Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
Погодинні графіки відключення електроенергії можуть початися вже з наступного тижня зі значним зниженням температури, прогнозує член наглядової ради ПАТ «Центренерго» Володимир Величко.
«З наступного тижня синоптики прогнозують відчутне зниження температури. Для енергетиків це означає, що для балансування енергосистеми необхідно буде задіяти більш суттєві заходи – такі як аварійна допомога від операторів суміжних країн. Але до застосування аварійної допомоги необхідно максимально використовувати власні ресурси. У разі, якщо НЕК «Укренерго» не вдасться витримати баланс енергосистеми, буде застосування графіків відключень», – пояснив Величко в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він додав, що після зниження добової середньої температури в жовтні, енергосистема вже спостерігає відчутне зростання споживання, а його пік змістився з 20:00 на 19:10.
Водночас Величко акцентував увагу на тому, що через зниження температури, зросте споживання і в європейських країнах, що призведе до зростання цін на е/е, зокрема через зменшення частки поновлюваних джерел енергії.
На його думку, це вплине на можливості комерційного імпорту е/е через наявні на спотовому ринку України обмеження ціни е/е – прайс-кепи.
«Наразі енергорегулятор НКРЕКП розпочав процедуру перегляду прайс-кепів у бік збільшення, що підтримує основна маса учасників енергоринку, а деякі взагалі пропонують їх скасувати. Для споживачів це болюча тема, але необхідно розуміти, що без підвищення прайс-кепів, комерційний імпорт електроенергії буде недоступний, особливо в періоди різкого похолодання. Аварійна допомога коштуватиме набагато дорожче», – зазначив член НР “Центренерго”.
Щодо підготовки самої компанії до зими, то, за його словами, ремонтно-відновлювальні роботи тривають, а в планах – підключити до енергосистеми майже 1 ГВт генеруючої потужності.
«Центренерго» продовжує ремонтні роботи на власних ТЕС, що дозволить надати енергосистемі близько 1 ГВт потужності. Але нам конче необхідно забезпечити ППО всі генеруючі потужності держави та максимально використовувати міждержавний перетин з метою залучення імпорту», – резюмував Величко.
Як повідомлялося, НКРЕКП 1 жовтня схвалила збільшення граничної ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) і внутрішньодобовому ринку (ВДР) у період з 11:00 до 17:00 на 23% – до 6,9 тис. грн/МВт*год (було 5,6 тис. грн/МВт*год).
З 1 грудня 2024 року потужність перетину для імпорту становить 2,1 ГВт.
Унаслідок масованої ракетної атаки в ніч на 11 квітня 2024 року війська РФ повністю зруйнували Трипільську ТЕС (Київська обл.), 22 березня – Зміївську ТЕС (Харківська обл.), а 25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС (Донецька обл.). Таким чином, «Центренерго» втратило 100% генерації.
В.о. голови правління НЕК «Укренерго» Олексій Брехт наголошував, що Україна може пройти зиму без обмежень електроенергії або з мінімальними обмеженнями в добові піки споживання при температурі від нуля градусів за Цельсієм і вище та з незначними обмеженнями при температурі мінус 10-15 градусів морозу протягом від трьох діб.
30 жовтня президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю провідним ЗМІ країн Північної Європи заявив, що прийдешня зима стане «великим викликом» для України, зокрема, будуть і відключення світла.
«Ти готуєш країну до зими, яка є вирішальною, яка є великим викликом, дуже великим викликом для нас, адже це буде третя зима з вимкненнями світла, з усіма труднощами», – зазначив він.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Україна за останні три десятиліття скоротила площі під хмелем із 7,4 тис. га 1990 року до 0,3 тис. га 2023 року, повідомив голова комітету Верховної Ради з аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“Минулого року в Україні було зібрано лише 460 тонн хмелю із середньою врожайністю 13 ц/га”, – написав він у фейсбуці за підсумками круглого столу, присвяченого впровадженню вимог ЄС у галузі хмелярства.
Як зазначив Гайду, таке скорочення площ призвело до того, що вітчизняний хміль забезпечує лише 20% потреб пивоварних компаній, решта продукції імпортується.
