Сприйняття Словенії в українському суспільстві за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, має виразно збалансований, але стриманий характер. Загальна частка позитивних оцінок становить 40,6%, що формує основу загалом доброзичливого, хоча й не домінуючого образу країни. Водночас майже половина респондентів — 48,0% — обрали нейтральну позицію, що є ключовою характеристикою цього профілю.
Структура позитивного ставлення свідчить про помірний рівень емоційної залученості. Лише 10,5% українців заявили про «повністю позитивне» ставлення до Словенії, тоді як більшість у цьому сегменті — 30,1% — схиляються до варіанту «здебільшого позитивне». Це означає, що позитив є радше раціональним і загальним, ніж глибоко емоційним.
Нейтральність, яка охоплює майже половину опитаних, виступає визначальним фактором у сприйнятті країни. Такий показник зазвичай вказує на обмежену інформаційну присутність держави в українському медійному просторі або відсутність чітко сформованого образу серед широкої аудиторії. У цьому контексті Словенія не викликає ані сильних симпатій, ані суттєвого відторгнення.
Негативні оцінки залишаються відносно низькими — 7,0% загалом. З них 5,8% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 1,2% — на «повністю негативне». Це свідчить про те, що критичне сприйняття країни є маргінальним і не має системного характеру.
Окремо варто звернути увагу на частку тих, хто не зміг визначитися — 4,4%. Разом із нейтральною групою це формує значний сегмент аудиторії, який потенційно відкритий до зміни ставлення залежно від інформаційного контексту та інтенсивності контактів між країнами.
У підсумку, Словенія сприймається українцями як країна з позитивним, але не домінуючим іміджем. Високий рівень нейтральності вказує на наявність простору для зміцнення двостороннього образу, тоді як низький рівень негативу створює сприятливу основу для подальшого розвитку сприйняття у більш позитивному напрямку.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Словенія посідає 46-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $368,7 млн. Водночас імпорт зі Словенії більш ніж утричі перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні $205,8 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СЛОВЕНИЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Економіка України наприкінці 2025 року продемонструвала більш стабільне завершення року, ніж очікувалося восени, однак говорити про повноцінне відновлення поки що передчасно. Такий висновок випливає з аналітичного огляду ключових макроекономічних показників України та світу, підготовленого на основі даних Держстату, НБУ, МВФ, Світового банку та провідних міжнародних статистичних відомств.
Згідно з оглядом, зростання реального ВВП України у 2025 році оцінено в 1,8%, а інфляція у грудні сповільнилася до 8% у річному вимірі. Одночасно послабився і базовий інфляційний тиск: базова інфляція у грудні також сповільнилася до 8% проти 11% у вересні. Це дозволило економіці завершити рік із формально позитивною динамікою навіть на тлі війни, втрат енергетичної інфраструктури, дефіциту робочої сили та високого бюджетного тиску.
При цьому структура зростання залишалася нерівномірною. Споживчий сегмент і частина інвестиційної активності виглядали стійко: у четвертому кварталі 2025 року зростання роздрібної торгівлі прискорилося в середньому до 13,6% рік до року, а будівельна активність підтримувалася ремонтом житла та відновленням логістичної, інфраструктурної та енергетичної бази. У другому півріччі зарплати у приватному секторі, за оцінками на основі банківських даних, зростали більш ніж на 20% у річному вираженні. Водночас промисловість залишалася слабкою: у четвертому кварталі промислове виробництво в середньому скорочувалося на 4,8% рік до року, насамперед через спад в енергетиці та видобувній галузі.
Як зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, ідеться не про фазу класичного економічного підйому, а радше про збереження макростійкості в умовах війни.
«Підсумок 2025 року для України можна назвати стримано позитивним, але без підстав для самозаспокоєння. Так, інфляція виявилася нижчою, ніж очікувалося ще восени, базовий ціновий тиск теж помітно послабився, резерви стали рекордними, а економіка не зірвалася у спад навіть попри жорсткі воєнні умови. Водночас це не є ознакою повноцінного підйому», — підкреслив він.
Зміна реального ввп у фактични х цінах відносно попереднього періоду в 2014-2024 рр.
За словами Максима Уракіна, нинішня модель української економіки тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. «Фактично ми бачимо модель економіки, яка тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. Але без більш масштабного припливу інвестицій у виробництво, енергетику, логістику і технологічне оновлення це зростання залишатиметься обмеженим і дуже чутливим до будь-якого нового зовнішнього або воєнного шоку», — зазначив він.
