6 червня 2025 року відбудеться Agro Ukraine Summit – велика міжнародна агроподія, яка об’єднає всіх ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів України.
Завдання саміту: визначити поточні виклики й можливості розвитку агросектору, обговорити шляхи інтеграції в ЄС та сформувати бачення агропродовольчого майбутнього України.
Місце проведення: м. Київ, Паркова дорога 16а, КВЦ «Парковий»
Для кого подія: виробники продукції рослинництва і тваринництва, елеватори, переробники агропродукції, логісти, трейдери та усі компанії, що забезпечують відповідні галузі обладнанням, технологіями і послугами.
Кількість учасників: 2500+
Саміт включатиме:
— Конференція «Agro Ukraine Summit»
— Конференція «AgriTech Conferencе»
— Конференція «Футурологія або майбутнє зберігання зерна»
— Конференція «Ефективне тваринництво і птахівництво»
— Конференція «Тренди переробки в рослинництві»
— Конференція «Solar Agro Conference»
Більше інформації дізнавайтеся на офіційному сайті: https://agro-ukraine-summit.com
З питань партнерства та участі у виставці звертайтеся до організаторів за контактами:
+38 096 899 4272 | +38 067 243 3803 | proagro-inform@ukr.net
Інтерфакс-Україна – офіційний інформаційний партнер події.
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення масштабних мит на американський імпорт. Передбачається, що тарифи торкнуться обсягів торгівлі на трильйони доларів.
Виступаючи в Рожевому саду біля Білого дому, президент США анонсував «дуже-дуже хороші новини».
«За кілька хвилин я підпишу історичний указ про взаємні тарифи для країн усього світу. Взаємні. Це означає, що те, що вони роблять із нами, ми зробимо з ними. Дуже просто. Простіше нікуди», – зазначив Трамп.
Він розкритикував Таїланд, Індію, В’єтнам та інші країни за несправедливу, на його думку, тарифну політику і податкові режими щодо американських товарів. І навів як приклад, що США стягують лише 2,4% мито на мотоцикли, тоді як Індія – 70%, В’єтнам – 75%.
Також перед тим, як підписати указ, він довго описував «несправедливі тарифи», які інші країни запровадили на американські товари. «Іноді друзі гірші за ворогів», – сказав Трамп, маючи на увазі високі тарифи, які запровадили окремі країни-союзниці на кшталт Японії.
«Це один із найважливіших днів в американській історії. Це наша декларація економічної незалежності», – наголосив президент США.
«Щодо країн, які погано ставляться до нас, ми вирахуємо суму їхніх тарифів, немонатерних бар’єрів та інших форм шахрайства», – сказав він, пояснюючи, який саме обсяг “взаємних тарифів” запровадять США.
Він також повторив, що опівночі з 2 на 3 квітня США запровадять 25-відсоткові тарифи на всі автомобілі іноземного складання. А також оголосив про введення універсального або «мінімального базового тарифу» на імпорт у 10%.
Величина мит за основними торговельними партнерами США
Згідно з указом, США вводять додаткові мита в розмірі:
Китай – 34%
Європейський союз – 20%
В’єтнам – 46%
Тайвань – 32%
Японія – 24%
Південна Корея – 25%
Таїланд – 36%
Швейцарія – 31%
Індонезія – 32%
Малайзія – 24%
Камбоджа – 49%
Велика Британія – 10%
Південна Африка – 30%
Бразилія – 10%
Бангладеш – 34%
Сінгапур – 10%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Чилі – 10%
Пакистан – 29%
Шрі-Ланка – 44%
Взаємні тарифи набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. А мінімальний базовий тариф усі країни почнуть платити з 5 квітня.
Причому базовий тариф у 10% додаватиметься до тарифів, введених проти конкретних країн. Це означає, наприклад, що на китайські товари тариф становитиме 44% (34+10), на товари з ЄС – 30% (20+10).
Як готували нові мита
Раніше Трамп і його оточення називали Європейський союз, Мексику, Канаду, Японію, Південну Корею, В’єтнам та Індію ймовірними мішенями майбутніх мит у прагненні «покарати за нечесну торговельну практику».
За даними Bloomberg, під приціл потрапив обсяг світової торгівлі на 33 трлн доларів, а країнам від Бразилії до Китаю загрожує скорочення експорту в США від 4 до 90%. Імовірно, середні мита можуть зрости на 15%, що призведе до зростання інфляції та збільшення ризику рецесії США.
Ухвалені сьогодні заходи доповнюють кроки, зроблені з моменту вступу Трампа на посаду в січні. Його адміністрація ввела додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю і 25% – на багато товарів з Мексики і Канади. Крім того, діє глобальний 25% тариф на імпорт сталі та алюмінію. Також було підписано указ про введення 25% мит на імпорт автомобілів і деяких запчастин (набуває чинності 3 квітня).
