Пекін закликає Вашингтон дотримуватися досягнутих консенсусів і вважає помилковими дії президента США Дональда Трампа з погрозами новими митами, повідомили у Міністерстві комерції КНР.
«Китай закликає США негайно переглянути свої помилкові дії, дотримуватися важливих консенсусів, досягнутих під час телефонних переговорів між двома главами держав, захищати важко здобуті результати консультацій, продовжувати використовувати механізм китайсько-американських торговельно-економічних консультацій», — йдеться у заяві, опублікованій на сайті міністерства.
У Пекіні зазначили, що виступають за вирішення розбіжностей шляхом діалогу, а якщо у Вашингтоні наполягатимуть «на неправильному шляху», то Китай вживе заходів для захисту своїх законних прав і інтересів.
«Навмисні погрози високими митами — це неправильний спосіб налагодити відносини з Китаєм», — підкреслили у Мінкомерції. У відомстві також зазначили, що заяви США про можливі нові мита є прикладом подвійних стандартів.
У ніч на суботу Трамп заявив, що має намір з 1 листопада, «а можливо, ще раніше», запровадити додаткові мита у 100% на товари, що імпортуються з Китаю.
«Починаючи з 1 листопада, а можливо, ще раніше, залежно від дій Китаю, США запровадять мита у 100% на додаток до вже існуючих мит. Крім того, з 1 листопада ми встановимо заходи експортного контролю щодо будь-якого життєво важливого програмного забезпечення», — написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп пояснив, що прийняв таке рішення через те, що Китай «заявив, що з 1 листопада запровадить серйозні заходи експортного контролю щодо майже всієї продукції, виробленої у КНР». «Це торкнеться всіх країн і явно є планом, на підготовку якого у Китаю пішли роки», — вважає президент США.
Купівля нерухомості в Європі дедалі частіше стає не лише фінансовим, а й фіскальним випробуванням. За даними порталу Idealista та дослідження Financial Times, аналітики Experts Club проаналізували податкові системи країн ЄС. Виявилося, що різниця в податковому навантаженні при купівлі житла між країнами сягає майже 20-кратного розриву — від символічних ставок у Греції та Франції до двозначних податків в Іспанії та Бельгії.
Іспанія визнана країною з найвищими податками на купівлю житла в Європі: ставка становить від 6% до 11% від вартості нерухомості, залежно від регіону та типу житла. Це означає, що при купівлі квартири за €300 000 покупець може сплатити понад €30 000 лише у вигляді податків.
У Бельгії загальна ставка сягає 12%, але в окремих регіонах передбачено пільги. У Брюсселі перші €200 000 вартості житла звільняються від оподаткування, якщо нерухомість купується для власного проживання. У Фландрії з 2023 року ставка знижена до 2% для першої резиденції, щоб підтримати молодих покупців.
Велика Британія замикає трійку країн із найвищими податками — у середньому 6%. Податок stamp duty особливо відчутний для інвесторів, які володіють більш ніж однією нерухомістю: ставка може зрости до 17% при купівлі житла дорожчого за £1,5 млн (€1,7 млн). Перші покупці звільняються від сплати, якщо вартість житла не перевищує £300 000 (€343 000).
В Італії та Нідерландах податкове навантаження становить у середньому 5–5,5%, причому в Італії додаються нотаріальні, реєстраційні та агентські збори, які суттєво підвищують кінцеву ціну угоди.
У Німеччині податок варіюється від 3,5% до 6,5%, залежно від федеральної землі.
У Португалії — від 4% до 8%, при цьому для недорогих об’єктів діють податкові пільги.
В Австрії — близько 3–4,5%, із пільгами для першого житла.
Франція має відносно низькі податки (0,7–5%), але високі агентські комісії — до 8% від вартості житла, які майже завжди сплачує покупець.
