Державний Ощадбанк та мережа АЗК UPG підписали договір про співпрацю, який передбачає кредитування бізнесу на особливих умовах для купівлі моторного палива, повідомив директор департаменту продажу Ощаду Юрій Войчак.
“Ми першими з усіх банків України підписали договір про співпрацю, який дозволяє всім клієнтам UPG, які цього потребують, купити його за кредитні кошти. Умови кредитування: 0,01% річних, терміном до 12 місяців, без забезпечення. Сума кредиту – до 20 млн грн”, – сказав Войчак під час форуму Energy Finance, організованому Ощадом у Києві в середу.
“Тобто аграрії чи інші клієнти UPG можуть звернутися за фінансуванням. У нас є ліквідність, у нас достатньо коштів, а ставка мінімальна і кредит надається без застави – процедура максимально проста”, – пояснив представник банку.
Він звернув увагу, що банк та мережа очікують запити на кредитування від бізнесу. Войчак уточнив, що договір між банком та UPG був підписаний приблизно місяць тому.
У коментарі Енергореформі він зазначив, що банк веде переговори з іншими мережами для укладення подібного договору.
“До нас почали звертатися WOG, OKKO. Ведемо переговори”, – сказав Войчак.
За його словами, такий договір дає потрійну взаємодію: клієнт має пальне, банк має клієнта для кредитування, а мережа АЗК збільшує обсяги продажу пального.
Власник мережі UPG Володимир Петренко в коментарі Енергореформі повідомив, що, за його інформацією, пального, згідно з угодою про кредитування, вже продано приблизно на 60 млн грн.
“Після подорожчання пального потрібно приблизно вдвічі більше коштів на його купівлю. Завдяки кредиту, є можливість не виймати на це обігові кошти. Наша мета – дати можливість споживачам придбати пальне, яке ми веземо з США і оцінити його високу якість”, – сказав Петренко.
Як повідомлялося, UPG (Ukrainian Petrol Group) – українська група компаній, що спеціалізується на торгівлі нафтопродуктами. UPG входить до трійки найбільших операторів України за кількістю станцій. Група має власну логістичну інфраструктуру та здійснює прямі постачання пального з провідних НПЗ Європи та США. Засновником UPG є Володимир Петренко.
Раніше Ощадбанк у своєму релізі щодо нової програми для бізнесу з UPG, яка дає підприємцям можливість закуповувати пальне для сезонних робіт або поточної діяльності без навантаження на обігові кошти зазначав, що її головною перевагою є пільгова відсоткова ставка 0,01% річних на перші чотири місяці кредитування.
ТОВ «Сільпо-Фуд», яке розвиває мережу «Сільпо» та входить до групи компаній Fozzy Group, має намір придбати низку активів у вигляді нерухомості та обладнання, що належать групі компаній «Євротек», яка нещодавно повідомила про закриття своїх мереж супермаркетів.
Відповідні заяви «Сільпо-Фуд» про придбання контролю над активами Антимонопольний комітет України розгляне на засіданні в четвер, йдеться в порядку денному відомства на його сайті.
Як повідомлялося, група компаній «Євротек», яка розвиває в Україні продуктові мережі «Фреш», «Арсен», “Союз” і «Квартал», закриває супермаркети своїх мереж у Львові та Чернігові. Пізніше група підтвердила вихід мереж з ринку.
За даними на сайті «Євротек», до групи компаній також входить девелоперська компанія, що здійснює управління нерухомістю, та «Альянс Маркет», яка розвиває мережі супермаркетів.
Згідно з інформацією аналітичної системи YouControl, власником ТОВ «Альянс Маркет» є Михайло Весельський (100%).
За результатами 2025 року ТОВ «Альянс Маркет» збільшило чистий збиток на 27,5% порівняно з попереднім роком, до 72,9 млн грн. Чистий дохід зріс на 21,2%, до 3 млрд грн.
ТОВ «Сільпо-Фуд», яке розвиває мережу «Сільпо», створено на початку серпня 2016 року. Згідно з інформацією на сайті, у мережі працює 310 супермаркетів у 60 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo: у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.
За даними YouControl, засновником ТОВ є ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ритейл Капітал» (100%, Київ). Кінцевим бенефіціаром є Володимир Костельман.
Виручка «Сільпо-Фуд» за підсумками 2025 року збільшилася на 13,9% порівняно з 2024 роком – до 106 млрд грн, чистий прибуток склав 1,1 млрд грн проти 154 млн грн у попередньому році.
Компанія входить до торговельно-промислової групи Fozzy Group, яка має понад 825 торговельних точок по всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети «Сільпо», оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому «Фора», дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети «Біла ромашка», магазини для домашніх тварин E-ZOO.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками січня-березня поточного року збільшила виробничі та фінансові показники порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Згідно з пресрелізом у четвер, зокрема, обсяг виробництва компанії зріс майже на 6% – з 3,21 тис. тонн у першому кварталі 2025 року до 3,4 тис. тонн у першому кварталі 2026-го.
