Найбільший український мобільний оператор «Київстар» повідомив, що 2026 рік стане останнім роком використання технології 3G для компанії в Україні.
«Ми хочемо зміцнити наше технологічне лідерство порівняно з конкурентами», – сказав СЕО та президент «Київстар» Олександр Комаров у четвер під час конференц-дзвінка щодо звітності оператора за І квартал 2026 року.
За його словами, компанія майже завершила виконання відповідних ліцензійних зобов’язань щодо покриття технологією 4G майже 97% населення країни, при цьому повністю покриє технологією LTE всі основні дороги.
Комаров зазначив, що не очікує впровадження в Україні до кінця війни 5G-зв’язку.
«Найімовірніший сценарій – це щось на кшталт 12 місяців після війни. І саме тому ми розглядаємо наші інвестиції в технологію LTE як стратегічні», – зазначив СЕО мобільного оператора.
Щодо зменшення кількості абонентів «Київстар» у I кварталі 2026 року на 0,4 млн, або на 3% – до 22 млн, то глава компанії зазначив, що таке скорочення відображає загальну ринкову тенденцію, яка зумовлена трьома факторами: зменшення кількості подвійних SIM-карт, певне підвищення цін і загальна демографічна ситуація в країні.
Водночас Комаров звернув увагу, що згідно зі статистикою національного регулятора «Київстар» зберігає свою частку на ринку за кількістю абонентів і навіть збільшив її на 0,1 процентного пункту у 2025 році порівняно з 2024 роком.
«Ми відносно стабільні протягом останніх років із часткою ринку абонентів понад 47%», – констатував він.
Як повідомлялося, «Київстар» збільшив прибуток EBITDA у I кварталі 2026 року на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Показник ARPU (Average Revenue Per User) за I квартал 2026 року збільшився на 18,4% – до 166,5 грн за рахунок збільшення споживання даних та індексації тарифів, а показник середньої кількості хвилин, які абонент використовує за один місяць (Mobile MoU), – на 2,3%, до 297.
Загальні збори акціонерів СК “КД Життя” (KD Life) 29 квітня 2026 року ухвалили виплатити дивіденди за 2025 рік у розмірі 3,171 млн грн, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦБФР.
Як зазначається, виплата буде здійснюватися в розмірі 88,054 грн на акцію. ЇЇ проведуть протягом шести місяців від дати прийняття такого рішення.
За даними НБУ, СК “КД Життя” у 2025 році зібрала 81,03 млн грн страхових премій, здійснили 14,4 млн грн виплат, отримала чистий прибуток в розмірі 3,338 млн грн.
Компанія “KD Life” –українська компанія, заснована в 2007 році холдингом KD Group.
Холдинг “KD Group” – лідер фінансового ринку Східної Європи, багатий досвід якого налідчує майже 130 років роботи в сфері страхування життя та ризиків, управління фінансами та інвестиційними фондами. Наразі послуги компанії пропонують понад 3 тис. консультантів по всій території України.
Парламент Швеції затвердив посилення правил отримання громадянства: з 6 червня 2026 року загальний мінімальний термін проживання в країні для подання заяви на отримання паспорта збільшиться з п’яти до восьми років.
Нові правила поширюються на дорослих заявників. Міграційне агентство Швеції уточнює, що для окремих груп діятимуть інші терміни, однак базова вимога збільшується саме до восьми років. Також вводяться більш суворі критерії «упорядкованого життя»: особи, які скоїли злочини, будуть змушені чекати довше перед отриманням громадянства.
Реформа стала частиною ширшої політики шведського уряду щодо посилення міграційних правил. Крім збільшення терміну проживання, влада також планує ввести обов’язкові вимоги щодо знання шведської мови, основ суспільства та фінансової самостійності заявників. За даними Reuters, раніше уряд пропонував вимагати від кандидатів дохід понад 20 тис. шведських крон на місяць, а також проходження мовного та соціально-ознайомчого тесту.
Бібліотека Конгресу США, аналізуючи прийняте рішення Ріксдагу, зазначає, що нові вимоги щодо терміну проживання набирають чинності 6 червня 2026 року. При цьому мовний тест має почати застосовуватися з 1 жовтня 2027 року або раніше, якщо таке рішення ухвалить уряд, а тест на знання суспільства буде введено в дату, визначену урядом.
Однією з найбільш суперечливих частин реформи стала відсутність повноцінного перехідного періоду. Під дію нових правил можуть потрапити понад 100 тис. осіб, чиї заяви вже знаходяться на розгляді. Це означає, що частина заявників, які розраховували на колишній п’ятирічний термін, може отримати відмову або буде змушена чекати довше.
Для іноземців, які планували натуралізацію у Швеції, реформа істотно збільшує горизонт очікування. Особливо помітно це може позначитися на трудових мігрантах, біженцях, іноземних фахівцях та сім’ях, які вже кілька років живуть у країні і будували плани виходячи з колишніх правил.
Швеція в останні роки послідовно посилює міграційну політику після тривалого періоду більш ліберального підходу до прийому іноземців. Влада пояснює зміни необхідністю зміцнити інтеграцію, підвищити вимоги до знання мови та самостійності мігрантів, а також посилити довіру до інституту громадянства. Критики реформи попереджають, що ретроактивне застосування нових правил може створити правову невизначеність і знизити привабливість країни для кваліфікованих фахівців.
