Найбільший в Україні приватний оператор залізничних перевезень компанія «Лемтранс» планує побудувати у Фастові (Київська обл.) контейнерний термінал, повідомляється на сайті компанії.
«Термінал у Фастові буде стратегічною ланкою в розвитку транспортної логістики регіону. Проєкт дасть змогу: оптимізувати логістичні ланцюги, розширити експортні можливості українських виробників і створити умови для інтеграції місцевого бізнесу у світову торгівлю», – зазначив директор із розвитку термінальної мережі компанії “Левада Карго” Олександр Ткачук.
У компанії додали, що 2024 року інвестували 478 млн грн у логістичні та інфраструктурні проєкти – це втричі більше, ніж 2023 року. Основний акцент зроблено на розвиток термінального та контейнерного бізнесу, де сума інвестицій склала 441 млн грн.
Група «Лемтранс» у вересні 2024 року завершила перший етап будівництва і відкрила «Контейнерний термінал “Вінниця” (КТВ).
Як повідомлялося, загальний обсяг перевезень «Лемтранс» у 2024 році становив 15,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у 2023 році.
За підсумками діяльності у 2024 році компанії, що входять до складу групи «Лемтранс», перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у розмірі понад 712 млн грн. «Лемтранс» у 2024 році перерахував до державного бюджету близько 647 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму 66 млн грн. Крім того, група «Лемтранс» сплатила понад 59 млн грн єдиного соціального внеску.
Українські металургійні підприємства в січні-березні 2025 року збільшили виплавку чавуну на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,702 млн тонн. Про це повідомляє об’єднання «Укрметалургпром».
У березні поточного року вироблено 563,2 тис. тонн чавуну, тоді як у лютому – 544,4 тис. тонн.
Для порівняння: 2024 року Україна виплавила 7,090 млн тонн чавуну (+18,1% до 2023 року), а 2023-го – 6,003 млн тонн (-6,1% до 2022-го). У 2021 році обсяг становив 21,165 млн тонн.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
Компанія Standard One, що спеціалізується на проєктах Build-to-Rent (будівництво під оренду), оголосила про запуск нового продукту S1 REIT, який дає можливість стати співвласником квадратних метрів у житлових будинках S1, повідомляє пресслужба компанії.
«Ми першими в Україні створили та втілили концепцію прибуткових будинків у форматі Build-to-Rent. Це висококласний сервіс для орендарів та інвесторів. Перші отримують якісний житловий простір з опціями готельного обслуговування, другі – стабільний пасивний дохід, що не потребує залучення до процесу управління об’єктом. Пілотний проєкт S1 VDNG з 2019 року свідчить про успішність такої моделі, адже заповнюваність у будинку сягає 99%», – пояснює CEO Standard One Сергій Фітель.
За його словами, S1 REIT є кроком масштабування наявного концепту. За допомогою REIT (Real estate investment trust, інвестиційний фонд нерухомості, ІФ-У), щоб приєднатися до проєкту, достатньо інвестувати суму в еквіваленті приблизної вартості 1 кв.м. REIT передбачає не тільки простий вхід в інвестицію, а також, у разі потреби, зручний вихід. Також компанія створює закрите ком’юніті для інвесторів, де вони можуть обмінюватися досвідом.
Придбати квадратні метри під інвестицію можна в першому проєкті Standard One – S1 VDNG. Уже готовий і заселений орендарями будинок, з майже нульовою вакантністю, дозволяє інвесторам отримувати від 8,2% у валюті. Скоро також планується відкриття фонду S1 Obolon, де прогнозується 10% у валюті.
«Інвестиційні фонди нерухомості вже є на ринку, їхній успіх підтверджує запит на такі інструменти. Якщо раніше для інвестицій у нерухомість потрібна була значна сума коштів, то тепер ця можливість відкривається багатьом, оскільки поріг інвестування став мінімальним», – додає Фітель.
За словами CEO S1 REIT Олега Бондаря, ліквідність у проєкті забезпечена високим попитом на нерухомість від Standard One. Загалом ринок оренди житла в Україні й особливо в Києві досить активний, збільшується попит і зростають орендні ставки. За 2024 рік приріст середньої ціни на оренду однокімнатної квартири в столиці склав 21% у валюті. У цих умовах інвестування в нерухомість під оренду стає ще більш привабливим.
«Потенційна ємність ринку величезна. Особливо в сегменті нового якісного житла. Чим краща інфраструктура і більше переваг у проєкту – тим вища його ціна. Такі об’єкти, як S1, забезпечують стабільну прибутковість без «простою»», – резюмує CEO Standard One.
S1 – проєкт девелоперської компанії KDD Ukraine, проєкт S1 VDNG працює з 2019, на етапі реалізації ще три проєкти.
Протягом січня-березня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $18,5 млрд, а експортували – на $9,9 млрд, повідомляю Держмитслужба України. При цьому оподаткований імпорт склав $13,9 млрд, що становить 75% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2025 року склало 0,50 дол/кг. Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $3,9 млрд, Польща — $1,7 млрд і Німеччина — $1,5 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі — на $1,1 млрд, Італії — на $680 млн, Іспанії — на $650 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-березні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
– машини, устаткування та транспорт — $6,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 42,3 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;
– продукція хімічної промисловості — $3,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 25,5 млрд грн, що складає 16% надходжень митних платежів;
– паливно-енергетичні — $2,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 43,6 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
– продовольчі товари — $5,8 млрд
– метали та вироби з них — $1,1 млрд
– машини, устаткування та транспорт — $882 млн
За 3 місяці 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 81,2 млн грн.
