Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-лютому 2024 року зменшився на 19,9% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 215,1 млрд юанів ($30 млрд), за даними міністерства торгівлі країни.
Зокрема, приплив іноземних інвестицій у високотехнологічному секторі підвищився на 10,1% – до 28,27 млрд юанів.
При цьому, прямі іноземні інвестиції Франції в КНР у січні-лютому зросли в 6,9 раза в річному вираженні, Іспанії – в 5 разів, Німеччини – в 2,4 раза.
За два місяці в країні було зареєстровано 7,16 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 34,9% більше за показник за січень-лютий 2023 року, наводить дані відомства агентство “Сіньхуа”.
“Зростання на 34,9% є найвищим за останні п’ять років. Це свідчить про те, що транснаціональні корпорації, як і раніше, з оптимізмом ставляться до можливостей розвитку китайського ринку, – заявив представник міністерства агентству. – Незважаючи на скорочення обсягу фактично використаних ПІІ за перші два місяці, це третій за величиною показник за останні десять років”.
“Наразі сприятливі фактори для залучення іноземних інвестицій у Китай переважують несприятливі, а перспективи інвестування, як і раніше, залишаються блискучими”, – додав представник міністерства.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2023 року знизився на 8% і становив 1,13 трлн юанів.
Поромна переправа “Чорноморськ-Поті ” може запрацювати навесні 2024 року, заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Саміті експортерів” від Forbes Ukraina в Києві в п’ятницю.
За його інформацією, Україна вже має кілька потенційних судновласників, а також потенційних перевізників для залізничного та автомобільного сполучення Чорноморськ-Грузія-Болгарія-Туреччина.
“За всіма напрямками ми працюємо. Я думаю, що дещо пізніше, ніж контейнерні перевезення (запрацює переправа Чорноморськ-Поті), але, думаю, що навесні це може відбутися”, – сказав заступник міністра.
Акціонерам АТ “Кохавинська паперова фабрика” (КБФ, Львівська обл.) на виплату дивідендів за 2023 рік з отриманого чистого прибутку 137,043 млн грн буде спрямовано 6,852 млн грн із розрахунку 2,41 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Відповідна інформація міститься в опублікованому в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) порядку денному загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 25 квітня.
Згідно з проектом рішення зборів, решту 130,19 млн грн чистого прибутку планується залишити нерозподіленим.
Статутний капітал компанії становить 711,83 млн грн, він розділений на 2 млн 847 тис. 328 акцій.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, майже 12% статутного капіталу компанії належить голові наглядової ради Михайлу Титикалу, його дочці та члену НР Ларисі Титикало – 8,49%, онучці Марії Горянській – 10%, Тамарі Титикало – 15,5%, членам наглядової ради Олександру Теляткову, Ігорю Костирку та Роману Пірігу – відповідно понад 11,12% і 11,92% та 7,88%, Оксані Серембицькій – 7,88%.
Збори планують обрати на новий трирічний термін наглядову раду під головуванням Михайла Титикала у складі Лариси Титикало, Ігоря Костирка, Олександра Теляткова та Романа Піріга.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також макулатурний туалетний папір і паперові рушники під ТМ “Кохавинка”. З 2023 року після введення нової папероробної машини почала випуск целюлозної санітарно-гігієнічної продукції під ТМ “Кохавинская папирня”, “Mildi”.
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн. Чистий прибуток збільшився у 2,7 раза.
Президент Європейської ради Шарль Мішель вірить, що переговорні рамки для України будуть затверджені ще під час головування в ЄС Бельгії, яке завершується 30 червня.
Про це він сказав у четвер у Брюсселі на прес-конференції після закінчення засідання Європейської ради.
Повідомивши, що під час засідання лідери обговорили питання підтримки України у сфері розширення, Мішель сказав: “Переговорні рамки на столі, і ми запросили Раду працювати швидко з тим, щоб досягати прогресу, і я щиро сподіваюся, що під час бельгійського президентства буде можливим провести першу міжурядову конференцію з Україною”.