Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Оголошено відбір до наглядових рад енергокомпаній України

Оголошено відбір до наглядових рад низки енергетичних підприємств, а саме: ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», АТ «Українські розподільчі мережі», АТ «Оператор ринку», ПАТ «Центренерго», АТ «Енергетична компанія України», НАЕК «Енергоатом», ПрАТ “Укренерго” та ПрАТ «Укргідроенерго», повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.

Згідно з його повідомленням у телеграм-каналі в понеділок, оголошено конкурси на наступні вакантні посади в НС: ОГТСУ – два представники держави, УРС – п’ять членів наглядової ради (три незалежних і два представники держави), «Оператор ринку» – два представники держави, «Центренерго» – п’ять членів наглядової ради (три незалежних і два представники держави), ЕКУ – один незалежний член, один представник держави, «Енергоатом» – три представники держави, “Укренерго” – один представник держави, «Укргідроенерго» – один представник держави.

Кінцевий термін подання документів: до 21 грудня 2025 року до 18:00 (за київським часом).

Серед ключових вимог до кандидатів – не менше 5 років на керівних посадах у державному та/або приватному секторі економіки у сфері енергетики, вища освіта, володіння українською та англійською мовами для громадян України або тільки англійською – для іноземних громадян. Крім того, серед вимог – здатність приділяти не менше 50 робочих днів на рік виконанню обов’язків.

Зазначається, що кандидати можуть подаватися в кілька компаній одночасно, про що слід окремо вказати в заяві для участі у відборі.

Як повідомлялося, додатком до постанови Кабміну №1596 затверджено порядок відбору нових членів наглядових рад у ПЕК, згідно з яким має бути створено конкурсну комісію. Її головою призначено голову Мінекономіки Олексія Соболєва, який має затвердити персональний склад комісії. До її складу входять два представники Мінекономіки, по одному представнику Мінфіну, Мін’юсту та держоргану, який управляє об’єктом держвласності.

У випадку найбільших державних компаній, в яких членів наглядової ради обирає номінаційний комітет за участю іноземних представників, цей порядок застосовується тільки для відбору членів ради – представників держави. Але і в цьому випадку конкурсна комісія направляє обрані кандидатури номінаційному комітету.

Протягом останніх днів глава Міненерго Артем Некрасов звільнив призначених наказами міністерства на чолі з Германом Галущенко всіх членів НС УРС, по двоє – «Оператора ринку» і ОГТСУ.

Таким чином, Міненерго звільнило всіх членів НР, звільнення яких передбачалося урядовою постановою №1596. Рішень Фонду держмайна про звільнення членів НР компаній з його сфери управління немає (мова йде про «Центренерго» і «Енергетичну компанію України»). Водночас ФДМУ 9 грудня зазначив, що у зв’язку зі зміною процедури відбору та призначення членів наглядових рад державних АТ «Енергетична компанія України» та ПАТ «Центренерго» подані раніше кандидатами документи не можуть бути прийняті до розгляду.

Після формування та затвердження нової процедури відбору Міністерство економіки України оголосить нові конкурси відповідно до вимог законодавства та повідомить про це на своїх інформаційних платформах.

Уряд взявся за перезавантаження наглядових рад енергокомпаній після оприлюднення Національним антикорупційним бюро (НАБУ) і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) справи «Мідас» про масштабну корупцію в енергетиці. Зокрема, згідно з постановою №1596, Кабмін доручив звільнити по двоє членів наглядових рад ОГТСУ, ЕКУ та «Оператора ринку», трьох – «Центренерго» і п’ятьох – УРС.

Міненерго також, за інформацією інтернет-порталу «Енергореформа», запропонувало Кабінету Міністрів внести АТ «Українські розподільчі мережі», АТ «Оператор ринку» і ДП «Гарантований покупець» до переліку важливих для економіки підприємств з держчасткою від 50%, призначення керівників і членів наглядових рад яких здійснюється за участю номінаційного комітету.

Відповідний проект постанови передбачає внесення змін, зокрема, до постанови №777 від 3 вересня 2008 року про проведення конкурсного відбору керівників підприємств державного сектора.

