Аптечний продаж в Україні в січні-листопаді 2024 року зріс в грошовому вираженні на 10,77% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 174,22 млрд грн, у натуральному скоротився на 4,99% – майже до 1,059 млрд упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 165,07 грн – на 16,6% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечний продаж лікарських засобів у січні-листопаді 2024 року становив 136,889 млрд грн, що на 10,91% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні аптечний продаж ліків скоротився на 5,53% – до 740,71 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-листопаді 2024 року становила 184,81 грн за одиницю товару, що на 17,41% більше, ніж роком раніше.
Аптечний продаж БАДів за 11 місяців у грошовому вираженні зріс на 11,28% – до 17,99 млрд грн, у натуральному скоротився на майже на 3,04% – до 89,873 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 11 місяців зросла на 14,76% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 200,17 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, у січні-червні 2024 року аптечний продаж в Україні зріс у грошовому вираженні на 12,67% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 94,784 млрд грн, у натуральному скоротився на 4,7% – до 583,21 млн упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 162,52 грн – на 18,25% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечний продаж лікарських засобів у січні-червні 2024 року становив 74,258 млрд грн, що на 12,68% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні скоротився на 5,13% – до 408,796 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-червні 2024 року становила 181,65 грн за одиницю товару, що на 18,67% більше, ніж роком раніше.
Агрохолдинг “ТАС Агро” у 2024 році досяг фінансових показників понад $22 млн Net Profit, повідомив генеральний директор компанії Олег Заплетнюк на фейсбук-сторінці.
За його інформацією, агрохолдинг у 2024 році докорінно змінив технологію виробництва через диверсифікацію їх за зонами зволоження та впровадження систему Strip-Till з повною відмовою від оранки. Крім того, в агрохолдингу було стандартизовано ключові процеси.
Гендиректор “ТАС Агро” нагадав, що 2024 року було інвестовано $15 млн в оновлення технічного парку, що надало змогу повністю відмовитися від залучення найманої техніки (окрім комбайнів). Таке рішення надало змогу оптимізувати кількість персоналу з 1878 до 1540 осіб, водночас середній дохід було збільшено на 44%.
Агрохолдинг сформував стратегії розвитку компанії та департаментів на 3 роки, впровадив систему управління виробництвом, запустив R&D службу, створив сервісну службу, почав системно розвивати тваринництво та елеваторний напрямок, стабілізував земельний банк.
Заплетнюк подякував членам команди та партнерам агрохолдингу, а також пообіцяв, що 2025 рік буде й надалі роком активних змін.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2023 року становив 2,588 млрд грн, чистий прибуток – 155,842 млн грн, боргові зобов’язання – 1,2 млрд грн, активи оцінювали в 1,8653 млрд грн, кількість співробітників – 129. Статутний фонд – 8 тис. грн.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС, заснованої в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Україна експортувала 2024 року на $41 млрд, що більше за показник минулого року на 13,4%, або на $4,94 млрд, повідомила віцепрем’єрка- міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Звичайно, перш за все, результат пов’язаний із нормалізацією роботи морських портів України. Морським транспортом зараз ми експортували 87,2 млн тонн, а у 2023 році – 54,8 млн тонн. Загалом у вазі експорт уже становить 129,2 млн тонн проти 100,3 млн тонн у 2023 році. Збільшення на 28,8%”, – написала вона на фейсбук-сторінці у понеділок.
За її словами, транспортування товарів змінилося не лише кількісно, а й якісно: автомобільним транспортом Україна експортувала значно менше, ніж торік – 7,6 млн тонн проти 12 млн тонн торік.
Вона зазначила, що вартість перевезених вантажів автомобілями становила понад $14,5 млрд проти $13,9 млрд минулого року.
“Цей рік запам’ятався також тим, що ми багато працювали із сусідами для того, щоб зняти необґрунтовані блокування на кордоні. Завдяки діалогу із залученням польських та українських асоціацій вдалося зняти напругу і повернутися до більш звичного формату діалогу з розвитку торгівлі з країнами-сусідами та ЄС загалом”, – наголосила міністерка.
Як повідомила Свириденко, розвиток торгівлі з ЄС надзвичайно важливий. Оскільки, по-перше, за всіх складнощів на наземному кордоні з ЄС цьогоріч експортовано до ЄС уже на $1,2 млрд більше, ніж 2023 року ($24,5 млрд проти 23,3 млрд 2023 року), що становило 59% українського експорту.
Крім того, 49,8% всього імпорту в Україну становлять товари з ЄС, 73% імпорту завозять в Україну автомобільним транспортом, тобто через кордон із ЄС.
У рамках Ukraine Facility вже ухвалено Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури та транспортну стратегію.
“Таким чином, більше половини нашої торгівлі регулюється Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Тому для нас важливо, щоб реалізовувалися всі можливості Угоди, а сама вона відповідала реаліям нашого часу”, – пояснила Свириденко.
