Страхова компанія “Євроінс Україна” (Київ) збільшить статутний капітал до 168,190 млн грн. шляхом проведення додаткової емісії акцій у сумі 90,250 млн грн.
Як повідомляється в інформації страховика, розміщеної в системі НКЦПФР, таке рішення ухвалили акціонери на зборах 19 лютого.
Згідно з повідомленням, в ході емісії планується розмістити 9,025 млрд. акцій номінальної вартості 0,01 грн., ціною розміщення 0,02 грн.
Також уточнюється, що розміщення акцій може призвести до зміни власників значного пакету, збільшення частки в статутному капіталі акціонерів, які вже володіють 5% і більше відсотків акцій, а саме: АТ “Євроінс Іншуранс Груп” (Болгарія) – 92,728%, ПрАТ “Європейське туристичне страхування” -5,745%.
Залучені фінансові ресурси від розміщення акцій планується у повному обсязі використовувати на приведення діяльності компанії у відповідність до вимог Закону України “Про страхування” щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності. А саме на банківські вклади планується розмістити – 70% отриманих у ході емісії коштів, до державних облігацій України та інших цінних паперів – 20%, до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України – 10%.
СК “Євроінс Україна” – універсальна страхова компанія, яка працює на ринку України з 1992 року. Входить до болгарської страхової групи Euroins, яка є однією з найбільших незалежних страхових груп, що працюють у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
Імпорт алюмінію та алюмінієвих виробів у січні 2025 року зріс на 9,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $36,658 млн (у грудні – $36,943 млн). Експорт алюмінію за січень збільшився на 17,9% – до $9,431 млн, тоді як у грудні цей показник становив $8,426 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, піддатливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками 2024 року сягнув 112,7%, тоді як у 2023 році становив 114,5%, а в 2022-му році – 113%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло зросли за підсумками 2024 року на 15%, прискоривши зростання порівняно з 2023 роком, коли показник становив 12,8%. При цьому однокімнатні квартири подорожчали на 14,9%, двокімнатні – на 15,3%, трикімнатні – на 14,8%.
Водночас на вторинному ринку житло сповільнило темпи подорожчання. Так, “вторинка” у середньому подорожчала на 11,6%, що на 4 п. п. нижче за показник 2023 року. Однокімнатні квартири на вторинному ринку подорожчали на 11,5%, двокімнатні – на 11,9%, трикімнатні – на 11,5%.
За даними відомства, у четвертому кварталі 2024 року індекс цін на житло знизився до 113,1% порівняно зі 116,1% у четвертому кварталі 2023 року. Зокрема, у жовтні-грудні 2024 року на первинному ринку ціни зросли на 15,8% проти 14,6% у жовтні-грудні 2023-го, тоді як на вторинному ринку зафіксовано уповільнення темпів росту цін: до 11,9% проти 17% відповідно.
У четвертому кварталі 2024 року проти третього індекс цін на житло виріс на 0,6 п. п. – до 103,5%. Зокрема, на первинному ринку житло подорожчало у середньому на 4%: однокімнатні квартири – на 3,9%, двокімнатні – на 4%, трикімнатні – на 4,1%.
На вторинному ринку в четвертому кварталі 2023 року житло подорожчало на 3,3% проти 2,5% у третьому кварталі. Однокімнатні квартири зросли в ціні на 3,2%, дво- і трикімнатні – на 3,3% та 3,4% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Державний ПриватБанк наростив чистий прибуток за 2024 рік на 6,3% – до 40,14 млрд грн, зберігши за собою лідерство у п’ятірці найприбутковіших банків країни, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, слід за Приватом йдуть ще два державні банки – Ощадбанк і Укрексімбанк. Ощад збільшив свій чистий прибуток майже в 2,5 рази – до 14,83 млрд грн у порівнянні з Ексімом, посунувши його на третє місце з прибутком 5,56 млрд грн (+71% до минулого року).