Якими можуть бути наслідки
За даними Bloomberg, за максимального підходу середні тарифні ставки в США збільшаться до 2%, що призведе до скорочення американського ВВП на 4% і зростання цін майже на 2,5% протягом двох-трьох років.
Вплив на торговельних партнерів за будь-якого сценарію буде серйозним. Китай, ЄС та Індія можуть очолити список країн, які постраждають від впливу на експорт до США, хоча їхні економіки можуть і вистояти. Канада і країни Південно-Східної Азії, ймовірно, відчують більш значний загальний вплив.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Далі в рейтингу розташувалися:
4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
Світ у 2025 році входить у фазу політичних змін. У різних країнах відбуватимуться важливі вибори, результати яких можуть суттєво вплинути як на геополітику, так і на внутрішні процеси держав. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній у новому відео на YouTube проаналізували головні політичні події року та можливі наслідки для України.
Після скандального скасування результатів президентських виборів у грудні 2024 року в Румунії заплановано повторне голосування. Вибори принесли несподівані результати, а кампанія переможця першого туру велася виключно через TikTok. Це викликало дискусії у світі, адже вперше соціальна мережа відіграла ключову роль у політичному процесі. Проте Конституційний суд країни скасував результати виборів через виявлений російський вплив, а нове голосування призначено на травень 2025 року.
“Ситуація в Румунії є безпрецедентною, адже Конституційний суд анулював перший тур виборів. Це може викликати політичну турбулентність, що вплине на зовнішню політику країни”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
У свою чергу, Олександр Позній підкреслив, що цей випадок доводить, що технології впливу змінюються, а соціальні мережі, такі як TikTok, можуть стати ключовим інструментом мобілізації виборців.
“Це небезпечний сигнал і для України, адже ми бачимо, що політичні сили починають використовувати цю платформу як спосіб маніпуляції громадською думкою”, – додав Позній.
23 лютого відбудуться позачергові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції у 2024 році. Головна боротьба розгорнеться між Християнсько-демократичним союзом (CDU) та Соціал-демократичною партією Німеччини (SPD), але важливу роль може зіграти і права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка має антиміграційну та проросійську риторику.
“Боротьба між ХДС і СДПН буде напруженою. Якщо AfD отримає друге або навіть перше місце, це може змінити політику Німеччини щодо України. Поки що основні партії не готові створювати з ними коаліцію, але їхній вплив зростає”, – вважає Максим Уракін.
Парламентські вибори в Молдові також визначать зовнішньополітичний курс країни.
“Молдова стоїть перед вибором між європейським шляхом та проросійським вектором. Цей вибір суттєво вплине на регіональну політику. Вибори мають вирішити, чи продовжить країна європейський курс під керівництвом президента Маї Санду, чи натомість соціалісти, які представляє Ігор Додон, зможуть повернути владу”, – зазначає Олександр Позній.
Він також підкреслив, що Молдова — парламентська республіка, і навіть якщо Санду перемогла на президентських виборах, це не гарантує, що її політична сила збереже більшість.
18 травня поляки обиратимуть нового президента, оскільки Анджей Дуда не може балотуватися втретє. Експерти вважають, що це одні з найважливіших виборів для України, адже польська підтримка є стратегічною. Напружене протистояння між “Правом і справедливістю” та опозицією визначить майбутнє польсько-українських відносин. Українське питання відіграватиме важливу роль, але виборці більше зосереджуються на внутрішніх проблемах, таких як ситуація з польськими фермерами, які незадоволені українським імпортом зерна.
“Кандидати будуть змушені маневрувати між підтримкою України та захистом національних інтересів.”, – зазначає Олександр Позній.
Сербія — одна з небагатьох країн Європи, що продовжує балансувати між ЄС і Росією. Президент Александр Вучич двічі натякав на можливість позачергових виборів у 2025 році, особливо на тлі протестів та загострення ситуації з Косово.
У жовтні також відбудуться вибори в Канаді та Аргентині, які можуть змінити зовнішньополітичні курси цих країн. 8 вересня голосуватимуть у Норвегії, а 16 листопада – у Чилі.
“Для України важливими є вибори в Канаді, оскільки від них залежатиме подальша допомога. Також варто стежити за процесами в Норвегії, яка підтримує європейську безпеку”, – підсумовує Максим Уракін.
2025 рік обіцяє бути насиченим важливими політичними подіями, які можуть змінити міжнародний порядок денний. Україна має враховувати можливі наслідки виборів у стратегічних для себе країнах та готуватися до нових викликів на світовій арені.
Більш детально про вибори, що відбудуться цього року, можна подивитись у відео:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
Безробіття в єврозоні в грудні минулого року становило 6,3% порівняно з мінімальними за всю історію 6,2% місяцем раніше, повідомило статистичне управління Європейського союзу. Аналітики також очікували 6,3%, за даними Trading Economics. Листопадовий рівень при цьому переглянуто з 6,3%. Для порівняння: у грудні 2023 року безробіття становило 6,5%.
