Акціонери СК «ВУСО» (Київ) на зборах із 4 до 9 грудня ухвалили рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн підтвердженого нерозподіленого прибутку за 2024 рік.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), решту прибутку за 2024 рік у розмірі 98,811 млн планують залишити нерозподіленим.
Компанія також повідомляє, що виплату дивідендів проводитимуть у розрахунку 0,73 грн на одну акцію. Виплата дивідендів здійснюватиметься в повному обсязі безпосередньо акціонерам у встановленому законодавством порядку протягом шести місяців із дня ухвалення відповідного рішення загальними зборами акціонерів.
Як повідомлялося, чистий підтверджений нерозподілений прибуток компанії за 2024 рік становить 118,824 млн грн.
Компанія у 2024 році зібрала 3,462 млрд грн валових премій, що на 29,3% більше ніж за 2023 рік, чисті премії зросли на 25,55% – до 3,105 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 15,83%, до 2,737 млрд грн.
СК «ВУСО» за 2024 рік виплатила клієнтам 1,414 млрд грн, що на 45,40% вище обсягу страхових виплат і відшкодування за 2023 рік. Таким чином, рівень виплат зріс на 4,52 процентного пункту – до 40,85%.
Активи страховика на 1 січня 2025 року зросли на 25,76% – до 1,917 млрд грн, власний капітал – на 22,45%, до 755,839 млн грн, зобов’язання – на 28,01%, до 1,161 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – на 36,09%, до 758,730 млн грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, також позначений як комета C/2025 N1 (ATLAS), не «зникав», а на кілька тижнів став важкодоступним для спостережень через геометрію: після періоду видимості для наземних телескопів він пройшов занадто близько до Сонця на небі, а потім знову з’явився «з іншого боку Сонця», відкривши нове вікно для спостережень.
Як відзначають NASA і Європейське космічне агентство (ESA), 3I/ATLAS – третій підтверджений міжзоряний об’єкт, виявлений в Сонячній системі, після Oumuamua (2017) і 2I/Borisov (2019).
Комета була вперше зафіксована 1 липня 2025 року системою ATLAS в Чилі.
Найближче зближення 3I/ATLAS із Землею очікується 19 грудня 2025 року на відстані близько 270 млн км (приблизно 1,8 а.о.). ESA окремо підкреслює, що в момент максимального зближення об’єкт буде знаходитися по інший бік Сонця відносно Землі, і загрози для планети він не представляє.
Ключові «останні» наукові акценти пов’язані не стільки з траєкторією, скільки з фізикою комети. За даними ESA, спостереження James Webb вже виявили в комі набір типових для комет компонентів, включаючи воду і вуглецевмісні сполуки, а в кінці листопада – початку грудня рентгенівські обсерваторії XRISM і XMM-Newton зареєстрували дифузне рентгенівське світіння навколо ядра – ESA називає 3I/ATLAS першою міжзоряною кометою, що спостерігалася в рентгенівському діапазоні.
Окрема лінія обговорень в науковій популяризації – «аномалії» на кшталт негравітаційних прискорень і незвичайної структури хвоста. Частина робіт трактує це як звичайний наслідок виділення газу і пилу (аутгасінгу), що створює невелику реактивну тягу – саме такі ефекти характерні для активних комет і використовуються в моделях їх руху.
3I/ATLAS – міжзоряна активна комета, відкрита 1 липня 2025 року. За даними ESA, перигелій (максимальне зближення з Сонцем) припав на 29 жовтня 2025 року, а найближче зближення із Землею – на 19 грудня 2025 року. NASA оцінює верхню межу діаметра ядра в 5,6 км, при цьому реальний розмір може бути істотно меншим.
Керівництво Українського Червоного Хреста (УЧХ), голова правління компанії ArcelorMittal і представники Люксембурзького Червоного Хреста обговорили питання залучення ресурсів для реалізації спільних гуманітарних проектів.
“Під час робочого візиту до Люксембургу зустрівся в штаб-квартирі ArcelorMittal з головою правління компанії Мішелем Вюртом і представниками Люксембурзького Червоного Хреста. Говорили про можливості майбутньої співпраці в Україні та залучення ресурсів для реалізації спільних гуманітарних і дослідницьких ініціатив”, – повідомив генеральний директор УКК Максим Доценко у Facebook у четвер.
За словами Доценка, для Українського Червоного Хреста міжнародні партнерства – це про довіру, спільну відповідальність і реальну підтримку людей, які постраждали в результаті війни.
«Саме завдяки таким взаємодіям ми можемо посилювати допомогу там, де вона найбільше потрібна», – зазначив Доценко.
Вартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ)
“Ціни на продукти харчування напередодні різдвяних свят демонструють різноспрямовані тенденції: завдяки рекордному здешевленню овочів вартість деяких традиційних страв знизилася, проте загальний чек різдвяного столу збільшився через подорожчання фруктів, риби та бакалії”, – пояснили в асоціації.
Аналітики зазначили, що особливістю цьогорічного зимового сезону стала “овочева дефляція”. Завдяки гарному врожаю ціни на овочі “борщового набору” суттєво впали: капуста подешевшала на 73%, морква – на 63%, цибуля – на 58%, картопля – на 54%, а буряк – на 51%. Це дозволило суттєво зекономити на приготуванні страв, як-от вареники з капустою (їх вартість знизилася на 47%), картопля з часником (-40%) та вінегрет (-18%). Навіть пісний борщ цього року обійдеться на 18% дешевше ніж торік.
