НАК “Нафтогаз України” відмовився від реалізації проекту з будівництва першої у Львові потужної ТЕЦ на біопаливі вартістю 1 млрд грн¸ розпочатого в період керівництва компанією Юрія Вітренка, повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
“На превеликий жаль, ми не знайшли підтримку з боку “Нафтогазу” в реалізації цього проєкту, тому наразі цей процес призупинено. Всю свою енергію ми спрямовуємо, зокрема, на будівництво заводу з переробки відходів”, – сказав він кореспонденту “Енергореформи” в кулуарах зустрічі високого рівня “Угода мерів в Україні: плануємо сталий розвиток разом” у Львові в середу.
При цьому Садовий зазначив, що з міського бюджету на проект будівництва ТЕЦ гроші не виділяли. “Це була ініціатива колишнього глави “Нафтогазу” (Юрія Вітренка – ЕР), але сьогодні керівництво компанії має іншу думку щодо таких проектів в Україні”, – пояснив мер Львова.
Водночас він звернув увагу, що серед іншого у Львові є станція компостування відходів, реалізуються й інші екопроєкти, спрямовані на зниження викидів СО2.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року НАК “Нафтогаз України” спільно з Львівською міськрадою розпочав реалізацію проєкту будівництва ТЕЦ на трісці, яку планувалося запустити в роботу до лютого 2023 року.
Як сказав тоді Вітренко, вартість проєкту для компанії обійдеться приблизно в 1 млрд грн.
Садовий, зі свого боку, зазначив, що для міста це буде перша потужна ТЕЦ на альтернативному паливі, яка покриватиме близько чверті його потреб у теплі. “Ми планували такий проєкт з ЄБРР давно, але за їхніми класичними процедурами змогли б його розпочати тільки наступного року. Але російська агресія настільки активізувала розумовий процес, що ми вийшли на домовленості з “Нафтогазом”, – пояснював він.
Подібні проєкти планувалися і в інших містах: за Вітренка “Нафтогаз” заявляв про намір побудувати щонайменше дев’ять ТЕС і біокотелень у восьми регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.
За словами Садового, будівництво у Львові сміттєпереробного заводу планується завершити до кінця поточного року. Роботи виконано на 25%.
“Угода мерів в Україні: плануємо сталий розвиток разом” – наймасштабніший у світі рух щодо клімату та енергії, що розпочався в Євросоюзі 2008 року. Наразі ініціатива об’єднує 11 тис. місцевих і регіональних органів влади у 55 країнах світу. На сьогодні майже 300 українських громад долучилися до цього кліматичного руху. Вони розробили 180 планів дій, спрямованих на вирішення енергетичних і кліматичних проблем. Підписанти угоди в Україні зобов’язалися скоротити викиди СО2 на понад 25 млн тонн на рік.
Німецьке федеральне агентство з надання технічної допомоги (THW) і Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) передали для Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) 14 од. спеціальної автомобільної техніки, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ.
“Пожежні автодрабини та пожежні автопідйомники дають змогу дістатися на верхні поверхи будівлі для евакуації людей або для гасіння пожеж на висоті. Тому для нас це дуже потрібна техніка, якої завжди не вистачає”, – зазначив голова ДСНС Сергій Крук, якого цитує пресслужба МВС у Телеграм-каналі в середу.
У разі ДТП за кордоном, якщо український водій став потерпілим, необхідно звернутися до страхової компанії винуватця аварії, зробити це можна як в офісі компанії, так і поштою або в електронному вигляді, зазначається на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Інформація про способи подання інформації про ДТП та пакет документів, необхідних для врегулювання, здебільшого розміщується на сайтах відповідних страховиків.
Виплата страхового відшкодування здійснюється на умовах, визначених законодавством про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності автовласників країни, на території якої сталася ДТП.
Якщо поліс страхування відповідальності у винуватця ДТП відсутній (таке трапляється і за кордоном), можливе звернення до бюро “Зелена картка” країни, в якій зареєстровано транспортний засіб винуватця, для отримання консультації щодо подальших дій потерпілої особи. Список національних бюро знаходиться на сайті МТСБУ.
МТСБУ звертає увагу, що не має повноважень врегульовувати ДТП, які сталися з автомобілями на українській реєстрації за кордоном.
