Як повідомляє Сербський Економіст, сербська нафтогазова компанія NIS повідомила про укладення контракту на імпорт перших партій нафти по Адріатичному нафтопроводу (JANAF) для НПЗ в Панчево і підготовку до відновлення переробки після зупинки на початку грудня 2025 року через дефіцит сировини на тлі санкційних обмежень.
За даними Reuters, перша поставка включає близько 85 тис. тонн нафти Iraqi Kirkuk, потім очікується менша партія лівійської Es Sider. Ці обсяги забезпечують роботу заводу як мінімум на кілька днів, а президент Сербії Олександр Вучич прогнозував, що НПЗ зможе вийти в операційний режим 17-18 січня, а випуск нафтопродуктів може початися 25-26 січня.
Відновлення імпорту стало можливим після видачі Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) тимчасової ліцензії, що дозволяє NIS продовжувати діяльність до 23 січня 2026 року. Reuters також повідомляв, що окрема ліцензія видана і оператору JANAF на транспортування нафти для NIS на той же термін.
Ситуація навколо NIS залишається пов’язаною з переговорами про зміну структури власності. США очікують переговорів про виведення російської частки, при цьому термін для переговорного процесу продовжено до 24 березня 2026 року, а одним з учасників обговорень називається угорська MOL.
NIS – ключовий гравець сербського паливного ринку: компанія володіє єдиним в країні НПЗ (Панчево) і найбільшою мережею АЗС, тому будь-який збій в поставках сировини безпосередньо впливає на баланс ринку нафтопродуктів і імпортні потреби Сербії.
IMPORT, NAFTA, NIS, нафтопровід, НПЗ
Обсяг глобальних інвестицій у будівництво центрів обробки даних у період до 2030 року складе не менше $3 трлн, вважають аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody’s Ratings.
У зазначену суму входять вкладення в придбання серверів, обчислювального обладнання, створення необхідної інфраструктури та забезпечення енергопостачання.
Основна частка витрат ляже безпосередньо на великі ІТ-компанії. Тільки в поточному році шість провідних американських фірм, що надають обчислювальні послуги, витратять на ЦОД $500 млрд, йдеться в звіті Moody’s. До їх числа входять Microsoft Corp., Amazon.com Inc., Alphabet Inc., Oracle Corp., CoreWeave Inc. і Meta.
Банки продовжать відігравати важливу роль у наданні фінансування галузі, при цьому інші інституційні інвестори також надаватимуть компаніям кошти на розширення потужностей ЦОД, вважають експерти.
Як йдеться у звіті інвестиційної компанії Colliers, за три квартали 2025 року на ЦОД припало 31% загального обсягу інвестицій, залучених на будівництво приватної нерухомості. Середній показник з 2020 року становив близько 15%.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $79,0 млн, або на 12,5%, – до $712,1 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зменшилось до $67,3 млн з $69,3 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно склало $269,3 млн.
На ринку ж валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, навпаки, збільшилось до $46,5 млн з $21,9 млн на позаминулому тижні, і всі дні купівля безготівкової валюти перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 42,2942 грн/$1, щодня послаблювався до нового історичного мінімуму, пробив рівень 43 грн/$1 та завершив тиждень на позначці 43,0757 грн/$1.
Курс гривні до євро за тиждень тижні також опустився на 1,1% – з 49,5794 грн/EUR1 до 50,1444 грн/EUR1. Протягом цих днів він також вперше пробив важливий рівень 50 грн/EUR1 та досягав історичного мінімуму 50,1762/EUR1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався за траєкторію офіційного, загалом за тиждень долар подорожчав приблизно на 77 коп.: купівля – до 42,84 грн/$1, продаж – до 43,26 грн/$1, а на чорному ринку у понеділок досяг 43,4-43,5 грн/$1, тоді як євро також додало в ціні до 80 коп. і наразі котирується на рівні: купівля – 50 грн/EUR11, продаж – 50,73 грн/EUR1.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Києві, оголосив про виділення 4 млрд крон допомоги Україні, які буде спрямовано на енергетичний сектор та функціонування української держави.
“Сьогодні в Києві 16 градусів морозу. Ми можемо тільки уявити, як холодно, коли електроенергія зникає і зникає часто на шість годин поспіль. Це гроші, які Україні дуже потрібні і які їй потрібні зараз. Кілька разів на тиждень Росія атакує інфраструктуру, яка забезпечує електропостачання звичайних людей в Україні. Забезпечення того, щоб українці могли зігрітися, готувати їжу і жити своїм життям більш-менш як зазвичай, є дуже важливим для того, щоб вони могли продовжувати витримувати цю війну. Війну, яку вони ведуть від імені нас усіх”, – заявив Ейде.
