Національний банк України оштрафував АТ «Банк Авангард» на 2 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, повідомив регулятор на своєму сайті.
Згідно з повідомленням НБУ, банк оштрафовано за неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, незабезпечення виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, а також неналежний аналіз операцій клієнта на наявність індикаторів підозрілості.
Крім того, регулятор виніс банку письмові застереження. Вони стосуються неналежного розроблення та впровадження внутрішніх документів з питань фінмоніторингу, а також надання до НБУ інформації про валютні операції з помилками.
Як повідомлялося, у травні НБУ застосував заходи впливу до одного банку та дев’яти небанківських фінансових установ за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства.
АТ «Банк Авангард» працює на українському банківському ринку та надає послуги корпоративним і приватним клієнтам.
АТ «Антонов» (Київ) 10 червня відкрило пропозиції учасників тендеру на послуги зі страхування ризиків цивільної авіації (за класами страхування 1, 5, 11), про що повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Цінова пропозиція єдиного учасника тендеру АСК «ІНГО» склала 5,158 млн євро, при очікуваній вартості 5,452 млн євро.
Як повідомлялося, за класами страхування 1, 5, 11: страхування повітряних суден, страхування відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу та пошті; страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам.
Компанія була переможцем аналогічного тендеру роком раніше.
АТ «Страхова компанія «ІНГО» надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
Група компаній Arricano планує оновити генератори в усіх своїх торговельних центрах в Україні, інвестиції у проєкт становлять понад 50 млн грн, повідомила генеральна директорка ТОВ “Аррікано Ріел Естейт” Анна Чуботіна.
“Ми розуміємо, що на кожному з об’єктів має бути декілька генераторів – на випадок, якщо один виходить з ладу, інший має задовольняти значну потребу для роботи усіх орендарів. Зараз наші підтверджені інвестиції в оновлення генераторів складуть понад 50 млн грн на всі проєкти, у тому числі у Запоріжжі та Кривому Розі”, – розповіла вона на конференції RAU Expo 2026 у Києві у четвер.
За словами Чуботіної, Arricano розглядає можливість розміщення сонячної електростанції на одному зі своїх торговельних центрів в Києві. Відповідний проєкт з власними інвестиціями компанія планує реалізувати наступного року.
Вона підкреслила, що важливо підвищувати як енергонезалежність, так і енергоефективність об’єктів, що дозволить знизити навантаження на орендарів торговельних центрів.
“З одного боку ми маємо забезпечити безперебійну роботу торговельного центру, а з іншого – зменшити навантаження на наших орендарів. Той, хто зможе знайти цей баланс, той і продовжить успішно працювати”, – пояснила гендиректорка компанії.
В Arricano розраховують повернутися до активного будівництва ТРК Lukianivka в Києві після завершення повномасштабної війни, зазначила Чуботіна.
“Наразі наш об’єкт не пошкоджений. Це пріоритет – після завершення війни повернутися до реалізації цього проєкту та наших планів щодо реконструкції регіональних об’єктів”, – повідомила вона.
Компанія Arricano Real Estate PLC (Кіпр) через свої дочірні українські компанії, володіє чотирма торговими центрами в Україні – ТРК “Проспект” і ТРЦ “РaйОN” у м. Київ, ТРК CITY MALL у Запоріжжі та ТРК “Сонячна Галерея” у Кривому Розі. Компанії також належать 49,9% у ТРЦ Sky Mall (Київ) і земельні ділянки для подальшого будівництва трьох об’єктів, що перебувають на стадії проектування. Компанія також веде будівництво київського ТРК Lukianivka.
Третє засідання Спільної українсько-хорватської комісії з питань економічного співробітництва відбулося 9 червня 2026 року в Загребі, повідомило посольство України в Республіці Хорватія.
Українську делегацію, до якої увійшли представники низки міністерств, очолила міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова. Хорватську сторону представляв міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
За підсумками засідання сторони підписали підсумковий протокол. Також у рамках роботи комісії було підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері фізичної активності та спорту.
Під час візиту Калмикова провела робочі зустрічі з міністром економіки Хорватії Анте Шушняром, віце-прем’єр-міністром і міністром у справах хорватських ветеранів Томо Медведом, а також вшанувала пам’ять загиблих захисників Хорватії у війні 1991–1995 років.
Сторони обговорили реалізацію спільних проєктів у сфері ветеранської політики, енергетики, освіти та науки, туризму та спорту, а також збереження культурних цінностей в умовах зовнішньої агресії.
Для України хорватський досвід має особливе значення в контексті ветеранської політики, відновлення після війни та реінтеграції захисників у цивільне життя. Хорватія після війни 1991–1995 років сформувала власну систему підтримки ветеранів, і цей досвід може бути корисним для українських державних програм.
Українсько-хорватське економічне співробітництво також має потенціал в енергетиці, інфраструктурі, туризмі, гуманітарних проєктах та відновленні.
Загальні продажі ліків на АЗС склали менше 0,1% роздрібного ринку, вплив цього сегменту на роздрібний фармринок несуттєвий, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“Станом на сьогодні видано 260 ліцензій, з яких більше третини припадає на Київ та область. Це становить 1% від загальної кількості аптек на ринку. Це більше схоже на аптечні пункти, ніж на аптеки при АЗС”, – сказала генеральний директор аналітичної й консалтингової компанії Support in Market Development (SMD) Ірина Горлова.
Вона зазначила, що через ці точки продажу закон дозволяє продаж тільки певного переліку лімітованих безрецептурних ліків, переважно знеболювальних, крапель в ніс, протизастудних препаратів.
