному капіталу. Без допомоги з боку держави. Вони молодці і герої, бо в них великі ризики. Немає стратегії у держави, немає підтримки. Потрібно багато зусиль, і одному впоратися з проблемами дуже важко”, – наголосив топ-менеджер, зазначивши, що проєкти в цій сфері оцінюються від $300 млн до кількох мільярдів доларів, “щоб побудувати і видобуток, і процес”.
Тому інвесторам складно ухвалювати рішення з огляду на поточну ситуацію і невисокий прибуток від коштів, що вкладаються в проєкти.
Українські девелопери адаптують об’єкти соціальної інфраструктури у своїх житлових проєктах до підвищених вимог інклюзивності та енергобезпеки, відповідаючи на виклики воєнного стану, повідомили компанії в опитуванні, проведеному агентством “Інтерфакс-Україна”.
За словами співзасновника і керуючого партнера групи компаній DIM Олександра Насіковського, сьогодні питання безпеки в об’єктах соціальної інфраструктури, як і в житлових будинках, вимагають комплексного підходу.
“У своїх проєктах ми застосовуємо трирівневу систему безпеки, куди серед іншого входить безпека енергетична. У проєктах забезпечується можливість використання за потреби альтернативних джерел енергії, посилені засоби автоматизації інженерних комунікацій. У будівлях встановлюються склопакети зі склом нового покоління, яке дає змогу проникати сонячному світлу всередину приміщення, але не пропускає сонячне тепло, використовується термостійка мінеральна вата для утеплення”, – зазначив він.
У портфелі групи компаній DIM на різних стадіях реалізації перебувають школи та дитячі садки. Так, у ЖК Lucky Land заплановано будівництво шести дитсадків, а також реалізується проєкт школи, оператором якої стане КМДШ. У Park Lake City компанія реалізує початкову школу, ком’юніті-центр із рестораном і дитячий садок на 180 місць.
Автономність життя стала одним із важливих чинників у девелопменті під час воєнного стану, вважає керівник проєкту Greenville Park Олексій Шматок. За його словами, принцип “місто в місті” став ще більш актуальним з огляду на повітряні тривоги та комендантську годину.
“Постійні повітряні тривоги, комендантська година, ракетна загроза – причини, через які людина хоче мати всю необхідну інфраструктуру зовсім поруч, за 10-15 хвилин ходьби. Паркінг, притулок, магазин, аптека, дитячий майданчик, школа, кафе – усе на території ЖК, щоб у разі небезпеки швидко дістатися всюди”, – пояснив він у коментарі агентству.
Нарівні з автономністю важливу роль на сьогодні відіграє інклюзивність простору. За словами Шматока, підземні паркінги в проєкті Greenville спроєктовані з урахуванням вимог інклюзивності, адже ці приміщення також будуть використовуватися як притулки.
“Тотальна інклюзивність – це наша нова реальність. З огляду на велику кількість людей, які внаслідок війни отримують поранення та інвалідність, кожен відповідальний девелопер обов’язково має проєктувати й робити у своїх об’єктах, чи то соціальних, чи то комерційних, усе необхідне, щоб усі люди повноцінно й безперешкодно могли користуватися ними, жили комфортно й не відчували жодних обмежень”, – розповів агентству “Інтерфакс-Україна” директор із маркетингу City One Development Дмитро Новіков.
На території ЖК “Новопечерські Липки” заплановано будівництво ще однієї школи і дитсадка, які також будуть реалізовані з урахуванням норм інклюзивності та енергоефективності, повідомив Новіков.
За його словами, на сьогодні найбільш енергонезалежним об’єктом соцінфраструктури девелопера є дитячий садок Leapkids.
“Ще під час будівництва було застосовано інноваційні технології та енергоефективні рішення, які дають змогу дитячому садочку бути незалежним від міських мереж: сонячні колектори для обігріву та гарячого водопостачання, система водопідготовки й очищення, спеціальні свердловини отримують геотермальну теплову енергію, яка переробляється у фізично відчутне тепло. Працює система вентиляції з рекуперацією”, – зазначив він.
