АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні перевезла на 10,5% менше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року – 94,9 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов на засіданні Експортного офісу в середу.
При цьому в серпні обсяг перевезень становив 12,3 млн тонн, що на 13,8% більше, ніж у серпні минулого року.
Ткачов зазначив, що зазначене скорочення обсягу перевезення вантажів за вісім місяців поточного року відбулося переважно за рахунок зниження обсягу їхнього транспортування в експортному напрямку: за січень-серпень він зменшився на 14,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 34,8 млн тонн.
“Ситуація з перевезеннями в експортному сполученні не дуже хороша. За минулий місяць ми перевезли в експортному сполученні тільки 3,3 млн тонн вантажів. Причина одна – закриття “зернового коридору” і введення обмежень на західному кордоні щодо приймання зерна. Тому експортні перевезення у нас, на жаль, скоротилися. Найкращий показник був у вересні (2022 року), коли ми перевозили 5,2 млн тонн в експортному сполученні. Але зараз, у зв’язку з падінням обсягів перевезення зерна, маємо нинішні показники”, – сказав Ткачов під час засідання.
За його словами, внаслідок зниження обсягів експорту зернових вантажів відбулися зміни в структурі перевезень – на перше місце вийшла залізна руда.
“Перше місце в перевезеннях в експортному сполученні посідає залізна і марганцева руда – 42% від загального обсягу. Зерно посідає другу позицію – 27%, на третьому місці чорні метали – 11%”, – повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ”.
Так, у січні-серпні обсяг перевезення руди становив 11,49 млн тонн, що на 38,3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Обсяг перевезення чорних металів в експортному сполученні скоротився на 29,7%, до 3,03 млн тонн, олії зріс на 21%, до 826 тис. тонн, мінбудматеріалів впав на 47,5%, до 1,036 млн тонн, цементу збільшився на 37,4%, до 791 тис. тонн.
Обсяг експорту зернових вантажів у серпні склав 876 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні. З цього обсягу перевезено кукурудзи – 358 тис. тонн, пшениці – 225 тис. тонн, насіння технічних – 235 тис. тонн, інших – 58 тис. тонн. У напрямку морських портів перевезено 143 тис. тонн, через сухопутні прикордонні переходи 733 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні.
За вісім місяців обсяг перевезення зерна склав 14,75 млн тонн, що на 27,6% більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. “З 29 червня повністю заблоковано роботу “Зернового коридору”. Масовані удари, завдані агресором у липні-серпні по Одеській області, призвели до пошкодження інфраструктури міжнародних та українських трейдерів в Одеських і Дунайських портах. Крім того, з 2-го травня Європейська комісія заборонила поставки пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до п’яти країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини – до 15 вересня 2023 року”, – вказують в “УЗ”.
“Радує, що почав зростати обсяг перевезення зерна в напрямку західних сухопутних переходів. Уже до 500 вагонів щодоби ми передаємо на західних ПП. Нагадаю, що в найкращі часи ми передавали 680 вагонів на добу і на місяць перевозили через західні кордони 1 млн тонн зерна. Після обмежень обсяги впали до 370-400 вагонів і 0,5 млн тонн зерна. Зараз ситуація нормалізується”, – сказав Ткачов.
Зазначається, що вантажопотік через сухопутні переходи за підсумками серпня становив 2,83 млн тонн, або 86% від загальних експортних перевезень залізничним транспортом. Переважно вантажі прямували через Чоп – 684 тис. тонн, Ужгород – 396 тис. тонн, Батієво – 241 тис. тонн, Вадул-Сірет – 206 тис. тонн, Ягодин – 163 тис. тонн. Морськими портами за підсумками серпня було перевалено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезеного “УЗ”.
В “УЗ” також уточнили, що за підсумками серпня морськими портами було перероблено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезень залізничним транспортом в експортному напрямку. З цього обсягу тільки Ізмаїльський МТП переробив 433 тис. тонн вантажів.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова прийняла копії вірчих грамот у новопризначеного посла Канади в Україні Наталки Цмоць.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, Джапарова висловила подяку Канаді за значну військову, економічну, гуманітарну допомогу, санкційний тиск на РФ, а також за активну участь Канади в реалізації низки українських ініціатив, зокрема, “Формули миру” та міжнародної “Кримської платформи”.
Заступник міністра наголосила, що продовження та збільшення військової підтримки з боку міжнародних партнерів, зокрема Канади, є запорукою наближення перемоги України.
Своєю чергою, посол запевнила в рішучості Канади й надалі підтримувати Україну в її боротьбі за свободу, а також у повоєнному відновленні та здійсненні реформ.