Кількість безробітних у регіоні в грудні зросла на 96 тис. порівняно з попереднім місяцем – до максимальних за три місяці 10,83 млн.
Частка непрацюючих серед молоді (населення до 25 років) знизилася до 14,8% з 14,9%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,4%, як і місяцем раніше), найвищий – в Іспанії (10,6% проти 10,7% у листопаді). У Франції безробіття в грудні підвищилося на 0,1 відсоткового пункту і сягнуло 7,8%, в Італії – зросло на 0,3 п.п., до 6,2%.
Загалом у Європейському союзі безробіття минулого місяця становило 5,9% порівняно з 5,8% у листопаді. У грудні 2023 року воно становило 6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз про стан економіки та боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі:
Сьогодні Дональд Трамп офіційно розпочне свою каденцію як 47-й президент Сполучених Штатів Америки. Його можливі дії та стратегії на міжнародній арені стали головною темою обговорення на зустрічі експертів, організованій Atlantic Council і Experts Club. Старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Брайан Меффорд та засновник Experts Club Максим Уракін розглянули ключові питання, які вплинуть на геополітичну ситуацію у світі, зокрема на Україну.
Брайан Меффорд зазначив, що перші місяці Трампа на посаді будуть зосереджені на вирішенні внутрішніх питань, таких як затвердження членів його кабінету в Сенаті. Однак експерт підкреслив, що Україна залишатиметься важливим питанням зовнішньої політики США.
“Україна вже має спеціального посланця – генерала Келлога. Хоча його візит до Києва був відкладений, це свідчить, що Україна залишається серед пріоритетів. Її безпека має вирішальне значення для стабільності в регіоні”, – зауважив Меффорд.
Однією з ключових тем обговорення стало членство України в НАТО, яке було вперше обіцяне ще на саміті в Бухаресті у 2008 році. На думку Брайана Меффорда, це рішення могло б запобігти багатьом нинішнім проблемам.
“Тоді це було серйозною помилкою. Росія використала цю невизначеність: спочатку в Грузії, а потім в Україні. Тепер через війну на власній території питання НАТО для України відкладається на невизначений час. Водночас є необхідність довгострокових гарантій безпеки. Україна потребує сучасної зброї, тому США та європейські партнери повинні залишатися надійними союзниками України”, – пояснив він.
В той же час, за словами експерта, питання фінансування НАТО стало одним із найбільш обговорюваних у період першого президентства Трампа, коли він закликав європейські країни збільшити свої витрати на оборону.
“США витрачають на оборону більше, ніж наступні дев’ять країн разом. Трамп мав рацію, наполягаючи, щоб європейські країни витрачали мінімум 2% ВВП на оборону. І тепер ці вимоги виконуються. Зростання витрат на оборону в Європі – це в інтересах усіх. Союз залишається потужним інструментом для забезпечення стабільності “, – наголосив Меффорд.
За його словами, вихід США з НАТО наразі є малоймовірним сценарієм.
Меффорд припустив, що адміністрація Трампа продовжить жорстку економічну політику щодо Китаю, включаючи торгові війни.
“Китай не дотримується справедливих правил у міжнародній торгівлі. Підтримка Тайваню буде незмінною, оскільки США мають стратегічні інтереси у регіоні. Хоча Китай часто демонструє силу, його економіка на межі рецесії, а військова міць перебільшена”, – пояснив він.
Експерт також торкнувся питання санкцій проти Росії, які залишаються ефективним інструментом міжнародного тиску.
“Трамп за своєї попередньої каденції запровадив більше санкцій проти Росії, ніж Обама. Їхнє пом’якшення можливе лише за умови припинення війни. Це довгостроковий механізм, який не можна ігнорувати”, – підкреслив Меффорд.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на важливості обрання Дональда Трампа для України та світу та нагадав про інші важливі вибори для України та регіону в 2025 році:
“Для України партнерство зі Сполученими Штатами є вирішальним. Проте нам варто бути готовими до різних сценаріїв і посилювати власну економічну стійкість та диверсифікувати закордонну політику з огляду на дуже важливі вибори в цьому році в Німеччині, Польщі, Румунії, Молдові, Канаді. Світ стає надалі дуже динамічним”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз експертів показав, що політика Трампа щодо України буде формуватися під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Водночас роль України у глобальній безпеці лише зростатиме, а міжнародна підтримка залишатиметься критично важливою для безпеки на Європейському континенті.
З повною версією відео ви можете ознайомитись за посиланням:
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
Atlantic Council, EXPERTS CLUB, NATO, URAKIN, БЕЗПЕКА, Меффорд, США, Трамп, УКРАЇНА
