Економіка – Сторінка 92 – Ukraine open for business

Надходження до держбюджету України зросли на 42%, видатки — на 24%

Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України у першому півріччі 2025 року склали 1,87 трлн грн, тоді як касові видатки – 2,4 трлн грн, це приблизно на 42% та 24% перевищує відповідні показники першого півріччя 2024 року.

Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 43% – до 1,3 трлн грн, тоді як видатки – на 21%, до 1,87 трлн грн.

Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за перше півріччя цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 167,8 млрд грн проти 97,1 млрд грн торік.

Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 245,3 млрд грн (у першому півріччі 2024 року – 223,9 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 156,1 млрд грн за відшкодування 86,2 млрд грн (132,1 млрд грн за відшкодування 70,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 155,7 млрд грн (147,6 млрд грн), акцизного податку – 132,7 млрд грн (91,1 млрд грн).

Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 55,6 млрд грн (64,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 25,2 млрд грн (23,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 18,8 млрд грн (23,4 млрд грн).

Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) дода до бюджету прибуток Національного банку.

Згідно з інформацією, запущений G7 в кінці минулого року механізм ERA використання доходів з заморожених російських активів суттєво збільшив надходження до бюджету грантової міжнародної допомоги – до 210,9 млрд грн проти 40,3 млрд грн у першому півріччі 2024 року.

Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-червні 2025 року зросли на 23% – до 314,6 млрд грн, у тому числі у червні – на 20%, до 57,4 млрд грн.

Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-червень 2025 року становили 856,2 млрд грн (746,9 млрд грн), або 87,0% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 232,5 млрд грн (242,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 44,7 млрд грн (72,92 млрд грн) – $642,0 млн та EUR388,8 млн ($1149,5 млн та EUR665,7 млн).

При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 111,7 млрд грн (164,2 млрд грн).

Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $15,0 млрд ($12,8 млрд), у тому числі в рамках ERA – близько $11,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.

Окрім того Україна отримала ще EUR3,1 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,44 млрд від МВФ та $0,24 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE) та “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE).

Платежі з погашення державного боргу за січень-червень 2025 року склали 322,4 млрд грн (259,1 млрд грн), або 97,6% плану, платежі з обслуговування – 179,85 млрд грн (132,8 млрд грн), або 73,9% плану.

Як повідомлялося, держбюджет-2025 затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. В той же час уряд вже запропонував парламенту збільшити видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.

У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.

Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.

видатки, ДЕРЖБЮДЖЕТ, Надходження

Україна увійшла до Ради ФАО

Україна отримала потужне міжнародне визнання: за результатами голосування на 44-й сесії Конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у Римі, Україну обрано до складу Ради ФАО – одного з найвищих керівних органів Організації, пише SEEDS.

Мандат України в Раді триватиме з 1 липня 2024 року до завершення наступної конференції у 2027 році. Це рішення стало визнанням ролі України як гаранта глобальної продовольчої безпеки, попри триваючу війну з росією.

Представник України – Олексій Пінчук

Офіційним представником України виступив Олексій Пінчук, директор Департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства. Саме він очолив українську делегацію на Конференції та виголосив національну заяву від імені Уряду України.

«Разом з міжнародними партнерами ми брали участь у визначенні порядку денного ФАО на наступні роки — включно з протидією дезінформації та блокуванням шкідливих ініціатив, запропонованих російською делегацією. Пишаюсь тим, що лідерство, стійкість і цінності України визнаються на світовій аграрній арені», – зазначив Олексій Пінчук.

Ключові результати для України

Обрання до Ради ФАО ООН

Україна здобула місце серед 49 країн-членів Ради ФАО – органу, який формує політику та стратегії організації. Підтримка кандидатури України свідчить про міжнародну довіру до аграрної спроможності України.

Заява Уряду України

30 June 2025, Rome, Italy. 30 June 2025, Rome, Italy. A group photo at the end of the Inaugural FAO Treaty Ceremony during the 3rd day of the 44th Session of the FAO Conference. FAO Headquarters (Plenary Hall).
Photo credit must be given: ©FAO/Pier Paolo Cito. Editorial use only

У своєму виступі делегація підкреслила:

готовність просувати сталий аграрний розвиток,
впроваджувати кліматоорієнтовані рішення,
підтримувати малі та середні фермерські господарства.
Також окреслено критичні потреби:
масштабне розмінування сільгоспземель,
відновлення сільської інфраструктури,
системна підтримка фермерів у післявоєнний період.

