Випуск № 1 – липень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України: липень відкриває новий етап для валютної стратегії
Початок другого півріччя 2025 року приносить низку системних сигналів, які можуть вплинути на довгострокову валютну стратегію як держав, так і приватних інвесторів.
На глобальному рівні долар США втрачає статус абсолютної «валюти-прихистку»: за оцінками Goldman Sachs, він дедалі частіше поводиться як ризиковий актив — падає одночасно з фондовими ринками й облігаціями. Це підриває його привабливість в очах інвесторів і змінює логіку формування валютних резервів: частка долара у світових ЗВР знижується, а от євро, франка та фунта зростають. Усі ці зміни поки що не кардинальні, але вже не мають випадкового характеру.
В Україні валютний ринок зустрічає липень зростанням попиту на готівкову валюту та зміщенням фокусу населення з долара на євро. У червні українці купили євро на 577 млн доларів та лише на 44 млн доларів перевищили продаж долара: частка євро у структурі попиту домінує над доларом, особливо в готівковому сегменті. Українці прагнуть «зловити тренд зростання» євровалюти для примноження заощаджень.
Індекс девальваційних очікувань українців зріс до 139,3 пункту, що свідчить про поступове повернення нервозності на побутовому рівні. Якщо не буде сильних стабільних сигналів про збереження потенціалу підтримки курсу гривні, настрої українців можуть стати ключовим джерелом тиску на курс вітчизняної валюти, а попит домогосподарств — драйвером девальваційного тренда. Сукупність цих факторів може стати причиною обмежувальних заходів на валютні операції з боку банківського регулятора або самих учасників валютного ринку.
Разом із тим фундаментальна стабільність гривні зберігається завдяки потужному ресурсу зовнішньої підтримки: за червень Україна отримала понад $4 млрд валютної допомоги, що дозволило наростити резерви Національного банку до $45,1 млрд, попри майже $3 млрд валютних інтервенцій. Це дозволяє НБУ утримувати контроль над курсом без жорстких обмежень, при цьому поступово тестуючи варіанти валютної лібералізації.
На перетині цих факторів — нова фаза валютного позиціонування. Стратегії, що працювали протягом 2022–2024 років, уже не гарантують стабільності. Долар більше не є «залізобетонною основою», хоча й зберігає ключову розрахункову роль у міжнародній торгівлі, в тому числі для України, а євро набуває ваги навіть без фундаментальних переваг. Втім, Євросоюз, який стикається із ризиком введення торговельних мит адміністрацією США, рано чи пізно може задіяти механізми ребалансування курсу євро проти долара, аби компенсувати курсовим фактором зростання мит і підтримати цінову привабливість і конкурентність європейського експорту. Саме це демонструє, що поточні тренди — лише ознаки змін, які можуть розвернутись у протилежний бік у разі зміни значущих обставин.
Валютний ринок дедалі більше перетворюється на поле сценарного планування, яке вимагає гнучкості, здатності до швидкого маневру та відмови від жорстких «курсофіксів».
Окремої уваги потребує відстежування обсягів і динаміки допомоги міжнародних фінансових і безпекових партнерів України — уряд офіційно озвучив нестачу понад $40 млрд зовнішнього фінансування у 2026 році. Втім, явна активізація міжнародних зусиль з військової та економічної підтримки України дає привід вважати, що ця різниця буде значною мірою компенсована — це дозволить гарантувати макроекономічну та курсову стабільність. З цієї причини поки що ми оцінюємо ризики девальвації як стримані, а довгострокові позиції гривні залежатимуть менше від ринку, але більше від архітектури бюджетної політики та зовнішньої підтримки.
Внутрішній валютний ринок перебуватиме у стані нового балансу з огляду на внутрішні та глобальні процеси.
Курс долара США: динаміка й аналіз
У липні курс долара до гривні продовжив демонструвати стабільність із незначною корекцією у вузькому діапазоні.