“У зв’язку з тим, що це 1% від кількості аптек, і потенційно орієнтовно 0,05% від обігу фармацевтичного ринку, відкриття цих аптек ніяк не вплинуло і не вплине на фармацевтичний ринок країни”, – сказала вона.
При цьому Горлова зауважила, що “ціни регулюються законодавством”.
“Минулого року був впроваджений Національний каталог цін, згідно якого існує ліміт на кожну з зареєстрованих позицій лікарського засобу, дорожче якого аптека не має права його продавати. Тому ціни в аптеках на АЗС не можуть бути вищими порівняно зі звичайними аптеками і ніяк не вплинуть на зміну цін”, – сказала вона.
Водночас, за словами Горлової, незважаючи на те, що “ця ініціатива наближає Україну до інших розвинених країн, де дозволено продаж ліків на автозаправних станціях, на жаль, ці ініціативи не допоможуть зробити ліки доступнішими для сільських регіонів, як передбачалося, але підвищать їхню доступність і зручність для водіїв та їхніх пасажирів”.
Зі свого боку, доктор фармнаук Сергій Сур також зазначив, що “дозвіл продажів ліків на АЗС поки ніяк не впливає на ринок”.
“За результатами квітня-2026 лікарські засоби реалізовувалися лише на 260 АЗС і загальний обсяг їх продажів склав всього 354 тис. грн. Середній обіг на одну точку склав 4700 грн на місяць. Для порівняння, обсяги продажів лікарських засобів, що відпускаються без рецепту, на роздрібному ринку (у 18 тис. аптек) за підсумками квітня 2026 склали 5,167 млрд грн. Відповідно середній обіг цієї категорії ліків на одну аптеку склав близько 283 тис. грн на місяць. Тобто, обсяги продажів безрецептурних ліків на АЗС за підсумками квітня 2026 склали менше 0,007% від обсягів їх продажів в аптеках”, – сказав він.
За оцінками Сура, реалізація ліків на АЗС також не вплинула на номенклатуру фармвиробників через незначні обсяги продажів. “Виробникам ліків немає потреби змінювати свою номенклатуру продуктів під цей канал продажів”, – сказав він.
Водночас він зазначив, що наразі відсутні доступні аналітичні дані щодо різниці цін на одні й ті ж препарати на АЗС і в аптеках, але вартість ліків на АЗС, як і в аптеках, не повинна перевищувати граничні роздрібні ціни, внесені до Нацкаталогу цін.
“Теоретично розширення каналу реалізації ліків на АЗС може створювати додаткові можливості для доступу пацієнтів до безрецептурних препаратів, особливо в окремих ситуаціях – у дорозі або поза стандартним графіком роботи аптек. Водночас з практичної точки зору не варто очікувати, що цей канал забезпечить відчутне зростання продажів на фоні обсягів, які продаються через аптечну мережу. АЗС залишатимуться нішевим каналом з обмеженим асортиментом та специфічною моделлю споживання. Таким чином, може йтися лише про точкове доповнення існуючої структури продажів, а не про її суттєву трансформацію”, – резюмував він.
Сур також звернув увагу, що “в різних країнах ЄС відсутній єдиний підхід щодо реалізації ліків на АЗС”: у частині країн їх реалізація можлива лише через аптечні заклади, тоді як інші допускають продаж поза аптеками, зокрема на АЗС. Однак йдеться виключно про обмежений перелік безрецептурних препаратів, як правило, призначених для лікування легких станів, що не потребують складної діагностики та мають низький ризик для здоров’я пацієнта. Окрім того, така діяльність супроводжується регуляторними запобіжниками: встановленням спеціальних переліків, вимогами до умов зберігання, а також персоналу.
Міжнародний досвід, зокрема країн ЄС, таких як Франція та Австрія, свідчить, що асортимент дозволених безрецептурних препаратів на АЗС, є досить обмеженим – орієнтовно 30-50 найменувань. Йдеться про лікарські засоби у невеликих упаковках (2-4-6 таблеток або капсул) та в стандартних, але невисоких дозуваннях, наприклад, ібупрофен 200 мг.
АТ “Дніпропетровський агрегатний завод” (ДАЗ, Дніпро) планує спрямувати отриманий у 2025 році чистий прибуток на розвиток виробництва, дивіденди виплачувати не планує.
Відповідна інформація міститься у оприлюдненому проєкті рішень загальних зборів акціонерів товариства, запланованих на 1 липня.
Як повідомлялось, ДАЗ у 2025 році збільшив чистий прибуток на 15,3% до попереднього року – до 84,5 млн грн.
Завод також не виплачував дивіденди з отриманого 2024 року чистого прибутку в розмірі 73,3 млн грн, спрямувавши його на розвиток.
Акціонери на зборах планують, зокрема призначити ТОВ”Аудит-Інвест” аудитором фінансової звітності компанії за результатами 2021-2025 років.
ДАЗ – підприємство з багаторічним досвідом випуску виробів авіатехніки, а також гідроапаратури для шахт і продукції загальнотехнічного призначення (паливні та інші рідинні насоси).
За даними Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку на перший квартал 2026 року, голові наглядової ради Євгену Морозенко належить майже 37,95% статутного капіталу товариства, члену правління Андрію Яцубі і акціонеру Володимиру Яцубі – майже по 19,185%.
Завод минулого року збільшив чистий дохід від реалізації на 77% – до 491,5 млн грн. Станом на квітень 2026 року на заводі працювало 338 осіб.
ВИРОБНИЦТВО, ДАЗ, ДИВІДЕНДИ, Дніпропетровський агрегатний завод, ПРИБУТОК