Польща готує реформу процедури отримання громадянства, яка має ускладнити шлях до польського паспорта для іноземців, як випливає з пропозиції Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
Згідно з планом МВС, мінімальний термін легального проживання в Польщі для претендентів на громадянство має бути збільшений до 8 років. Ця модель передбачає 3 роки тимчасового проживання, а потім 5 років постійного проживання. Зараз для низки категорій іноземців шлях до громадянства коротший.
Реформа також передбачає більш жорсткі інтеграційні вимоги. Іноземці повинні будуть підтвердити знання польської мови не нижче рівня B2, пройти державний тест на знання історії, конституційних цінностей і принципів польської держави, а також підписати акт лояльності Республіці Польща. Тест, за даними польських ЗМІ, може включати близько 40 питань.
У МВС Польщі пояснюють реформу необхідністю підвищити престиж польського громадянства та запровадити чіткі критерії, які мають підтверджувати інтеграцію заявників у польське суспільство.
Посилення правил відбувається на тлі рекордного зростання кількості натуралізацій. У 2025 році польське громадянство отримали понад 19 тис. іноземців. Найбільшою групою стали громадяни України — понад 10 тис. осіб, далі йшли громадяни Білорусі — 6,5 тис. та Росії — 759 осіб, повідомляли польські ЗМІ з посиланням на дані MSWiA.
У 2024 році польське громадянство отримали 16,3 тис. іноземців, з яких приблизно половину становили українці. Для порівняння, у 2023 році громадянство Польщі отримали близько 10 тис. осіб, а у 2019 році — 6,6 тис.
Значна частина українців отримує польське громадянство через механізми, пов’язані з Картою поляка та подальшим постійним проживанням. Це відрізняє їх від частини інших мігрантських груп, для яких шлях до громадянства частіше пролягає через роботу, довгострокове проживання або сімейні підстави.
Польща залишається однією з головних країн перебування українців після початку повномасштабної війни, а також одним із найбільших ринків праці для українських громадян. Посилення правил громадянства означає, що перехід від тимчасового або постійного статусу до польського паспорта може стати більш тривалим і формалізованим.
Арсенал Страхування завершив врегулювання великого страхового випадку з майнового страхування та здійснив дві виплати на загальну суму понад 114 мільйонів гривень.
Пожежа сталася на території великого виробничо-складського комплексу у Дніпрі. Внаслідок займання будівлі зазнали критичних пошкоджень — від частини приміщень фактично залишилися лише фрагменти конструкцій.
За результатами технічних обстежень будівлі визнано аварійними: несучі конструкції повністю втратили міцність, частина з них обвалилась усередину приміщень. Комплекс підлягає повному демонтажу та новому будівництву.
Страхове відшкодування було здійснене двома частинами:
— 51,9 млн грн виплачено 6 травня 2026 року;
— 62,3 млн грн виплачено 11 травня 2026 року.
«Врегулювання таких збитків — це надзвичайно складний процес, що потребує великої кількості технічних експертиз, аналізу конструктивного стану будівель та детальної оцінки масштабів пошкоджень. У цьому випадку йшлося фактично про повне знищення великого комплексу, тому процес врегулювання був особливо кропітким», — коментують в Арсенал Страхування.
Як повідомляє Сербський Економіст, у водах Чорногорії все частіше фіксують сріблястосмугасту рибу-пухир Lagocephalus sceleratus, відому як фугу і належить до числа найбільш небезпечних інвазивних видів Середземномор’я, повідомляє Інститут біології моря Університету Чорногорії.
Науковий радник Інституту біології моря Олександр Йоксимович заявив, що мова вже не йде про випадкові знахідки. За його словами, цей вид присутній біля узбережжя Чорногорії майже десять років і вже сформував стійку популяцію в Адріатичному морі.
Нещодавно фугу знову виявили біля узбережжя Будви: риба потрапила в рибальську сітку. Фахівці попереджають рибалок і туристів, що таку рибу не можна вживати в їжу і не слід намагатися самостійно її обробляти або готувати.
Головна небезпека пов’язана з тетродотоксином — сильним нейротоксином, який може міститися в органах, шкірі та тканинах цієї риби. Дослідження виду Lagocephalus sceleratus в Адріатиці підтверджують наявність тетродотоксину, при цьому токсин є небезпечним для людини при вживанні риби в їжу.
Експерти підкреслюють, що термічна обробка не робить таку рибу безпечною. Тому основна практична порада для рибалок і відпочивальників — не вживати знайдену рибу, не продавати її та повідомляти про знахідки профільним службам або Інституту біології моря.
Поширення фугу в Адріатиці пов’язують з потеплінням морської води та змінами в екосистемі Середземного моря. Вид походить з Індо-Тихоокеанського регіону і поширюється в Середземномор’ї як інвазивний вид, зокрема через Суецький канал. У 2025 році вчені також повідомили про знахідку цієї риби біля узбережжя Хорватії, що стало одним із найпівнічніших підтверджень її присутності в Середземномор’ї.
Для Чорногорії поява стійкої популяції фугу має не тільки екологічне, а й економічне значення. Риба може завдавати шкоди місцевому рибальству, потрапляти в сітки, пошкоджувати улов і створювати додаткові ризики для туристичних регіонів узбережжя. Особливо вразливими можуть бути Будва, Бока-Которська бухта, Бар та інші зони, де рибальство і туризм тісно пов’язані з морською екосистемою.
