Польський уряд отримав лист від Європейської Комісії з вимогою зняти безстрокове ембарго на безмитний імпорт деяких сільськогосподарських товарів до Польщі, повідомив міністр сільського господарства країни Чеслав Секерський на прес-конференції після зустрічі з представниками Всепольської асоціації профспілок фермерів і сільськогосподарських організацій у четвер.
“Зростає небезпека повернення до зернової кризи річної давності. Єврокомісія вимагає від Польщі зняти ембарго на сільгосппродукцію з України, а фермери занепокоєні, чи справді українське зерно буде лише транзитом у новому році”, – цитує його cenyrolnicze.pl.
Польське видання зазначило, що після нового року побоювання аграріїв щодо припливу агропродовольчої продукції з України не зникають. Президент Люблінської сільськогосподарської палати Густав Ендрейєк отримав сигнали про те, що з 1 січня Польща відновила імпорт чотирьох видів зернових з України.
“Ми не знаємо, що буде на кордоні, оскільки є суперечлива інформація про провезення зерна до Польщі як безмитне ввезення”, – навело слова Густава Ендреєка видання.
Міністр Секерський на прес-конференції запевнив громадськість, що постанова про одностороннє закриття польсько-українського кордону діє, незважаючи на вимогу Брюсселя відновити імпорт.
“Це ембарго безстрокове. Ми вважаємо, у нас уже є докази цього, тому що ми отримали лист від Єврокомісії з вимогою скасування ембарго”, – пояснив Секерський.
Як повідомлялося, міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі в четвер у Twitter навело слова міністра Секерського, який заявив про підтримку вимог страйкувальників, які, однак, мають бути адаптовані до чинного законодавства в Польщі, включно із законодавством ЄС. Він зазначив, що юридичне санкціонування всіх вимог потребує часу. У будь-якому разі, польсько-український кордон не буде відкрито й ембарго на імпорт української агропродукції буде безстроковим.
Фермери з організації “Підкарпатське ошукане село” відновили 4 січня акції протесту і блокади прикордонного переходу Медика-Шегині, які були припинені 24 грудня 2023 року. Лідер організації Роман Кондрув повідомив польським ЗМІ, що організація не отримала письмового підтвердження, що її вимоги будуть виконані, тому акцію протесту буде продовжено.
Фермери почали свій протест 23 листопада минулого року, через місяць вони його зупинили. Напередодні Різдва в Медику приїхав міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський і запевнив, що вимоги фермерів будуть задоволені.
Польські фермери наполягають на отриманні письмових запевнень польського уряду про задоволення їхніх вимог. Йдеться про скасування підвищення сільськогосподарського податку, полегшення доступу до пільгових кредитів для підтримки ліквідності своїх господарств, субсидії на кукурудзу в розмірі 1000 злотих на гектар, а також регулювання умов ввезення продуктів харчування з України.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у середу наголосив на важливості припинення блокади, особливо в умовах ескалації бомбардувань і дедалі інтенсивніших дій РФ. Він вважає, що аргументи будуть краще почуті, коли Польща не буде країною, яка блокує кордони.
Продажі нових вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 т у 2023 році зросли на 56,5% порівняно з 2022 роком – до 4853 од., що стало найкращим за останні 10 років показником продажів, повідомляє інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting.
При цьому, за даними експертів, продажі перевищили навіть показник довоєнного 2021 року, коли було продано 4794 авто.
“Змінилася і структура ринку. У 2023 році на українському ринку домінували європейські марки, які обирали перевізники. Але в останні місяці року почали набирати силу й інші виробники, що пов’язано зі зменшенням закупівель тягачів і збільшенням придбання техніки для комунального господарства та енергетики”, – зазначається в повідомленні на сайті групи.
Тож у грудні AUTO-Consulting фіксували значне збільшення продажів Ford, JAC, Dayun, Isuzu та інших, але в підсумку за підсумками року європейські виробники втримали лідерство.
Лідером стала Scania з продажем 710 автомобілів – удвічі більше, ніж у 2022 році та зростанням частки ринку до 14,6% з 11,25%. Водночас у грудні марка посіла восьму сходинку рейтингу з продажем 26 авто проти 52 у грудні-2022.
Друге місце у MAN, який лідирував останні місяці, дилерам якого вдалося продати 6651 вантажівку (на 42% більше). Далі йдуть Mercedes-Benz – 499 авто (+20,2%), Volvo – 473 од. (+34%), IVECO – 443 (у 2,2 раза більше), Ford – 384 од. (+107%), Renault – 319 од. (втричі більше), DAF – 274 од. (+3,3%).
За підсумками 2022 року п’ятірку лідерів формували MAN, Mercedes-Benz, Volvo, Scania і білоруський МАЗ.
AUTO-Consulting зазначає, що водночас, у сегменті комунальної техніки, де більшість закупівель відбувається на тендерах і вартість відіграє головну роль, лідери 2023 року зовсім інші.
“Тож протистояння європейських та азійських виробників триватиме”, – резюмують експерти.
Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) України занесло провідного європейського виробника морепродуктів Viciunai Group, відомого споживачам своїм топовим продуктом – крабовими паличками під ТМ Vici, до списку міжнародних спонсорів війни, повідомила пресслужба агентства в Telegram.
“Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну представники Viciunai Group обіцяли, що компанія піде з російського ринку. Vici не зупиняє своїх потужностей у Росії, шукає нових працівників і сплачує значні податки до бюджету агресора. Це стало підставою для внесення Viciunai Group до переліку міжнародних спонсорів війни”, – йдеться в повідомленні.
У НАЗК зазначили, що в березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, керівник литовської групи Шарунас Матійошатіс заявив, що компанія піде з російського ринку протягом трьох-чотирьох місяців. Однак вона не припиняє роботу в Росії і залишається одним із найулюбленіших брендів російських споживачів.
“Viciunai веде свій бізнес у Росії у звичайному режимі без будь-яких скорочень, успішно захищає російську торгову марку в суді, продовжує набирати персонал на свої дочірні підприємства, підтримуючи ринок праці в Росії”, – пояснили в агентстві.
Як приклад непослідовності заяв і дій компанії НАЗК навело діяльність виробничого комплексу ТОВ “Вічюнай-Русь” (Калінінградська обл.), що є найбільшим підприємством Viciunai Group, де працюють 1500 осіб. У 2022 році його чистий прибуток збільшився на 156% – до $20 млн.
Крім того, дочірня компанія Viciunai ТОВ “БалтКо”, будучи офіційним представником компанії в Росії, надає там послуги з перевезення продуктів рибної кулінарії, рибної переробки, сурімі та морепродуктів. Її чистий прибуток за 2022 рік становив $2,5 млн.
“Поки що такі відомі бренди, як Vici, продовжують перебувати на ринку Росії. Незважаючи на всі військові злочини агресора, світ отримує неправильний сигнал, що Росія залишається частиною міжнародних економічних процесів. Так і росіяни бачать, що демократичний світ від них не відвернувся, а вони все роблять правильно. Багато компаній уже зробили правильний вибір на користь цінностей демократії та доброчесності, вийшовши з російського ринку. Однак Viciunai Group не стала однією з них і не змогла вийти за межі своїх порожніх обіцянок”, – заявив голова НАЗК Олександр Новіков.
Viciunai Group – глобальний виробник і постачальник продуктів харчування. Є найбільшим переробником сурімі на планеті та одним із найбільш економічно потужних виробників морепродуктів у Європі. Головний офіс групи розташований у Литві, заводи працюють у Литві, Іспанії, Естонії та Росії.
Україна 2024 року зможе зібрати 50-60 млн тонн урожаю основних сільгоспкультур, водночас експорт зерна становитиме 35-40 млн тонн, прогнозує засновник інформаційно-аналітичної компанії “УкрАгроКонсалт” Сергій Феофілов.
“Структура посівів буде сформована під впливом фактора прибутковості тієї чи іншої культури. Поточні тренди показують, що пріоритет віддаватиметься олійним (культурам – ІФ-У), особливо перспективною бачиться соя, з інших культур це цукрові буряки”, – процитував його слова УкрАгроКонсалт.
На думку СЕО агентства, ключовими факторами в сільському господарстві 2024 року залишаться питання безпеки, логістики, прибутковості та міжнародного співробітництва.
“В умовах війни значно прискорився процес взаємодії України з країнами ЄС. Вкрай важливим буде також продовжити створення механізмів, які б ще підвищили переваги співпраці для всіх учасників. Окремо хотів би відзначити ринок землі України, який продовжує розвиватися, незважаючи на труднощі воєнного часу”, – сказав він.
Феофіолов нагадав, що 2023 року основним джерелом фінансування аграрної галузі стали власні ресурси українського фермера. Обмеженість логістики призвела до зниження маржі виробника. Прибутковість агропідприємств у 2022 і 2023 роках різко знизилася, тож вижити їм дали змогу фінансові запаси довоєнних врожайних 2020 і 2021 років.
Експерт зауважив, що врожайність більшості основних сільгоспкультур виявилася близькою до рекордної не лише завдяки погодному фактору, а й за допомогою українських спеціалістів, які швидко адаптували технології до воєнних викликів. Це дозволило Україні у 2023 році виростити 22 млн тонн пшениці.
Феофілов також звернув увагу, що минулорічний прогноз “УкрАгроКонсалту” про підвищення ролі сектора переробки підтвердився. Особливо це було помітно в олійній індустрії. Ніколи раніше в країні не перероблялося стільки ріпаку та сої, – підкреслив він.
До основних здобутків українського агросектору 2023 року СЕО “УкрАгроКонсалту” відніс ефективну роботу логістичних коридорів – і зернового коридору до середини липня, і нового гуманітарного, роботу якого відновили з жовтня 2023 р. Інвестиції в нові логістичні ланцюжки дали змогу збільшити роль Дунайських портів і експортувати зерно транзитом через порт Констанца. Ефективна морська та Дунайська логістика знизила навантаження і на Дунайські порти, і на сухопутні переходи, відкрила доступ до китайського та інших азіатських ринків, сприяла зростанню цін і прибутку фермерів.