Зазначається, Норвегія веде постійний діалог з владою в Києві та іншими учасниками щодо розподілу норвезької підтримки енергетичного сектору. Мета полягає в тому, щоб задовольнити потреби України та розподілити ризики. Важливо підтримувати виробництво енергії та зміцнювати стійкість енергетичного сектору.
“Необхідно фінансувати закупівлю газу, який можна швидко доставити. Водночас необхідно відремонтувати пошкоджену інфраструктуру та закупити запасні частини”, – пояснив Ейде.
Норвезький внесок буде спрямовано через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це узгоджено з іншими ключовими донорами.
Офіційний курс на понеділок: 1 норвезька крона дорівнює 4,2606 грн (або близько $0,1).
Автопарк України минулого року поповнили понад 110,2 тис. од. автотранспортних засобів (легкових і комерційних) з нульовим рівнем викидів (BEV), що удвічі більше, порівняно з 2024 роком, повідомляє “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
З цієї кількості реєстрацій легкових авто збільшились у 2,1 раза – до 107,47 тис. од., комерційних також більш ніж у 2,1 раза – до 2,773 тис. од. Зареєстровано і п’ять електробусів (у 1,5 раза більше).
Водночас частка нової техніки в реєстраціях BEV збільшилась незначно і становила 21% проти 20% у 2024 році.
П’ятірку найбільш популярних нових електромобілів на ринку 2025 року очолив Volkswagen ID.Unyx – 3162 од.; далі йдуть BYD Song Plus EV – 2948 од., BYD Leopard 3 – 1623 од., ZEEKR 7X – 1558 од. та BYD Sea Lion 07 – 1337 од.
Серед імпортованих вживаних електромобілів найбільшим попитом користувались TESLA Model Y – 10,683 тис. од.; TESLA Model 3 – 9,348 тис. од.; NISSAN Leaf – 7,559 тис. од.; KIA Niro – 5,154 тис. од. та HYUNDAI Kona Electric – 4,145 тис. од.
За даними асоціації, у грудні 2025 року український автопарк поповнили понад 32,8 тис. електромобілів (нових та з пробігом), що у 8,6 раза більше, ніж роком раніше, з них 32,134 тис. легкових (у 8,8 раза більше) та 699 комерційних (у 4,6 раза більше).
Як повідомлялось, сплеск попиту на електромобілі в останні місяці 2025 року обумовлений інформацією про скасування пільг зі сплати ПДВ при розмитненні з 1 січня 2026 року.
Зокрема, на ринку нових легкових авто частка електромобілів за рік зросла з 14,5% до 28,3%.
Спотова ціна золота оновила рекорд на торгах у понеділок.
За даними на 8:22 за Києвом вона становить $4574,77 за унцію, що на 1,5% вище, ніж на закриття попередньої сесії. Раніше в ході торгів спотова ціна золота піднімалася до $4599,87 за унцію, що є рекордним максимумом.
Ф’ючерси на золото на біржі Comex додають 1,9%, до $4586,5 за унцію.
Інші дорогоцінні метали також дорожчають. Спотова ціна срібла зростає на 5,5%, платини – на 3,5%, паладію – на 3,2%.
Попит на дорогоцінні метали стимулюють підвищені геополітичні ризики і побоювання щодо незалежності Федеральної резервної системи (ФРС) США, що посилилися на новинах про підготовку американським Мін’юстом кримінальних звинувачень на адресу глави Центробанку Джерома Павелла.
За словами Павелла, звинувачення пов’язані з його заявами під час виступу в банківському комітеті Сенату в червні минулого року з питання багаторічного проєкту реконструкції штаб-квартири ФРС.
“Ці безпрецедентні дії слід розглядати в більш широкому контексті загроз і триваючого тиску з боку адміністрації США”, – заявив Павелл.
Крім того, Сполучені Штати продовжують стежити за протестами в Ірані і розглядають різні варіанти дій, повідомив американський президент Дональд Трамп.
На питання, як Вашингтон відреагує, якщо Іран атакує американські військові бази, президент заявив: “Ми завдамо їм ударів такого масштабу, якого вони ще не відчували”.
Трамп також повторив погрози взяти під контроль Гренландію.
