Загальні продажі ліків на АЗС склали менше 0,1% роздрібного ринку, вплив цього сегменту на роздрібний фармринок несуттєвий, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“Станом на сьогодні видано 260 ліцензій, з яких більше третини припадає на Київ та область. Це становить 1% від загальної кількості аптек на ринку. Це більше схоже на аптечні пункти, ніж на аптеки при АЗС”, – сказала генеральний директор аналітичної й консалтингової компанії Support in Market Development (SMD) Ірина Горлова.
Вона зазначила, що через ці точки продажу закон дозволяє продаж тільки певного переліку лімітованих безрецептурних ліків, переважно знеболювальних, крапель в ніс, протизастудних препаратів.
“У зв’язку з тим, що це 1% від кількості аптек, і потенційно орієнтовно 0,05% від обігу фармацевтичного ринку, відкриття цих аптек ніяк не вплинуло і не вплине на фармацевтичний ринок країни”, – сказала вона.
При цьому Горлова зауважила, що “ціни регулюються законодавством”.
“Минулого року був впроваджений Національний каталог цін, згідно якого існує ліміт на кожну з зареєстрованих позицій лікарського засобу, дорожче якого аптека не має права його продавати. Тому ціни в аптеках на АЗС не можуть бути вищими порівняно зі звичайними аптеками і ніяк не вплинуть на зміну цін”, – сказала вона.
Водночас, за словами Горлової, незважаючи на те, що “ця ініціатива наближає Україну до інших розвинених країн, де дозволено продаж ліків на автозаправних станціях, на жаль, ці ініціативи не допоможуть зробити ліки доступнішими для сільських регіонів, як передбачалося, але підвищать їхню доступність і зручність для водіїв та їхніх пасажирів”.
Зі свого боку, доктор фармнаук Сергій Сур також зазначив, що “дозвіл продажів ліків на АЗС поки ніяк не впливає на ринок”.
“За результатами квітня-2026 лікарські засоби реалізовувалися лише на 260 АЗС і загальний обсяг їх продажів склав всього 354 тис. грн. Середній обіг на одну точку склав 4700 грн на місяць. Для порівняння, обсяги продажів лікарських засобів, що відпускаються без рецепту, на роздрібному ринку (у 18 тис. аптек) за підсумками квітня 2026 склали 5,167 млрд грн. Відповідно середній обіг цієї категорії ліків на одну аптеку склав близько 283 тис. грн на місяць. Тобто, обсяги продажів безрецептурних ліків на АЗС за підсумками квітня 2026 склали менше 0,007% від обсягів їх продажів в аптеках”, – сказав він.
За оцінками Сура, реалізація ліків на АЗС також не вплинула на номенклатуру фармвиробників через незначні обсяги продажів. “Виробникам ліків немає потреби змінювати свою номенклатуру продуктів під цей канал продажів”, – сказав він.
Водночас він зазначив, що наразі відсутні доступні аналітичні дані щодо різниці цін на одні й ті ж препарати на АЗС і в аптеках, але вартість ліків на АЗС, як і в аптеках, не повинна перевищувати граничні роздрібні ціни, внесені до Нацкаталогу цін.
“Теоретично розширення каналу реалізації ліків на АЗС може створювати додаткові можливості для доступу пацієнтів до безрецептурних препаратів, особливо в окремих ситуаціях – у дорозі або поза стандартним графіком роботи аптек. Водночас з практичної точки зору не варто очікувати, що цей канал забезпечить відчутне зростання продажів на фоні обсягів, які продаються через аптечну мережу. АЗС залишатимуться нішевим каналом з обмеженим асортиментом та специфічною моделлю споживання. Таким чином, може йтися лише про точкове доповнення існуючої структури продажів, а не про її суттєву трансформацію”, – резюмував він.
Сур також звернув увагу, що “в різних країнах ЄС відсутній єдиний підхід щодо реалізації ліків на АЗС”: у частині країн їх реалізація можлива лише через аптечні заклади, тоді як інші допускають продаж поза аптеками, зокрема на АЗС. Однак йдеться виключно про обмежений перелік безрецептурних препаратів, як правило, призначених для лікування легких станів, що не потребують складної діагностики та мають низький ризик для здоров’я пацієнта. Окрім того, така діяльність супроводжується регуляторними запобіжниками: встановленням спеціальних переліків, вимогами до умов зберігання, а також персоналу.
Міжнародний досвід, зокрема країн ЄС, таких як Франція та Австрія, свідчить, що асортимент дозволених безрецептурних препаратів на АЗС, є досить обмеженим – орієнтовно 30-50 найменувань. Йдеться про лікарські засоби у невеликих упаковках (2-4-6 таблеток або капсул) та в стандартних, але невисоких дозуваннях, наприклад, ібупрофен 200 мг.