МТСБУ радить, що в разі ДТП за кордоном необхідно викликати поліцію та за необхідності інші служби і не залишати місце ДТП до їхнього приїзду. Якщо внаслідок ДТП немає травмованих або загиблих людей та/або значного пошкодження транспортних засобів учасників аварії, то можливе оформлення узгодженого повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду – “європротоколу”.
У більшості країн-членів системи “Зелена картка” бланк європротоколу уніфікований, тобто його структура, назви полів і граф однакові. Кожен страхувальник може отримати український бланк “європротоколу” під час укладення договору “Зелена карта” з українським страховиком. Також бланк “європротоколу” та інструкція з його заповнення доступні на сайті МТСБУ. Заповнювати європротокол потрібно тією мовою, якою володіє учасник ДТП. У жодному разі не підписуйте документи, зміст яких вам незрозумілий. Якщо цього не уникнути, вкажіть українською мовою, що не розумієте зміст документа і мови, якою він складений.
Після вжиття заходів безпеки всіх учасників дорожнього руху за технічної можливості необхідно: сфотографувати місце ДТП, пошкодження всіх транспортних засобів або іншого майна, зафіксувавши координати місця ДТП (дані геолокації), або зробити відеозапис з місця ДТП.
Записати дані інших учасників ДТП: ПІБ водія, дані водійського посвідчення, контактний телефон, назву страхової компанії та номер поліса; записати інформацію про свідків та їхні контактні дані.
Сфотографувати, за технічної можливості, всі документи, оформлені на місці ДТП (довідка поліції, європротокол тощо). Якщо, на вашу думку, ви є винуватцем ДТП, надайте другому учаснику відомості про ваш договір міжнародного страхування “Зелена карта”. Отримати інформацію про статус договору “Зелена картка” можна віддалено на сайті МТСБУ – за номером договору або за державним номером транспортного засобу.
Якщо, на вашу думку, ви постраждали в ДТП, наполягайте, щоб винуватець надав копію свого договору страхування (або інформацію про нього) і повідомив свого страховика про подію з місця ДТП. Якщо за ситуацією очевидно, що ви потерпілий – не надавайте нікому, окрім співробітників поліції, копії вашого договору міжнародного страхування “Зелена картка”, щоб не стати жертвою шахраїв.
Незалежно від того, кого ви вважаєте винуватцем аварії, якнайшвидше повідомте страхову компанію, з якою ви уклали договір “Зелена карта”, про ДТП будь-якими комунікаційними засобами, погодженими зі страховиком.
МТСБУ звертає увагу українських автовласників на обов’язковість наявності міжнародного страхового сертифіката “Зелена картка” у разі експлуатації транспортного засобу за кордоном на території країн-членів системи “Зелена картка”, до яких, окрім країн Європи, входять також Азербайджан, Туніс, Марокко, Туреччина та Іран.
Імпорт товарів у січні-лютому 2023 р. за найважливішими позиціями та відносно січня-лютого 2022 р
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Європейська комісія вивчає ситуацію на ринку м’яса птиці, яєць і заморожених фруктів і готова повернутися до тарифних квот, якщо Україна збереже нинішній масштаб їхніх постачань до Європи, заявив комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський.
Під час засідання парламентського комітету із сільського господарства, яке відбулося в понеділок, він повідомив, що наразі немає підстав забороняти ввезення з України будь-яких інших товарів, окрім пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику в Болгарію, Польщу, Румунію, Угорщину та Словаччину. Ці товари також дозволено провозити транзитом через територію цих п’яти країн, пише pap.pl.
За інформацією Войцеховського, перевірки ринку, згідно з чинним правовим режимом, завершаться в листопаді, а згідно з оновленими правилами, якщо процедура розпочнеться в червні, то вони завершаться у вересні.
“Ситуація на ринку м’яса птиці не тільки локальна, а й загальноєвропейська, і досить імовірно, що якщо імпорт справді продовжиться в таких масштабах у поточні місяці, відбудеться повернення до тарифних квот, що діяли до лібералізації”, – сказав він.
Як сказав єврокомісар, ЄК стежить за ситуацією на ринку яєць. Є зростання імпорту, і це також покривається процедурою надмірного імпорту. “Якщо ця процедура покаже надмірний імпорт, будуть введені квоти або заборона на імпорт”, – додав він.
