Швейцарське агентство розвитку та співробітництва (SDC) протягом 2024-2028 рр. виділить 58,7 млн франків на цифровізацію та розвиток регіонів України, зокрема на цифровізацію охорони здоров’я, освіти, гуманітарного розмінування та електронний нотаріат.
Як повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, це передбачено підписаним у середу меморандумом.
“Зустрівся з Феліксом Бауманном, послом Швейцарії в Україні. Головний результат зустрічі – підписання меморандуму на 58,7 млн франків (68,1 млн доларів) зі Швейцарським агентством розвитку та співробітництва (SDC)”, – написав Федоров у телеграмі.
За його словами, кошти виділятимуть протягом 2024-2028 років, їх використають на цифровізацію та розвиток регіонів України, проєкти реалізовуватимуть у межах програми EGAP, яку виконує Фонд “Східна Європа”. “У фокусі – цифровізація послуг охорони здоров’я, електронний нотаріат, освіта, гуманітарне розмінування, а також продовжуємо перезапуск Державної служби статистики. Частину коштів скерують на підтримку прифронтових регіонів, важливо забезпечити доступ до державних послуг у кожній громаді”, – перерахував Федоров напрями використання коштів.
Федоров нагадав, що за підтримки уряду Швейцарії лише 2024 року запустили “шлюб онлайн” і пілот проєкту “Мрія” для 40 шкіл, почали тестувати “Дію” для держслужбовців. “Провели черговий міжнародний Дія.Summit у Цюриху, посилюємо міжнародний бренд цифрової України. Саме там підписали Меморандум про відкриття Govtech-центру разом зі Всесвітнім економічним форумом”, – зазначив Федоров.
Загалом Швейцарія підтримує цифровізацію з 2015 року через програму EGAP, за весь час партнери виділили понад 30 млн франків.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-серпні 2024 року випустило 11,2 млн умовних шматків шпалер – на 3,9% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками восьми місяців року фабрика ще сповільнила темп приросту їхнього випуску до аналогічного періоду минулого року: за підсумками півріччя він становив 8,9%, семи місяців – 6,8%.
Також у грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за січень-серпень збільшився на 2% – до 851,5 млн грн.
У серпні підприємство випустило 1,32 млн ум. шматків шпалер – на 13,8% менше, ніж у серпні-2023, і на 15,8% менше, ніж у липні поточного року.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер загалом в Україні в січні-серпні 2024 року, оскільки Держстат перестав надавати їх.
Як повідомлялося, у 2023 році “Слов’янські шпалери-КФТБ” наростили випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн ум. шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже у вісім разів, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії суттєво знизилися обсяги продажу, особливо через роздрібні канали.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 липня 2024 року мали 4 млн 123,88 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 315,70 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Починаючи з липня 2024 року Німеччина виключила із зареєстрованих осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, усіх осіб, чий статус тимчасового захисту більше не діяв, оскільки їм було надано інший статус захисту або вони остаточно залишили територію Німеччини», – пояснило відомство такі зміни.
Уточнюється, що порівняно з кінцем червня 2024 року це призвело до зниження кількості осіб зі статусом тимчасового захисту в Німеччині на 236,93 тис., або 17,6%, – до 1 млн 110,6 тис., що однаково є найбільшим їхнім числом у ЄС і світі.
Без урахування Німеччини кількість біженців із таким статусом, за даними Євростату, зросла в липні на 45,1 тис.
«Порівняно з кінцем червня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Польщі (+10 430; +1,1%), Чехії (+8 834; +2,4%) і Румунії (+4 250; +2,6%)», – зазначило європейське статистичне відомство.
За його даними, крім Німеччини кількість бенефіціарів зменшилася ще у двох країнах ЄС: Люксембурзі (-470; -11,0%) і Франції (-470; -0,8%).
Євростат додав, що в липневій статистиці вже четвертий місяць поспіль відсутні дані щодо Іспанії, яка на кінець березня була четвертою за кількістю громадян зі статусом тимчасового захисту – 203,3 тис.
Згідно з даними відомства, на кінець липня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина, Польща (976,21 тис.) і Чехія (369,61 тис. осіб), що становить відповідно 26,9%, 23,7% і 9,0% від їхньої загальної кількості.
Євростат уточнює, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у липні 2024 року спостерігалася в Чехії (33,9), Литві (27,4) та Польщі (26,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,2.
Мовиться також, що станом на 31 липня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,3%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,4%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,6%, дітей 34,2% і дорослих чоловіків 19,2%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,19 тис., що на 0,68 тис. більше за червневий показник.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець липня 2024 року було також у Нідерландах – 116,75 тис., Словаччині – 125,02 тис. та Ірландії – 107,07 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 81,80 тис., Литві – 79,09 тис., Австрії – 79,41 тис., Норвегії – 73,84 тис., Швейцарії – 66,28 тис., Фінляндії – 65,50 тис., Португалії – 62,57 тис., Франції – 61,35 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 60,22 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,08 тис. осіб, Швеція – 42,31 тис., Угорщина – 37,16 тис., Данія – 35,04 тис., Естонія – 33,82 тис., Греція – 31,13 тис., Хорватія – 24,95 тис., Кіпр – 20,96 тис., Люксембург – 3,82 тис., Ісландія – 3,89 тис., Мальта – 2,11 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 серпня цього року оцінювали в 6,084 млн, а загалом у світі – у 6,655 млн, що відповідно на 63 тис. і 75 тис. більше, ніж двома місяцями раніше.
