Як повідомляє «Сербський економіст», компанія Джареда Кушнера може вимагати від Сербії компенсацію в розмірі до 50 млн євро через невиконання умов договору щодо проекту будівництва готельно-житлового комплексу на місці будівлі колишнього Генерального штабу в центрі Белграда, заявила віце-голова опозиційної Партії свободи і справедливості Марініка Тепіч.
За її словами, контракт між сербською державою та компанією Кушнера передбачав зобов’язання з боку Сербії, пов’язані з підготовкою майданчика для проекту, однак вони не були виконані. Тепіч стверджує, що через це компанія Кушнера може вимагати компенсацію в розмірі 50 млн євро.
Поки що йдеться саме про заяву опозиційного політика, а не про публічно підтверджений позов або офіційну вимогу з боку компанії Кушнера.
Проект стосувався території колишнього комплексу Генштабу в Белграді, пошкодженого під час бомбардувань НАТО в 1999 році. Комплекс тривалий час мав статус культурної спадщини, однак у 2024 році уряд Сербії зняв з нього охоронний статус, що відкрило шлях для девелоперського проекту.
За даними ЗМІ, сербська сторона погодилася передати ділянку компанії, пов’язаній з Кушнером, у довгострокову оренду на 99 років. Проект передбачав будівництво готелю, апартаментів, офісних і комерційних площ в одній з найпомітніших локацій Белграда.
Ініціатива викликала сильний опір сербської опозиції, архітекторів та активістів. Для багатьох мешканців Белграда будівля Генштабу залишається не просто зруйнованим об’єктом у центрі міста, а символом бомбардувань НАТО 1999 року та пам’яттю про сучасну історію Сербії. Противники проекту вимагали зберегти меморіальний та культурний статус комплексу, а не перетворювати його на комерційну нерухомість.
Ситуація ускладнилася після розслідування щодо документів, на підставі яких комплекс було позбавлено статусу культурної пам’ятки. Сербські прокурори раніше висували звинувачення чинним і колишнім чиновникам у справі про можливу фальсифікацію документів, використаних для зняття охоронного статусу з Генштабу. Після цього західні ЗМІ повідомляли, що Кушнер відмовився від проєкту на тлі протестів і юридичних проблем навколо майданчика.
Джаред Кушнер — американський підприємець, засновник інвестиційної компанії Affinity Partners, зять президента США Дональда Трампа та колишній старший радник Білого дому під час першого президентського терміну Трампа.
Президент Сербії Олександр Вучич різко розкритикував зрив проєкту та заявив, що країна втратила велику інвестицію.
За його словами, йшлося щонайменше про 750 млн євро інвестицій та тисячі робочих місць. Вучич пообіцяв особисто подати кримінальні заяви проти тих, хто, за його словами, брав участь у «кампанії» зі знищення проекту.
Для Сербії можлива вимога компенсації стає новим етапом політично чутливої справи. З одного боку, влада представляла проект як велику інвестицію, яка могла б оживити одну з найпомітніших локацій у центрі Белграда. З іншого боку, противники проекту вважають, що держава не мала передавати символічно важливий об’єкт приватному іноземному інвестору під готель та комерційну забудову.
Ключове питання тепер полягає в тому, чи пред’явить компанія Кушнера офіційну вимогу до Сербії і на якій підставі. Офіційного повідомлення компанії Кушнера про подання позову або вимогу 50 млн євро у відкритих джерелах на даний момент не опубліковано.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” розглядає хмарний бізнес як один із важливих напрямів майбутнього розвитку, нещодавно запустив власний хмарний бізнес та шукає можливості його розвитку як органічно, так і за рахунок придбань
“Ми нещодавно запустили власний хмарний бізнес в Україні, власний центр обробки даних та почали комерціалізувати це наприкінці 2025 року”, – повідомив СЕО та президент “Київстар” Олександр Комаров у четвер під час конференц-колу щодо звітності оператора за І квартал 2026 року.
За його словами, компанія прагне підготуватися до розвитку ринку хмарних сервісів після війни як з точки зору переліку послуг, так і з точки зори частки ринку та наявних компетенцій.
“Тож це досить важлива частина розвитку нашого бізнесу”, – зазначив СЕО “Київстар”.
Він уточнив, що наразі основним бізнесом компанії в цьому напрямку є перепродаж послуг Microsoft і, трохи, Amazon.