Найважливішою опорою для макрофінансової стабільності залишалася зовнішня допомога. У четвертому кварталі її приплив різко посилився, а загалом у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд офіційного фінансування, зокрема $32,7 млрд від ЄС і $12 млрд від США. Це дозволило наростити міжнародні резерви до історичного максимуму у $57,3 млрд наприкінці року. Але одночасно посилилися і дисбаланси: дефіцит поточного рахунку за січень-листопад досяг $30,6 млрд, а консолідований дефіцит бюджету без урахування грантів становив 2,209 трлн грн, або 24,8% ВВП. НБУ також вказував, що державний і гарантований державою борг утримуватиметься на рівні понад 100% ВВП на прогнозному горизонті.
Географічна Структура міжнародної допомоги Україні у 2022-2025 роках, млрд євро
Уракін вважає, що саме 2026 рік стане для України визначальним. «Ключовий висновок 2025 року для України дуже простий: зовнішня допомога виграла для держави час, але сама по собі не вирішує проблему слабкої структури економіки. Рекордні резерви, велике офіційне фінансування і навіть сповільнення інфляції ще не означають, що економіка стала самодостатньою. Навпаки, якщо подивитися на дефіцит поточного рахунку, масштаб бюджетного розриву та боргове навантаження, видно, що макростійкість поки що значною мірою тримається на зовнішньому ресурсі», — підкреслив він.
Він додав, що без припливу інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку нинішня стабільність ризикує залишитися лише режимом утримання системи. «Саме тому 2026 рік буде критичним: якщо він не дасть приросту інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку, то нинішня стабільність залишиться лише режимом утримання системи, а не переходом до справжнього економічного відновлення», — резюмував Уракін.
На глобальному тлі ситуація виглядала помірно слабкою, але не кризовою. За даними огляду, світова економіка наприкінці 2025 року сповільнювалася, однак США зберігали стійке зростання, єврозона демонструвала слабку, але позитивну динаміку, а Китай завершив рік із формально сильним зростанням ВВП на 5%, хоча і на тлі слабкого внутрішнього попиту. Для України це означає, що зовнішнє середовище залишається неоднорідним: без різкого обвалу, але й без потужного зовнішнього імпульсу, який міг би автоматично прискорити внутрішнє відновлення.
Experts Club — український інформаційно-аналітичний центр, який займається підготовкою досліджень, оглядів та експертних матеріалів з економіки, міжнародних відносин, ринків і довгострокових тенденцій розвитку України та світу. Центр також регулярно виступає майданчиком для публічних коментарів і дискусій за участю профільних експертів.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл ТОВ “Олімп” на набуття контролю над активами ТОВ “АДМ Юкрейн” у вигляді єдиного майнового комплексу (елеватора), повідомило відомство у Facebook.
Згідно з даними регулятора, йдеться про об’єкт, що надає послуги зі зберігання зерна.
За інформацією учасників ринку, об’єктом угоди є елеватор “Кам’янський” у Черкаській області. Потужність зберігання підприємства становить 64 тис. тонн у металевих силосах та підлогових складах.
Після завершення угоди у власності “АДМ Юкрейн” фактично не залишиться активів для зберігання зерна в Україні. Раніше компанія втратила контроль над “Таврійським” елеватором через військову агресію РФ.
Archer Daniels Midland (ADM) – американська агропромислова корпорація зі штаб-квартирою у Чикаго, що працює у 200 країнах. Компанія спеціалізується на виробництві харчових інгредієнтів, кормів для тварин, біопалива, а також на переробці, зберіганні та логістиці сільськогосподарської продукції. Виробничий портфель включає зернові, олійні культури, борошно, крохмалі, рослинні жири та логістичні послуги через підрозділ ADM Logistics. В Україні корпорація представлена ТОВ “АДМ Юкрейн”.
ТОВ “Олімп” – українська агропромислова компанія із земельним банком 36 тис. га у Житомирській, Кіровоградській та Черкаській областях. Спеціалізується на рослинництві (кукурудза, пшениця, соя, соняшник), тваринництві, переробці та трейдингу. До структури активів входять шість переробних підприємств (млини, пекарні, консервні цехи), елеватори “Олімп” та “Олімп-Агро”, а також Кам’янський машинобудівний завод. Бенефіціарами компанії згідно з даними аналітичної системи YouControl є Володимир Гецько та Юрій Москалик.
