Посилення хмарної інфраструктури та кібербезпеки є одним із ключових напрямів зміцнення «цифрового щита» України в умовах триваючої війни, заявили учасники панельної дискусії «Rebuilding Smarter: Cloud Infrastructure and Cyber Security for a Strong Ukraine’s Digital Shield» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті.
Панель модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Даніел Іоніца. До обговорення долучилися радник з питань ШІ та інновацій дата-центру «ПАРКОВИЙ», колишній заступник міністра оборони України з питань цифрового розвитку Олег Гайдук, технічний директор Kyivstar Володимир Лученко, старший радник з кібербезпеки Місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraine) Драгош Діма та співкерівниця практики технологій, медіа і комунікацій у ЦСЄ CMS Cameron McKenna LLC Ольга Белякова.
За словами спікерів, одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Україна перенесла критичні масиви даних до дата-центрів на території ЄС. Уже в 2023 році стратегія була трансформована в бік створення суверенних національних дата-центрів із підтримкою транскордонних рішень резервного копіювання. Цей перехід став можливим завдяки прискореним законодавчим змінам, які до кінця року забезпечили функціональну нормативну базу для надання хмарних послуг.
У сфері кібербезпеки ключовими заходами, за оцінкою учасників панелі, є широке використання VPN-рішень, впровадження централізованого управління доступом (PAM), застосування багатофакторної автентифікації та інтеграція рішень класу WAF для захисту веб-ресурсів. «Йдеться не лише про технічні засоби, а про побудову цілісної архітектури довіри – від користувача до державних реєстрів і критичної інфраструктури», – зазначив Гайдук.
Експерти підкреслили, що кіберстійкість України має вибудовуватися в транскордонному форматі – через інтеграцію критичної цифрової інфраструктури до систем безпеки НАТО та ЄС, спільні протоколи реагування на інциденти та обмін даними про загрози. «Чим тісніше українська цифрова інфраструктура вбудована в євроатлантичну екосистему безпеки, тим важче її ізолювати або паралізувати внаслідок кібератак», – наголосила Белякова.
За підсумками дискусії учасники дійшли висновку, що розвиток національних дата-центрів, розширення хмарних сервісів і синхронізація стандартів кіберзахисту з НАТО та ЄС є необхідною умовою не лише для безпеки державного сектору, а й для стабільного функціонування бізнесу та реалізації проєктів відбудови.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
NATO, Бухарест, ЄС, ІНТЕГРАЦІЯ, хмарна інфраструктура, цифровий щит
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), в грудні суттєво збільшила експорт продукції, зокрема вперше почала працювати з замовниками зі Швеції, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Грудень тільки починається, але став рекордним для експорту “ТК-Домашній Текстиль”: з початку місяця відвантажили вже сім фур власної продукції в Європу! Вперше почали працювати з замовниками зі Швеції, з якими законтрактували тканини власного виробництва з цифровим друком”, – написав він у Facebook.
Уточнюється, що дизайни надав замовник, а виготовлення тканин і цифровий друк повністю забезпечив Чернігівський текстильний комбінат (“ТК-ДТ Чернігів”).
Також була відвантажена продукція новому замовнику в Румунію.
За словами Соколовського, дві фури поїхали до нового партнера з Балтії – це індивідуальне замовлення на виробництво матраців із наповнювачем, що на 70% складається з українського льону.
“Чохли на ці матраци пошили з натуральної бавовняної тканини (полупанами), яка також виготовлена на нашому текстильному виробництві”, – додав власник ТК Group.
Цього місяця компанія виконала два масштабні відвантаження до Литви – для мережі супермаркетів DEPO, куди поставлено дві фури готових виробів домашнього текстилю та вже готується наступна партія.
“Окрім цього, ми здійснили чергове відвантаження нашому вже постійному клієнту з Грузії – мережі супермаркетів Domino. Цього разу це був розширений передноворічними дизайнами асортимент домашнього текстилю під нашим брендом HomeLine”, – зазначив Соколовський.
Водночас він зазначив, що наразі у ТК та на багатьох підприємствах легкої промисловості є проблема, коли останні два роки навіть постійні клієнти бояться розміщувати замовлення в Україні.
“Хоча ризикуємо тут саме ми, а не вони. Цікаво, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022-2023 роках такого не було. Навпаки, багато європейців намагались українським підприємцям допомогти і навіть, розуміючи наші потужності, збільшували замовлення незважаючи на логістичні і інші ризики. Зараз пробитися чомусь значно важче, але робимо все можливе і неможливе”, – підкреслив Соколовський.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва в Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону в Чернігові.
Серед країн-імпортерів продукції – Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C.
В складі групи – 13 фабрик, штат налічує близько 1,5 тис працівників.
З початку повномасштабної війни група інвестувала у розвиток близько $14,5 млн,
Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України, член громадського руху “Маніфест 42”.
