Україна в січні-лютому цього року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 44,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 200,696 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі впав на 47% – до $92,752 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (40,00% поставок у грошовому виразі), Туреччини (25,10%) і Єгипту (10,78%).
У зазначений період Україна імпортувала 2,544 тис. тонн напівфабрикатів на $2,043 млн із Чехії (94,42%) та Італії (5,58%), усі поставки припали на лютий.
Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому виразі виріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювали до Болгарії (32,06% постачань у грошовому виразі), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
СК «Експрес Страхування» (Київ) у січні-лютому 2025 року здійснила виплати на суму 67,2 млн грн, що майже відповідає показнику за два місяці роком раніше, повідомляється на сайті страховика. Зокрема, виплати за КАСКО становили 53 млн грн (-12%), при цьому премії за цим видом страхування зросли на 21,4%.
Виплати за ОСЦПВ становили 13 млн грн, за іншими договорами страхування – 1,2 млн грн.
СК «Експрес Страхування» заснована в 2008 році і входить до складу групи компаній «УкрАВТО». Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій у СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК «Експрес Страхування» є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Українські підприємства в січні-лютому цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 1,55% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 40,980 тис. тонн зі 40,354 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у лютому було експортовано 25,284 тис. тонн брухту, що на 61% перевищило обсяги попереднього місяця (15,696 тис. тонн).
У грошовому вираженні вивезення металобрухту за січень-лютий зменшилося на 8,4% – до $11,816 млн з $12,903 млн.
Експорт металобрухту в зазначений період здійснювався переважно до Польщі (93,24% поставок у грошовому вимірі), Болгарії (4,32%) та Німеччини (2,20%).
За перші два місяці Україна імпортувала 3 тонни металобрухту на $1 тис. з Британських Віргінських Островів, поставки відбувались у січні.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн. Експорт металобрухту торік здійснювався переважно до Польщі (81,80%), Греції (13,75%) та Німеччини (3,19%).
Торік Україна імпортувала 104 тонни металобрухту на $110 тис. переважно з Туреччини (64,55% у грошовому вираженні), Британських Віргінських Островів (16,36%) і Панами (8,18%), тоді як попереднього року в країну було завезено 1,075 тис. тонн на $411 тис.
Китай у січні-лютому скоротив виплавку сталі на 1,5% відносно того ж періоду минулого року – до 166,3 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни.
Виробництво чавуну знизилося на 0,5% і становило 140,75 млн тонн.
ДСУ традиційно публікує економічні показники за січень-лютий разом, щоб уникнути спотворення даних через тривалі свята з нагоди настання нового року за місячним календарем, які можуть потрапляти як на січень, так і на лютий.
У січні-лютому Китай експортував 16,97 млн тонн сталі, що на 6,7% перевищило показник за аналогічний період роком раніше, за даними Державного митного управління.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року виплавка сталі в КНР зменшилася на 1,7% – до 1,005 млрд тонн.
Понад 90% того, що Данія робить у сфері підтримки України, пов’язано зі зброєю та оборонним обладнанням, це є передумовою виживання України як нації, заявив посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен.
«Данія була дуже активною в плані підтримки України оборонним обладнанням і зброєю. Зазвичай я кажу, що ми робимо три речі в Україні: зброя, зброя і зброя», – сказав він під час спілкування зі ЗМІ на полях заходу U-Lead with Europe у вівторок.
Водночас посол наголосив, що Данія також реалізує важливі цивільні програми.
«Але понад 90% того, що Данія робить в Україні, пов’язано зі зброєю та оборонним обладнанням. І це, звичайно, є передумовою виживання України як нації. Якщо ви не озброєні, ви не зможете вижити. Це дуже важливо для Данії», – наголосив дипломат.
І крім того, він нагадав про реалізацію «данської моделі» підтримки оборонної промисловості України, за якою фактично фінансується придбання зброї та оборонного обладнання безпосередньо в українських виробників.