Приєднання до Угоди про заходи держави порту (PSMA)

Україна офіційно стала стороною цього міжнародного договору, спрямованого на боротьбу з незаконним, незадекларованим і нерегульованим рибальством. Це ще один крок до гармонізації рибної політики України з міжнародними стандартами.

Активна участь у формуванні політики ФАО ООН

Україна долучилась до голосувань щодо визначення пріоритетів діяльності ФАО ООН:

заблоковано спроби рф нав’язати шкідливі ініціативи,
підтримано рішення щодо протидії дезінформації в агросфері.

Що це означає для агросектору України

Це означає прямий вплив на глобальні рішення:

Україна бере участь у формуванні ключових документів ФАО щодо продовольства, клімату, безпеки та інновацій.
Дипломатична перемога проти рф і білорусі. Попри подачу їхніх кандидатур, ці країни не були обрані до Ради.
Залучення фінансування та підтримки фермерів

Україна зможе посилити міжнародні програми допомоги, зокрема:

для фермерів у зонах бойових дій,
у рамках програм демінування, цифровізації та кліматичної стійкості, із використанням механізмів компенсації збитків (зокрема Register of Damage Caused by the Aggression, підтриманого ЄС).

Погляд у майбутнє

Україна планує:

реалізовувати масштабні програми для фермерів-фронтовиків (насіння, техніка, теплиці, системи поливу),
посилити співпрацю з міжнародними донорами та країнами глобального Півдня,
активніше включатися у трансформацію світових продовольчих систем.

«Обрання України до Ради ФАО — це не просто символічний жест, а реальний інструмент впливу, який дає нашій державі змогу просувати інтереси фермерів на глобальному рівні. У складні часи війни Україна залишається активним учасником формування міжнародної продовольчої політики», – коментує Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації, міжнародна консультантка ФАО ООН.

Офіційна заява України на 44-й сесії Конференції ФАО

У межах сесії делегація України виступила з ґрунтовною заявою, яку виголосив Олексій Пінчук. У ній було детально розкрито:
• масштаби збитків агросектору через війну (понад $84 млрд втрат),
• факти використання росією продовольства як зброї,
• роль України як відповідального глобального партнера — навіть в умовах війни,
• заклик до міжнародної спільноти підтримати ініціативи, на зразок Grain from Ukraine,
• важливість розмінування, інновацій та відновлення сільського господарства.

Повний текст виступу України доступний на офіційному сайті ФАО за посиланням

Рада ФАО

На AgriAcademy вийшли два нові курси з вирощування кукурудзи від експертів агропромхолдингу «Астарта-Київ»

Платформа професійної онлайн-освіти для українського агробізнесу AgriAcademy поповнилася ще двома безкоштовними курсами для аграріїв, створеними експертами агропромислового холдингу «Астарта-Київ». У червні 2025 на платформі AgriAcademy стали доступними нові навчальні модулі, присвячені біологічним особливостям кукурудзи та технологіям її вирощування.

Курс 1: «Кукурудза. Біологічні особливості культури»

Мета курсу — надати аграріям системне уявлення про:

біохімічний склад та морфологічну будову кукурудзи
особливості використання культури у господарстві;
критичні фази росту і розвитку кукурудзи;
вплив основних агрокліматичних факторів (температури, вологи, світла) на врожайність.

Курс 2: «Кукурудза. Технологія вирощування»

Мета курсу — сформувати практичні знання щодо агротехнологій:

місце кукурудзи у сівозміні;
методи основного обробітку ґрунту;
потреби культури в елементах живлення;
правила і строки внесення добрив;
особливості збирання врожаю.

Автор обох курсів — Павло Перхайло, досвідчений агроном із понад 10-річною практикою в Астарті. До розробки курсів також долучилися методистка Світлана Семенюк і дизайнерка інтерактивних матеріалів Ольга Вейлер.

Як і всі освітні продукти на AgriAcademy, нові курси є безкоштовними, доступними онлайн у будь-який час та передбачають отримання сертифіката після успішного проходження.