Учасники панелі «Green Reconstruction and Green Energy» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у столиці Румунії дійшли висновку, що модернізація та декарбонізація енергетичної інфраструктури України мають відбуватися одночасно з цифровізацією, розвитком «розумних» міст і поглибленням інтеграції до енергетичного простору ЄС.
Панель модерував президент Romanian Energy Center Корнеліу Бодеа, який окреслив необхідність глибоких трансформацій енергосистем для переходу до низьковуглецевої моделі. Ключовим спікером виступив міністр енергетики Румунії Богдан-Груя Іван, що визначив стратегічні орієнтири дискусії. До обговорення також долучилися керівник департаменту сталого розвитку та інституційних зв’язків PPC Group Джордж Агафіцей, керівник практики енергетики та змін клімату CMS Ukraine Віталій Радченко, генеральний директор Engie Romania Ніколя Рішар, президент Electroalfa International Георге Чуботару та президент Romanian Smart City Association Едуард Думітрашку.
Спікери відзначили, що проєкти міської цифровізації та енергетичної модернізації – зокрема ініціативи «розумних» міст – стали важливими каталізаторами оновлення локальних енергосистем і комунальної інфраструктури. Вони наголосили, що Україна не повинна недооцінюватися з точки зору технологічних рішень: бізнес і органи влади демонструють високу готовність до впровадження цифрових інструментів – від штучного інтелекту до оптимізації мережевої інфраструктури. «Україна вже показала, що може швидко переходити на нові цифрові платформи. Це дає можливість одразу будувати сучасну, а не “латану” енергетику», – зазначив Радченко.
Учасники підкреслили, що Україна проходить інтенсивний етап законодавчих реформ і наближення до європейських стандартів у сфері енергетики, екології та регулювання ринку. Це створює умови для більш ефективної координації між центральними органами влади та місцевим рівнем, а також для реалізації спільних проєктів із державами ЄС, з акцентом на міждержавні інтерконектори, балансування мереж і посилення регіональної енергетичної безпеки. «Вирівнювання правил із європейськими – це не лише вимога інтеграції, а й передумова для приходу інвесторів у довгострокові “зелені” проєкти», – підкреслив Іван.
Окремий блок дискусії був присвячений переосмисленню архітектури енергомереж у напрямі децентралізації, гнучкості й збільшення можливостей для перетоку електроенергії між країнами. Учасники нагадали, що Україна вже працює в синхронному режимі з європейською енергосистемою та нарощує обсяги обміну електроенергією і газом з державами ЄС. На їхню думку, «зелена» трансформація України потребує не лише фізичної реконструкції генераційних і мережевих активів, а й формування нової культури інновацій, здатної залучати стратегічні інвестиції та найсучасніші технології.
У цьому контексті співпраця між європейськими та українськими енергетичними й технологічними екосистемами була охарактеризована як базовий елемент регіональної енергетичної стійкості. Зелену відбудову учасники назвали історичним шансом для формування більш сталої, цифровізованої й інтегрованої до ЄС економіки України. За підсумками панелі було зроблено висновок, що, попри наявні виклики, саме тісна співпраця та скоординовані інвестиції з боку держави, бізнесу та міжнародних партнерів є єдиним реалістичним шляхом до ефективної, орієнтованої на майбутнє відбудови енергетичного сектору.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Страхова компанія “Бусін” (Київ) в січні-вересні 2025 року зібрала 175,2 млн грн валових премій, що на 9,08% більше ніж за аналогічний період 2024 року, повідомило РА “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості страховика на рівні “uaAA+” за національною шкалою на основі аналізу за вказаний період.
В повідомленні рейтингового агентства зазначається, що надходження від перестрахувальників збільшилися на 6,05%, до 189,1 млн грн, а співвідношення між преміями, які належать перестраховикам, та валовими преміями знизилося на 3,09 відсоткового пункту (в.п.), до 107,94%.
За 9 міс.-2025 компанія виплатила своїм клієнтам 215 тис. грн страхових виплат і відшкодувань, тоді як за аналогічний період 2024 року – 31,869 млн грн. РА зазначає, що істотні коливання обсягів бізнесу та рівня виплат АТ СК “Бусін” пов’язані зі специфікою його діяльності та спеціалізації на страхуванні великих, зокрема авіаційних, ризиків.
Активи компанії на 1 вересня 2025 зменшилися на 5,44%, до 282,5 млн грн, власний капітал виріс на 13,4%, до182,7 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти знизилися на 26,9%, до 235,6 млн грн.
РА зазначає, що фінансові результати АТ СК “Бусін” в аналізованому періоді істотно покращилися. Зокрема, за підсумками дев’яти місяців 2025 року страховик отримав вагомі обсяги операційного прибутку (34,08 млн грн) та чистого прибутку (24,84 млн грн), тоді як за підсумками аналогічного періоду 2024 року діяльність страховика була збитковою.