Вона уточнила, що в листопаді цього року Україна направила офіційний запит до ЄС щодо застосування для України режиму внутрішнього ринку для послуг роумінгу в рамках Угоди про асоціацію.
“Це означає повноцінну юридичну інтеграцію у внутрішній ринок ЄС навіть раніше, ніж відкриття переговорів про вступ за відповідним розділом. До речі, такого режиму поза ЄС домоглися лише Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн, а Швейцарія досі не може похвалитися прогресом у цьому питанні. До речі, ми також оновили угоду про вільну торгівлю з країнами European Free Trade Association – EFTA, і наступного року наші експортери аграрної продукції матимуть кращі умови доступу до ринків усіх чотирьох країн”, – констатувала перша віцепрем’єрка.
Свириденко пояснила, що завдяки цьому в перші місяці наступного року Мінекономіки спробує знайти рішення щодо доступу на ринок ЄС для чутливих аграрних товарів, яких налічується сім: кукурудза, крупи, висівки, мед, цукор, яйця та м’ясо птиці.
Поза ЄС ключовими торговельними партнерами України є Китай ($2,3 млрд), Туреччина ($2,1 млрд), Єгипет ($1,6 млрд), Індія ($986 млн), Молдова ($935 млн) і США ($935 млн).
Лідери з експорту традиційно кукурудза ($4,9 млрд), пшениця ($3,68 млрд), залізна руда ($2,75 млрд), а також соя ($1,29 млрд).
Найбільшим експортним товаром, за словами Свириденко, став продукт переробки – соняшникова олія – $5,073 млрд.
Перша віцепрем’єрка додала, що Україна експортувала цього року також соєву олію на $311 млн, олію ріпакову – на $238 млн, шрот соняшниковий – на $1,006 млрд, шрот соєвий – на $311 млн.
“В аграрній переробці також радують показники цукровиків – 724 тис. тонн експорту на $408 млн і виробників м’яса птиці – 440 тис. тонн на суму $945 млн. Це за умови, що ЄС запровадив доволі суворі обмеження на експорт цієї продукції, порівняно з минулим роком. Зараз ми глобальні експортери цієї продукції, і це хороша новина”, – констатувала вона.
Свириденко також підсумувала, що відроджується металургійний експорт, оскільки Україна вивезла напівфабрикатів із заліза на $927,5 млн, гарячекатаного прокату на $802 млн, чавуну на $500 млн і труб на $577 млн.
Кримінальне розслідування не схоже на сцени з детективних серіалів. Це реальна ситуація, яка може трапитися з кожним. Тому вкрай важливо мати поруч компетентного адвоката у сфері кримінального права, який допоможе вам зорієнтуватися в юридичних нюансах і забезпечить захист ваших прав і свобод. У цій статті ми розглянемо, як правильно обрати адвоката з кримінальних справ у Києві та що варто знати для успішної співпраці.
Брацило Роман Леонідович, адвокат
Як обрати адвоката?
Потрапивши у складну ситуацію, ви починаєте шукати захисника, якому можна довіритися. Вибір адвоката — це надзвичайно важливий крок, який багато в чому визначає майбутній результат справи. Професійний адвокат з кримінального права в Києві – це насамперед фахівець, що здатний ефективно захищати ваші інтереси.
Ось декілька порад, які допоможуть вам зробити правильний вибір:
Корисну інформацію про адвокатів можна знайти на спеціалізованих вебсайтах, наприклад сайт адвоката у місті Києві Романа Брацило https://advokats.in.ua/.
Як оцінити професійні якості адвоката?
Щоб визначити рівень компетентності юриста, звертайте увагу на такі критерії: його спеціалізацію, досвід роботи з аналогічними справами, кількість виграних справ, клієнтські відгуки та участь у професійних організаціях. Це допоможе скласти об’єктивну думку про кваліфікацію адвоката.
Підготовка до зустрічі з адвокатом
Перед зустріччю з адвокатом важливо зібрати всі необхідні документи. Це допоможе максимально ефективно використати час на консультації. Не забудьте взяти з собою:
Навіть якщо не маєте всіх необхідних документів, не відкладайте візит до юриста — він підкаже, що ще потрібно зібрати.
Як правильно співпрацювати з адвокатом?
Щоб співпраця з адвокатом була продуктивною, будьте максимально відкритими та надавайте всю інформацію, яка стосується справи. Чим більше деталей знає адвокат, тим точніше він зможе оцінити ситуацію та розробити стратегію захисту. Не соромтеся задавати питання, адвокат завжди повинен пояснювати особливості вашої ситуації зрозумілою мовою.
Створення стратегії захисту
Стратегія захисту — це комплексний план дій, розроблений спільно з адвокатом, щоб забезпечити найбільш вигідний для вас результат судового процесу. Вона включає:
Ефективна стратегія будується на тісній співпраці клієнта з адвокатом.
Психологічна підтримка
Юридична допомога — це не лише збір доказів та розробка стратегії, а й психологічна підтримка. Адвокат допоможе знизити тривогу, роз’яснити складні юридичні питання та підготуватися до судового засідання. Це важливо, адже впевненість у собі допомагає зберегти спокій під час всього процесу.