“Сторони обговорили низку питань двостороннього порядку денного та подальші кроки зі зміцнення відносин дружби й особливого партнерства між Україною та Канадою”, – йдеться в повідомленні.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 8 вересня оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії була найменшою – 1,099 млн грн проти 4,424 млн грн очікуваної вартості.
У тендері також брали участь НАСК “Оранта” – 1,143 млн грн і СК “Універсальна” – 1,309 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України після зниження в першому кварталі 2023 року на 10,5% відносно першого кварталу 2022 року в другому і третьому кварталах перейшов до зростання, зазначено в пояснювальній записці до урядового проєкту держбюджету на 2024 рік.
“За оцінками Міністерства економіки, за підсумками восьми місяців зростання становить 3%”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, “окремим видам економічної діяльності” вдалося швидко адаптуватися до наслідків руйнування дамби Каховської ГЕС.
“Кращі порівняно з очікуваннями результати економічної активності зумовлені швидкою адаптацією підприємств до нових умов діяльності разом із відновленням внутрішнього попиту, який був традиційним драйвером зростання економіки України в попередні роки”, – зазначено в пояснювальній записці.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко минулого тижня повідомила про підвищення прогнозу зростання ВВП 2023 року до 4%, проте в пояснювальній записці, як і раніше, ідеться про зростання економіки цьогоріч на 2,8% за інфляції 14,7%, хоча за підсумками серпня вона знизилася до 8,6%.
Згідно з пояснювальною запискою, Мінекономіки станом на середину червня цього року прогнозувало зростання ВВП наступного року на 5% при зниженні інфляції на кінець року до 10,8%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України у 2023 році з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік з 4,3% до 3,5%. Крім того, НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%, а наступного – до 8,5%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Кабінет міністрів України на засіданні в п’ятницю вніс зміни до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами і до Порядку державної реєстрації та зняття з обліку транспортних засобів, повідомив представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Запроваджено проведення практичного іспиту на право керування транспортними засобами категорій A1, А і В1 виключно на майданчиках для навчання з початкового водіння, а категорії В – виключно в умовах дорожнього руху на маршрутах, визначених територіальним сервісним центром МВС”, – написав Мельничук у телеграм-каналі.
Крім того, було розширено функціональні можливості електронного кабінету водія та Порталу Дія щодо можливості замовлення в електронній формі послуг з державної реєстрації та зняття з обліку транспортних засобів, видачі тимчасового реєстраційного талону у зв’язку з наданням права керування транспортним засобом іншій фізичній особі або свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу кошти на ім’я іншої фізичної особи, яка здійснює поїздку за кордон, а також щодо продовження терміну відповідального зберігання номерних знаків, перереєстрованих або знятих з обліку транспортних засобів для подальшого закріплення за іншими транспортними засобами власника, видачі висновку про можливість нанесення спеціальних індивідуальних ідентифікаційних номерів або дублювання первинних ідентифікаційних номерів транспортних засобів, а також обміну посвідчення водія, виготовленого на бланку, на посвідчення водія в електронній формі і навпаки.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів схвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік із власними доходами загального фонду в 1 трлн 560 млрд грн і видатками загального фонду в 3 трлн 108 млрд грн.
“Ключовий акцент цього проєкту – оборона та безпека нашої країни. Спрямовуємо більше половини всіх ресурсів бюджету – 1 трильйон 685 млрд грн. Ця сума на 113 млрд грн більша, ніж цього року. Буде ще більше зброї та техніки. Більше дронів, боєприпасів, ракет. Так само, як і цього року, кожна копійка податків громадян і бізнесу піде на забезпечення наших сил безпеки і оборони”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
За словами прем’єра, другий пріоритет – це соціальна сфера, видатки бюджету на яку становитимуть 469 млрд грн, що на 25 млрд грн більше, ніж поточного року.
“Третій пріоритет – медицина та освіта. На сектор освіти виділяємо 179 млрд грн, і це на 23 млрд більше, ніж у поточному році. На медицину – 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023 року”, – заявив він.
Шмигаль зазначив, що четвертим пріоритетом є підтримка ветеранів, і видатки за цією програмою збільшуємо вдвічі – з 6,8 млрд грн у 2023 році до 14,3 млрд грн наступного.
“П’ятий пріоритет – це відновлення нашої економіки. Жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів – робота, підтримку українських стартапів. Також запускаємо нові програми для індустріальних парків, реалізації інвестиційних проєктів, для підтримки українського виробника”, – підсумував він.