Водночас основні символи різдвяного столу – кутя та узвар – помітно додали в ціні, констатували в УКАБ. Індекс куті зріс на 37%. Це зумовлено подорожчанням усіх її складових: горіхи підскочили в ціні на 60%, мед – на 40%, а мак та родзинки додали понад 30%. Лідерами за темпами зростання цін стали інгредієнти для узвару: чорнослив подорожчав на 168%, сушені груші – на 140%, яблука – на 110%, що призвело до збільшення ціни напою на 150%.
Рибні страви також подорожчали: вартість оселедця зросла на 24%, а риби (хека) для запікання – на 25%. Додатково на кінцеву вартість страв впливає соняшникова олія, яка є базовим елементом пісного столу і за рік подорожчала на 22%.
Що стосується м’ясних страв (для тих, хто не дотримується посту або вже готується до Нового року), то їх приготування дорожче за минулий рік. Запечене м’ясо зі свинячого ошийка коштуватиме на 7% дорожче (330 грн/кг). Сало випереджає темпи росту цін на м’ясо – за рік продукт додав у ціні 16% й коштує 272 грн/кг. Вартість м’ясного борщу зросла на 27%, сягнувши 196 грн, де понад 60% ціни складають свинячі ребра (119,5 грн за 500 г). Курятина зміцнюється в ціні через зростання вартості кормів, а ціни на свинину стабілізує імпорт.
Сирна нарізка стане однією з найдорожчих позицій на новорічному столі – 700 грн/кг, що на 40% більше ніж торік. Попри загальний тренд зменшення гуртових цін на молочну сировину виробники утримують високі ціни на сир і масло через дорогі енергоресурси. Яйця, які необхідні для олів’є, зросли на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року й сягнули 81,6 грн за десяток, резюмували в УКАБ.
Члени Американської торговельної палати в Україні (AmCham Ukraine) обрали новий склад Ради директорів на 2026 рік, повідомила Палата. Результати виборів були оприлюднені на сайті палати.
Головою Ради директорів обрано Олену Кошарну (Horizon Capital). Співголовами стали Олександр МакУортер (Citi), Арвід Тюркнер (ЄБРР, Україна та Молдова) і Сергій Мартинчук (Cisco). Скарбником визначено Андрія Цимбала (KPMG), юридичним радником – Сергія Чорного (Baker McKenzie).
До складу Ради директорів також увійшли Юлія Бадрітдінова (McDonald’s в Україні, Чехії та Словаччині), Василь Бовділов (Unilever), Наталія Червона (Shield AI), Олег Хайдакін (Carlsberg), Михайло Харенко (Sayenko Kharenko), Ольга Косінова (Procter & Gamble), Тарас Панасенко (мережа мультимаркетів “Аврора”), Петро Рондяк (Winner Group), Тетяна Ставицька (Coca-Cola) і Васіле Варварой (Cargill).
Рада директорів AmCham Ukraine обирається щороку, вибори проходять у два етапи – висунення кандидатів та електронне голосування, а новообраний склад оголошують під час щорічних загальних зборів членів Палати.
Американська торговельна палата в Україні працює з 1992 року та об’єднує понад 600 компаній-членів – американських, міжнародних та українських. У повідомленнях Палати зазначається, що компанії-члени інвестували в Україну понад $50 млрд.
Тернопільський круп’яний завод ТОВ “ЕКОР ТЗ” 2025 року модернізував своє виробництво і встановив лінію з виробництва шести видів пластівців швидкого приготування, повідомила пресслужба підприємства в Facebook.
“Підприємство запускає лінію для виготовлення шести видів пластівців, яку реалізували спільно з українським виробником обладнання OLIS за підтримки партнерів з “USAID Агро”, – зазначається в повідомленні.
На новій технологічній лінії вироблятимуть пластівці пшеничні, гречані, ячмінні, горохові і два види вівсяних.
“Для нас це не просто нова лінія виробництва – це стратегічний крок до розвитку українського переробного сектору. Ми прагнемо показати, що в Україні можна виготовляти продукцію європейського рівня, використовуючи вітчизняну сировину та сучасні технології”, – зазначив директор ТОВ “ЕКОР ТЗ” Володимир Діденко, слова котрого наведено в пресрелізі.
На етапі пакування пластівців використовується обладнання Basis. Додатково встановлено обладнання для контролю ваги і металодетектор, який унеможливлює потрапляння металевих предметів у продукцію. Якість продукції перевіряється на кожному етапі приготування.
Підприємство має намір 2026 року розширити роботу напрямку пластівців і випускатиме їхні суміші: “5 злаків” та “7 злаків”. Крім того, зараз компанія вивчає перспективу випуску енергетичних батончиків і мюслі, досліджує ринок постачальників обладнання.
ТОВ “ЕКОР ТЗ” створено 2021 року в Тернополі. Спеціалізується на випуску круп борошномельної промисловості, які реалізує під “ТМ Екор”. Згідно із даними на його сайті підприємство щорічно виробляє 8 тис. тонн гречаної крупи, по 5 тис. тонн пшеничної, ячмінної та горохової, які реалізують в Україні, а також експортують до Канади, США, Аргентини, Бразилії, Африки, Індії, Китаю тощо.