Наприкінці травня під час “Business breakfast з Володимиром Федоріним” Комаров відмовився коментувати можливу купівлю компанії GigaCloud, але також зазначив зацікавленість групи в укріпленні позицій в хмарному бізнесі.
У червні 2025 році мобільний оператор запустив власний хмарний сервіс для українських користувачів Kyivstar Cloud, що доступний для малого, середнього та великого бізнесу, а також для організацій держсектору.
У І кварталі 2026 року “Київстар” збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Згідно зі звітністю, виручка хмарного сервісу дочірньої компанії Kyivstar.Tech зросла зі 105 млн грн до 192 млн грн.
Порти України за квітень 2026 року перевалили на 35,8% більше вантажів, ніж за квітень 2025 року – 8,2 млн тонн, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) в Телеграм в п’ятницю.
“Це відбулося попри суттєве збільшення атак на портову інфраструктуру”, – зазначається у повідомленні.
Згідно з даними АМПУ, загалом у січні-квітні 2026 року морські порти України забезпечили перевалку 29,5 млн тонн вантажів, що більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Зазначається, що основу вантажопотоку сформували зернові – 16 млн тонн, що на 7% більше, ніж торік.
У квітні було зафіксовано атаки понад 500 БпЛА на логістичну інфраструктуру.
“Попри безпекові ризики та регулярні обстріли, портовики забезпечили безперервність роботи галузі та виконання зовнішньоторговельних контрактів”, – наголосили в АМПУ.
Як повідомляв віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, українські порти за І квартал 2026 року скоротили обсяг обробки вантажів на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 21,1 млн тонн.
Кулеба тоді зауважував, що від початку 2026 року пошкоджено 193 об’єкта портової інфраструктури та 25 цивільних суден.
Вантажообіг морських портів України у 2025 році скоротився порівняно з 2024 роком на 15,9% – до 81,7 млн тонн, зазначав Кулеба. За його словами, основу вантажообігу сформувала аграрна продукція – 44,2 млн тонн, що на 26,3% менше за показник 2024 року, в той же час контейнерні перевезення зросли на 66,1% – до 215,75 тис. TEU.
Виконавиця Leléka з піснею Ridnym виступить під номером сім у фіналі міжнародного пісенного конкурсу “Євробачення-2026”.
Згідно з повідомленням організаторів “Євробачення-2026”, порядок виступів конкурсантів у гранд-фіналі було визначено вранці в п’ятницю після завершення другого півфіналу.
Отже, відкриє фінал представник Данії, Україна (Leléka з піснею Ridnym) виступатиме сомою, а закриють конкурсну програму представники Австрії.
Як повідомлялося, 70-й ювілейний конкурс “Євробачення-2026” відбувається у Відні (Австрії). Гранд-фінал пройде 16 травня на Wiener Stadthalle, найбільшій критій арені Австрії.
За результатами двох півфіналів до фіналу пройшли представники: України, Греції, Фінляндії, Бельгії, Швеції, Молдови, Ізраїлю, Сербії, Хорватії, Литви, Польщі, Болгарії, Норвегії, Австралії, Румунії, Мальти, Кіпру, Албанії, Данії і Чехії. Крім того, у фінал автоматично проходять Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія, а також Австрія як країна-переможниця “Євробачення-2025”.
В Україні презентували нову модель початкової освіти “Країна знань”, яку розробили як відповідь на виклики війни, цифрової епохи та майбутнього ринку праці. Автори програми заявляють: сучасна школа більше не може будуватися лише на заучуванні правил і відтворенні інформації — діти мають навчитися мислити, досліджувати, ставити запитання та самостійно знаходити рішення.
Презентація відбулася під час пресконференції “Початкова освіта як капітал громади: презентація моделі навчання для викликів сьогодення”, організованої за участі науковців, директорів шкіл, учителів та представників батьківської спільноти.
“Ми змінюємо саму філософію навчання. Ми не просто вчимо дітей застосовувати знання, а формуємо дослідницьке мислення. Це — опора дитини у нестабільному світі”, — заявила завідувачка відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, наукова керівниця програми “Країна знань” Оксана Онопрієнко.
За словами авторів програми, світ змінюється настільки швидко, що нинішні першокласники через 15–20 років працюватимуть у професіях, яких сьогодні ще не існує.
