Міжнародна компанія Unilever розпочала будівництво нової фабрики в м. Біла Церква Київської області. Сьогодні заклали пам’ятну капсулу на місці майбутнього підприємства в індустріальному парку “Біла Церква”, про це в п’ятницю на своїй сторінці у Facebook повідомив начальник Київської ОДА Руслан Кравченко.
Також повідомляють, що обсяг інвестицій у фабрику – €20 млн. На підприємстві буде створено майже 100 нових робочих місць. Фабрика вироблятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу, товари переважно будуть зорієнтовані для українського ринку. Потенційно підприємство вироблятиме продукцію і для інших ринків Європи.
У повідомленні зазначається, що загальна площа ділянки під забудову – 4,2 га. Виробнича потужність підприємства – понад 5000 тонн на рік. Будівництво фабрики планується завершити наприкінці 2024 року. Зведення відбуватиметься з урахуванням найвищих екологічних стандартів. Тут будуть комфортні умови праці, офісне приміщення спроєктовано з урахуванням потреб маломобільних груп населення. Для безпечного проведення робіт уже облаштовано наземне мобільне укриття, згодом побудують і підземний сховок.
“Місце будівництва нової фабрики в індустріальному парку обрано не випадково – є всі необхідні комунікації та дорожня інфраструктура. Розвиток індустріальних парків підтримує відновлення промисловості Київщини під час війни Росії проти України. Відкриття нових виробництв сприяє підвищенню доходів і добробуту місцевих громад, збільшенню податкових надходжень та стимулюванню розвитку малих і середніх підприємств у регіоні”, – розповів Руслан Кравченко.
Руслан Кравченко подякував генеральному директору Unilever Україна Василю Бовдилову та засновнику UFuture, до складу якого входить індустріальний парк “Біла Церква”, Василю Хмельницькому за приклад, який “мають наслідувати й інші інвестори та спільними зусиллями розвивати економічний потенціал Київщини”.
Раніше повідомлялося, що Unilever Plc спрямує EUR20 млн на будівництво в Київській області фабрики з виготовлення засобів особистої гігієни, шампунів і гелів для душу під брендами Dove, Axe, TRESemmé і Clear,
Державний бюджет України отримав позику $230 млн від уряду Японії в рамках проекту Світового банку “Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)”, повідомило Міністерство фінансів у п’ятницю ввечері.
“В умовах війни сільське господарство зазнає значних збитків, що, своєю чергою, ставить під загрозу продовольчу безпеку не тільки в Україні, а й у всьому світі. Залучення коштів у рамках ARISE є важливим внеском у забезпечення доступу для фінансування аграрного бізнесу України”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Уточнюється, що кошти було залучено з Цільового фонду сприяння необхідному розширенню кредитування для України (ADVANCE Ukraine).
Мінфін нагадав, що проєкт ARISE ставить за мету підтримку доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування (компенсація витрат за програмою “5-7-9”) і поліпшення доступу малих господарств до фінансування через гранти.
Обсяг фінансування проєкту наразі становить $550 млн, з яких $500 млн буде спрямовано на фінансування держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” у 2023-2024 роках із фокусом на аграрні підприємства, а майже $50 млн передбачено на гранти для малих сільгоспвиробників.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Крім того, рада директорів МВФ у ніч на п’ятницю схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які мають надійти протягом двох-трьох днів.
За прогнозами Нацбанку, Україна із середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства в січні-лютому поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 62,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 40,354 тис. тонн із 24,822 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 2,15 раза – до $12,903 млн із $7,104 млн.
Експорт металобрухту в січні-лютому здійснювався в Польщу (95,50%), Німеччину (4,39%) і Литву (0,09%).
У лютому було експортовано 23,194 тис. тонн металобрухту (у січні – 17,160 тис. тонн) на $7,825 млн (у січні на $5,078 млн).
У перші два місяці року країна імпортувала 191 тис. тонн металобрухту на $68 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (77,94% у грошовому вираженні), Польщі (16,18%) і Молдови (5,88%), тоді як у січні-лютому-2023 було ввезено 45 тис. тонн на $16 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Гірничорудні підприємства України в січні-лютому поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,64 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 664,230 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,34 раза – до $552,818 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого в Китай (40,32% поставок у грошовому виразі), Словаччину (17,22%) і Польщу (11,50%).
В Україну за два перші місяці 2024 року було імпортовано ЗРС на $29 тис. у сумарному обсязі 102 тонни, тоді як у січні-лютому-2023 року ввезено на $17 тис. в обсязі 28 тис. тонн. Імпорт у січні-лютому-2024 здійснювався з Норвегії (44,83%), Словаччини (27,59%) та Італії (27,59%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Україна до середини-кінця травня поставить на світові ринки весь урожай 2023-2024 маркетингового року і залишки торішнього, заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Саміті експортерів” від Forbes Ukraina в Києві в п’ятницю.
“Це моя думка, що десь у середині травня – наприкінці травня максимум буде вивезено весь врожай поточного року та залишки з минулого”, – сказав він і додав, що ціни терміналів для експорту української агропродукції в портах України знижуватися не будуть.
Васьков також нагадав, що у держави є кілька механізмів для гарантування експортних перевезень Чорним морем. Перший із них – компенсація від держави з держбюджету на випадок можливої атаки цивільних суден.
Другий механізм – програма Unity від Marsh McLennan та українського уряду із залученням англійських клубів, куди Україна також зробила свій внесок, завдяки чому судна, які перевозять агропродукцію, отримують страхування зі сплатою 1% і менше.
Заступник міністра також розповів, що кілька тижнів тому відбулася зустріч у Лондоні. Україна вже отримала підтвердження, що страхуватимуться на аналогічних умовах судна, які перевозять й інші вантажі – залізну руду, металопродукцію та інше.
“Україна також порушила питання про страхування контейнерних перевезень і отримала згоду в Лондоні на надання привабливих умов для судновласників”, – резюмував Васьков.
Як повідомлялося, завдяки страховому інструменту UNITY ставки страхування на комерційному ринку перевезень українським морським шляхом знизилися вдвічі, водночас ставка для страхування агропродукції зараз становить 0,75%.
До страхового інструменту UNITY мають доступ усі міжнародні брокери, до яких можуть звернутися власники суден та українські експортери.
Програма UNITY, покликана забезпечити доступне страхування від військових ризиків поставок зерна та інших важливих продовольчих товарів у всьому світі, стартувала в листопаді 2023 року. UNITY пропонує страхування КАСКО та окремий захист і відшкодування (P&I) від військових ризиків за значно зниженими преміями порівняно зі стандартними ринковими цінами.
