Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році ще на 1,5 млн тонн – до 16,5 млн тонн.
Згідно з квітневим звітом американського відомства, одночасно оцінку перехідних залишків на кінець МР знижено з 3,28 млн тонн до 1,58 млн тонн, внутрішнього споживання – з 7,7 млн тонн до 7,3 млн тонн, а перехідних залишків на початок цього МР – з 3,5 млн тонн до 2,9 млн тонн.
Що стосується української кукурудзи, то прогноз її експорту після збільшення на 1,5 млн тонн у березні у квітні збережено на тому ж рівні – 24,5 млн тонн.
Водночас загалом для українського фуражного зерна він підвищений на 0,1 млн тонн – до 26,97 млн тонн за рахунок такого ж скорочення перехідних залишків на кінець цього МР – до 4,08 млн тонн.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР покращено на 0,66 млн тонн – до 787,36 млн, тоді як прогноз світового експорту пшениці підвищено на 1,34 млн тонн – до 213,47 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти, навпаки, переглянули в бік зниження на 0,56 млн тонн – до 258,27 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва у квітні знижено на 2,38 млн тонн – до 1 млрд 227,86 млн тонн, тоді як експорту – лише на 0,47 млн тонн, до 200,59 млн тонн. Мінсільгосп США також знизив оцінку перехідних запасів – на 2,35 млн тонн, до 318,28 млн тонн.
Як повідомлялося, в Україні поліпшення оцінок експорту зерна цього маркетингового року пояснюють нарощуванням обсягу транспортування його новим морським коридором під контролем ВМС ЗСУ.
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України.
Як ідеться в повідомленні інспекції в понеділок у соцмережі X, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 9 квітня в Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку трьох партій баранок загальною вагою 5,34 тис. тонн, імпортованих з України.
Кількома днями раніше в Любліні з польського ринку було вилучено три партії морозива загальною вагою 8,48 тонн, імпортованого з України, у зв’язку з розморожуванням.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їхнє використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
Заплановані перевірки Державної податкової служби у 2024 році за регіонами
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Група компаній “Ескулаб”, що управляє мережею медичних лабораторій “Ескулаб” (ПП “Перша соціальна медична лабораторія (ПСМЛ) “Ескулаб” і ТОВ “Ескулаб центр”), заявляє про ризики зупинки роботи мережі через спробу рейдерського захоплення.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” в ексклюзивному інтерв’ю засновник мережі Сергій Дядюшко, наразі роботу мережі фактично заблоковано через дії двох її співзасновників Станіслава Луговського і Дениса Мельника.
За словами Дядюшка, комерційний директор мережі Роман Висоцький, який представляє Мельника, заблокував фінансові операції “Ескулабу”, унаслідок цього мережа не може закуповувати реагенти для проведення аналізів, а також виплачувати заробітну плату майже 1200 співробітникам мережі.
“Зараз реактивів не вистачає, їх потрібно закупити, людям не виплачують зарплату. Зупинено платежі, які не дають можливості підприємству продовжувати працювати. Я вже своїх близько 5 млн грн інвестував, але сьогодні у мене вже вичерпані ресурси. Зупиниться робота всієї мережі по всій Україні”, – сказав він.
Дядюшко уточнив, що конфлікт між співзасновниками виник 2023 року, коли Луговський і Мельник спробували переоформити на себе частку Дядюшка і вивести його зі складу менеджменту мережі. Водночас між співзасновниками було досягнуто домовленості про створення дирекції, до складу якої увійшли представники кожного зі співзасновників.
“Таким чином, Висоцький наприкінці березня заблокував фінансові операції”, – сказав Дядюшко.
Наразі Дядюшко звернувся до українських правоохоронних органів.
Своєю чергою, Мельник заперечує такі звинувачення.
Медична лабораторія “Ескулаб” входить до трійки найбільших приватних лабораторій України, законтрактована Національною службою здоров’я України (НСЗУ). До складу мережі входять п’ять лабораторних центрів і 180 пунктів забору аналізів у західних регіонах України та Києві.