Своєю чергою компанія KAN Development продовжує будівництво школи А+ на території ЖК “Файна Таун” та реалізує зону відпочинку з басейном у ЖК “Республіка” KAN коригує проєкти комплексів, додаючи укриття для потреб дітей та вчителів, а також регулює опалення будинків власними тепловими котельнями. Ми вітаємо на своєму порозі людей з різними фізичними можливостями: входи в будівлі спроєктовані без сходів, нахил пандуса для доступу у внутрішні двори становить 10%, а у вхідних групах житла та комерційних приміщень – 2-3%”, – повідомила компанія.
У портфелі “Інтергал-Буд” у столичному регіоні – чотири збудовані освітні заклади, триває будівництво дошкільного навчального закладу в ЖК “Сирецькі сади”, повідомила комерційна директорка компанії Анна Лаєвська.
“Школи в наших ЖК відповідають актуальним вимогам щодо енергоекономії та інклюзивності. Ба більше, ми враховуємо наш попередній досвід та відгуки операторів освіти, які орендують ці будівлі, для поліпшення проєктів у майбутньому”, – наголосила експертка.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у другому кварталі 2023 року зріс на 19,5% порівняно з другим кварталом 2022 року після падіння на 10,5% у першому кварталі та 31,4% у четвертому кварталі минулого року.
Згідно з оперативною оцінкою Держстату, оприлюдненою в п’ятницю, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактора) ВВП у другому кварталі цього року зріс на 0,8%.
Як повідомлялося, загалом за минулий рік ВВП України, за даними Держстату, впав на 29,1%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України у 2023 році з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік з 4,3% до 3,5%. Водночас у другому кварталі цього року він оцінив зростання в 18,1%.
Міністерство економіки прогнозує зростання ВВП України 2023 року до 4%, а наступного року – на 5%.
Раніше науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Світова організація торгівлі (СОТ) опублікувала в четвер запит України на проведення процедури врегулювання спору після того, як Польща, Угорщина та Словацька Республіка заборонили імпорт низки українських сільськогосподарських товарів, повідомляє Bloomberg.
“Запит України на проведення консультацій є першим офіційним кроком у тривалому процесі врегулювання спору в СОТ і може перерости в першу справу в цій організації, коли Україна виступатиме позивачем проти членів ЄС”, – написала агенція і нагадала, що Україна одночасно працює над приєднанням до блоку 27 країн.
Згідно з копією скарг, опублікованих на сайті СОТ, Україна стверджує, що заборони порушують різні положення угоди СОТ про сільське господарство і генеральної угоди про тарифи і торгівлю.
У трьох країн є 60 днів, щоб почати консультації з Україною. Якщо це не вирішить проблему, Київ може вимагати створення комісії СОТ.
Перш ніж справа пройде через систему вирішення спорів СОТ, може знадобитися кілька років. Навіть якщо Україна виграє спір, три інші країни теоретично можуть накласти вето на його результат, оскарживши рішення в апеляційному органі СОТ.
https://www.wto.org/english/news_e/news23_e/ds619_620_621rfc_21sep23_e.htm
12 жовтня 2023 року відбудеться девʼятий Київський міжнародний економічний форум — щорічна подія, яка обʼєднує представників української влади, бізнесу та суспільства для відкритого діалогу, обміну досвідом, створення простору довіри та ефективних стратегій розвитку економіки.
Вже вдруге форум пройде в Києві в умовах воєнного стану. Тема цьогорічного КМЕФ — «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи».
Ключові теми КМЕФ 2023:
та інші.
“В часи найскладнішого історичного випробування для країни, її економіки, бізнесу, суспільства та особисто для кожного з нас, маємо згуртуватись, обʼєднати зусилля та досвід, аби приймати складні, сміливі та прагматичні рішення. Мета — стати співавторами не тільки Перемоги, а й такого майбутнього незалежної, інноваційної та заможної України, якою пишатимуться нащадки. Все залежать від нас”, — прокоментував Василь Хмельницький, ініціатор форуму та засновник холдингу UFuture.