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, було 3,548 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 141 тис. менше, ніж на початок року.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у липневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України, зокрема, цьогоріч із 0,2 млн до 0,4 млн, що вдвічі вище за минулорічний показник. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного – до 7 млн.
У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж – до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив у 2026 році оцінювали у 800 тис. осіб.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 20 вересня вже намолотили 44,5 млн тонн нового врожаю з 12,5 млн га порівняно з 39 млн тонн з 10,9 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства в п’ятницю, вже зібрано 31,9 млн тонн (30,08 млн тонн) зернових, 11 млн тонн (8,2 млн тонн) олійних і 1,7 млн тис. тонн (741,5 тис. тонн) цукрових буряків.
Уточнено, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн із 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн із 1,41 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 465,3 млн тонн із 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 2,4 млн тонн (255,3 тис. тонн тижнем раніше) з 514 тис. га, гречки – 99,4 тис. тонн (88,2 тис. тонн) з 66 тис. га, проса – 132 тис. тонн (110,43 тис. тонн) з 132,0 тис. га.
В Україні триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 3,4 млн тонн (3,415 млн тонн) ріпаку з 1,265 млн га, 2,6 млн тонн сої (1,845 тис. тонн) з 1,3 млн га, соняшнику – 4,9 млн тонн (1,5 млн тонн) з 2,4 млн га.
У лідерах зі збирання зернових аграрії Одеської області, які обмолотили 4,1 млн га, Полтавської – 2,4 млн тонн, Вінницької – 2,3 млн тонн. За врожайністю попереду аграрії Хмельницької області з показником 63,4 ц/га, Івано-Франківської – 58,6 ц/га, Тернопільської – 57 ц/га.
Boeing 737-800SF із флоту авіакомпанії Supernova Airlines групи компаній NOVA («Нова пошта») виконав перший рейс між європейськими аеропортами, повідомила пресслужба групи NOVA.
«18 вересня 2024 року авіакомпанія Supernova виконала перший рейс на власному на літаку Boeing 737-800SF під прапором України, з українськими реєстраційними знаками UR-NPA. Це був сертифікаційний політ – один із завершальних кроків у процесі запровадження Державіаслужбою України типу «Боїнг 737-800SF» до сертифіката експлуатанта авіакомпанії Supernova», – повідомили у пресслужбі NOVA.
Авіакомпанія планує почати регулярну комерційну експлуатацію літака в зимовому сезоні 2024-2025 року.
Раніше Boeing 737-800 з флоту авіакомпанії Supernova виконав технічний рейс за маршрутом Гуанчжоу (Китай) – Вільнюс (Литва) з технічною зупинкою в аеропорту Ташкента.
У компанії уточнювали, що використання авіаперевезень економить до 36 годин на доставці посилок із (або в) Ригу порівняно з вантажівками. Також повідомляли про довгострокові плани Supernova Airlines у майбутньому сформувати флот із залученням вантажних версій сучасних літаків виробництва Boeing або Airbus.
Supernova Airlines отримала український сертифікат експлуатанта, що надає можливість розпочати вантажні авіарейси 6 січня 2023 року.
В Україні буде створено центр обміну й аналізу інформації про кіберзагрози з використанням найкращих європейських практик, зокрема за моделлю ISAC.
Таке рішення на засіданні 19 вересня ухвалив Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК), повідомила Рада національної безпеки і оборони.
“Значну увагу учасники засідання приділили забезпеченню сталої роботи мобільного зв’язку та інтернету в умовах воєнного стану. Компанії сектору телекомунікацій постійно зазнають кібератак з боку російських хакерів. З метою покращення взаємодії у реагуванні на такі загрози учасники підтримали ініціативу щодо створення у галузі центру обміну та аналізу інформацією про кіберзагрози з використанням найкращих європейських практик, зокрема за моделлю ISAC”, – ідеться в повідомленні РНБО у фейсбуці у п’ятницю.
Крім того, було розглянуто питання та ухвалено рішення щодо забезпечення безперервної роботи електронних комунікаційних мереж під час відключень електроенергії.
Повідомляється також, що було ухвалено низку рішень, спрямованих на розвиток сфери кібербезпеки в державі. Серед них – започаткування національної ініціативи щодо сприяння посиленню ролі жінок у кібербезпеці та забезпечення гендерної рівності, а також упровадження автоматизованої платформи з моніторингу реалізації Стратегії кібербезпеки України (CyberTracker), що дасть змогу покращити стратегічне планування у цій сфері. Також окремі питання, спрямовані на зміцнення національної кіберстійкості, було розглянуто в закритому режимі.
Раніше повідомлялося, що в засіданні взяли участь представники керівного складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної поліції України, Генерального штабу Збройних сил України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Національного банку України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства закордонних справ України, розвідувальних органів, керівництво регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, а також народні депутати України.