“65% сучасних першокласників будуть працювати у професіях, яких наразі не існує. Тому ми маємо навчити дитину не просто правилам, а розумінню того, як працює світ”, — наголосила Онопрієнко.
У програмі пояснюють: традиційна школа десятиліттями будувалася на моделі, де дитина слухає, запам’ятовує та відтворює інформацію. Натомість “Країна знань” пропонує інший підхід — навчання через дослідження, практику та емоційне залучення.
На уроках математики діти не просто вивчають геометричні фігури, а досліджують, із яких матеріалів конструкція буде найміцнішою. На уроках української мови — вчаться презентувати свої ідеї та аргументувати власну думку. А на заняттях “Я досліджую світ” — проводять експерименти, висувають гіпотези та шукають пояснення явищам.
Особливий акцент автори програми роблять на тому, що нинішні українські діти навчаються в умовах повномасштабної війни — під звуки сирен, після безсонних ночей через обстріли та в атмосфері постійної тривоги.
“Психологи вже говорять про небезпечний симптом — раннє дорослішання дітей. Це впливає на психіку і на здатність повноцінно навчатися”, — зазначила вона.
Саме тому, за словами розробників, сучасна школа має не лише давати знання, а й повертати дитині відчуття безпеки, інтересу та радості пізнання.
У школах, де програму вже почали впроваджувати, говорять про помітні зміни в поведінці дітей. Директорка ліцею №157 Оболонського району Києва Тетяна Єрмак заявила, що учні стали більш мотивованими й зацікавленими у навчанні.
“Інтерес дітей до школи зріс майже на 90%. Вони хочуть іти на уроки, досліджувати, ставити запитання. Діти навіть менше хворіють, бо їм цікаво бути в школі”, — сказала вона.
За її словами, програма також позитивно впливає на емоційний стан дітей у воєнний час, допомагаючи зменшити рівень стресу через творчість, командну роботу та дослідницький підхід.
Вчителька початкових класів Алла Король розповіла, що вже у першому класі діти вільно використовують поняття «гіпотеза» та «припущення», навчаються працювати в командах і самостійно формулювати правила.
“Наші першокласники вже вміють висувати гіпотези. Вони не бояться помилятися і вчаться шукати відповіді самостійно”, — зазначила педагогиня.
Під час презентації показали й відео з уроків, де першокласники демонстрували власні STEM-проєкти та експерименти. Одне з таких відео — про “джерело енергії майбутнього”, яке створила учениця першого класу.
Про позитивні зміни говорять і батьки. Представниця батьківської спільноти Дарина Нагорнюк зазначила, що діти не лише краще засвоюють матеріал, а й стають більш самостійними та впевненими.
“Моя дитина після безсонної ночі через атаку “шахедів” вранці сказала: “Мамо, я хочу до школи, у нас сьогодні зріз знань”. Для мене це був показник того, що дитина не боїться навчання, а справді хоче вчитися”, — сказала вона.
Розробники програми наголошують: “Країна знань” створювалася як доступна модель, яку можна впроваджувати як у великих містах, так і в маленьких громадах без дорогого обладнання чи багатомільйонних витрат.
“Для формування дослідницького мислення не потрібні дорогі лабораторії. Достатньо навчити дитину ставити запитання й шукати відповіді”, — зазначили автори програми.
У програмі вже працюють школи Києва, Броварів та Івано-Франківської області. Наступного року проєкт планують масштабувати, а також розширити на дошкільну та базову школу.
“Ми готуємо не просто учнів, а маленьких винахідників і громадян, які в майбутньому відновлюватимуть Україну”, — підсумувала Онопрієнко.
Освітню програму “Країна знань” створили науковці Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України спільно з учителями-практиками як нетипову модель початкової освіти для українських шкіл. Програма побудована на STEM-підході та орієнтована на розвиток критичного мислення, дослідницьких навичок, емоційного інтелекту та вміння працювати в команді. Наразі модель впроваджується у школах Києва, Броварів та Івано-Франківської області. За словами розробників, програма адаптована як для міських, так і для сільських громад та не потребує дорогого технічного обладнання для реалізації.
Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство з ремонту та будівництва автодоріг Харкова «Шляхрембуд» 13 травня оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 7,679 млн грн, цінова пропозиція компанії – 3,116 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Гардіан» з пропозицією 3,026 млн грн та «Оранта» – на 1 гривню більше, однак їхні пропозиції були відхилені.