Своїм досвідом та баченням поділяться:
“Минулого року ми обговорювали тему відновлення української економіки після перемоги. Та життя виявилось значно складнішим, а виклики — набагато серйознішими. КМЕФ-2023 присвячений пошуку рішень на найбільш актуальні з них, які треба вирішувати тут і зараз. Надвисока ціна свободи та незалежності України має бути виправдана. Це завдання для кожного з нас”, — зазначив Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
“Попри війну український бізнес продовжує працювати, підтримує армію та гуманітарні ініціативи. Цьогорічний КМЕФ — це можливість обговорити проблеми, рішення та інструменти інтеграції ветеранів в цивільне життя. Можливість обміну досвідом ведення бізнесу під час війни та обʼєднання зусиль на шляху до перемоги. Можливість зафіксувати наші досягнення та спланувати подальші кроки. Надважлива подія, на якій Superhumans Center має платформу для спільної дискусії — як нам побудувати новий соціальний договір між людьми, які повертаються з війни та бізнесом”, — зазначила Ольга Руднєва, CEO Superhumans Center.
В рамках події кожен учасник зможе долучитися до підтримки центру реабілітації, протезування та реконструктивної хірургії Superhumans Center — кошти від реєстраційних внесків будуть спрямовані на реабілітацію українців, що постраждали від війни.
В день проведення заходу відбудеться онлайн-трансляція на YouTube-каналі КМЕФ за посиланням.
Інноваційний партнер події та Ексклюзивний партнер онлайн-трансляції – Mastercard.
Генеральний медіапартнер: ICTV.
Титульний медіапартнер: 1+1 Медіа.
Офіційний інформаційний партнер Форуму: Інтерфакс-Україна.
Титульні партнери: UFuture, Mastercard, Нова Пошта, AJAX, Biopharma.
Партнери: Київстар, Aequo, Dynasty Investment Group, Інтерпайп, Епіцентр, Superhumans Center, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?”, ГО “Безбар’єрність”.
Ми віримо, що наша перемога, наше відновлення та розвиток економіки — це наш вибір і наша справа.
Долучайтеся до змін уже 12 жовтня.
Детальніше про подію та умови участі за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум 2023
Люди. Бізнес. Економіка
Ціна свободи
Напередодні зимового періоду 2023/2024 року енергетична система України стоїть перед низкою ключових викликів і питань. В умовах триваючих військових дій і ймовірних обстрілів енергоінфраструктури, постійно мінливої ситуації на світовому ринку енергоносіїв, геополітичних особливостей і кліматичних змін, особливої уваги набуває аналіз чинників, що впливають на стійкість і ефективність функціонування галузі. Від того, наскільки грамотно і своєчасно будуть враховані особливості теплової та атомної генерації, поновлюваних джерел енергії та стану нафтогазової галузі, залежить комфорт і безпека життя мільйонів українців у холодну пору року. Наш огляд спрямований на те, щоб оцінити поточну готовність країни до майбутнього зимового сезону, визначити потенційні слабкі ланки та запропонувати оптимальні шляхи їх усунення. Клуб експертів проаналізував основні фактори, які можуть вплинути на стабільність енергосистеми України в осінньо-зимовий період.
Теплова генерація
Поточна ситуація з тепловою генерацією України видається доволі проблематичною, особливо з урахуванням підготовки до зимового періоду:
Ремонтні роботи та ступінь відновлення.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що енергетична галузь активно продовжує підготовку до зими, причому в розпал літа. Відремонтовано та перебуває в ремонті 24 енергоблоки ТЕС, що становить 62% від загальної кількості. Крім того, 70% ТЕЦ відремонтовано, і решта 30% перебувають у процесі ремонту.
Також, за словами прем’єр-міністра, “Укренерго” вже виконано майже 80% робіт з ремонту магістральних мереж, а високовольтні підстанції відновлено до рівня довоєнного часу. На додаток до цього, активно формується багаторівневий захист для енергетичних об’єктів.
Водночас Голова НКРЕКП акцентував увагу на необхідності прискорення надання додаткових фінансових ресурсів. У рамках урядової програми пільгового кредитування “5-7-9” існує можливість виділення 7,6 млрд грн для ТЕЦ і ТЕС.
Загалом пошкодження обладнання ТЕС і ТЕЦ оцінюють у 29,9 млрд грн, при цьому на аварійно-відновлювальні роботи витрачено лише 482 млн грн. НЕК “Укренерго” зазнав збитків на 9,6 млрд грн, але витрати на відновлення становили лише 681 млн грн.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024 року, дані – Нацбанк України)
Проблема забезпеченості вугіллям
Станом на 4 серпня ТЕС і ТЕЦ накопичили на складах 1,4 млн тонн енергетичного вугілля, що на 100 тис. тонн менше затвердженого плану. Це відставання пов’язане з активною роботою теплової генерації в липні для покриття дефіциту електроенергії, що призвело до додаткової витрати вугілля.
