ПрАТ “Полтавський олійноекстраційний завод”, що входить до структури агрохолдингу “Кернел”, у 2024 році отримав 61,06 млн грн чистого збитку проти 27,06 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 18 квітня в дистанційному режимі, акціонерам пропонують затвердити результати фінансово-господарської діяльності, збиток у розмірі 61,06 млн грн, покрити за рахунок нерозподілених прибутків майбутніх років у повному розмірі.
Акціонери мають заслухати і схвалити звіт ради директорів товариства, рекомендації аудиторської компанії ТОВ “Форум” врахувати у подальшій роботі. Вони також мають розглянути низку договорів із компаніями постачальниками сировини, на замовлення яких виробляють і фасують у пластикові пляшки олію, а також виробляють шрот.
Крім того, акціонери нададуть згоду на вчинення впродовж року значних правочинів із граничною сукупною вартістю $5 млрд за умови попереднього їх погодження із радою директорів товариства.
На загальних зборах буде затверджена нова редакція статуту товариства, який затвердять і мають провести держреєстрацію змін відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно даних сервісу Opendatabot, ПрАТ “Полтавський олійноекстраційний завод” у 2024 році збільшив на 12,3% дохід до 1,436 млрд грн, на 13,1% боргові зобов`язання до 900,5 млн грн, скоротив активи на 2,7% до 1,456 млн грн. Чисельність персоналу за рік зросла на 28 осіб, до 573 співробітників.
ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод” — підприємство з виробництва сирої та рафінованої соняшникової олії, яке засновано 1991 року. Входить до складу агрохолдингу “Кернел”. Потужність переробки — 429 тис. тонн насіння соняшнику на рік (1,3 тис. тонн/доба). МЕЗ використовує давальницьку сировину. На території є 6 силосів для короткострокового зберігання потужністю 15 тис. тонн, а також обладнання для чищення та сушіння зерна.
Виготовляє олії рослинні нерафіновані, рафіновані та гідратовані, які реалізує під ТМ “Щедрий дар”, “Любонька”, “Чумак”. Готова продукція експортується до Кіпру, Греції, Ізраїлю, Італії, Литви, Саудівської Аравії.
Бенефіціаром заводу є Андрій Веревський через ТОВ “Кернел-Капітал” (99,63%).
На полях південного кластеру агрохолдингу “ТАС Агро” (території Кіровоградської, Вінницької та Миколаївської обл.) стартувала весняна посівна кампанія, при цьому ставку роблять на соняшник, під який відведуть 2764 га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Виробничі підрозділи у повному обсязі забезпечені насіннєвим матеріалом, добривами, засобами захисту рослин та паливно-мастильними матеріалами. У посівах залучено сучасні технологічні комплекси, які збільшують точність висіву та підвищують продуктивність робіт”, — зауважив директор ТОВ “ТАС Агро Південь” Андрій Зварич.
Водночас у центральному, північному та західному кластерах “ТАС Агро” наразі тривають підготовчі роботи до посівної. Зокрема, у північному кластері “ТАС Агро”, що у Чернігівській області, наразі готують техніку до майбутніх весняних польових робіт. На полях “ТАС Агро Захід” завершується етап передпосівної підготовки ґрунту – закриття вологи на площі 13,5 тис. га.
Крім того, підприємство “ТАС Агро Центр” продовжує комплексний догляд за посівами та проводить чергове підживлення озимої пшениці за допомогою КАС-32 у суміші з тіосульфатом амонію.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2023 року становив 2,588 млрд грн, чистий прибуток – 155,842 млн грн, боргові зобов’язання – 1,2 млрд грн, активи оцінювали в 1,8653 млрд грн, кількість співробітників – 129. Статутний фонд – 8 тис. грн.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС, заснованої в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення масштабних мит на американський імпорт. Передбачається, що тарифи торкнуться обсягів торгівлі на трильйони доларів.
Виступаючи в Рожевому саду біля Білого дому, президент США анонсував «дуже-дуже хороші новини».
