Україна в січні-листопаді 2025 року збільшила імпорт електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у 3,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $1,513 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Найактивніше поставки здійснювалися з країн Європейського Союзу. Лідерами стали Румунія — $321,6 млн (21,3% загального обсягу імпорту), Чехія — $271,2 млн (17,9%) і Польща — $189,1 млн (12,5%). Для порівняння, рік тому найбільшими експортерами генераторного обладнання в Україну були Китай (24,2% або $115 млн), Туреччина (18,5%) і Чехія (15,6%).
У листопаді 2025 року імпорт генераторів зріс на 27,2% порівняно з листопадом 2024 року — до $116,4 млн, проте виявився на 38% нижчим за жовтневий показник.
Експорт українських електрогенераторів за 11 місяців склав лише $3,6 млн (роком раніше — $1,6 млн), основними напрямками поставок стали Чехія, Латвія і Болгарія.
Зростання імпорту пов’язане з триваючими програмами з посилення енергетичної стійкості та резервного електропостачання, а також з чинним звільненням від сплати мита та ПДВ при ввезенні електрогенераторів, введеним українським урядом влітку 2024 року.
Импорт электрических аккумуляторов и сепараторов к ним в Украину в январе–ноябре 2025 года увеличился на 52% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года и составил $1,232 млрд, сообщает Государственная таможенная служба.
Основным поставщиком остаётся Китай — $900,2 млн (73,2% общего объёма), за ним следуют Вьетнам ($96,7 млн, 7,9%) и Тайвань ($54,2 млн, 4,4%). Для сравнения, в 2024 году Китай занимал 83,2% импорта, а на Чехию и Болгарию приходилось по 2,8–2,7%.
В ноябре 2025 года импорт аккумуляторов вырос на 43,6% к ноябрю 2024-го — до $177,7 млн, что также на 22,6% выше показателя октября.
Украина одновременно экспортировала аккумуляторы на сумму $47,6 млн, что на 26% больше, чем годом ранее. Крупнейшими покупателями стали Польша (32,7%), Германия (13%) и Франция (11,5%).
Увеличение импорта аккумуляторных систем объясняется устойчивым спросом со стороны энергетических компаний, телеком-операторов и бытовых потребителей, а также действием госльгот на ввоз аккумуляторов, утверждённых в июле 2024 года.
По итогам 2024 года общий импорт аккумуляторов в Украину вырос более чем вдвое — до $950,6 млн, а в 2025 году продолжает ускоренный рост благодаря модернизации энергосистемы и развитию рынка автономных источников питания.
Імпорт електричних акумуляторів і сепараторів до них в Україну в січні-листопаді 2025 року збільшився на 52% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склав $1,232 млрд, повідомляє Державна митна служба.
Основним постачальником залишається Китай — $900,2 млн (73,2% загального обсягу), за ним слідують В’єтнам ($96,7 млн, 7,9%) і Тайвань ($54,2 млн, 4,4%). Для порівняння, у 2024 році Китай займав 83,2% імпорту, а на Чехію і Болгарію припадало по 2,8–2,7%.
У листопаді 2025 року імпорт акумуляторів зріс на 43,6% до листопада 2024-го — до $177,7 млн, що також на 22,6% вище показника жовтня.
Україна одночасно експортувала акумулятори на суму $47,6 млн, що на 26% більше, ніж роком раніше. Найбільшими покупцями стали Польща (32,7%), Німеччина (13%) і Франція (11,5%).
Збільшення імпорту акумуляторних систем пояснюється стійким попитом з боку енергетичних компаній, телеком-операторів і побутових споживачів, а також дією держмита на ввезення акумуляторів, затвердженого в липні 2024 року.
За підсумками 2024 року загальний імпорт акумуляторів в Україну зріс більш ніж удвічі — до $950,6 млн, а в 2025 році продовжує прискорене зростання завдяки модернізації енергосистеми та розвитку ринку автономних джерел живлення.
Листопадовий обвал біткоїна з рівнів вище $120 тис. у зону близько $80 тис. став холодним душем для роздрібних інвесторів – насамперед молодих, для яких крипта давно стала не екзотикою, а основним «інвестиційним» інструментом. Але поточна корекція не знищила інтерес, а лише оголила те, про що професіонали говорили давно: в очах частини молоді крипторинок дедалі більше схожий не на класичні інвестиції, а на високоризиковий беттінг.
Свіже опитування YouGov і Young Men Research Project, опубліковане MarketWatch, показує розрив поколінь у фінансовій поведінці. Серед американських чоловіків 18-29 років:
28% володіють криптоактивами (криптовалютою та/або ETF на неї),
тоді як лише 21% відкладають на пенсію через 401(k) та інші класичні пенсійні плани.
Біткоїн залишається «якорем» портфеля, за ним ідуть Ether і Solana; частка вкладень у мем-коіни помітно менша, але саме вони посилюють враження «казино-підходу» до управління грошима. Важливо й те, кого саме ми бачимо в цій статистиці. Дослідження показує:
що вищий дохід і рівень освіти, то вища ймовірність, що в молодої людини є і крипта, і класичний пенсійний рахунок;
серед фрілансерів і зайнятих на нестандартних формах зайнятості крипта часто єдиний «довгий» актив – до пенсійних планів у них просто немає доступу.
Тобто це не тільки історія про «безвідповідальних гравців» – багато в чому це реакція на нові умови ринку праці, де стабільність і соцпакет стали розкішшю.
