Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Після двох років повномасштабної війни більшості українських малих і середніх підприємств, які взяли участь в опитуванні для дослідження, оприлюдненого Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), вдалося стабілізувати свою діяльність, що свідчить про їхню високу адаптивність до умов війни:
Згідно з результатами дослідження серед підприємств, які залишаються активними, у повній мірі працює 85% і частково – 14%, що є кращим результатом порівняно з відповідно 57% і 37% у перший рік війни.
Дослідження проводилось у два етапи і включало у себе якісне (16 експертних інтерв’ю) та кількісне репрезентативне дослідження (150 телефонних інтерв’ю) МСП у секторах виробництва та послуг в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих. Результати отримані станом на кінець квітня 2024 року з визначенням негативних і позитивних тенденцій, ключових проблем і потреб компаній. Звіт з результатами дослідження можна знайти тут.
Донорське фінансування на це дослідження було надане Швейцарією через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР* та Європейським Союзом (ЄС) у рамках програми «Жінки у бізнесі».
Незважаючи на поточні виклики, частка МСП, які повідомляють про зниження прибутковості, знизилася майже удвічі, тоді як частка компаній, які планують продовжувати бізнес, збільшилася. Водночас кожне п’яте підприємство (19%) відзначило зростання прибутків у порівнянні рік до року. Про скорочення персоналу зазначили 34% підприємств, проти 55% у перший рік війни.
За результатами опитування, якщо війна триватиме ще рік чи довше, 64% МСП мають намір підтримувати існуючий рівень активності, при цьому частка підприємств, що планують диверсифікувати або розширяти бізнес, зросла втричі (12%). Основні виклики, що були визначені, включають у себе падіння попиту, складність прогнозування через невизначеність, збільшення витрат та брак робочої сили.
Прогнози майбутнього розвитку подій за умови продовження війни є неоднозначними: 49% респондентів вважають, що стан їхнього бізнесу найближчим часом не зміниться, 24% – очікують падіння; 17% – прогнозують зростання та 2% – закриття бізнесу. 9% керівників компаній зазначили, що не можуть передбачити розвиток подій. Порівняно із минулорічними показниками зросла частка тих, хто дає позитивний прогноз (+11%), та скоротилась частка тих, хто був не здатен зробити прогноз (-12%).
Серед негативних трендів, спричинених війною, МСП називають недостатньо швидке відновлення обсягів збуту, брак кадрів через мобілізацію та міграцію, обмежене інвестування та активізацію конкуренції бізнесу з громадськими організаціями, які фінансуються донорами.
ЄБРР продовжує підтримку українських МСП, надаючи їм фінансову та іншу необхідну для розвитку допомогу, зокрема у таких формах, як гранти, сприяння релокації та участі у міжнародних виставках, консультації з кризового менеджменту, пряме і непряме фінансування тощо. Станом на початок 2024 року загальний обсяг наданого ЄБРР у секторі МСП прямого фінансування і кредитів, гарантованих через партнерські банки, складав близько €450 млн.
ЄБРР виділив понад €4,5 млрд в Україні з початку повномасштабної війни. Акціонери ЄБРР нещодавно ухвалили збільшення оплаченого капіталу на €4 млрд, яке дозволить Банку продовжувати інвестиції на поточному рівні під час війни з можливим збільшенням обсягу після переходу до відновлення. На додаток до підтримки приватного сектору стратегічними пріоритетами ЄБРР у країні є енергетична безпека, життєво важлива інфраструктура, продовольча безпека і торгівля.
Донори, що надавали фінансування на проведення дослідження у минулі роки: ЄС, Сполучені Штати Америки через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР * і Швеція через програму «Жінки у бізнесі».
*Донори Фонду сприяння малому бізнесу ЄБРР: Італія, Ірландія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Сполучені Штати Америки, Швейцарія, Швеція, Японія і Фонд технічного співробітництва ТайваньБізнес-ЄБРР.
