Розміщення гіперпосилання на публікацію іншого медіа саме по собі не свідчить про поширення всієї інформації та про автоматичну відповідальність за поширення недостовірної інформації, зазначають у Верховному суді.
«Матеріал, оприлюднений шляхом розміщення гіперпосилання на публікацію іншого медіа та короткого її викладу, не свідчить про автоматичну відповідальність за весь зміст першоджерела», – йдеться у повідомленні на сайті ВСУ в п’ятницю з посиланням на висновок колегії суддів Касаційного господарського суду у складі ВСУ (КГС ВСУ) .
За інформацією Суду, належним відповідачем у справах про захист ділової репутації у разі поширення інформації в мережі Інтернет є автор матеріалу та власник сайту, на якому цей матеріал розміщено.
«Саме позивач повинен визначити належне коло відповідачів з урахуванням правової природи спірних правовідносин та характеру поширення інформації», — зазначається у повідомленні.
У Суді пояснюють, що товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) звернулося з позовом до іншого товариства щодо захисту ділової репутації.
«Позов був мотивований тим, що на веб-сайті відповідача було розміщено короткий виклад журналістського розслідування та гіперпосилання на публікацію, оприлюднену іншим медіа, що, на думку позивача, призвело до поширення недостовірної інформації», — уточнюють у Суді суть справи, яка розглядалася КГС ВСУ.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив.
“Суди дійшли висновку про поширення відповідачем інформації, її належність позивачу, недостовірність та порушення ділової репутації. Не погодившись з такими рішеннями, ТОВ-відповідач звернулося з касаційною скаргою», — зазначають у Верховному Суді.
Переглядаючи справу, КГС ВСУ звернув увагу, що сам по собі факт розміщення гіперпосилання не означає взяття на себе відповідальності за повний зміст публікації третьої особи.
«ВСУ зазначив, що гіперпосилання є технічним способом відсилання до іншого ресурсу і не тотожне самостійному поширенню всього змісту такого ресурсу. Відповідальність можлива лише в тому обсязі, в якому інформація була безпосередньо відтворена або представлена відповідачем як власне повідомлення», – йдеться в повідомленні.
Крім того, КГС ВСУ наголосив на необхідності розмежовувати фактичні твердження та оціночні судження, а також з’ясовувати, чи доведено позивачем недостовірність саме тих відомостей, які поширив відповідач.
Верховний Суд також наголосив на важливості встановлювати обсяг фактичного поширення інформації конкретним відповідачем і не покладати на нього відповідальність за весь зміст матеріалу третьої особи лише через наявність гіперпосилання.
«КГС ВСУ вказав, що належними відповідачами у разі поширення інформації в інтернеті є автор матеріалу та власник веб-сайту, на якому він розміщений. Якщо автор відомий, саме він повинен бути залучений до участі у справі», – зазначають у Суді.
За результатами касаційного перегляду КГС ВСУ дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо відповідальності відповідача та повноти встановлення юридичного складу правопорушення.
АТ “Харківський машинобудівний завод “Світло шахтаря”, що входить до складу машинобудівних активів “ДТЕК Енерго”, планує не розподіляти отриманий в 2025 році прибуток, зазначається в інформації до порядку денного загальних зборів акціонерів компанії 27 квітня, опублікованій в системі розкриття інформації НКЦПФР.
“Прибуток, отриманий за підсумками роботи товариства у 2025 році, не розподіляти”, – йдеться у проєкті рішення зборів з цього питання.
Як повідомлялось, за рішенням акціонерів, прибуток за 2024 рік також було вирішено не розподіляти.
Розмір отриманого 2025 року підприємством чистого прибутку у повідомленні не наводиться, втім, за даними проєкту YouControl, він становив 89,57 млн грн – у 5,3 раза менше за показник 2024 року.
Нерозподілений прибуток станом на початок поточного року склав 575 млн грн.
Акціонери на зборах, зокрема, планують призначити ТОВ “Стандарт-Аудит” аудитором фінансової звітності за 2026 та 2027 роки та встановити вартість його послуг не більше 169,5 тис. грн за кожний рік (без ПДВ).
Основна спеціалізація заводу – скребкові забійні конвеєри, перевантажувачі, вуглевидобувні комбайни, шахтні трансформаторні підстанції.
Завод, за даними YouControl, минулого року скоротив виторг на 17,6% у порівнянні з 2024 роком – до 1,57 млрд грн.
“ДТЕК Енерго” – операційна компанії, що відповідає за видобуток вугілля й виробництво електроенергії з вугілля в структурі холдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2025 рік з консолідованим чистим прибутком 17,22 млн грн, що у 3,3 рази менше аналогічного показника 2024 року, свідчить фінансова звітність концерну.