На короткій дистанції перших тижнів місяця ринок залишався у стабільному коридорі: середній курс купівлі банками утримувався близько позначки 41,55 грн/$, продажу — 42,05–42,06 грн/$ із ситуативними просадками до 41,95 грн/$. Офіційний курс коливався в діапазоні 41,8–41,83 грн/$. Його близькість до ринкових індикаторів свідчить про наявність консенсусу між ринком і політикою регулятора та про збереження балансу попиту й пропозиції.
Спреди між курсами купівлі та продажу, а також приблизно рівновіддалене відхилення цих значень від офіційного курсу НБУ, залишаються стабільними. Це свідчить про відсутність дисбалансу на ринку чи нервозності серед його учасників. Ринок не формує додаткових премій за ризики чи запобіжних заходів, що вказує на збереження передбачуваної ситуації та відсутність спекулятивного тиску.
Ключові фактори впливу:
Прогноз:
Курс євро: динаміка й аналіз
Упродовж липня курс євро до гривні демонструє високу чутливість до зовнішньої кон’юнктури, зокрема — до глобального ослаблення долара. Після тривалого зростання євро дещо скоригувався на короткій дистанції після локального піка: курс купівлі знизився з 48,85 до 48,62 грн/€, курс продажу — з 49,55 до 49,22 грн/€, а офіційний курс — із 49,02 до 48,90 грн/€. Корекція супроводжувалась поступовим звуженням спреду між купівлею та продажем, що може вказувати на стабілізацію очікувань після хвилі активного попиту з боку населення.
Ключові фактори впливу:
Прогноз:
Загалом ринок євро в Україні демонструє явні ознаки стабілізації, про що свідчить менша волатильність на коротких (1-2 тижні) та довших (3-4 тижні) дистанціях, а також помітне звуження спредів між курсами купівлі та продажу, які лише упродовж кварталу в готівковому сегменті знизилися з 2-2,5 грн до 60-80 копійок на кожному євро. Оператори ринку призвичаїлися до рухів євровалюти, не закладаючи надмірних страховок від його зростання чи просідання. І, зрештою, ще одна ознака стабілізації ринку та наявності курсового консенсусу між операторами та регулятором — збереження незначних і відносно сталих відхилень ринкових курсів купівлі-продажу євро від офіційного курсу НБУ.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Поточна ситуація на валютному ринку — це перехід до нового режиму позиціонування. Головний висновок: гнучкість і сценарне планування мають стати основою валютної стратегії в другому півріччі 2025 року.
Ліквідність — понад усе
Зберігайте можливість швидко реагувати: активи мають бути або повністю ліквідними, або легко переміщуваними між інструментами. Строкові депозити, облігації без дострокового виходу й одновалютна стратегія — небезпечні пастки в нестабільному середовищі. У фокусі не прибутковість, а мобільність.
Євро — новий фаворит, але вже не перегрітий
Частка євро в попиті з боку населення та бізнесу істотно зросла, але ринок поступово входить у фазу стабілізації. Оптимальна стратегія — поступова переоцінка частки євро в портфелі, особливо якщо ваша операційна модель прив’язана до цієї валюти. Після хвилі активного попиту — час консолідації.
Долар зберігає функцію базового захисту
Навіть попри глобальне послаблення долар залишається важливою опорою в разі непередбачених подій і не втрачає ліквідності та значущості як глобальний універсальний розрахунковий інструмент. Зберігайте його частку в портфелі, особливо на випадок осінньо-зимових девальваційних сценаріїв або послаблення зовнішньої допомоги. Він може не демонструвати стрімкого зростання, але не буде швидко та глибоко падати, коли все інше валиться.
Спреди — індикатор ринкових очікувань
Звуження спредів — сигнал стабілізації. Розширення — знак нервозності. У парі USD/UAH спреди залишаються стабільними, а в EUR/UAH — коливаються. Це підказка щодо дій: не поспішайте з операціями, коли спред широкий, і використовуйте вузький спред як момент для оптимізації.
Відмовтеся від фіксованих «орієнтирів»
Жорстко зафіксовані курси чи «психологічні позначки» (на кшталт 42 або 50 грн) — пастка. Для прогнозування фокусуйтеся на діапазонах, а не на абсолютних цифрах у моменті. Тестуйте свою валютну структуру на різні сценарії — від стриманої девальвації до ситуативної ревальвації, не забуваючи включати до власної моделі сценарії рухів ключових валют на міжнародних ринках.
