Національний банк України (НБУ) 7 вересня анулював ТДВ “СК “Гештальт Груп” і ПрАТ “СК “ІНТО” (обидві – Київ) ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.
Як повідомляється на сайті регулятора, рішення щодо СК “Гештальт Груп” ухвалено у зв’язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України, щодо СК “ІНТО” – за невиконання рішень Національного банку про усунення порушення ліцензійних умов.
Згідно з останньою поданою “СК Гештальт Груп” звітністю, станом на 30 червня 2023 року обсяг страхових премій компанії становив 5,971 млн грн, вартість активів – 81,642 млн грн, страхові резерви – 1,952 млн грн. Частка ринку компанії за страховими преміями склала – 0,03%.
Згідно з останньою поданою СК “ІНТО” звітністю, обсяг страхових премій компанії становив 28,767 млн грн, вартість активів – 139,178 млн грн, страхові резерви – 18,028 млн грн. Частка ринку компанії за страховими преміями становила -0,2%.
НБУ підкреслює, що рішення набувають чинності 8 вересня. Представник фінансових послуг у разі анулювання йому ліцензії повинен виконувати свої зобов’язання за договорами з клієнтами щодо зазначеного в рішенні виду фінансових послуг, укладеними до дня набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.
До головної події свинарства, м’ясної галузі та зернового бізнесу в Україні залишилося менше 6 днів. Вже 15 вересня розпочне роботу бізнес-форум «Зерно. Свині. М’ясо – 2023». Головною метою форуму є запобігання втрат прибутків у рослинництві через блокування експорту зернових та створення доданої вартості понад 200% від реалізації міжгалузевої програми «Нове свинарство 2025».
«Цим заходом ми об’єднуємо зерновий бізнес, свинарство та м’ясну галузь, з метою надати можливість збуту до 10 млн т зерна, замість 2 млн т зараз заблокованого українського зерна на внутрішній ринок за рахунок розвитку свинарства. Адже збільшення поголів’я свиней до 20 млн голів одночасного утримання, проти 5 млн голів до війни – забезпечить економіку України 6 млрд євро доданої вартості щороку», відзначили організатори конференції.
На сьогоднішній день, свою участь підтвердило більше 100 агрокомпаній, більшість з яких сільгоспвиробники, які планують зайнятися свинарством та діючі свинарі, що націлені на масштабування своїх бізнесів, а також виробники та постачальники м’яса і м’ясокомбінати. Зокрема свою участь підтвердили компанія ТзОВ “Євро-Комерс”, ТОВ “МК “М’ясний”, ТОВ «Ексім Фуд», ТОВ «Техпродсервіс», ТзОВ «Агро-Інвест», ТОВ “Салтівський м’ясокомбінат”, Корпорація “Єврокорм”, ТОВ “Чернігівська мʼясна компанія”, ПП “Аграрна компанія 2004”, ТОВ “Лідер”, ТзОВ “АПП Гряда”, ТОВ “Прогрес” та багато інших відомих компаній в Україні.
Серед спікерів будуть:
Також в ході конференції пройде виставка «Swine & Meat Industry Expo», де буде представлена продукція м’ясної галузі, сучасні технології з генетики, обладнання, ветпрепаратів, кормів, тощо.
Не пропустіть 15 вересня 2023 року та візміть участь у форумі «Зерно. Свині. Мʼясо – 2023». Зареєструватися можна за посиланням https://meatindustry.com.ua.
Народжуваність в Україні станом на 01.07.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, розпочав збирання цукрових буряків, під які в сезоні-2023 відвів 39 тис. га, повідомляється на сайті групи компаній.
Згідно з повідомленням, 8 вересня розпочали копання аграрії Вінницької області, а агровиробники Полтавської області долучаться до збиральної кампанії 14 вересня.
За попередніми оцінками фахівців агрохолдингу, цьогорічна врожайність і якість цукрових буряків буде вищою та кращою за минулорічні показники.
При підготовці до цьогорічної збиральної кампанії та з урахуванням досвіду попередніх сезонів, команда “Астарти” особливу увагу приділила логістиці.
“Компанія інвестувала кошти в облаштування майже 90 км польових доріг. Також за ініціативи “Астарти” та в тісній співпраці з Полтавською обласною військовою адміністрацією і Глобинською громадою завершується ремонт 25 км відрізка автомобільної дороги загального користування Манжелія – Глобине”, – йдеться в повідомленні.
Для оптимізації доставки сировини з поля на склади агрохолдинг придбав 22 самохідні навантажувачі.
