Ринок золота в січні 2026 року увійшов у фазу різкого прискорення — котирування за місяць кілька разів оновлювали історичні максимуми і вперше в історії впевнено закріпилися вище $5 тис. за тройську унцію. 26 січня спотова ціна піднімалася до $5 110,50, а зростання з початку 2026 року оцінювалося приблизно в 18%.
Ключова особливість нинішнього руху – він формувався «ступенями» на хвилі новинних тригерів і попиту на захисні активи. В середині місяця золото оновлювало рекорд в районі $4 641 на тлі поєднання геополітичної невизначеності та очікувань пом’якшення політики ФРС. Потім 19 січня золото і срібло знову переписали максимуми після сплеску «flight to safety» на тлі дискусії навколо Гренландії та тарифних сигналів із США. Вже 23 січня золото піднімалося до позначок близько $4 988, а 26 січня ринок «переступив» психологічний рубіж $5 тис. і прискорився до $5 110.
Фундаментальні драйвери ралі в січні виглядають так:
1) Політика і геополітика. Інвестори закладають підвищену премію за ризик через зовнішньополітичні та торговельні сигнали адміністрації США, а також загальну нервозність на ринках. Reuters прямо пов’язує ривок золота зі зростанням попиту на «тиху гавань» на тлі волатильності та геополітичних факторів.
2) Валюти і ставки. Ослаблення долара і очікування зниження ставок підтримували золото як бездохідний актив (альтернатива облігаціям), особливо на тлі очікувань рішень ФРС в кінці січня.
3) Центробанки. Покупки з боку регуляторів залишаються підвищеними: World Gold Council оцінював чисті покупки центробанків у 45 т у листопаді, а сумарні покупки за січень-листопад — у 297 т.
4) Інвестпотоки і «нові» великі покупці. На ринку з’являється попит з боку нетипових гравців: наприклад, Tether повідомила про покупку близько 27 т золота в IV кварталі 2025 року.
Можливі сценарії на найближче майбутнє виглядають різнопланово.
У фокусі ринку – макростатистика США і траєкторія політики ФРС: будь-які сигнали про більш жорсткі ставки здатні викликати корекцію після стрімкого зростання. Одночасно зберігається сценарій «продовження ралі», якщо премія за ризик залишиться високою і попит з боку центробанків буде стійким. На цьому тлі інвестдоми вже підвищують орієнтири: Reuters повідомляв, що Goldman Sachs підняв прогноз ціни золота на кінець 2026 року до $5 400 за унцію і очікує продовження значних закупівель з боку центробанків.
Базовий сценарій для ринку на найближче майбутнє – висока волатильність при збереженні висхідного тренду: швидке зростання січня підвищує ймовірність відкатів «на новинах» і фіксації прибутку, але структурні фактори (диверсифікація резервів, геополітичні ризики, попит на хедж) поки виглядають сильнішими.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про видобуток золота провідними економіками світу в період з 1975 по 2024 рік – https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BT8LW70pzdJThvqN
https://expertsclub.eu/rynok-zolota-v-sichni-2026-uvijshov-u-fazu-rizkogo-pryskorennya-experts-club/
Фонд державного майна України (ФДМ) виставив на приватизацію державний пакет акцій “Коломийського заводу сільськогосподарських машин” при стартовій ціні 12 млн грн, повідомила пресслужба відомства.
ФДМ уточнило, що на приватизацію буде виставлено 93,4% статутного капіталу акціонерного товариства “Коломийський завод сільськогосподарських машин”.
До складу об’єкта входять 75 одиниць нерухомого майна — виробничі, складські й адміністративні будівлі, інфраструктура (дороги, огорожі, електро-, газо-, водопостачання) загальною площею 81 776,8 кв м, а також три земельні ділянки площею 55,3 га, 8 транспортних засобів та спецтехніки 1986–1996 років випуску. Частина майна вже передана в оренду за 7 договорами до 29 липня 2026 року.
Серед умов продажу — погашення боргів із зарплати та перед бюджетом протягом 6 місяців після купівлі, а також заборона звільнення працівників.
Торги відбудуться 5 лютого у системі “Prozorro.Продажі”. Прийом заявок триватиме до 4 лютого, 20:00.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та одна з європейських країн забезпечать Україні EUR85 млн на закупівлю додаткових обсягів газу, повідомив перший віцепремʼєр-міністр енергетики Денис Шмигаль
“EUR85 млн через інструменти ЄБРР на закупівлю додаткового обсягу газу для України. Робота над отриманням відповідного гранту від однієї з європейських країн вже завершується”, – написав Шмигаль в Телеграм у вівторок.
Він зазначив, що про це йшлося під час онлайн розмови з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
“Вдячні за це нашим партнерам! Будемо і надалі співпрацювати задля пошуку додаткових джерел фінансування”, – наголосив глава Міненерго.
За його словами, вкрай необхідним є також продовження фінансової підтримки з боку ЄБРР “Укренерго” й “Укргідроенерго”, оскільки це допомагає забезпечити ремонти, обладнання і впроваджувати нові рішення для того, щоб у людей було світло і тепло.
В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини у 2025 році на тлі падіння закупівельних цін, збільшення виробничих витрат, перебоїв з відвантаженням, а також через сильні морози та проблеми з опаленням призвели до скорочення продуктивності корів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об`єднанні зазначили, що в грудні 2025 року господарства всіх категорій виробили 478 тис. тонн молока-сировини, що на 29 тис. тонн менше (-6%) відносно листопада того ж року і на 75 тис. тонн менше (-14%) відносно грудня 2024 року.