Як повідомляє Fixygen, Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) “Житомирський консервний завод” планує 25 травня провести дистанційні загальні збори акціонерів, на розгляд яких винесено звіти органів управління за останні сім років (2019-2025 роки), повідомила компанія у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з порядком денним, акціонери мають намір затвердити результати фінансово-господарської діяльності за вказаний період. Прибутки, отримані підприємством у 2019-2025 роках, пропонується залишити нерозподіленими, а збитки покривати за рахунок майбутніх доходів. Дивіденди за ці роки нараховувати та виплачувати не планується.
Окремим блоком питань є повне оновлення наглядової ради, переобрання якої відбуватиметься шляхом кумулятивного голосування, а також затвердження нової редакції статуту.
Крім того, завод планує суттєво розширити перелік видів економічної діяльності у ЄДР. До оновленого списку, зокрема, увійдуть виробництво хліба та кондитерських виробів, готової їжі та страв, дитячого харчування, а також оптова торгівля паливом, металами, зерном та молочними продуктами. Компанія має намір офіційно закріпити діяльність у сфері вантажного транспорту, ремонту промислових машин та операцій з нерухомістю.
Акціонерам також пропонується надати попередню згоду на вчинення значних правочинів протягом року на суму до 20 млн грн. Характер правочинів передбачає широкий спектр операцій: від купівлі-продажу майна та залучення кредитів до участі у створенні інших суб’єктів господарювання та інвестиційної діяльності.
За даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Житомирський консервний завод” за підсумками 2025 року збільшило дохід на 18,3% – до 8,56 млн грн, а чистий прибуток зріс удвічі – до 60,5 тис. грн. Активи підприємства за рік зросли на 7,2% і на кінець 2025 року становили 3,48 млн грн, тоді як зобов’язання збільшилися на 5,9% – до 3,08 млн грн. На підприємстві офіційно працюють дев’ять співробітників.
ПрАТ “Житомирський консервний завод” спеціалізується на переробці овочів і фруктів (ТМ “Житомирський”, ТМ “Дари Полісся”) та випускає продукцію Private Label для мереж “Сільпо” та “АТБ”.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із провідних операторів зернового ринку України, засіяло близько 20% запланованих площ у кожному з виробничих кластерів у межах поточної весняної посівної кампанії, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, агрохолдинг впроваджує адаптивну модель управління, що передбачає відмову від уніфікованих рішень на користь регіонального планування залежно від погодних і ґрунтових умов. Зокрема, старт робіт у Черкаському та Кам’янець-Подільському кластерах було відтерміновано до належного прогрівання ґрунту.
Ключовою культурою “Нібулону” в сезоні-2026 залишається кукурудза, під яку відведено близько 28,5 тис. га. Завершити її сівбу в межах кожного підрозділу планується протягом 10-12 днів. Ще майже 3 тис. га займе соя, посіви якої зосереджені переважно в центральних та західних регіонах.
Найсуттєвіших змін зазнала структура посівів у Миколаївському кластері. Через тривалий дефіцит опадів і високі кліматичні ризики на Півдні компанія повністю відмовилася від ярих культур у цьому регіоні, зробивши ставку виключно на озимі з коротким періодом вегетації. Це дозволить ефективніше використовувати зимову вологу та зменшити залежність від весняно-літніх опадів.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. “Нібулон” є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
Використання штучного інтелекту вже стало повсякденною практикою для більшості студентів і працівників, однак ключовою конкурентною перевагою на ринку праці в найближчі роки залишатимуться не технічні, а людські навички – комунікація, лідерство, емоційний інтелект, критичне мислення та здатність працювати з людьми. До такого висновку дійшли учасники пресконференції на тему «Вища освіта та освіта МВА в епоху штучного інтелекту. Які професії та навички залишаться за людиною?», що відбулася в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Як повідомила директорка Центру бізнес-освіти та підвищення кваліфікації Інституту психології і підприємництва Марія Фурман, дослідження, проведене на базі співпраці студентів і бізнесу, охопило понад 250 респондентів із сфер юриспруденції, HR, IT, консалтингу, маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, освіти, продажів та фінансів.
«Наразі понад 97% опитаних уже використовують штучний інтелект у роботі або повсякденному житті, а понад 50% звертаються до нього щонайменше раз на день. Найпоширенішими інструментами виявилися ChatGPT, Google Gemini, Claude та Copilot, а основними сценаріями використання – пояснення складної інформації, написання та редагування текстів, генерація ідей, переклад, аналіз даних і підготовка підсумків», – зазначила вона під час презентації дослідження «Використання ШІ в роботі та повсякденному житті».