Нагадаємо, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та агропромхолдинг «Астарта-Київ» у 2024 році уклали партнерську угоду щодо розвитку дистанційної освіти для українських аграріїв. У рамках співпраці передбачено створення 25 онлайн-курсів, присвячених вирощуванню, зберіганню та переробці польових культур.

Окрім нових навчальних модулів, на платформі також доступні створені раніше курси – «Соняшник. Біологічні особливості» та «Соняшник. Технологія вирощування».

AgriAcademy – навчання для аграріїв України, яке змінює галузь

AgriAcademy — безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета — посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Сьогодні на платформі доступно 25 онлайн-курсів — 300 годин практичного навчання з агрономії, управління, технологій, переробки, зберігання, тощо. Кожен курс включає перевірку знань і сертифікацію учасників.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) відбувається за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз як найбільший донор).
Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та Сполучені Штати Америки).
Сільськогосподарської та Продовольчої Організації ООН (FAO).

Запрошуємо аграріїв зареєструватися на платформі та пройти практичні курси за посиланням: https://agriacademy.org/courses-catalog

Астарта-Київ — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг в Україні, публічна європейська компанія, яка веде соціально-відповідальний бізнес і виробляє продовольчі товари з орієнтацією на глобальні ринки.

Компанія заснована у 1993 році Віктором Іванчиком, який і дотепер є її мажоритарним власником і генеральним директором. З 2006 року акції Астарти розміщені на Варшавській фондовій біржі.

Основні види діяльності:

рослинництво (212 тис. га земель у семи областях України) та мережа елеваторних комплексів загальною потужністю одночасного зберігання 562 тис. тонн зерна

виробництво цукру (350-500 тис. тонн щорічно)

молочне тваринництво (найбільший виробник промислового молока в Україні — 119 тис. тонн в рік)

переробка сої (власний переробний завод річною потужністю 230 тис. тонн)

альтернативна енергетика

AgriAcademy, Астарта-Київ, КУКУРУДЗА

Будівельникам підвищили мінімальну зарплату вдвічі

Нова Галузева угода з Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України передбачає підвищення мінімальної зарплати для будівельників вдвічі, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

Він зазначив, що у суботу у Бородянці разом із Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України була підписана нова Галузева угода. “Це ключовий документ, який визначає умови для людей, які щодня працюють на будівництві обʼєктів відновлення”, – наголосив Кулеба.

Угода укладена на 2025–2027 роки і є обов’язковою для підприємств, установ та організацій, які працюють у сфері будівництва і виробництва будматеріалів. “На її основі мають бути укладені або оновлені колективні договори”, – пояснив віцепрем’єр.

Кулеба перелічив ключові положення угоди:

– Встановлено новий гарантований розмір тарифної ставки для працівників – 401% прожиткового мінімуму. Тобто мінімальна зарплата тепер – 12142 гривні. Попередній рівень був 231%, або 6995 гривень.

– Угода також включає положення щодо безпеки праці, кваліфікаційних вимог, організації виробничих процесів, правового захисту працівників. Передбачено конкретні інструменти легалізації зайнятості, професійного навчання, контролю за виконання м договірних зобовʼязань.

“У підготовці документа брали участь команда Міністерство розвитку громад та територій України, профспілкові організації, підрядники, виробники будівельних матеріалів, представники галузевих об’єднань, експерти, наукове середовище”, – зазначив Кулеба.

Він переконаний, що така позиція – це підтвердження спільної відповідальності перед людьми. “Перед тими, хто власними руками відновлює школи, лікарні, житло, критичну інфраструктуру”, – наголосив він.

Віцепрем’єр також додав, що будівельна галузь сьогодні є однією з ключових у процесі відновлення. “Вона визначає темпи, масштаби і якість робіт, які відбуваються по всій країні. І сьогодні важливо закладати не лише інфраструктурну основу, а й справедливі правила для тих, хто працює на майданчиках”, – переконаний він.

будівельник, ЗАРПЛАТА

Україна оголосила про приватизацію «Вінницябитхіму»

Фонд державного майна оголосив на 13 серпня аукціон з приватизації державного пакета акцій у розмірі 100% статутного капіталу ПрАТ «Вінницябутхім», повідомляє прес-служба ФДМУ.

Згідно з повідомленням, онлайн-торги пройдуть в електронній торговельній системі “Прозорро.Продажі” за стартовою ціною 301,4 млн грн. Розмір гарантійного внеску становить 15,07 млн грн, реєстраційного внеску – 80 тис. грн (всі цифри – без ПДВ). Термін подання пропозицій для участі в торгах – до 12 серпня включно (до 20:00).