Греція вирізняється найм’якшою системою в Європі — від 0,5% до 3,8%, залежно від регіону.
| Країна | Мінімальна ставка | Середня ставка | Максимальна ставка |
|---|---|---|---|
| Іспанія | 6% | 8,5% | 11% |
| Бельгія | 2% | 7,2% | 12,5% |
| Велика Британія | 0% | 6% | 12% |
| Італія | 2% | 5,5% | 9% |
| Нідерланди | 0% | 5,2% | 10,4% |
| Німеччина | 3,5% | 5% | 6,5% |
| Португалія | 0% | 4% | 8% |
| Австрія | 1,5% | 3% | 4,5% |
| Франція | 0,7% | 2,9% | 5% |
| Греція | 0,5% | 2,1% | 3,8% |
На тлі збройних зіткнень між Афганістаном і Пакистаном аналітики Experts Club нагадують про суттєву нерівність військових можливостей двох країн. Нижче подано порівняння за даними IISS The Military Balance 2025, SIPRI Yearbook 2025, Global Firepower 2025 та відкритих джерел.
Перевага Пакистану є абсолютною. Країна має масштабну танкову групу, потужну артилерію, сучасні ВПС і систему ППО. Афганські сили — це, радше, асиметричні формування, орієнтовані на локальні бої.
Дрони та технології. Пакистан має розвинену військово-промислову базу і співпрацює з Китаєм і Туреччиною; Афганістан — обмежений до кустарного використання дешевих БПЛА.
Ядерний фактор. Наявність у Пакистану ядерного арсеналу робить будь-який масштабний конфлікт потенційно небезпечним для всього регіону.
Коротке порівняння (2025)
| Показник | Пакистан | Афганістан |
| Активні війська / резерв / парамілітарні | 654 тис. / 550 тис. / 500 тис. | 165–170 тис. / ≈80 тис. |
| Танки | ≈2 600 | 0 |
| Артилерія (САУ / буксир / РСЗВ) | 660 / 2 600 / 600 | незначна |
| Літаки всього | ≈1 400 | до 10 |
| Винищувачі | ≈330 | 0 |
| Гелікоптери (ударні) | ≈370 (50+) | кілька Мі-17, UH-60 |
| БПЛА | Shahpar, Burraq, Bayraktar TB2 | комерційні квадрокоптери |
| Ядерна зброя | ≈170 боєзарядів | відсутня |
Топ країн, громадяни яких стають підприємцями в Україні
Понад 1,6 тисячі фопів відкрили іноземці в Україні за 9 місяців 2025 року за даними Єдиного державного реєстру. Це майже на 10% менше, ніж за аналогічний період торік. Водночас чистий приріст між відкриттями та закриттями цьогоріч склав 490 фопів-нерезидентів. Найчастіше підприємцями в Україні стають громадяни Азербайджану, Росії та Узбекистану.
1 648 фопів зареєстрували іноземці цьогоріч в Україні. Це на 10% менше, ніж за той самий період торік. Загалом лише 0,7% від загальної кількості нових підприємців цьогоріч складають нерезиденти України.
Водночас 1158 фопів-іноземців за цей самий час припинили свою діяльність. Чистий приріст склав 490 підприємців-нерезидентів. Загалом понад 213 тисяч підприємців закрилися в Україні за цей період, тож частка іноземців складає лише 0,5%.
На відміну від фопів громадян, в іноземців більше справ розпочинають чоловіки: 69% проти 31% підприємиць.
Варто зазначити, що нерезиденти-фопи доволі стійкі: медіанний час роботи такого підприємця в Україні складає 3.1 роки. Рекордсменкою стала жінка з громадянством РФ, фоп якої пропрацював 30 років та закрився на початку поточного року. До порівняння, фопи українців живуть навіть дещо менше: 2.5 роки.
“Відкриття фопів іноземцями — абсолютно нормальна й законна практика. Люди, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, отримують РНОКПП (податковий номер), тож можуть офіційно вести підприємницьку діяльність і сплачують податки нарівні з громадянами України. Що стосується громадян рф — вони не є винятком із цього правила. Лише ті, хто законно проживає на території України, можуть відкрити власну справу. У цьому випадку процедура не відрізняється від відкриття фопу будь-яким іншим нерезидентом“, — зауважує Денис Попов, керівник юридичного департаменту Опендатаботу, адвокат, арбітражний керуючий
Найбільше серед нових підприємців походять з Азербайджану — 229 фопів (14%), наслідують громадяни Російської Федерації — 222 (14%), Узбекистану — 160 (10%), Молдови — 125 (8%) та Вірменії — 95 (6%).