«За кілька хвилин я підпишу історичний указ про взаємні тарифи для країн усього світу. Взаємні. Це означає, що те, що вони роблять із нами, ми зробимо з ними. Дуже просто. Простіше нікуди», – зазначив Трамп.
Він розкритикував Таїланд, Індію, В’єтнам та інші країни за несправедливу, на його думку, тарифну політику і податкові режими щодо американських товарів. І навів як приклад, що США стягують лише 2,4% мито на мотоцикли, тоді як Індія – 70%, В’єтнам – 75%.
Також перед тим, як підписати указ, він довго описував «несправедливі тарифи», які інші країни запровадили на американські товари. «Іноді друзі гірші за ворогів», – сказав Трамп, маючи на увазі високі тарифи, які запровадили окремі країни-союзниці на кшталт Японії.
«Це один із найважливіших днів в американській історії. Це наша декларація економічної незалежності», – наголосив президент США.
«Щодо країн, які погано ставляться до нас, ми вирахуємо суму їхніх тарифів, немонатерних бар’єрів та інших форм шахрайства», – сказав він, пояснюючи, який саме обсяг “взаємних тарифів” запровадять США.
Він також повторив, що опівночі з 2 на 3 квітня США запровадять 25-відсоткові тарифи на всі автомобілі іноземного складання. А також оголосив про введення універсального або «мінімального базового тарифу» на імпорт у 10%.
Величина мит за основними торговельними партнерами США
Згідно з указом, США вводять додаткові мита в розмірі:
Китай – 34%
Європейський союз – 20%
В’єтнам – 46%
Тайвань – 32%
Японія – 24%
Південна Корея – 25%
Таїланд – 36%
Швейцарія – 31%
Індонезія – 32%
Малайзія – 24%
Камбоджа – 49%
Велика Британія – 10%
Південна Африка – 30%
Бразилія – 10%
Бангладеш – 34%
Сінгапур – 10%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Чилі – 10%
Пакистан – 29%
Шрі-Ланка – 44%
Взаємні тарифи набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. А мінімальний базовий тариф усі країни почнуть платити з 5 квітня.
Причому базовий тариф у 10% додаватиметься до тарифів, введених проти конкретних країн. Це означає, наприклад, що на китайські товари тариф становитиме 44% (34+10), на товари з ЄС – 30% (20+10).
Як готували нові мита
Раніше Трамп і його оточення називали Європейський союз, Мексику, Канаду, Японію, Південну Корею, В’єтнам та Індію ймовірними мішенями майбутніх мит у прагненні «покарати за нечесну торговельну практику».
За даними Bloomberg, під приціл потрапив обсяг світової торгівлі на 33 трлн доларів, а країнам від Бразилії до Китаю загрожує скорочення експорту в США від 4 до 90%. Імовірно, середні мита можуть зрости на 15%, що призведе до зростання інфляції та збільшення ризику рецесії США.
Ухвалені сьогодні заходи доповнюють кроки, зроблені з моменту вступу Трампа на посаду в січні. Його адміністрація ввела додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю і 25% – на багато товарів з Мексики і Канади. Крім того, діє глобальний 25% тариф на імпорт сталі та алюмінію. Також було підписано указ про введення 25% мит на імпорт автомобілів і деяких запчастин (набуває чинності 3 квітня).
Якими можуть бути наслідки
За даними Bloomberg, за максимального підходу середні тарифні ставки в США збільшаться до 2%, що призведе до скорочення американського ВВП на 4% і зростання цін майже на 2,5% протягом двох-трьох років.
Вплив на торговельних партнерів за будь-якого сценарію буде серйозним. Китай, ЄС та Індія можуть очолити список країн, які постраждають від впливу на експорт до США, хоча їхні економіки можуть і вистояти. Канада і країни Південно-Східної Азії, ймовірно, відчують більш значний загальний вплив.