Обсяг експорту зріс ще більше – на 10%, з 1,24 млрд грн до 1,37 млрд грн.
Компанія також збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів. За перші три місяці 2026 року “Сентравіс” сплатив 170,6 млн грн податків, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
“Вважаю, що ми показали хороший результат у першому кварталі, особливо з огляду на важку зиму та стабільно складну безпекову ситуацію в Нікополі. Велика подяка за це нашій команді та Силам оборони України. Будемо й надалі робити те, що вміємо найкраще – розвивати виробництво та посилювати позиції на світовому ринку”, – зазначив головний виконавчий директор “Сентравісу” Юрій Атанасов.
У 2025 році компанія виробила 13,77 тис. тонн продукції. Майже весь обсяг експортується на зовнішні ринки. Основними ринками збуту компанії залишаються Європа, США та країни Близького Сходу.
Виробничі потужності “Сентравісу” розташовані в Нікополі та Ужгороді. Компанія також має офіси продажів у США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Як повідомлялось, компанія планувала у 2025 році збільшити виробництво до 15 тис. тонн.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
ПАТ “Науково-виробничий центр “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод” (БХФЗ) за підсумками 2025року збільшило чистий прибуток на 2,96% – до 281,788 млн грн.
Як повідомляється на сайті компанії, БХФЗ за підсумками 2025 року збільшив виробництво фармпродукції на 16% – до 37,4 млн упаковок на суму 2,481 млрд грн.
За інформацією компанії, загальний обсяг реалізації готової продукції та товарів у 2025 роцi склав 43,8 млн упаковок що на 6,9% бiльше, нiж у 2024 році.
Крім того, компанія повідомила, що в 2025 році БХФЗ експортувала продукцію на суму 307 млн грн, що складає 13,7% від загального обсягу реалізації.
БХФЗ експортував власну продукцiю, зокрема, до країн Схiдної та Західної Європи, Балтiйських країн, Кавказу, Центральної Азії і дальнього зарубiжжя, а також країн, що входять до складу СНД.
Чистий дохiд від реалізації за 2025 року склав 2,259 млрд грн, що на 7,9% більше, ніж в роком раніше.
БХФЗ прогнозує за підсумками 2026р зростання чистого доходу від реалізації продукції на 18% у порівнянні з 2025 роком. Щорічне зростання протягом 2027-2028 років очікується на рівні 13%
Компанія також повідомила, що у 2025 році БХФЗ розробляла 12 препаратів у чотирьох лікарських формах, було завершено одне клінічне дослідження, ще до двох клінічних досліджень триває підготовка.
Крім того, БХФЗ завершила для реєстрації одного препарату в Україні та семи за кордоном.
Всього в 2025 році БХФЗ зареєстрував чотири готових лікарських засоби та п’ять АФІ. В країнах СНД подано на реєстрацію один лікарський засіб, а в країнах дальнього зарубіжжя зареєстровано чотири препарати.
У компанії зазначили, що БХФЗ намагається утримати відпускні ціни на довоєнному рівні та відкоригував номенклатуру з урахуванням обставин воєнного часу, також вдалося зберегти безперервність ланцюгів постачання.
Крім того, група БХФЗ створив необхідний резерв виробничих запасів та сировини, який постійно оновлюється, для забезпечення безперебійного процесу виробництва протягом 2026 року.
Як повідомлялося, БХФЗ намагається стягнути з російської федерації 50,7 млн грн збитків внаслідок знищення та пошкодження майна у зв’язку зі збройною агресією, а саме руйнації та пошкодження майна внаслідок ракетного обстрілу 31 липня 2025 року.
Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. У рамках розслідування була проведена експертиза, згідно з якою розмір прямих (реальних) збитків, завданих БХФХ внаслідок втрати, руйнування або пошкодження майна (основних засобів та товарно-матеріальних запасів згідно переліків) у зв’язку зі збройною агресією РФ (внаслідок вибуху і пожежі 31 липня 2025р), складає 50 млн 760,894 тис. грн, що за курсом НБУ на дату оцінки (31 липня .2025р) дорівнює $1 млн 215,358 тис.
Наразі акціонерами БХФЗ виступають фармкомпанія ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ), якій належать 31,8% акцій БХФЗ, акціонерами компанії також виступають “Белдор Груп” (21,26% і “Леник Груп” (20,32%).
Кінцевими бенефіціарами БХФЗ виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова, Тетяна Артеменко, Микола Безпалько та Олег Голобородько.
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич заявив, що Белград сподівається підтвердити участь України у спеціалізованій виставці Expo 2027, яка відбудеться в сербській столиці з 15 травня по 15 серпня 2027 року, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст“.