Водночас, за словами Фурман, поширення ШІ не означає автоматичного зростання довіри до його відповідей. Вона звернула увагу, що близько 30% щоденних функцій уже заміщуються такими інструментами, однак найбільша частка респондентів оцінила рівень довіри до відповідей ШІ як середній – інформації можна довіряти лише за умови перевірки. Більше 50% опитаних завжди перевіряють згенеровані відповіді, ще 33% роблять це, якщо інформація виглядає підозрілою, а 13% – коли йдеться про особливо важливу роботу. Крім того, понад 30% респондентів дуже часто стикалися зі спотворенням інформації, а ще 53,6% повідомили, що такі випадки траплялися з ними декілька разів.
«За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року у світі зміниться понад 40% навичок, а це означає потребу в швидкому перенавчанні як чинних працівників, так і студентів. Вона підкреслила, що вища школа має не просто знайомити молодь із цифровими інструментами, а перебудовувати підходи до навчання так, щоб готувати фахівців, здатних працювати разом із ШІ, а не механічно покладатися на нього», – наголосила експертка.
За її словами, штучний інтелект уже став частиною навчання і бізнесу, але його ефект полягає не в повній заміні людини, а в трансформації її функцій.
«Саме тому сьогодні особливу цінність мають аналітичне мислення, комунікація, адаптивність, управління людьми, емоційний інтелект і креативність», – наголосила Фурман.
Вона додала, що ШІ не зможе витіснити управлінців, психологів, HR-фахівців, менеджерів із комунікацій, викладачів, наставників, а також тих, хто відповідає за стратегію та розвиток команд, оскільки саме в цих професіях вирішальними залишаються людська довіра, лідерство, емпатія та здатність працювати з контекстом.
В свою чергу, докторка економічних наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи Інституту психології і підприємництва Іраїда Зайцева, акцентувала на тому, що навіть найпотужніші алгоритми не можуть замінити керівника, оскільки вони позбавлені свідомості, творчості та моральної рефлексії. Вона нагадала, що машина може порадити скоротити персонал заради вищого прибутку, однак не здатна оцінити соціальні, етичні та навіть геополітичні наслідки такого рішення.
«Штучний інтелект — це потужний двигун, але тільки людина має бути тим пілотом, який знає, куди і навіщо летить. Ми навчаємо студентів не просто користуватися інструментом, а валідувати рішення, критично ставитися до “чорної скриньки” алгоритму і нести персональну відповідальність за результат. В інституті ШІ дозволяється використовувати як допоміжний засіб для структурування матеріалу чи пошуку ідей, однак студент зобов’язаний вказувати факт його застосування, перевіряти джерела і відповідати за зміст роботи, інакше це може розцінюватися як академічна недоброчесність», – зазначила Зайцева.
Генеральний директор Capolavoro Group (Бразилія), викладач бразильського інституту AMF та інвестор у технологічні стартапи Веслі Ласерда зосередив увагу на ризиках неправильного використання штучного інтелекту в бізнесі. За його оцінкою, головна небезпека полягає не лише в технології як такій, а в поступовому когнітивному послабленні людини, коли користувач звикає передавати машині власну пам’ять, аналітичні здібності, мовлення і навіть елементарну здатність до самостійного прийняття рішень. У своїй презентації він окремо назвав основними ризиками широкого впровадження ШІ когнітивні погіршення, зниження інтелекту, ослаблення здатності до рефлексії та втрату соціальних навичок.
«Штучний інтелект потрібно використовувати як інструмент для аналітики даних, а не як заміну людського мислення. Коли людина перестає розуміти, що стоїть за відповіддю машини, вона втрачає власні когнітивні здібності, а разом із ними – і здатність ухвалювати самостійні рішення», – зазначив Ласерда під час доповіді.
Він також звернув увагу, що нова хвиля автоматизації формує попит насамперед на AI-аналітиків, AI-інженерів, спеціалістів з AI Ops та алгоритмічного аудиту, а не тільки і не стільки не просто на IT-фахівців. Однак і в цих ролях вирішальним залишається людське розуміння того, що і для чого робиться, а не лише вміння написати машині правильний промпт.