Натомість частіше за інших бізнес припиняють громадяни Росії — 241 фоп (21%), Азербайджану — 157 (14%), Молдови — 102 (9%), Узбекистану — 91 (8%) та Білорусі — 69 (6%).
Переважна більшість іноземців обирає бізнес у сфері торгівлі — майже кожен третій бізнес. До слова, ця сфера має попит й серед фопів українців. Наслідують громадське харчування (14%), оптова торгівля (9%), комп’ютерне програмування (6%) та надання інформаційних послуг (4%).
Закриттів багато у тих самих сферах: роздрібна торгівля (37%), комп’ютерне програмування (10%) та громадське харчування (9%).
Кожен третій іноземець розпочинає свою справу у Києві: 544 фопи цьогоріч. Далі йдуть Одещина із 300 фопами (18%), Київщина — 138 (8%), Харківщина — 104 (6%) та Львівщина — 83 (5%). Найменше іноземних підприємців зареєстровано у Волинській, Чернігівській, Сумській, Донецькій і Херсонській областях — від 2 до 17 фопів.
Переважно, закриваються бізнеси іноземців у тих самих регіонах: в Києві — 297 (26%), далі — в Одеській (17%), Харківській (9%), Київській (8%) та Дніпропетровській (5%) областях.
https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2025
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у поточному році планує інвестувати у свої активи $293 млн, тоді як торік загальна сума інвестицій з урахуванням спільних підприємств становила $251 млн, причому близько 90% із них — внесок у розвиток українських підприємств. Згідно з матеріалом dsnews.ua “ТОП-10 успішних компаній-інвесторів в Україні”, “Метінвест” увійшов до десятки провідних інвесторів України: $90 млн за перше півріччя 2025 року. Ці інвестиції спрямовувались, зокрема, на підтримку технологій, збереження обсягів виробництва та забезпечення безпеки праці.
Як і раніше, кошти зосереджуються на критично важливих напрямках: гірничодобувному сегменті для забезпечення виробничого циклу та енергетиці для мінімізації ризиків знеструмлення.
Попри близькість фронту, “Метінвест” продовжує масштабні ремонтні й модернізаційні роботи на підприємствах. У першому півріччі 2025 року інвестиції у ремонти та обладнання на “Каметсталі” становили $28,8 млн, на “Запоріжсталі” — $6,4 млн, проєкти на Північному ГЗК коштували $19 млн, а на Центральному — $3 млн. Група особливо концентрується на “Каметсталі” та гірничо-збагачувальних комбінатах.
На “Каметсталі” завершено перший від початку повномасштабного вторгнення капремонт доменної печі №9 за $16 млн, а також відновлено обладнання одного з конвертерів. На Південному ГЗК будується нова вакуум-насосна виробнича станція №4 потужністю понад 100 тис. тонн концентрату на місяць.
У пріоритеті — будівництво на Північному ГЗК установки для згущення відходів. Відповідне обладнання придбають у фінського виробника Metso Finland, для чого “Метінвест” відкрив кредитну лінію на EUR23,6 млн у Deutsche Bank.
Група працює над “озелененням” виробничих процесів у межах екологічної політики ЄС. З 2026 року має запрацювати механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), за яким імпортери сплачуватимуть сертифікати для компенсації викидів. ЄС може відтермінувати CBAM для України через війну.
На Північному ГЗК проєктують оновлення обпалювальної машини LURGI 552 для виробництва поліпшених окатишів, що відповідатимуть вимогам зеленої металургії в ЄС. Капінвестиції у “Каметсталь” також сприяють екотрансформації. Загалом “Метінвест” оцінює зелену модернізацію своїх активів у $8 млрд.
Група приділяє особливу увагу енергетичній безпеці. У 2022–2024 роках витрачено 159,4 млн грн на 242 дизель-генератори сумарною потужністю 22,9 МВт. Ще 240 млн грн спрямовано на модернізацію та підтримання парової генерації потужністю 89 МВт. На “Каметсталі” у пілотному режимі запущено маневрову газову генерацію.