“Це драйвери, які підвищують оптимізм наших прогнозів”, – констатував керівник “УкрАгроКонсалт”.
Експорт соєвого шроту в грудні 2023-2024 маркетингового року становив 88 тис. тонн, що на 26% вище за листопадовий показник і стало рекордним максимальним місячним показником майже за чотири роки – з лютого 2020 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“З початку поточного сезону понад 90% загального експорту цього продукту припадає на сухопутний кордон, і блокада кількох пунктів пропуску на польському та словацькому кордонах протягом грудня не стала перешкодою для нарощування відвантажень шроту на основний ринок збуту – польський”, – зазначили аналітики.
Основним покупцем українського соєвого шроту в грудні 2023 року стала Польща, яка імпортувала – 46 тис. тонн (+11% до листопада), що становило 53% загального експорту цього продукту з України, констатували в “АПК-Інформ”.
Вартість експорту української продукції у 2023 році скоротилася на 18,7% порівняно з 2022 роком і становила $35,8 млрд, що є одним із найнижчих показників за останнє десятиліття, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко у Facebook у четвер.
“Логістика і далі є ключем для українського експорту. З усіма проблемами та викликами Україна експортувала 99,8 млн тонн товарів. Це на 112 тис. тонн більше, ніж у 2022 році”, – підбила підсумки року перша віцепрем’єрка.
За її словами, слід відзначити успіх грудня: вперше за друге півріччя експорт за вартістю перевищив $3 млрд – $3,148 млрд, а за вагою вперше з березня перевищив 10 млн тонн – 10,399 млн тонн.
Свириденко уточнила, що цього вдалося досягти завдяки зростанню експорту морем у грудні на 30,7% до листопада – до 7,34 млн тонн, а загалом за 2023 рік експорт морським транспортом зріс на 1 млн тонн порівняно з попереднім роком.
За її словами, оскільки експорт новим українським морським коридором доступний не тільки для зерна, а й для всіх товарів, у грудні експорт металу та напівфабрикатів підскочив на 40%, плоского прокату – на 45,3%.
Водночас, зазначила очільниця Мінекономіки, через польську блокаду кордонів і далі скорочується експорт автомобільним транспортом: на 18,3% менше в грудні порівняно з листопадом, хоча загалом за рік скорочення становило лише 0,7%.
“Дуже тішить збільшення експорту контейнерними перевезеннями – 86%, залізничним транспортом і 36% автомобільним. Це найбільш ефективний вид транспорту для продукції з доданою вартістю”, – додала Свириденко.
Окремо перша віцепрем’єрка виокремила збільшення експорту меблів у 2023 році і в обсягах, і в грошовому вимірі – відповідно на 11% і 7%, а також зростання експорту цукру в 1,7 раза.
Водночас, за її словами, відбулося падіння розмірів виручки наймасовішого за обсягом експортного товару – кукурудзи (26,2 млн тонн): за фізичного зростання на 5% виручка скоротилася на 16,8%. “Проблема не тільки падіння ціни у світі. Середньоарифметична ціна української кукурудзи – $188 – була істотно меншою, ніж середньоарифметична світова ціна – $227. $39 різниці – це і дисконт через проблеми в логістиці, і перетікання прибутку в сусідні держави – Польщу й Румунію, звідки перепродають більшу частину наших зернових”, – зазначила Свириденко.
Що стосується імпорту, то, за даними глави Мінекономіки, він склав $62,2 млрд. У топ-10 ввезених в Україну товарів увійшли паливо – $7,8 млрд, “різне” (де не афішоване)” – $3,7 млрд, лікарські засоби – $1,7 млрд, БПЛА – $681 млн, автомобілі та товари для сільського господарства (добрива та засоби захисту рослин).
Свириденко додала, що дефіцит торгівлі товарами справді значний – $26,4 млрд, однак такі зміни логічні з огляду на проблеми в логістиці та потреби оборони у 2023 році.
Щодо цілей на 2024 рік, то перша віцепрем’єрка розраховує повернути обсяги експорту на рівень 2021 року, посилити експортну логістику системами ППО, напрацювати більше альтернативних варіантів логістики, щоб була можливість маневрувати в разі ускладнень.
Вона впевнена, що якщо не зменшувати темп, то, за прогнозами Мінекономіки, у наступні роки експорт товарів і послуг загалом зростатиме: на 9% у 2024 році, 19,4% у 2025 році та 20,6% у 2026 році.
“І, звичайно, я не можу не згадати про наші торговельні угоди, які покращують доступ українських товарів на іноземні ринки. У 2023 році ми підписали угоду про цифрову торгівлю з Великою Британією. Очікуємо на ратифікацію угоди з Канадою. На фінішній прямій ратифікація угод із Туреччиною, щодо якої ми провели додаткову роботу з покращення її положень. І незабаром чекаємо офіційного оголошення про успішне завершення переговорів щодо ОАЕ”, – додала Свириденко.