ЄБРР – багатосторонній банк, який підтримує розвиток приватного сектору та підприємницьких ініціатив у 36 країнах на трьох континентах. Банк належить 73 країнам, ЄС та ЄІБ. Мета інвестицій ЄБРР – зробити економіку в регіонах його діяльності конкурентоспроможною, інклюзивною, ефективно керованою, «зеленою», стійкою та інтегрованою. Слідкуйте за нашою діяльністю на нашому веб-сайті, у Фейсбуці, Лінкдіні, Інстаграмі, Твіттеріта Ютубі.
Президент Узбекистану відвідав автозавод BYD Uzbekistan Factory у Джизакській області та розписався на перших автомобілях, що зійшли з конвеєра.
Це перший етап проекту вартістю $160 млн. Зараз завод виготовляє дві моделі автомобілів бренду. Річна потужність виробництва першого етапу становить 50 тисяч одиниць.
У рамках другого етапу проекту вартістю $300 млн. планується збільшення виробництва до 200 тисяч електромобілів на рік (у 2027-2028 роках), 350 тисяч – у 2028-2029 роках, а в рамках третього етапу вартістю $500 млн. – до 500 тисяч електромобілів (з 2030 року).
Довідково: Загалом за січень-травень 2024 року в Узбекистані вироблено 162 608 одиниць автомобілів. Джерело – UzAUTO.
Спільне підприємство було забезпечене сучасною промисловою інфраструктурою, прокладено майже 2 км залізничних колій. На заводі встановлено сучасне обладнання та роботизовані системи з Китаю. Виробничий процес автоматизовано. Створено лабораторію для високоточної перевірки геометричних розмірів електромобілів.
Зі збільшенням кількості електромобілів рівень локалізації, як очікується, поступово підвищуватиметься. Насамперед буде налагоджено виробництво бамперів, стекол, лакованих та пластикових деталей. Надалі планується випуск акумуляторів, електричних двигунів, алюмінієвих деталей, шин та сидінь.
Завод у майбутньому планує експортувати електромобілі до Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Афганістану та Азербайджану.
Національна поліція України оголосила тендер на закупівлю до 4 жовтня поточного року 30 од. спеціалізованих автобусів на загальну суму 124,07 млн грн, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерні пропозиції приймаються до 2 липня, аукціон заплановано на 3 липня.
Технічними умовами тендеру передбачено поставку моделей нових (рік випуску 2024-й) міжміських автобусів із м’якими сидіннями, що мають не менше ніж 30 сидячих місць і не менше ніж три двері. Оснащені дизельним двигуном об’ємом щонайменше 4,5 л екологічного стандарту не нижче Євро 5.
Автобус повинен, зокрема, мати тоновані вікна пасажирського відділення, системи кондиціонування та автономного опалення, комплект ЗІП, вогнегасник, аптечку, синій сигнальний маяк на даху.
Гарантійний термін – щонайменше 2 роки та/або 100 тис. км пробігу.
Термін поставки – до 90 календарних днів з дня укладення договору або попередньої оплати.
Учасник, зокрема, має документально підтвердити факт виконання у 2023 році аналогічного договору (договорів) поставки не менше ніж 15 автобусів.
Умовами оплати передбачена оплата за фактом поставки товару протягом поточного бюджетного періоду, або попередня оплата в розмірі 45% вартості товару за умови обґрунтування необхідності авансу та його розміру.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” придбав елеваторний комплекс лінійного типу у Львівській області для роботи із зерновими та олійними культурами потужністю одноразового зберігання 120 тис. тонн, повідомила прес-служба агрохолдингу у Facebook у вівторок.
Згідно з повідомленням, придбані потужності складаються з 77 тис. тонн для зберігання в металевих силосах, а 43 тис. тонн – у збірних залізобетонних силосах і на складах. Таким чином, загальний обсяг усіх потужностей зберігання “Континентал” зріс до 634 тис. тонн.
“Контінентал” продовжує реалізовувати свою стратегію розвитку та інвестує в додаткові потужності зберігання, навіть незважаючи на складну економічну ситуацію в країні (…) З придбанням цього об’єкта ми також отримали можливість істотно оптимізувати свою логістику: новий елеватор розташований у районі великого залізничного вузла і має можливість відвантаження залізницею до 45 вагонів зерна на добу”, – зазначив генеральний директор “Контінентал Фармерз Груп” Георг фон Нолкен, чиї слова наводяться в повідомленні.