В свою чергу, рекрутерка 3S Agency Софія Ворушко підкреслила, що у сфері найму штучний інтелект створює ілюзію об’єктивності, але все ж не може замінити живого рекрутера. За її словами, кандидати дедалі краще готуються до співбесід за допомогою ШІ, використовують правильні формулювання та соціально бажані відповіді, однак алгоритм не здатний повноцінно зчитати невербальні сигнали, зрозуміти мотивацію людини, її реальний досвід і відповідність культурі конкретної компанії. Вона навела приклад двох однакових на перший погляд вакансій асистента керівника, для яких на практиці були потрібні зовсім різні кандидати через різний стиль управління керівників.
«Сьогодні ринок дедалі менше оцінює працівника лише за хардскілами і дедалі більше – за софтскілами. Комунікація, життєстійкість, гнучкість, адаптивність, лідерство і вміння будувати відносини стають критично важливими, тому що саме їх найважче автоматизувати», – додала Ворушко.
Вона послалася на глобальні оцінки, згідно з якими 63% роботодавців називають дефіцит м’яких навичок бар’єром для розвитку бізнесу, 67% компаній шукають гнучкість і адаптивність, 61% – лідерство та соціальний вплив, а попит на соціальні та емоційні навички до 2030 року зросте ще на 24%. За словами рекрутерки, наразі 75% довгострокового успіху працівника залежать саме від софтскілів, тоді як на хардскіли припадає лише близько 20%.
Разом з тим, директор ТОВ “Формація” Микола Гой зазначив, що для бізнесу, побудованого на комунікації з клієнтами, партнерами, дилерами, виробниками та постачальниками, пряме перенесення рішень на ШІ є вкрай обмеженим. За його словами, в його компанії, що працює в галузі сонячної енергетики, близько 95% робочого часу – це саме робота з людьми, а тому шаблонні алгоритми не здатні повноцінно замінити живий контакт ні в продажах, ні в підборі команди, ні в розробці маркетингових рішень.
«У бізнесі можна використовувати штучний інтелект, але тільки якщо дуже чітко розуміти його межі. Заснування бізнесу, підбір команди, маркетинг, продажі, робота з клієнтом і швидке ухвалення рішень у мінливому середовищі залишаються зоною відповідальності людини, бо тут потрібні не шаблони, а знання, досвід і розуміння іншої людини», – наголосив Гой.
Він додав, що застосування ШІ в HR-процесах може призводити до помилок, якщо компанія намагається оцінювати кандидатів лише за формальними ознаками, не даючи людині можливості розкрити свій потенціал у живому спілкуванні.
Окремо учасниками було зазначено, що Інститут психології і підприємництва робить ставку на спеціальності, які, на думку організаторів, найменше піддаються автоматизації: управління персоналом, комунікативний менеджмент і психологію. У закладі повідомили, що вартість навчання на бакалавраті становить 42 тис. грн на рік, а в коледжі – 28 тис. грн на рік; також було заявлено про співпрацю з партнерами в країнах Балтії, а також в Польщі, ОАЕ та Бразилії, де студенти можуть проходити практику. Завдяки онтологiчному пiдходу, що допомагає розвинути особистiсть, та поєднанню психології з актуальними знаннями від бізнес-практиків, студенти інституту всебiчно розвивають персональнi та професійні навички. Це допомагає стати управлінцем високого рівня та не бути залежним вiд технологiй. Такий рівень підготовки дозволяє студентам, починаючи з другого курсу, працювати в бізнес-проєктах за професійним фахом.
Підбиваючи підсумки дискусії, експерти зійшлися на тому, що українська вища освіта і МВА-програми вже не можуть ігнорувати штучний інтелект, однак і не повинні робити його самоціллю. Йдеться не про боротьбу людини з машиною, а про новий розподіл ролей, за якого ШІ бере на себе рутинні, аналітичні та технічні функції, тоді як за людиною залишаються стратегія, етика, креативність, емпатія, управління командами та відповідальність за рішення. Саме ці якості, на думку учасників заходу, визначатимуть конкурентоспроможність фахівця в найближчі 5-10 років.
HR, ВЕСЛІ ЛАСЕРДА; 3S AGENCY, ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ І ПІДПРИЄМНИЦТВА, ІРАЇДА ЗАЙЦЕВА; CAPOLAVORO GROUP, МАРІЯ ФУРМАН, МИКОЛА ГОЙ, НАВЧАННЯ, ОСВІТА, рекрутинг, СОФІЯ ВОРУШКО, ФОРМАЦІЯ, ШІ
