Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Агрохолдинг ІМК постачає 20% продукції до ЄС і готується до вступу України в Євросоюз

Агрохолдинг ІМК упродовж 2022-2024 і 2025 років поставляє близько 20% агротоварів на ринок Європейського Союзу і відтак залежить від європейського ринку та інсайтів, які застосовує на практиці, попри постійні обстріли і втрати через війну, заявив його генеральний директор Олександр Вержиховський.

“Якщо говорити про експорт нашої продукції і провести зріз за 2022-2023-2024 роки і поточний 2025-й, то десь 20% нашого експорту йшло на європейський ринок. В основному це були пшениця і кукурудза. Щорічного ми їх експортуємо на рівні 600 тис. тонн, а близько 20% у нас традиційно йде на європейський ринок”, – сказав він на конференції в рамках виставки Agritechnika-2025 у Ганновері (Німеччина).

Вержиховський додав, що водночас тенденція до зниження частки продукції, яка поставляється на європейський ринок, чітко простежується.

При цьому він визнав, що ІМК залежить від імпорту з ЄС по всіх абсолютно складових свого агробізнесу: добривах, засобах захисту рослин і техніці.

“Власне, ми готуємося до вступу до євроспільноти – фактично для нас безальтернативний шлях. Готуємося в рамках затвердженої на 10 років до 2033 року Smart Green Strategy. Вона направлена на підготовку до високих екологічних стандартів, які диктує європейський ринок”, – зауважив SEO агрохолдингу.

Smart Green Strategy агрохолдингу має на меті екологічність змін агробізнесу, що є додатковим бонусом до підвищення ефективності. В якості прикладу він навів відмову від оранки в Полтавському регіоні через необхідність зберегти вологу в ґрунті і скоротити вуглецевий слід.

Вержиховський додав, що говорити про подальші перспективи наразі складно через воєнні дії в регіонах присутності ІМК.

За його словами, вкрай складно працювати через постійні підключення електроенергії, спровоковані обстрілами РФ української енергосистеми. ІМК змушений призупинити сушіння зерна через пожежу на сушарці після обстрілів. До того ж кілька тижнів тому внаслідок атаки дронів агрохолдинг втратив 200 куб. м солярки на підприємстві в Чернігівській області.

“Звісно, ми рухаємося в рамках Smart Green Strategy до виконання “зеленого порядку денного”, але в проміжках між проблемами і необхідністю вирішувати більш нагальні і рутинні питання, які нам нав’язує ситуація, в якій живе і працює Україна”, – резюмував SEO ІМК.

Як повідомлялося, радник директорів агрохолдингу Алекс Ліссітса повідомив, що ІМК у 2026 році не започатковуватиме нових інвестиційних проєктів, проте спрямує на оновлення техніки близько $25 млн.

Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.

“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.

, , ,

СК “ПЗУ Україна” збільшила збір премій на 44,4%

Страхова компанія ПрАТ СК “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-вересні 2025 року залучила 2,376 млрд грн премій, що на 731 млн грн, або на 44,4%, більше порівняно з відповідним періодом 2024 року, повідомляється в пресрелізі компанії.

Найбільший приріст платежів за підсумками звітного періоду було зафіксовано в сегменті обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) – на 71%, до 788 млн грн, або 33% від загального обсягу, КАСКО – на 29%, до 398 млн грн, або 17% від загального обсягу.

За полісами “Зелена картка” за дев’ять місяців 2025 року компанія залучила 659 млн грн страхових премій, що становить 28% від загального обсягу надходжень страховика, та на 60% перевищує відповідний показник аналогічного періоду 2024 року.

Частка медичного страхування в портфелі компанії становила 10%, за договорами якого у зазначений період СК зібрала 229 млн грн платежів (+46%).

Обсяг надходжень СК “ПЗУ Україна” за іншими договорами страхування за підсумками дев’яти місяців 2025 року становив 301 млн грн.

ПрАТ СК “ПЗУ Україна” працює на ринку України з 1993 року. Має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).

, ,

НАБУ проводить масштабну операцію з викриття корупції в сфері енергетики України

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) проводять масштабну операцію з викриття корупції в сфері енергетики, повідомляється в телеграм-каналі НАБУ в понеділок вранці.