2023 року “Ескулаб” заплатив 33,8 млн грн податків, зокрема ЄСВ – 14,97 млн грн, військовий збір – 1,33 млн грн, ПДФО – 14,034 млн грн. Компанія входить до десятки найбільших платників податків Львівської області.
Співзасновниками ПП “ПСМЛ “Ескулаб” виступають Дядюшко, якому належить 43% компанії, Луговський (43%) і Мельник (14%). Співзасновниками ТОВ “Ескулаб центр” виступають Дядюшко, Луговський і Мельник, кожному з яких належить по 20% компанії, а також Руслана Солтані, якій належить 40%.
Інвестиція інвесткомпанії NJJ у “Датагруп-Воля-lifecell”, яка належить французькому мільярдеру Ксав’є Нелю, становитиме $1,5 млрд – це сума угоди з придбання 100% активів компаній та інвестиційні зобов’язання на п’ять років.
“Для України, по суті, зараз вирішується питання $1,5 млрд інвестицій, які включають суму угоди і капітальні інвестиції, які будуть зроблені в наступні п’ять років”, – сказав CEO “Датагруп-Воля-lifecell” Михайло Шелемба агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також зазначив, що створена після завершення угоди компанія “Датагруп-Воля-lifecell” планує брати участь в аукціонах на розподіл радіочастот мобільного радіозв’язку 2355-2395 МГц, 1935-1950/2125-2140 МГц і 2575-2610 МГц, які Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, може провести в серпні.
“Частоти – це основний актив для будь-якого мобільного оператора. У lifecell зараз достатньо частот, щоб надавати якісні послуги, але ми хочемо рости і нам потрібно буде більше частот”, – сказав Шелемба.
Він підкреслив, що вихід на конкурс такого інвестора як NJJ “підвищить на порядок конкуренцію за частоти, завдяки чому держава зможе виручити більше коштів”.
“А ми говоримо про десятки мільйонів доларів…”, – уточнив Шелемба.
Раніше повідомлялося, що інвесткомпанія NJJ, яка належить французькому мільярдерові Ксав’є Нелю, після завершення угоди з придбання фіксованого телекомунікаційного оператора “Датагруп-Volia” і оператора мобільного зв’язку lifecell об’єднає їхні активи в єдину компанію, яка пропонуватиме клієнтам потрійний пакет послуг. Шелемба очолить об’єднану платформу “Датагруп-Volia-Lifecell”. П’єр Данон, нинішній голова наглядової ради “Датагруп-Volia”, також продовжить свою роботу на посаді голови наглядової ради об’єднаної структури.
Фіналізація угоди залежить від отримання остаточних регуляторних схвалень та інших умов закриття. Як відомо, Антимонопольний комітет виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”. На засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom придбати контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”).
CFO Turkcell Каміль Кальйон (Kamil Kalyon) під час сесії запитань-відповідей з інвесторами на представленні фінансових результатів компанії за 2023 рік підтвердив, що суму угоди з NJJ на момент закриття угоди визначено в розмірі $525 млн, але остаточна сума підлягатиме коригуванню.
З 24 квітня по 7 травня 2024 року у Швеції вже вдруге відбудеться “Європейський фестиваль: Українська весна”, що цьогоріч обʼєднає 12 культурних подій. Стокгольм стане місцем проведення різноманітних заходів, які по-різному відображають взаємодію України з європейським культурним контекстом.
Концепція фестивалю полягає в тому, щоб представити Україну як невід’ємну частину спільної європейської культурної спадщини. Цей звʼязок підкреслює слоган фестивалю – “Віддзеркалення в очах один одного – Україна в Європі та Європа в Україні”.
Організатори переконані, що сьогодні кінцевою метою всіх культурних заходів, присвячених Україні за кордоном, має бути фокусування уваги суспільства на боротьбі і перемозі України у війні, яку розвʼязала Росія. І першочергова задача – вкотре нагадати про необхідність посилення допомоги для захисту від агресора.
Тому цього року кожен з 12 днів фестивалю буде присвячений одному з українських митців, що пішли захищати свою країну і загинули на фронті.