, ,

UKRNAFTA відкрила АЗК як пункти незламності в Одесі та Миколаєві

Найбільша мережа АЗК в Україні UKRNAFTA підтримує мешканців Одеси, Миколаєва, Одеської та Миколаївської областей, які постраждали внаслідок російських обстрілів енергетичної інфраструктури.

Автозаправні комплекси компанії відкриті для всіх, хто потребує тепла, світла або підзарядки.

Усі АЗК UKRNAFTA працюють із резервним живленням від генераторів, а 30 автозаправних комплексів у регіонах функціонують у режимі пунктів незламності.

Для всіх відвідувачів мережа у постраждалих регіонах пропонує 50% знижку на каву, хот-доги, бургери та сендвічі на АЗК UKRNAFTA.

Для служб, які працюють над відновленням енергетики, тепла та водопостачання в регіонах, кава — безкоштовна.

Адреси найближчих АЗК та пунктів незламності доступні у застосунку UKRNAFTA.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, ,

Україна за 11 місяців скоротила експорт марганцевої руди на 61%

Україна у січні-листопаді цього року знизила експорт марганцевої руди на 60,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 17,592 тис. тонн, але у серпні-листопаді активізувала поставки.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн, у листопаді – 3,860 тис. тонн.

У грошовому вимірі експорт за 11 місяців 2025 року впав на 56,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $2,843 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (99,02% поставок у грошовому виразі) та Польщі (0,98%).

За цей період країна імпортувала з Гани 37,006 тис. тонн на $5,546 млн, всі поставки відбулись у листопаді. За 11 міс-2024 було імпортовано 84,275 тис. тонн руди на $18,212 млн.

Як повідомлялось, Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній.

Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.

Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.

Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.

ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.

В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.

Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.

,

Студенти-архітектори КНУБА тріумфували на Steel Freedom 2025

Компанія Rauta повідомила, що студентська команда Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА) стала переможцем архітектурного конкурсу Steel Freedom 2025 з проєктом, в якому використані металеві фасадні касети Primo Skyline 150 виробництва Ruukki.

За даними компанії, студенти КНУБА вдало поєднали великоформатні фасадні касети Primo Skyline 150 з відкритими металоконструкціями червоного кольору, які стали композиційним центром будівлі. Фінал Steel Freedom 2025 відбувся 29 листопада, у ньому брали участь найкращі студентські команди профільних вишів України.

Команда-переможець під номером 918, до якої входили студенти КНУБА, була також відзначена в спеціальних номінаціях від компаній Archimatika, AVG Group і «Інтергал-Буд», а також посіла призове місце в рейтингу міжнародного бюро MVRDV, зазначається в матеріалах організаторів конкурсу.

У Rauta наголосили, що використання преміальних вентильованих фасадів Ruukki Primo Skyline з високою точністю геометрії і можливістю перфорації відкриває для молодих архітекторів додаткові можливості під час проєктування сучасних енергоефективних будівель.

Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.

 

, , ,

Україна у 2,4 раза наростила імпорт кам’яного вугілля за 11 місяців 2025 року

Україна в січні-листопаді 2025 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код УКТЗЕД 2701) у 2,4 раза (на 2 млн 415,314 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 134,636 тис. тонн.

За даними Державної митної служби України, за одинадцять місяців цього року вугілля було імпортовано на $929,485 млн, що в 2,4 раза (на $546,653 млн) більше, ніж у січні-листопаді 2024 року.

Зі США вугілля надійшло на $374,498 млн (частка – 40,29%), Австралії – на $281,793 млн (30,32%), Польщі – на $90,872 млн (9,78%), інших країн – на $182,322 млн (19,62%).

Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила імпорт вугілля у 2,7 раза (на 1 млн 145,951 тис. тонн) порівняно з 2023 роком – до 1 млн 812,592 тис. тонн. У грошовому вираженні його імпортували на $402,219 млн, що у 2,2 раза перевищило обсяги попереднього року ($185,378 млн).

,