СК “Бусін” зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань – Ліги страхових організацій України, Клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
Масове застосування безпілотних систем у війні Росії проти України означає не просто технологічну еволюцію, а глибоку зміну логіки ведення бойових дій, для якої більшість європейських країн поки що не готові, заявили учасники панелі «The Russia–Ukraine Drone War: Innovation on the Front Line and Beyond. What Can We Learn for Our Own Defense?» на форумі з відбудови України в Бухаресті.
Панель VIa модерував операційний директор New Generation Warfare Centre (США) Ґреґ Мелчер. У дискусії взяли участь експерт з розробки БпЛА для військових застосувань Андрій Сірко-Галущенко, міжнародний директор напрямку літальних апаратів з вертикальним злетом і посадкою Boeing Террі Джемісон, директор з публічних комунікацій GTX Мустафа Найєм, колишній прем’єр-міністр Румунії, генерал у відставці Ніколае Чуке та заступник начальника Генштабу з операцій і підготовки, генерал-лейтенант Юліан Берділа.
За словами доповідачів, те, що донедавна сприймалося як «віддалений технологічний горизонт», уже стало повсякденною операційною реальністю. Розвиток безпілотних систем, відкритих архітектур та швидка інтеграція нових можливостей свідчать, що «майбутнє війни» настало значно раніше, ніж очікували багато західних гравців. Бойовий досвід України показав, що прискорені цикли інновацій призводять до структурної трансформації планування повітряних, наземних та міжвидових операцій.
Учасники наголосили, що комбіноване застосування пілотованих і безпілотних платформ, а також негайна технічна взаємосумісність між ними стають базовою вимогою адаптації сучасних збройних сил. Дрони вже системно використовуються для розвідки, високоточного ураження, логістики, мінування й розмінування, коригування артилерійського вогню та підтримки спеціальних операцій. Масовані скоординовані атаки на критичну інфраструктуру продемонстрували обмеженість суто реактивної оборони й актуалізували потребу нейтралізації загроз «у джерелі».
Паралельно стрімко розвиваються системи протидії безпілотникам, які поєднують наявні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з новими рішеннями для протидії великій кількості малорозмірних низьковисотних цілей. «Це вже не епізодичний інструмент, а повноцінний шар сучасного поля бою, який вимагає окремої доктрини, сил і засобів», – зазначив Берділа.
Окремий акцент у дискусії був зроблений на вразливості Європи до гібридних форм агресії. На думку експертів, традиційні оцінки загроз не відповідають реаліям, у яких противник діє переважно асиметричними, розпорошеними та складними для атрибуції методами. Інциденти з появою невідомих дронів поблизу критичної інфраструктури в різних країнах Європи, за їхніми словами, оголюють розрив між сприйняттям суспільства, рівнем підготовленості інституцій та фактичним характером ризиків.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що «дронова» війна є не лише питанням техніки, а й викликом для інституційної спроможності та оборонного планування. Адаптація до нового операційного середовища потребує гнучких інститутів, коротких циклів інновацій, скоординованих інвестицій і доктрини, яка здатна швидко інтегрувати уроки українського досвіду. Сучасна війна, підкреслили вони, перетворилася на простір, де швидкість адаптації, інтеграція систем та одночасна готовність до наступальних і оборонних дій є ключовими елементами стратегічної стійкості.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Вперше у 2025 році надано окрему від зерна щорічну квоту на постачання до Європейського Союзу 30 тис. тонн українського борошна, що відкриває для вітчизняного борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Топ-10 підприємств, які орієнтовані на експорт, уже інвестували близько EUR17 млн в модернізацію і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу”, — сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Він нагадав, що до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти із пшеницею. Зазвичай борошномели не встигали поставити свою продукцію в ЄС, оскільки квоту першими вибирали зернотрейдери. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, а 2023 році експорт борошна в його країни становив 73 тис. тонн.
“Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає”, — розповів Рибчинський.
За його інформацією, сьогодні українське борошно присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, що є наочним доказом високої якості української продукції.
Рибчинський зауважив, що впродовж 11 місяців 2025 року Україна поставила до ЄС 26 тис. тонн цієї продукції, відтак до кінця року вітчизняні виробники зможуть повністю вибирати квоту. При цьому найбільшою проблемою для борошномелів в 2026 році, якщо оцінювати про перспективи галузі, буде дефіцит робочої сили.
Одним із найочікуваніших заходів галузі наступного року він назвав Європейський конгрес борошномелів у Франції, в ході якого українська сторона спробує знайти аргументи і налагодити контакт, зокрема, з Румунською асоціацією виробників борошна, а також спробує закласти підвалини для перегляду квот у 2028 році. За оцінкою Рибчинського, Україна спроможна поставляти на ринок ЄС 300 тис. тонн борошна.