На його думку, цифри демонструють потребу галузі в розвитку та підтримці, зокрема – через стимулювання використання вітчизняного хмелю у виробництві.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” завершив посів озимих культур під урожай-2025 на 85,2 тис. га, з яких 33,1 тис. га відведено під озимий ріпак, 12,5 тис. га – під ячмінь, 39,6 тис. га – під пшеницю, повідомила пресслужба агрохолдингу.
У “Контінентал” розповіли: незважаючи на посушливі умови на старті посівної, завдяки вчасно проведеним агротехнічним заходам і подальшим дощам вдалося отримати дружні сходи озимого ріпаку належної якості на всіх засіяних площах. Наразі здійснюється догляд за культурою та підготовка її посівів до перезимівлі.
“Щодо озимої пшениці, то строки її посіву дещо затягнулися у зв’язку з тривалими періодами опадів у першій декаді жовтня. Утім, це не завадило засіяти всі заплановані площі та успішно перейти до проведення заходів із захисту посівів. Враховуючи умови регіону, в якому здійснюємо господарювання, оптимальні обставини для отримання сходів, оцінюємо строки завершення як задовільні та близькі до середньобагаторічних”, – зазначив операційний директор агрохолдингу Костянтин Шитюк.
Крім того, на полях “Контіненталу” добігає кінця друга хвиля жнив. Серед культур пізньої групи вже повністю зібрані соняшник, сою, насіннєву та продовольчу картоплю. Завершується обмолот кукурудзи, викопування картоплі чипсових сортів та збирання врожаю цукрових буряків.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
З 10 листопада в країнах Євросоюзу набувають чинності нові правила перетину кордону – запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System).
EES фіксуватиме в’їзд і виїзд усіх іноземців, включно з громадянами країн, що не входять до ЄС, зокрема українців. Замість штампів у паспорті застосовуватимуть сканування обличчя і відбитків пальців. Біометричні дані зніматимуться один раз під час першого в’їзду і зберігатимуться в системі протягом трьох років.
На дію безвізового режиму запровадження системи не позначиться.
Заводи азотного холдингу Ostchem виробили 1,33 млн тонн мінеральних добрив за січень-вересень 2024 року, що на 15,3% нижче за аналогічний період 2023 року, зазначено в повідомленні холдингу в четвер.
Згідно з повідомленням, черкаський “Азот” виробив 1,06 млн тонн мінеральних добрив, що на 13,11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а “Рівнеазот” – 304,9 тис. тонн, на 12,2% менше.
При цьому падіння виробництва відбулося за всіма основними видами азотних добрив.
Обсяги виробництва аміачної селітри знизилися на 16,09% – до 547,6 тис. тонн. Випуск КАС, який раніше демонстрував найвищу динаміку зростання, впав на 11,68% до 417,9 тис. тонн. Найбільше падіння обсягів українського виробництва відбулося за такими видами добрив, як карбамід – на 20,17% до 263 тис. тонн, ВАС – на 48,9%, до 18,9 тис. тонн. Також знизилося виробництво товарного аміаку на 11,4% – до 43 тис. тонн.
“Сьогодні ми виробляємо стільки, скільки ринок готовий споживати. Наші заводи у 2024 році були завантажені нерівномірно і досі не працюють на повну потужність. Однак зараз почався гарячий сезон, і виробничі потужності навантажуються більше. Попри зростання цін на газ, блекаути, зростання імпорту з дружніх до Росії країн, ми чітко виконуємо наші виробничі плани. Українські добрива для агропромислового комплексу виробляються відповідно до комерційних контрактів, жодної поставки цього року не було зірвано”, – зазначив директор із виробництва Ostchem Сергій Павлючук.
Він додав, що черкаський “Азот” і “Рівнеазот” продовжують удосконалювати виробничий процес і впроваджувати сучасні технологічні рішення з енергозбереження. Зокрема, встановлення системи власної енергогенерації дало змогу скоротити витрати електроенергії на 40%.
Як повідомлялося, Group DF International 12 квітня 2024 року спільно з південнокорейською Hyundai Engineering підписали масштабну угоду про будівництво хімічного хаба в Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва “зеленого” аміаку та водню на основі поновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот” а також Сєверодонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ “Черкаський «Азот»(Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – мільйон тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
