Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 118 торгових сесій з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 301 стартову позицію в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами січня, лютого, березня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано близько 66 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку. На короткостроковому ринку було реалізовано 7,05 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в січні котирувальні ціни у однойменній секції перебували в діапазоні 19 312 – 22 640 грн без ПДВ. Спостерігалася тенденція до зростання цін протягом другої половини місяця. Ініціатори аукціонів формували стартові позиції переважно на продаж.
Минулого місяця були укладені угоди в секції «Транскордон» на умовах постачання у точці на кордоні. Загальний обсяг за вказаними угодами склав 100,44 тис. MBт.г за цінами в діапазоні 34,58 – 35,6 євро.
Також було реалізовано природний газ із використанням диференціалів від ТТF: 17 млн куб. м за премією в діапазоні 7,69 – 9,62 євро.
На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 19 300 – 22 296,99 грн без ПДВ з тенденцією на зростання. Окрім внутрішньодобового ринку, були укладені угоди на ринку «на добу наперед» УЕБ загальним обсягом 1 351 тис. куб. м.
«Січень підтвердив збереження високої активності на ринку природного газу, попри цінову волатильність. Хоча обсяги торгів знизилися порівняно з попереднім місяцем, учасники залишаються залученими до операцій на середньо- та короткостроковому сегментах внутрішнього ринку, на відміну від грудня, коли спостерігалась більша активність у торгівлі імпортним природним газом. Українська енергетична біржа продовжує забезпечувати стабільну роботу торгової інфраструктури, створюючи ефективні умови для взаємодії між учасниками торгів», – зазначив Генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
«Черкасиобленерго» скликає позачергові збори акціонерів на 5 березня
Як інформує Fixygen, АТ «Черкасиобленерго» (Черкаси) проведе позачергові загальні збори акціонерів 5 березня 2026 року в дистанційному форматі (опитування), випливає з повідомлення в системі розкриття інформації.
Згідно з документом, перелік акціонерів для участі буде складений 2 березня 2026 року (станом на 23:00). Голосування бюлетенями відбуватиметься з 11:00 23 лютого до 18:00 5 березня. Бюлетень з питань, крім обрання органів, планується розмістити 23 лютого, з обрання кандидатів – 27 лютого.
Порядок денний передбачає припинення повноважень чинного складу наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов договорів з членами наглядової ради та їх винагороди, а також компенсацію АТ «Українські розподільчі мережі» витрат на організацію та проведення зборів.
Ініціаторами скликання виступають АТ «Українські розподільчі мережі» (володіє 46% голосуючих простих акцій) і АТ «УкрЕСКО» (25%), які спільно контролюють понад 50% голосів.
АТ «Черкасиобленерго» (ЄДРПОУ 22800735) – оператор системи розподілу електроенергії в Черкаській області. Компанія працює за ліцензією НКРЕКП на розподіл електроенергії (постанова від 16.11.2018 №1447). За даними OpenDataBot, виручка товариства в 2024 році склала 3,84 млрд грн, чистий фінрезультат – збиток 119,46 млн грн.
Україна в січні поточного року знизила експорт марганцевої руди на 2,9% порівняно з попереднім місяцем – до 4,553 тис. тонн з 4,689 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вимірі експорт зберігся на рівні грудня-2025 – $756 тис.
При цьому експорт у січні здійснювався до Словаччини (100% поставок у грошовому виразі).
Україна не імпортувала марганцеву руду у січні-2026.
Дані щодо експорту-імпорту марганцевої руди за січень-2025 ДМС не оприлюднювала.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році знизила експорт марганцевої руди на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,281 тис. тонн, але у серпні-грудні активізувала поставки. Якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн, у листопаді – 3,860 тис. тонн, у грудні – 4,689 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за весь 2025 рік впав на 45,2% порівняно з 2024 роком – до $3,599 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (99,22% поставок у грошовому виразі) та Польщі (0,78%). За цей період країна імпортувала з Гани 37,006 тис. тонн на $5,546 млн, всі поставки відбулись у листопаді. За 2024 рік було імпортовано 84,293 тис. тонн руди на $18,302 млн.
Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній. Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
ПГЗК у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн. Комбінат у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Олександр Фаркош призначений Генеральним Директором JTI Україна. Він змінює на цій посаді Світлану Шарамок, яка очолювала український офіс з 2022 року та переходить на нову роль у компанії. Світлана Шарамок обійматиме посаду генеральної директорки JTI Ірландія.
Олександр Фаркош має значний управлінський досвід в Україні та на міжнародних ринках. Перед призначенням в Україну він очолював JTI Угорщина. Його професійна експертиза сформована понад 24 роками роботи в JTI та попереднім досвідом у управлінському секторі й зосереджена на управлінні бізнесом на рівні країни, стратегічному плануванні та підвищенні організаційної ефективності.
Упродовж кар’єри в JTI Олександр обіймав керівні посади, пов’язані з формуванням і реалізацією комерційної стратегії, розвитком партнерств, управлінням командами та координацією рішень між ключовими функціями — продажами і маркетингом, ланцюгом постачання, а також напрямами досліджень і розробок. Міжнародний вимір його досвіду підсилений роботою в штаб-квартирі JTI в Женеві (Швейцарія) та управлінськими ролями на інших ринках, зокрема в Казахстані та Центральній Азії.
Коментуючи призначення, Олександр Фаркош зазначив: «Для мене велика честь і відповідальність очолити команду JTI Україна в період, який залишається надзвичайно непростим для країни. Світлана Шарамок і команда пройшли з компанією найважчі роки від початку повномасштабної війни — зберігаючи стійкість бізнесу, людяність і відповідальність перед працівниками та громадами. Я докладу всього свого досвіду й знань, щоб продовжити цей курс, посилити нашу ефективність і далі розвивати компанію в Україні — моїй рідній країні».
Олександр здобув освіту у Львівському торговельно-економічному університеті за напрямом міжнародні економічні відносини та проходив додаткові управлінські програми в міжнародних навчальних центрах Великобританії та Швейцарії.
Про JTI Україна
JTI Україна входить до складу Japan Tobacco International (штаб-квартира у Женеві), міжнародного тютюнового бізнесу групи компаній Japan Tobacco (штаб-квартира у Токіо). З 1999 року компанія є одним із провідних виробників тютюнових виробів в Україні, об’єднуючи понад 800 співробітників у центральному офісі в Києві, регіональних представництвах та на фабриці в Кременчуці. JTI Україна виробляє продукцію як для внутрішнього ринку, так і для експорту в 9 країн світу. У 2024 році компанія представила на українському ринку інноваційну екосистему Ploom у категорії тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН).
За 26 років діяльності було інвестовано близько $440 млн в економіку країни, додаткові інвестиції в розмірі $60 млн плануються у період 2024–2026 років. Компанія активно реалізує соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку українців під час війни, розвиток інклюзивної корпоративної культури та зміцнення місцевих громад. Компанія є підписантом принципів бізнесу, дружнього до ветеранів та ветеранок. JTI Україна входить до топ-10 найбільших платників податків до державного бюджету та топ-10 компаній за результатами Українського індексу корпоративної рівності.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” підписав угоду про придбання 100% акцій цифрового сервісу медичних товарів Tabletki.ua (ТОВ “МТПК”) за гривневий еквівалент $160 млн, йдеться у пресрелізі компанії у вівторок.
“Ми зможемо поєднати успішний досвід “Київстар” у сфері управління та розвитку цифрового бізнесу з міцним фундаментом Tabletki.ua, щоб зробити цифрові медичні послуги доступнішими для ширшої аудиторії та забезпечити найкращу зручність для всіх”, – наголосив президент та СЕО Київстар Олександр Комаров.
Акції Kyivstar Group на біржі Nasdag виросли у вівторок на 2% – до $2,5 за штуку.