Про це Джурич написав у X після зустрічі з послом України в Сербії Олександром Литвиненком. За словами глави МЗС Сербії, сторони обговорили подальшу активізацію політичного діалогу, підтримку двосторонніх політичних консультацій та покращення торговельного співробітництва між двома країнами.
Він також подякував Україні за принципову позицію у питанні поваги до територіальної цілісності та суверенітету Республіки Сербія.
«Оскільки Сербія та Україна традиційно підтримують дуже якісні відносини, ми сподіваємося підтвердити участь української сторони у майбутній спеціалізованій виставці EXPO 2027», – підкреслив глава МЗС Сербії.
Для Белграда можлива участь України в Expo 2027 має не тільки дипломатичне, а й економічне значення. Сербія намагається використовувати виставку як інструмент розширення торговельних, інвестиційних та логістичних зв’язків, а також як майданчик для просування країни в якості регіонального хабу Західних Балкан.
Для України участь у Expo 2027 могла б стати можливістю представити в Сербії не тільки національний павільйон, а й бізнес-програму, пов’язану з відновленням, агропромисловим комплексом, енергетикою, IT, будівельними матеріалами, логістикою та промисловою кооперацією.
Expo 2027 Belgrade пройде під темою «Play for Humanity: Sport and Music for All». Це буде перша спеціалізована виставка Expo, яку прийматимуть Сербія та регіон колишньої Югославії. За даними Міжнародного бюро виставок, майданчик у Белграді має прийняти понад 130 країн, понад 6 млн відвідувачів і понад 8 тис. заходів протягом 93-денної програми.
За даними офіційного сайту Expo 2027, на даний момент участь формально підтвердили 137 країн. Серед них зазначені Японія, Південна Корея, Китай, Туреччина, Угорщина, Австрія, Швейцарія, Словаччина, Азербайджан, Еквадор, Монако, а також низка країн Африки, Азії, Океанії та Латинської Америки. У березні 2026 року в Белграді також відбулася друга міжнародна зустріч учасників Expo 2027, у якій, за даними уряду Сербії, взяли участь представники 138 країн.
Особливість белградської Expo полягає в тому, що вона має стати не універсальною всесвітньою виставкою, а спеціалізованою Expo, тобто більш сфокусованою міжнародною подією з обмеженою темою та терміном проведення. Для Сербії це найбільший іміджевий та інфраструктурний проєкт десятиліття: він пов’язаний із будівництвом нового виставкового комплексу в Сурчині, розвитком транспортної інфраструктури, готельного сектору, міської економіки та міжнародного позиціонування Белграда.
Понад 500 іноземних інвесторів, які отримали португальські Golden Visa, готують колективний позов проти держави через новий закон про громадянство, який збільшує термін очікування для подання заяви на отримання португальського паспорта.
Йдеться про власників інвестиційних посвідок на проживання ARI, відомих як «золоті візи». За даними The Portugal News, інвестори вважають, що зміна правил порушує їхні законні очікування, оскільки багато хто вступав у програму, розраховуючи на можливість подати заявку на громадянство після п’яти років проживання. Тепер для частини заявників цей термін може збільшитися до восьми або десяти років.
Ініціатива об’єднує інвесторів різних національностей, при цьому особливо помітні громадяни США. Учасники групи мають намір спочатку використати правові можливості всередині Португалії, а потім, за необхідності, розглянути варіанти звернення на європейському рівні.
Головна претензія інвесторів пов’язана з ретроактивним ефектом реформи. Багато власників Golden Visa вже кілька років жили в Португалії, інвестували у фонди, бізнес або нерухомість і планували подати заявку на громадянство за старими термінами. В одному з прикладів, наведених у португальській пресі, інвестор перебував менш ніж за два місяці до завершення п’ятирічного терміну, коли правила були змінені.
Португальська Golden Visa довгий час була однією з найпопулярніших програм резидентства за інвестиції в ЄС. Вона дозволяла іноземцям отримати посвідку на проживання при виконанні інвестиційних умов і при мінімальній фізичній присутності в країні, а потім претендувати на громадянство після встановленого терміну проживання. Однак в останні роки влада Португалії послідовно посилювала міграційну та інвестиційну політику.
Для ринку нерухомості та інвестиційної міграції цей спір має важливе значення. Якщо суди визнають, що нові терміни не повинні застосовуватися до вже діючих інвесторів, це збереже частину довіри до програми. Якщо ж держава виграє, Португалія може зіткнутися з репутаційними втратами серед інвесторів, які сприймали її правила як стабільні та передбачувані.
Зміни також можуть вплинути на інші країни ЄС, де програми на проживання та громадянства все частіше стають предметом політичної дискусії. На тлі зростання цін на житло, міграційного тиску та критики «золотих віз» уряди прагнуть посилювати умови, але інвестори вимагають захисту раніше отриманих прав.