Понад 2,1 тисячі декларацій з криптовалютою подали українські посадовці за 2024 рік. Це у 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної. Особливо активно криптовалюту декларують представники Національної поліції України. А найпопулярнішими криптовалютами серед посадовців залишаються Tether (USDT), Bitcoin (BTC, XBT) та Ethereum (ETH).
Українські посадовці все частіше згадують у своїх деклараціях криптовалюту. Так, 2113 декларацій з криптовалютою подали чиновники за 2024 рік. Це у 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної. За рік таких декларацій побільшало на 10%.
Особливо активно криптовалюту декларують представники силових структур. Найбільше — у Національній поліції України: 322 декларації, у яких згадується криптовалюта. Це 15% від усіх таких декларантів.
Прокуратура також не відстає: криптовалюта вказана у 240 деклараціях. Судді ж подали 227 таких документів, а у міських радах знайшлося 119 чиновників із цифровими активами. Серед представників ЗСУ криптовалюта виявилася у 77 деклараціях. Ще у 38 випадках крипту задекларували представники НАБУ.
Якщо подивитися на географію криптодекларацій, то тут усе більш передбачувано. Лідирує Київ та область — 582 та 185 чиновників з криптовалютами. На Харківщині ж крипту задекларували 172 держслужбовці, а на Дніпропетровщині –– 167. Замикає п’ятірку Львівщина –– 133 декларанти з криптовалютою.
Найчастіше посадовці декларують криптодолари Tether (USDT) — 802 держслужбовці. Bitcoin (BTC, XBT), попри всі коливання курсу, стабільно посідає другу позицію –– 731 декларація. Ethereum (ETH) задекларували 713 чиновників.
Найбільше біткоїнів задекларував Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. На його рахунку 80 BTC, що станом на 1 квітня дорівнює 279,4 млн гривень. У категорії ефіріуму (ETH) лідером став депутат Сергій Майзель — він володіє 200 токенами, еквівалентними 15,5 млн гривень. А от рекорд за кількістю криптодоларів належить начальнику департаменту Офісу Генерального прокурора Віталію Бровку — у його декларації фігурує 847 908 USDT, що оцінюється у 35 млн гривень.
Також варто зазначити, що є декілька екс-чиновників, які могли б потрапити у топ — але вказали, що втратили доступ до своїх криптоактивів. 380.95 біткоїнів — рекордну суму серед українських посадовців — у 2021 році зазначив та втратив заступник Голови Державної служби геології та надр України Роман Сарамага. Це близько 1.33 млрд грн в гривневому еквіваленті станом на 1 квітня 2025 року.
Найбільше ефіріума — 1 800 одиниць або понад 140 млн грн станом на 1 квітня поточного року — належить депутату Подільської районної ради Одеської області Ігорю Осіпову. Втім у торішній декларації посадовець зазначив, що втратив доступ до своїх надбань.
https://opendatabot.ua/analytics/crypto-2025
У четвер, 10 квітня 2025 року з 9:30 до 19:00 у Києві відбудеться другий Форум екоіндустріальних парків, який збере провідних представників влади, бізнесу та експертів для обговорення ключових стратегій та рішень щодо впровадження моделей циркулярної сталої економіки в контексті повоєнного відновлення України.
Захід високого рівня проходитиме в рамках реалізації проєкту Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) «Глобальна програма екоіндустріальних парків ІІ – Україна: національний компонент», що впроваджується за підтримки Уряду Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) у співпраці з Міністерством економіки України.
Мета форуму – об’єднати зусилля для прискорення розвитку екоіндустріальних парків в Україні, що стануть рушійною силою економіки нового покоління, поєднуючи промисловий розвиток із принципами зеленої економіки.
Ключові теми форуму включатимуть:
У відкритті форуму та роботі дискусійних панелей візьмуть участь представники уряду України, Верховної Ради України, представники Посольства Швейцарії, ЮНІДО та інших міжнародних організацій та понад 30 провідних міжнародних і українських експертів, лідерів бізнес-спільнот.