Четверту та п’яту позиції посіли банки з іноземним капіталом: Райффайзен та ОТП. При цьому, чистий прибуток першого скоротився на 10,6% – до 4,28 млрд грн, тоді як ОТП наростив його на 10,9% – до 4,12 млрд грн.
Другу п’ятірку найприбутковіших банків 2024 очолив Креді Агріколь, який збільшив свій чистий прибуток на 46,5% – до 4,09 млрд грн. До неї також увійшли: Укрсиббанк – 4,08 млрд грн (-3,4% до показнику за 2023 рік), ПУМБ – 3,94 млрд грн (-0,3%), Сенс – 3,81 млрд грн (+33,3%). Замикає її Універсалбанк (mono), який зміг збільшити чистий прибуток торік майже вдвічі – до 3,72 млрд грн.
Згідно зі статистикою НБУ, чистий прибуток був вищим за відмітку в 1 млрд грн ще в чотирьох банків: Сітібанк – 3,34 млрд грн (-6,9%), Укргазбанк – 2,91 млрд грн (+50,4%), а також у банку “Південний” та А-Банку, які збільшили чистий прибуток у 2,2 та 2,9 рази – до 2 млрд грн та 1,36 млрд грн, відповідно.
Кабмін виділив на будівництво нових пунктів пропуску через державний кордон в 2025 році 148,21 млн грн, випливає із затвердженого урядом “Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг”.
Зокрема, 21,8 млн грн передбачено на будівництво пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Дийда – Берегдароц” тасервісної зони перед пунктом пропуску. 4,5 млн грн – на будівництво контрольного пункту в’їзду-виїзду для відкриття пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Велика Паладь -Надьгодош” з розміщенням комплексу споруд, призначених для обслуговування населення, та приєднанням (підключенням) до інженерних мереж. На будівництво пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Велика Паладь – Надьгодош” передбачено 81,8 млн грн.
На будівництво міжнародного пункту пропуску на українсько-румунському державному кордоні між населеними пунктами Біла Церква (Україна) та Сігету Мармацієй (Румунія) з під’їзними шляхами до автодорожнього прикордонного мосту виділено 20 млн грн. Також 20 млн грн виділено на будівництво сервісних зон перед пунктом пропуску “Ужгород”.
Раніше повідомлялось, що згідно Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року Україна планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС. Зокрема в Закарпатській області планувалось будівництво 7 з них.
Зокрема, на будівництво автомобільного ПП “Дийда” – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF, йшлось в тексті операційного плану.
На спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП “Велика Паладь” із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачалось виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП “Біла Церква” було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
Також раніше повідомлялось, що Кабінет міністрів затвердив порядок для використання коштів для розвитку і утримання автомобільних доріг за рахунок передбачених бюджетною програмою “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування” у розмірі 12,6 млрд грн.
Імпорт в Україну у січні-2025 електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів (УКТ ЗЕД 8502) у грошовому вимірі збільшився майже у вісім разів порівняно з січнем-2024 – до $178,36 млн, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).
Згідно з даними ДМС, найчастіше в січні поточного року електрогенератори та перетворювачі ввозилися з Австрії (14,1% загального експорту цієї продукції або $25,13 млн), США (13,6%, або $24,2 млн) та Румунії (13,3%, або $23,7 млн), тоді як роком раніше це були Чехія ($6,7 млн), Китай ($5,6 млн) та Турція ($3,4 млн).
Крім того, у січні більш ніж втричі збільшився імпорт в Україну електричних акумуляторів та сепараторів до них – до $94,83 млн, найчастіше вони ввозилися з Китаю (77,8%), Болгарії (11%) та Тайваню (3,3%).
Як повідомлялось, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання та акумуляторів.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт електрогенераторів та перетворювачів в Україну збільшився на 3,7% порівняно з 2023 роком – до $732,5 млн, акумуляторів – більш ніж вдвічі, до $950,6 млн.