АТ “Дніпропетровський агрегатний завод” (ДАЗ, Дніпро) планує спрямувати отриманий у 2025 році чистий прибуток на розвиток виробництва, дивіденди виплачувати не планує.
Відповідна інформація міститься у оприлюдненому проєкті рішень загальних зборів акціонерів товариства, запланованих на 1 липня.
Як повідомлялось, ДАЗ у 2025 році збільшив чистий прибуток на 15,3% до попереднього року – до 84,5 млн грн.
Завод також не виплачував дивіденди з отриманого 2024 року чистого прибутку в розмірі 73,3 млн грн, спрямувавши його на розвиток.
Акціонери на зборах планують, зокрема призначити ТОВ”Аудит-Інвест” аудитором фінансової звітності компанії за результатами 2021-2025 років.
ДАЗ – підприємство з багаторічним досвідом випуску виробів авіатехніки, а також гідроапаратури для шахт і продукції загальнотехнічного призначення (паливні та інші рідинні насоси).
За даними Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку на перший квартал 2026 року, голові наглядової ради Євгену Морозенко належить майже 37,95% статутного капіталу товариства, члену правління Андрію Яцубі і акціонеру Володимиру Яцубі – майже по 19,185%.
Завод минулого року збільшив чистий дохід від реалізації на 77% – до 491,5 млн грн. Станом на квітень 2026 року на заводі працювало 338 осіб.
ВИРОБНИЦТВО, ДАЗ, ДИВІДЕНДИ, Дніпропетровський агрегатний завод, ПРИБУТОК
Україна у 2025 році майже вдвічі збільшила експорт органічних волоських горіхів порівняно з попереднім роком – з 2,6 тис. до 4,9 тис. тонн, а його вартість зросла більш ніж удвічі – з EUR7,9 млн до EUR16,6 млн, вказано в дослідженні експорту органічних ягід та горіхів у 2024-2025 роках, яке було презентовано на форумі “Розвиток експорту ягідного і горіхового сектора України” 10 червня у Києві.
“Попит стабільний. Органічний волоський горіх з України експортується у дев’ять країн, зокрема до Нідерландів, Австрії, Румунії, Франції, Німеччини та Італії”, – повідомила провідний фахівець з експорту органу сертифікації органічного виробництва “Органік Стандарт” Ірина Федорченко під час презентації дослідження.
Водночас вона наголосила, що Україна поки не використовує повною мірою потенціал експорту продукції з доданою вартістю, оскільки органічні волоські горіхи постачаються на зовнішні ринки переважно як сировина.
“Весь органічний волоський горіх експортується в сировинному вигляді. У нас є відкрита ніша щодо експорту готового продукту”, – зазначила вона.
За словами Федорченко, країни-імпортери закуповують українську сировину, а потім здійснюють її доробку, переробку та перепакування вже на власних підприємствах.
Найбільшим імпортером українських органічних волоських горіхів у 2025 році були Нідерланди, які закупили 1,95 тис. тонн продукції на EUR6 млн. До трійки найбільших покупців також увійшли Австрія – 986 тонн на EUR2,6 млн та Румунія – 724 тонни на EUR3,6 млн. Крім того, українські органічні волоські горіхи постачалися до Франції, Німеччини, Італії, Молдови, Польщі та Великої Британії.
Федорченко також зауважила, що Україна експортує три види органічних горіхів – волоський горіх, мигдаль та фундук. Водночас левову частку експорту забезпечує саме волоський горіх, причому більша частина органічного волоського горіху, що постачається за кордон, походить із дикорослих насаджень.
За даними дослідження, у 2025 році загальна площа сертифікованих органічних горіхових насаджень в Україні становила 469 га проти 556 га роком раніше. Із них під органічним волоським горіхом перебувало 383 га (470 га у 2024 році), під фундуком – 84,9 га, а під мигдалем – 1 га. Кількість виробників органічних горіхів скоротилася до 17 із 19 роком раніше.
Дослідження було проведене органом сертифікації “Органік Стандарт” спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту та національним проєктом “Дія.Бізнес” за підтримки Швейцарії в межах Програми глобальної якості та стандартів в Україні (GQSP Ukraine), що реалізується Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO).
волоські горіхи, ОРГАНІК СТАНДАРТ, органічні горіхи, ЭКСПОРТ
Виявлені в ході перевірки СК «ВУСО» (Київ) факти порушень не мають системного характеру, не впливають на загальні підходи в діяльності страховика, а сплата штрафу жодним чином не вплине на дотримання нормативів платоспроможності.
Про це компанія повідомила на своєму сайті. Також зазначивши, що при визначенні розміру штрафу Національний банк керувався наявною інформацією про загальний річний оборот ВУСО за 2025 рік у розмірі 5,794 млрд грн та граничною межею штрафу, визначеною відповідно до вимог профільного Закону.
