Фонд державного майна України (ФДМ) оголосив про проведення 13 січня 2026 повторного онлайн-аукціону з приватизації 99,99% акцій одного з найбільших вітчизняних хімічних підприємств “Сумихімпром”, повідомила пресслужба відомства.
ФДМ встановив стартову ціну лоту на рівні 1 млрд 88,081 млн грн (без ПДВ), що на 9,3% нижче за стартову ціну на аукціоні 11 червня, який не відбувся через відсутність учасників.
ФДМ нагадав, що “Сумихімпром” є одним із ключових об’єктів великої приватизації, що перебуває в його управлінні.
“Сумихімпром — це унікальна можливість придбати майже 100% акцій діючого, потужного хімічного комплексу з широкою номенклатурою продукції, значними виробничими площами для подальшої модернізації та розвитку експортного потенціалу”, — акцентував ФДМ.
Згідно умов конкурсу новий власник повинен буде зберегти основні види діяльності товариства, інвестувати в технічне переоснащення і модернізацію виробництва не менше ніж на 150 млн грн. Крім того, переможець повинен буде погасити протягом 6 місяців борги із заробітної плати і перед бюджетом, а також прострочену кредиторську заборгованість, крім заборгованості перед фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовані санкції та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та/або Білорусі. Він має дотримуватися соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства і не допустити їх звільнення протягом 6 місяців після придбання активу.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію “Сумихімпром”.
ФДМ планував продати підприємство приватному інвестору ще до повномасштабної війни. Але приватизація затягувалася через позицію миноритарного акціонера Дмитра Фірташа, який у 2010 році отримав 0,005% акцій підприємства та контроль над керівництвом. “Сумихімпром” накопичував борги, що дозволило створити комітет кредиторів компанії й ініціювати процедуру санації.
ФДМ із 2015 року через суди намагався припинити процедуру банкрутства підприємства, але зміг це зробити тільки у 2023 році, що розблокувало приватизацію.
Росіяни в березні 2022 року обстріляли підприємство, що призвело до витоку аміаку. У результаті завод рік не працював і відновив роботу весною 2023 року. Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш як за 30 км від “Сумихімпрому”.
Згідно з інформацією на сайті, виручка підприємства у першому півріччі 2025 року впала у чотири рази – до 36,1 млн грн, чистий збиток скоротився на 39,6% – до 189,1 млн грн. Окрім того, підприємство мало на середину року 0,30 млрд довгострокової заборгованості та 3,63 млрд грн поточних зобов’язань.
Посилення хмарної інфраструктури та кібербезпеки є одним із ключових напрямів зміцнення «цифрового щита» України в умовах триваючої війни, заявили учасники панельної дискусії «Rebuilding Smarter: Cloud Infrastructure and Cyber Security for a Strong Ukraine’s Digital Shield» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті.
Панель модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Даніел Іоніца. До обговорення долучилися радник з питань ШІ та інновацій дата-центру «ПАРКОВИЙ», колишній заступник міністра оборони України з питань цифрового розвитку Олег Гайдук, технічний директор Kyivstar Володимир Лученко, старший радник з кібербезпеки Місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraine) Драгош Діма та співкерівниця практики технологій, медіа і комунікацій у ЦСЄ CMS Cameron McKenna LLC Ольга Белякова.
За словами спікерів, одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Україна перенесла критичні масиви даних до дата-центрів на території ЄС. Уже в 2023 році стратегія була трансформована в бік створення суверенних національних дата-центрів із підтримкою транскордонних рішень резервного копіювання. Цей перехід став можливим завдяки прискореним законодавчим змінам, які до кінця року забезпечили функціональну нормативну базу для надання хмарних послуг.
У сфері кібербезпеки ключовими заходами, за оцінкою учасників панелі, є широке використання VPN-рішень, впровадження централізованого управління доступом (PAM), застосування багатофакторної автентифікації та інтеграція рішень класу WAF для захисту веб-ресурсів. «Йдеться не лише про технічні засоби, а про побудову цілісної архітектури довіри – від користувача до державних реєстрів і критичної інфраструктури», – зазначив Гайдук.
Експерти підкреслили, що кіберстійкість України має вибудовуватися в транскордонному форматі – через інтеграцію критичної цифрової інфраструктури до систем безпеки НАТО та ЄС, спільні протоколи реагування на інциденти та обмін даними про загрози. «Чим тісніше українська цифрова інфраструктура вбудована в євроатлантичну екосистему безпеки, тим важче її ізолювати або паралізувати внаслідок кібератак», – наголосила Белякова.
За підсумками дискусії учасники дійшли висновку, що розвиток національних дата-центрів, розширення хмарних сервісів і синхронізація стандартів кіберзахисту з НАТО та ЄС є необхідною умовою не лише для безпеки державного сектору, а й для стабільного функціонування бізнесу та реалізації проєктів відбудови.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
NATO, Бухарест, ЄС, ІНТЕГРАЦІЯ, хмарна інфраструктура, цифровий щит
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), в грудні суттєво збільшила експорт продукції, зокрема вперше почала працювати з замовниками зі Швеції, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Грудень тільки починається, але став рекордним для експорту “ТК-Домашній Текстиль”: з початку місяця відвантажили вже сім фур власної продукції в Європу! Вперше почали працювати з замовниками зі Швеції, з якими законтрактували тканини власного виробництва з цифровим друком”, – написав він у Facebook.
Уточнюється, що дизайни надав замовник, а виготовлення тканин і цифровий друк повністю забезпечив Чернігівський текстильний комбінат (“ТК-ДТ Чернігів”).
Також була відвантажена продукція новому замовнику в Румунію.
За словами Соколовського, дві фури поїхали до нового партнера з Балтії – це індивідуальне замовлення на виробництво матраців із наповнювачем, що на 70% складається з українського льону.
“Чохли на ці матраци пошили з натуральної бавовняної тканини (полупанами), яка також виготовлена на нашому текстильному виробництві”, – додав власник ТК Group.
Цього місяця компанія виконала два масштабні відвантаження до Литви – для мережі супермаркетів DEPO, куди поставлено дві фури готових виробів домашнього текстилю та вже готується наступна партія.
“Окрім цього, ми здійснили чергове відвантаження нашому вже постійному клієнту з Грузії – мережі супермаркетів Domino. Цього разу це був розширений передноворічними дизайнами асортимент домашнього текстилю під нашим брендом HomeLine”, – зазначив Соколовський.
Водночас він зазначив, що наразі у ТК та на багатьох підприємствах легкої промисловості є проблема, коли останні два роки навіть постійні клієнти бояться розміщувати замовлення в Україні.
“Хоча ризикуємо тут саме ми, а не вони. Цікаво, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022-2023 роках такого не було. Навпаки, багато європейців намагались українським підприємцям допомогти і навіть, розуміючи наші потужності, збільшували замовлення незважаючи на логістичні і інші ризики. Зараз пробитися чомусь значно важче, але робимо все можливе і неможливе”, – підкреслив Соколовський.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва в Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону в Чернігові.
Серед країн-імпортерів продукції – Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C.
В складі групи – 13 фабрик, штат налічує близько 1,5 тис працівників.
З початку повномасштабної війни група інвестувала у розвиток близько $14,5 млн,
Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України, член громадського руху “Маніфест 42”.