Відставання в темпах видобутку вугілля на державних шахтах становить 148 тис. тонн або 10-15% порівняно з минулим роком. Це пов’язано з тим, що 10 державних шахт перебувають під окупацією, що негативно позначається на загальному обсязі видобутку.
Щоб економити вугілля, підприємства розглядають можливість використання мазуту. Наразі кілька ТЕС активно використовують мазут, причому одні на 100%, а інші співвідношенням 60% мазуту до 40% газу.
Самозабезпечення населення
Голова правління оператора системи передачі НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький закликав населення України підготувати або придбати генератори електроенергії як превентивний захід проти можливих блекаутів або відключень електроенергії в зимовий період.
Кудрицький підкреслив, що неможливо точно спрогнозувати ймовірність блекаутів, оскільки це залежить від характеру й успішності атак РФ.
Імпорт обладнання для забезпечення енергоавтономності у 2021-2023 рр., млн дол США (дані – Нацбанк України)
Особливу увагу, на думку представників галузі, слід приділити необхідності раціонального використання електроенергії, особливо в години пікових навантажень. Громадян закликають стати більш економними та відповідальними споживачами електроенергії.
Загальне зниження потужності
Згідно зі звітом, підготовленим ПРООН і Світовим банком, доступна потужність для вироблення електроенергії в Україні від початку російського вторгнення в лютому 2022 року знизилася вдвічі. Найбільший удар припав на маневрену потужність, особливо на теплових електростанціях, що робить систему більш вразливою для швидких змін у попиті.
Падіння потужності різних типів генерації: Потужність ядерної генерації знизилася на 44%, гідрогенеруюча потужність – на 29%, а потужність відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – на 24%.
Розподіл джерел генерації електроенергії в Україні у 2000-2020 році (дані – ENTSO-E)
Міжнародна підтримка
20 червня 2023 року оператори передавальних систем країн Континентальної Європи ухвалили рішення збільшити максимальну потужність для імпорту електроенергії до України та Молдови до 1200 МВт, збільшивши її на 150 МВт порівняно з попередніми значеннями.
З червня 2022 року, TSO країн Континентальної Європи продовжує регулярно коригувати імпортні ліміти, з огляду на потреби України та Молдови, а також на результати заходів щодо забезпечення стабільності та безпеки енергосистеми.
Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії, ENTSO-E, відіграє ключову роль у координації роботи європейських операторів систем передачі, представляючи інтереси 39 TSO з 35 країн. Ця організація забезпечує узгоджену і безпечну роботу європейської енергосистеми, найбільшої взаємопов’язаної електромережі в світі, і виступає в якості платформи для технічного співробітництва між країнами.
Транскордонні ЛЕП у західній частині України та їхня потужність (дані – ENTSO-E)
25 серпня Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) погодила надані НЕК “Укренерго” правила розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Румунія, а також структуру розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Польща та Україна – Румунія.
Як випливає з ухвалених постанов Нацкомісії, структура розподілу пропускної спроможності для аукціонів за напрямком лінії Жешув – Хмельницька АЕС міждержавного перерізу Україна – Польща була узгоджена регулятором у розмірі: для річних і місячних аукціонів – 0%, для добових – 100%.
Це допоможе збільшити ступінь синхронізації енергосистем України та країн ЄС напередодні зимового періоду.
Висновки по розділу: Таким чином, тепловий сегмент енергетичної системи України стоїть перед низкою викликів через війну і втрату частини своїх ресурсів. Однак завдяки внутрішнім заходам і активній підтримці європейських партнерів, країна робить усе можливе, щоб забезпечити стабільне і безпечне енергопостачання своїх громадян напередодні зимового сезону.
Атомна генерація
Огляд ремонтних робіт.
Як повідомив Петро Котін, президент компанії НЕК “Енергоатом”, до початку осінньо-зимового періоду залишається відремонтувати чотири з дев’яти енергоблоків атомних електростанцій (АЕС). П’ять блоків уже відремонтовано й успішно введено в систему. Очікується, що до кінця серпня ще один блок завершить ремонтні роботи, а решту три запустять протягом наступних двох місяців.