«ВУСО залишається вірним своїм традиціям неухильного виконання взятих на себе зобов’язань і використовує надані Регулятором рекомендації для вдосконалення внутрішніх процедур, приведення їх у відповідність з найкращими практиками та регуляторними вимогами у сфері фінансового моніторингу», підкреслює страховик.
Як повідомлялося, Національний банк України оштрафував СК «ВУСО» за порушення законодавства про протидію відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом (ПВК/ФТ), на загальну суму 40,71 млн грн.
Штраф накладено за порушення вимог закону про ПОД/ФТ у частині невиконання обов’язку забезпечувати належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.
Як зазначає НБУ, порушення призвело до неналежного виконання установою обов’язку, зокрема, розробляти, впроваджувати та оновлювати з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків внутрішні документи з питань ПОД/ФТ; здійснювати належну перевірку клієнтів; дотримуватися заборони встановлювати ділові відносини з особами, які включені до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
СК «ВУСО» заснована у 2001 році.
Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
За даними НБУ, компанія посідала третю позицію за зібраними преміями серед non-life страховиків України за підсумками 2025 року.
Домогтися миру у війні Росії проти України можна лише шляхом переговорів за участю України, Росії, Європи та США, йдеться в урядовій заяві, з якою виступив у Бундестазі канцлер ФРН Фрідріх Мерц у четвер.
«Нашою метою для України залишається справедливий і довгостроковий мир, що враховує і наші інтереси у сфері безпеки. Заради цього і з цієї причини ми підтримуємо Україну. Така правда. Ми робимо це сьогодні і будемо робити це завтра, поки це буде необхідно», – цитує Мерца Deutsche Welle.
Мерц заявив, що підтримка України – це схвалений кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро та посилення санкційного тиску на Росію, уряд ФРН підтримує зусилля, спрямовані на припинення війни шляхом переговорів.
“Щоб протистояти відкритій готовності Росії до ескалації, ми зміцнюємо східний фланг НАТО. Водночас ми підтримуємо зусилля, спрямовані на припинення цієї агресивної війни Росії шляхом переговорів. Стійкий мир буде досягнуто лише шляхом переговорів за участю України, Росії, США та Європи. Іншого варіанту не буде», – зазначив глава німецького уряду.
«Ведучи оборонну війну проти Росії, Україна захищає і нашу свободу, свободу та безпеку у всій Європі», – додав Мерц. «Адже Україна – це частина Європи. У віддаленій перспективі вона стане частиною і Європейського Союзу», – підкреслив він.
Оцінюючи євроінтеграційний шлях України, канцлер зазначив, що країна досягла помітного прогресу на шляху реформ.
“Саме тому кілька днів тому я запропонував надати Україні асоційоване членство в ЄС. Це означало б регулярну участь України в засіданнях Ради ЄС та зустрічах рад профільних міністрів. Український комісар, поки що без портфеля і права голосу, став би обличчям Києва в Брюсселі», – вкотре розкрив Мерц суть своєї пропозиції.
Щонайменше 132 справи про ДТП за участю електросамокатів зафіксовано за півтора року в Україні за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. 79% з них стались з вини водіїв електросамокатів. Найбільше таких ДТП за останні 1,5 року трапилось на Одещині, Львівщині та Вінниччині. Найчастіше водіїв самокатів судять за наїзд на пішоходів, зіткнення з авто або ж за водіння у нетверезому стані. У 29% таких справ фігурують підлітки.
Щонайменше 132 справи про аварії за участю електросамокатів розглянули суди за останні півтора року за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. У 79% таких ДТП винуватцями були водії електросамокатів — 104 справи. Майже у кожній третій подібній справі учасниками ДТП були неповнолітні: 38 ДТП або 29% справ, які дійшли до суду.
У 66 судових справах торік та 38 — цьогоріч винними в автопригоді були визнані кермувальники електросамокатів.
Найбільше ДТП за виною водіїв електросамокатів зареєстровано на Одещині — 11 у 2025 році та 12 за п’ять місяців поточного. Далі йдуть Львівщина (11 і 5 справ відповідно) та Вінниччина (5 і 4). До першої п’ятірки також увійшли Волинська область (5 і 3 справи) та Київська область (7 і 1 справа).
Варто зазначити, що окрім областей з активними бойовими діями, Чернівецька область стала єдиним регіоном, де за останні 1,5 року не зафіксовано жодної судової справи щодо ДТП з вини водіїв електросамокатів.
Переважно, суди розглядають справи через порушення правил дорожнього руху, які призвели до ДТП (ст. 124 КУпАП) — 57 справ за останні 1,5 року.
