Україна станом на 29 січня від початку 2024/25 маркетингового року (липень 2024-го – червень 2025-го) експортувала 25,353 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,121 млн тонн відвантажено цього місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики з посиланням на дані Державної митної служби.
Зазначається, що станом на 30 січня минулого року загальний показник відвантажень становив 23,146 млн тонн, зокрема у січні – 4,582 млн тонн.
У поточному сезоні вже експортовано пшениці – 10,7 млн тонн (у 2023/24 МР – 9,027 млн тонн), ячменю – 2,064 млн тонн (1,4 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 12,166 млн тонн (12,465 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна цього сезону станом на 29 січня оцінюється в 43,3 тис. тонн (у 2023/24 МР – 52 тис. тонн), зокрема пшеничного – 39,9 тис. тонн (48,6 тис. тонн).
На світовому ринку сої попит і досі стабільно високий, а ключовими гравцями та конкурентами українській сої залишаються Бразилія та США, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в межах Всеукраїнської аграрної ради.
“Ціна на сою в Чикаго зростає, що є сигналом для фізичного ринку. Дефіциту сої у світі не прогнозується, але погодні умови в Бразилії додають напруги. Проблеми з опадами та вологістю врожаю можуть знизити якість зерна, що штовхатиме ціни вгору”, — зазначили експерти.
За прогнозами аналітиків, у лютому в Україні очікується ціна на рівні $400-405 за тонну на умовах CPT. Водночас українські переробники наразі не можуть запропонувати високих закупівельних цін через зниження вартості ріпаку та соняшника.
Попри це підтримує ринок експортний попит. Ситуація на ринку сої залишається динамічною, а погодні умови можуть стати одним із ключових факторів у визначенні цін, зазначають аналітики.
Компанія DIM завершила монолітні роботи в столичному Olegiv Boutique Residence, повністю закінчити проєкт заплановано на другий квартал 2026 року, повідомила її пресслужба агентству «Інтерфакс-Україна».
У релізі повідомляють, що на даху зведеної будівлі символічно розпустила свої пелюстки квітка – у такий спосіб будівельники за традицією інформують, що основна конструкція готова, і тому проєкт переходить до наступного етапу – до фасадних, внутрішніх та оздоблювальних робіт.
OLEGIV Boutique Residence (Олегівська, 36) – перший в Україні будинок преміум-класу у форматі Art Boutique Residence, девелопер ставить за мету поєднати концепцію європейських бутік-готелів і мистецький бекграунд столичного Подолу. Комплекс складається з однієї будівлі висотністю 5-8 поверхів, на 208 квартир. Проєкт передбачає облаштування закритого подвір’я, вільного від авто, і просторий підземний паркінг на 102 паркомісця із зарядками для електромобілів.
Будинок оснащений системою незалежного енергоживлення, що забезпечує постійну роботу ліфтів і освітлення в коридорах, а також системи контролю доступу. Опалення забезпечуватиме власна газова котельня.
Група компаній DIM заснована 2014 року, спеціалізується на повному циклі девелопменту, включно з проєктуванням, будівництвом та управлінням нерухомістю. За цей час компанія ввела в експлуатацію 15 будинків у восьми ЖК, загалом 3640 квартир, побудувала понад 332,7 тис. кв. м житлових і комерційних площ. У 2024 році DIM ввів в експлуатацію 1191 квартиру в трьох комплексах: «Новий Автограф», Lucky Land і Park Lake City. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії «комфорт+» і «бізнес-клас»: «Метрополіс», Park Lake City, Lucky Land, А136 Highlight Tower, Olegiv Podil, The One.
В Україні поточного тижня вкотре почали підвищуватися ціни на білоголову капусту. Згідно з даними щоденного моніторингу проекту EastFruit, до кінця січня багато виробників розпродали більшу частину запасів. Крім того, на ринку вже майже не залишилося овочів середньої та низької якості.
Так, на сьогоднішній день відпускні ціни на білоголову капусту у фермерських господарствах вже піднялися до 34-40 грн/кг ($0,81-0,95/кг), залежно від якості та обсягів пропонованих партій продукції, що в середньому на 15% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Саме капуста знову очолила рейтинг з найвищими цінами серед усіх позицій борщового набору в Україні!
З огляду на стрімке зниження запасів капусти в господарствах, фермери почали стримувати продажі якісних овочів, що і призвело до чергового стрибка цін на поточному тижні. Підтверджують цю інформацію й оптові компанії, які відзначають загальне скорочення пропозицій капусти на ринку.