При цьому обсяги надою в Україні у 2025 році становили 6,86 млн тонн, що на 374 тис. тонн менше (-5%) відносно позаминулого року. У грудні-2025 частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 57%, а господарств населення – 43%.
Підприємства у грудні 2025 року виробили 271 тис. тонн молока-сировини, що на 6 тис. тонн більше (+2,1%) порівняно з листопадом, але на 12 тис. тонн менше (-4%) порівняно з груднем-2024.
Моточно-товарні ферми (МТФ) минулого року виробили 3,18 млн тонн молока-сировини, що на 210 тис. тонн більше (+7%) відносно попереднього року.
За даними АВМ, у господарствах населення обсяги надою у грудні 2025 року становили 206 тис. тонн молока, що на 35 тис. тонн менше (-14%) відносно листопада і на 64 тис. тонн менше (-24%) відносно грудня 2024 року. У січні-грудні 2025 року домогосподарства виробили 3,67 млн тонн молока-сировини, що на 583 тис. тонн менше (-14%) відносно позаминулого року.
“Обсяги виробництва молока-сировини скорочуються в Україні, в першу чергу, за рахунок присадибного сектора, який перестає виконувати важливу роль у роботі молочної галузі. Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства (ОСГ) не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Щоби залишитися в галузі, ОСГ мають об’єднуватися в кооперативи та формувати товарні партії молока або самостійно збільшувати поголів’я корів та розвивати крафтове виробництво молочних продуктів”, – акцентував аналітик АВМ Георгій Кухіашвілі.
Він констатував, що промисловий сектор компенсує скорочення частки господарств населення та демонструє стабільність у виробництві молока-сировини. Проте у грудні обсяги надою в промисловому секторі скоротилися відносно того самого місця позаминулого року на тлі зниження закупівельних цін на молоко-сировину під тиском обвалу світових цін на біржові товари, у тому числі на вершкове масло.
“Низькі ціни на молоко-сировину не відповідають його собівартості на МТФ, які збільшили виробничі витрати внаслідок проблем з енергопостачанням, які погіршилися в січні 2026 року, і необхідності витрачати більше грошей на дизельні генератори. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з МТФ на молокопереробні підприємства. Заводи повідомляють, що не можуть приймати молоко та пускати його на переробку коли відключена електроенергія. Сильні морози цієї зими разом з проблемами з опаленням вплинули на скорочення продуктивності корів”, – нагадали в АВМ.
Асоціація припустила, що в умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно.
“Вірогідно, що в 2026 році скорочення виробництва сирого молока відбудеться не тільки в присадибному секторі, а й в промисловому. Через збитковість ймовірне закриття певних ферм з поголів’ям менше 400 голів ВРХ. І в такому разі виробництво сирого молока в Україні може скоротитися до 6,0-6,2 млн тонн. Однак ті МТФ, які зможуть у 2026 році зберегти поголів’я корів та інвестуватимуть в сталість, мають отримати вигоду в найближчі роки”, – резюмували в АВМ.
Обсяг задекларованого податку на додану вартість (ПДВ) нерезидентами, що постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, сягнув 14,4 млрд грн за результатами 2025 року, тоді як у 2024 році до бюджету надійшло на 29% менше – 11,2 млрд грн.
“Податок на Google” у 2025 році приніс до бюджету понад 14,4 млрд грн. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ”, – написала на своїй сторінці у Facebook т.в.о. голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.
За її словами, такий податок сплачують вже 150 нерезидентів: у 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів, а початку 2026 року – ще 5 компаній.
Серед лідерів сплати “податку на Google” залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
“Всі електронні послуги, якими ми користуємося щодня, працюють на бюджет держави. Це кошти на захист країни, соціальні програми, відновлення”, – зауважила Карнаух.
Вартість виробленого ФОПами хлібу з моменту початку блекауту зросла, приблизно, на 25%, а макового рулету – на 40%, причиною чого є необхідність обслуговування генераторів, закупівля пального, а також витрати на логістику, повідомила членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”).
Вона розповіла, що час від часу купує хліб за містом — у невеликих приватних пекарнях, які працюють як ФОП.
“За наявності електроенергії — це стабільне виробництво і прогнозована ціна. За її відсутності — робота виключно на генераторах із постійними витратами на пальне. Результат уже відчутний: вартість хліба зросла приблизно на 25%, макового рулету — майже на 40%. Причини очевидні: пальне, обслуговування генераторів, збої у логістиці. Це не питання надприбутків — це спроба покрити витрати і вижити “, – написала вона у Телеграм-каналі.
Южаніна наголосила, що за подібного підвищення цін на хлібобулочні вироби зберегти обсяги продажів буде складно, оскільки додаткові витрати нікуди не зникають.
“В Україні понад 4 тис. ФОПів (1-3 групи), які займаються випіканням хліба. І якщо на цьому тлі для них запроваджувати обов’язкову сплату ПДВ, це вже буде не просто удар по малому бізнесу, а реальний податковий блекаут — з ризиком закриття виробництв і подальшого зростання цін “, – наголосила парламентарій.
Як повідомлялося, перспектива запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП 1-3 груп наразі розглядається в межах адаптації українського законодавства до стандартів ЄС та Нацстратегії доходів, що передбачає поступове скасування спрощеної системи у її нинішньому вигляді. Основний ризик полягає у значному рості адміністративного навантаження: підприємцям доведеться вести бухгалтерський облік, реєструвати податкові накладні та закладати +20% до вартості своїх товарів чи послуг, що може зробити малий бізнес неконкурентоспроможним порівняно з великими гравцями. Хоча подібне рішення має на меті детінізацію економіки та боротьбу зі схемами використання ФОП великим бізнесом, для реального самозайнятого населення такий крок може стати критичним фінансовим бар’єром.
