Голова правління організації Ганс Ділен зазначив: “Наталія Пасічник – відома піаністка з великою міжнародною кар’єрою. Але вона також використовує свій талант, щоб розповідати про Україну та поширювати українську культуру – що сьогодні важливіше, ніж будь-коли. Вона будує культурні мости між Швецією та Україною, і є однією з тих рідкісних постатей, чия мистецька діяльність стає каналом для глибшого взаєморозуміння між народами”.
Культурну премію, що вручається від Товариства гуманітарних наук Renässans, Асоціація Друзів митців надає щорічно особам, які зробили вагомий внесок у культурне життя Швеції. Вручення традиційно відбувається за участі членів королівської родини.
“Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури,” – підкреслила Наталія Пасічник.
Піаністка вже понад 30 років живе у Швеції й є однією з ключових фігур українського культурного представництва в Європі. Вона є засновницею та художньою керівницею Українського інституту у Швеції, а також артистичною директоркою масштабного європейського фестивалю “Українська весна”, який щороку відбувається у Королівській філармонії в Стокгольмі.
Асоціацію Друзів митців було засновано у 1937 році. Її багаторічним головою був принц Євген – представник нині правлячої династії Бернадоттів, четвертий син короля Швеції Оскара II. Він був відомим художником, колекціонером і меценатом. Метою товариства є підтримка та заохочення діячів у галузі гуманітарних наук і мистецтва у Швеції, зокрема – через щорічну культурну премію. Музей Вальдемарсудде (у перекладі зі шведської – “Мис Вальдемара”) нині працює у колишній віллі принца.
Маркетинг-директорка Alliance Novobud Ірина Міхальова увійшла до рейтингу найкращих топменеджерів України 2025 року за версією авторитетного ділового видання Фокус.
Журнал відзначив професіоналів, які демонструють стратегію лідерства, адаптивність до викликів та сталий результат у складні часи. Ірина Міхальова була відзначена як лідерка, яка формує імідж девелопера прогресивної формації, впроваджуючи інноваційні підходи до комунікацій, брендингу та маркетингу житлової нерухомості.
Компанія Alliance Novobud успішно реалізовує масштабні житлові проєкти, зокрема в Броварах і Києві, та закріплює позиції одного з найвпізнаваніших девелоперів країни.
Alliance Novobud вітає пані Ірину з почесним визнанням й пишається, що в команді компанії працюють фахівці, які формують майбутнє українського девелопменту.
З яких областей подано найменше фінзвітів
92 189 громадських організацій (ГО) та 23 382 благодійні організації (БО) не здали фінансові звіти за 2024 рік, за даними Державної служби статистики. Цей тренд почався задовго до повномасштабної. Серед областей, які не є окупованими або на яких не ведуться бойові дії, від звітності ухиляються найчастіше у Київській та Чернівецькій областях.
89% (92 тис.) громадських організацій в Україні не здали фінансові звіти за 2024 рік. Це на 2 225 більше ГО, ніж за 2023 рік. Загалом кількість таких організацій з 2021 по 2023 роки поступово меншала, а показник минулого року можна списати на статистичну похибку.
Така ж тенденція спостерігається і серед благодійних звітів. Торік їх побільшало на 965 БФ або 4%. Загалом 77% від загальної кількості або 23 тис. фондів не подали фінансові звіти.
Тренд на ігнорування здачі звітів не виник під час повномасштабного вторгнення, а, скоріше, є усталеною традицією. 97% та 94% ГО й БФ не здали фінзвіти попри вимогу закону у 2021 році. Тобто з початком великої війни непрозорих організацій навіть поменшало.
Перевірити фінансову звітність фондів та ГО можна в сервісах Опендатаботу.
Найбільше організацій, які не здали звіти, перебувають в областях, чиї території тимчасово окуповані. Серед областей, які повністю підконтрольні Україні, найбільше ГО не подали звітів на Київщині – 90.5%. Найбільше БФ, які не відзвітували, зареєстровані у Чернівецькій області – 80%.
П’ять лідируючих громадських організацій за доходом у 2024 році:
● Україна непереможна – 2023 (Миколаївська обл.) – 6,1 млрд грн;
● Проти корупції (Черкаська обл.) – 3,5 млрд грн;
● Безпека та добробут (Запорізька обл.) – 2 млрд грн;
● Разом проти корупції (місто Київ) – 1,8 млрд грн;
● 68 бригада 3 бат (Івано-Франківська обл.) – 1,7 млрд грн.
П’ять лідируючих благодійних організацій за доходом у 2024 році:
● Повернись живим (місто Київ) – 4,9 млрд грн;
● Київський центр підтримки дітей та молоді (місто Київ) – 2,7 млрд грн;
● Карітас України (Львівська обл.) – 2,6 млрд грн;
● Пластовий ендавмент в Україні (місто Київ) – 2,5 млрд грн;
● 100 відсотків життя (місто Київ) – 2,3 млрд грн.
Фонд «Повернись живим» — найбільша благодійна організація в Україні серед тих, хто відзвітував про свої доходи. Попри те, що підтримка діяльності організації на такому рівні вимагає залучення значних ресурсів, у фонді зазначають, що керується не бюрократичними ідеями, а саме критерієм прозорості перед державою, партнерами та благодійниками, вибудовуючи відносини на засадах добросовісності та відкритості — тож оприлюднюють навіть більше даних, ніж того вимагає закон.