Для частини молоді крипта виконує відразу кілька ролей:
Фінансовий ліфт. На тлі низької доступності житла, дорогої освіти і зарплат, що де-факто стагнують, спокуса «перестрибнути сходинки» завдяки вдалому входу в BTC або альткоїни дуже велика. Історії ранніх холдерів з X10-X50 підігрівають очікування.
Частина онлайн-культури. Крипта вбудована в екосистему YouTube, Reddit, X, Discord. Там же – ставки, трейдинг, спортивний беттінг. Для багатьох це єдине середовище проведення часу і ризику. Дослідники прямо фіксують перетин аудиторій криптоінвесторів і любителів онлайн-гемблінгу.
Недовіра до «старої» системи. Пенсії та традиційні фонди асоціюються з бюрократією, повільними дохідностями та відсутністю контролю. Крипта, навпаки, здається інструментом «особистої свободи» – навіть якщо реальний контроль обмежений знанням кількох додатків і паролів.
Усе це робить крипторинок чутливим до хвиль FOMO і паніки. Листопадовий провал після історичних максимумів показав, наскільки болючими можуть бути такі гойдалки для тих, хто зайшов «на плече надії», а не в рамках продуманої стратегії.
1. Ризик «втраченого десятиліття» для особистих фінансів.
Якщо значна частина покоління робить ставку майже виключно на крипту, а не на диверсифікований портфель і пенсійні накопичення, кожне велике просідання ринку відкидає їхні фінансові цілі на роки назад. Мова не лише про зниження балансу – а й про психологічне «вигорання» від інвестицій як таких.
2. Підвищена волатильність ринку.
Що більша частка учасників з коротким горизонтом, високою толерантністю до ризику та орієнтацією на «гру», то більше ринок нагадує деривативне казино. Це посилює амплітуду рухів і збільшує ймовірність різких падінь у разі погіршення макрофону або регуляторних новин.
3. Поле для регуляторів.
Зростання частки крипти в заощадженнях молоді майже гарантовано призведе до зростання уваги регуляторів – від США до ЄС і країн, що розвиваються. Уже сьогодні обговорюються обмеження маркетингу високоризикових продуктів, вимоги до бірж щодо захисту некваліфікованих інвесторів і більш жорсткий контроль за KYC/AML.
Для країн на кшталт України, де частка криптоактивної молоді також велика, ці тренди означають неминучий діалог: як розвивати інноваційний ринок, не перетворюючи його на масову пастку для особистих фінансів.
Перспективи: три сценарії після листопада
Якщо дивитися на кінець року і 2026 рік через призму роздрібних інвесторів, можна умовно виділити три сценарії:
«Нервова стабілізація» (базовий).
Біткоїн і великі альткоїни торгуються в широкому коридорі, частина роздробу фіксує збитки і йде в стейблкойни або кеш, але ядро молодих власників залишається в ринку. Крипта поступово інтегрується в більш консервативні продукти (ETP, фонди), а зростання інтересу компенсує частковий відтік розчарованих.
Нова хвиля ейфорії.
На тлі зниження ставок, припливу інституційного капіталу або новин у стилі «Bitcoin у пенсійних планах» ми знову бачимо ралі. Молодь сприймає листопадове просідання як «ще один шанс зайти», а структура ринку стає ще більш крихкою через зростання плечового попиту.
Регуляторний шок.
Великий скандал, крах чергової біржі або жорсткий пакет обмежень в одній з юрисдикцій може спровокувати не тільки цінову протоку, а й масовий вихід частини роздробу. На цьому тлі інтерес до класичних інструментів (ETF на індекси, облігації, пенсійні плани) тимчасово зростає.
Який зі сценаріїв реалізується – багато в чому залежить від макроекономіки, політики центральних банків і глибини майбутніх регуляторних реформ.
Листопадовий обвал показав головну розвилку для молодого інвестора: залишитися в логіці ставок чи перейти до логіки стратегії. Від відповіді на це питання залежатиме не тільки майбутній курс біткоїна, а й фінансове здоров’я цілого покоління.
Акціонерне товариство «Харківобленерго» 12 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 423,495 тис. грн. Документи на участь приймаються до 20 грудня.
Дніпровська група компаній Sol Union почала будівництво фабрики Neo Food System в Київській області. Проектна потужність підприємства дозволятиме виробляти 60 тисяч готових страв щодня. Фабрика вироблятиме готові для споживання охолоджені страви, пастеризовані, стерилізовані та з глибокою заморозкою. Обсяг інвестицій групи у цей проект – 220 мільйонів гривень.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він відзначив, що для реалізації поточних інвестиційних проектів Sol Union скористалася кількома програмами політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні”. Зокрема, група скористалась державним грантом на переробку 8 млн. грн., придбавши автоклави виробництва київського заводу Rozfood. Крім того група залучила кредити програми “5-7-9”. І планує надалі розширити кредитний портфель.
Запуск заводу передбачає створення в Київській області 260 нових робочих місць. Площа виробництва – 4000 кв. м.
Для реалізації проекту фабрики Neo Food System група придбала готове промислове приміщення, яке вже має необхідні обсяги приєднаної електроенергії, водозабезпечення, очисні споруди та водовідведення. Монтаж обладнання підприємства почнеться в квітні 2026 року. Запуск виробництва заплановано на червень, вихід на проектну потужність – на вересень 2026 року. На 2027 рік заплановані перші поставки на експорт до країн ЄС.
До складу групи компаній Sol Union входять дві фабрики з виробництва та фасування продуктів харчування, овочесховище на 5000 т продукції, склади загальною площею 17000 кв.м. Дотепер всі підприємства групи були розташовані в Дніпрі.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” обʼєднує державні програми, спрямовані на розвитку виробництва, залученню інвестицій та стимулюванню експорту.
