Первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні в липні зросли на 20% порівняно з тим самим місяцем 2023 року і на 24% до червня поточного, становивши близько 6,4 тис. од., повідомив «Укравтопром» у Телеграм-каналі.
«Цього року більше автомобілів купували тільки в березні», – констатується в повідомленні.
Як повідомлялося, у червні 2024 року, за даними «Укравтопрому», ринок нових легкових авто перейшов до негативної динаміки, скоротившись на 8% до червня-2023 і на 7% до травня-2024 – до 5,2 тис. од.
Згідно з даними асоціації, лідерство в липні поточного року продовжує утримувати японська Toyota з реєстрацією 1024 авто (майже на 5% менше, ніж у липні-2023, але на 20% більше червня-2024).
Другим за популярністю брендом, як і в червні, залишається BMW, з приростом продажів на 15,2% до червня-2024 – до 628 од. У липні минулого року марка посідала п’яту сходинку рейтингу з реєстрацією 385 авто.
Третій результат у Renault, яка поліпшила результат червня-2024 на 20,5% – до 587 од. У липні минулого року вона була другою в рейтингу з продажем 564 авто.
Крім того, до топ-5 липня увійшла Skoda з реєстрацією 378 од. (проти 278 од. роком раніше і 493 од. місяцем раніше) і Volkswagen, реєстрації яких становили 334 од. (відповідно 525 од. і 269 од.).
За даними «Укравтопрому», загалом у січні-липні в Україні зареєстровано понад 39,2 тис. нових легкових автомобілів, що на 21% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Пожвавлення на ринку нових легкових автомобілів у липні експерти пов’язують насамперед з ініціативою уряду оподаткувати покупців нових і старих автомобілів (зокрема й електромобілів) 15%-м військовим збором під час першої їхньої реєстрації в Україні, що спричинило приплив покупців в автосалонах.
Водночас аномального ажіотажу і «спорожніння автосалонів» вони не спостерігали.
Стрибок первинних реєстрацій автомобілів у липні на тлі інформації, що з’явилася про намір справляння військового збору, відзначає й інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting. За її даними, реєстрації нових авто зросли на 20% до червня-2024 – до 6,04 тис. од. (що на 14% більше за показник липня-2023).
Як повідомлялося, експерти висловили думку, що стягнення 15%-го військового збору може спричинити обвал автопродажів і призвести до втрати цілих мереж офіційних автодилерів.
Верховна Рада18 червня поточного року зареєструвала урядові законопроєкти про внесення поправок до держбюджету-2024 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони (№11417) і поправок до Податкового кодексу та інших законів щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану (№11416). Останній передбачає, зокрема, справляння 15% військового збору з покупців авто під час першої їх реєстрації.
За даними «Укравтопрому», 2023 року первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні зросли на 60,6% порівняно з 2022 роком – майже до 61 тис. од., AUTO-Consulting зафіксував зростання продажів на 62,4%, більш ніж до 65 тис. од.
Хмельницьке КП “Електронтранс” підписало договір з переможцем тендеру на поставку нових тролейбусів за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) – об’єднанням ТОВ “Чернігівський автозавод” і ТОВ “Політехносервіс” (Київська обл.), повідомив мер Хмельницького Олександр Симчишин.
“Підписали угоду з переможцем тендеру на закупівлю 42 нових тролейбусів. Це дозволить практично повністю оновити тролейбусний парк і не повертатися до цього питання роками”, – написав Симчишин у фейсбуці.
Як повідомлялося, КП “Електротранс” спільно з ЄБРР 10 січня 2024 року оголосило тендер на закупівлю 44 од. нових тролейбусів, а також запчастин і діагностичного обладнання, у межах програми ЄБРР “Зелені міста”. Потім кількість тролейбусів було уточнено до 42.
У квітні 2023 року ЄБРР повідомив про виділення EUR10,6 млн кредиту хмельницькому КП “Електротранс” для закупівлі тролейбусів, обладнання для ТО і діагностики. Зазначалося, що позика ЄБРР є частиною фінансового пакета, що включає також інвестиційні гранти від ЄС і США на загальну суму EUR4,45 млн.
“За ці кошти ми купуємо 44 тролейбуси разом із запасними частинами та діагностичним обладнанням”, – написав Симчишин, уточнивши, що переможець тендеру на закупівлю 42 тролейбусів запропонував нижчу за очікувану ціну, що дає змогу місту за рахунок заощаджених коштів купити ще два тролейбуси.
За його інформацією, протягом 62 тижнів завод має передати Хмельницькому 42 тролейбуси, з яких 34 з можливістю автономного ходу до 2 км і вісім тролейбусів з автономним ходом до 20 км.