Не відкладайте звернення до фахівця — подбайте захист своїх прав уже сьогодні.
Перші 500 тонн пшеничного борошна в межах програми “Grain from Ukraine” мають бути поставлені до Сирії вже завтра, далі будуть нові поставки і поглиблення співпраці в багатьох галузях, заявив президент України Володимир Зеленський.
“За моїм дорученням міністр закордонних справ України Андрій Сибіга разом із міністром аграрної політики та продовольства Віталієм Ковалем відвідали Дамаск із візитом. Українська делегація провела важливі переговори з сирійською адміністрацією, лідером Ахмедом Аш-Шараа та міністрами”, – написав Зеленський у соцмережі Х у понеділок.
За його словами, українська сторона підтримує сирійський народ у його прагненні подолати десятиліття правління диктатора і відновити стабільність, безпеку та нормальне життя в Сирії.
“Як ми й обіцяли, перші 500 тонн українського пшеничного борошна мають прибути вже завтра. А далі будуть нові поставки, а також поглиблення взаємовигідного співробітництва в багатьох галузях”, – наголосив Зеленський.
Він додав, що Україна цінує шанс на відновлення нормального і стабільного життя в Сирії та готова розвивати довгострокові, стратегічні відносини.
“Очікую від міністрів Сибіги та Коваля звіту за результатами візиту після повернення в Україну”, – наголосив глава держави.
Найбільший оператор мобільного зв’язку в Україні “Київстар” уклав угоду із підрозділом SpaceX компанією Starlink про впровадження в Україні технології Direct to Cell, що забезпечує зв’язок для смартфонів в умовах відсутності традиційного покриття операторів – за допомогою супутникового сигналу.
“Ми підписали угоду з компанією Starlink і починаємо впровадження революційного супутникового зв’язку Direct to Cell в Україні… послуга здатна забезпечити мобільний зв’язок на будь-якому 4G смартфоні за допомогою супутникового сигналу там, де немає традиційного покриття від операторів, або якщо наземна мережа не працює через військові та техногенні чинники”, – написав СЕО компанії Олександр Комаров фейсбук-дописі в понеділок.
“Київстар” планує запустити послуги Starlink Direct to Cell з функцією обміну SMS і OTT-повідомленнями в четвертому кварталі 2025 року. Наступним етапом буде голосовий зв’язок і передача даних, уточнили в компанії.
Це велика інвестиція “Київстар” у розвиток цифрової інфраструктури, поліпшення покриття, забезпечення безперебійним зв’язком усіх українців і посилення національної безпеки, наголосив Комаров.
Гендиректор материнської компанії «Київстар» – VEON Group Каан Терзіоглу зазначив, що “Київстар” виконав величезну роботу, інвестуючи в 4G зв’язок в Україні, розширюючи покриття на віддалені території та підвищивши енергостійкість своєї мережі.
“Ми раді розпочати співпрацю зі Starlink, щоб зробити Україну одним зі світових лідерів у впровадженні супутникового зв’язку Direct to Cell”, – цитує пресслужба “Київстар” Терзіоглу.
Голова правління VEON Огі К. Фабела II вказав, що завдяки партнерству зі SpaceX компанія використовуватиме космічні технології.
“Ця угода (про впровадження технології Direct to Cell – ІФ-У) знаменує собою трансформаційний рік для VEON: від перенесення штаб-квартири до Дубаю та зосередження всіх операцій на Nasdaq у Нью-Йорку, до зміцнення прихильності до інновацій та зростання в регіонах, які цього потребують найбільше”, – цитує пресслужба голову правління VEON.
У пресслужбі “Київстар” уточнили, що Україна буде однією з перших країн, яка отримає доступ до інноваційної послуги Starlink – Direct to Cell, що значно підвищить стійкість національної інфраструктури зв’язку.
У “Київстар” нагадали, що з 2013 року VEON, материнська компанія “Київстар”, уже інвестувала в Україну більше ніж $10 млрд і взяла на себе зобов’язання інвестувати ще $1 млрд у відновлення цифрової інфраструктури в період із 2023 до 2027 року.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” запустив для абонентів послугу VoWiFi (Voice over Wi-Fi), яка дає змогу здійснювати дзвінки через мережу Wi-Fi навіть у місцях зі слабким сигналом мобільної мережі.
“Київстар” – найбільший в Україні оператор електронних комунікацій, який обслуговує близько 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів “Домашнього Інтернету”. Компанія на 100% належить групі компаній VEON – оператору цифрових комунікацій, зі штаб-квартирою в Дубаї, що надає конвергентне підключення та цифрові послуги майже 160 мільйонам клієнтів. Акції VEON котируються на біржі Nasdaq.
Супутники Starlink із функцією direct-to-cell оснащені вдосконаленими модемами eNodeB, завдяки яким виконують функції веж стільникового зв’язку в космосі.