«Повернись живим» прагне підтримувати та розвивати рівень довіри до благодійної діяльності в України, забезпечуючи доступ до інформації про свою господарську діяльність, реалізуючи унікальні проєкти, які часто вимагають якісного бухгалтерського та юридичного супроводу, з метою якнайкращого сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності України та захисту її населення.
Підтримка та розвиток напрямку організації обліку та фінансової звітності — це постійна та обов’язкова задача благодійної організації. Ми працюємо стратегічно та на довготривалу перспективу, тож наша відкрита звітність на сайті допомагає якісно покращувати результати співпраці та діяльності за рахунок мінімізації ризиків, які виникають у разі обмеження доступу до істотної інформації.”, — коментує фінансова директорка Фонду Леся Мельник.
За травень 2025 року підприємства групи Нафтогаз сплатили до бюджету понад 7,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, повідомила компанія.
“З цих коштів до державного бюджету було перераховано 7,2 млрд грн, до місцевих бюджетів – 640 млн грн”, – йдеться у релізі на сайті у середу.
За підрахунками групи, всього з початку цього року податкові надходження від її компаній склали 38,1 млрд грн.
“Нафтогаз традиційно залишається одним із найбільших платників податків України, забезпечуючи фінансову стабільність країни в умовах війни та складних економічних викликів. Сума сплачених податків для нас – не просто цифра. Це – реальні дії, які підтримують нашу державу”, – прокоментував очільник “Нафтогазу” Сергій Корецький.
Як повідомлялося, за квітень 2025 року “Нафтогаз” сплатив 7,1 млрд грн податків, з яких до державного бюджету група перерахувала 6,4 млрд грн, до місцевих бюджетів – 692 млн грн.
Згідно з останніми даними Європейської статистики (Євростат), у період з січня по квітень 2025 року закупівлі російського газу з боку країн ЄС помітно зросли. Незважаючи на зусилля щодо відмови від поставок з Росії, значні обсяги як трубопровідного, так і скрапленого природного газу (СПГ) продовжували надходити до Євросоюзу.
Імпорт російського трубопровідного газу до Європи за перші чотири місяці 2025 року збільшився приблизно на 5–10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Поставки російського СПГ також показали зростання — за підсумками січня цей показник перевищив 17 % порівняно з груднем 2024 року.
У січні 2025 року ЄС витратив близько 1,9 млрд євро на російський газ: ≈833 млн євро — за трубопровідні поставки, ≈1,07 млрд євро — за СПГ, що стало максимальним рівнем за два роки.
Зупинка транзиту російського газу через Україну з 1 січня 2025 року підштовхнула країни ЄС до збільшення закупівель через альтернативні маршрути, такі як TurkStream, і за рахунок поставок СПГ.
Використовуються вигідні контракти і дешевші ціни на російський СПГ, особливо в умовах дефіциту енергоресурсів.
Енергетична залежність: Незважаючи на мету повної відмови від російського газу до 2027 року, блок ЄС зберігає залежність на рівні ≈19 % загального імпорту газу.
Диверсифікація в процесі: ЄС активно намагається компенсувати ризики за рахунок нових постачальників (США, Норвегія, Алжир, Азербайджан) і посилення ролі СПГ, але припинення російських поставок вимагає часу.
Європейська влада обговорює можливість переведення контрактів у статус Force Majeure, що полегшило б вихід з них до 2027 року.
Державний Укргазбанк (Київ) видав Запоріжжю кредит на 300 млн грн для створення об’єктів розподіленої енергогенерації та інших енергозберігаючих заходів, повідомляється на його сайті у понеділок.
Банк уточнив агентству “Інтерфакс-Україна“, що позика надається строком на 7 років.
Згідно з повідомленням на сайті фінустанови, кошти будуть спрямовані на побудову у місті об’єктів розподіленої енергогенерації та запровадження енергозберігаючих заходів на ключових об’єктах критичної інфраструктури.
Зазначається також, що позика, яку отримають комунальні підприємства та установи міста, дасть змогу забезпечити власне виробництво електроенергії для технологічних і побутових потреб, стабільно функціонувати під час відключень, живити об’єкти критичної інфраструктури та соціальні заклади та використовувати вироблену теплову енергію для потреб мешканців у межах створених енергетичних островів.
За словами заступника директора департаменту економічного розвитку Запорізької міськради — начальника управління енергетичного менеджменту та інвестицій Бориса Розсохи, слова якого наводяться в повідомленні, використання когенераційних установок забезпечить ефективніше використання палива, зменшить викиди вуглецю та інших шкідливих речовин в атмосферу, а також дасть змогу мінімізувати втрати, притаманні традиційному виробництву електроенергії.
Як повідомлялося, державні Укрексімбанк, Ощабанк і Укргазбанк (усі – Київ) у жовтні-грудні 2024 року видали кредити від двох до п’яти років приблизно на 2,04 млрд грн в еквіваленті п’ятьом міським радам під плаваючі ставки, зокрема і Запорізькій міській раді у розмірі 200 млн грн.