Перші п’ять тролейбусів мають бути поставлені до кінця 2024 року.
Низькопідлогові тролейбуси “Еталон” з електронікою компанії “Політехносервіс” оснащені, зокрема, кондиціонерами кабіни водія і пасажирського салону, мають гвинтовий компресор для зменшення шуму в салоні, інформаційну систему, USB-роз’єми для підзарядки телефонів.
“Уся силова електроніка машин, а також системи автономного ходу українського виробництва”, – зазначив Симчишин.
Проєкт “Рамкова програма для розвитку громадського транспорту в Україні 2, Хмельницький тролейбус” є частиною програми ЄБРР “Зелені міста”, до якої Хмельницький долучився 2019 року.
Український стрілець Сергій Куліш завоював срібну медаль у фіналі змагань зі стрільби з гвинтівки з трьох положень з відстані 50 м на Олімпійських іграх-2024 у Парижі.
Спортсмен набрав 461,3 бала.
У цих змаганнях перше місце дісталося Китаю, а третє – Індії.
Це друга медаль у скарбничці України на Олімпійських іграх 2024, після бронзової, яку виборола фехтувальниця Ольга Харлан.
Куліш – срібний призер Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро у стрільбі з пневматичної гвинтівки з відстані 10 м.
Український бізнес попри повномасштабну війну продовжує демонструвати високу динаміку в отриманні статусу Авторизованих економічних операторів (АЕО): за 4 роки застосування програми 48 українських підприємств отримали 50 авторизацій АЕО. Завдяки цьому статусу компанії отримали найвищу ступінь довіри та низку спрощень під час митних процедур.
Така динаміка українських компаній збігається з динамікою більшості країн Європейського Союзу в перші 4 роки застосування програми, а подекуди її перевищує. Найбільший «стрибок» в отриманні АЕО припав на четвертий рік застосування програми, коли були скасовані «локальні спрощення» без авторизацій, чого не було в жодній з країн ЄС.
Для порівняння, динаміка АЕО за перші 4 роки функціонування програми в ЄС (2008–2011 роки):
• понад половина країн (17 держав-членів) мали схожий (Данія, Ірландія, Словенія, Чехія) або менший (Фінляндія, Румунія, Словаччина, Болгарія, Греція та ін.) темпи нарощення авторизацій АЕО;
• 8 країн мали вищий темп нарощення АЕО, зокрема, Велика Британія*, Австрія, Бельгія, Швеція;
• лише 3 країни з 28 країн ЄС (Франція, Німеччина, Нідерланди) нарощували АЕО значно вищими темпами, ніж Україна. У цих країнах загалом набагато суворіші вимоги до підприємств щодо збереження та відновлення документів, інших бізнес-процесів, надійність яких є умовою для отримання цього статусу. Тому авторизація підприємств не потребувала виконання великої кількості додаткових вимог.
Наразі є всі підстави для розвитку позитивної динаміки отримання українським бізнесом авторизацій АЕО: у Держмитслужбі на розгляді перебуває ще 31 заява. Це свідчить про зацікавленість вітчизняного бізнесу в програмі.
Нагадаємо, що АЕО – це особливий статус, що засвідчує високий рівень довіри до суб’єкта господарювання. Він надає митні спрощення та переваги у міжнародній торгівлі, за рахунок чого також можна компенсувати й низку складнощів на кордоні, викликаних зовнішніми обставинами. Статус АЕО відкриває підприємствам можливості для розвитку та конкурентоспроможності на зовнішньому і внутрішньому ринках.
В Україні програма АЕО почала діяти із серпня 2020 року після прийняття необхідних законодавчих змін у процесі наближенні до європейського митного права та стандартів ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Як повідомлялося, з 7 листопада 2023 року втратили чинність положення Митного кодексу України в частині можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам. Щоб продовжувати використовувати можливості оформлення товарів на об’єктах підприємств, Держмитслужба рекомендувала бізнесу отримувати статус авторизованого економічного оператора.
Наявність авторизації АЕО у компанії дає змогу скористатися всіма перевагами АЕО і полегшить доступ до спрощень, передбачених Митним кодексом і Конвенцією про процедуру спільного транзиту. Зокрема, до спрощень відносяться зниження рівня ризику по відношенню до переміщуваних товарів, першочерговість виконання митних формальностей і випуск товарів за місцезнаходженням підприємства.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
Міністерство економіки в рамках реформи з дерегуляції внесло зміни до наказу «Про порядок ліцензування експорту товарів», згідно з якими українські експортери отримуватимуть ліцензії в електронній формі, повідомила пресслужба міністерства.