За інформацією Войцеховського, 2022 року імпорт заморожених фруктів з України до ЄС сягнув 44 тис. тонн, що на 18,9% більше, ніж 2021 року, коли обсяги поставок становили 37 тис. тонн.
“Ця ситуація буде контролюватися. Якщо протягом сезону з’ясується, що існує загроза польським, європейським виробникам, Єврокомісія готова ввести обмеження навіть у надзвичайному, експрес-режимі. Це залежить від того, якою буде ситуація під час сезону, як розвиватиметься ситуація в найближчі місяці”, – наголосив він.
Згідно з даними єврокомісара, з квітня 2022 року і до кінця березня 2023 року Україна експортувала 48 млн тонн пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, з них 24 млн тонн було відправлено в Африку та Азію, приблизно 24 млн тонн – до країн ЄС, з них 10,3 млн тонн – до п’яти прифронтових країн.
Войцеховський уточнив, що до Польщі надійшло 4,1 млн тонн українського зерна, з яких 3,3 млн тонн залишилися в країні, а 700 тонн пройшли транзитом.
Найбільшою транзитною країною, через яку йшло українське зерно, стала Румунія, територією якої прослідувало 9 млн тонн, з них 2,5 млн тонн залишилися в країні.
Як констатував Войцеховський, безконтрольного ввезення зерна в ЄС з України не було. Через наростання проблеми в прифронтових країнах було запроваджено тимчасову заборону на ввезення до Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. “Існуючі обмеження, “ймовірно”, будуть продовжені”, – пише польське видання.
Єврокомісар нагадав, що вільна торгівля з Україною дуже вигідна для польської економіки. У 2022 році з Польщі в Україну було експортовано товарів майже на EUR10 млрд, а імпортовано на суму менше ніж 6 млрд злотих (EUR1,254 млрд). При цьому він зазначив, що це 1/3 всього експорту ЄС, вартість якого становила EUR30 млрд. На другому місці – Німеччина з експортом у EUR4 млрд.
“Якщо мене хтось запитував, чому я виступаю за лібералізацію торгівлі з Україною, то тільки тому, що цього вимагали не тільки політичні, а й економічні причини”, – процитувало єврокомісара польське видання.
Морський порт Ізмаїл на 9 травня виконав річний план із вантажопереробки в обсязі 6,187 млн тонн, це рекордні за всю історію існування порту показники, повідомив глава ДП Адміністрація морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин.
“На першій позиції в номенклатурі вантажів морського порту Ізмаїл за обсягами перевантаження – хлібні вантажі, на другій – інша агропродукція (олія, шрот, соняшник), на третій – окатиші”, – повідомило відомство у Facebook.
За його даними, найбільші обсяги з обробки вантажів продемонстрували ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” (2,656 млн тонн), ПрАТ “Дунайсудноремонт” (1,289 млн тонн), ПрАТ “ІРП “Дунайсудносервіс” (805,0 тис. тонн).
Потужності порту з експорту агропродукції збільшилися завдяки введенню в дію причалів для вантажних операцій із зерновими та рослинною олією новими операторами терміналів – ВАТ “Дунайсудносервіс”, ПрАТ “Дунайсудноремонт”, ПрАТ “ІЦКК”, а також завдяки будівництву нового терміналу ТОВ СП “Нібулон”, додало АМПУ.
“Збільшенню пропускної спроможності морського порту Ізмаїл, який сьогодні обробляє істотну частку українського експорту, сприяло відновлення судноплавства в гирлі Бистре, збільшення акваторії МП “Ізмаїл” і проведення днопоглиблювальних робіт в акваторії порту”, – повідомив Литвин.
Він підкреслив, що Дунайський кластер – це ключовий альтернативний шлях експортно-імпортної логістики, який є пріоритетним для подальшого розвитку для АМПУ.
Як повідомлялося, минулого року перевалка в порту Ізмаїл збільшилася до 8,89 млн тонн з 4 млн тонн роком раніше.
Обсяг перевалки вантажів у Дунайських портах до кінця поточного року може збільшитися до 20 млн тонн проти 16 млн тонн вантажів торік, що втричі більше за довоєнний рівень, спрогнозував наприкінці квітня віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков. З них 16-17 млн тонн – це агропродукція.