Крім того, “Астарта” продовжує активно впроваджувати цифрові продукти AgriChain, у т.ч. новий модуль AgriChainLogistics для оптимізації процесів збору, доставки, розміщення та переробки сировини.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
У першому кварталі 2023 року агрохолдинг отримав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше порівняно з першим кварталом 2022 року, його виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, а EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
Основними акціонерами “Астарти” на кінець першого півріччя була сім’я засновника і CEO Віктора Іванчика – 40,11% і Fairfax Financial Holdings LTD з дочірніми компаніями – 29,91%.
АТ “Укргазвидобування” (“УГВ”) завдяки введенню в експлуатацію нових свердловин збільшило з початку 2023 року добовий видобуток товарного природного газу на 3,31 млн куб. м, повідомляють у прес-релізі групи “Нафтогаз” у п’ятницю.
“Завдяки введенню в експлуатацію з початку року 54 нових газових свердловин і збільшенню кількості сервісних операцій у серпні середньодобовий показник видобутку блакитного палива “Укргазвидобування” сягнув найвищого показника з червня 2020 року”, – зазначили в компанії.
За словами т.в.о. генерального директора “УГВ” Олега Толмачова, досягнуте збільшення середньодобового видобутку дасть змогу товариству за підсумками поточного року перевищити результат за два попередні.
“У складних умовах команда “Укргазвидобування” продовжує працювати для забезпечення країни власними енергетичними ресурсами. Дякую колегам за професіоналізм”, – заявив процитований у пресрелізі Толмачов.
Як повідомлялося, перед “УГВ” стоїть мета збільшити у 2023 році видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Світові ціни на продовольство, що зросли в липні на 1,3%, у серпні повернулися до попереднього тренду – знизилися в місячному вираженні на 2,1%, повідомляється в огляді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Індекс світових цін на продовольство в серпні становив 121,4 пункту, що на 2,1% нижче за показник липня і на 24% нижче максимального рівня березня 2022 року. “Таким чином, зростання індексу, що спостерігалося попереднього місяця, було нівельовано. Зафіксоване зниження зумовлене падінням цін на молочну продукцію, рослинні олії, м’ясо та зернові на тлі помірного зростання індексу цін на цукор”, – ідеться в документі.
Індекс цін на зернові в серпні знизився на 0,7% порівняно з липнем і на 14,1% у річному вираженні. Світові ціни на пшеницю впали на 3,8%, що здебільшого пояснюється збільшенням пропозиції внаслідок активних сезонних постачань врожаю з кількох провідних країн-експортерів у Північній півкулі. Ціни на кукурудзу знижуються сьомий місяць поспіль і досягли мінімального значення з вересня 2020 року.
Ціни на рис, навпаки, зросли на 9,8% порівняно з липнем і стали максимальними за останні 15 років. Це пов’язано зі збоями в торгівлі, зафіксованими після введення Індією в липні заборони на експорт індійських сортів білого рису.
Індекс цін на рослинні олії в серпні знизився на 3,1% порівняно з липнем після короткострокового підвищення в липні. Це стало віддзеркаленням падіння світових цін на пальмову, соняшникову, соєву та рапсову олію. Так, світові ціни на соняшникову олію зменшилися майже на 8% через ослаблення імпортного попиту на тлі високого обсягу пропозиції з боку основних експортерів.
Індекс цін на молочну продукцію минулого місяця знизився на 4%. Падіння триває восьмий місяць поспіль. Порівняно із серпнем минулого року воно становило 22,4%. У серпні найбільше подешевшало сухе незбиране молоко, що зумовлено значними обсягами пропозиції, особливо з боку Океанії, в період сезонного зростання виробництва і під впливом зниження обсягів імпортних закупівель Китаєм.
Світові ціни на сухе знежирене молоко досягли найнижчого рівня з середини 2020 року у зв’язку з млявим імпортним попитом і слабкою ринковою активністю в Європі. Світові ціни на вершкове масло і сир також опустилися під впливом схожих факторів.
Індекс цін на м’ясо в серпні знизився на 3% порівняно з липнем і на 5,4% – в річному вираженні. Найбільше зниження продемонстрували ціни на баранину, здебільшого під впливом різкого зростання експортної пропозиції, насамперед з боку Австралії, а також ослаблення попиту з боку Китаю. Падіння цін на свинину пов’язане, перш за все, з низьким попитом з боку провідних країн-імпортерів і значною експортною пропозицією в Європі на тлі скорочення обсягу продажів на внутрішньому ринку. Ціни на м’ясо птиці знижувалися через значну пропозицію, особливо з боку Бразилії. Яловичина дешевшала у зв’язку з високою чисельністю поголів’я забійних тварин у низці провідних країн-виробників і слабким імпортним попитом.
Індекс цін на цукор у серпні підвищився на 1,3% порівняно з липнем і на 34,1% – у річному вираженні. Це викликано, головним чином, зростанням занепокоєння у зв’язку з погодним явищем Ель-Ніньо, яке може призвести до зменшення очікуваних обсягів виробництва у світі.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