Власниками ТОВ “МТПК”, згідно із даними системи YouControl, є Олександр, Наталія та Євген Муравщики (23%, 23% та 10% відповідно), Юрій Савин (20%), Володимир Осьмачко (15%) та Вадим Рогатинський (9%).
В презентації угоди “Київстар” вказав на потенційні синергії з іншими бізнесами в його групі: розвиток екосистеми цифрового здоров’я, збагачення мобільними даними для підвищення залученості користувачів та доступності.
“Синергія між “Київстар” (телекомунікаційна компанія), Helsi (найбільший постачальник SaaS-послуг у сфері електронного здоров’я), Uklon (доставка) та Tabletki.ua (провідний ринок лікарських засобів) для забезпечення істотних переваг для клієнтів”, – йдеться у документі.
Зазначається, що сервіс співпрацює з понад 14 тис. аптек по всій Україні та за даними 2025 року забезпечив 14 млн онлайн-замовлень щомісяця.
Оператор уточнив, що відповідно до неаудованої управлінської звітності, за 9 місяців 2025 року прибуток EBITDA Tabletki.ua зріс на 34% – до 755 млн грн, тоді як за 2024 рік – на 86%, до 810 млн грн.
В доларовому еквіваленті збільшення EBITDA за 9 місяців становило 29% – до $18 млн порівняно із 69,4% у 2024 році – до $20 млн.
Чистий прибуток компанії за 9 міс. минулого року склав 682 млн грн ($16 млн) порівняно із 707 млн грн ($17,6 млн) за весь минулий рік, тоді як загальна вартість товарів (GMV – gross merchandise value), заброньованих через платформу, склала відповідно 43 млрд грн ($1,034 млрд) та 45 млрд грн ($1,056 млрд). Згідно з презентацією, 85% доходів компанія отримує за рахунок операцій та передплати, тоді як ще 12,2% їй приносить реклама.
“Київстар” уточнив, що станом на кінець вересня 2025 року 12-місячний (LTM) показник GMV склав 57,3 млрд грн ($1,191 млрд), EBITDA – 1 млрд грн ($24 млн), а чистий прибуток – 836 млн грн ($20 млн).
Таким чином оцінка Tabletki.ua за коефіцієнтом EV/EBITDA склала 6,7 разів, P/E – 8 разів. У 2025 році “Київстар” закрив угоду з придбання 97% корпоративних прав Uklon за $155,2 млн, мультиплікатор EV/EBITDA тієї угоди був приблизно на такому самому рівні.
Як повідомлялося, наприкінці січня цього року Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив “Київстару” набути контроль над сервісом Tabletki.ua, хоча першу заявку на придбання “МТПК” “Київстар” подав ще у листопаді 2024-го.
“Київстар” у третьому кварталі 2025 року отримав прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше, ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання становило 20,4% – до $171 млн.
Генеральний директор Українського Червоного Хреста (УЧХ) Максим Доценко та міністр закордонних справ України Андрій Сібіга обговорили допомогу громадам і дітям.
«Під час зустрічі сторони зосередилися на практичних результатах вже реалізованих гуманітарних ініціатив і подальшому розширенні співпраці в умовах повномасштабної російської агресії проти України», – повідомив УКК на офіційній сторінці у Facebook.
Серед ключових напрямків розмови – оздоровлення та відпочинок українських дітей за кордоном. Йдеться насамперед про дітей військовослужбовців, загиблих і зниклих безвісти захисників, а також дітей з прифронтових регіонів.
За сприяння Українського Червоного Хреста минулого року понад 700 дітей змогли оздоровитися і відпочити за межами України. На початку 2026 року вже відбулися перші поїздки дітей, і програма продовжує розширюватися. Найближчим часом планується організація відпочинку для дітей з регіонів, що піддаються постійним обстрілам, зокрема Сумської та Чернігівської областей.
Під час зустрічі сторони також обговорили підтримку енергетичної стійкості громад та допомогу населенню в зимовий період.
Окремим вектором діалогу стали перспективи розвитку гуманітарного співробітництва за межами України.