За словами Котіна, наразі немає блоків, які очікують початку ремонтних робіт. Усі блоки або вже відремонтовані, або перебувають у процесі ремонту. Додатково, він підтвердив, що фінансово-економічна програма компанії щодо ремонту блоків перебуває в повному порядку і повністю збалансована.
Підтверджуючи інформацію міністра енергетики Германа Галущенка, Котін запевнив, що всі дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7 880 МВт будуть завантажені на повну потужність у зимовий період з листопада 2023 по лютий 2024 року.
В Україні на кінець серпня 2023 року функціонують три АЕС – Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська із загальним числом блоків, що дорівнює 9, і сумарною потужністю 7,8 ГВт. Запорізька АЕС потужністю 6 ГВт була захоплена РФ 4 березня 2022 року і вже майже рік не виробляє електроенергію.
Міжнародне співробітництво
Україна і Канада мають намір співпрацювати в галузі доліцензійної оцінки безпеки малих модульних реакторів (ММР). Цю ініціативу було озвучено після підписання меморандуму про взаєморозуміння між головою Держатомрегулювання України, Олегом Коріковим, і президентом Канадської комісії з ядерної безпеки, Руміною Велші.
Канада є одним зі світових лідерів у галузі ядерної енергетики, активно працюючи над впровадженням нових технологій. Це особливо актуально у світлі необхідності заміни старих потужностей, що були запущені в 1970-1980 роках і термін експлуатації яких добігає кінця.
З огляду на складну ситуацію навколо тимчасово окупованої Запорізької АЕС та інших ядерних об’єктів, що постраждали від війни, український і канадський регулятори співпрацюватимуть у питаннях їхньої безпечної експлуатації. Також обидві сторони висловили зацікавленість у вдосконаленні регуляторної діяльності в галузі поводження з радіоактивними відходами.
Висновок по розділу: Атомна енергетика України перебуває в активній стадії підготовки до майбутнього зимового періоду. З урахуванням активних ремонтних робіт і збалансованої економічної стратегії “Енергоатома”, українська атомна енергосистема демонструє готовність до ефективної та безпечної роботи в холодну пору року.
Розвиток відновлюваної енергетики
Проблеми з накопиченням води в “Укргідроенерго”
“Укргідроенерго”, ключовий виробник гідроелектроенергії в Україні, зіткнулася з проблемою нестачі води, необхідної для підтримки виробництва електроенергії на звичному рівні. Це пов’язано з підвищеним виробничим навантаженням і нездатністю компанії накопичувати достатні обсяги води до початку опалювального періоду.
Як підкреслив заступник генерального директора з комерційної діяльності компанії Богдан Сухецький, вода для “Укргідроенерго” є аналогом палива. У минулому компанія накопичувала достатні запаси води, щоб допомогти енергосистемі на початковому етапі осінньо-зимового періоду.
У поточних умовах “Укргідроенерго” змушена працювати на межі своїх можливостей. Сухецький вказав на те, що НЕК “Укренерго” використовує на 20-40% більше графіка вироблення електроенергії, ніж надає “Укргідроенерго”, що призводить до додаткової витрати води.
Окрему увагу було приділено впливу на роботу гідроелектростанцій Дніпровського каскаду після підриву Каховської ГЕС. Ситуація з Каховським водосховищем призвела до дисбалансу в системі каскадів, починаючи від Київського водосховища і до нижньої частини Дніпра.
“Укргідроенерго” стоїть перед серйозним викликом, пов’язаним із нестачею водних ресурсів для підтримки ефективної роботи. Це може вплинути на стабільність енергопостачання країни, особливо напередодні осінньо-зимового періоду. З огляду на складну політичну і військову обстановку, а також наслідки підриву Каховської ГЕС, важливість розв’язання цієї проблеми не може бути недооцінена.
“Зелена” енергетика
Компанією ДТЕК до кінця 2024 року планується завершити будівництво ВЕС загальною потужністю 600-700 МВт. До 2030 року ДТЕК розраховує реалізувати проєкти на загальну потужність не менше 2 ГВт.