“Метінвест” планує розвиток власної генерації: газопоршневі установки на Північному, Центральному ГЗК і “Каметсталі” (29 МВт, $26 млн), а також сонячні станції на Центральному ГЗК (23,8 МВт) і “Каметсталі” (13,3 МВт) вартістю $18,1 млн у 2025–2026 роках.
Також група інвестує у штучний інтелект через IT-компанію Metinvest Digital. Система ForgeCheck контролює якість продукції на “Запоріжсталі”, знижуючи кількість дефектів, а платформа SPAIS стежить за безпекою праці, інтегруючись із системами відеоспостереження.
Згідно зі звітом Metinvest B.V., у першому півріччі 2025 року капінвестиції скоротилися на 28% — до $91 млн проти $127 млн рік тому. У металургію вкладено $52 млн, у гірничий сектор — $38 млн. 79% витрат — технічне обслуговування, решта — стратегічні проєкти.
У 2024 році капінвестиції зменшилися на 17% — до $235 млн проти $284 млн у 2023-му. У металургію вкладено $81 млн, у гірничий сектор — $146 млн.
“Метінвест” — вертикально інтегрована група гірничих і металургійних підприємств із активами в Україні (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області) та Європі. Основні акціонери — група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуюча компанія — ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) придбало два комплекти обладнання для виробництва радіофармацевтичних препаратів для діагностики онкологічних захворювань на ранніх стадіях для створення центрів ядерної медицини у компаній ТОВ “Протек солюшнз Україна” за 445 млн грн.
Як повідомляє МЗУ в пресрелізі, в аукціоні взяли участь п’ять постачальників, переможець ТОВ “Протек солюшнз Україна” запропонував вартість на 31,5% нижчу від очікуваної.
Поставка обладнання запланована на липень 2027 року з огляду на термін виробництва основної складової комплекту цього обладнання – циклотронів, який становить понад один рік.
Центри ядерної медицини, попередньо, планується побудувати у двох містах у Києві на базі Національного інституту раку та у Львові на базі Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру.
Закупівля була профінансована Європейським Союзом за допомогою інструменту Ukraine Facility.
Один комплект обладнання для створення центру ядерної медицини складається з 46 позицій. Основним елементом є циклотрон – прискорювач частинок, який спрямовує пучок енергії на спеціальні матеріали або капсули (мішені) для отримання радіоактивних ізотопів.
Також центр ядерної медицини передбачає облаштування радіохімічної лабораторії для виробництва радіофармацевтичних препаратів, які виготовляють на основі “видобутих” циклотроном радіоізотопів.
Здебільшого для цього використовують радіоактивний ізотоп фтору, вбудовуючи його у молекулу глюкози, оскільки вона є основним джерелом енергії для клітин. При цьому пухлинні клітини споживають більше глюкози, ніж нормальні, адже вони ростуть і діляться швидше.
Після введення такого радіофармпрепарату в організм пацієнта він накопичується в уражених онкологією тканинах та “підсвічує” ці ділянки під час сканування на позитронно-емісійному комп’ютерному томографі (ПЕТ-КТ). Така діагностика допомагає виявити онкологічні захворювання на ранніх стадіях і забезпечити своєчасне лікування.
Період напіврозпаду радіофармпрепарату на основі фтору приблизно 110 хвилин – це надзвичайно короткий термін, через що транспортування на великі відстані є неможливим. Саме тому у лікарнях облаштовують центри ядерної медицини, які дають змогу виготовляти радіофармпрепарати в безпосередній близькості до кабінету діагностики ПЕТ-КТ.
В МЗУ зазначають, що у розвинених державах на мільйон населення припадає 1–3 ПЕТ-КТ, тоді як в Україні таких апаратів налічується всього п’ять, які надають послугу позитронно-емісійної томографії за програмою медичних гарантій (ПМГ), при цьому є два центри ядерної медицини з циклотронами для виробництва радіофармпрепаратів.
За даними Національного канцер-реєстру, в середньому 80% випадків раку в Україні діагностуються на пізніх стадіях (III–IV), з найгіршими прогнозами щодо одужання. Водночас, як зазначають онкологи, якщо рак діагностовано на I стадії, його можливо вилікувати у 90-100% випадків, на II стадії — у 70-80% випадків та на III стадії – у 30-35%.