Згідно з оприлюдненим на сайті концерну консолідованим фінансовим звітом, чистий дохід за минулий рік зменшився на 10,4% – до 671,1 млн грн.
До групи “Концерн-Електрон”, окрім материнської компанії, входять 12 активів, а згідно звітності материнської компанії АТ “Концерн-Електрон”, вона минулого року скоротила чистий прибуток більш ніж в 4 раза – до 12,6 млн грн, чистий дохід склав 0,39 млн грн (як і 2024 року).
Концерн, відповідно проєкту рішень загальних зборів акціонерів, запланованих на 27 квітня, планує направити 15 млн грн на виплату дивідендів з розрахунку 1 грн на акцію (номіналом 3,5 грн).
“Фінансовий результат дозволяє виплатити дивіденди акціонерам у розмірі не меншому за минулий рік”, – йдеться у звіті товариства.
Власниками більше ніж 5% акцій АТ “Концерн-Електрон”є президент – голова правління Юрій Бубес (5,6% акцій), голова наглядової ради Сергій Медведєв (5,05%), а також Вікторія Стародуб (11,5%) та Михайло Шоломицький (6,43%).
Згідно зі звітом, найбільші обсяги продажів та прибутку в концерні 2025 року показав виробник підігрівачів і теплообмінників для авто “Сферос-Електрон”, який збільшив чистий дохід на 15% – до 250 млн грн, а чистий прибуток більш ніж на 45% – до 43 млн грн.
Водночас один з основних активів концерну – виробник транспортних засобів ТОВ “Завод “Електронмаш показав падіння чистого доходу у 2,9 раза – до 84 млн грн, і більше 23 млн грн збитку.
Втім, у звіті зазначається, що минулого року завод поставив перші чотири тролейбуси з автономним ходом в Івано-Франківськ, а у березні 2026 передав перевізнику ще п’ять.
“Згідно з вимогами контрактної документації тролейбуси повинні забезпечувати автономний хід не менше 15 км. Разом з тим, завдяки впровадженню сучасних технічних рішень фактичний запас ходу в режимі автономної роботи перевищує 50 км”, – констатує концерн.
Також продовжується виконання контракту на поставку 17 тролейбусів в Тернопіль (за кошти ЄБРР) і 9 електробусів до Ужгорода.
Також укладено договори на поставку 48 низькопідлогових автобусів з двигунами екостандарту Євро6 до Львова та п’яти автобусів до Рівне.
“У планах заводу – виготовлення та поставка цих автобусів у 2026 році”, – йдеться в документі.
Крім того, ТОВ “Електронтранс” завершило проєкт із дооснащення десяти львівських тролейбусів системою автономного ходу. У 2025 році ЛКП “Львівелектротранс” було передано шість таких тролейбусів.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %

Open4Business.com.ua
На кінець 2025 року в Іспанії налічувалося 7 500 944 іноземців із дійсними документами на проживання, що на 4,5 % більше, ніж роком раніше. Такі дані опублікував Постійний імміграційний обсерваторій (OPI) при Міністерстві інклюзії, соціального забезпечення та міграції Іспанії.
З цього числа 3 804 191 особа мала реєстраційний сертифікат громадянина ЄС або ЄАВТ, 3 497 284 проживали в країні з дозволом на проживання в загальному міграційному режимі, ще 199 469 осіб перебували в Іспанії за карткою TIE в рамках угоди про Brexit для британців та членів їхніх сімей.
Серед власників реєстраційних сертифікатів ЄС та пов’язаних з ними документів найбільшими групами були громадяни Румунії — 1 136 518 осіб, Італії — 514 054 та Великої Британії — 382 474. Разом ці три національності становили 51% даної категорії іноземців з документами на проживання.
У сегменті іноземців з дозволом на проживання поза режимом ЄС найбільшими національними групами, за даними OPI, були громадяни Марокко, Колумбії та Аргентини. При цьому загальна кількість іноземців у цьому сегменті зросла на 9% за рік, або на 288 253 особи.
Окремо Іспанія оновила статистику щодо українців. За даними OPI, на 31 грудня 2025 року в країні проживали 338 576 громадян України з дійсними документами на проживання. Показник був опублікований у січні 2026 року в спеціальному звіті щодо українських громадян.
Таким чином, Іспанія зберігає один із найбільших у ЄС масивів іноземного населення з легальним статусом проживання, а українці залишаються однією з помітних національних груп у цій структурі.