«15 місяців роботи і 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектора, зокрема АТ »НАЕК “Енергоатом”. Деталі пізніше”, – йдеться в повідомленні.

У телеграм-каналі САП опубліковано повідомлення ідентичного змісту.

Раніше ЗМІ та народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») повідомили про обшуки у співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндича, міністра юстиції Германа Галущенка та в АТ «НАЕК “Енергоатом”.

Железняк заявив, що заява щодо корупції «Енергоатому» була подана ним і його колегами. За словами нардепа, «Міндіч, Герман, “Енергоатом” – всі в одному нашому розслідуванні і одній потім заяві в НАБУ».

Пізніше він написав у телеграмі, що «це ще не все».

, ,

Українські металурги збільшили виробництво прокату на 0,5% за 10 місяців

Українські металургійні підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,377 млн тонн з 5,264 млн тонн.

Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, виплавка сталі за цей період знизилась на 4,9% – до 6,172 млн тонн, але збільшилась чавуну – на 8,4%, до 6,484 млн тонн.

У жовтні було вироблено 534 тис. тонн прокату, 649 тис. тонн сталі, 692 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 587,5 тис. тонн прокату, 611 тис. тонн сталі, 683,2 тис. тонн чавуну.

Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.

Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.

У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.

За довоєнний 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).

, ,

“ArcelorMittal Берислав” отримав 14,6 млн грн прибутку після збитку роком раніше

АТ “ArcelorMittal Берислав” (Берислав Херсонської обл.), одна з українських “дочок” ArcelorMittal, отримало 14,554 млн грн чистого прибутку, тоді як 2023 рік завершило із чистим збитком 17,851 млн грн.

Згідно з річним звітом, торік підприємство збільшило чистий дохід на 86% порівняно з попереднім роком – до 111,167 млн. грн.

Нерозподілений збиток на кінець 2024 року становив 107,337 млн грн.

Згідно зі звітом, минулого року “ArcelorMittal Берислав” виробив 376,793 тис. тонн вапняку, реалізував – 353,287 тис. тонн. Балансовi запаси корисних копалин станом на кінець року становили 3975,2 тис. тонн.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв становить 52 чол., фонд оплати працi в 2024 роцi – 11,333 млн грн.

Як повідомлялося, з початком повномасштабного вторгнення смт Архангельське потрапило в окупацію, в якій перебувало майже сім місяців. 3 жовтня 2022 року Високопільську громаду, до якої належало й смт Архангельське, звільнили ВСУ. Під час окупації Херсонської області через постійні обстріли, замінування та бойові дії виробничі потужності “ArcelorMittal Берислав” зазнали руйнувань.

Підприємство “ArcelorMittal Берислав” розташоване в смт Архангельське (Херсонська обл.) – за 60 км від Кривого Рогу, видобуває вапняк для металургійного виробництва та будівельної галузі.

АТ “ArcelorMittal Берислав” за підсумками роботи у довоєнному 2021 році знизило чистий прибуток у 2,3 рази порівняно з 2020 роком – до 12,685 млн. грн.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

АТ “ArcelorMittal Берислав” (раніше – ВАТ “Бериславський завод будівельних матеріалів”, створено 1994 року шляхом перетворення однойменного держпідприємства).

ArcelorMittal придбав Бериславський завод будівельних матеріалів у липні 2010 року.

За даними НДУ на другий квартал 2025 року, у власності компанії ArcelorMittal Global holding (Люксембург) було 74,45% акцій АТ “ArcelorMittal Берислав”, ArcelorMittal Netherlands B.V. (Нідерланди) – 24,81%.

Статутний капітал АТ “ArcelorMittal Берислав” складає 1,063 млн. грн., номінал акції – 0,25 грн.

,

“Укрзалізниці” у 2026 році потрібно перекрити дефіцит 48,8 млрд грн — Перцовський

“Укрзалізниці” (УЗ) для забезпечення сталої операційної діяльності у 2026 році необхідно перекрити дефіцит ліквідності у розмірі біля 48,8 млрд грн без урахування погашення євробондів, борг за якими планується реструктурувати, повідомив голова правління Олександр Перцовський під час презентації щодо фінансування пасажирських перевезень та моделі запуску програми “УЗ-3000” у п’ятницю.