«Робота над цифровізацією послуг, що надаються державою бізнесу, одна з ключових складових дерегуляції. Наразі ми повністю переводимо отримання ліцензій експортерами в електронний формат. І працюємо над аналогічним спрощенням процедури для імпортерів. Крім того, спрощуємо сам процес отримання дозвільних документів, зменшуючи необхідну кількість документів для подачі на ліцензію», – зазначила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Згідно зі зміненим наказом, підприємці зможуть надавати документи та отримувати ліцензії в електронній формі, водночас вони можуть за бажання подавати документи в паперовому вигляді.
Крім того, скорочується перелік документів, які необхідно надати для отримання ліцензії. Змінами до наказу оновлено також форму заявки на видачу ліцензії, форму ліцензії, інструкції про їх заповнення та положення про порядок ліцензування.
Для отримання ліцензій на експорт товарів з України підприємцям, які обрали електронну форму подачі документів, необхідно перейти до розділу «Зовнішньоекономічна діяльність» на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг за посиланням https://my.gov.ua/info/service/2817 /details.
Підприємець у своєму електронному кабінеті має подати в електронному вигляді пакет необхідних документів. Після їх розгляду у встановлені строки та в разі прийняття позитивного рішення ліцензія в електронному вигляді з’явиться в кабінеті заявника.
Якщо людина подає документи в паперовій формі та хоче отримати відповідь на електронну пошту, то на етапі подання документів потрібно повідомити адресу пошти одержувача та вказати, що хоче отримати відповідь саме в такий спосіб.
У Мінекономіки зазначили, що під час дії воєнного стану видача ліцензій на експорт та імпорт товарів відбувається безоплатно. Отже, лист-звернення щодо оформлення ліцензії не потребує додавання гарантії сплати державного збору за її видачу та завантажити пакет документів.
Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності вже переглянула понад 1300 регуляторних інструментів для бізнесу, з них 456 рекомендовано скасувати, 584 – спростити, нагадали в міністерстві.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Фонд держмайна (ФДМ) України оголосив 6 серпня аукціон із приватизації державного пакета акцій у розмірі 97,5458% статутного капіталу АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЗАлК). Згідно з прес-релізом ФДМ у четвер, 6 серпня заплановано проведення онлайн-аукціону з приватизації 607 млн 446,012 тис. штук акцій. Аукціон пройде в електронній торговельній системі «Прозорро.Продажі» зі стартовою ціною майже 151,9 млн грн, термін подання пропозицій для участі в торгах – до 5 серпня.
При цьому наголошується, що ЗАлК є чудовим brownfield-проєктом, оскільки розташоване в м. Запоріжжі, поруч з автодорогою національного значення Н08. Серед переваг об’єкта велика загальна площа приміщень та земельної ділянки. Новий власник може розглядати об’єкт ведення бізнесу або його релокації.
На балансі АТ перебувають 1497 зареєстрованих одиниць нерухомого майна та інфраструктури загальною площею – 370 929,85 кв. м. Також до об’єкта входить 291 одиниця транспортних засобів і спецтехніки. Об’єкти нерухомості, що перебувають у власності АТ, розташовані на 25 зареєстрованих земельних ділянках загальною площею 216,0856 га.
Станом на 31 травня 2023 року частину нерухомого майна підприємства загальною площею 6 755,6 кв. м передано в оренду згідно з вісьмома договорами, граничний термін дії яких – до 1 вересня 2065 року.
На балансі підприємства обліковуються 18 об’єктів державної власності, які не ввійшли до статутного капіталу товариства та залишилися в державній власності (два укриття, прилади, радіостанції, інженерні мережі, автодороги тощо).
У підприємства є заборгованості, зокрема прострочена кредиторська заборгованість підприємства становить 6,44 млрд грн.
За умовами аукціону новий власник зобов’язаний протягом 18 місяців з дати переходу права власності забезпечити погашення заборгованості із зарплати та перед бюджетом, а також протягом шести місяців не допустити звільнення працівників ЗАлКу, відповідно до вимог статей 40 і 41 Кодексу законів про працю України.
Детальніше про АТ «ЗАлК» за посиланням: http://surl.li/oyxgsp
ЗАлК раніше був єдиним в Україні виробником первинного алюмінію. Власником ЗАлКу в 2004 році стала російська група «СУАЛ». У 2007 році комбінат перейшов під контроль ОК «РусАл», створеної в результаті злиття алюмінієвих і глиноземних активів ВАТ «РусАл», «СУАЛа» і швейцарського трейдера Glencore. У багаторічних судових позовах винесено вердикт про розірвання договорів купівлі-продажу 68,01% акцій ЗАлКу і повернення цього пакета в держвласність. Статутний капітал АТ «ЗАлК» становить 155 млн 682,28 тис. грн, номінал акції – 0,25 грн.