Серед типових випадків — зіткнення з автомобілями, наїзди на пішоходів та втечі з місця пригоди. Так, у Львові користувач орендованого самоката JET пошкодив одразу два припарковані автомобілі — Audi та Mazda — і поїхав з місця ДТП. Суд призначив йому штраф у розмірі 3400 грн.
У Дніпрі водій електросамоката Magura проїхав на червоний сигнал світлофора та збив хлопчика на пішохідному переході. У суді чоловік пояснював, що взимку у самоката відмовили гальма. Врешті суд оштрафував його аж на 850 грн.
Другою за поширеністю категорією є справи керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння (ст. 130 КУпАП) — 47 справ за досліджуваний період. Покарання у більшості випадків стандартне — штраф 17 тисяч гривень. Наприклад, в Одесі поліція зупинила водія електросамоката, у крові якого виявили 0,65 проміле алкоголю. Чоловік запевняв, що лише котив самокат поруч із собою, однак відеозаписи довели протилежне. У результаті суд призначив штраф у 17 тисяч грн.
Зауважимо, що стаття передбачає також вилучення водійського посвідчення та обмеження права кермування для водіїв, втім щодо самокатників цю санкцію застосувати не завжди можливо — адже для кермування самокатом водійське посвідчення не вимагається.
Так, наприклад, сталось й в іншому випадку — також в Одесі. Там суд не лише оштрафував нетверезого водія на 17 тисяч грн, а й позбавив його права керування транспортними засобами на один рік. Наразі це рішення оскаржується.
Втім, якщо порушення повторюється протягом року, покарання стає значно суворішим. Так, в Одесі патрульні зупинили водія електросамоката JET із явними ознаками алкогольного сп’яніння. Під час перевірки чоловік відмовився проходити огляд, а згодом утік з місця зупинки. У суді з’ясувалося, що менш ніж за рік до цього він уже був покараний за аналогічне порушення. Суд визнав водія винним та призначив штраф у розмірі 34 тисяч грн та позбавив права керування транспортними засобами на 3 роки.
Є й справи, де нетверезі водії спричиняли ДТП із потерпілими. У Києві користувач прокатного самоката Bikenow із рівнем алкоголю 0,56 проміле на тротуарі збив малолітню дитину, яка йшла за руку з батьком. Попри неявку порушника до суду, його оштрафували на 17 тисяч грн та позбавили водійського посвідчення на рік.
Якщо ж унаслідок порушення потерпілі отримують тілесні ушкодження середньої тяжкості, справа може перейти у кримінальну площину. Саме так сталося у Вінниці, де нетверезий водій електросамоката Bolt рухався тротуаром і збив літню жінку. Вона отримала перелом плеча. Суд визнав чоловіка винним та призначив штраф у розмірі 34 тисяч грн. Додатково він мав сплатити понад 6 тисяч грн витрат на проведення експертиз. При цьому суд врахував, що обвинувачений визнав провину, розкаявся та відшкодував потерпілій матеріальну і моральну шкоду.
Загалом неповнолітні фігурували у 38 зі 132 випадках — це майже третина розглянутих судами справ. Якщо дивитися лише на ДТП з вини самокатників, підлітки з’явились у 24 справах — близько чверті таких проваджень. Найбільше таких справ за останні 1,5 року на Вінниччині (4), Львівщині (3) та Черкащині (3).
Варто зазначити, що особи молодше 16 років не підлягають адміністративній відповідальності, протоколи складають на батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків (ст. 184 КУпАП).
Так, в Івано-Франківську 15-річна водійка електросамоката виїхала на пішохідний перехід, де зіткнулась з авто. До відповідальності притягнули матір винуватиці та наклали штраф у 850 грн.
Водночас не усі справи закінчуються покаранням: у Хмельницькому 12-річний водій прокатного самоката VEVI їхав по пішохідному переходу, де і зіткнувся з автомобілем Toyota Yaris. Свою провину юний водій не визнав, проте суд вирішив, що вина водія електросамоката доведена, хоч й провадження закрито через закінчення строку давності.
У багатьох рішеннях суди окремо наголошують: водії електросамокатів є учасниками дорожнього руху та повинні дотримуватися ПДР. Зокрема, переходити пішохідні переходи вони мають пішки.
Зазначимо, що розмір штрафів у справах про електросамокати суттєво відрізняється залежно від порушення. За окремі адміністративні проступки та справи щодо батьків неповнолітніх суди призначають 850 гривень штрафу. За керування у стані сп’яніння — від 17 тисяч гривень. Додатково порушники сплачують судовий збір — близько 665 гривень у 2026 році, а також можуть бути зобов’язані компенсувати збитки власникам пошкодженого майна або потерпілим.
https://opendatabot.ua/analytics/scooter-dtp-2026