“Ми пішли на максимально збалансовану модель покриття цього дефіциту: частина забезпечується нашою внутрішньою оптимізацією, частина – тарифними рішеннями, і третя частина – державною підтримкою пасажирських перевезень. Інших реалістичних шляхів пройти ці роки в умовах війни немає”, – підкреслив він.

За його словами, у 2025 році обсяг державного співфінансування пасажирського сегмента становитиме до 13 млрд грн, а у 2026 році зросте до понад 16 млрд грн.

Як зазначив Перцовський, загальний операційний збиток пасажирських перевезень становить близько 24 млрд грн на рік (13 млрд грн – далеке сполучення та близько 11 млрд грн – приміське), і якщо раніше його вдавалося переривати за рахунок прибутку вантажних перевезень, то під час війни це неможливо.

Згідно з презентацією, у цьому році очікуваний збиток сегменту пасажирських перевезень зросте з 18,1 млрд грн минулого року до 18,6 млрд грн цього року, 21,9 млрд грн – наступного року та 24,4 млрд грн – 2027 року.

У тому числі приміські перевезення наступного року, як очікується, принесуть збиток 10,9 млрд грн, внутрішні – 13,4 млрд грн, і лише міжнародні пасажирські перевезення будуть прибутковими – 2,4 млрд грн.

Одночасно УЗ прогнозує, що прибуток від вантажних перевезень зменшиться з 20,4 млрд грн минулого року до 3,2 млрд грн цього року, а вже наступного буде зафіксований збиток 0,6 млрд грн, який збільшиться до 4,8 млрд грн 2027 року.

Причинами такої зміни прибутковості вантажних перевезень названі скорочення обсягів (вугілля – на 4 млн тонн, зерна – на 9 млн тонн після штучного піка 2024 р.) та скорочення відстані перевезень, що веде до втрати 14,5 млрд вантажного доходу, а також зростання витрат (персонал, електроенергія, фінвитрати) при заморожених тарифах, що додає 2,7 млрд грн витрат.

Таким чином прогнозований чистий збиток у наступному році, згідно презентації – 28,64 млрд грн.

Крім того компанія очікує 25,4 млрд грн критичних видатків з відновлення за обсягів амортизації 15,9 млрд грн, 6,4 млрд грн сплати відсотків за євробондами, 4,2 млрд грн погашення кредитів ЄБРР та ЄІБ, що разом і формує дефіцит ліквідності у 48 млрд грн, йдеться у презентації.

У межах власної оптимізації УЗ запропонувала майже 17 млрд грн економічного ефекту у 2026 році, з яких 6,7 млрд грн вже враховано у проєкті фінплану, а ще 10,2 млрд грн планується додатково за рахунок скорочення адміністративних витрат, передачі непрофільних активів, роботи з вантажним ринком та збільшення власних доходів.

Серед кроків оптимізації, згідно презентації, відміна 69 найбільш збиткових приміських маршрутів (до 5 тис. на добу), індексація нерегульованих елементів (комісійний збір, сервісні послуги) та гнучке динамічне ціноутворення на окремі сегменти, що має сумарно дати 6,9 млрд грн.

Також планується оптимізувати чисельність персоналу на 8,3 тис., об’єднати регіональні залізниці, оптимізувати до 1,2 тис. км (менше 5%) мережі із відсутнім чи мінімальним (1-2 пари приміських) рухом.

Серед заходів енергоефективності вказані також їзда в інтервали з найнижчим тарифом, Подвоєння доходів від орени (+100 млн грн), вихід із надлишкових та непрофільних активів, продаж металобрухту (понад 370 тис тонн, що більше, ніж УЗ продала за останні 5 років, та забезпечить компанії 28% ринку брухту), скорочення ремонтів пасажирських вагонів, регіональних поїздів, інфраструктури.

“Укрзалізниця” зазначає, що модель фінансування пасажирських перевезень відповідає європейській практиці Public Service Obligation (PSO), де держава покриває різницю між економічно обґрунтованою собівартістю та тарифами.

Заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко раніше цього тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за 9 місяців цього року склав 7,195 млрд грн.

За його словами, УЗ пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.

Обсяг експортних перевезень УЗ у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.

Пасажиропотік у першому півріччі 2025 року збільшився на 1,2% – до 13,52 млн.

УЗ 2024 року збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.

, ,