Майно розташоване у Вінниці, на вул. Академіка Янгеля, 4.

Основним видом діяльності є виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування. Розмір статутного капіталу становить 26 млн 636,7 тис. грн.

Об’єкт складається з 25 одиниць нерухомого майна (будівлі, споруди, нежитлові приміщення тощо) загальною площею 31 тис. 364,2 кв. м, розташованих на чотирьох земельних ділянках загальною площею 4,1074 га.

ПрАТ «Вінницябитхім» не укладало договорів оренди щодо свого майна.

Згідно з повідомленням, новий власник підприємства повинен зберегти основні види діяльності компанії та не допустити звільнення працівників протягом перших шести місяців.

Крім того, він повинен за півроку сплатити борги із заробітної плати та перед бюджетом, погасити прострочену кредиторську заборгованість (за винятком боргів перед особами, що перебувають під санкціями), а також дотримуватися вимог екологічного законодавства.

«Вінницябутхім» входить до переліку об’єктів великої приватизації.

Як повідомлялося, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції про застосування до російського АТ «Невська косметика» санкції у вигляді стягнення до доходу держави 100% акцій українського ПрАТ «Вінницябутхім».

У липні 2022 року арештовані активи ПрАТ «Вінницябутхім» були передані в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).

За результатами проведеного в липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати управителем активів підприємством отримало ТОВ «Крайтекс-Сервіс», бенефіціарами якого, за даними Opendatabot, є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик. Пізніше «Крайтекс-Сервіс» заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на «Вінницябитімі».

АРМА припинило управління активом у квітні 2025 року і передало його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.

Як повідомляло раніше агентству «Інтерфакс-Україна» Afina Group, до структури якої входить ТОВ «Крайтекс-Сервіс», компанія розглядає можливість участі в приватизаційному аукціоні з придбання виробничих активів ПрП «Вінницяпобутхім», які протягом останніх двох років працювали у виробничому ланцюжку компанії. При цьому Afina Group не буде боротися за активи за будь-яку ціну, маючи чітке розуміння меж доцільності участі в конкурентних торгах.

Детальніше про ПрВТ «Вінницабутхім» за посиланням: https://is.gd/VZVnkE

Вінницабутхім, ПРИВАТИЗАЦІЯ, УКРАЇНА

Антимонопольний комітет України оштрафував постачальників дизпалива підприємству «Ліси України»

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ «Науково-виробниче підприємство »Розробка. Енергетика. Машинобудування« і ТОВ »Науково-виробниче об’єднання «Система Енерго» на 5 млн 232,633 тис. грн за антиконкурентні дії в ході торгів на закупівлю дизельного палива державним спеціалізованим господарським підприємством (ДСГП) «Ліси України» в 2023 році.

Як повідомив АМКУ на своєму сайті, ДСГП «Ліси України» у 2023 році провело торги на закупівлю дизпалива очікуваною вартістю понад 178 млн грн, в яких, зокрема, взяли участь НВП «Розробка. Енергетика. Машинобудування» та НВО «Система Енерго».

«Рішенням від 3 липня 2025 року АМКУ встановив, що під час участі в торгах НВП »Розробка. Енергетика. Машинобудування« та НВО »Система Енерго« діяли не самостійно, а узгоджували свою поведінку з метою усунення конкуренції, що є порушенням закону »Про захист економічної конкуренції”, – констатували в комітеті.

При цьому, як зазначили в АМКУ, згідно із законом «Про публічні закупівлі», підставою для відмови в участі в процедурі закупівлі є той факт, що суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.

За даними YouControl, єдиним засновником і кінцевим бенефіціаром ТОВ «НВП »Розробка. Енергетика. Машинобудування”, зареєстрованого 19 жовтня 2023 року в Києві з розміром статутного капіталу 30 000 грн, є Михайло Сторожук зі 100%-ю часткою.
У свою чергу, єдиною засновницею ТОВ «НВО »Система Енерго” з розміром статутного капіталу 10 тис. є Аліна Гончарук з часткою також 100%.

АМКУ, ДИЗПАЛИВО, Ліси України, ШТРАФ

Business news from Ukraine