Варто зазначити, що на сьогоднішній день ціни на білоголову капусту в Україні вже в середньому в 3,7 раза вищі, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому більшість учасників ринку не виключають ймовірності подальшого подорожчання цієї продукції, причому, на їхню думку, темпи зростання цін прискорюватимуться в міру скорочення запасів цієї продукції в господарствах населення.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку білокачанної капусти та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/czeny-na-kapustu-v-ukraine-dostigli-novyh-rekordnyh-40-grn-kg/
ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” за минулий рік відремонтувало та реконструювало 797 енергооб’єктів та 62 км ліній електропередачі та виконало 5 тис. ремонтів кабельних ліній, вклавши у ці проєкти майже 1 млрд грн.
“Це допомогло підвищити стійкість електричних мереж столиці перед викликами ворожих атак та закласти фундамент для успішного проходження опалювального сезону”, – повідомляється на сайті компанії у середу.
Як зазначили у товаристві, щоб попередити можливі аварії фахівці “ДТЕК Київські електромережі” проводили регламентні та протиаварійні заходи, зокрема, відремонтували понад 46 км ліній електропередачі та 731 енергооб’єкт, а також розчистили від чагарників понад 158 км трас під лініями електропередачі, щоб попередити обрив проводів через негоду.
Реалізуючи власну інвестиційну програму, що передбачає капітальне оновлення існуючих об’єктів або будівництво нових, “ДТЕК Київські електромережі” у 2024 році реконструював одну високовольтну підстанцію, вісім розподільчих пунктів, 44 трансформаторні пункти та 15 кілометрів кабельних мереж. Окрім того, компанія технічно переоснастила 13 високовольтних підстанцій.
Таким чином якість та надійність електропостачання була підвищена для 70 тис. родин столиці.
“Попри виклики воєнного часу, ми підтримуємо у робочому стані та вчасно технічно обслуговуємо наявне електричне обладнання. Також поступово реалізуємо програму технічного переоснащення та модернізації. Зокрема, у такі проєкти у 2024 році ми спрямували майже 1 млрд грн”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Київські електромережі” Денис Бондар.
Фахівці компанії у 2024 році також встановили в оселях киян майже 39 тис. розумних лічильників.
Як повідомлялося, оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у 2024 році відремонтували та реконструювали 14,1 тис. км ліній електропередачі та понад 6 тис. енергооб’єктів, що на 80% більше ніж у 2023 році.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР компанії обслуговують 5,5 млн домогосподарств і 158 тис. підприємств.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у відділенні безперервного розливання сталі (ВБРС) конвертерного цеху освоїв випуск нового виду заготовок розміром 160х160 мм для збільшення поставок за кордон.
Як повідомляється у корпоративній газеті “Металург”, донедавна сортамент відділення обмежувався квадратними заготовками 130х130 та 150х150 мм. Випуск нового виду продукції був зумовлений його економічними перевагами та експортним потенціалом, адже розмір 160х160 мм використовують прокатні стани багатьох країн.
Проєкт успішно реалізували завдяки ретельним розрахункам, модернізації обладнання та злагодженій командній роботі. Ця продукція дозволить виготовляти важчі мотки арматури, що зменшить витрати на транспортування та збільшить конкурентоспроможність підприємства.
При цьому пояснюється, що продукція ВБРС – сталеві заготовки, з яких у прокатних цехах виробляють арматуру, катанку, кутник та іншу прокатну продукцію. Та й самі заготовки мають попит на ринку.
“Зараз на світових ринках має попит арматура у шпулерних мотках. Наш стан ДС 250-4 виготовляє “шпулю” у мотках до 2 тонн. І таких мотків у залізничний вагон вміщується 30, тобто 60 тонн. Якщо ж збільшити вагу мотків, то можна перевозити у вагоні до 67 тонн продукції. Тобто, можна добряче зекономити на перевезеннях, що особливо актуально, зважаючи на те, що ціни на транспортування зростають. Тож нам і знадобилися масивніші заготовки, щоб виробляти важчі мотки”, – розповів заступник директора прокатного департаменту з технології та якості Ігор Смолєв.
У свою чергу директор департаменту з виробництва чавуну і сталі Дмитро Терехов повідомив, що другою вагомою причиною взятися за виготовлення нової продукції було те, що зараз багато прокатних станів у світі, зокрема, у Німеччині та Польщі, використовують саме заготовки 160х160 мм, тож це дуже перспективний товар вже зараз.
“Ми разом з технічним управлінням (ТУ) дослідили можливості виготовляти затребувані заготовки, і виявили, що це можливо, не дивлячись на те, що наші машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) під таке не проєктувалися. Вирішили задіяти МБЛЗ-1, бо на ній вироблявся лише “квадрат” 150 мм, тоді як на першій і другій ми виготовляємо і 150 мм, і 130 мм. А ще перша машина використовується для розливання закритими струменями, тому саме на ній ми виготовляємо переважну кількість заготовок із марок сталі з високою доданою вартістю (високолегованих, низьковуглецевих тощо)”, – констатував Терехов.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