«Відбудова України — це шанс створити економіку нового покоління інтегровану в європейський економічний простір. Екоіндустріальні парки можуть стати її рушійною силою, поєднуючи промисловий розвиток із принципами циркулярної економіки. Проте успіх залежить від правильного вибору моделей і політик, і це спільний виклик для влади та бізнесу. Лише об’єднанні зусилля сприятимуть створенню промислових екосистем, що стануть локомотивами сталого зростання», – зазначає Координатор з промислового розвитку ЮНІДО Крістіан Сьюзен.
В рамках форуму буде можливість нетворкінг з ключовими стейкхолдерами, які формують майбутнє сталого промислового розвитку в Україні. Також на форумі відбудеться урочиста церемонія нагородження найуспішніших екоіндустріальних парків України 2025.
Для участі на у форумі як представник ЗМІ зареєструйтесь за посиланням: https://forms.gle/WS6Hhks5Gm1qyaDfA
Зареєструватися як учасник форуму: bit.ly/4c3kIsw
Реєстрація триває до 12:00 7 квітня 2024 року. Після завершення реєстрації зареєстрованим представникам ЗМІ надійде підтвердження реєстрації з місцем проведення форуму та деталями форму.
За додатковою інформацією звертайтеся: за мейлом office@conferexpo.com або телефоном +380976844142
Довідка:
Проєкт GEIPP Україна є частиною Глобальної програми екоіндустріальних парків (GEIPP), яка реалізується ЮНІДО в семи країнах і фінансується Урядом Швейцарії через Державний секретаріат з економічних питань (SECO). Основним бенефіціаром проєкту є Міністерство економіки України. Проєкт стартував у 2020 році.
Основна мета проєкту — продемонструвати життєздатність і переваги підходів у рамках моделі екоіндустріального парку (ЕІП) для збільшення продуктивності ресурсів і покращення економічних, екологічних і соціальних показників бізнесу, таким чином сприяючи інклюзивному та сталому промисловому розвитку в Україні.
Більше про проєкт можна дізнатися тут: https://geipp-ukraine.org/
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Американська криптовалютна компанія Circle подала заявку на проведення IPO на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE), згідно з документами на сайті Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) США. Провідними андеррайтерами розміщення виступають JPMorgan Chase і Citigroup, акції Circle торгуватимуться під тикером «CRCL».
За неофіційними даними, які наводить CNBC, компанія розраховує на оцінку до $5 млрд.
Це її друга спроба зайти на біржу. Наприкінці 2022 року на тлі регуляторних проблем вона відмовилася від виходу на відкритий ринок через злиття зі SPAC (спеціалізована компанія зі злиттів і поглинань) інвестора Боба Даймонда Concord Acquisition Corp. Тоді умови угоди передбачали оцінку Circle на рівні $9 млрд, зазначала Financial Times.
У 2024 році виручка Circle зросла до $1,68 млрд із $1,45 млрд за рік до цього і $772 млн двома роками раніше. Чистий прибуток минулого року скоротився до близько $156 млн порівняно з $268 млн позаминулого.
Circle було засновано 2013 року. Спочатку компанія фокусувалася на продуктах для полегшення процесу оплати за допомогою криптовалют. У 2018 році вона в партнерстві з криптобіржею Coinbase запустила проєкт Centre Consortium для створення стейблкойна (stablecoin – загальна назва криптовалюти, яка забезпечена національними валютами й активами) USD Coin (USDC) і будівництва інфраструктури для супутніх послуг.
USDC прив’язаний до американського долара за курсом 1:1 і забезпечений грошовими коштами і короткостроковими зобов’язаннями казначейства США. Це другий за капіталізацією стейблкойн у світі ($60 млрд, або 26% усієї капіталізації стейблкоінів) після Tether (67%). При цьому його капіталізація в поточному році підскочила на 36% проти зростання на 5% у Tether.
У разі успіху IPO Circle стане одним із провідних емітентів із лістингом у США, бізнес яких зосереджений на криптовалютах, пише CNBC. Coinbase вийшла на біржу 2021 року, її ринкова вартість становить близько $44 млрд.