При цьому, на конференції URC2023 було представлено нову енергостратегію України, яка відображає амбітні плани розвитку різних сфер енергетики країни:
Вітрова генерація: мета – досягти потужності в 140 ГВт з інвестиціями в розмірі $134 млрд.
Сонячна генерація: планується збільшити до 94 ГВт з фінансуванням у $62 млрд.
Накопичувачі енергії: прагнення до 38 ГВт потужності з бюджетом $25 млрд.
Атомна генерація: мета – 30 ГВт, що вимагає $80 млрд.
ТЕЦ і біоенергетика: розвиток до 18 ГВт (дані щодо фінансування відсутні).
Гідрогенерація: плани на 9 ГВт потужності з інвестиціями в $4,5 млрд.
Додатково передбачається виділити $72 млрд на розвиток водневих технологій, $5 млрд для систем передавання енергії і ще $4,5 млрд на гідроенергетику.
Загальний обсяг інвестиційних потреб для нових енергетичних потужностей України становить вражаючі $383 млрд, як повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
У рамках URC2023 Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) також підписала меморандум про взаєморозуміння з найбільшою асоціацією Великої Британії з відновлюваної енергії, RenewableUK. Цей крок спрямований на посилення співпраці, обмін досвідом і знаннями, а також на стимулювання торгівлі та розвиток ринку між секторами відновлюваної енергетики обох країн.
Ці заходи та плани свідчать про те, що Україна робить ставку на диверсифікацію та сталий розвиток свого енергосектору, орієнтуючись на сучасні технології та міжнародне співробітництво.
3 липня, Верховна Рада України ухвалила ключовий законопроєкт, який може кардинально змінити ландшафт зеленої енергетики країни. Ось основні моменти цього законопроєкту:
Енергоносії
Газові сховища
До початку осінньо-зимового періоду Україна планує накопичити у своїх газосховищах 14,7 млрд куб. м газу. Наразі вже накопичено 11,7 млрд куб. м. Ключовими наразі є питання ремонту, безпеки об’єктів теплової енергетики та накопичення паливних ресурсів. Кабмін наголосив на важливості готовності до опалювального сезону та підготовці до можливих обстрілів об’єктів теплоенергетичної інфраструктури.
Паливний ринок
Консалтингова група А-95 надала дані, згідно з якими ціна бензину в серпні-вересні може сягнути 60,86 грн/л, дизпалива – 55,61 грн/л, а газу – 26,63 грн/л. Основні фактори, що впливають на зміну цін, – це інтеграція підвищених податків і зростання світових котирувань, а також продаж запасів палива, сформованих до скасування пільгових податків.
Сергій Куюн, директор групи А-95, відзначив ключовий вплив великих гравців, таких як ОККО, WOG і “Укрнафта”, на стабілізацію цін. Він також вказав на складнощі з поставками через обстріли росіянами українських портів, що спричинило збільшення фрахтів і вимог до страхування. У зв’язку з цим Куюн запропонував збільшувати контракти на суші, а також консолідувати трейдерів для укладення довгострокових договорів на великі танкерні партії.
Динаміка зміни цін на паливо у 2022-2023 році, грн/літр (дані – Нацбанк)
Загалом галузь стикається з низкою викликів, включно з необхідністю збільшення запасів газу, складною ситуацією на паливному ринку через зміни в ціноутворенні та ризиками, пов’язаними з політичною обстановкою. Необхідні стратегічні рішення на державному рівні для стабілізації ситуації.
Загальні висновки
Напередодні осінньо-зимового сезону 2023/2024 року енергосистема України загалом готова до стабільного забезпечення електроенергією споживачів. За умови низької інтенсивності або відсутності ракетних ударів по об’єктах енергетики віялові вимкнення можуть носити епізодичний характер, або зовсім не застосовуватися. Імовірність блекауту за такого сценарію залишається мінімальною.
У разі нанесення нових ударів по енергосистемі в осінньо-зимовий період вірогідність відключень зростає, при цьому кількість і тривалість блекаутів буде залежати від характеру й успішності атак з боку РФ. При цьому, з огляду на підготовку енергетичного сектору до такого сценарію, можливі блекаути матимуть тимчасовий характер.
Співавторами цього аналітичного огляду є співзасновник Experts Club кандидат економічних наук Максим Уракін і директор аналітичного центру Олексій Федінський.