Гривня — лише на операційні потреби
Навіть стабільна гривня — це валюта з обмеженим потенціалом збереження накопичень. Не тримайте більше, ніж потрібно для поточних витрат. Надлишок варто конвертувати у тверді валюти або інструменти з прив’язкою до них.
Валютна лібералізація — маркер, а не інструкція
Наявні сигнали пом’якшення валютних обмежень — це лише «промацування ґрунту» з боку НБУ. Реальні зміни, швидше за все, будуть не раніше осені. До того часу варто зберігати обережність. Уникайте кроків, що ґрунтуються лише на «очікуваному» полегшенні правил — це пастка. Розгляньте інструменти, що менше залежать від рішень регулятора чи банків (наприклад, готівку або стейблкоїни на основі євро чи долара).
Тримайте фокус на змінах у новинах
Найближчим орієнтиром мають стати макроекономічні та курсові показники, які уряд і НБУ закладуть у проєкт бюджету-2026. Це маркер курсової політики й очікувань, які визначатимуть поведінку ринку та прогнозування імовірних курсових траєкторій.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) покриє ризики Креді Агріколь Банку (Київ) на EUR100 млн за новими кредитами бізнесу в різних секторах економіки – агробізнес, виробництво, енергетика та логістика, а також для підтримки енергетичної безпеки України.
Як повідомив банк на сайті, угоду про розподіл ризиків на EUR100 млн для активізації кредитування середнього та великого бізнесу у сферах агробізнесу, виробництва, енергетики та логістики, а також для підтримки енергетичної безпеки, підписано 11 липня 2025 року
Близько 30% кредитних коштів планується спрямувати на фінансування проєктів з виробництва відновлюваної енергії малого масштабу, впровадження кліматично виважених рішень у сільському господарстві та заходів з енергоефективності.
Програма реалізується за фінансової підтримки уряду Франції, Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії в рамках Гарантійної платформи Групи Світового банку.
За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року Креді Агркіоль Банк посідав 11-е місце за загальними активами серед 60 банків країни – 119,6 млрд грн, або 3,2% ринку.
Мережа продуктових супермаркетів Varus інвестує 150 млн грн у встановлення дахових сонячних електростанцій (СЕС) на 48 об’єктах зі 115, повідомив Українська рада торгових центрів (УРТЦ).
Згідно з повідомленням, загальна потужність СЕС сягне 4,8 тис. кВт*год, що дозволить генерувати понад 5 млн кВт електроенергії на рік. Строк окупності проєкту оцінюється у два роки.
Планова генерація складе 21% від річного споживання супермаркетів, економія щорічно становитиме 50 млн грн. Зазначається, що компанія обрала модель прямого споживання генерованої енергії через високу вартість систем накопичення. При цьому СЕС покриватиме 95% потреб в електроенергії супермаркетів у денний час.
У планах компанії – подальше розширення проєкту на всю мережу супермаркетів та вивчення можливості встановлення газових дизель-генераторів.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) видав мережі Varus кредит у $25 млн на реконструкцію та модернізацію обладнання в існуючих магазинах, оренду нового складу, а також встановлення СЕС для зменшення залежності від електромережі.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин мережі відкрито 2003 року в Дніпрі, загальна кількість – 114 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві. Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин varus.ua.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Омега” є кіпрська “Вейгант ентерпрайзіс лімітед”, кінцевими бенефіціарами вказані Валерій Кіптик і Руслан Шостак.
Згідно з фінрезультатами компанії за 2024 рік, її виторг збільшився на 14,3% порівняно з попереднім роком і склала 20 млрд грн. Чистий прибуток підприємства зменшився на 80,9%, до 38,2 млн грн.
Національний банк України оштрафував ТОВ «Авентус Україна» на 2,448 млн грн за виявлені в ході інспекційної перевірки порушення.