«І це виявилося дуже, дуже інноваційним і дуже ефективним. Це те, що ми хочемо продовжувати, тому що ми хочемо, щоб Україна міцно стояла на ногах, зокрема, коли йдеться про озброєння та оборонну техніку. І ви маєте величезний потенціал», – заявив дипломат.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, зменшила заборгованість з 2022 року більш ніж на $620 млн.
Як зазначив генеральний директор компанії Юрій Риженков у річному звіті, незважаючи на тривогу та невизначеність війни, за минулий рік були досягнення, що демонструє стійкість і здатність групи розвиватися в умовах викликів.
“Глобальна команда “Метінвесту” виявила надзвичайну силу та єдність. Ми зберегли свій статус провідного експортера та опори України, ми залишаємося серед найбільших донорів оборонних зусиль країни. У 2024 році “Метінвест” відчув позитивний вплив операційних змін, які стали можливими завдяки відкриттю чорноморської навігації. Ця значна подія підкріпила наші результати за рік. Важливо те, що ми відновили нашу операційну ефективність”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, коли у 2022 році почалася повномасштабна війна, компанія спрямувала зусилля з перебудови логістичних ланцюжків і бізнес-процесів. До 2023 року вдалося адаптувалися до нових реалій, і в 2024 році були досягнуті суттєві покращення у операційних показниках, які склали понад $200 млн.
“Навіть у воєнний час “Метінвест” продовжував скорочувати борг. Незважаючи на всю невизначеність, група погасила свої зобов’язання понад $620 млн боргу з початку повномасштабного вторгнення, демонструючи тверду відданість нашим партнерам. Разом із нашими партнерами ми також досягли прогресу в розробці проекту Adria, нашого плану побудови “зеленого” сталеливарного заводу у Пьомбіно, Італія. Він готовий забезпечити значні переваги для всіх зацікавлених сторін через надання пріоритету інноваційним технологіям і стійкій бізнес-практиці”, – підкреслив Риженков.
Разом з тим, СЕО визнав, що незважаючи на ці цілком реальні досягнення, компанія також зіткнулась з численними проблемами, зокрема, дефіцитом електроенергії, недовикористання деяких виробничих активів і тиск на маржу у другій половині року. До того ж, коли безпекова ситуація погіршилася наприкінці 2024 року, “Метінвест” прийняв рішення призупинити виробництво на “Покровськвугіллі”.
“Як і решта світу, ми уважно стежимо за останніми новинами, включаючи очікування щодо потенціалу припинення вогню. Що б не трапилося у найближчі тижні та місяці, ми збережемо нашу непохитну віру у ЗСУ та залишаємося відданими справі відновлення України. Шануємо своїх працівників у обороні, чисельність яких зросла до понад 8000, у тому числі зі спільними підприємствами”, – написав гендиректор у своєму коментарі.
Станом на 31 грудня 2024 року загальний борг становив $1,705 млрд (зменшення на 14% порівняно з 2023 роком – $1,981млрд), в основному в результаті потужної кампанії зменшились боргові зобов’язання за облігаціями, а також зменшилось використання фінансування торгівлі. Чистий борг до EBITDA зменшився до 1,1x (зниження 0,5x р-р-р) і склав $1,048 млрд (на 21%, у 2023-му – $1,335 млрд).
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток Metinvest у 2024 році збільшився у шість разів порівняно з 2023 роком – до $1,152 млрд з $194 млн, виручка незначно зросла – до $8,050 млрд з $7,397 млрд, а показник EBITDA збільшився на 12% – до $957 млн з $861 млн. При цьому виручка металургійного сектора склала $4,824 млрд (у 2023-му – $4,846 млрд), гірничодобувного сегмента $3,226 млрд ($2,551 млрд).
Скоригована EBITDA металургійного дивізіону групи зафіксована на рівні $289 млн ($159 млн), гірничодобувного сегмента – $768 млн ($770 млн). Операційний збиток “Метінвесту” за підсумками 2024 року становив $938 млн проти $445 млн операційного прибутку у 2023 році. Крім того, вільні грошові кошти та еквіваленти незначно зросли – до $657 млн з $646 млн на кінець 2023 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