Молдова за період із 2022 року по січень-березень 2025 року імпортувала 99,22% соєвих бобів із України, яка поставила на цей ринок 56,64 тис. тонн із загального обсягу імпорту в 57,08 тис. тонн, повідомив молдавський онлайн-ресурс agroexpert.md.
Згідно із повідомленням, загальний товарообіг за аналізований період становив 71,42 тис. тонн, у тому числі 79,9% припадало на імпорт, а 20,1% — експорт своєвих бобів.
Україна стабільно лідирувала у постачанні соєвих бобів протягом усього аналізованого періоду. У 2022 році на неї припадало 99,99% імпорту (14,84 тис. тонн), у 2023 році – 97,19% (10,08 тис. тонн), у 2024 році – 99,50% (30,20 тис. тонн), у першому кварталі 2025 року – 9%.
Інші країни-імпортери мали значно меншу частку. Відтак Німеччина посідала друге місце з часткою 0,39% від загального імпорту (0,22 тис. тонн), причому весь імпорт із цієї країни припав на 2023 рік. Румунія знаходиться на третьому місці з часткою 0,26% (0,15 тис. тонн), основний обсяг імпорту з цієї країни було здійснено у 2024 році.
Водночас експорт соєвих бобів із Молдови у період 2022 рік – січень-березень 2025 року здійснювався до 10 країн і становив 14,34 тис. тонн.
Фонд державного майна України (ФДМ) закликав Національну аграрну академію наук (НААН) до прозорості та діалогу і наполягає на наданні інформації щодо 1736 земельних ділянок загальною площею 135 тис. га та їхнього реального використання для наукових цілей, повідомило відомство у Фейсбуці.
«Жодного «заволодіння» землею не відбувається. Йдеться виключно про передачу частини земель, які не використовуються або використовуються неефективно, у державне підприємство «Резерв» для прозорого управління. Ці землі не продаються, не приватизуються і не вилучаються з державної власності», – підкреслив ФДМ.
При цьому Фонд нагадав, що ДП «Резерв» є другим оператором проєкту «Земельний банк», що створений для ефективної передачі державних земель у користування на конкурентних засадах через систему «Prozorro.Продажі». Його створення передбачено державною стратегією, оскільки ТОВ «Державний земельний банк» не може отримати такі землі в постійне користування – за законом це може зробити тільки держпідприємство. У майбутньому ДП «Резерв» об’єднають з аналогічними структурами в єдиний державний земельний банк.
У ФДМ зазначили, що не мають наміру вилучати в НААН земельні ділянки, які реально використовуються для польових досліджень, селекції, тваринництва або підготовки кадрів. Не йдеться також про земельні ділянки, які належать навчальним закладам, а лише про землі, що перебувають у користуванні НААН, проте не мають підтвердження щодо їхнього наукового призначення.
ФДМ акцентував на тому, що продуктивність означає не гектари, а результат, і навів як приклад отримані 2024 року НААН 3,4 млрд грн із 276 тис. га, що перебувають у землекористуванні академії.
«Це в рази нижче за показники ефективного приватного сектору. При цьому більша частина прибутку формується не завдяки науці, а за рахунок комерційного землеробства, яке подекуди не має жодного стосунку до досліджень», – наголосив Фонд держмайна.
Він нагадав, що земля є національним ресурсом, і вона має працювати в інтересах держави особливо в умовах війни, коли бюджет потребує фінансових надходжень.
«Ми не можемо дозволити собі утримувати тисячі гектарів під «наукову потребу», яка не підтверджується об’єктивною діяльністю», – наголосили у ФДМ та закликали НААН до прозорості та діалогу.
ФДМ проаналізував землі НААН і визначив для передачі в «Земельний банк» 1736 ділянок загальною площею 135 тис. га. Ще 69 тис. га мають нерухомість або є непридатними для інвестування. Ці дані у травні 2024 року було передано НААН для уточнення. Однак за 10 місяців від НААН надійшла тільки одна відповідь – про передачу 65 тис. га, з яких 50 тис. га перебувають в окупації, а реально придатними є 7 тис. га.
Через відмову НААН від конструктивної співпраці ФДМ ухвалив рішення включити до проєкту «Земельний банк» усі ділянки без нерухомості – щоб припинити тіньове використання земель, які не приносять користі державі. НААН має надати чіткий та аргументований список підприємств та ділянок, які їм дійсно потрібні. Протидію НААН у Фонді назвали спробою зберегти контроль над занедбаними активами під гаслами «наука і розвиток».
«Наша мета – зробити державну землю джерелом наповнення бюджету, створення робочих місць, підтримка армії та реформ. Ми будуємо нову інституцію управління стратегічними ресурсами України – впорядковану, підзвітну та відкриту», – резюмували у ФДМ і закликали НААН розділити цей державницький підхід.
