За десять місяців 2025 року Україна збільшила імпорт олова та виробів із нього на 31,5% — до $3,48 млн, тоді як експорт знизився до $0,15 млн.
У жовтні імпорт становив $0,41 млн, експорт — $0,02 млн.
У 2024 році імпорт олова зріс на 16,9% — до $3,19 млн, а експорт становив $0,39 млн проти $0,16 млн у 2023 році.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Власник групи “Карпатські мінеральні води” Сергій Устенко підписав кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму EUR11 млн під час конференції ReBuild Ukraine 2025 у Варшаві, повідомила Національна асоціація добувної промисловості України у Facebook.
“Інвестиції спрямують на будівництво сучасного енергоефективного заводу з виробництва напоїв на Львівщині — важливий внесок у продовольчу безпеку України та розвиток сталого виробництва”, – зазначається у повідомленні.
Очікується, що компанія в рамках впровадження інклюзивної моделі зайнятості створить щонайменше 50% робочих місць для ветеранів та людей з інвалідністю.
“Фінансування дасть зхогу розширити наші виробничі потужності й зробити бізнес ще більш екологічним і соціально відповідальним. Дякуємо за інвестицію у розвиток KMW та продуктової безпеки України”, – зазначив Устенко, подякувавши ЄС та ЄБРР за довіру та підтримку.
В асоціації нагадали, що “Карпатські мінеральні води” купили спецдозвіл на воду для нового заводу біля Золочева. На торгах компанія заплатила за ділянку 26 млн грн.
Згідно з даними на сайті “Карпатських мінеральних вод”, компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод 1996 року з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ “Карпатська Джерельна”. В червні 2002 року була реорганізована в завод з виробництва мінеральної води і безалкогольних напоїв “Карпатські мінеральні води”. Тоді ж компанія розпочала виробництво солодких газованих напої під ТМ “Фруктова джерельна” і ТМ “Соковинка”, а в 2016-му році – енергетичного напою Dragon.
KMW, БУДІВНИЦТВО, ЄБРР, ЗАВОД
Жінки в професії переважають, але у чоловіків більше роботи
Понад 5,8 тисячі активних нотаріусів наразі перебувають у Реєстрі за даними Міністерства юстиції України. На 11% поменшало нотаріусів від початку повномасштабної. 82% нотаріусів у Реєстрі — жінки, проте на чоловіків припадає більше навантаженості. Рекордні 24,6 тисячі бланків використав цьогоріч нотаріус зі Львівщини. 63 чинні нотаріуси працюють вже понад 29 років. Кожен п’ятий український нотаріус працює у Києві.
5 823 чинні нотаріуси наразі налічує Реєстр нотаріусів. Від початку повномасштабної фахівців у нотаріаті поменшало на 11%. Водночас 63 чинні нотаріуси працюють вже понад 29 років — з 1996 року.
Варто зазначити, що Реєстр постійно оновлюється: частина фахівців додається, частина вибуває. Знайти, перевірити та обрати нотаріуса можна на сторінці Реєстру нотаріусів в Опендатаботі. До того ж, по кожному спеціалісту можна перевірити номер та чинність ліцензії, а також наочно побачити його завантаженість — за кількістю нотаріальних бланків, використаних рік до року.
Найбільша концентрація нотаріусів традиційно у столиці — 1 282, тобто кожен п’ятий український нотаріус працює у Києві. Наслідують Дніпропетровщина та Львівщина — по 447 і 446 відповідно, а також Одещина (415) і Харківщина (399).
У професії із значним відривом переважають жінки: 82%. Водночас роботи більше у чоловіків: 702 нотаріальні бланки на рік у жінок проти 992 у чоловіків. У середньому, один нотаріус використовує понад 60 бланків на місяць.
Найбільше навантажені фахівці у Черкаській області, на роботу одного нотаріуса на рік йде 1 287 бланків. Високі показники також у Житомирській та Хмельницькій областях — по 1 054, у Вінницькій — 1 043 та Івано-Франківській — 959.
Абсолютний рекорд цього року належить нотаріусу зі Львівщини, який використав 24 606 бланків цьогоріч — тобто близько 78 бланків на день, якщо працювати без вихідних. Це рекорд по всій країні.
https://opendatabot.ua/analytics/notary-2025-11
Імпорт цинку та цинкових виробів в Україну у січні-жовтні 2025 року скоротився на 8% — до $45,52 млн, тоді як експорт зріс утричі — до $1,14 млн.
У жовтні імпорт становив $4,3 млн, експорт — $0,19 млн.
У 2024 році імпорт цинку зріс на 27,5% — до $58,61 млн, а експорт — на 3,4 раза — до $0,56 млн.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Агрохолдинг “ІМК” (IMC S.A.) виплатить акціонерам компанії проміжні дивіденди за 2025 рік на загальну суму EUR12,43 млн, повідомляється на сайті компанії.
Згідно з рішенням ради директорів “ІМК”, проміжні дивіденди у розмірі EUR0,35 на акцію виплатять 27 листопада 2025 року акціонерам, які були зареєстровані станом на 20 листопада поточного року.
“З дивідендів буде утримано люксембурзький податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15%. Дивіденди будуть виплачені в євро”, — додали в агрохолдингу.
Голова ради директорів, звітуючи перед наглядовою радою, уточнив, що за період з 1 січня 2025 року по 30 вересня 2025 року “ІМК” отримав прибуток у розмірі EUR31,89 млн. При цьому прибуток, перенесений на наступні періоди, становив EUR7,34 млн, емісійний дохід – EUR17,84 млн, проміжні дивіденди – EUR22,37 млн. Сума, яка підлягає розподілу, не може перевищувати EUR34,7 млн.
“Рада директорів має намір оголосити проміжні дивіденди на загальну суму EUR12,43 млн (тобто EUR0,35 на акцію компанії), які будуть розподілені порівну між акціонерами компанії пропорційно до їхньої кількості акцій на дату розподілу”, – уточняється в повідомленні.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виторг збільшився на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
Україна різко збільшила імпорт свинцю та виробів із нього — у 8,9 раза, до $6,89 млн за десять місяців 2025 року.
Водночас експорт знизився на 16,4% — до $8,17 млн.
Для порівняння, у 2024 році імпорт свинцю зріс у 2,4 раза — до $2,39 млн, тоді як експорт скоротився майже на чверть — до $11,4 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