При цьому він акцентував, що елеваторний комплекс сучасний, багатофункціональний і повністю автоматизований, тож група не зазнала зайвих витрат на модернізацію чи додаткове обладнання, що теж важливо нині.
В агрохолдингу зазначили, що розширення відбулося в регіоні, який з огляду на вагомий обсяг земельного банку був недостатньо вкритий власними зерносховищами: досі на Львівщині працювало лише три невеликих сушильно-зернових комплекси “Контінентал” загальною потужністю 31 тис. тонн.
“Контінентал Фармерз Груп” володіє елеваторними потужностями в Тернопільській та Івано-Франківській областях. З придбанням елеватора у Львівській області агрохолдинг зможе надавати стороннім поклажодавцям комплекс послуг із приймання зерна, визначати його кількість і якість, доводити до кондиційних і контрактних показників, зберігати та відвантажувати на автомобільний і залізничний транспорт.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Міжнародна торгівля товарами в Україні за січень-червень 2024 року залишилася стабільною порівняно з аналогічним періодом 2023 року: експортовано товарів на $19,5 млрд, що відповідає торішньому показнику, повідомив заступник міністра економіки – торговельний представник України Тарас Качка на фейсбук-сторінці.
За його даними, здатність фізичних обсягів експорту зросла на 35% – до 71 млн тонн.
“За рік відбулася значна кореляція цін на основні експортні товари, що й пояснює феномен, коли обсяг експорту у вазі значно більший, а виручка залишається стабільною”, – пояснив Качка.
Торгпред звернув увагу, що збільшення пропускної спроможності торговельних шляхів чинить цікавий вплив на темпи експорту за місяцями.
Після рекордних квітня і травня експорт у червні становив $2,7 млрд і 9,7 млн тонн відповідно, що є значним падінням порівняно з травнем, зазначив Качка, водночас додавши, що це на 18,4% менше в грошовому вираженні і на 20,2% – в обсягах.
Головна причина такого зниження експорту, за словами торгпреда України, – завершення вивезення врожаю минулого року. Кукурудзи в червні вивезли на 23,7% менше, пшениці – на 40,8% менше, олії – на 37,8%.
При цьому у десятці найпопулярніших 10 товарів експорту зберегли стабільність руда 239 млн (-1,5% до травня), м’ясо птиці – 79 млн (-3,5% до травня), плоский прокат – 79 млн (+7%), соя – 66 млн (+45%).
Як повідомив Качка, імпорт у червні також був нижчим на 5,6% і становив $4,8 млрд.
Водночас за перше півріччя 2024 року Україна імпортувала товари на $31,9 млрд, що на 4,9% більше, ніж за перше півріччя минулого року.
Він нагадав, що 1 липня розпочався новий маркетинговий рік у зернових та олійних культурах, і запропонував підбити підсумки 2023-2024 МР.
За даними Качки, Україна експортувала зернових та олійних культур, а також олій 69,86 млн тонн.
“Експорт пшениці становив 18,43 млн тонн, що на 9% більше, ніж у 2022/23 МР. Експорт кукурудзи 29,41 млн тонн, що на 0,2% більше до попереднього маркетингового року. Ячмінь – 2,48 млн, мінус 8,5%. Соя – 2,98 млн тонн і теж -8,2% до минулого року. Ріпак – 3,7 млн тонн, зростання 8,7%. Соняшникова олія – 6,54 млн тонн, зростання 22,8%. Шрот соєвий – 0,662 млн тонн, +12,5%, шрот соняшниковий – 5,15 млн тонн, +29,1%”, – повідомив він.
Качка також звернув увагу на “карколомне падіння експорту, яке радує”.
“Минулого маркетингового року Україна експортувала лише 324 тис. тонн соняшнику. Це -86,3%. Тобто ми повертаємося до ситуації, коли соняшник переробляється в Україні”, – резюмував торгпред України.