Як повідомляється на сайті НБУ, цей захід застосовано за порушення вимог закону «Про споживче кредитування» та положення про встановлення додаткових вимог щодо взаємодії з споживачами фінансових послуг та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).
ТОВ «Авентус Україна» зобов’язане сплатити штраф протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням.
Більш того, компанія отримала від регулятора письмове попередження за порушення вимог закону «Про споживче кредитування», положення про ліцензування та реєстрацію постачальників фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, положення про авторизацію постачальників фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг.
ТОВ «Авентус Україна» має вжити заходів для усунення причин і умов, що сприяли вчиненню цих порушень.
Такі рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг прийняв 14 липня 2025 року за результатами планових інспекційних перевірок.
ТОВ «Авентус Україна» зареєстровано в січні 2017 року. Статутний капітал компанії становить 20 млн грн.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) за червень 2025 року підтримало 885,5 млн грн експорту, застрахувавши 11 позик на суму 106,4 млн грн, виданих українськими банками підприємцям для виконання експортних контрактів.
Як повідомляється на сайті ЕКА, найбільшими партнерами агентства серед банків у цей період стали Ощадбанк (64,4 млн грн фінансування), “Кредитвест банк” (20 млн грн) та банк “Південний” (20 млн грн).
Послугами ЕКА у червні найбільше користувалися експортери на Одещині (386,7 млн грн майбутньої експортної виручки), у Києві (232,8 млн грн) та в Дніпропетровській області (153 млн грн).
Найбільші контракти за цей період укладено на поставку українських товарів до Швейцарії, Естонії та Чехії, а найпопулярнішими товарними експортними групами були борошно, товари з деревини та вироби з чорних металів.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.
Україна в січні-червні 2025 року скоротила експорт соняшникової олії до 2,407 млн тонн, а виторг до $2,77 млрд, що менше результатів аналогічного періоду минулого року відповідно на 33,5% та 2,4%.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), основними покупцями української соняшникової олії у січні-червні цього року стали Іспанія та Італія, на які прийшлося відповідно 12,88% і 12,18% експорту, та Індія – із часткою 11,77%. Ці країни витратили на придбання соняшникової олії в України $356,945 млн, $337,494 млн і $326,071 млн відповідно.
Експорт ріпакової олії скоротився у цей період порівняно із січнем-червнем 2024 року в 3,6 раза, до 19,992 млн тонн, відповідно виторг був меншим у 2,9 раза і становив $58,015 млн.
Водночас Україна цьогоріч наростила експорт соєвої олії на 52% у першому півріччі проти з 287,052 млн тонн рік тому і збільшила виторг удвічі – до $295,034 млн.
Основними покупцями української ріпакової олії були Нідерланди, на які припало 39,29% експортованого обсягу, що принесло Україні $7,750 млн, Німеччина – 21,44% і $4,23 млн, Словаччина – 13,13% і $2,591 млн відповідно.
Серед найбільш активних покупців української соєвої олії були Польща – 63,97% експорту на $188,736 млн, Індія – 9,02% на $26,616 млн, Німеччина – 4,04% на $11,925 млн.
У звітному періоді зріс також експорт інших нелетких жирів та рослинних олій у 1,9 раза, до 988 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить $2,409 млн проти $2,124 млн рік тому.
При цьому імпорт пальмової олії в Україну в січні-червні 2025 року збільшився на 2% порівняно з першим півріччям 2024 року – до 50,708 тис. тонн. У грошовому виразі її було ввезено на $71,651 млн (+15,2%). Пальмову олію Україна купувала у Малайзії – 59,79% імпорту цього товару, на $42,839 млн, Індії – 35,7% на $25,581 млн, Швеції – 4,17% на $2,99 млн.
Закупівля Україною оливкової олії збільшилася на 60,9%, до 1,083 млн тонн, відповідно, й витрати на її придбання теж зросли – на 3,5%, до $8,277 млн. Основними її постачальниками стали Італія (42,55%), Іспанія (29,62%) та Греція (23,2%). Вони заробили на продажах в Україну $3,522 млн, $2,452 млн і $1,92 млн відповідно.
