Обсяг перевезення вантажів в Україні в січні-вересні 2024 року зріс на 11,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 263,5 млн тонн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
Як повідомило відомство, показник вантажообігу за 9 місяців цього року збільшився на 15,7% – до 138,17 млрд тонна-км.
За даними Держстату, кількість перевезених пасажирів у січні-вересні цього року збільшилася на 9% – до 1,62 млрд осіб, тоді як пасажирообіг зріс на 12,7% – до 32,51 млрд пас.-км.
Зазначається, що динаміка зростання цих показників сповільнюється. Зокрема, за підсумками першого кварталу зростання вантажообігу становило 24%, тоді як за підсумками півріччя – 18,6%, пасажирообігу – відповідно 23,9% і 17,2%.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких точилися (точаться) бойові дії.
В Україні з 1 січня 2025 року набули чинності положення закону про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Згідно з передбаченими законом №3817-IX змінами, поміщення цих товарів у певні митні режими дозволяється винятково за наявності відповідних чинних ліцензій або в місця зберігання, внесені до реєстру Держподаткової служби.
ДМС нагадала компаніям, які здійснюють переміщення через митний кордон України спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, про необхідність врахувати цю інформацію під час наступного митного оформлення товарів, які експортуються.
За результатами 2024 року обсяг видобутку природного газу в Україні оцінюють у 19,1 млрд куб. м, що на 400 млн куб. м перевищує показник 2023 року (18,7 млрд куб. м) і на 600 млн куб. м – 2022-го (18,5 млрд куб. м), повідомив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ) Артем Петренко.
«За попередніми підрахунками нашої асоціації, цього року видобуток газу в Україні становитиме близько 19,1 млрд куб. м. Якщо порівнювати з 2023 роком, ми бачимо зростання більш ніж на 400 млн куб. м», – сказав він під час онлайн-зустрічі за підсумками року та перспективи розвитку енергетичного сектору України в Energy Club, що відбулася 30 грудня.
За словами виконавчого директора, позитивний тренд нарощування газовидобутку за підсумками 2024 року забезпечили як державні АТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», так і компанії приватного сектору.
«Із серпня від’ємний тренд по приватних компаніях було зламано, наразі ми фіксуємо із серпня приріст видобутку газу з боку приватних компаній, і за п’ять місяців їм вдалося наростити середньодобове виробництво газу на понад 25%», – поінформував Петренко.
Також, за попередніми даними АГКУ, в Україні 2024 року було розпочато буріння понад 140 свердловин.
«Це фактично повторює рекордний 2023 рік, коли було розпочато буріння понад 150 свердловин. Загалом за майже три роки повномасштабного вторгнення газовидобувні компанії заклали понад 360 нових свердловин», – доповнив експерт.
За його словами, загалом починаючи з 2018 року, коли держава надала стимули для буріння українським газовидобувникам, державні та приватні компанії розпочали буріння на території країни понад 720 свердловин.
Як зазначив Петренко, НАК «Нафтогаз України» в умовах заборони на експорт газу продовжує прозоро викуповувати газ на Українській енергетичній біржі (УЕБ) не тільки у видобувників, а й у всіх учасників ринку, готових продавати газ на умовах НАК. За даними АГКУ, «Нафтогаз» із 2023 року викупив на УЕБ майже 2 млрд куб. м газу.
«В умовах закритого експорту це єдиний дієвий механізм співпраці між «Нафтогазом» і учасниками, який є стимулом для нарощування видобутку газу з боку приватних компаній», – наголосив він.
Водночас виконавчий директор вважає, що 2025 року негативним фактором для українського газовидобутку виявиться рівень тарифів на передачу газу, які Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила для ТОВ «Оператор ГТС України» з 1 січня для внутрішніх точок входу до ГТС більше ніж у 4,5 раза.
«Це вплине не тільки на державні, а й приватні компанії, оскільки в умовах мораторію на підвищення вартості газу це знизить інвестиційні можливості компаній, які вони могли б спрямовувати в нарощування українського газовидобутку», – заявив Петренко.
Як повідомлялося, тарифи на транспортування газу для внутрішніх точок входу в ГТС України з 1 січня 2025 року збільшаться в 4,6 раза – зі 101,93 грн за 1 тис. куб. м/доба до 464,37 грн за 1 тис. куб. м/доба, а для зовнішніх – у 4 рази, зі 124,16 грн за 1 тис. куб. м/доба до 501,97 грн за 1 тис. куб. м/доба.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Кабінет міністрів України затвердив документ «Про створення Української частини українсько-японського спільного комітету з імплементації механізму спільного кредитування», повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Раніше Україна приєдналася до Механізму спільного кредитування Японії Joint Crediting Mechanism (JCM). Метою програми є досягнення скорочення викидів парникових газів шляхом впровадження провідних світових технологій для декарбонізації різних секторів економіки через інвестиції японських організацій. Відповідний меморандум про співпрацю в рамках статті 6 Паризької угоди Україна та Японія підписали на початку цього року.
«Це рішення важливе для досягнення наших кліматичних цілей за допомогою інструментів спільного кредитування. Японія – перспективний партнер на цьому шляху. За допомогою спільного кредитування ми зможемо залучати японські технології та інноваційні розробки для зменшення викидів парникових газів. Це і виконання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди, і зелене відновлення України за новітніми практиками», – наводяться в повідомленні в Телеграм-каналі у вівторок слова міністра Світлани Гринчук.
Зазначається, що наступним кроком стане затвердження складу цього комітету та його положення. Комітет створюється для координації зусиль, спрямованих на посилення двостороннього співробітництва у сфері боротьби зі зміною клімату. Зі свого боку, Японія вже виконала всі підготовчі дії для запуску співпраці.
Як повідомляється, JCM дає змогу японським організаціям інвестувати в проєкти декарбонізації в країнах-партнерах. Скорочені викиди парникових газів, отримані в результаті реалізації таких проєктів, зараховуються частково як внесок Японії в досягнення її власних цілей зі скорочення викидів, а частково – в країні, де проєкт було реалізовано. На сьогоднішній день механізм JCM працює в 29 країнах світу.
За словами Гринчук, для України це означає доступ до японських технологій – одних із найкращих у світі – і гарантовані інвестиції для «зеленого» відновлення. Це стане відчутною підтримкою в подоланні наслідків російської збройної агресії.
Удень 1 січня в більшості західних областей пориви вітру 15-20 м/с (I рівень небезпечності, жовтий), попереджає Укргідрометцентр.
Зазначається, що погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств та руху транспорту.
