До бюджету громад у 2024 році надійшло майже 273 млн грн туристичного збору, що майже на 23% більше, ніж у 2023 році (222 млн 618 тис. грн) и на 53% більше ніж у 2022 році (178 млн 949 тис. грн), повідомили у пресслужбі Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ).
До лідерів за сплатою туристичного збору увійшли місто Київ та п’ять областей.
Найбільше турзбору надійшло до бюджету столиці – 49 млн 182 тис. грн. У 2023 році ця сума склала 30 млн 378 тис. грн, у 2022 році – 31 млн 474 тис. грн.
Бюджет Львівської області поповнився на 47 млн 108 тис. грн. Це майже стільки, скільки надійшло до бюджету регіону у 2023 році – 46 млн 85 тис. грн. Ця сума на 14% більша ніж у 2022 році, коли до бюджету Львівщини надійшло 41 млн 430 тис. грн турзбору.
В Івано-Франківській області сума туристичного збору зросла на 84% у порівнянні з 2023 роком – до 33 млн 99 тис. грн, коли до бюджету регіону надійшло 17 млн 956 тис. грн. У 2023 році турзбір регіону склав 20 млн 408 тис. грн.
На Черкащині отримали 23 млн 532 тис. грн турзбору. У 2023 році сума була дещо меншою – 21 млн 574 тис. грн., у 2022 році на 87% менше – 12 млн 555 тис. грн.
Сума турзбору у Закарпатській області торік склала 23 млн 93 тис. грн. Вона майже така як і у 2023 році – 22 млн 161 тис. грн, і на 19% більша ніж у 2022 році – 19 млн 471 тис. грн.
Замикає список лідерів Дніпропетровська область, до бюджету якої надійшло 15 млн 960 тис. грн. У порівнянні з 2023 роком сума турзбору у регіоні зросла на 21% – 13 млн 219 тис. грн. У 2022 році турзбір регіону складав 9 млн 210 тис. грн.
Більш детальна інформація за посиланням: https://surl.li/ioulky
Українські підприємства в січні 2025 року скоротили імпорт міді та мідних виробів на 17,93% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $13,815 млн. Водночас експорт міді за цей період збільшився на 31,7% – до $6,951 млн. У грудні 2024 року імпорт міді становив $13,487 млн, а експорт – $7,128 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
ПрАТ “Елакс” (Харків), один з провідних постачальників продукції та комплексних рішень у сфері автоматизації та електропостачання промпідприємств, виплатить акціонерам за результатами роботи у 2024 році 50 млн грн дивідендів з розрахунку 62,5 тис. грн на одну акцію (номіналом 1 грн).
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Нацкоміссїї з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), таке рішенні прийняли загальні збори акціонерів 17 лютого.
Строк виплати дивідендів встановлено з 4 березня по 27 липня 2025 року, вони будуть виплачуватись частками по 10 млн грн.
Компанія не наводить розмір чистого прибутку у 2024 році (у січні-вересні-2024, за даними Clarity Project, він складав 39,34 млн грн, нерозподілений прибуток – 103 млн грн).
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, акціонерами компанії були Ірина та Дмитро Кольчик (відповідно 69,625% і 30,375% статутного капіталу).
Згідно з інформацією у річному звіті компанії, по результатах роботи у 2023 році дивіденди виплачувались у розмірі 50 тис. грн на акцію на загальну суму 40 млн грн. Компанія у 2023 році отримала 41,8 млн грн чистого прибутку (в 3,3 рази більше, ніж роком раніше) за зростання чистого доходу у 2,5 рази – до 338,6 млн грн.
Компанія “Елакс” надає комплексні послуги зі створення автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП) на базі обладнання провідних світових виробників, розробляє системи електропостачання та виконує електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи.
У 2022 році частково релокувала виробництво у Рівне.
Серед замовників продукції та послуг – компанії “Метінвест”, МХП, Kernel, Lactalis, Nestle, Dyckerhoff, фармкомпанія “Здоров’я”.
За даними Clarity Project, у січні-вересні 2024 року компанія збільшила чистий дохід на 8% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 201,2 млн грн за зростання чистого прибутку у 2,5 рази до 39,3 млн грн.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2023-2024 році
Джерело: Open4Business.com.ua
Імпорт в Україну тракторів у січні поточного року становив $43,87 млн, що на 34% менше, ніж за аналогічний місяць 2023 року, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими відомством статданими, переважно трактори ввозили з Китаю (21,2% загального імпорту цієї техніки, або $9,3 млн), Німеччини (5,5%, або $12,4 млн), і США (10,7%, або $4,7 млн), тоді як роком раніше це були Польща (19,5%), Німеччина (19,3%), і Нідерланди (11%).
Згідно зі статистикою, на експорт у січні було поставлено тракторів на $0,56 млн проти $0,3 млн роком раніше, переважно в Замбію (41,4%), Румунію (36,2%) і Чехію (14%).
Імпорт тракторів в Україну 2024 року становив майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Українські підприємства у січні поточного року збільшили споживання металопрокату в 2,16 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 297,1 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 103 тис. тонн, або 34,67% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні метпідприємства виробили 480,2 тис. тонн металопрокату (на 7,2% вище січня-2024), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано приблизно 286,1 тис. тонн, або 59,6%. У січні 2024 року частка експорту становила 88,4% (400,3 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 453 тис. тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні 2025 року становить 28,21%, що вдвічі нижче показника січня 2024-го (55,65%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні цьогоріч значно перевершила минулорічний показник аналогічного періоду – 54,35% та 33,55% відповідно. Частка сортового прокату цього разу теж помітно вища: 17,44% у січні 2025 року проти 10,80% в аналогічному періоді 2024-го.
Структура імпорту в січні-2025, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (86,50% та 10,78% відповідно); в січні 2024 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 83,90% та 15,16%).
“У січні 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 297,1 тис. тонн металопрокату, з яких 103 тис. тонн, або 34,67% припадає на імпорт. В січні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 137,8 тис. тонн, з яких 85,1 тис. тонн, або 67,76% імпортовано. Таким чином, в січні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-2024 на 115,61%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 27,09%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-2025, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (69,6%), іншої Європи (12,4%) та Африки (7,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-2025 перше місце обіймають інші країни Європи (61,3%), на другому ЄС-27 (24,7% ), на третьому – країни Азії (13,8%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 рази порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
